Особливості прийняття рішень в залежності від типу інтуїції у студентському віці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра прикладної психології

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

Особливості прийняття рішень в залежності від типу інтуїції у студентському віці

Милославська Олена Володимирівна,

кандидат психологічних наук, доцентка

Полтавська Катерина, магістр психології



Стаття присвячена особливостям прийняття рішень в залежності від типу інтуїції в студентському віці. У статті представлено теоретичний аналіз співвідношення поняття інтуїції та прийняття рішень та емпіричне дослідження взаємозв'язків цих двох феноменів у осіб студентського віку. У дослідженні були використані: теоретичний аналіз наукових підходів, тестування. Для обробки даних застосовувався метод кореляційного аналізу Спірмена. Статистична обробка даних здійснювалися за допомогою комплексу математичних програм Statistica v7 for Windows. Для дослідження була розроблена анкета, питання якої спрямовані на висвітлення особливостей різних типів інтуїції. Також для дослідження було використано методику «Мельбурнський опитувальник прийняття рішень». У дослідженні прийняли участь студенти-психологи. Першу групу склали студенти віком 18-19 років (43 особи); другу групу склали студенти віком 20-25 (47 осіб). Висновки, що дозволили сформулювати проведене дослідження, свідчать, що в першій групі (18-19 років) відкладання прийняття рішення або його виконання зворотним чином пов'язано із раціональною інтуїцією. Тобто зростання рівня раціонального типу інтуїції сприяє згладженню схильності до відкладання прийняття рішень або їх виконання на більш пізній час; уникання рішучих дій у ситуації невизначеності, що віддаляє від конфліктної ситуації й не вимагає відповідальності за дії та їх наслідки. При цьому у студентів цієї групи зростає раціональність щодо розглядання всіх можливих альтернатив та варіантів перед прийняттям рішень. У другій групі досліджуваних (20-25 років) зростання рівня раціональної інтуїції супроводжується зростанням схильності до попереднього пошуку та оцінки інформації перед прийняттям рішень. З підвищенням здатності до творчого прийняття рішень, використання асоціативного мислення, добре розвиненої уяви, сприйняття емоційного стану оточуючих, прагнення запобігати конфліктним ситуаціям зменшується уникання рішучих дій у ситуації невизначеності.

Ключові слова: прийняття рішень, раціональна інтуїція, чуттєва інтуїція, невизначеність, конфліктні ситуації, професійна ідентичність.



Myloslavska Olena Volodymyrivna Candidate of Psychological Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Applied Psychology, V.N. Karazin Kharkiv National University, Kharkiv,

Poltavska Kateryna Master of Psychology, Faculty of Psychology, V.N. Karazin Kharkiv National University, Kharkiv

Features of decision-making depending on the type of intuition in student's age

Abstract

The article is devoted to the features of decision-making depending on the type of intuition in the student's age. The article presents a theoretical analysis of the relationship between the concepts of intuition and decision-making and an empirical study of the relationship between these two phenomena in individuals of student age. The study used the following methods: theoretical analysis of scientific approaches, testing. Spearman's correlation analysis was used to process the data. Statistical data processing was carried out using a set of mathematical programs Statistica v7 for Windows. For the study, a questionnaire was developed, the questions of which are aimed at highlighting the features of different types of intuition. The Melbourne Decision Making Inventory was also used for the study. Psychology students took part in the study. The first group consisted of students aged 18-19 (43 people); the second group consisted of students aged 20-25 (47 people). The conclusions of the study show that in the first group (18-19 years old), postponement of decision-making or its implementation is inversely related to rational intuition. That is, an increase in the level of rational intuition helps to smooth out the tendency to postpone decision-making or its implementation to a later time; avoiding decisive actions in a situation of uncertainty, which distances from a conflict situation and does not require responsibility for actions and their consequences. At the same time, students in this group are more rational in considering all possible alternatives and options before making decisions. In the second group of subjects (20-25 years old), an increase in the level of rational intuition is accompanied by an increase in the tendency to preliminary search and evaluate information before making decisions. With an increase in the ability to make creative decisions, use associative thinking, well-developed imagination, perception of the emotional state of others, and the desire to prevent conflict situations, the avoidance of decisive actions in a situation of uncertainty decreases.

Keywords: decision-making, rational intuition, sensory intuition, uncertainty, conflict situations, professional identity.



Вступ

Постановка проблеми. Перманентне перебування людини в ситуації невизначеності, суперечливості, конфліктних ситуаціях і, як наслідок, ризиків є ознаками сучасного суспільства. Можливість конструктивного функціонування особистості, орієнтування її в численних життєвих ситуаціях зумовлюється ефективним співвіднесенням раціональних та ірраціональних сфер психіки, зокрема, інтуїції. Категорія інтуїції належить до тих понять, котрі здавна привертали увагу дослідників різних галузей науки. Це зумовлено тим, що фахівці різних галузей, як природничих так і гуманітарних, помічали за собою особливу здатність у процесі наукової творчості отримувати результати раптово, не усвідомлено, тобто у вигляді осінення. У будь-якому виді життєдіяльності люди здавна мали потребу у постійному виборі, який міг здійснюватися на основі «особливого чуття». Через багатофункціональність поняття інтуїції, а значить, широку сферу його використання, існує надзвичайно поширене його вживання у буденному житті та науці, що й ускладнює розуміння даного феномену. Прийняття рішень - це складний процес, адже правильність чи помилковість вибору ми оцінюємо за його наслідками, які не завжди можна змінити. Рішення приймаються, як на раціональному так і на інтуїтивному рівні. Чи можливо уникати помилок у найважливіших рішеннях? Чи можна заздалегідь передбачити наслідки наших дій, зумовлених прийнятим рішенням? Для того, щоб приймати більш обґрунтовані та ефективні рішення, необхідно розуміти себе, знати особливості та психологічні механізми прийняття рішень, мати розвинену рефлексію та зважати на фактори, які впливають на наш вибір. Попри усвідомлення всіх цих факторів, неможливо гарантувати, що ми ніколи не помилимося в прийнятті рішень. Це пов'язано з тим, що майбутнє завжди невизначене, і неможливо передбачити всі можливі наслідки наших дій. У студентському віці ця проблематика постає особливо гостро. Саме тому, з нашої точки зору, проблема, яка потребує рішення - теоретичний аналіз співвідношення раціонального та чуттєвого типів інтуїції та прийняття рішень та емпіричне дослідження взаємозв'язків цих феноменів у осіб студентського віку.



Аналіз останніх досліджень і публікацій

Феномен інтуїції за своєю суттю є досить багатогранним поняттям. ЇЇ участь та роль у різних сферах діяльності, зв'язок із індивідуально-психологічними характеристиками особистості, складність механізмів діяльності та їх виникнення породжує різноманіття підходів до її класифікації.

Низка авторів виділяють наступні види інтуїції:

1. Чуттєва інтуїція. Саме вона знаходиться на першому місці і пов'язана зі спогляданням за допомогою органів чуття. Виділяють також основні групи факторів, які спонукають до інтуїтивного: дія подразників на один орган сприймання викликає сприймання одного типу чуттєвих реакцій та реакцій протилежного типу при дії на різні органи; сприйняття двома спостерігачами неоднаково одного і того ж предмета. Даний вид інтуїції сприяє спогляданню кольорів, звуків, чуттєвих якостей предметів.

А. Налчаджян, говорячи про інтуїцію, зважає на те, що важливою рисою будь-якого сприймання є його залежність від усієї сукупності попереднього досвіду і сприймаючого індивіда, а чуттєва інтуїція становить собою складний пізнавальний процес [1].

2. Інтелектуальна інтуїція. Даний вид завжди йде поруч із чуттєвою інтуїцією та забезпечує єдність властивостей пізнаваного предмета через попередній вид. Ми пов'язуємо характеристики задля цілісного сприймання.

М. Бунге інтелектуальну інтуїцію поділяє на підвиди, в залежності від її специфіки в різних проблемних та інтелектуальних ситуаціях, а саме на наступні:

- інтуїція як здатність швидко інтерпретувати, в основі якої лежить виявлення зв'язків між елементами, що, на перший погляд, не мають відношення один до одного. Приклад дії, коли на основі неоднократного сприймання людини - жестикуляції, міміки і т. д., робимо припущення про її розумові здібності. Ця інтуїція близька до чуттєвого сприймання. Належить сюди і геометрична інтуїція - створення образів відсутніх об'єктів.

- інтуїція як здатність утворення метафор. Розглядається як можливість встановлення аналогій між об'єктами і процесами різної природи.

- інтуїція, що ототожнюється з творчим мисленням. Проявляється у здатності творити поняття та системи понять, яким може нічого не відповідати у відчуттях та зовнішній реальності. Така інтуїція створює гіпотези, нові технічні досягнення та способи експериментального дослідження. Сам творчий процес автор вважає раціональним [2].

Наступні види інтуїції, які виділяє М. Бунге, більшою мірою є сторонами емоційно насиченої інтуїції або окремі випадки, коли одні сторони інтуїції стають редуковані (наприклад, емоційність), а інші стають більш чітко вираженими (наприклад, логічність):

- інтуїція як пришвидшений умовивід;

- інтуїція як здатність до синтезу;

- інтуїція як логічне судження [2].

А. Лобанова розглядає раціональну інтуїцію як здатність особистості приймати інтуїтивні рішення, орієнтуючись не на наявні докази, а вникаючи в сутність проблеми чи ситуації, в якій людина опинилася. Здійснюється це за рахунок пришвидшеного перебігу в особистості окремих розумових процесів, зокрема, мислення [3].

3. Містична інтуїція. Вона являє собою пізнання поза логічних форм буття, поза системного начала, трансцендентного (Бога).

Д. Майєрс звертається до екстрасенсорної інтуїції, говорячи про те, що статистичної значимості для прогнозів, що робляться медіумами для кримінальних досліджень, нема. Відповідає також на питання, чому люди вірять у такі містичні речі, пояснюючи це ілюзіями пізнавальних процесів: неточностями сприймання, неправильною інтерпретацією та вибірковим сприйманням [4].

У наш час вважається загальноприйнятим, що в науковій творчості провідна роль належить інтелектуальній інтуїції, яка не протиставляється аналітичній, логічній розробці нових ідей, а йде з нею поруч.

Серед різноманіття когнітивних механізмів, які підпадають під ім'я інтуїції, оскільки дія їх суб'єктів не усвідомлюється, можна виділити кілька типів:

1. Інтуїція як інстинктивна реакція (обумовлена несвідомими установками).

2. Перцептивна інтуїція (є результатом роботи механізмів субсенсорного сприйняття особистості, «бокового зору», апперцепції).

3. Асоціативна інтуїція (відображає результати непідконтрольні свідомості і пов'язані з грою чуттєвими образами).

4. Логічна інтуїція (пришвидшений логічний висновок, «автоматизоване» логічне мислення).

5. Евристична інтуїція (взаємодія між чуттєвими образами і певними поняттями, в процесі якої на основі комбінування образів формуються поняття (концептуальна інтуїція) або за допомогою понять створюються чуттєві образи (ейдетична інтуїція) [5].

Скандинавські психологи А. Сарвімакі і Б. Стенбок-Халт запропонували класифікацію значень інтуїції. Вони виділили наступні, що зустрічаються в психологічній літературі:

1. Інтуїція як метод набуття нового знання.

2. Інтуїція як процес. Можна розглядати з кількох позицій - з точки зору процесу її виникнення та з точки зору отриманого інтуїтивного результату.

3. Інтуїція як знання, що виникає без усвідомлення шляхів його отримання.

4. Інтуїція як здатність до формування адекватного інтуїтивного знання. У цьому контексті вирізняють статеві здатності до інтуїції [6].

Виділяють наступні умови, за яких відбувається формування інтуїції особистості:

- ґрунтовна професійна підготовка людини, глибоке знання тієї проблеми, якої стосується інтуїтивне рішення;

- ситуація, що провокує пошукову активність особистості;

- виникнення у суб'єкта пошукової домінанти, яка базується на безперервних спробах вирішити певну проблему та провокує до напруження зусиль;

- наявність стимулу, що служить у вигляді «підказки» [7].

Окремим місцем серед вивчення феномену інтуїції є її місце в ситуаціях прийняття рішень особистістю. У рамках цього А. Тверскі і Д. Канеман пропонують до розгляду три значення.

По-перше, судження називається інтуїтивним, якщо воно досягається на основі неформального і неструктурованого міркування, без цілеспрямованого використання аналітичних методів або обчислень. Тобто судження називається інтуїтивним за способом прийняття рішення.

По-друге, інтуїтивними називаються правила або факти природи і соціального світу, якщо вони порівняні з нашими життєвими уявленнями. Дослідженнями даного кола явищ займаються психологи, які вивчають, з одного боку, імпліцитні концепції різних психологічних понять, а з іншого - розвиток інтуїтивних уявлень про явища природи, фізичні і соціальні закономірності у дітей і дорослих.

По-третє, інтуїтивними називаються правила або процедури, які є частиною повсякденного поведінкового репертуару. Ці правила людина застосовує мимоволі, без зусиль, не віддаючи в цьому собі свідомого звіту. Наприклад, правила граматики, з цієї точки зору, є інтуїтивними для носія мови [8].

Прийняття рішень - це те, з чим кожен з нас стикається щодня, це те, що робить людину живою і функціональною, коли вона вирішує долю навколишнього світу і, зрештою, власну долю. Прийняття рішень майже завжди пов'язане з вибором. У світі, сповненому вибору, людина постійно стикається з альтернативами, які можуть бути найпростішими чи складними.

Р. Хогарт вказує, що інтуїція відіграє важливу роль у виборі, який ми робимо. На жаль, працюючи сама по собі, інтуїція може стати джерелом значних помилок у процесі прийняття рішення. Ось деякі з проблем, пов'язаних з інтуїцією, яких можна уникнути за допомогою структурованого процесу прийняття рішень.

1) недостатня інформація - інтуїція швидко реагує на неточну, недостатню, ненадійну або неповну інформацію, що базується на шаблонах з попереднього досвіду;

2) короткострокова емоційна упередженість - когнітивні дослідження показали, що навіть рішення експертів перебувають під впливом не пов'язаних з ними емоцій під час прийняття рішення;

3) недостатній розгляд альтернатив - інтуїція, як правило, покладається на розпізнавання шаблонів і вказує на рішення, які добре спрацювали з поточним сприйнятим шаблоном. Це обмежує кількість розглянутих варіантів, навіть якщо ви маєте справу з новою ситуацією, яка може вимагати нового або унікального рішення;

4) упередження - емоції допомагають формувати нашу інтуїцію і можуть дозволити хибному досвіду переважати над достовірними фактами і доказами;

5) брак відкритості - кожна людина має різний досвід, який забезпечує платформу для її інтуїції. Враховуючи, що інтуїцію нелегко пояснити, важко використовувати її в груповому контексті;

6) невідповідне застосування - люди, які мають хороший досвід, знання та інтуїцію в одній сфері, можуть стати надмірно самовпевненими і застосувати свою інтуїцію в незнайомій або не пов'язаній з нею сфері. Це також включає використання "емпіричних правил", які можуть не відповідати потребам поточного контексту прийняття рішень [9].

В студентському віці молода людина стикається з вибором та прийняттям рішень, які стосуються вибору подальшого життєвого шляху, будування кар'єри, та майбутніх сімейних відносин.

Студентство, порівняно з іншими групами молоді, відрізняють такі риси, як вищий освітній рівень, прагнення до знань, висока соціальна активність, досить гармонійне поєднання інтелектуальної і соціальної зрілості.

Студентський період життя припадає на п'яту (юність) та шосту (молодість) стадії епігенетичної моделі Е. Еріксона. Коли дитинство закінчується, підліток підходить до п'ятої стадії, зазначеної вченим як юність, або «ідентичність проти спутаної ідентичності». На цій стадії постає основне питання - «хто я?», виникає нове відчуття ідентичності Его. Особистість, яка долає кризу ідентичності, відчуває себе неповторною і незмінною незалежно від виконуваної соціальної ролі. Одним з аспектів проходження цієї стадії є набуття професійної ідентичності, яка набувається у студентському віці шляхом ототожнень себе зі значущими іншими у професійній спільноті, або ж з конкретною трудовою діяльністю. Професійна ідентичність розвивається у процесі здійснення життєвих рішень, вирішення виникаючих професійних викликів і завдань, з якими студенти зустрічаються на практиці.

Базовою здатністю цієї стадії вчений вважає вірність. На порозі зрілості людина стикається з необхідністю робити кар'єру і вибрати стійку систему цінностей. «Вірність - є здатністю дотримуватися своїх обіцянок, незважаючи на протиріччя системи цінностей». Вірність - наріжний камінь ідентичності, що потребує вагомої і прийнятливої соціальної ідеології та підтримки ровесників, які зробили схожий вибір [10].

Шоста стадія розвитку настає на початку зрілого періоду життя і Е. Еріксон називав її «близькістю проти ізоляції». Вона характеризує час завоювання незалежності від батьків, школи, період встановлення дружби і близьких стосунків. Саме на цій стадії розвивається почуття зрілої відповідальності [10].

На цих стадіях розвитку особистості прийняття рішень постає однією з головних проблем. Вивчення особливостей прийняття рішень в залежності від типу інтуїції (раціонального та чуттєвого) в студентському віці є проблемою нашого дослідження.

Мета статті - аналіз особливостей та встановлення взаємозв'язків між типами інтуїції та компонентами прийняття рішень у осіб студентського віку.

прийняття рішення інтуїція студентський

Виклад основного матеріалу

В дослідженні були використані наступні методи:

Теоретичні (метод системного аналізу наукових підходів і концепцій, наявних в психології та суміжних наукових дисциплінах, до проблем інтуїції та прийняття рішень) і емпіричні методи (тестування). Для обробки даних застосовувався метод кількісного (кореляційний) аналізу. Статистична обробка даних здійснювалися за допомогою комплексу математичних програм Statistica v7 for Windows. Для перевірки даних на нормальність розподілу було використано критерій Колмогорова-Смірнова. Критерій продемонстрував, що розподіл відрізняється від нормального. Виходячи з результатів перевірки на нормальність розподілу, в подальшому дослідженні для встановлення взаємозв'язку доцільно використовувати коефіціент рангової кореляції Спірмена.

Для дослідження була розроблена анкета на ґрунті авторської методики «Домінуючий вид інтуїції особистості» А. О. Лобанової [3]. Питання анкети спрямовані на висвітлення особливостей різних типів інтуїції.

Анкета складалась із наступних питань: 1. Коли я слухаю чиюсь розповідь, я завжди уявляю події. 2. Я добре відчуваю емоційний стан інших людей. 3. Я можу сказати, що маю добре розвинену уяву. 4. Я можу назвати себе мрійником. 5. Для запам'ятовування я часто використовую асоціації. 6. Я часто уявляю образи героїв книги, поки читаю. 7. Я знаходжу творчі (неординарні) шляхи розв'язання проблем. 8. Я часто передбачаю майбутні події. 9. У мене багато думок одночасно. 10. В проблемних ситуаціях я швидко знаходжу правильне рішення. 11. Я часто намагаюсь прослідкувати ланцюг подій, що призвів до ситуації. 12. Для кращого запам'ятовування я використовую схеми, таблиці. 13. Перед прийняттям рішення я намагаюсь розглянути всі можливі альтернативи та варіанти. 14. Найкращий спосіб дізнатись - перевірити на власному досвіді. 15. Я надаю перевагу документальним фільмам, а не фантастичним. 16. Мені легко орієнтуватись в незнайомій місцевості.

Відповіді було запропоновано надати у вигляді оцінки за шкалою від «1» до «10»; де «1» - означає «зовсім не згоден», а «10» - «абсолютно згоден».

Також для дослідження було використано методику «Мельбурнський опитувальник прийняття рішень».

В дослідженні прийняли участь студенти Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна факультету психології. Першу групу склали студенти віком 18-19 років (43 особи); другу групу склали студенти віком 20-25 (47 осіб).

На рисунках 1, 2 та 3 наведені діаграми розподілу типів інтуїції серед опитаних учасників дослідження. На рисунку 1 наведено розподіл типів інтуїції серед всіх учасників дослідження; на рисунку 2 - розподіл типів інтуїції серед групи студентів віком від 18 до 19 років; на рисунку 3 - розподіл типів інтуїції серед групи студентів віком від 20 до 25 років.

Рис 1 Розподіл типів інтуїції серед всіх учасників дослідження



Рис 2 Розподіл типів інтуїції серед групи студентів віком від 18 до 19 років

Рис 3 Розподіл типів інтуїції серед групи студентів віком від 20 до 25 років

Наведені діаграми демонструють переважання раціонального типу інтуїції як серед всіх учасників дослідження, так і в кожній групі окремо.

Взаємозв'язки між показниками, що вивчаються, наведено у таблицях 1 та 2. У таблиці 1. У табл. 1 подано кореляції типів інтуїції із прийняттям рішень у студентів віком 18-19 років, в табл. 2 - кореляції типів інтуїції із прийняттям рішень у студентів віком 20-25 років.



Таблиця 1

Взаємозв'язки типів інтуїції та показників прийняття рішень у групі студентів віком 18-19 років

	Чуттєва інтуїція	Раціональна інтуїція
Пильність	0,189	0,269*
Уникання	-0,181	-0,315*
Прокрастинація	-0,079	-0,282*
Надпильність	-0,188	-0,138

Примітка: *- р<0,05

Таблиця 2

Взаємозв'язки типів інтуїції та показників прийняття рішень у групі студентів віком 20-25 років

	Чуттєва інтуїція	Раціональна інтуїція
Пильність	0,211	0,357*
Уникання	-0,323*	-0,303*
Прокрастинація	-0,137	-0,186
Надпильність	0,033	0,013

Примітка: *- р<0,05

Як у першій, так і в другій групі, було встановлено додатний значущий взаємозв'язок між шкалами «Пильність» та «Раціональна інтуїція» (г= 0,269, р<0,05 та г= 0,357, р<0,05), а також від'ємний значущий взаємозв'язок між шкалами «Уникання» та «Раціональна інтуїція» (г= -0,282, р<0,05 та г= -0,303, р<0,05).

Крім того, у першій групі шкала «Прокрастинація» на значущому рівні від'ємно корелює зі шкалою «Раціональна інтуїція» (г= -0,378, р<0,05).

Щодо другої групи, було визначено від'ємний значущий взаємозв'язок між шкалою «Уникання» та шкалою «Чуттєва інтуїція» (г= -0,323, р<0,05).

В першій групі (18-19 років) відкладання прийняття рішення або його виконання зворотним чином пов'язана із раціональною інтуїцією. Тобто зростання рівня раціонального типу інтуїції сприяє згладженню схильності до відкладання прийняття рішень або їх виконання на більш пізній час, уникання рішучих дій у ситуації невизначеності, що віддаляє від конфліктної ситуації й не вимагає відповідальності за дії та їх наслідки. Також у студентів цієї групи зростає раціональність щодо розглядання всіх можливих альтернатив та варіантів перед прийняттям рішень.

У другій групі досліджуваних (20-25 років) зростання рівня раціональної інтуїції супроводжується підвищенням схильності до попереднього пошуку та оцінки інформації перед прийняттям рішень. Також з підвищенням здатності до творчого прийняття рішень, використання асоціативного мислення, добре розвиненої уяви, сприйняття емоційного стану оточуючих, прагнення запобігати конфліктним ситуаціям зменшується уникання рішучих дій у ситуації невизначеності.



Висновки

Прийняття рішень - це те, з чим кожен з нас стикається щодня, це те, що робить людину живою і функціональною, коли вона вирішує долю навколишнього світу і, зрештою, власну долю. У студентському віці, якому притаманні прагнення до знань, висока соціальна активність, особистісний розвиток та вибір кар'єрного шляху, ця проблематика постає особливо гостро. Феномен інтуїції за своєю суттю є досить багатогранним поняттям. Чуттєва інтуїція сприяє спогляданню кольорів, звуків, чуттєвих якостей предметів, становить собою складний пізнавальний процес. Раціональна інтуїція передбачає те, що мислиться розумом ясно, виразно і не викликає ніяких сумнівів, є формою осягнення достовірності істини.

Результати, отримані у дослідженні, доводять, що структура взаємозв'язків типів інтуїції та показників прийняття рішень демонструє якісні відмінності, своєрідні за змістом, у групах студентів різного віку. У групі 1819 років встановлено 3 значущих взаємозв'язків між досліджуваними феноменами, серед яких - 1 додатний та 2 від'ємних; у групі 20-25 років виявлено 1 додатний та 2 від'ємних взаємозв'язки. Незалежно від віку виявлено зростання раціональності щодо розглядання всіх можливих альтернатив та варіантів перед прийняттям рішень.

У групі 18-19 років із зростанням рівня раціонального типу зменшується схильність до відкладання прийняття рішень або їх виконання на більш пізній час. При цьому зростає раціональність щодо розглядання всіх можливих альтернатив та варіантів перед прийняттям рішень.

У групі 20-25 років зростання рівня раціональної інтуїції супроводжується зростанням схильності до попереднього пошуку та оцінки інформації перед прийняттям рішень, а з підвищенням здатності до творчого прийняття рішень, використання асоціативного мислення, зменшується уникання рішучих дій у ситуації невизначеності. Таким чином, проведене дослідження підтвердило наявність особливостей взаємозв'язків між типами інтуїції та факторами прийняття рішень у студентів різного віку.



Література

1. Лобанова А. О. Етапність дослідження феномену інтуїції у психології. Науковий вісник Херсонського державного університету: зб. наук. пр., сер. «Психологічні науки». Херсон.: Херсонський державний університет, 2016. Т.1, №5. С. 108-113.

2. Bunge M. Intuition and Science. Literary Licensing, LLC. 2011. 156 p.

3. Лобанова А. О. Психологічні особливості інтуїції особистості залежно від схильності до ризику. Дис.... канд. психол. наук: спец. 19.00.01. Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Київ. 2019. 214 с.

4. Myers D. Intuition: Its Powers and Perils. Yale University Press. 2004. 336 p.

5. Popper K. The Logic of Scientific Discovery. London: Hampt, 1960. 225 p.

6. Amabile Т. М. Attributions of Creativity: What Are the Consequences? Creativity Research Journal, 1995. №4. Pp. 423-426.

7. Atkinson Т. The Anatomy of Intuition. In the intuitive practitioner: on the value of not always knowing what one is doing. Buckingham: Open Universal Press, 2000. Р. 32-52.

8. Tversky A, Kahneman D. Judgment under Uncertainty: Heuristics and Biases. Science. New Series, Vol. 185, No. 4157. 1974. Pp. 1124-1131.

9. Hogarth R. Educating Intuition. University of Chicago Press, 2010. 210 p.

10. Erikson E. Identity, youth and crisis. New York: W. W. Norton Company. 1968. 338 p.



References

1. Lobanova, A. O. (2016). Etapnist doslidzhennia fenomenu intuitsii u psykholohii [Stages of the study of the phenomenon of intuition in psychology]. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu: zb. nauk. pr., ser. «Psykholohichni nauky». Kherson.: Khersonskyi derzhavnyi universytet. T.1, 5. 108-113 [in Ukrainian].

2. Bunge, M. (2011). Intuition and Science. Literary Licensing, LLC.

3. Lobanova, A. O. (2019). Psykholohichni osoblyvosti intuitsii osobystosti zalezhno vid skhylnosti do ryzyku [Psychological features of personality intuition depending on risk propensity]. Candidate's thesis. Kyivskyi natsionalnyi universytet imeni Tarasa Shevchenka. Kyiv [in Ukrainian].

4. Myers, D. (2004). Intuition: Its Powers and Perils. Yale University Press.

5. Popper, K. (1960). The Logic of Scientific Discovery. London: Hampt,

6. Amabile, Т. М. (1995) Attributions of Creativity: What Are the Consequences? Creativity Research Journal, 4, 423-426.

7. Atkinson, Т. (2000) The Anatomy of Intuition. In the intuitive practitioner: on the value of not always knowing what one is doing. Buckingham: Open Universal Press.

8. Tversky, A., & Kahneman D. (1974). Judgment under Uncertainty: Heuristics and Biases. Science. New Series. Vol. 185, 4157. 1124-1131.

9. Hogarth, R. (2010). Educating Intuition. University of Chicago Press.

10. Erikson, E. (1968). Identity, youth and crisis. New York: W. W. Norton Company.

Размещено на Allbest.ru

...