Алгоритм застосування соціально-психологічних технологій збереження професійного здоров’я фахівців-медиків

Размещено на http://www.allbest.ru/

Алгоритм застосування соціально-психологічних технологій збереження професійного здоров'я фахівців-медиків

Білецький Павло Степанович - кандидат психологічних наук, директор Українського Північно-Східного Інституту прикладної та клінічної медицини, м. Суми;

Завацька Наталія Євгенівна - доктор психологічних наук, професор, завідувач кафедри практичної психології та соціальної роботи Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, м. Київ;

Жигаренко Ігор Євгенович - доктор психологічних наук, професор, професор кафедри психології та соціології Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, м. Київ;

У статті розкрито алгоритм застосування соціально-психологічних технологій збереження професійного здоров'я фахівців-медиків. Показано, що у контексті вивчення професійного здоров'я зазначена професійна група фахівців є особливо вразливою з точки зору підвищених вимог до їх професійної компетенції і до самовіддачі; відповідальності за життя і здоров'я інших людей, і, як наслідок, високої ймовірності виникнення синдрому професійного вигорання. Наголошується, що важливою у контексті дослідження є концепція психологічного забезпечення професійної діяльності фахівців медичної галузі, що базується на комплексному підході до вивчення їх професійного здоров'я на його фізичному, психологічному та соціальному рівнях, а також соціально- психологічний супровід фахівців-медиків на різних етапах їх професіоналізації. Розроблено інтегрованусоціально-психологічну програму збереження професійного здоров'я фахівців медичної галузі, реалізовану з позицій системного, суб 'єктно-діяльнісного, особистісно-компетентнісного та інтегративного підходів із задіянням емоційно-оцінної, інструментальної та інформаційної соціальної підтримки і комплексу інноваційних соціально- психологічних технологій особистісної та міжособистісної спрямованості, впроваджену у блоках системної інтеграції особистості; емоційної саморегуляції; розвитку навичок саморегуляції; соціальної адаптації та ефективної комунікації; розширення проактивних поведінкових стратегій. Алгоритм застосуваннясоціально-психологічних психотехнологій був представлений особистісно-, емоційно-, тілесно- та проблемно-орієнтованими, а також когнітивно-поведінковими методами, реалізованими у блоках системної інтеграції особистості; емоційної саморегуляції; розвитку навичок саморегуляції; соціальної адаптації та ефективної комунікації; розширенні проактивних поведінкових стратегій. Ефективність запропонованої програми доведена підвищенням показників стресостійкості, емоційної та вольової регуляції, життєстійкості, параметрів самоактуалізації; зниженням показників фрустрованості, особистісної та ситуативної тривожності, професійного (емоційного) вигорання; збільшенням показників соціальної егрічності, здатності до антиципування, поліваріантності прогнозування та планування перебігу подій; використанням проактивних стратегій опанувальної поведінки, що сприяло підвищенню показників професійного здоров'я фахівців медичної галузі та покращенню їх соціального функціонування в цілому. професійне здоров'я стресостійкість

Ключові слова: фахівці-медики, професійне здоров'я, стресостійкість, емоційно-вольова регуляція, життєстійкість, самоактуалізація, професійне (емоційне) вигоряння; соціальна егрічність, антиципування, копінг-поведінка, соціальне функціонування.

Biletskyi P.S., Zavatska N.Ye., Zhigarenko I.Ye., Toba M.V.

ALGORITHM FOR THE APPLICATION OF SOCIAL- PSYCHOLOGICAL TECHNOLOGIES FOR THE PRESERVATION OF THE OCCUPATIONAL HEALTH OF MEDICAL SPECIALISTS

The article describes the algorithm for the application of social and psychological technologies for the preservation of the professional health of medical specialists. It is shown that in the context of the study of occupational health, the specified professional group of specialists is particularly vulnerable from the point of view of increased requirements for their professional competence and self-sacrifice; responsibility for the life and health of other people, and, as a result, a high probability of the occurrence of professional burnout syndrome. It is emphasized that the concept of psychological support for the professional activity of medical specialists is important in the context of the study, which is based on a comprehensive approach to the study of their professional health at its physical, psychological and social levels, as well as socio-psychological support of medical specialists at various stages of their professionalization . An integrated social-psychological program for maintaining the professional health of medical professionals has been developed, implemented from the standpoint of systemic, subject-activity, personal-competence and integrative approaches with the use of emotional-evaluative, instrumental and informational social support and a complex of innovative social-psychological technologies of personal and interpersonal orientation, implemented in the blocks of systemic integration of the individual; emotional self-regulation; development of selfregulation skills; social adaptation and effective communication; expansion of proactive behavioral strategies. The algorithm for the application of socio- psychological psychotechnologies was presented by personal-, emotional-, bodily- and problem-oriented, as well as cognitive-behavioral methods implemented in blocks of system integration of the individual; emotional self-regulation; development of selfregulation skills; social adaptation and effective communication; expansion of proactive behavioral strategies. The effectiveness of the proposed program is proven by the increase in indicators of stress resistance, emotional and volitional regulation, vitality, parameters of self-actualization; decrease in indicators of frustration, personal and situational anxiety, professional (emotional) burnout; by increasing indicators of social intelligence, ability to anticipate, multivariate forecasting and planning of the course of events; the use of proactive strategies of mastery behavior, which contributed to the improvement of professional health indicators of medical specialists and improvement of their social functioning as a whole.

Key words: medical specialists, professional health, stress resistance, emotional-volitional regulation, vitality, self-actualization, professional (emotional) burnout; social aggressiveness, anticipation, coping behavior, social functioning.

Постановка проблеми

На сучасному етапі розбудови країни, коли розвиток суспільства і держави потребує удосконалення усіх сфер життя та висуває нові вимоги до фахівців соціономічного профілю, здатних у професійній діяльності зміцнювати та моделювати соціум, ефективно працювати за новими принципами, актуальність обраної теми є безумовною. Тим більше, що йдеться про фахівців-медиків, як представників професій соціономічного типу, та підвищення рівня їх професійного здоров'я і його збереження [1-5].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Наразі надзвичайно актуальними є питання професійного здоров'я фахівців медичної галузі, яке розглядається як здатність зберігати й активізувати необхідні компенсаторні, захисні, регуляторні механізми, що відповідають вимогам професійної діяльності і забезпечують професійну надійність, високу працездатність, ефективність і розвиток особистості фахівця медичної сфери в усіх умовах протікання його професійної діяльності.

Констатовано, що проблема професійного здоров'я є предметом багатьох наукових досліджень, що зумовлює наявність значної кількості підходів до трактування даного феномена. Зокрема, розкрито окремі питання здоров'я фахівців різних галузей виробництва в сучасних умовах (В. Берзінь,

І.Бурлакова, О. Дубогай, Л. Духовний, М. Каніболоцька, В. Ковалько, Т. Комар, Л. Омельченко, О. Савченко та ін.), висвітлено проблеми професійного здоров'я фахівців соціономічних професій (вчителів, психологів, соціальних працівників, менеджерів) (Є. Каширіна, Н. Максименко, В. Марініна, М. Міщенко, О. Савчук, О. Самкова, Н. Семенюк та ін.), зокрема рівень емоційної компетентності як чинник професійного здоров'я викладачів; стратегії формування здорового способу життя (Ю. Бохонкова, А. Борисюк, В. Бочелюк, Н. Завацька, В. Клименко, З. Ковальчук, М. Корольчук, В. Осьодло, Л. Пілецька, О. Шевяков та ін.), різні аспекти психотерапевтичного і корекційно-розвивального впливу на фахівця з метою його здоров'язбереження (Л. Бурлачук, О. Кочарян, К. Максименко, С. Рувінський, Л. Спицька та ін.).

Мета статті - розкрити структурні складові професійного здоров'я фахівців медичної галузі та їх змістовно-критеріальне наповнення.

Виклад основного матеріалу і результатів дослідження

Вибірку дослідження склали 256 фахівців медичної галузі (139 (54,3%) жінок та 117 (45,7%) чоловіків) - керівників медичних закладів та завідувачів відділеннями, лікарів різних спеціальностей, середнього медичного персоналу. Вік респондентів від 28 до 54 років. Вибірка формувалася методом репрезентативного моделювання.

У психокорекційній роботі взяли участь 102 учасника (53 жінки і 49 чоловіків) із середнім та низьким ступенями сформованості складових їх професійного здоров'я. З них експериментальну групу склали 52 респондента (29 жінок і 23 чоловіка); контрольну групу - 50 респондентів (24 жінки та 26 чоловіків), процедура психокорекції з якими не проводилася. Відбір учасників у групи відбувався за принципом добровільності.

Обсяг запропонованої програми складав 96 годин, з яких на формувальну частину відводилося 84 години (38 годин на основні тренінгові сесії (по 2 години на кожну з них), по 4 години на ознайомчу та заключну роботу); 12 годин - на творчі домашні завдання і ведення щоденника самоспостереження.

Інтегрована соціально-психологічна програма збереження професійного здоров'я фахівців медичної галузі була побудована на основі принципів комплексності у застосуванні методів корекції; індивідуалізації у підборі заходів формувального впливу і умов їх застосування з урахуванням особливостей функціонування емоційно-вольової, когнітивно-оцінної і компетентнісно- поведінкової складових професійного здоров'я фахівців-медиків; діалогізації взаємодії та зворотного зв'язку; самодіагностики, саморозкриття учасників, усвідомлення і формування ними завдань в напрямку професійного здоров'язбереження.

Програма реалізовувалася з позицій системного, суб'єктно-діяльнісного, особистісно-компетентнісного та інтегративного підходів із задіянням емоційно - оцінної, інструментальної та інформаційної соціальної підтримки, психологічний супровід якої передбачав встановлення довіри; дослідження причин непродуктивності у стресі; диференціацію і узгодження конфліктних прагнень у сфері внутрішньоособистісного простору; диференціацію і узгодження конфліктних мотивів, прагнень в міжособистісному просторі; зміну звичних неконструктивних стереотипів взаємодії.

Алгоритм застосування соціально-психологічних психотехнологій був представлений особистісно-, емоційно-, тілесно- та проблемно-орієнтованими, а також когнітивно-поведінковими методами, реалізованими у блоках системної інтеграції особистості; емоційної саморегуляції; розвитку навичок саморегуляції; соціальної адаптації та ефективної комунікації; розширенні проактивних поведінкових стратегій.

Проведений аналіз дозволив визначити істотний вплив окремих особистісних складових фахівців медичної галузі (цінність принципів самоактуалізації, опора на себе, екзистенціальність, здатність до близьких соціальних контактів та ін.) на показники стресостійкості під дією технологій професійного здоров'язбереження досліджуваних. Крім того, після реалізації програми були повторно діагностовані параметри тривожності, властивостей темпераменту, особистісних орієнтацій, соціальної поведінки та ін. Результати були зіставлені між собою за допомогою критерію Вілкоксона для залежних вибірок. Аналіз даних показав, що як у чоловіків-медиків (Т=672; р<0,035), так і у жінок-медиків (Т=776; р<0,031) експериментальної групи стресостійкість значно підвищилася. Зниження зафіксовано за показниками реактивної і особистісної тривожності на статистично значущому рівні (Т=1183; р<0,028 та Т=1098; р<0,034 відповідно). Відбулося зменшення показників за симптомами емоційного вигорання на фазі «напруга» (переживання психотравмуючих обставин, тривога і депресія); на фазі «резистенція» (вибіркове емоційне реагування і емоційно-моральна дезорієнтація); на фазі «виснаження» (емоційний дефіцит, емоційна і особистісна відстороненість) (р<0,01).

Зафіксоване збільшення показника соціальної егрічності (Т=494; р<0,01), що відповідає за активність особистості в соціумі, та відзначено зниження показників емоційності (Т=562; р<0,005) і соціальної емоційності (Т=621; р<0,029).

Статистично значимі відмінності в експериментальній групі після корекційної програми встановлені за показниками самоактуалізації. Так, у чоловіків-медиків відбулося збільшення гнучкості поведінки (Т=107; р<0,001) і відзначено підвищення самоповаги (Т=724; р<0,023), самоприйняття (Т=440; р<0,005) і контактності (Т=109; р<0,001). У жінок-медиків на статистично значущому рівні зафіксовано збільшення за показниками сензитивність до себе (Т=609; р<0,036) і спонтанність (Т=670; р<0,034).

Ефективність запропонованої програми доведена також підвищенням в експериментальній групі показників емоційної та вольової регуляції ^крит=29; р<0,05), життєстійкості ^крит=11; р<0,05); зниженням показників фрустрованості (Gкрит=26; р<0,05), збільшенням здатності до антиципування (Gкрит=15; р<0,05) та поліваріантності прогнозування й планування перебігу подій; використанням проактивних стратегій опанувальної поведінки ^крит=19; р<0,05).

У досліджуваних контрольної групи за результатами діагностичних зрізів до та після формувального впливу статистично значущих відмінностей не зафіксовано.

Отже, аналіз результатів формувального етапу дослідження показав, що запропонована інтегрована соціально-психологічна програма сприяє відповідальному ставленню до професійного здоров'я фахівців медичної галузі та його збереженню.

Висновки

Розроблено інтегровану соціально-психологічну програму збереження професійного здоров'я фахівців медичної галузі, реалізовану з позицій системного, суб'єктно-діяльнісного, особистісно-компетентнісного та інтегративного підходів із задіянням емоційно-оцінної, інструментальної та інформаційної соціальної підтримки і комплексу інноваційних соціально - психологічних технологій особистісної та міжособистісної спрямованості, впроваджену у блоках системної інтеграції особистості; емоційної саморегуляції; розвитку навичок саморегуляції; соціальної адаптації та ефективної комунікації; розширення проактивних поведінкових стратегій.

Алгоритм застосування соціально-психологічних психотехнологій був представлений особистісно-, емоційно-, тілесно- та проблемно-орієнтованими, а також когнітивно-поведінковими методами, реалізованими у блоках системної інтеграції особистості; емоційної саморегуляції; розвитку навичок саморегуляції; соціальної адаптації та ефективної комунікації; розширенні проактивних поведінкових стратегій.

Ефективність запропонованої програми доведена підвищенням показників стресостійкості, емоційної та вольової регуляції, життєстійкості, параметрів самоактуалізації; зниженням показників фрустрованості, особистісної та ситуативної тривожності, професійного (емоційного) вигорання; збільшенням показників соціальної егрічності, здатності до антиципування, поліваріантності прогнозування та планування перебігу подій; використанням проактивних стратегій опанувальної поведінки, що сприяло підвищенню показників професійного здоров'я фахівців медичної галузі та покращенню їх соціального функціонування в цілому.

Література

1. Віїеїєкуі P.S. Socio-psychological conditions of saving professional health of medical industry professionals. Virtus: Scientific Journal. Series: Philosophy. Psychology. Pedagogy. Canada: Center of modern pedagogy «Learning without Frontiers», 2019. Issue 39. С. 36 - 40.

2. Handbook of adult development / J. Demick, C. Andreoletti. N.-Y.: Kluwer Academic; Plenum Publishers, 2003. 302 р.

3. Lebedeva A. Psychological time of personality and behavioral selfregulation in the different periods of adulthood / А. Lebedeva, V. Vasilenko. 17th European Conference on Developmental Psychology, 8-12 September 2015, Braga, Portugal. Р. 353 - 354

4. Maddi S.R. Hardiness: An operationalization of existential courage. Journal of Humanistic Psychology. 2004. Vol. 44. P. 279 - 298.

5. Rosenberg M. The Heart of Social Change: How to Make a Difference in Your World. PuddleDancer Press, 2004. 48 р.

References

1. Biletskyі P.S. Socio-psychological conditions of saving professional health of medical industry professionals. Virtus: Scientific Journal. Series: Philosophy. Psychology. Pedagogy. Canada: Center of modern pedagogy «Learning without Frontiers», 2019. Issue 39. С. 36 - 40. [in English].

2. Handbook of adult development / J. Demick, C. Andreoletti. N.-Y.: Kluwer Academic; Plenum Publishers, 2003. 302 р. [in English].

3. Lebedeva A. Psychological time of personality and behavioral selfregulation in the different periods of adulthood / А. Lebedeva, V. Vasilenko. 17th

European Conference on Developmental Psychology, 8-12 September 2015, Braga, Portugal. Р. 353 - 354. [in English].

4. Maddi S.R. Hardiness: An operationalization of existential courage. Journal of Humanistic Psychology. 2004. Vol. 44. P. 279 - 298. [in English].

5. Rosenberg M. The Heart of Social Change: How to Make a Difference in Your World. PuddleDancer Press, 2004. 48 p. [in English].

Размещено на Allbest.ru