Взаємозв’язок ціннісних орієнтацій з професійним самовизначенням у ранньому юнацькому віці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Взаємозв'язок ціннісних орієнтацій з професійним самовизначенням у ранньому юнацькому віці

Гуляєва Олена Володимирівна, кандидат психологічних наук, доцент ЗВО, кафедра прикладної психології, Полтавська Катерина, магістр психології факультету психології, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

Анотація

Статтю присвячено визначенню взаємозв'язку між ціннісними орієнтаціями особистості та статусами професійної ідентичності осіб раннього юнацького віку. Визначено, що поняття «цінності» включає в себе явища матеріального та духовного світу, які лежать в основі вчинення дій та прийняття рішень особистістю. З'ясовано, що цінності діляться на цінності - цілі (термінальні цінності) й цінності-засоби (інструментальні). Під термінальними цінностями розуміються індивідуальні цілі, які визначають сенс життя особистості, відокремлюють значуще від незначущого у досягненні життєвої мети. Ціннісні орієнтації визначають ставлення людини до соціуму й самої себе, трудової діяльності тощо. У дослідженні були використані: теоретичний аналіз ролі ціннісних орієнтацій у здійсненні професійного самовизначення, тестування. Для математичної обробки даних був використаний метод кореляційного аналізу Спірмена.

Психодіагностичне тестування було проведене за допомогою методик, які відповідають меті та завданням емпіричного дослідження: «Вивчення статусів професійної ідентичності», «Опитувальник термінальних цінностей». Вибірку склали 100 випускників загальноосвітніх шкіл Харкова, віковий діапазон вибірки - 17-18 років. За результатами емпіричного дослідження статусів професійної ідентичності було виявлено, що для випускників характерні статуси «криза професійного вибору» і «сформована професійна ідентичність». Визначена ієрархія ціннісних орієнтацій досліджуваних: перевага надається індивідуальній спрямованості - саморозвитку, збереженню власної індивідуальності, духовному задоволенню.

Відповідно до отриманих результатів вибірка була розподілена на дві групи: зі статусом «мораторій» та «сформована професійна ідентичність». Випускники, які знаходяться у кризі професійного становлення, характеризуються прагненням до встановлення міцних соціальних зв'язків. Їм притаманна пасивність у досяганні цілей, вони незалежні та прагнуть зберегти свою неповторність. Випускники зі сформованою професійною ідентичністю прагнуть до особистих перемог та активної життєтворчості як у соціальній, так і професійних сферах життя. Юнакам важливо завоювати визнання своєї корисності суспільству і заслужити повагу.

Ключові слова: цінності, професійне самовизначення, прийняття рішень, криза вибору, досягнення, старшокласники.

Abstract

the interrelationship between value orientations and professional self-determination in early adolescence

Huliaieva Olena Volodymyrivna Candidate of Psychological Sciences, Associate Professor of the Department of Applied Psychology, Poltavska Kateryna Master of Psychology, Faculty of Psychology, V.N. Karazin Kharkiv National University

The article is devoted to determining the relationship between the value orientations of the individual and the statuses of professional identity of early adolescents. It has been determined that the concept of «values» includes the phenomena of the material and spiritual world that underlie the actions and decisionmaking of the individual. It is found that values are divided into values-goals (terminal values) and values-means (instrumental values). Terminal values are understood as individual goals that determine the meaning of a person's life and separate the significant from the insignificant in achieving a life goal. Value orientations determine a person's attitude to society and himself/herself, work, etc.

The study used the following methods: theoretical analysis of the role of value orientations in professional self-determination, testing. The Spearman correlation analysis method was used for mathematical data processing. Psychodiagnostic testing was conducted using methods that correspond to the purpose and objectives of the empirical study: «Study of professional identity statuses», «Terminal Values Questionnaire». The sample consisted of 100 graduates of secondary schools in Kharkiv, the age range of the sample was 17-18 years. According to the results of the empirical study of professional identity statuses, it was found that graduates are characterized by the statuses of «crisis of professional choice» and «formed professional identity».

The hierarchy of value orientations of the respondents was determined: preference is given to individual orientation - self-development, preservation of one's own individuality, spiritual satisfaction. According to the results, the sample was divided into two groups: those with the status of «moratorium» and those with «formed professional identity». Graduates who are in a crisis of professional development are characterized by a desire to establish strong social ties. They are inherently passive in achieving their goals, independent, and strive to preserve their uniqueness. Graduates with a formed professional identity strive for personal victories and active life creativity in both social and professional spheres of life. It is important for youths to gain recognition of their usefulness to society and earn respect.

Keywords: values, professional self-determination, decision-making, crisis of choice, achievements, high school students.

Постановка проблеми

Період раннього юнацтва, що припадає на старший шкільний вік, неодмінно пов'язаний з визначенням подальшого професійного шляху випускників шкіл. Юнацький вік характеризується завершенням формування цілісного «Я-образу», важливою складовою якого є формування образу «Я-професіонала» та усвідомленого професійного самовизначення. Саме цей вибір є достатньо складним завданням для випускників загальноосвітніх шкіл, а деякі старшокласники взагалі не справляються з таким відповідальним процесом. У кінцевому результаті погано усвідомлене або взагалі не усвідомлене власне професійне майбутнє випускників позначається на їхньому випадковому виборі вищого навчального закладу, подальшому низькому рівні мотивації навчання, розчаруванні в професії тощо. Причина таких труднощів, передусім, полягає у специфічній системі ціннісних орієнтацій, що складають основу життєвої компетентності старшокласників - досвіду і здатностей, необхідних для вирішення життєвих завдань.

Проблема професійного самовизначення в психології є не новою, але в контексті політичних, економічних та соціальних змін, що відбуваються в Україні та впливають на формування особистості, вона потребує додаткового аналізу з огляду на динаміку будування життєвих цілей та особистісних цінностей випускниками закладів середньої освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

У широкому сенсі людські цінності розуміються як суспільні ідеали, які детермінуються соціальною свідомістю. В основі їх характеристик лежать основні стандарти і погляди, згідно з якими людина діє та приймає рішення. У вузькому сенсі - цінності розвиваються, виходячи з реалій життя конкретної людини. Під ціннісними орієнтаціями розуміються найбільш важливі елементи внутрішньої структури особистості, які пов'язані з її цілепокладанням та закріплюються життєвим досвідом. Вони виражають те, що є для людини особистісним смислом у конкретній життєвій меті [1].

Індивідуальні цінності людей є пріоритетними, адже їхня сума становить собою представлення о суспільних цінностях. Ієрархія особистісних цінностей вказує на пануючі в суспільстві ідеали, цілі, є відображенням відповідної культури.

Цінності визначаються як предмети й явища (матеріального та духовного світу), якості, корисність та особисту значущість яких усвідомлює для себе особистість. Головною характеристикою цінності є те, що це форма відображення у свідомості людини об'єктів, яка розкриває можливості задоволення за допомогою них особистістю своїх потреб і інтересів, які лежать в основі активності та спрямованості людини.

Цінність відзначається позитивним ставленням особистості до неї, повагою, наданням пріоритетності. Ціннісне ставлення до об'єктів та явищ формується в результаті оціночної діяльності, спрямованої на усвідомлення цінності явищ з погляду на їхню вагомість для задоволення своїх потреб [2].

М. Рокич, автор концепції ціннісних орієнтацій особистості, розуміє цінності як сильну віру особистості в користь дій; як стійке переконання людини в тому, що її кінцева мета або спосіб поведінки, за допомогою якого людина задовольняє потреби, має потенційне особистісне і суспільне значення. На основі цього підходу науковець розділяє цінності на цінності-цілі (термінальні) та цінності-засоби (інструментальні). Під термінальними цінностями розуміються індивідуальні цілі існування окремої особистості, а інструментальні цінності відображають переконання людини щодо правильної обраної конкретної поведінки. З них найважливішими є термінальні, під якими розуміються основні цілі людини, вони відображають життєву перспективу. Термінальні цінності визначають зміст спрямованості особистості і стосуються кінцевих результатів, яких людина прагне досягти у своєму житті. Термінальні цінності співвідносяться зі змістотворчими мотивами людини, які визначають сенс поставленої перед особистістю цілі, а не лише формують мету й шляхи її виконання [3]. Цінності-цілі є більш стійкими, вони менш мінливі від людини до людини, на відміну від цілей-засобів.

Якщо цінність передбачає усвідомлення ролі та значущості явищ дійсності, то ціннісні орієнтації характеризують ставлення особистості до сформованої системи цінностей, вони визначають поведінку та мотивацію людини. Ціннісні орієнтації вважаються одним з компонентів структури особистості, що включають в себе форми збалансованої взаємодії суспільного й індивідуального. У структурі ціннісних орієнтацій виділяють два компоненти: когнітивний та емоційний. Когнітивний компонент передбачає процес прийняття цінностей суспільства (набуття досвіду минулих поколінь, демонстрація стереотипно бажаної моделі поведінки тощо), а емоційний охоплює переживання індивіда свого ставлення до цінностей. Це і набуття власного досвіду, що допомагає адаптуватися до суспільства. Ціннісні орієнтації розкриваються через специфічні форми усвідомлення людиною свого минулого, теперішнього, майбутнього, переосмислення свого образу «Я» [4].

Окрім ставлення особистості до цінностей, ціннісні орієнтації визначаються як ставлення людини до соціуму, до групи, до трудової діяльності, до самої себе; як взаємозв'язок змісту і значення; як моральні переконання та мотиви поведінки. Щодо змісту ціннісних орієнтацій - вони включають в себе: 1) загальну спрямованість інтересів особистості, характер її прагнень; 2) ієрархію власних вподобань та взірців для наслідування; 3) цільові і мотиваційні програми; 4) рівень амбіцій та престижних переваг; 5) уявлень про дійсність і механізми відбору суттєвого та значущого; 6) міру готовності і рішучості до дій [5].

Аналіз наукової літератури допомагає визначити низку функцій, які виконують ціннісні орієнтації в структурі особистості: 1) смислоутворююча - забезпечує зміст бажаних цілей, досягнень і станів особистості; 2) інтегруюча - відповідає за єдність структури ціннісно-мотиваційних установок 3) стимулююча - забезпечує функціональну готовність до здійснення змісту ціннісних установок; 4) регулююча - забезпечує успішну реалізацію ціннісних установок на практиці; 5) розвиваюча - виконує роль стимулу до удосконалення і розвитку своїх функціональних можливостей, здібностей, індивідуальних властивостей.

Ціннісні орієнтації покликані долучати особистість до суспільних норм, забезпечувати гармонію внутрішнього світу і сприяти становленню самовизначення особистості. Саме в юнацькому віці у людини актуалізується пропріативне прагнення, що полягає у плануванні та досяганні довгострокових цілей. Особистість знаходиться у пошуках сенсів, які конкретизуються у сферах життя, зокрема, у цілях навчання. Як освітній феномен, сенс - домінуючий в ієрархії цінностей, найбільш актуалізується у професійній (профільній) освіті.

Процес самовизначення у професійній сфері життя відображає глибоко укорінені цінності особистості. У досягненні довгострокових цілей, як і у здійсненні професійного самовизначення, важливу роль грають ціннісні орієнтації. Серед українських науковців не існує єдиної точки зору щодо змісту поняття професійного самовизначення. Деякі науковці ототожнюють феномен професійного самовизначення із вибором професії, але більш поширено тлумачення, в якому професійне самовизначення - це процес, який охоплює всю професійну діяльність людини. Під професійним самовизначенням розуміється складний, довгостроковий процес з тривалістю у часі, який передбачає усвідомлення особистістю своєї професійної місії в конкретній фаховій ситуації [6]. Професійне самовизначення може служити параметром, що характеризує осмислене майбутнє. Ключовим моментом ефективного прийняття рішення щодо своєї майбутньої діяльності є свідомий, обґрунтований особистістю вибір, який ретельно продуманий та здійснений завдяки сформованим професійним ціннісним орієнтаціям.

Професійне самовизначення є новоутворенням юнацького віку, яке допомагає визначитися із професійним вибором, а також сприяє побудові сходинок майбутнього професійного становлення. Сутність цього феномену розкривається через свідому внутрішню діяльність особистості, яка спрямована на реалізацію себе як фахівця. Ця позиція пов'язується зі здатністю людини приймати важливі професійні рішення, зіткатися з професійними викликами і виборами у процесі здійснення трудової діяльності. У функціональну модель професійного самовизначення входить емоційно-ціннісний компонент, який включає в себе ставлення до діяльності, ступінь задоволеності вибраною професією, сформовану сукупність ціннісних орієнтацій [7].

Виходячи з розуміння професійного самовизначення, особистості необхідно усвідомити свою реалізаційну спрямованість і спроектувати її на можливі сфери професійної діяльності. Відповідні зміни та усвідомлення відбуваються в ціннісно-смисловій сфері. Зі старшого підліткового віку особистість здатна усвідомлювати свої цінності та бути активною у визначенні власної позиції щодо підтримки цінностей соціальних груп. У старшокласників формується набір ціннісних орієнтацій, які покликані підкреслювати значущість самореалізації, прояву особистісних властивостей у майбутній діяльності тощо.

Психологічний зміст ролі ціннісних орієнтацій у професійному самовизначенні особистості юнацького віку полягає у формуванні свідомо обумовленої, унікальної для особистості структури професійних вподобань на основі ціннісного ставлення до професії, професійних взірців, а також способів досягнень професійних висот. Професійне самовизначення є соціальним явищем, в якому цінності грають роль механізму регуляції поведінки особистості під час здійснення професійного вибору, а ціннісні орієнтації вже більш вузько визначають для особистості професійну перспективу, вектори професійного розвитку.

Проте юнацькому віку, згідно з сучасними результатами емпіричних досліджень, притаманна наступна ієрархія ціннісних орієнтацій: 1) цінності особистого життя, що включають в себе здоров'я, кохання, наявність вірних друзів і знайомих, родини тощо; 2) індивідуальні цінності (матеріальне забезпечення, автономність, життєрадісність, задоволеність зовнішнім виглядом..); 3) етичні цінності - вихованість, чуйність; 4) цінності професійної спрямованості (рівень суспільного визнання, робота, від якої отримуєш задоволення, освічень, високий інтелект, відповідальність..); 5) цінності розвитку і пізнання, які розкриваються через прагнення до особистісного розвитку, творчість, активну життєдіяльність [8].

Мета статті полягає у визначенні взаємозв'язку термінальних цінностей і професійної самоідентичності випускників загальноосвітніх шкіл.

Для досягнення мети нами були використані опитувальники: «Вивчення статусів професійної ідентичності» (Грецов А.Г., Азбель А.А. у модифікації Радзімовської О.В.), «Опитувальник термінальних цінностей» (Сенін І.Г.); методи математичної статистики: описова статистика, критерій Колмогорова-Смирнова, метод рангової кореляцій Спірмена.

У дослідженні прийняло участь 100 респондентів віком 17-18 років - випускники загальноосвітніх шкіл м. Харкова.

Виклад основного матеріалу

Діагностика статусів професійної ідентичності продемонструвала, що переважна більшість випускників шкіл - 51% мають статус «Мораторій», що свідчить про кризу вибору. Криза вибору проявляється в тому, що старшокласники усвідомлюють необхідність визначитися щодо подальшого професійного життя, але при цьому вони розглядають і обирають не між однією професію, а між декількома. Зазвичай, такі професії можуть бути зовсім протилежні та відноситись до різних галузей. Позитивним моментом у даній ситуації є те, що юнаки та дівчата намагаються все ж таки прийняти правильне рішення, взяти на себе відповідальність за майбутнє професійне визначення та вийти з цього стану. При сприятливому прогнозі статус «Мораторій» змінюється на статус «Сформованої» професійної ідентичності.

48% випускників шкіл вже мають плани щодо подальшого втілення власного професійного шляху, мають чіткі уявлення щодо навчання за обраною спеціальністю. Сформована професійна ідентичність вказує на те, що юнаки та дівчата цілком визначились з майбутньою професією, вони готові зробити самостійний вибір подальшого професійного розвитку та взяти на себе відповідальність щодо втілення прийнятого рішення.

Статус «Невизначеної» професійної ідентичності був діагностований у 1% досліджуваних. Такий стан характерний для випускників шкіл, які не мають жодних уявлень, планів, цілей і намірів щодо майбутньої професії та професійної траєкторії власного розвитку.

Статус «Нав'язаної» професійної ідентичності не був діагностований, що свідчить про відсутність впливу зовнішнього втручання на професійне самовизначення старшокласників.

Ієрархічна будова термінальних цінностей старшокласників характеризується векторною спрямованістю індивідуального характеру, серед яких домінантними виявились такі цінності як «Духовне задоволення», «Збереження власної індивідуальності» та «Розвиток себе». Гедоністична спрямованість, індивідуалізм та самореалізація складають основу духовно-професійних цінностей, являють собою джерело мотивації прогресивного саморозвитку та виступають нормами поведінки у випускників шкіл.

На підставі отриманих результатів вибірку респондентів було поділено на дві групи. До першої групи увійшли випускники шкіл, які знаходяться в кризі вибору, тобто мають статус «мораторій» професійної ідентичності. Другу групу склали старшокласники зі сформованою професійною ідентичністю.

Для перевірки даних на нормальність розподілу було використано критерій Колмогорова-Смірнова. Критерій продемонстрував, що розподіл відрізняється від нормального. Виходячи з результатів перевірки на нормальність розподілу в подальшому дослідженні для встановлення взаємозв'язку доцільно використовувати коефіцієнт рангової кореляції Спірмена.

Таблиця 1. Взаємозв'язок термінальних цінностей та статусу професійної ідентичності «Мораторій»

Примітка: *- р<0,05, ** - р<0,01

У першій групі було встановлено додатні значущі взаємозв'язки між шкалою «Професійна ідентичність» та шкалами «Особистий престиж» (г= 0,285, р<0,05), «Активні соціальні контакти» (г= 0,371, р<0,01) та «Збереження індивідуальності» (г= 0,301, р<0,05), а також від'ємний статистично значущий кореляційний зв'язок між шкалою «Професійна ідентичність» та шкалою «Досягнення» (г= - 0,279, р<0,05).

Зміст кореляційних зв'язків вказує на те, що криза професійного вибору у старшокласників пов'язана з низьким рівнем їх досягнень, високим прагненням до соціальних контактів, відчуттям свободи та власної індивідуальності. Важлива особливість респондентів цієї групи полягає в недостатньому значенні цінності досягнення, яка виступає джерелом мотивації в розвитку особистості та основою вирішення питання щодо подальшого професійного призначення. Разом з цим висока орієнтація на традиційні, властиві для даної вікової групи цінності, що пов'язані з дружбою, солідарністю, визнанням, проявом своєї неповторності та збереженням свободи відображає їх егоцентричну позицію, що в кінцевому рахунку не тільки сприяє кризі вибору, а й поглиблює її.

Таблиця 2. Взаємозв'язок термінальних цінностей та статусу професійної ідентичності «Сформована»

Примітка: *- р<0,05, ** - р<0,01

У другій групі було встановлено додатні значущі взаємозв'язки між шкалою «Професійна ідентичність» та шкалами «Особистий престиж» (г= 0,281, р<0,05), «Активні соціальні контакти» (г= 0,362, р<0,01) та «Досягненням» (г= 0,315, р<0,05).

Зміст прямих кореляційних зв'язків свідчить про те, що процес життєвого та особистісного самовизначення у старшокласників пов'язаний з такими цінностями як досягнення, особистий престиж та активні соціальні контакти. Порівняно з першою групою досліджуваних, велике значення успіху професійного самовизначення набуває саме позитивний зв'язок з цінністю досягнення. Це характеризує випускників шкіл як зрілих, відповідальних особистостей, здатних ставити та вирішувати життєві завдання, готових завойовувати визнання в суспільстві, відповідати соціальним вимогам.

Висновки

Аналізуючи результати двох груп, можна стверджувати, що цінності, які виступають кінцевими орієнтирами, до яких потрібно прагнути з точки зору як особистості, так і суспільства у цілому, мають тісний зв'язок з професійним самовизначенням у старшокласників. Сформована професійна ідентичність залежить, насамперед, від активної позиції старшокласників, яка пов'язана з вмінням ставити та досягати цілей, вирішувати складні завдання та приймати важливі рішення.

Перспектива подальшого дослідження полягає в дослідженні гендерних особливостей ціннісних орієнтацій у студентів з різними типами професійної ідентичності.

ціннісний орієнтація професійний ідентичність

Література

1. Курбатова А.О. Цінісно-смислова регуляція професійного самовизначення особистості. Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. 2018. Том VI, Вип. 14. С. 339-347.

2. Волощук І.П. Формування професійних ціннісних орієнтацій у старшокласників як створення смислової основи їхнього професійного самовизначення. Теорет.-метод. проблеми виховання дітей та учн. Молоді : зб. наук. пр. АПН України, Ін-т проблем виховання [та ін.]. К., 2008. Вип. 12, кн. 1. С. 355-362.

3. Мельник І.М. Аспекти професійного становлення майбутнього педагога. Молодий вчений. Херсон, №3(55), березень, 2018. С.570 -574.

4. Матяж С.В., Березянська А.О. Класифікація цінностей та ціннісних орієнтацій особистості. Наукові праці [Чорноморського державного університету імені Петра Могили комплексу Києво-Могилянська академія]. Сер.: Соціологія 225, Вип. 213. 2013. С. 27-30.

5. Кузнецов О.І. Психодіагностика термінальних та інструментальних духовних цінностей особистості. Вісник ХНПУ ім. Г.С. Сковороди. Психологія. Харків: ХНПУ, 2018. Вип. 58. С. 92-104.

6. Петриченко Л. Професійне самовизначення особистості як психолого-педагогічна проблема. Education. Innovation. Practice. 2023. Т. 11, No 5. С. 52-58.

7. Полтавська К.В. Соціальна зрілість як чинник професійного самовизначення особистості юнацького віку: кваліфікаційна магістерська робота студентки 2 курсу, спеціальності 053. Психологія. Харків: Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2023. 62 с.

8. Берегова Н.П. Психологічні особливості ціннісних орієнтацій особистості юнацького віку. Вчені записки Таврійського НУ імені В.І. Вернадського. Серія: Психологія, 2022. Вип. 3. С. 54-59.

References

1. Kurbatova A.O. (2018). Tsinisno-smyslova rehuliatsiia profesiinoho samovyznachennia osobystosti [Value and semantic regulation of professional self-determination]. Aktualni problemy psykholohii: Zbirnyk naukovykh prats Instytutu psykholohii imeni H.S. Kostiuka NAPN Ukrainy. T. VI, issue 14, 339-347 [in Ukrainian].

2. Voloshchuk I.P. (2008). Formuvannia profesiinykh tsinnisnykh oriientatsii u starshoklasnykiv yak stvorennia smyslovoi osnovy yikhnoho profesiinoho samovyznachennia [Formation of Professional Value Orientations in High School Students as a Creation of a Semantic Basis for Their Professional Self-Determination]. Teoret.-metod. problemy vykhovannia ditei ta uchn. Molodi: zb. nauk. pr. APN Ukrainy, In-t problem vykhovannia [ta in.]. K., Issue 12, 1, 355-362 [in Ukrainian].

3. Melnyk I.M. (2018). Aspekty profesiinoho stanovlennia maibutnoho pedahoha [Aspects of professional development of a future teacher]. Molodyi vchenyi. Kherson, 3(55), March, 570 -574 [in Ukrainian].

4. Matiazh S.V., Berezianska A.O. (2013). Klasyfikatsiia tsinnostei ta tsinnisnykh oriientatsii osobystosti [Classification of values and value orientations of a person.]. Naukovi pratsi [Chornomorskoho derzhavnoho universytetu imeni Petra Mohyly kompleksu Kyievo-Mohylianska akademiia]. Ser.: Sotsiolohiia 225, Issue 213, 27-30 [in Ukrainian].

5. Kuznetsov O.I. (2018). Psykhodiahnostyka terminalnykh ta instrumentalnykh dukhovnykh tsinnostei osobystosti [Psychodiagnostics of terminal and instrumental spiritual values of the individual]. VisnykKhNPUim. H.S. Skovorody. Psykholohiia. Kharkiv: KhNPU. Issue 58, 92-104 [in Ukrainian].

6. Petrychenko L. (2023). Profesiine samovyznachennia osobystosti yak psykholoho-pedahohichna problema [Professional self-determination as a psychological and pedagogical problem]. Education. Innovation. Practice. T. 11, No 5, 52-58 [in Ukrainian].

7. Poltavska K.V. (2023). Sotsialna zrilist yak chynnyk profesiinoho samovyznachennia osobystosti yunatskoho viku [Social maturity as a factor in the professional self-determination of a person of adolescence.]: qualifying Master's thesis by a 2nd year student. Kharkiv: Kharkivskyi natsionalnyi universytet imeni V.N. Karazina [in Ukrainian].

8. Berehova N.P. (2022). Psykholohichni osoblyvosti tsinnisnykh oriientatsii osobystosti yunatskoho viku [Psychological features of value orientations of person of adolescence]. Vcheni zapysky TavriiskohoNU imeni V.I. Vernadskoho. Seriia: Psykholohiia. Issue 3, 54-59 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru