Адаптація та психометрична оцінка опитувальника дезадаптивної мрійливості (MDS-16) на українській вибірці: пілотне дослідження

Размещено на http://www.allbest.ru/

Адаптація та психометрична оцінка опитувальника дезадаптивної мрійливості (MDS-16) на українській вибірці: пілотне дослідження

Балашевич Олександра Костянтинівна студентка кафедри психодіагностики та клінічної психології факультету психології, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Гарагуля Анна Ігорівна студентка кафедри Інноваційних Технологій з Педагогіки, Психології та Соціальної роботи, Факультет психології, Університет ім. Альфреда Нобеля

Молотокас Антоніна Андріївна докторка філософії в галузі психології (Ph.D), асистентка кафедри психодіагностики та клінічної психології факультету психології, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Анотація

Дезадаптивна мрійливість - це складний психологічний феномен, що характеризується надмірною фантазійною активністю, яка перешкоджає академічному, міжособистісному або професійному функціонуванню людини. Люди, які страждають на дезадаптивну мрійливість, свідомо займаються цією діяльністю і усвідомлюють різницю між світом своїх мріянь та реальністю. Для людей, які страждають на дезадаптивну мрійливість, мріяння мають лише короткострокові переваги та довгострокові ускладнення. Прояви дезадаптивної мрійливості та їхня інтенсивність угорською, італійською, польською, турецькою, португальською та французькою). Проте, в Україні феномен дезадаптивної мрійливості недостатньо представлений в психологічних дослідженнях, тому розробка валідного інструменту для його оцінки є критично важливим. У цій статті представлено результати пілотного дослідження з валідизації MDS-16 на українській вибірці. Ми здійснили паралельний та зворотний переклад оригінального англомовного опитуваль- ника MDS-16. Валідизація проводилася на вибірці зі 132 респондентів. Психометричні властивості шкали оцінювалися за допомогою критерію Альфа Кронбаха, інтеркореляцій компонентів MDS-16, експлораторного факторного аналізу (EFA) та конфірматорного факторного аналізу (CFA). Адаптований MDS-16 продемонстрував сильну внутрішню узгодженість (а = .91). Факторна структура опитувальника, оцінена за допомогою EFA, складається з двох факторів, тоді як оригінальна версія передбачає чотирифакторну структуру. Факторна структура, отримана за допомогою EFA (двофакторна), та запропонована оригінальна факторна структура (чотирифакторна) показали схожі результати за CFA на нашій вибірці. Зважаючи на це, ми вирішили дотримуватися факторної структури, отриманої за допомогою EFA у наших майбутніх дослідженнях дезадаитнвної мрійливості. Проте, ми розглядаємо можливість того, що більша вибірка дозволить повернутись до оригінальної факторної структури. Українська версія опитувальника MDS-16 продемонструвала задовільні психометричні властивості. Результати пілотного дослідження української версії лежать в основі подальшої розробки адаптації MDS- 16 українською мовою, а також підкреслюють необхідність її адаптації.

Ключові слова: дезадаптивна мрійливість, психометричні властивості, MDS-16, мрійливість, фантазії.

ADAPTATION AND PSYCHOMETRIC EVALUATION OF THE MALADAPTIVE DAYDREAMING SCALE (MDS-16) ON UKRAINIAN SAMPLE: A PILOT STUDY

дезадаптивна мрійливість фантазійний

Abstract

Maladaptive daydreaming (MD) is a complex psychological phenomenon characterized by excessive fantasy activity that interferes with a person's academic, interpersonal, or professional functioning. Individuals experiencing MD consciously engage in this activity and maintain a clear distinction between the realm of fantasy and reality. MD has only short-term benefits and longterm complications for people who experience it. MD is assessed with the help of the Maladaptive Daydreaming Scale (MDS-16), which has adaptations in other languages (Arabic, Brazilian-Portuguese, Hungarian, Italian, Polish, and Turkish). The concept of MD is underrepresented in Ukrainian psychological research. Therefore, the development of the validated instrument for its assessment is critical. This article shows the results of the pilot study of validating MDS-16 on Ukrainian sample. We performed the parallel and back-translation of the original English MDS-16 questionnaire. Validation was performed on the sample of 132 respondents. The psychometric properties of the scale were assessed using Cronbach's alpha, intercorrelations of the MDS-16 items, exploratory factor analysis (EFA), and confirmatory factor analysis (CFA). The adapted MDS-16 demonstrated strong internal consistency (a = .91). The questionnaire's factor structure was evaluated using EFA obtaining two-factor structure while the original version suggests four- factor structure. The factor structure that was obtained by the EFA (2-factor) and the proposed original factor structure (4-factor) showed similar results by CFA on our sample. Therefore, we decided to follow the EFA-obtained factor structure in our future studies on MD. However, the bigger sample may lead us to return to the original factor structure. The Ukrainian version of the MDS-16 scale demonstrated satisfactory psychometric properties. The results of the pilot study of the Ukrainian version underlies further development of the MDS-16 adaptation in the Ukrainian language, as well as underlined the necessity of adaptation.

Keywords: maladaptive daydreaming, psychometric properties, MDS-16, daydreaming, fantasy

Постановка проблеми. Дезадаптивна мрійливість є схильністю до надмірної фантазійної активності, яка заважає академічному, міжособистісному або професійному функціонуванню людини [26]. Дезадаптивну мрійливість слід відрізняти від звичайного адаптивного мріяння, яке визначається як когнітивний процес, що дозволяє людям передбачати результати діяльності або подій та планувати майбутнє шляхом обробки інформації про минулі та майбутні події їхнього життя [3]. Суттєва різниця між звичайним та дез- адаптивним мріянням вже була підтверджена результатами досліджень [4; 5].

Зазвичай, мріяння є частиною безперервного потоку свідомості, який включає обробку різних зовнішніх сигналів. Такі мріяння дозволяють людині орієнтуватися в навколишньому середовищі, виконувати повсякденні задачі, обробляти свої думки і почуття. Вони також важливі для планування майбутнього, позбавлення від нудьги, розвитку креативності та пошуків сенсу життя. На відміну від адаптивного мріяння, дезадаптивна мрійливість характеризується яскравими та вигадливими мріяннями, які можуть тривати годинами, зберігаючи у людини відчуття занурення і призводячи до втрати усвідомлення навколишнього світу. Крім того, особи, які страждають на дезадаптивну мрійливість, переживають процес мріяння як такий, що викликає залежність і є надзвичайно приємним та заспокійливим в короткостроковій перспективні, але викликає дистрес і погіршення якості життя в довгостроковій перспективі [23]. Першочергово, прояви дезадаптивної мрійливості є схожими на адиктивну поведінку через переживання людьми втрати контролю над процесом мріяння і залежності від нього [13]. Про адиктивний характер мріяння свідчить також інтенсивний потяг до цього процесу. Це сильне бажання виникає через те, що завдяки мріянню, людина отримує внутрішній досвід, який приносить винагородження та задоволення, і якого вона навряд могла б досягти в реальності. Як наслідок, людина відчуває, що вимушена знов і знов послуговуватись мріянням як способу подолання труднощів та отримання приємного досвіду [28].

Особи, які страждають на дезадаптивну мрійливість часто пропускають важливі життєві події, що призводить до втрати роботи, відсторонення від навчання і соціальної ізоляції. Дезадаптивна мрійливість суттєво впливає на соціальну взаємодію, і люди часто відчувають труднощі в соціальному функціонуванні та схильність до замкнутості. Надмірні залученість і зануреність у світ сконструйованих людиною мрій можуть призводити до нехтування повсякденними обов'язками, досягнення своїх цілей та зниження рівня соціальної взаємодії [21]. Підкріплений задоволенням глибинних потреб, процес мріяння часто перешкоджає підтримці навіть значущих для людини соціальних контактів [30]. Дезадаптивну мрійливість пов'язують із посиленою соціальною ізоляцією [1], а люди, які мають до неї схильність, можуть здаватись відстроненими або заклопотаними, що ускладнює розвиток близьких стосунків і часто призводить до напруженості у відносинах [29]. Таким чином, люди, які страждають на дезадаптивну мрійливість, як правило, повідомляють про нижчу якість життя в психологічній і, особливо, соціальній сферах [13].

Крім того, дезадаптивна мрійливість відзначається компульсивним характером і має структуру дисоціативного захисного механізму. Компульси- вність проявляється в тому, що люди, які схильні до дезадаптивного мріяння, часто втрачають контроль над початком та тривалість своїх мріянь [10]. Дисоціація є фундаментальним нейропсихологічним механізмом, який сприяє підсиленій модуляції емоційних станів через реакції уникнення як внутрішньої, так і зовнішньої реальності [6]. Активне мріяння вважається однією з форм дисоціації, що створює розрив між самістю та внутрішніми або зовнішніми подіями [14]. Дисоціація має три основні типи структури: розподіл уваги на два або більше потоки свідомості, відокремлення інформації та афекту, а також зміна ідентичності та/або дистанціювання від себе [15]. Ці типи структури є актуальними для тих, хто є схильним до дезадаптивної мрійливості.

Дезадаптивна мрійливість, хоч і приносить короткочасне задоволення, часто несе шкоду життю людини, особливо з точки зору повсякденної та робочої продуктивності. Вона часто призводить до зниження концентрації уваги через постійне блукання думок, відволікаючи увагу від нагальних завдань [20]. Людям, які страждають на дезадаптивну мрійливість, може бути дуже важко утримувати увагу, що негативно впливає на їхню здатність виконувати завдання, особливо тих, які потребують тривалої залученості [27]. Це може призводити до зниження ефективності як в академічному, так і в професійному середовищі [9].

Неконтрольований характер дезадаптивного мріяння [28], яке може заважати виконувати робочі обов'язки та займатись різноманітними справами, ще більше загострює перелічені вище проблеми. Підсумовуючи, дезадаптивна мрійливість створює значні перешкоди для людини, погіршуючи її уважність та загальні когнітивні здібності, що впливає на її повсякденне життя та функціональність.

Дезадаптивна мрійливість є недослідженим українськими науковцями феноменом, який потребує вивчення в українському контексті. На нашу думку, дезадаптивна мрійливість потребує значної уваги, особливо з огляду на актуальний в Україні: соціальний, політичний і пов'язаний із війною контекст. Інструментом для оцінки наявності та інтенсивності дезадаптивної мрійливості є опитувальник Maladaptive Daydreaming Scale-16 (MDS-16), розроблений Елі Сомером [29]. Пілотне дослідження, описане в цій статті, було проведено з метою перевірки надійності української версії MDS-16 та вивчення її валідності.

Опитувальник MDS-16 вже був перекладений та валідизований різними мовами, а саме: івритом [12], арабською [2], угорською [18], італійською [19], польською [13] та турецькою [25].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Різні аспекти даної проблеми висвітлювалися в роботах Е. Сомера [26; 27; 28; 29; 30], Н. Соффер-Дудек [23; 24; 25], Х. Абу-Райа [1; 2], Д. Йоппа [12], Дж. Бігельсен [4; 5], А. Скімменті [19; 20], І. П'єткевича [13].

Метою статті є адаптація та психометрична оцінка опитувальника Maladaptive Daydreaming Scale-16 (MDS-16) на пілотній вибірці для використання серед українців. Ми висунули наступні гіпотези: 1. Перекладена версія опитувальника MDS-16 демонструватиме подібний до оригіналу рівень надійності (вище за .70 за критерієм Альфи Кронбаха); 2. Перекладена версія опитувальника MDS-16 збереже чотирифакторну структуру (з факторами “Yearning” (“Потреба”), “Kinesthesia” (“Кінестезія”), “Impairment” (“Порушення”) та “Music” (“Музика”)) відповідно до оригіналу опитувальника.

Виклад основного матеріалу. Наше дослідження включає кілька процедур і методів. Загальна описова статистика була використана для дослідження компонентів опитувальника. Оцінка внутрішньої узгодженості опитувальника MDS-16 розраховувалась за допомогою критерія Альфи Кронбаха. Лінійний зв'язок між компонентами MDS-16 оцінювався за допомогою розрахунків коефіцієнта кореляції Пірсона. Факторна структура адаптованого опитувальника була визначена із застосуванням експлораторного та конфірматорного факторного аналізу. Статистичний аналіз проводився за допомогою програми Jamovi (version 2.3) [16].

Дозвіл на переклад опитувальника було отримано від автора опитувальника [29]. Процес перекладу включав паралельний та зворотний переклад,алзучення до перекладу двомовних спеціалістів та психологів для забезпечення лінгвістичної точності, культурної відповідності та концептуальної еквівалентності з оригінальною англомовною версією опитувальника MDS-16 [7]. Процес був ускладнений відсутністю в українській мові прямого еквівалента англійського слова “daydreaming”, що змусило нас надавати пояснення природи мрійливості. Наводячи приклади та надаючи чіткі визначення, дослідники можуть переконатися, що учасники мають однакове розуміння значення слова, що особливо важливо, коли мова йде про слово, що є ключових у дослідженні. Це допомагає мінімізувати двозначність і підвищити надійність та валідність опитувальника [11]. В інструкції зазначалося, що в наступних питаннях ми часто використовуватимо слово “мріяння” або однокореневі слова. Ми також вказали, що мріяння, в даному випадку, ми розуміємо як “надмірне, яскраве та активне фантазування”.

У цьому дослідженні збір даних проводився в один етап із застосуванням методу «снігової кулі» за допомогою онлайн-опитування. Опитувальник був розроблений та розповсюджений за допомогою Google Forms. До участі в дослідженні були запрошені студенти факультету психології Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка та Університету імені Альфреда Нобеля в Дніпрі. Ми також залучали респондентів за допомогою запрошень на особистих сторінках дослідників у соціальних мережах (Facebook, Instagram, Telegram). Такий підхід дозволив нам отримати більше різноманіття вибірки, щоб забезпечити широкий спектр соціально-демографічної репрезентативності дослідження. Від кожного учасника було отримано інформовану згоду. Критерії включення були такими: учасники мали бути не молодше 18 років, надати інформовану згоду та вільно володіти українською мовою. Наше дослідження було розглянуто та схвалено Комітетом з питань етики факультету психології Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка (№01-24/24).

Окрім основних питань опитувальника MDS-16, форма анкетування складалася з соціально-демографічного блоку, який включав питання про вік та стать респондентів. У наступній таблиці (Таблиця 1) наведено узагальнені соціально-демографічні дані (загальна кількість респондентів N = 132).

Таблиця 1.

Огляд соціально-демографічних даних респондентів

N - кількість респондентів, % - відсоткове співвідношення.

Остання версія опитувальника MDS-16 має чотири фактори: “Yearning” (“Потреба”), “Kinesthesia” (“Кінестезія”), “Impairment” (“Порушення”) та “Music” (“Музика”) [25]. Опитувальник дозволяє виявляти симптоми, що асоціюються з дефіцитом уваги, обсесивно-компульсивними думками, дисоціацією, соматизацією, чутливістю у міжособистісній сфері та пригніченням емоційних проявів [5; 8].

Перша версія опитувальника Maladaptive Daydreaming Scale (MDS-14) [29] розглядали три фактори, а саме: “Yearning” (“Потреба”), “Kinesthesia” (“Кінестезія”), “Impairment” (“Порушення”). Доповнення опитувальника двома питаннями призвело до появи опитувальника MDS-16, де ці два питання сформували додатковий фактор “Music” (“Музика”). Перший фактор, “Yearning”, відображає привабливість процесу мріяння та сильну потребу у ньому. Другий фактор, “Kinesthesia”, включає елементи, пов'язані з рухами, промовлянням слів, видаванням звуків та емоційними реакціями, які характерні для дезадаптивного процесу мріяння. Третім фактором є “Impairment”, яке відображає негативні наслідки та дистрес, пов'язані з дезадаптивною мрійливістю, такі як перешкоджання повсякденному функціонуванню та переживання дистресу. Четвертий фактор, “Music”, підкреслює зв'язок між прослуховуванням музики та посиленням проявів дезадаптивної мрійливості. Фактор “Impairment”, так само як і “Yearning” представлені в опитувальнику MDS-16 шістьма питаннями, а фактори “Kinesthesia” та “Music” - двома. Внутрішня узгодженість опитувальника MDS-16 (Альфа Кронбаха) становить 0.95, що свідчить про високий рівень надійності [25].

Оцінюючи надійність адаптованого опитувальника, ми використовували критерій Альфи Кронбаха для визначення внутрішньої узгодженості компонентів опитувальника. Отримане значення Альфи Кронбаха (а = .91) вказує на високий рівень надійності. Внутрішня надійність факторів за оригінальною структурою опитувальника також була оцінена за допомогою Альфи Кронбаха і продемонструвала досить високий рівень надійності (Таблиця 2).

Таблиця 2.

Описова статистика питань опитувальника MDS-16

а - Альфа Кронбаха; M- середнє, SD - середнє квадратичне відхилення; Sk - коефіцієнт асиметрії; K- коефіцієнт ексцесу.

Показники надійності підтвердили нашу першу гіпотезу, і ми продовжили подальший аналіз даних. Для оцінки лінійного зв'язку між компонентами опитувальника MDS-16 ми розрахували коефіцієнт кореляції Пірсона. Інтеркореляційний аналіз продемонстрував помірну або сильну позитивну кореляцію між усіма компонентами, що формують MDS-16. Більшість кореляцій є значущими (р < .05).

Перед проведенням аналізу було перевірено придатність даних для факторного аналізу, що була підтверджена: міра адекватності вибірки була підтверджена за критерієм Кайзера-Мейєра-Олкіна (Kaiser-Mayer-Olkin Measure of Sampling Adequacy) та дорівнювала .890; тест на сферичність Бартлетта показав значущі результати (х2 (120) = 1223, p < .001).

Експлораторний факторний аналіз (EFA) був проведений з метою виявлення основної факторної структури компонентів опитувальника. EFA був проведений із використанням методу вилучення мінімальних залишків, а кількість факторів була визначена за допомогою паралельного аналізу.

Було застосовано метод ортогонального обертання факторів варімакс, що дозволило отримати двофакторне рішення, що пояснює 51,4% дисперсії. Перший фактор, “Перешкоджання щоденним справам”, охоплює питання, пов'язані з тим, наскільки дезадаптивна мрійливість заважає повсякденній діяльності та особистим досягненням. Другий фактор, “Залученість”, охоплює питання, що стосуються тригерів та утримання мріяння (Таблиця 3).

Таблиця 3.

Факторні навантаження питань опитувальника MDS-16 на українській вибірці

Конфірматорний факторний аналіз був використаний для перевірки відповідності даних оригінальній чотирифакторній моделі, яка включає “Music”, “Kinesthesia”, “Yearning”, та “Impairment” як окремі виміри досвіду дезадаптивної мрійливості, а також моделі, отриманої за допомогою експлораторного факторного аналізу. Було проведено порівняння якісних показників відповідності моделі (Таблиця 4).

Таблиця 4.

Порівняння показників відповідності моделі для CFA

X2 - критерій хі-квадрат, df - число ступеня свободи, p - рівень статистичної значущості, TLI - індекс Такера-Льюїса, CFI - порівняльний індекс відповідності, RMSEA - середньоквадратична похибка апроксимізації.

Факторна структура, отримана за допомогою EFA (2-факторна) та запропонована оригінальна факторна структура (4-факторна) показали схожі результати за CFA на нашій вибірці. Тому ми вирішили дотримуватися факторної структури, отриманої за допомогою EFA у наших майбутніх дослідженнях дезадаптивної мрійливості. Проте, більша вибірка може сприяти поверненню до оригінальної факторної структури. Отже, ми не можемо стверджувати, що наша друга гіпотеза повністю підтвердилася, оскільки ми отримали непевні результати щодо факторної моделі адаптації MDS-16. Тим не менш, подальші дослідження на більшій вибірці допоможуть нам прояснити це питання.

Висновки

Адаптований опитувальник MDS-16 продемонстрував сильну внутрішню узгодженість, на що вказує значення критерія Альфи Кронбаха, яке свідчить про те, що компоненти опитувальника є узгодженими та вимірюють один і той самий конструкт. Це підтверджує його надійність в оцінці дезадаптивної мрійливості серед україномовних респондентів. Однак, при проведенні EFA ми отримали двофакторну структуру, тоді як оригінальна версія MDS-16 представляє чотирифакторну модель. Тим не менш, цей результат узгоджується з італійською [19] та арабською [2] адаптаціями опитувальника. Більше того, факторна модель, яку ми отримали при проведенні EFA, збігається з моделлю арабської адаптації.

Ми отримали фактори “Перешкоджання щоденним справам” (7 питань) та “Залученість” (9 питань). Ми вважаємо, що ці фактори добре узгоджуються з двома основними характеристиками дезадаптивної мрійливості, а саме мірою заглиблення у процес мріянь та переживанням дистресу [27]. Абу-Райя та ін. [2] дійшли такого ж висновку, коли отримали двофакторну модель при проведенні EFA для адаптації MDS-16 арабською мовою. Значення факторних навантажень питань вказує на їхню релевантність у відображенні впливу дезадаптивної мрійливості на повсякденне функціонування та її мотиваційні аспекти. Зокрема, дезадаптивна мрійливість пов'язана з погіршенням функціонування, включаючи здатність планувати, розв'язувати проблеми та приймати рішення [17] і часто використовується як захисний механізм [24]. Таким чином, ми вважаємо, що двофакторна модель є релевантною, але розглядаємо також і можливість повернення до чотирифакторної структури. Це буде остаточно вирішено результатами основного дослідження.

Українська версія опитувальника MDS-16 продемонструвала задовільні психометричні властивості. Результати пілотного дослідження української версії є основою для подальшої розробки адаптації опитувальника MDS-16 українською мовою, а також підкреслюють необхідність адаптації.

Література

Abu-Rayya, H. M., Somer, E., & Knane, H. (2020). Maladaptive daydreaming is associated with intensified psychosocial problems experienced by female survivors of childhood sexual abuse. Violence Against Women, 26(8), 825-837. https://doi.org/10.1177/1077801219845532

Abu-Rayya, H. M., Somer, E., & Meari-Amir, S. (2019). The psychometric properties of the Arabic 16-item Maladaptive Daydreaming Scale (MDS-16-AR) in a multicountry Arab sample. Psychology of Consciousness: Theory, Research, and Practice, 6(2), 171. https://doi.org/10.1037/ cns0000183

Antrobus, J. S., Singer, J. L., Goldstein, S., Fortgang, M. (1970). Mindwandering and cognitive structure. Transactions of the New York Academy of Sciences, 32(2), 242-52. https://doi.org/10.1111/j.2164-0947.1970.tb02056.x

Bigelsen, J., & Schupak, C. (2011). Compulsive fantasy: Proposed evidence of an underreported syndrome through a systematic study of 90 self-identified non-normative fantasizers. Consciousness and cognition, 20(4), 1634-1648. https://doi.org/10.1016Zj.concog.2011.08.013

Bigelsen, J., Lehrfeld, J. M., Jopp, D. S., & Somer, E. (2016). Maladaptive daydreaming: Evidence for an under-researched mental health disorder. Consciousness and cognition, 42, 254-266. https://doi.org/10.1016/j.concog.2016.03.017

Cavicchioli, M., Scalabrini, A., Northoff, G., Mucci, C., Ogliari, A., & Maffei, C. (2021). Dissociation and emotion regulation strategies: A meta-analytic review. Journal of Psychiatric Research, 143, 370-387. https://doi.org/10.1016/j.jpsychires.2021.09.011

Cha, E. S., Kim, K. H., & Erlen, J. A. (2007). Translation of scales in cross-cultural research: issues and techniques. Journal of advanced nursing, 58(4), 386-395. https://doi.org/ 10.1111/j .1365-2648.2007.04242.x

Chirico, I., Volpato, E., Landi, G., Bassi, G., Mancinelli, E., Gagliardini, G., ... & Musetti, A. (2022). Maladaptive daydreaming and its relationship with psychopathological symptoms, emotion regulation, and problematic social networking sites use: A network analysis approach. International Journal of Mental Health and Addiction, 1-17. https://doi.org/10.1007/s11469-022-00938-3

Costanzo, A., Santoro, G., Russo, S., Cassara, M. S., Midolo, L. R., Billieux, J., & Schimmenti, A. (2021). Attached to virtual dreams: The mediating role of maladaptive daydreaming in the relationship between attachment styles and problematic social media use. The Journal of Nervous and Mental Disease, 209(9), 656-664. https://doi.org/10.1097/NMD.0000000000001356

Green, T., West, M., Somer, E. (2020).Maladaptive daydreaming and emotional regulation difficulties: A network analysis. Psychiatry Research. https://doi.org/10.1016/j.psychres.2020.112799

Johns, B. T. (2019). Mining a crowdsourced dictionary to understand consistency and preference in word meanings. Frontiers in Psychology, 10, 268. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2019.0026

Jopp, D. S., Dupuis, M., Somer, E., Hagani, N., & Herscu, O. (2019). Validation of the Hebrew version of the Maladaptive Daydreaming Scale (MDS-H): Evidence for a generalizable measure of pathological daydreaming. Psychology of Consciousness: Theory, Research, and Practice, 6(3), 242. https://doi.org/10.1037/CNS0000162

Pietkiewicz, I. J., Helka, A. M., Barlog, M., & Tomalski, R. (2023). Validity and reliability of the Polish Maladaptive Daydreaming Scale (pMDS-16) and its short form (PMDS-5). Clinical Psychology & Psychotherapy. https://doi.org/10.1002/cpp.2844

Poerio, G. L., Totterdell, P., Emerson, L. M., & Miles, E. (2016). Helping the heart grow fonder during absence: Daydreaming about significant others replenishes connectedness after induced loneliness. Cognition and Emotion, 30(6), 1197-1207. https://doi.org/10.1080/02699931. 2015.1049516

Putnam, F. W. (1997). Dissociation in children and adolescents: A developmental perspective. Guilford press. https://psycnet.apa.org/record/1997-36464-000

§ahin, M., & Aybek, E. (2019). Jamovi: an easy to use statistical software for the social scientists. International Journal of Assessment Tools in Education, 6(4), 670-692. https://doi.org/ 10.21449/ijate.661803

Salomon-Small, G., Somer, E., Harel-Schwarzmann, M., & Soffer-Dudek, N. (2021). Maladaptive daydreaming and obsessive-compulsive symptoms: A confirmatory and exploratory investigation of shared mechanisms. Journal of psychiatric research, 136, 343-350. https://doi.org/10.1016/j.jpsychires.2021.02.017

Sandor, A., Munnich, А., & Molnar, J. (2020). Psychometric properties of the Maladaptive Daydreaming Scale in a sample of Hungarian daydreaming-prone individuals. Journal of Behavioral Addictions, 9(3), 853-862. https://doi.org/10.1556/jba-9-853

Schimmenti, A., Sideli, L., La Marca, L., Gori, A., & Terrone, G. (2019). Reliability, validity, and factor structure of the maladaptive daydreaming scale (MDS-16) in an Italian sample. Journal of Personality Assessment. https://doi.org/10.1080/00223891.2019.1594240

Schimmenti, A., Somer, E., & Regis, M. (2019, November). Maladaptive daydreaming: Towards a nosological definition. In Annales Mddico-psychologiques, revue psychiatrique (Vol. 177, No. 9, pp. 865-874). Elsevier Masson. https://doi.org/10.1016/_j.amp.2019.08.014

Sharma, P., & Mahapatra, A. (2021). Phenomenological analysis of maladaptive daydreaming associated with internet gaming addiction: A case report. General psychiatry, 34(2). https://doi.org/10.1136/gpsych-2020-100419

Singer, L. J. (1974). Daydreaming and the stream of thought. American Scientist, Vol. 62, No. 4 (July-August 1974), pp. 417-425. https://www.jstor.org/stable/27844990

Soffer-Dudek, N., & Somer, E. (2018). Trapped in a daydream: Daily elevations in maladaptive daydreaming are associated with daily psychopathological symptoms. Frontiers in Psychiatry, 9, 194. https://doi.org/10.3389/fpsyt.2018.00194

Soffer-Dudek, N., & Theodor-Katz, N. (2022). Maladaptive daydreaming: Epidemiological data on a newly identified syndrome. Frontiers in Psychiatry, 13, 871041. https://doi.org/10.3389/ fpsyt.2022.871041

Soffer-Dudek, N., Somer, E., Abu-Rayya, H. M., Metin, B., & Schimmenti, A. (2021). Different cultures, similar daydream addiction? An examination of the cross-cultural measurement equivalence of the Maladaptive Daydreaming Scale. Journal of Behavioral Addictions, 9(4), 1056-1067. https://doi.org/10.1556/2006.2020.00080

Somer, E. (2002). Maladaptive daydreaming: A qualitative inquiry. Journal of Contemporary Psychotherapy, 32, 197-212. https://doi.org/10.1023/A:1020597026919

Somer, E. (2018). Maladaptive Daydreaming: Ontological Analysis, Treatment Rationale; a Pilot Case Report. Frontiers in the Psychotherapy of Trauma and Dissociation. 1. 1-22. http:// dx.doi.org/10.XXXX/ftpd.2017.0006

Somer, E., & Herscu, O. (2017) Childhood Trauma, Social Anxiety, Absorption and Fantasy Dependence: Two Potential Mediated Pathways to Maladaptive Daydreaming. J Addict Behav Ther Rehabil 6:4. https://doi.org/10.4172/2324-9005.1000170

Somer, E., Lehrfeld, J., Bigelsen, J., & Jopp, D. S. (2016). Development and validation of the Maladaptive Daydreaming Scale (MDS). Consciousness and cognition, 39, 77-91. https://doi.org/10.1016Zj.concog.2015.12.001

Somer, E., Somer, L., & Jopp, D. S. (2016). Childhood antecedents and maintaining factors in maladaptive daydreaming. The Journal of nervous and mental disease, 204(6), 471-478. https://doi.org/10.1097/NMD.0000000000000507

References

Abu-Rayya, H. M., Somer, E., & Knane, H. (2020). Maladaptive daydreaming is associated with intensified psychosocial problems experienced by female survivors of childhood sexual abuse. Violence Against Women, 26(8), 825-837. https://doi.org/10.1177/1077801219845532

Abu-Rayya, H. M., Somer, E., & Meari-Amir, S. (2019). The psychometric properties of the Arabic 16-item Maladaptive Daydreaming Scale (MDS-16-AR) in a multicountry Arab sample. Psychology of Consciousness: Theory, Research, and Practice, 6(2), 171. https://doi.org/10.1037/ cns0000183

Antrobus, J. S., Singer, J. L., Goldstein, S., Fortgang, M. (1970). Mindwandering and cognitive structure. Transactions of the New York Academy of Sciences, 32(2), 242-52. https://doi.org/10.1111/j.2164-0947.1970.tb02056.x

Bigelsen, J., & Schupak, C. (2011). Compulsive fantasy: Proposed evidence of an underreported syndrome through a systematic study of 90 self-identified non-normative fantasizers. Consciousness and cognition, 20(4), 1634-1648. https://doi.org/10.1016/_j.concog. 2011.08.013

Bigelsen, J., Lehrfeld, J. M., Jopp, D. S., & Somer, E. (2016). Maladaptive daydreaming: Evidence for an under-researched mental health disorder. Consciousness and cognition, 42, 254266. https://doi.org/10.1016/_j.concog.2016.03.017

Cavicchioli, M., Scalabrini, A., Northoff, G., Mucci, C., Ogliari, A., & Maffei, C. (2021). Dissociation and emotion regulation strategies: A meta-analytic review. Journal of Psychiatric Research, 143, 370-387. https://doi.org/10.1016/_j.jpsychires.2021.09.011

Cha, E. S., Kim, K. H., & Erlen, J. A. (2007). Translation of scales in cross-cultural research: issues and techniques. Journal of advanced nursing, 58(4), 386-395. https://doi.org/ 10.1111/j .1365-2648.2007.04242.x

Chirico, I., Volpato, E., Landi, G., Bassi, G., Mancinelli, E., Gagliardini, G., ... & Musetti, A. (2022). Maladaptive daydreaming and its relationship with psychopathological symptoms, emotion regulation, and problematic social networking sites use: A network analysis approach. International Journal of Mental Health and Addiction, 1-17. https://doi.org/10.1007/s11469-022-00938-3

Costanzo, A., Santoro, G., Russo, S., Cassara, M. S., Midolo, L. R., Billieux, J., & Schimmenti, A. (2021). Attached to virtual dreams: The mediating role of maladaptive daydreaming in the relationship between attachment styles and problematic social media use. The Journal of Nervous and Mental Disease, 209(9), 656-664. https://doi.org/10.1097/NMD.0000000000001356

Green, T., West, M., Somer, E. (2020). Maladaptive daydreaming and emotional regulation difficulties: A network analysis. Psychiatry Research. https://doi.org/10.1016/j.psychres. 2020.112799

Johns, B. T. (2019). Mining a crowdsourced dictionary to understand consistency and preference in word meanings. Frontiers in Psychology, 10, 268. https://doi.org/10.3389/fpsyg. 2019.00268

Jopp, D. S., Dupuis, M., Somer, E., Hagani, N., & Herscu, O. (2019). Validation of the Hebrew version of the Maladaptive Daydreaming Scale (MDS-H): Evidence for a generalizable measure of pathological daydreaming. Psychology of Consciousness: Theory, Research, and Practice, 6(3), 242. https://doi.org/10.1037/CNS0000162

Pietkiewicz, I. J., Helka, A. M., Barlog, M., & Tomalski, R. (2023). Validity and reliability of the Polish Maladaptive Daydreaming Scale (PMDS-16) and its short form (PMDS-5). Clinical Psychology & Psychotherapy. https://doi.org/10.1002/cpp.2844

Poerio, G. L., Totterdell, P., Emerson, L. M., & Miles, E. (2016). Helping the heart grow fonder during absence: Daydreaming about significant others replenishes connectedness after induced loneliness. Cognition and Emotion, 30(6), 1197-1207. https://doi.org/10.1080/02699931. 2015.1049516

Putnam, F. W. (1997). Dissociation in children and adolescents: A developmental perspective. Guilford press. https://psycnet.apa.org/record/1997-36464-000

§ahin, M., & Aybek, E. (2019). Jamovi: an easy to use statistical software for the social scientists. International Journal of Assessment Tools in Education, 6(4), 670-692. https://doi.org/ 10.21449/ijate.661803

Salomon-Small, G., Somer, E., Harel-Schwarzmann, M., & Soffer-Dudek, N. (2021). Maladaptive daydreaming and obsessive-compulsive symptoms: A confirmatory and exploratory investigation of shared mechanisms. Journal of psychiatric research, 136, 343-350. https://doi.org/10.1016/j.jpsychires.2021.02.017

Sandor, A., Munnich, A., & Molnar, J. (2020). Psychometric properties of the Maladaptive Daydreaming Scale in a sample of Hungarian daydreaming-prone individuals. Journal of Behavioral Addictions, 9(3), 853-862. https://doi.org/10.1556/jba-9-853

Schimmenti, A., Sideli, L., La Marca, L., Gori, A., & Terrone, G. (2019). Reliability, validity, and factor structure of the maladaptive daydreaming scale (MDS-16) in an Italian sample. Journal of Personality Assessment. https://doi.org/10.1080/00223891.2019.1594240

Schimmenti, A., Somer, E., & Regis, M. (2019, November). Maladaptive daydreaming: Towards a nosological definition. In Annales Mddico-psychologiques, revue psychiatrique (Vol. 177, No. 9, pp. 865-874). Elsevier Masson. https://doi.org/10.1016Zj.amp.2019.08.014

Sharma, P., & Mahapatra, A. (2021). Phenomenological analysis of maladaptive daydreaming associated with internet gaming addiction: A case report. General psychiatry, 34(2). https://doi.org/10.1136/gpsych-2020-100419

Singer, L. J. (1974). Daydreaming and the stream of thought. American Scientist, Vol. 62, No. 4 (July-August 1974), pp. 417-425. https://www.jstor.org/stable/27844990

Soffer-Dudek, N., & Somer, E. (2018). Trapped in a daydream: Daily elevations in maladaptive daydreaming are associated with daily psychopathological symptoms. Frontiers in Psychiatry, 9, 194. https://doi.org/10.3389/fpsyt.2018.00194

Soffer-Dudek, N., & Theodor-Katz, N. (2022). Maladaptive daydreaming: Epidemiological data on a newly identified syndrome. Frontiers in Psychiatry, 13, 871041. https://doi.org/10.3389/ fpsyt.2022.871041

Soffer-Dudek, N., Somer, E., Abu-Rayya, H. M., Metin, B., & Schimmenti, A. (2021). Different cultures, similar daydream addiction? An examination of the cross-cultural measurement equivalence of the Maladaptive Daydreaming Scale. Journal of Behavioral Addictions, 9(4), 1056-1067. https://doi.org/10.1556/2006.2020.00080

Somer, E. (2002). Maladaptive daydreaming: A qualitative inquiry. Journal of Contemporary Psychotherapy, 32, 197-212. https://doi.org/10.1023/A:1020597026919

Somer, E. (2018). Maladaptive Daydreaming: Ontological Analysis, Treatment Rationale; a Pilot Case Report. Frontiers in the Psychotherapy of Trauma and Dissociation. 1. 1-22. http:// dx.doi.org/10.XXXX/ftpd.2017.0006

Somer, E., & Herscu, O. (2017) Childhood Trauma, Social Anxiety, Absorption and Fantasy Dependence: Two Potential Mediated Pathways to Maladaptive Daydreaming. J Addict Behav Ther Rehabil 6:4. https://doi.org/10.4172/2324-9005.1000170

Somer, E., Lehrfeld, J., Bigelsen, J., & Jopp, D. S. (2016). Development and validation of the Maladaptive Daydreaming Scale (MDS). Consciousness and cognition, 39, 77-91. https://doi.org/10.1016/j.concog.2015.12.001

Somer, E., Somer, L., & Jopp, D. S. (2016). Childhood antecedents and maintaining factors in maladaptive daydreaming. The Journal of nervous and mental disease, 204(6), 471-478. https://doi.org/10.1097/NMD.0000000000000507

Размещено на Allbest.ru/