Взаємозв’язок відповідальності та лідерських якостей у здобувачів вищої освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Взаємозв'язок відповідальності та лідерських якостей у здобувачів вищої освіти

Остополець Ірина Юріївна, кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри психології, Мелітопольський державний педагогічний університет ім. Богдана Хмельницького, Бакуменко Тетяна Костянтинівна - доктор філософії, доцент, доцент кафедри теорії та методики дошкільної освіти, факультет дошкільної і спеціальної освіти та історії, Комунальний заклад «Харківська гуманітарно-педагогічна академія»; Блага Ольга Богданівна, кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри загальноправових та гуманітарних дисциплін, Івано-Франківський навчально-науковий юридичний інститут Національного університету «Одеська юридична академія»; Маннапова Катерина Робертівна, кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри соціології та психології, Харківський національний університет внутрішніх справ; Раджабова Сабіна Шаїдівна - кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри педагогіки і психології, Черкаський національний університет ім. Богдана Хмельницького

У статті представлено результати теоретичного аналізу та емпіричного дослідження проблеми взаємозв язку відповідальності та лідерських якостей у здобувачів вищої освіти. Визначено, що лідерські якості охоплюють комплекс індивідуально-особистісних і соціально-психологічних особливостей, які дозволяють індивіду впливати на групу з метою досягнення індивідуальних і групових цілей. Відповідальність є інтегративним і багатоаспектним утворенням, яке об 'єднує особистісні особливості в систему і виявляється на різних рівнях. Стрижнем відповідальності виступають моральні цінності, норми та емоційне ставлення до них, що стають спонукою вчинків суб 'єкта.

Метою дослідження є визначення особливостей взаємозв'язку лідерських якостей та відповідальності у здобувачів вищої освіти.

Наукова новизна. Проведене дослідження дозволило виявити що у досліджуваних середньо-низький рівень розвитку здатності до лідерства та середній рівень лідерства. Рівень сформованості морально-етичної відповідальності у здобувачів вищої освіти є середнім. Найбільш розвиненими є альтруїстичні емоції і екзистенціальна відповідальність; найменш-морально-етичні цінності. Результати вказують на середній рівень загальної інтернальності у досліджуваних. Найбільш відповідальними вони відчувають себе за власні невдачі, найменш - за своє здоров'я. В цілому можна говорити про змішаний тип контролю - зовнішньо-внутрішній. Також виявлено пряму і зворотну взаємозалежності між лідерськими здібностями і морально-етичною відповідальністю, а саме: здатність до лідерства має прямий кореляційний зв'язок з екзистенційною відповідальністю і зворотний - з рефлексією щодо морально-етичних ситуацій, цінностей. Рівні лідерства не корелюють з жодним із показників морально-етичної відповідальності.

Висновки. Здатність до лідерства і високий рівень лідерства припускають внутрішнє атрибутування відповідальності за власне життя в цілому, діяльність, її процес і результати, а також за стосунки з іншими людьми. Проведене дослідження дозволяє стверджувати про недостатню міру відповідальності здобувачів вищої освіти та певну суперечливість їх розвитку: відповідальність проявляється ситуативно, про що свідчить середній рівень розвитку суб'єктивного контролю.

Ключові слова: лідерські якості, відповідальність, локус контролю, здобувачі вищої освіти.

Relationship of responsibility and leadership qualities in higher education acquires

Ostopolets I.Yu., Bakumenko T.K., Blaha O.B., Mannapova K.R., Radjabova S.Sh.

The article presents the results of a theoretical analysis and an empirical study of the problem of the relationship between responsibility and leadership qualities in students of higher education. It was determined that leadership qualities encompass a complex of individual-personal and social-psychological features that allow an individual to influence the group in order to achieve individual and group goals. Responsibility is an integrative and multifaceted entity that combines personal characteristics into a system and manifests itself at different levels. The core of responsibility is moral values, norms and emotional attitude towards them, which become the motivation of the subject's actions.

The purpose of the study is to determine the specifics of the relationship between leadership qualities and responsibility among students of higher education.

Scientific novelty. The conducted research revealed that the researched have a medium-low level of development of leadership ability and an average level of leadership. The level offormation of moral and ethical responsibility among students of higher education is average. The most developed are altruistic emotions and existential responsibility; the least - moral and ethical values. The results indicate an average level of general internality in the subjects. They feel most responsible for their own failures, least - for their health. In general, we can talk about a mixed type of control - external and internal. Direct and inverse interdependencies between leadership abilities and moral and ethical responsibility were also revealed, namely: the ability to lead has a direct correlation with existential responsibility and an inverse correlation with reflection on moral and ethical situations and values. Leadership levels do not correlate with any of the indicators of moral and ethical responsibility.

Conclusions. The ability to lead and a high level of leadership presuppose the internal attribution of responsibility for one's own life as a whole, activities, its process and results, as well as for relationships with other people. The conducted research allows us to assert the insufficient degree of responsibility of higher education seekers and a certain inconsistency in their development: responsibility is manifested situationally, as evidenced by the average level of development of subjective control.

Key words: leadership qualities, responsibility, locus of control, students of higher education.

Постановка проблеми

Сучасне суспільство України, яке на теперішній час переживає гострі ідеологічну, політичну, економічну та соціальну кризи, потребує нової генерації лідерів, що здатні аналізувати, прогнозувати і розв'язувати проблеми, брати на себе відповідальність.

Сьогоднішні здобувачі вищої освіти - це завтрашні фахівці, багато з яких займуть провідне положення в державних, суспільних інституціях, і стануть лідерами в тій або іншій сфері діяльності. Водночас сучасна система вищої освіти не спрямована на розвиток лідерських якостей молодих людей. Таким чином, існує суперечність між соціальним запитом на формування і розвиток молодих лідерів та відсутністю науково обґрунтованих рекомендацій щодо реалізації цього процесу, що зумовлює необхідність створення в системі вищої освіти психолого-педагогічних умов для розвитку лідерських якостей здобувачів вищої освіти. Відповідальність є ціннісною основою лідерських якостей особистості, що дозволяє розглядати її як інтегральну якість і чинник розвитку лідерських якостей здобувачів вищої освіти

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблема лідерства та відповідальності особистості привертає до себе інтерес як вітчизняних, так і зарубіжних дослідників. Вивченням різних аспектів лідерства займались такі вчені, як: Ж. Піаже, Л. Колберг, Ф. Хайдер, E. Вайстер, B. Вайнер, Р. Стогділл, Р. Хоуманс, Л. Алексєєнко-Лемовська, Д. Алфімов, З. Антонова, Д. Волківська, К. Вороніна, Б. Головешко, Д. Демкова, Н. Жигайло, Р. Карпінська, Н. Крошка, А. Липка, Г. Малигіна, О. Олексюк, О. Романовський, Т. Ушакова та інші.

У сучасній психологічній науці існує багато теорій лідерства, робляться спроби виокремити типи лідерів, описати ефективного лідера тощо. Здебільшого феномен лідерства вивчається соціальними психологами в контексті групових процесів: становлення та управління малою групою, групової динаміки, статусного розподілу членів групи тощо. Останнім часом активно розвивається напрям досліджень з політичного лідерства, вивчається проблематика лідерства в контексті психології управління [1; 2; 3; 9].

Проблема розвитку відповідальності як чинника лідерських якостей особистості поки що залишається поза увагою науковців, попри те, що має як значну наукову актуальність і новизну, так і практичну значущість. У психологічній літературі розглядається коло питань, пов'язаних із визначенням параметрів відповідальної поведінки, шляхів і засобів виховання відповідального ставлення до певної діяльності, виокремленням механізмів формування відповідальності. Вітчизняні науковці досліджують відповідальність переважно за такими напрямками: вивчення умов, факторів, прийомів виховання відповідальності на різних вікових етапах; відповідальність як феномен міжособистісних відносин у груповій діяльності; формування відповідальності в конкретному виді діяльності [4-7; 10].

Актуальність проблеми відповідальності як чинника розвитку лідерських якостей здобувачів вищої освіти зумовлена недостатнім рівнем розробленості цієї проблематики, необхідністю визначення психологічних умов, конкретних програм з розвитку цих якостей. Навчання у закладах вищої освіти активізує процес особистісного розвитку завдяки включенню юнаків до системи професійного навчання, нової системи взаємин як усередині навчальних груп, так й між викладачами і здобувачами. Таким чином, період студентства є сенситивним для розвитку лідерських якостей та відповідальності особистості.

Мета статті полягає у висвітленні результатів дослідження особливостей взаємозв'язку лідерських якостей та відповідальності у здобувачів вищої освіти.

Виклад основного матеріалу і результатів дослідження

У дослідженні брали участь здобувачі вищої освіти Мелітопольського державного педагогічного університету ім. Б. Хмельницького, Івано-Франківського навчально-наукового юридичного інституту Національного університету «Одеська юридична академія», Харківського національного університету внутрішніх справ та Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького 2-3 років навчання, кількістю 64 особи, віком від 18 до 22 років.

Для розв'язання завдань дослідження використано методики: «Діагностика лідерських якостей» Є. Жарікова, Є. Крушельницького; «Самооцінка лідерства» Н. Фетіскіна, В. Козлова, Г. Мануйлова; «Рівень суб'єктивного контролю» (РСК) Е. Бажина, Е. Голинкіної, А. Еткінда; опитувальник «ДУМЕОЛП» для діагностика рівня морально-етичної відповідальності особистості І. Тимощука; а також кількісні та якісні методи обробки емпіричних даних. Для математичної та статистичної обробки результатів нами використовувався коефіцієнт кореляції r-Пірсона.

Дослідження лідерських якостей було здійснено за допомогою методик «Здатність до лідерства» Є. Жарикова, Є. Крушельницького і «Самооцінка лідерства» Н. Фетіскіна, В. Козлова, Г. Мануйлова. Отримані результати відображені в табл. 1, 2.

Таблиця 1. Показники здатності до лідерства у здобувачів вищої освіти (у балах)

Таблиця 2. Показники самооцінки лідерських якостей у здобувачів вищої освіти (у балах)