Саморегуляція та стратегії керування емоціями у фінансовій діяльності: практичні аспекти для фахівців

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика

САМОРЕГУЛЯЦІЯ ТА СТРАТЕГІЇ КЕРУВАННЯ ЕМОЦІЯМИ У ФІНАНСОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ: ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ДЛЯ ФАХІВЦІВ

Хроленко Сергій Олександрович аспірант

кафедри психології та педагогічної освіти

м. Миколаїв

Анотація

Життя сучасна людина складається із є емоції, які відповідають відношенню до людей і навколишнього світу. Саме за допомогою емоцій людина оцінює і формує враження відносно певних вчинків, подій та речей. Крім того, велика роль емоційної складової встановлено в процесі прийняття професійних рішень у фінансовій діяльності. Емоційний інтелект може стати потужним інструментом для управління ризиками у фінансовій сфері. Емоції призводять до хибних фінансових рішень, ірраціональній поведінці, що в подальшому призводить до збитків та втрат. Усвідомлення власних емоційних реакцій та вразливості спеціалісту у фінансовій сфері дозволяє або уникати ситуацій, де ці емоції можуть спрацювати не на користь, або враховувати цей чинник при аналізі ризиків та прийнятті рішень. Тому актуальним є саморегуляція та усвідомлення власних емоційних реакцій спеціалісту у фінансовій сфері, що дозволить або уникати ситуацій, де ці емоції можуть спрацювати не на користь, або враховувати цей чинник при аналізі ризиків та прийнятті рішень. Мета роботи було вивчити значення саморегуляція та стратегії керування емоціями у фінансовій діяльності. Рішення які приймає фахівець мажуть бути як раціональними та логічними так і емоційними. Саме емоції людини впливають на то, яка інформація надходить в розпорядження процесів оцінки, забезпеченні процесів мислення та приймати рішення. Було показано, що сприятливим фактором для прийняття фінансових рішень є позитивні емоції та мислення. Опанування методиками емоційної саморегуляції та зниження стресу дає змогу зберігати холоднокровність і зваженість навіть у критичних ситуаціях на ринках, що впливає на мінімізацію ризиків та фінансових втрат. Було встановлено, що вищий рівень когнітивного контролю пов'язаний з успішною саморегуляцією емоцій у фінансовій діяльності.

Саморегуляція та стратегії керування емоціями у фінансовій діяльності має великий вплив на прийняття фінансових рішень. Опанування методиками емоційної саморегуляції та зниження стресу дозволяє зберігати спокій і обдуманість навіть у критичних ринкових ситуаціях, що сприяє мінімізації ризиків і фінансових втрат.

Ключові слова: емоції, фінансова діяльність, учасники біржової торгівлі, психологія

Annotation

Khrolenko Sergey Oleksandrovych Postgraduate Student of the Department of Psychology and Pedagogical Education, Pylyp Orlyk International Classical University, Mykolaiv,

SELF-REGULATION AND EMOTION MANAGEMENT STRATEGIES IN FINANCIAL ACTIVITIES: PRACTICAL ASPECTS FOR PROFESSIONALS

Modern human life is made up of emotions that correspond to attitudes toward people and the world around us. It is with the help of emotions that a person evaluates and forms an impression of certain actions, events and things. In addition, the role of the emotional component has been established in the process of making professional decisions in financial activities. Emotional intelligence can be a powerful tool for risk management in the financial sector. Emotions lead to wrong financial decisions and irrational behavior, which subsequently leads to losses and damages. Awareness of one's own emotional reactions and vulnerability allows a financial professional to either avoid situations where these emotions can be detrimental or take this factor into account when analyzing risks and making decisions. Therefore, it is important for a financial professional to self-regulate and be aware of his or her own emotional reactions, which will allow either to avoid situations where these emotions may not work in his or her favor or to take this factor into account when analyzing risks and making decisions. The aim was to study the importance of self-regulation and emotion management strategies in financial activities. Decisions made by a specialist can be both rational and logical, as well as emotional. It is human emotions that influence what information is available to the evaluation process, the thinking process, and the decision-making process. It has been shown that positive emotions and thinking are a favorable factor for financial decision-making. Mastering the techniques of emotional self-regulation and stress reduction allows you to maintain composure and prudence even in critical situations in the markets, which helps to minimize risks and financial losses. It has been found that a higher level of cognitive control is associated with successful self-regulation of emotions in financial activities.

Self-regulation and emotion management strategies in financial activities have a great impact on financial decision-making. Mastering the techniques of emotional self-regulation and stress reduction allows you to remain calm and deliberate even in critical market situations, which helps minimize risks and financial losses.

Keywords: emotions, financial activity, stock market participants, psychology

Постановка проблеми

Емоції - це фізіологічні стани, пов'язані з неврологічною системою, які впливають на почуття та раціональну поведінку [1]. Емоції та управління ними розглядаються як важливі фактори ефективного та розумного прийняття рішень [2].

Одними зі складових життя фінансиста є емоції, які відповідають відношенню до людей і навколишнього світу. Саме за допомогою емоцій людина оцінює і формує враження відносно певних вчинків, подій та речей. Крім того, велика роль емоційної складової встановлено в процесі прийняття рішень [3, c. 13]. Фінансова діяльність зумовлена постійним прийняттям рішень при вирішенні специфічних ординарних та неординарних фінансових задач. Це потребує від фахівця високого рівня професіоналізму, а саме, аналітичного, стратегічного, гнучкого та логічного мислення, уміння відстоювати свою думку та аналізувати інформацію, гнучкість, стійкість до стресів, розвинений практичний інтелект [4, c. 4].

Спеціалістам у фінансовій сфері останнім часом стає все емоційно складніше - доводиться приймати фінансові рішення в складних і глобальних умовах. Як наслідок, щоб конкурувати в сучасній глобальній економіці, фахівці розглядають можливість включення поведінкових компонентів людської психології у свої процеси прийняття рішень. Емоційний інтелект важливий у багатьох сферах життя, тому вкрай важливо дивитися на його показники, коли мова йде про прийняття важливих фінансових рішень. Результати дослідження пояснюють, що вплив самосвідомості та емпатії емоційного інтелекту на фінансові рішення сильніший у жінок-менеджерів, ніж у їхніх колег-чоловіків. Проте керівники-чоловіки виявляють значно сильніший вплив мотивації, соціальних навичок і саморегуляції фінансові рішення порівняно з керівниками-жінками в корпоративному середовищі. Загалом вплив емоційного інтелекту дещо вищий у чоловіків - спеціалістів у фінансовій сфері [5]. Актуальним є ефективні обчислення - це область штучного інтелекту, яка зосереджена на взаємодії людини з комп'ютером, наприклад, розпізнавання людської поведінки та емоційних станів [6].

Вміння керувати своїми емоціями і є емоційною саморегуляцією. Це складний процес, який охоплює розпізнавання та розуміння того, що людина відчуває зараз та вміє впливати на власні емоційні реакції. Саме це дозволяє кожній конкретній людині відчувати гармонію із внутрішнім станом та у відносинах з іншими людьми, що сприяє збереженню спокою та самовладанням людини.

Мета статті - вивчення значення саморегуляція та стратегії керування емоціями у фінансовій діяльності.

Виклад основного матеріалу

Велике значення для успішної фінансової діяльності має вміння фінансиста моделювати фінансово-господарські ситуації, проводити порівняльний аналіз і прогнозування варіантів розвитку, формулювати аналітичні висновки [4, с. 5]. Також мати здатність розв'язувати складні задачі та проблеми у професійній діяльності або у процесі навчання фінансів, банківської справи та страхування, що передбачає проведення досліджень та/або здійснення інновацій [7, c. 94-95].

Рішення які приймає фахівець може бути як раціональними та логічними, так і емоційними. Саме емоції людини впливають на то, яка інформація надходить в розпорядження процесів оцінки, забезпеченні процесів мислення та приймати рішення. Було показано, що сприятливим фактором для прийняття фінансових рішень є позитивні емоції та мислення [3, c. 23].

Емпатія та симпатія (більшою мірою, ніж суто дискретні емоції) є емоційними процесами, завдяки яким особи відчувають такі емоції, як гнів, смуток або радість, - залежно від емоцій, які переживають інші люди. Згідно із сучасними дослідженнями здатність виявляти емпатію потребує таких навичок, як когнітивна здатність ставити себе на місце іншого; когнітивна здатність розпізнавати та відрізняти емоції, які відчуває інша людина; емоційна здатність особисто переживати широку гаму емоцій [7, с. 200].

Bonzon [8] вважає, що успішне управління грошима починається з уникнення помилок. Щоб уникнути контрпродуктивних рішень, наприклад, емоційної реакції, потрібно мати певну стратегію. Ринок складається з людських переконань та емоцій. інвестиційної ефективності з часом, можна досягти, використовуючи наш повільний мозок. При управлінні грошима це допомагає зрозуміти емоції, процес мислення та функції реакції учасників ринку. Управління грошима - це психологія, люди інвестують в компанії, в об'єкти, якими керують люди. Розуміння їх має вирішальне значення.

Хоча інвестування може здатися грою в цифри, важливою причиною, чому інвестори приймають неправильні рішення, є людські емоції. Однією з найпоширеніших упереджень в інвестуванні є короткострокова нехіть до втрат, коли інвестори приймають необдумані рішення через страх втратити. Це, як правило, призводить до того, що інвестори стають надмірно обережними, а не обережно-оптимістичними. На практиці, особливо коли ринки нестабільні, приватні інвестори схильні робити прогнози, спираючись на інтуїцію, часто роблячи висновок, що акції рано чи пізно підуть вниз [8].

Згідно з емоційною фінансовою теорією, несвідомі процеси відіграють ключову роль у формуванні та прийнятті фінансових рішень. У цьому контексті та на основі психоаналізу емоційна теорія вивчає роль несвідомих психічних процесів у прийнятті фінансових рішень. З іншого боку, ця теорія стверджує, що на ринках домінує невизначеність. Традиційні фінансові теорії розглядають поведінку індивідів на осі ризику та дохідності [9; 10].

Проведені дослідження показують, що вищий рівень когнітивного контролю пов'язаний з успішною регуляцією емоцій. Зокрема, реалізація стратегій регулювання емоцій була пов'язана з індивідуальними відмінностями в когнітивному контролі, включаючи гальмування переважних реакцій, оновлення інформації в робочій пам'яті та зміну розумових установок. Когнітивний контроль може бути важливим для розуміння динамічної адаптації до різноманітних емоційних контекстів, тобто гнучкості регуляції емоцій [11].

В останні роки автоматичне виявлення емоцій було застосовано в різних областях, таких як розпізнавання емоцій у фільмах, аудіо, тексті й виразі обличчя [12]. З розвитком недорогих технологій методи автоматичної ідентифікації емоцій на основі неінвазивної електроенцефалографії (ЕЕГ) досягли широкої популярності та визнання [13]. Завдяки високій часовій точності хвилі ЕЕГ безпосередньо представляють нейронну активність мозку. Інформація, яку надають ці сигнали, більш надійна, ніж та, що надається виразом обличчя або текстом, оскільки їх неможливо фальсифікувати чи відтворити, щоб імітувати емоційний стан [14]. Високошвидкісні обчислення дозволили застосувати методи машинного навчання з даними ЕЕГ для ще більш точного виявлення емоцій [15]. ЕЕГ широко використовується в різних сферах, як дослідження для оцінки функції мозку та неврологічних захворювань. В останні роки моделі машинного навчання були застосовані до сигналів ЕЕГ з пояснюваним штучним інтелектом для розробки моделей прогнозування таких функціональних розладів і для оцінки розумового навантаження [16; 17]. У розпізнаванні емоцій кожна емоція поєднує в собі валентність (спектр від негативних до позитивних емоцій) і збудження (інтенсивність), пов'язану з нервовою системою [18].

На фінансових ринках учасники біржової торгівлі мотивовані отримувати прибуток від ринкової ціни в найкоротші терміни, уникаючи втрати капіталу. Під час торговельних сесій високого тиску вони намагаються пристосуватися до мінливих ринкових умов і реагувати на коливання ринкових умов, таких як волатильність, розвороти трендів, настрої ринку та події, такі як прибутки та збитки. Ці відповіді постійно викликають такі почуття, як страх, жадібність, надію, спокій і жаль [19; 20]. Залежно від результатів торгівлі, емоційна інтенсивність учасник біржової торгівлі коливається в різні періоди й може вплинути на прийняття ними раціональних рішень. Учасник біржової торгівлі працюють у нестабільному ринковому середовищі та використовують рух ринкових цін, щоб увійти або вийти зі своїх позицій. Однак на них постійно тиснуть, щоб вони винесли миттєві рішення. Помилкове рішення про вхід або вихід може призвести до значних втрат капіталу [21]. Розуміння та класифікація емоцій може допомогти їм зрозуміти свій емоційний стан і реакцію на різні події та прийняти раціональні рішення, щоб мінімізувати майбутні втрати. Психологічні та емоційні наслідки симуляції торгівлі можна порівняти з реальною торгівлею, оскільки більшість учасник біржової торгівлі надають емоційного значення рішенням, пов'язаним з грошима [19]. У наукових дослідженнях було зазначено, що деякі професійні учасники біржової торгівлі, як правило, утримують свої позиції занадто довго і продають свої виграшні інвестиції занадто рано. Крім того, багато учасників біржової торгівлі застосовують лімітні замовлення, щоб отримати кращі ціни на свої активи, і використовують стратегії стоп-лосс, щоб обмежити надмірні втрати [22].

Стикаючись із регулярною нестабільністю ринку, ризиками та значним тиском для отримання прибутку, уникаючи збитків, учасник біржової торгівлі потребують систематизованої системи з інтелектом навколишнього середовища, щоб зрозуміти їхній емоційний стан під час прийняття важливих фінансових суджень, щоб оптимізувати свою здатність приймати раціональні рішення в умовах ринкових ризиків [23]. В останні роки багато досліджень застосовували методи глибокого навчання для аналізу сигналів ЕЕГ і використовували їх для класифікації емоцій [24; 25]. Проте література щодо застосування аналізу на основі ЕЕГ у контексті фондового ринку та фінансової торгівлі відносно обмежена [16; 19]. Існує потреба в дослідженні ідентифікації та класифікації емоцій спеціалістів в області фінансів, щоб отримати глибше розуміння їхнього емоційного стану та реакції на результати їхніх торгових рішень. Таке розуміння потенційно може допомогти у формулюванні стратегій, які можуть допомогти спеціалістам в області фінансів приймати більш раціональні рішення, що зрештою призведе до зменшення майбутніх втрат. Це особливо актуально в контексті нестабільних ринків і середовища високого тиску, в якому працюють денні учасники біржової торгівлі, де здатність приймати обґрунтовані рішення має вирішальне значення для мінімізації втрат капіталу [26; 27].

Фахівців в галузі психології цікавить чи існує суттєва різниця між емоційними станами спеціалістів в області фінансів. Стає актуальним питання про необхідність запровадити нову класифікацію емоцій спеціалістів в області фінансів, яка використовує сигнали мозкових хвиль, алгоритми глибокого навчання та методи обробки сигналів [28]. Особливий теоретичний та практичний внесок у класифікації емоцій у фінансовій торгівлі можна зробити на основі ЕЕГ створюючи базу даних. Для цього необхідно вивчати емоційний стан учасників в середовищі збудження, рекомендується використання даних ЕЕГ і алгоритмів глибокого навчання.

Спеціалісти на фінансових ринках знаходяться під постійним тиском, змушуючи приймати швидкі рішення та обмежувати втрати капіталу у відповідь на коливання ринкових цін. Їхній емоційний стан може значною мірою впливати на прийняття ними рішень, що призводить до неоптимальних результатів у нестабільних ринкових умовах. Попри використання заходів контролю ризиків, таких як біржові ордери (стоп-лосс) і лімітні ордери, незрозуміло, чи мають ці стратегії істотний вплив на емоційний стан спеціалістів в області фінансів. Tripathi, Sharma [29] провели два експерименти: перший експеримент використовував заздалегідь визначені стоп-лосс і лімітні ордери для фіксації цілей прибутку та ризику, тоді як другий експеримент не використовував лімітні ордери чи стоп-лосс, було запропоновано нову гібридну нейронну архітектуру, яка об'єднує умовне випадкове поле з моделлю CNN-BiLSTM і використовує байєсівську оптимізацію для систематичного визначення оптимальних гіперпараметрів. Найкраща модель у системі отримала точність класифікації 85,65% і 85,05% у двох експериментах, перевершуючи попередні дослідження. Результати показують, що емоції, пов'язані з низькою та високою збудженістю, такі як страх і занепокоєння, були більш поширеними у другому експерименті. Емоції, пов'язані з високим збудженням, такі як надія, були більш поширеними в першому експерименті з використанням лімітних ордерів і стоп-лоссу. Навпаки, емоції високого та низького збудження (спокій) були найбільш помітними в контрольній групі, яка не займалася торгівлею.

Це дослідження мало на меті визначити емоційний стан спеціалістів у фінансовій сфері/ біржової торгівлі під час використання лімітних ордерів і стоп-лосс у своїх угодах і порівняти його з тим, коли ці заходи контролю ризику не застосовувалися. Було запропоновано та використано нову структуру для класифікації емоцій кількох учасників біржової торгівлі з використанням сигналів ЕЕГ та алгоритмів глибокого навчання. Дослідження зробило кілька важливих внесків у класифікацію емоцій у фінансовій торгівлі. По-перше, була створена нова база даних ЕЕГ, і було показано, що запропонована структура перевершує попередні дослідження. Модель була надійною щодо артефактів із реалізованими кількома рівнями видалення артефактів, а її ефективність оцінювалася за кількома показниками ефективності. Крім того, вклад функцій було пояснено за допомогою deepSHAP. Манекен для самооцінки використовувався для самомаркування, забезпечуючи більш надійне та точне вимірювання емоційного стану. Результати продемонстрували зв'язок між застосуванням стоп-лосс і лімітних ордерів як засобів управління ризиками та зниженням частоти страху (виміряного LVHA) серед учасників біржової торгівлі. Це зменшення страху було пов'язане з ефективністю стоп-лосс і лімітних ордерів для компенсації впливу нестабільності ринку, очікуваних втрат і значних прибутків [29].

Яскравим прикладом емоційного стану є тільт, який негативно впливає на якість прийняття спеціалістів у фінансовій сфері. Цей стан виражається в надмірній самовпевненості, імпульсивності, хаотичності дій та ігноруванні сигналів ринку. Ефективні методи управління емоціями та запобігання тільту в трейдингу: регулярна медитація, яка допомагає знизити загальний рівень тривожності та стресу, покращує самоконтроль. Ведення щоденника, що дозволяє аналізувати власні емоції, які призводили до помилок та уникати їх. Стоп-втрата -- встановлення максимального рівня допустимих збитків за день, що унеможливлює емоційне “випалювання”. Регулярні короткі перерви, які дають можливість “перезавантажити” емоційний стан, повернутися до об'єктивного аналізу ситуацій.

Висновки

фінансовий емоція рішення когнітивний

Отже, фінансова складова є основою економіки країни, і якісне та професійне управління необхідне для швидкого її розвитку. Провідну роль у цьому процесі відіграють фінансисти, їх професіоналізм, вміння швидко і правильно приймати рішення. Було доведено, що роль емоційного стану фінансиста впливає на прийняття їх рішення. Встановлені взаємозв'язки між емоційним станом та когнітивними процесами у фінансових рішеннях. Тому вміння керувати своїми емоціями та стратегії керування ними у фінансовій діяльності є важливим для спеціалістів у галузі фінансів.

Література

1. Sirui W. Comparison between the COVID-19 epidemic and global credit crisis in 2008. Atlantis Press. In 6th International Conference on Financial Innovation and Economic Development. 2021. P. 379-382. https://doi.org/10.2991/aebmnk.210319.070.

2. Zulaykho K., Shakhnoza A. World experience of social protection of the population in the context of economic crises. The Journal of Contemporary Issues in Business and Government. 2021. Vol. 27(4). P. 196-204. Retrieved from https://cibgp.com/au/index.php/1323-6903/article/view/1933.

3. Басюк Н. А. Емоційний інтелект і психічне здоров'я учасників освітнього процесу: навчальний посібник. Житомир. 2024. 140 р.

4. Aren S. Emotional finance: as a new approach to understanding the markets. Journal of Life Economics. 2021. Vol. 8(2). P. 173-183. https://doi.org/10.15637/jlecon.8.2.03.

5. Ran Z., Gul A., Akbar A., Haider S. A., Zeeshan A., Akbar M. Role of Gender-Based Emotional Intelligence in Corporate Financial Decision-Making. Psychology research and behavior management. 2021. Vol. 14. P. 2231-2244. https://doi.org/10.2147/PRBM.S335022.

6. Akbar M., Akbar A., Draz M. U. Global financial crisis, working capital management, and firm performance: evidence from an Islamic market index. Sage Open. 2021. Vol. 11(2). https://doi: 10.1177/21582440211015705.

7. Організаційно-економічні аспекти розвитку підприємницьких структур в Україні та світі: моногр./ за заг. ред. д-ра екон. наук, проф. Т. Гринько. Дніпро: Видавець Біла К. О., 2022. - 400 с.

8. Bonzon Y. Managing money is about managing emotions. Julius Bar. 2024. https://www.juliusbaer.com/en/insights/market-insights/cio-views/managing-money-is-aboutmanaging-emotions/

9. Dumanli A. N., Aren S. The Role Of Narratives in Financial Decision Making: Narratives From The Perspective of Emotional Finance. 15TH International Strategic Manage-ment Conference, Poznan, Poland. 2019. P. 533-542. https://doi.org/10.15405/epsbs.2019.10.02.38.

10. Aren S. Nayman Hamamci H. Emotional finance: determinants of phantasy. Kybernetes. 2021. Vol. 50(5). P. 1250-1276. https://doi.org/10.1108/K-02-2020-0084.

11. Pruessner L., Barnow S., Holt D. V., Joormann J., Schulze K. A. Cognitive control framework for understanding emotion regulation flexibility. Emotion. 2020. Vol. 20(1). P. 21-29. https://doi.org/10.1037/emo0000658.

12. Iram T., Bilal A. R., Latif S. Is awareness that powerful? Women's financial literacy support to prospects behaviour in prudent decision-making. Global Business Review. 2021. https://doi.org/10.1177/0972150921996185.

13. Alzoubi H. M., Aziz R. Does emotional intelligence contribute to quality of strategic decisions? The mediating role of open innovation. Journal of Open Innovation: Technology, Market, and Complexity. 2021. Vol. 7(2). P. 130. https://doi.org/10.3390/joitmc7020130.

14. Moon J. Effect of Emotional Intelligence and Leadership Styles on Risk Intelligent Decision Making and Risk Management. Journal of Engineering, Project & Production Management. 2021. Vol. 11(1). P. 71-81. https://doi.org/10.2478/jeppm-2021-0008.

15. Akbar M., Akbar A., Maresova P., Yang M., Arshad H. M. Unraveling the bankruptcy risk-return paradox across the corporate life cycle. Sustainability. 2020. Vol. 12(9). P. 3547. https://doi.org/10.3390/su12093547.

16. Akbar A., Jiang X., Akbar M. Do working capital management practices influence investment and financing patterns of firms?. Journal of Economic and Administrative Sciences. 2022. Vol. 38(1). P. 91-109. https://doi.org/10.1108/JEAS-07-2019-0074.

17. Wang Z., Akbar M., Akbar A. The interplay between working capital management and a firm's financial performance across the corporate life cycle. Sustainability. 2020. Vol. 12(4). P. 1661. https://doi.org/10.3390/su12041661.

18. Goyal K., Kumar S., Xiao J. J. Antecedents and consequences of Personal Financial Management Behavior: a systematic literature review and future research agenda. International Journal of Bank Marketing. 2021. Vol. 39(7). P. 1166-1207. https://doi.org/10.1108/IJBM-122020-0612.

19. Khan I., Afeef M., Jan S., Ihsan A. The impact of heuristic biases on investors' investment decision in Pakistan stock market: moderating role of long term orientation. Qualitative Research in Financial Markets. 2021. Vol. 13(2). P. 252-274. https://doi.org/10.1108/QRFM-032020-0028.

20. Fernandez-Berrocal P., Cabello R., Castillo R., Extremera N. Gender differences in emotional intelligence: The mediating effect of age. Behavioral Psychology. 2012. Vol. 20(1). P. 77-89.

21. Yelderman L. A., Estrada-Reynolds V., Lawrence T. I. Release or Denial: Evaluating the Roles of Emotion and Risk in Parole Decisions. Psychological reports. 2022. Vol. 125(4). P. 2088-2108. https://doi.org/10.1177/00332941211007929.

22. Gao W., Ping S., Liu X. Gender differences in depression, anxiety, and stress among college students: A longitudinal study from China. Journal of affective disorders. 2020. Vol. 263. P. 292-300. https://doi.org/10.1016/jjad.2019.11.121.

23. Hurley D., Choudhary A. Role of gender and corporate risk taking. Corporate Governance: The International Journal of Business in Society. 2020. Vol. 20(3). P. 383-399. https://doi.org/10.1108/CG-10-2018-0313.

24. Cui Y. The role of emotional intelligence in workplace transparency and open communication. Aggress ViolentBehav. 2021. P. 101602. https://doi.org/10.1016/j.avb.2021.101602.

25. Yang R., Diaz V. G., Hsu C. H. WITHDRAWN: Use of emotional intelligence to promote innovation among employees in the work environment through qualitative and quantitative analysis. 2021. https://doi.org/10.1016/j.avb.2021.101589.

26. Hyde J., Grieve R., Norris K., Kemp N. The dark side of emotional intelligence: the role of gender and the Dark Triad in emotional manipulation at work. Australian journal of psychology. 2020. Vol. 72(4). P. 307-317. https://doi.org/10.1111/ajpy.12294.

27. Martinez-Marin M. D., Martinez C., Paterna C. Gendered self-concept and gender as predictors of emotional intelligence: A comparison through of age. Current Psychology. 2021. Vol. 40(9). P. 4205-4218. https://doi.org/10.1007/s12144-020-00904-z.

28. Shari N. S. M., Shamsudin M. F. Can Game Theory Solve Marketing Problems? Journal of Postgraduate Current Business Research. 2020. Vol. 5(1). Retrieved from https://abrn.asia/ojs/index.php/jpcbr/article/view/62

29. Tripathi B., Sharma R. K. EEG-Based Emotion Classification in Financial Trading Using Deep Learning: Effects of Risk Control Measures. Sensors (Basel, Switzerland). 2023. Vol. 23(7). P. 3474. https://doi.org/10.3390/s23073474.

References

1. Sirui, W. (2021). Comparison between the COVID-19 epidemic and global credit crisis in 2008. Atlantis Press. In 6th International Conference on Financial Innovation and Economic Development, 379-382. https://doi.org/10.2991/aebmnk.210319.070.

2. Zulaykho, K., & Shakhnoza, A. (2021). World experience of social protection of the population in the context of economic crises. The Journal of Contemporary Issues in Business and Government, 27(4), 196-204. Retrieved from https://cibgp.com/au/index.php/1323-6903/article/ view/1933.

3. Basiuk, N. A. (2024). Emotsiinyi intelekt i psykhichne zdorovia uchasnykiv osvitnoho protsesu: navchalnyi posibnyk. Zhytomyr, 140.

4. Aren, S. (2021). Emotional finance: as a new approach to understanding the markets. Journal of Life Economics, 8(2), 173-183. https://doi.org/10.15637/jlecon.8.2.03.

5. Ran, Z., Gul, A., Akbar, A., Haider, S. A., Zeeshan, A., & Akbar, M. (2021). Role of Gender-Based Emotional Intelligence in Corporate Financial Decision-Making. Psychology research and behavior management, 14, 2231-2244. https://doi.org/10.2147/PRBM.S335022.

6. Akbar, M., Akbar, A., & Draz, M. U. (2021). Global financial crisis, working capital management, and firm performance: evidence from an Islamic market index. Sage Open, 11(2). https://doi: 10.1177/21582440211015705.

7. Організаційно-економічні аспекти розвитку підприємницьких структур в Україні та світі: моногр./ за заг. ред. д-ра екон. наук, проф. Т. Гринько. Дніпро: Видавець Біла К. О., 2022. - 400 с.

8. Bonzon, Y. (2024). Managing money is about managing emotions. Julius Bar. https://www.juliusbaer.com/en/insights/market-insights/cio-views/managing-money-is-aboutmanaging-emotions/

9. Dumanli, A. N. & Aren, S., (2019). The Role Of Narratives in Financial Decision Making: Narratives From The Perspective of Emotional Finance. 15TH International Strategic Management Conference, Poznan, Poland, 533-542. https://doi.org/10.15405/epsbs.2019.10.02.38

10. Aren, S. & Nayman Hamamci, H. (2021). Emotional finance: determinants of phantasy. Kybernetes, 50(5), 1250-1276. https://doi.org/10.1108/K-02-2020-0084.

11. Pruessner, L., Barnow, S., Holt, D. V., Joormann, J., & Schulze, K. A. (2020). Cognitive control framework for understanding emotion regulation flexibility. Emotion, 20(1), 21-29. https://doi.org/10.1037/emo0000658.

12. Iram, T., Bilal, A. R., & Latif, S. (2021). Is awareness that powerful? Women's financial literacy support to prospects behaviour in prudent decision-making. Global Business Review. https://doi.org/10.1177/0972150921996185.

13. Alzoubi, H. M., & Aziz, R. (2021). Does emotional intelligence contribute to quality of strategic decisions? The mediating role of open innovation. Journal of Open Innovation: Technology, Market, and Complexity, 7(2), 130. https://doi.org/10.3390/joitmc7020130.

14. Moon, J. (2021). Effect of Emotional Intelligence and Leadership Styles on Risk Intelligent Decision Making and Risk Management. Journal of Engineering, Project & Production Management, 11(1):71-81. https://doi.org/10.2478/jeppm-2021-0008

15. Akbar, M., Akbar, A., Maresova, P., Yang, M., & Arshad, H. M. (2020). Unraveling the bankruptcy risk-return paradox across the corporate life cycle. Sustainability, 12(9), 3547. https://doi. org/ 10.3390/su12093547.

16. Akbar, A., Jiang, X., & Akbar, M. (2022). Do working capital management practices influence investment and financing patterns of firms?. Journal of Economic and Administrative Sciences, 38(1), 91-109. https://doi.org/10.1108/JEAS-07-2019-0074.

17. Wang, Z., Akbar, M., & Akbar, A. (2020). The interplay between working capital management and a firm's financial performance across the corporate life cycle. Sustainability, 12(4), 1661. https://doi.org/10.3390/su12041661.

18. Goyal, K., Kumar, S., & Xiao, J. J. (2021). Antecedents and consequences of Personal Financial Management Behavior: a systematic literature review and future research agenda. International Journal of Bank Marketing, 39(7), 1166-1207. https://doi.org/10.1108/IJBM-122020-0612.

19. Khan, I., Afeef, M., Jan, S., & Ihsan, A. (2021). The impact of heuristic biases on investors' investment decision in Pakistan stock market: moderating role of long term orientation. Qualitative Research in Financial Markets; 13(2), 252-274. https://doi.org/10.1108/QRFM-03-2020-0028.

20. Fernandez-Berrocal, P., Cabello, R., Castillo, R., & Extremera, N. (2012). Gender differences in emotional intelligence: The mediating effect of age. Behavioral Psychology, 20(1), 77-89.

21. Yelderman, L. A., Estrada-Reynolds, V., & Lawrence, T. I. (2022). Release or Denial: Evaluating the Roles of Emotion and Risk in Parole Decisions. Psychological reports, 125(4), 2088-2108. https://doi.org/10.1177/00332941211007929.

22. Gao, W., Ping, S., & Liu, X. (2020). Gender differences in depression, anxiety, and stress among college students: A longitudinal study from China. Journal of affective disorders, 263, 292-300. https://doi.org/10.1016/jjad.2019.11.121.

23. Hurley, D., & Choudhary, A. (2020). Role of gender and corporate risk taking. Corporate Governance: The International Journal of Business in Society, 20(3), 383-399. https://doi.org/10.1108/CG-10-2018-0313.

24. Cui, Y. (2021). The role of emotional intelligence in workplace transparency and open communication. Aggress ViolentBehav, 101602. https://doi.org/10.1016/j.avb.2021.101602.

25. Yang, R., Diaz, V. G., & Hsu, C. H. (2021). WITHDRAWN: Use of emotional intelligence to promote innovation among employees in the work environment through qualitative and quantitative analysis. 101589. https://doi.org/10.1016/j.avb.2021.101589.

26. Hyde, J., Grieve, R., Norris, K., & Kemp, N. (2020). The dark side of emotional intelligence: the role of gender and the Dark Triad in emotional manipulation at work. Australian journal of psychology, 72(4), 307-317. https://doi.org/10.1111/ajpy.12294.

27. Martinez-Marin, M. D., Martinez, C., & Paterna, C. (2021). Gendered self-concept and gender as predictors of emotional intelligence: A comparison through of age. Current Psychology, 40(9), 4205-4218. https://doi.org/10.1007/s12144-020-00904-z.

28. Shari, N. S. M., & Shamsudin, M. F. (2020). Can Game Theory Solve Marketing Problems? Journal of Postgraduate Current Business Research, 5(1). Retrieved from https://abrn. asia/ojs/index.php/jpcbr/article/view/62

29. Tripathi, B., & Sharma, R. K. (2023). EEG-Based Emotion Classification in Financial Trading Using Deep Learning: Effects of Risk Control Measures. Sensors (Basel, Switzerland), 23(7), 3474. https://doi.org/10.3390/s23073474.

Размещено на Allbest.ru