Дослідження показників емоційних зв’язків подружжя у воєнний період: емпіричний аналіз
Використання методики діагностики перешкод у встановленні емоційних контактів В.В. Бойка та тесту емоційного інтелекту EQ Н. Холла для визначення емоційних зв’язків подружжя у воєнний період. Виявлення рівня емоційної ефективності в спілкуванні.
Рубрика | Психология |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 15.10.2024 |
Размер файла | 1,2 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Івано-Франківський національний університет нафти і газу
Дослідження показників емоційних зв'язків подружжя у воєнний період: емпіричний аналіз
Андрусів Любомир Зіновійович к. філос. н., доцент, доцент кафедри суспільних наук,
Палагнюк Михайло Михайлович к. філос. н., доцент, доцент кафедри суспільних наук
м. Івано-Франківськ
Анотація
На основі діагностичних батареї методик: тест-опитувальник «Задоволеність шлюбом», методика діагностики перешкод у встановленні емоційних контактів В. В. Бойка, тест емоційного інтелекту EQ Н. Холла, проаналізовано емоційні зв'язки подружжя у воєнний період. Методологічною основою емпіричного дослідження є діагностика ступеня задоволення в шлюбі під час кризових та стресових подій, співвідношення емоційного інтелекту та здібності людини долати перешкоди у встановленні емоційного контакту. Тест-опитувальник «Задоволеність шлюбом» використано для діагностики ступеня задоволеності шлюбом, а також ступеня узгодження-неузгодженості задоволеності шлюбом конкретної подружньої пари. Методика діагностики «перешкод» у встановленні емоційних контактів (В. Бойко) допомогла виявити рівень емоційної ефективності в спілкуванні, а також виявити тип емоційних перешкод. За допомогою тесту «Емоційний інтелект EQ Н. Холла» виокрем - лено такі здібності особистості як розуміти відносини, що проявляються в емоціях та керувати власною емоційною сферою на основі прийняття рішень.
З'ясовано, що ступінь задоволеності шлюбом для загальної вибірки є високим, тобто відсоток задоволеності досліджуваних - абсолютно благополучні та благополучні становить разом 77%. Досліджено, що для більшості досліджуваних емоції створюють складнощі в спілкуванні, це відображено в трьох шкалах: шкала «емоції створюють деякі проблеми» - 31%; шкала «емоції ускладнюють спілкування» - 48%; шкала «емоції заважають спілкуванні» - 21%.
Виявлено, що чим більший емоційний інтелект у подружжі, тим більша задоволеність шлюбом, і навпаки, чим менший показник емоційного інтелекту серед партнерів у шлюбі, тим нижча є задоволеність таким шлюбом.
Обраховано, що чим менші емоційні перешкоди в спілкуванні між чоловіком та жінкою, тим більшим є задоволення в парі від стосунків. І навпаки, чим менший рівень задоволення є в стосунках пари, тим більше присутні емоційні перешкоди у взаємодії партнерів. Вирахувано, що емоційний інтелект низький серед опитуваних чоловіків. Проаналізовано, що є труднощі в управлінні власними емоціями та в розпізнаванні емоцій інших людей більше у чоловіків, ніж у жінок.
Ключові поняття: емоційний інтелект, задоволеність шлюбом, емоційна близькість, емоційний контакт, благополучний шлюб, емоції.
Abstract
Andrusiv Liubomyr Zinoviyovych PhD in Philosophical Sciences, Associate Professor at the Department of Social Sciences, Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas, Ivano-Frankivsk
Mykhailo Mykhailovych Palahnyuk PhD in Philosophical Sciences, Associate Professor at the Department of Social Sciences, Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas, Ivano-Frankivsk,
RESEARCH OF EMOTIONAL CONNECTIONS INDICATORS IN MARRIAGE DURING THE WAR PERIOD: AN EMPIRICAL ANALYSIS
Based on complex diagnostic techniques: test questionnaire «marriage satisfaction», a method for diagnosing barriers in establishing emotional contacts by V. Boiko, and Hall Emotional Intelligence Test, the emotional connections of spouses during the war period are analyzed. The methodological basis of empirical research is the analysis of the degree of marriage satisfaction during crisis and stressful events, the ratio of emotional intelligence and the ability of a person to overcome barriers in establishing emotional contact. The «marriage satisfaction» test questionnaire is used to analyze the degree of marriage satisfaction, as well as agreement and disagreement ratio of marriage satisfaction of a particular married couple. Methodology for detection of «barriers» in establishing emotional contacts (by V. Boiko) helped to identify the level of emotional effectiveness in communication, and the type of emotional barriers. Using Hall Emotional Intelligence Test were highlighted such abilities of the individual as understanding relationships that manifest themselves in emotions and ability to manage their own emotional sphere based on decision-making.
It was found that the degree of marriage satisfaction for the simple random sampling is high, that is, the percentage of satisfaction of the subjects - absolutely well-off and well-off together is 77%. It was studied that for the majority of the studied emotions create difficulties in communication, this is reflected in three scales: «emotions create some problems» - 31%; «emotions complicate communication» - 48%; «emotions interfere with communication» - 21%.
It was found that the greater the emotional intelligence of a spouse, the greater the marriage satisfaction, and vice versa, the lower the emotional intelligence index among partners in marriage, the lower the satisfaction with such a marriage.
It was calculated that the smaller the emotional barriers in communication between a man and a woman, the greater the couple's relationship satisfaction. Conversely, the lower the level of couple's relationship satisfaction, the more emotional barriers there are in the interaction of partners. It was estimated that emotional intelligence is low among the surveyed men. It is analyzed that men have more difficulties in managing their own emotions and recognizing other people's emotions than women.
Keywords: emotional intelligence, marriage satisfaction, emotional intimacy, emotional contact, prosperous marriage, emotions.
Постановка проблеми
Актуальність дослідження емоційних зв'язків подружжя зумовлене воєнним станом в Україні та його наслідками у сфері близьких стосунків, а також невизначеністю як одним із видів найбільших стресів для пересічного українця. емоційний інтелект подружжя спілкування
Емоційні зв'язки є частиною сімейних взаємин чоловіка та дружини. Емоційний компонент міжособистісних стосунків є відображенням того, як члени сім'ї ставляться одне до одного, зокрема зміст і частота контактів. Повноцінне вивчення та аналіз емоційних зв'язків можливий при врахуванні історії подружньої пари, їхнього досвіду вирішення конфліктів, а також об'єктивних факторів, що відбуваються в навколишньому середовищі та впливають на емоційну близькість у подружжі.
Аналіз останніх досліджень і публікацій
Серед досліджень присвячених впливу війни на стосунки чоловіка та жінки присвячені праці таких українських вчених як Л. Андрусів [1], О. Кресан, М. Ладика [2], С. Лукомська, О. Рудюк [3], Л. Слюсар [4], І. Соколова [2], З. Шайхлісламов, І. Шастко [5], І. Шинкаренко [6] та ін.
Метою статті є дослідження на основі емпіричного аналізу показників емоційних зв'язків подружжя у період воєнного стану.
Виклад основного матеріалу
Аналіз діагностичного зрізу особливостей емоційних зв'язків у подружжі у період воєнного стану ґрунтується на основі використання батареї методик: тест-опитувальник «Задоволеність шлюбом», методика діагностики перешкод у встановленні емоційних контактів В. В. Бойка, тест емоційного інтелекту EQ Н. Холла. Отриманий емпіричний матеріал опрацьовано у даному дослідженні.
Емпіричне дослідження емоційних зв'язків подружжя проводилося в серпні 2023 року, серед респондентів з наступними характеристиками: 31 чоловік і 31 жінка, які проживають на території Західної України (м. Івано- Франківськ, Тернопіль, Львів); критерієм відбору були пари, які прожили в спільному подружньому житті 8 - 18 років, а в стосунках 9 - 21 рік, кількість дітей від 0 до 3; вибірка досліджуваних - особи від 28 до 44 років, що знаходяться в умовах воєнного стану. У роботі з досліджуваними дотримувались Етичного кодексу психолога та нормативних вимог щодо проведення наукового дослідження.
Опитування проходило у два етапи. Перший етап - розмови з кожним із подружжя про згоду пройти опитування в межах дослідження, другий етап - саме опитування через програмне забезпечення для адміністрування опитування «Google Форми», що входить до складу безкоштовного вебпакету Google Docs Editors, пропонованого Google.
Аналіз діагностичного зрізу емоційних стосунків подружжя розпочнемо із тесту-опитувальника «Задоволеність шлюбом». Згідно з рис. 1, виділено, що 50% досліджуваних вважають свої відносини в шлюбі абсолютно благополучними, 27% досліджуваних - благополучними, 13% досліджуваних - скоріше благополучними. Такі досліджувані розглядають свій шлюб як вдалий та вважають, що їхнє сімейне життя в порівнянні з іншими парами є більш щасливе. Ця категорія досліджуваних відмітила, що вони приймають свого партнера таким, яким він є і якщо б була можливість вибрати іншого партнера для подружніх стосунків, то вони б не міняли ні на кого, а залишили того ж самого партнера. Серед опитаних чоловіків та жінок також є невеликий відсоток неблагополучних сімей, що становить 3% досліджуваних та 5% досліджуваних - скоріше неблагополучних, 2% досліджуваних - вважаються перехідними. Однією з повторюваних відповідей серед 8% неблагополучних сімей є бажання змінити свого партнера, «переробити» певні риси, щоб він/вона була кращою. Це свідчить про неприйняття свого партнера, зокрема його певних рис, можливо, знеціненням його сильних сторін характеру, незадоволеність стосунками.
Таким чином, якщо підсумувати відсотки з трьох категорій опитаних, абсолютно благополучні, благополучні та скоріше благополучні, то він становить разом 90% досліджуваних, тобто ступінь задоволеності шлюбом є для загальної вибірки високим. Проте цей відсоток не показує ступеня узгодження та неузгодження щодо задоволеності шлюбом. Загальний відсоток незадоволених сімейним життя, якщо підсумувати два критерії, такий: неблагополучні сім'ї та скоріше неблагополучні сім'ї становитеме - 8% досліджуваних.
Рис. 1. Статистичні результати рівня благополучності сім'ї
Цікавий зріз можемо побачити на рис. 2, де показано окремо бачення чоловіками та жінками подружніх стосунків. Для чоловіків шлюб не є неблагополучним - 0%, тоді як для жінок, цей показник становить - 6%, чоловіки радше вважають свій шлюб скоріше неблагополучним або перехід - ним. За критерієм «скоріше неблагополучним» серед чоловіків вийшло - 10, за критерієм «перехідний шлюб» - 3%, тоді як серед жінок - 0% в обох критеріях.
Певний взаємозв'язок можемо прослідкувати у відповідях, пов'язаних із благополучним шлюбом. Чоловіки у своїх відповідях набрали більший відсоток щодо критерію «абсолютно благополучні» - 58%, тоді як жінки - 42%, різниця - 16%. У критерії «благополучний шлюб» більший відсоток належить жінкам - 39%, а чоловікам всього - 16%, різниця становить 23%. Критерій «скоріше благополучний шлюб» становить однакову кількість відсотків як і в чоловіків, так і у жінок - 13%.
Таким чином, можна відмітити певну закономірність у відповідях чоловіків та жінок. Для чоловіків подружнє життя є більш задоволеним, ніж для жінок. Тут виникає питання про відкритість і чесність в опитуваних, а також - з якого боку ми можемо глянути на такий взаємозв'язок.
Перший погляд, можемо припустити, характеризує певний рівень ідеалізації стосунків чоловіками. Це ми можемо побачити в малому відсотку відповідей про неблагополучний шлюб, фактично - це 0%. Подібне переважання є іншому крайньому критерію «абсолютно благополучний шлюб» - 58%, де чоловіки переважають. І навіть у «середньому» критерії «перехідний шлюб» переважають відповіді чоловіків, а жінок становить - 0%.
Рис. 2. Статистичні результати благополучної сім'ї: чоловіки та жінки
Другий погляд, який цілком чітко простежується, - це незадоволеність шлюбом у жінок у порівнянні із чоловіками майже за всіма критеріями. Виняток становить критерій «благополучний шлюб» та «неблагополучний шлюб», де ці критерії є вищими в порівнянні з чоловіками. Якщо порівняти критерій «благополучний шлюб» та «неблагополучний шлюб», то жінки в сумі отримають 81%, а чоловіки 74%, тобто на 7% жінки мають більший відсоток бачення шлюбу благополучним та задоволені ним.
Таким чином, ставлення до задоволеності та незадоволеності шлюбом у чоловіків та жінок є різним і можна спостерігати певну динаміку взаємозв'язку.
Продовжуючи аналіз результатів дослідження за методикою «Перешкоди у встановленні емоційних контактів» (Методика діагностики перешкод у встановленні емоційних контактів В. Бойка), можемо глибше проаналізувати та встановити причини різного ставлення чоловіків та жінок до задоволеності та незадоволеності шлюбом, спираючись на п'ять шкал, які виділяють в цій методиці: шкала №1 «Невміння керувати емоціями, дозувати їх», шкала №2 «Неадекватне емоційне вираження», шкала №3 «Домінування негативних емоцій», шкала №4 «Негнучкість, нерозвинутість, невиразність емоцій», шкала №5 «Небажання зближатися з людьми на емоційній основі».
Рис. 3. Перешкоди у встановленні емоційних контактів
- Емоції створюють деякі проблеми
- Емоції ускладнюють спілкування
- Емоції заважають спілкуванню
На рис. 3 показано результати досліджуваних щодо перешкод у встановленні емоційних контактів, які відображені за трьома критеріями із чотирьох: 31% - «6-8 балів - у Вас є деякі проблеми в повсякденному спілкуванні» - емоції створюють деякі проблеми; 48% - «9-12 балів - свідчать про те, що Ваші «емоції на кожен день» певною мірою ускладнюють Вам спілкування з оточуюченням» - емоції ускладнюють спілкування; 21% - «13 балів і більше - емоції явно заважають вам встановлювати контакти з людьми, можливо, Ви підпадаєте під вплив деяких дезорганізуючих реакцій чи станів» - емоції заважають спілкуванню. Немає серед досліджуваних відповідей за першим критерієм: 0% - «якщо не більше 5 балів - емоції зазвичай не заважають Вам спілкуватися» - емоції не заважають спілкуванню.
Якщо розглянемо рис. 4, побачимо відсоток відповідей - окремо чоловіків та окремо жінок. 36% чоловіків та 26% жінок вважають, що емоції створюють деякі проблеми в спілкуванні. Порівну чоловіки та жінки відповіли, що емоції ускладнюють їхнє спілкування - 48%.
26% жінок акцентують увагу на тому, що емоції заважають у спілкуванні, згідно з діагностикою - «емоції явно заважають вам встановлювати контакти з людьми, можливо, Ви підпадаєте під вплив деяких дезорганізуючих реакцій чи станів». Тільки 16% чоловіків так теж вважають.
Порівну кількість відсотків простежуємо у відповідях чоловіків та жінок за критерієм - 48% - «емоції ускладнюють спілкування», тобто «емоції на кожен день» певною мірою ускладнюють Вам спілкування з оточуюченням.
Таким чином, емоції ускладнюють спілкування в подружній парі, зокрема найбільше для чоловіків.
Рис. 4. Перешкоди у встановленні емоційних стосунків (окремо чоловіки та жінки)
Результати тесту емоційного інтелекту EQ Н. Холла показано на рис. 5, на якому представлено три рівні парціального емоційного інтелекту у відповідності зі знаком результатів: 14 і більше - високий; 8-13 - середній; 7 і менше - низький. Найбільший відсоток присутній серед чоловіків - 58 %, на парціальному рівні емоційного інтелекту у відповідності зі знаком результату 7 і менше - нижній. Тобто емоційний інтелект низький серед опитуваних чоловіків. Відсоток парціального рівня емоційного інтелекту для жінок на вищевказаному рівні становить 45%. У порівнянні з відповідями чоловіків у жінок на 13% менший показник, що свідчить про більший рівень розвитку емоційного інтелекту.
Рис. 5. Результати тесту «Емоційний інтелект» EQ Н. Холла
Подібний взаємозв'язок присутній у статистиці на середньому рівні парціально емоційного інтелекту у відповідності зі знаком - 8-13. Чоловіки на цьому рівні показали 52%, а жінки 42%, різниця становить 10%.
Інша статистика представлена на вищому рівні парціального емоційного інтелекту у відповідності зі знаком результатів: 14 і більше. Серед чоловіків це - 0%, а серед жінок 3%.
За шкалами тесту на емоційний інтелект Н. Холла, можемо побачити на рис. 6. результати респондентів-чоловіків та рис. 7. - респондентів-жінок: шкала 1 - «Емоційна обізнаність», шкала 2 - «Управління своїми емоціями» (емоційна відхідливість, емоційна неригідність), шкала 3 - «Самомотивація» (довільне управління своїми емоціями), шкала 4 - «Емпатія», шкала 5 - «Розпізнавання емоцій іншої людини» (уміння впливати на емоційний стан інших).
Рис. 6. Результати тесту «Емоційний інтелект» EQ Н. Холла за п'ятьма шкалами (чоловіки)
1 - «Емоційна обізнаність»; 2 - «Управління своїми емоціями»; 3 - «Самомотивація»; 4 - «Емпатія»; 5 - «Розпізнавання емоцій інших людей»
Серед чоловіків-респондентів найвищий показник серед високого рівня розвитку емоційного інтелекту стосується шкали 1 - «Емоційна обізнаність» і становить 19%, а серед жінок це також шкала 1 - 42%. Найнижчим показником серед високого рівня розвитку емоційного інтелекту для чоловіків є шкала 2 «Управління своїми емоціями» та шкала 5 «Розпізнавання емоцій інших людей», де однаковий відсоток - це 3%, а серед жінок це також шкала 2 «Управління своїми емоціями», яка становить 0%, після неї наступний найнижчий відсоток є шкала 3 «Самомотивація» - 12%.
Найвищий відсоток серед низького рівня розвитку емоційного інтелекту в респондентів-чоловіків стосується шкали 2 «Управління своїми емоціями» - 74%, а в жінок (також шкала 2) - це 84%, що на 10% є більшим від показника чоловіків в межах цієї шкали. Найнижчий відсоток серед низького рівня розвитку емоційного інтелекту в респондентів-чоловіків ми відстежити в шкалі 1 «Емоційна обізнаність» - 26%, а серед жінок-респондентів (також шкала 1) становить всього 3%. Різниця між чоловіками та жінками серед низького рівня розвитку емоційного інтелекту найнижчого показника становить 23%. Тобто в чоловіків серед нижчого рівня на 23% нижчий, ніж у жінок, у межах шкали 1 «Емоційна обізнаність».
Рис. 7. Результати тесту «Емоційний інтелект» EQ Н. Холла за п'ятьма шкалами (жінки)
1 - «Емоційна обізнаність»; 2 - «Управління своїми емоціями»; 3 - «Самомотивація»; 4 - «Емпатія»; 5 - «Розпізнавання емоцій інших людей»
Середній рівень емоційного інтелекту серед чоловіків-респондентів найвищий у шкалі 3 «Самомотивація» і становить 58%, а серед жінок - респондентів - шкала. 1 «Емоційна обізнаність» - 55%. Найнижчий середній рівень емоційного інтелекту в чоловіків присутній у шкалі 2 «Управління своїми емоціями» - 23%, у жінок це також шкала 2 - 16%. Різниця між відповідями опитаних чоловіків та жінок у межах шкали 2 становить 7%, тобто в чоловіків на 7% нижче управління своїми емоціями, ніж у респондентів - жінок.
Згідно з рис. 6. та рис. 7., видно, що високий рівень емоційного інтелекту більше простежується в досліджуваних жінок, ніж чоловіків. Так шкала 1 «Емоційна обізнаність» становить у жінок 42%, у чоловіків 19%, тобто різниця 23%, шкала 3 «Самомотивація» у жінок - 12%, у чоловіків - 10%, шкала 4 «Емпатія» у жінок - 39%, у чоловіків - тільки 9%, різниця - 30%, шкала 5 «Розпізнавання емоцій інших людей» у жінок - 28%, у чоловіків - 3%, різниця - 25%. Виняток становить шкала 2 «Управління своїми емоціями», як зазначалось вище, у жінок - 0%, у чоловіків 3%.
Висновки
Таким чином, з'ясовано, що ступінь задоволеності шлюбом для загальної вибірки є високим, тобто відсоток задоволеності досліджуваних - абсолютно благополучні та благополучні становить разом 77%. Досліджено, що для більшості досліджуваних емоції створюють складнощі в спілкуванні, це відображено в трьох шкалах: шкала «емоції створюють деякі проблеми» - 31%; шкала «емоції ускладнюють спілкування» - 48%; шкала «емоції заважають спілкуванні» - 21%.
Виявлено, що чим більший емоційний інтелект у подружжі, тим більша задоволеність шлюбом, і навпаки, чим менший показник емоційного інтелекту серед партнерів у шлюбі, тим нижча є задоволеність таким шлюбом. Якщо зіставити шкали складових емоційного інтелекту між собою, можна побачити тенденцію до переважання показників високого рівня емоційного інтелекту в жінок, у порівнянні з чоловіками. Проте в загальному, як показано на рис 5., бачимо, що показник високого рівня емоційного інтелекту в чоловіків становить 0%, а в жінок 3% і показує низький рівень емоційного інтелекту.
Доведено, що чим менші емоційні перешкоди в спілкуванні між чоловіком та жінкою, тим більшим є задоволення в парі від стосунків. І навпаки, чим менший рівень задоволення є в стосунках пари, тим більше присутні емоційні перешкоди у взаємодії партнерів. Вирахувано, що емоційний інтелект низький серед опитуваних чоловіків. Проаналізовано, що є труднощі в управлінні власними емоціями та в розпізнаванні емоцій інших людей більше у чоловіків, ніж у жінок.
Література
1. Андрусів Л. З. Теоретико-методологічний аналіз особливостей емоційних зв'язків подружжя в умовах воєнного стану. CXLII Міжнародна інтернет - конференція «Перспективні напрямки наукових досліджень» (Чернівці, 31 травня 2024). Чернівці, 2024. С. 241-249.
2. Соколова І. М., Шайхлісламов З. Р., Ладика М. С. Вплив умов бойових дій на психологічний клімат сім'ї. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Психологія. Том 33 (72) № 5 2022. С. 54-59.
3. Рудюк О. В. Нормативна й ненормативна кризова феноменологія професіогенезу особистості. Проблеми сучасної психології. 2012. № 2. С. 30-36.
4. Слюсар Л. Українська сім'я в умовах війни. Демографія та соціальна економіка. №2 (52), С. 3-20.
5. Андрусів Л. З., Шастко І. М. Задоволеність шлюбом як індикатор емоційних зв'язків у стосунках. Наукові інновації та передові технології. ): журнал. 2024. № 6(34) 2024. С. 1464-1473.
6. Шинкаренко І. Сім'я в умовах війни: психологічні, психосоціальні та психопато - логічні проблеми. Науковий вісник ДДУВС. 2022. Спеціальний випуск № 2. - С. 550-557.
References
1. Andrusiv, L. Z. (2024) Teoretyko-metodolohichnyi analiz osoblyvostei emotsiinykh zviazkiv podruzhzhia v umovakh voiennoho stanu [Theoretical and methodological analysis of the features of emotional relationships of spouses in the conditions of martial law]. CXLII Mizhnarodna internet - konferentsiia «Perspektyvni napriamky naukovykh doslidzhen» - CXLII International Internet conference «Promising directions of scientific research». (pp. 241-249) Chernivtsi [in Ukrainian].
2. Sokolova, I. M. Shaikhlislamov, Z. R. Ladyka, M. S. (2022) Vplyv umov boiovykh dii na psykholohichnyi klimat sim'i [The influence of the conditions of hostilities on the psychological climate of the family]. Vcheni zapysky TNU imeni V.I. Vernadskoho. Seriia: Psykholohiia - Academic notes of TNU named after V.I. Vernadskyi: Psychology, 5, (Vols. 33 (72)). 54-59 [in Ukrainian].
3. Rudiuk, O. V. (2012) Normatyvna y nenormatyvna kryzova fenomenolohiia profesiohenezu osobystosti [Normative and non-normative crisis phenomenology of personality professionogenesis]. Problemy suchasnoi psykholohii - Problems of modern psychology. 2, 30-36 [in Ukrainian].
4. Sliusar, L. Ukrainska simia v umovakh viiny [Ukrainian family in the conditions of war.]. Demohrafiia ta sotsialna ekonomika - Demography and social economy. 2 (52), 3-20 [in Ukrainian].
5. Andrusiv, L. Z., Shastko, I. M. (2024). Zadovolenist shliubom yak indykator emotsiinykh zviazkiv u stosunkakh [Marital satisfaction as an indicator of emotional bonds in a relationship]. Naukovi innovatsii ta peredovi tekhnolohii. (Seriia «Upravlinnia ta administruvannia», Seriia «Pravo», Seriia «Ekonomika», Seriia «Psykholohiia», Seriia «Pedahohika»): zhurnal - Scientific innovations and advanced technologies. (Management and Administration Series, Law Series, Economics Series, Psychology Series, Pedagogy Series): magazine. 6(34), 1464-1473 [in Ukrainian].
6. Shynkarenko, I. (2022) Sim'ia v umovakh viiny: psykholohichni, psykhosotsialni ta psykhopatolohichni problemy [The family in the conditions of war: psychological, psychosocial and psychopathological problems]. Naukovyi visnyk DDUVS - Scientific Bulletin of the National Academy of Sciences, 2. 550-557 [in Ukrainian].
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Основні функції емоційної інтонації в спілкуванні. Особливості інтонаційної виразності мовлення в педагогічній практиці. Дослідження емоційних інтонацій вчителя, їх сприйняття в навчальному процесі. Здатність продукування емоційних інтонацій у педагога.
дипломная работа [183,8 K], добавлен 12.03.2012Психологічна характеристика емоційної сфери людини. Методика визначення вікової специфіки. Особливості емоційного розвитку на різних стадіях перебігу підліткового періоду. Визначення ступеня тривожності, агресивності та інших емоційних негараздів.
курсовая работа [42,5 K], добавлен 10.05.2015Поняття емоційних станів у психології. Підбір психолого-діагностичних методик для дослідження переживання емоційних станів. Проведення експериментального дослідження для визначення особливостей переживання емоційних станів у чоловіків та жінок.
курсовая работа [55,4 K], добавлен 24.01.2011Історія вивчення та сучасні підходи до емоційного інтелекту. Розвиток емоційного інтелекту в навчально-професійній діяльності студентів. Уявлення людини про пізнання, яке забарвлене емоційністю. Поєднання емоційних та інтелектуальних процесів мислення.
курсовая работа [246,8 K], добавлен 07.06.2019Поняття "емоції", "емоційні стани", "емоційні реакції". Логіка розвитку емоційної сфери. Організація, методи та результати емпіричного дослідження особливостей емоційних реакцій юнацтва. Психологічні рекомендації стосовно корекції емоційної сфери.
дипломная работа [191,1 K], добавлен 16.06.2010Визначення особливостей прояву агресії та конфліктності серед курсантів та працівників ДАІ. Дослідження проблеми конфліктів, емоційних станів та агресивності. Характеристика теорії когнітивної моделі агресивної поведінки та стилів вирішення конфліктів.
дипломная работа [93,6 K], добавлен 17.05.2011Зміст поняття "воля" в історії американської та вітчизняної психології. Емпіричне дослідження особливостей емоційних та вольових реакцій особи юнацького віку, залежно від типу його характеру. Рекомендації для корекції рівня чуттєвих реакцій підлітків.
курсовая работа [41,3 K], добавлен 08.03.2015Поняття інтелекту, підходи до його вивчення. Особливості розвитку інтелекту ранньої юності. Психологічна характеристика методів діагностики інтелекту юнацького віку. Діагностичні можливості використання тестів для визначення рівня розвитку інтелекту.
курсовая работа [1,0 M], добавлен 22.05.2022Специфіка та структура емоційного інтелекту. Теоретичний аналіз та експериментальне дослідження когнітивного компоненту емоційного інтелекту студентів соціально-гуманітарного напряму. Сприймання, розуміння, контроль, управління і використання емоцій.
курсовая работа [314,7 K], добавлен 10.12.2012Експериментальне дослідження особливостей сприймання і розуміння дітьми емоційних станів людини. Психолого-педагогічні програми формування та корекції психоемоційної сфери старших дошкільників. Результати впровадження комплексної програми корекції.
дипломная работа [5,9 M], добавлен 16.03.2014Теоретичні підходи до вивчення феномену емоційного "вигорання". Особливості прояву цього явища у працівників органів внутрішніх справ різної статі. Характеристика емоційних бар'єрів у спілкуванні та схильності до немотивованої тривоги з гендерних позицій.
дипломная работа [292,2 K], добавлен 28.12.2012Вивчення емоційної сфери психічного життя людини. Рівень емоційного інтелекту батьків, правопівкульний тип мислення, спадкові задатки, властивості темпераменту та особливості переробки інформації як важливі фактори розвитку емоційного інтелекту.
статья [22,7 K], добавлен 24.11.2017Теоретико-методологічний аналіз індивідуально-типових особливостей емоційності підлітків. Труднощі емоційного розвитку і вікові характеристики емоційних порушень у підлітків. Особливості спілкування та емоційного самопочуття підлітків в групі однолітків.
дипломная работа [104,2 K], добавлен 16.06.2010Характеристика емоцій, способи та методи регуляції емоційних станів. Психологічна допомога безробітним як важливий напрямок роботи спеціалістів служби зайнятості. Особливості психокорекції в роботі з безробітними, семінари з техніки пошуку роботи.
дипломная работа [88,7 K], добавлен 28.11.2009Аналіз проблеми виникнення психологічних бар’єрів у спілкуванні підлітків, причини їх виникнення. Проведення емпіричного дослідження на виявлення виникнення комунікативних бар’єрів та перешкод у спілкуванні підлітків. Роль спільних інтересів у підлітків.
статья [20,9 K], добавлен 07.11.2017Емоції як переживання людиною у даний час свого відношення до будь-якої ситуації, людей, самого себе. Виховання в дитини позитивних якостей для розвитку позитивних рис характеру і сповільнення негативних. Типові розходження емоційних особливостей особи.
доклад [17,0 K], добавлен 27.03.2009Найпростіші емоційні процеси. Поняття и характеристика про емоційний стрес. Три етапи в розвитку стресу. підході регуляції емоційних станів та психічних механізмів. типи психологічного захисту. термін "фрустрація". Потреби та їх роль у розвитку стресу.
реферат [29,8 K], добавлен 21.11.2008Емоційна сфера психіки. Нейрофізіологічна основа емоційних процесів. Психологічна характеристика осіб підліткового віку. Феномен музичної обдарованості. Зміст базових емоцій музично обдарованих підлітків, дослідження їх психофізичних особливостей.
дипломная работа [1,1 M], добавлен 12.10.2015Суть феномена "вигорання" і особливості його прояву в професійній діяльності особи. Виявлення симптомів емоційного вигорання у викладачів вищих учбових закладів, дослідження їх психодинамічних особливостей та наявності зв'язків між цими параметрами.
курсовая работа [66,7 K], добавлен 16.07.2013Наведення теоретичного стану дослідження феномену емоційного інтелекту. Важливість стресозахисної та адаптивної функції емоційного інтелекту в контексті успішного подолання життєвої кризи. Відображення у свідомості та поведінці людини динамічної єдності.
статья [456,6 K], добавлен 05.10.2017