Динаміка життєвої позиції студентської молоді в умовах війни: суб‘єктивний вибір і прийняття рішень

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний авіаційний університет

Динаміка життєвої позиції студентської молоді в умовах війни: суб`єктивний вибір і прийняття рішень

Помиткіна Любов Віталіївна доктор психологічних наук, професор, професор кафедри авіаційної психології,

Мельник Наталія Іванівна доктор педагогічних наук, доцент, декан факультету лінгвістики та соціальних комунікацій,

Ковтун Олена Віталіївна доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри іноземних мов і перекладу,

Кокарєва Анжеліка Миколаївна кандидат педагогічних наук, доцент, професор кафедри педагогіки та психології професійної освіти

м. Київ

Анотація

У статті подані результати теоретико-емпіричного дослідження життєвої позиції сучасної студентської молоді, особливості динаміки вибору та прийняття рішення щодо власної життєвої позиції під час війни. Життєва позиція особистості трактується як складне, інтегральне, цілісне утворення, що визначається цінностями й смислами, ставленням до себе та до оточуючого середовища, соціальною спрямованістю її діяльності й поведінки, проявами у соціумі, тощо. Становлення, формування і розвиток життєвої позиції студента автори розглядають як cкладний і тривалий процес уcпішніcть здійшення якого залежить від певних шціальних чинників і умов, безпоcередньо або опоcередковано впливаючих на нього. Метою статті є висвітлення результатів дослідження динаміки життєвої позиції студентів під час війни, визначення особливостей вибору та прийняття рішення щодо власної позиції. Методи дослідження: методика Е.Берна «Життєва позиція», анкетне опитування. Висновки: за період військових дій у нашій країні (2014-2024 роки) відбувається певна динаміка життєвої позиції студентської молоді, а саме: зменшилась кількість студентів із конструктивною життєвою позицією (з 47,6 % до 21,4 %), збільшилася кількість студентів з депресивною (з 17,3 % до 35,0 %), оборонною (з 21,6 % до 28,6) та безплідною (з 8,7 до 15,0) позиціями. Отримані дані свідчать про нагальну потребу в розробці та впровадженні системи психолого-педагогічних засобів дієвої підтримки студентів у їх ціннісно-смислових переконаннях і поглядах щодо сьогодення та власного майбутнього.

Ключові слова: життєва позиція, особистісний вибір, прийняття рішень, смисли, студентська молодь, цінності.

Abstract

Pomytkina Liubov Vitaliyivna Doctor of Psychological Sciences, Professor, Professor of the Department of Aviation Psychology, National Aviation University, Kyiv

Melnyk Nataliia Ivanivna Doctor of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Dean of the Faculty of Linguistics and Social Communications, National Aviation University, Kyiv

Kovtun Olena Vitaliyivna Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Head of the Department of Foreign Languages and Translation, National Aviation University, Kyiv

Kokarieva Anzhelika Mykolayivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Professor of the Department of Pedagogy and Psychology of Vocational Education, National Aviation University, Kyiv

DYNAMICS OF THE LIFE POSITION OF YOUTH STUDENTS IN THE CONDITIONS OF WAR: SUBJECTIVE CHOICE AND DECISION-MAKING

The article presents the results of a theoretical-empirical study of the life position of modern student youth, the peculiarities of the dynamics of choice and decision-making regarding one's own life position during the war. The life position of an individual is interpreted as a complex, integral, holistic formation, which is determined by values and meanings, attitude towards oneself and the surrounding environment, social orientation of its activity and behavior, manifestations in society, etc. The authors consider the formation and development of a student's life position as a complex and long-term process, the success of which depends on certain social factors and conditions that directly or indirectly affect it. The purpose of the article is to highlight the results of the study of the dynamics of the life position of students during the war, to determine the features of the choice and decision-making regarding one's own position. Research methods: E. Bern's "Life Position" method, questionnaire survey. Conclusions: during the period of military operations in our country (2014-2024), certain dynamics of the life position of student youth took place, namely: the number of students with a constructive life position decreased (from 47.6% to 21.4%), the number of students with depressive (from 17.3% to 35.0%), defensive (from 21.6% to 28.6) and sterile (from 8.7 to 15.0) positions. The obtained data indicate an urgent need for the development and implementation of a system of psychological-pedagogical means of effective support of students in their value-semantic beliefs and views regarding the present and their own future.

Keywords: life position, personal choice, decision-making, meanings, student youth, values.

Постановка проблеми

Численні науково-практичні дослідження показують, що війна в нашій країні прямо й опосередковано впливає не лише на фізичний, але й на психічний та психологічний стан українських людей. Особливо це стосується молоді, яка з початком військових дій втрачає віру в здійснення особистісних планів щодо саморозвитку й самореалізації, в щасливе майбутнє, в сенс життя взагалі. Сучасна молодь намагається вижити, закінчити навчання, працевлаштуватися, однак свідомо й підсвідомо все більше застрягає між двома життєвими позиціями, між честю й гідністю, вірністю батьківщині чи банальним збереженням власного життя й добробуту найближчого оточення [2]. Цей стан усугубляється щоденними чварами в засобах масової інформації щодо зростання невдоволення людей внутрішніми дезорганізаційними заходами можновладців. Про шо думають сьогоднішні студенти? Хлопці, яким незабаром виповниться 22-25 років... Дівчата, яким можливо потрібно буде виїзджати за кордон і залишити рідних, можливо - коханих.... Яку життєву позицію обрати, щоб не втратити себе, своє Я, і щоб просто - вижити! Констатуємо, що на долю сучасної молоді припало багато серйозних випробовувань, однак необхідно робити вибір і приймати серйозні рішення, оскільки вони впливають на організацію майбутнього життя.

Отже, метою статті є висвітлення теоретико-емпіричних даних щодо динаміки життєвої позиції студентів під час війни, визначення особливостей вибору та прийняття рішення щодо власної позиції.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Колектив авторів (М.В.Савицький та ін.), розглядаючи особливості вищої освіти під час війни, наголошують, що у світі на сьогодні «величезний потяг до знань і освіти, і для того, щоб не погіршувати якість української освіти, потрібно мінімізувати вплив негативних чинників на освітній процес, а також мобілізувати інтелектуальний потенціал, щоб українська нація стала монолітною [1, с. 8-9]. Тобто, науково-педагогічному колективу вишів необхідно докласти зусиль щодо підтримки стійкості, сили духу, віри в себе й свої можливості, в перемогу й відродження, в майбутнє щасливе життя у студентської молоді, запорукою якого може стати збереження чи розвиток конструктивної життєвої позиції.

Так, починаючи з Е. Берна, який першим класифікував життєву позицію на конструктивну, депресивну, оборонну й безплідну, й до створення цілого психологічного напряму з трансактного аналізу в науці (White, T.), а також сучасників сьогодення (Anne M., Boholst F.), життєву позицію розглядають як базове психологічне переконання особистості щодо власної цінності та цінності інших, яке доволі стійке протягом життя [5; 8]. Однак під впливом складних життєвих обставин чи деструкцій у суспільстві, як на кшталт розпочатих військових дій у нашій країні, базові переконання можуть змінюватися. Ці зміни прямо й опосередковано можуть впливати на важливі життєві вибори та прийняття рішень як щодо власного життя так і стосовно особливостей взаємодії з близьким та віддаленим оточенням.

У сучасних психологічних дослідженнях (С. Дембіцький, О. Злобіна, Н. Костенко та ін., І. Савицький та ін., Л. Помиткіна та ін.) життєва позиція особистості трактується, або як складне, інтегральне, цілісне утворення, або - як квінтесенція окремих аспектів означеної проблеми, пов'язаних із різними сторонами життєдіяльності людини, такими як ставленням до оточуючого середовища, соціальною спрямованістю її діяльності й поведінки, проявами у соціумі, тощо. Дослідники відмічають, що важливу роль у визначенні власної життєвої позиції відіграють особистісні вибори та прийняття рішень, оскільки майже щодня з появою нової інформації про зміну певних обставин у власному житті чи у суспільстві відбувається перегляд власної життєвої позиції в усіх напрямах (потребах, цінностях, смислах, взаємодії з іншими тощо), що потребує прийняття серйозних виборів і рішень.

Виклад основного матеріалу

Життєву позицію в усі історичні часи визначали як внутрішнє глибинно-психічне ставлення до себе (своїх можливостей і власної цінності) та світу (і людей у ньому), яке закладається в дитинстві, формується упродовж соціалізації і впливає на усі рішення, вибори і результати на життєвому шляху. Вчені й практики з різних сторін досліджували цей особистісний феномен, класифікуючи різне ставлення особи до себе, до інших, до найближчого чи референтного оточення.

Так, дослідники, розглядали життєву позицію через призму сформова- ності особистісних цінностей, оскільки саме вони допомагають опанувати суспільні цінності та стосунки, форми поведінки у соціумі. З огляду на це, можемо розглядати життєву позицію як важіль між свідомими вчинками й діями та несвідомими потягами і бажаннями, що разом утворює природу особистісної цінності як суб'єкта життєдіяльності й вибудовує власне Я.

Важливою якісною ознакою життєвої позиції особистості вчені й практики вважають те, що вона неодмінно поступово збагачуєтьcя у процеш опанування дійшості й активної участі в cуcпільній діяльності. Разом з тим принципові її характеристики - цінніші орієнтації, переконання, цільові установки, потреби у творчій діяльності, cпрямованість cоціальної поведінки зберігають cвою стабільність, що постійно реалізується в особистих виборах та рішеннях, закріплюється в образі її життя [3; 5; 8].

Отже, конструктивно налаштована індивідуальність, яка має високий духовний потенціал, достатні інтелектуальні здібності, моральні й естетичні якості, завжди буде мати більше можливостей виходу з будь-яких складних ситуацій в суспільстві, володітиме гуманістичними шляхами підвищення рівня життєздатності у будь-якій соціальній системі, зміцнюючи її стійкість.

Серед останніх досліджень важливим і цікавим доробком є монографія колективу авторів (С. Дембіцький, О. Злобіна, Н. Костенко та ін., 2022), у якій проаналізовані погляди студентів на непередбачувані події в нашій країні. Дослідники зазначають, що попри страхи, стреси, невротичні стани, характерні для юнаків та особливо дівчат, протягом перших місяців війни, студенти з часом дедалі частіше опановували себе - давалися взнаки пошук і реалізація ними ефективних моделей поведінки в надзвичайних обставинах. Вчені дійшли висновку, що «краще відчували себе ті інформанти, які змогли окреслити власні плани спасіння, визначитися, як допомогти собі та своїм близьким, до яких людей (організацій) доцільно звернутися за підтримкою тощо» [4, с. 204-218].

Отже, становлення, формування і розвиток життєвої позиції, як і оcобиcтоcті в цілому, - шладний і тривалий процес уcпішніcть здійшення якого залежить від певних шціальних чинників і умов, безпоcередньо або опоcередковано впливаючих на нього. Як cвідчать вищевказані дані, молода оcобиcтіcть, уcвідомлюючи економічні, політичні, правові, моральні вимоги cуcпільcтва як об'єктивну шціальну необхідність, cама формує власну життєву позицію. Зрозуміло, що такий вільний вибір життєвої позиції зумовлюєтьcя не лише cкладними умовами буття, але й шціальними інтереcами кожного, з урахуванням ідеалів, переконань, а також почуття обов'язку та відповідальності. Таким чином, сучасна молодь свою свободу вибору позиції має втілити в перетворенні зовнішніх нормативних вимог у внутрішні потреби й погляди, cуcпільні цінності, цінніші орієнтації, оскільки це допоможе вибудувати лінію власного стилю життя.

Таким чином, життєва позиція студентської молоді може бути визначена як стійка, внутрішньо уcвідомлювана шстема поглядів на події, що склалися, на власну діяльність, ставлення її до cуcпільcтва, до інших людей, до cамої cебе, що базується на багатоаспектних домінуючих цінностях.

Окремо необхідно зупинитися на основних закономірностях в особистісних виборах та у прийнятті рішень. Як відомо, ррийняття рішень у психологічній науці розглядають як складну й ієрархічну (вибір мети, порівняння альтернатив, прийняття рішення, обрання способу дії) мисленнєву діяльність психіки людини, в результаті якої знижується невизначеність проблемної ситуації [7]. Особливості прийняття рішень вивчають у різних галузях науки й практики, вона пов'язана з ситуаційними ускладненнями та кризовими умовами діяльності. Будь-який вибір - це завжди кілька можливостей, кілька альтернатив, які обмежені нормативністю, соціальними очікуваннями, саморегулятивними механізмами, зовнішніми і внутрішніми умовами тощо. Прийняти рішення означає обрати мету та спосіб дії, що є однією з найскладніших функцій у процесах мислення людини [6].

Дослідники переконані, що прийняття такого важливого життєвого рішення як вибір життєвої позиції, доцільно розглядати не тільки як систему психічної діяльності людини, спрямовану на вибір із численних альтернатив найбільш оптимальної на теперішній час і на майбутнє. Цей процес може вимагати творчого, креативного підходу до розв'язання головних життєвих проблем через продукування, створення нових шляхів і методів самореалізації особистості в ситуації невизначеності [3].

Вчені й практики вважають, що прийняття рішень є складним особистісно детермінованим циклічним процесом, який відбувається на основі психічного оберту (за М.Гротом), актуалізує ціннісно-мотиваційні, емоційно- почуттєві, інтелектуальні та вольові психологічні механізми і призводить до життєвого самовизначення (визначення життєвої позиції), зменшення невизначеності вихідної ситуації вибору. Прийняття студентською молоддю глобального рішення у певному напрямі відповідно актуалізує специфічні психологічні механізми, зокрема, при визначенні власної життєвої позиції найактивнішими стають ціннісно-мотиваційні психологічні механізми; вольові психологічні механізми допомагають реалізувати в життєвому просторі особистості найважливіші вибори та життєві рішення. Теоретичний аналіз засвідчив, що прийняття особистістю стратегічного рішення з визначення власної життєвої позиції відбувається на основі її соціальної орієнтації, ціннісних пріоритетів, ставлення до себе та до інших людей, у залежності від соціальних норм і культурного середовища [3].

Надалі нам необхідно було з'ясувати, яка саме життєва позиція переважає у студентської молоді на теперішній момент, порівняти з даними до початку війни 2014 року та пересвідчитися, чи відбувається трансформація їх життєвої позиції в період військових дій. Для визначення видів (типів) життєвої позиції студентів ми використали методику Е. Берна «Життєва позиція особистості», оскільки вона дає можливість визначити чотири типи життєвих позицій, а саме: конструктивну, оборонну, депресивну та безплідну. Також під час занять зі студентами проводилося обговорення, яке містило такі питання як: «що для тебе є «щастям»?, «чи є віра в успішне майбутнє»?, «чи змінилися стосунки з найближчим оточенням?», «чи можете самостійно здійснювати реінтерпретацію негативних думок у позитив?» тощо. життєвий ціннісний смисловий переконання

Як вказував автор, вибір конструктивної життєвої позиції свідчить про те, що людина переконана в цінності власної особистості, позитивно ставиться до себе та будує гармонійні відносини з іншими людьми, орієнтована на постійне самовдосконалення та покращення світу взагалі. Тип «депресивна життєва позиція» переважає тоді, коли особі весь час здається, що вона гірша за інших, має занижену самооцінку, не вірить у себе та у щасливе майбутнє, весь час чекає невдач та розчарування, а відтак більше перебуває на самоті, уникає взаємин з оточуючими.

Вибір «оборонна життєва позиція» характерна для тих, які переконані, що всі люди, світ, все навколо - вороже, негативно налаштоване, отож вона повинна повсякчас захищатися, а ще краще - нападати. Така особа вважає, що їй необхідно доводити цінність своєї особистості за допомогою доказу своєї переваги над іншими, за допомогою нездоланного прагнення контролювати все навколо, не помічаючи, що цим самим принижує інших.

Останній тип життєвої позиції - «безплідна життєва позиція», може вказувати на те, що людина почуває себе забутою та приниженою; їй легше вірити в те, що життя марне, сповнене розчарувань, що ніхто не прийде на допомогу. Така особа відкидає людей і світ та відчуває себе знедоленою, спустошеною, пригніченою; перебуває в стані очікування. Як вказував Е. Берн, коли особистість не усвідомлює власну цінність та цінність найближчого оточення, вона може бути навіть соціально небезпечною.

Як видно з табл. 1, 21,4% студентів мають конструктивну життєву позицію. Це студенти, які не втратили себе з початком військових дій, які вірять у перемогу і краще майбутнє, у взаємодії з іншими проявляють добру волю, переважно відповідально ставляться до навчання, налаштовані на позитивні емоції, бачать своє місце у майбутньому професійному середовищі та у соціумі взагалі, вміють ставити стратегічні життєві цілі та приймати відповідальні рішення.

Таблиця 1 Кількісні показники розподілу видів життєвої позиції студентів n=140

Оборонну життєву позицію мають 28,6% студентів. Вони стримані у спілкуванні, вміють контролювати свої емоції, вдало використовують їх для досягнення мети. У спілкуванні з оточенням роблять акценти на поліпшенні інших. Однак планувати своє майбутнє й приймати відповідальні рішення їм вдається складно.

Депресивну життєву позицію виявлено у 35,0% респондентів. Це молодь, яка понад усе прагне отримати якомога більше від оточення, при цьому рідко проявляючи добру волю і далеко не завжди даючи щось натомість. Ці студенти знають, що дуже заборгували перед оточенням, але відчувають від цього задоволення, яке часто носить трансовий, містичний відтінок. Вони постійно вимагають уваги і можуть бути прив'язаними до інших довгі роки, якщо ті не втратили можливість «віддавати». Такі студенти, як правило, не вміють накреслювати стратегічних життєвих цілей та приймати доленосні рішення, оскільки весь час сподіваються, що «хтось» чи «щось» вирішить за них їх проблеми.

Респондентів з безплідною життєвою позицією виявилося 15,0%. Це студенти, які не знають чого прагнуть у житті, що може бути пов'язане з невизначеністю у правильності обрання спеціальності, у можливих розчаруваннях щодо невідповідності дійсності навчання власним очікуванням та уявленням про навчання у ВУЗі тощо. Якраз ця невизначеність знижує показник конструктивної життєвої позиції і заважає будувати адекватне майбутнє.

Ми порівняли вказані результати з даними, які були отримані нами до початку військових дій в Україні 2014 року, що було опубліковано у попередніх статтях [8]. Це дало змогу побачити наявну трансформацію життєвої позиції у студентської молоді, що відображено на діаграмі (рис.1). Як видно з діаграми, розподіл видів життєвої позиції змінився: значно знизилися показники кількості студентів з конструктивною (з 47,6 % до 21,4 %) життєвою позицією та збільшилися з депресивною (з 17,3 % до 35,0 %);

Рис. 1. Діаграма розподілу видів життєвої позиції у студентської молоді (%).

також збільшився процент студентів з оборонною позицією (з 21,6 % до 28,6 %) та майже в двічі (з 8,7% до 15,0%) збільшилася кількість студентів з безплідною позицією.

Отримані дані свідчать, що нині серед молоді, на жаль, усього 21,4 % студентів дотримуються активної конструктивної життєвої позиції, а інші живуть, переважно, сьогоднішнім днем, більшою мірою споглядають життя, не прагнуть до самовдосконалення та самореалізації, щоб принести користь собі та іншим, суспільству в цілому, спростовуючи все війною в країні. Зрозуміло, що військова ситуація впливає на свідоме й підсвідоме життя молодих людей й провокує зміну поглядів, переконань, ставлення до себе та інших, відбувається інтенсивний перегляд основних установок і правил щодо виборів, рішень та вчинків у власному життєтворенні.

Отже, процес формування життєвої позиції особистості студента, який ще триває у юнацькому віці, може спрямовуватися, скориговуватися психолого-педагогічним колективом вишу у конструктивне русло у разі організації ряду заходів щодо постійної морально-психологічної підтримки.

Висновки

Таким чином, динаміка життєвої позиції студентської молоді відбувається в усіх її складових (цінностях, смислах, потягах, вчинках та у прийнятті рішень) і полягає в перегляді, аналізі, переосмисленні й усвідомленні власних життєвих цінностей, мотиваційної системи й установок, суб'єктивному виборі відповідного базису переконань задля задоволення власних і суспільних потреб, забезпечення виживання, соціально-психологічного здоров'я, а також конструктивного співіснування в надзвичайних обставинах життя. Прийняття студентською молоддю глобального рішення у певному напрямі відповідно актуалізує специфічні психологічні механізми, зокрема, при визначенні власної життєвої позиції найактивнішими стають ціннісно-мотиваційні психологічні механізми; вольові психологічні механізми допомагають реалізувати в життєвому просторі особистості найважливіші вибори та життєві рішення. Теоретичний аналіз засвідчив, що прийняття особистістю стратегічного рішення з визначення власної життєвої позиції відбувається на основі її соціальної орієнтації, ціннісних пріоритетів, ставлення до себе та до інших людей, у залежності від соціальних норм і культурного середовища.

За період військових дій у нашій країні (2014-2024 роки) відбувається певна динаміка життєвої позиції студентської молоді, а саме: зменшилась кількість студентів із конструктивною життєвою позицією (з 47,6 % до 21,4 %), збільшилася кількість студентів з депресивною (з 17,3 % до 35,0 %), оборонною (з 21,6 % до 28,6) та безплідною (з 8,7 до 15,0) позиціями. Отримані дані свідчать про нагальну потребу в розробці та впровадженні системи психолого-педагогічних засобів дієвої підтримки студентів у їх ціннісно- смислових переконаннях і поглядах щодо сьогодення та власного майбутнього.

Література

1. Освіта в умовах війни: реалії, виклики та шляхи подолання: матеріали ІІ Форуму академічної спільноти (20-24 червня 2022 року, м. Дніпро; Державний вищий навчальний заклад «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури») / Упоряд. М. В. Савицький, І. П. Мамчич. Дніпро: ДВНЗ «ПДАБА». 2022. 152 с.

2. Помиткіна Л.В., Лабза К.А. Особливості переживання військових дій в Україні у студентської молоді / Авіаційна та екстремальна психологія у контексті технологічних досягнень: збірник наукових праць / за заг. ред. Л. С. Яковицької, С. Л. Горбенко. Національний авіаційний університет. К.: НАУ, 2024. С. 237-241.

3. Помиткіна Л.В. Стратегічні рішення студентської молоді: визначення власної життєвої позиції. Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Педагогіка. Психологія: зб. наук. пр. К.: НАУ, 2014. Вип. 5(1). С. 106-112.

4. Українське суспільство в умовах війни. 2022: Колективна монографія / С. Дембіцький, О. Злобіна, Н. Костенко та ін.; за ред. член.-кор. НАН України, д. філос. н. Є. Головахи, д. соц. н. С. Макеєва. Київ: Інститут соціології НАН України, 2022. 410 с.

5. Anne, M., Boholst, F. (2022). Life Positions and Depression: The Role of Convictions. Psychological Reports.

6. Pomytkina, L., Pomytkin, E., & Yakovytska, L. (2024). Impact of Professionally Important Qualities of Patrol Police Officers on Decision-making Strategies. Insight: the psychological dimensions of society, 11, 321-341.

7. Pomytkina L., Gudmanian A., Kovtun O., Yahodzinskyi S. Personal choice: strategic life decision-making and conscience. E3S Web of Conferences. 2020. Vol. 164, 10021.

8. White, T. (1994). Life positions. Transactional Analysis Journal, 24, 269-276.

Referenses

1. Savytskyi, M. V., & Mamchych, I. P. (Ed.) (2022). Osvita v umovakh viiny: realii, vyklyky ta shliakhy podolannia [Education in the conditions of war: realities, challenges and ways of overcoming]. Derzhavnyi vyshchyi navchalnyi zaklad «Prydniprovska derzhavna akademiia budivnytstva ta arkhitektury»). Dnipro: DVNZ «PDABA» [in Ukrainian]

2. Pomytkina L.V., & Labza K.A. (2024). Osoblyvosti perezhyvannia viiskovykh dii v Ukraini u studentskoi molodi [Peculiarities of experiencing military operations in Ukraine among student youth] / Aviatsiina ta ekstremalna psykholohiia u konteksti tekhnolohichnykh dosiahnen: zbirnyk naukovykh prats / za zah. red. L. S. Yakovytskoi, S. L. Horbenko. Natsionalnyi aviatsiinyi universytet. K.: NAU. S. 237-241. [in Ukrainian]

3. Pomytkina L.V. (2014). Stratehichni rishennia studentskoi molodi: vyznachennia vlasnoi zhyttievoi pozytsii [Strategic decisions of student youth: determination of one's own position in life]. VisnykNatsionalnoho aviatsiinoho universytetu. Seriia: Pedahohika. Psykholohiia: zb. nauk. pr. K.: NAU. Vyp. 5(1).

4. Dembitskyi, S., Zlobina, O., Kostenko, N. & others. (2022). Ukrainian society in wartime. 2022 [Ukrainian society in the conditions of war. 2022]. Kyiv: Institute of Sociology of the National Academy of Sciences of Ukraine

5. Anne, M., & Boholst, F. (2022). Life Positions and Depression: The Role of Convictions. Psychological Reports.

6. Pomytkina, L., Gudmanian, A., Kovtun, O., & Yahodzinskyi, S. (2020). Personal choice: strategic life decision-making and conscience, E3S Web of Conferences, Vol. 164, 10021.

7. Pomytkina, L., Pomytkin, E., & Yakovytska, L. (2024). Impact of Professionally Important Qualities of Patrol Police Officers on Decision-making Strategies. Insight: the psychological dimensions of society, 11, 321-341.

8. White, T. (1994). Life positions. Transactional Analysis Journal, 24, 269-276.

Размещено на Allbest.ru