Критеріально-ступеневі характеристики сформованості системи переконань особистості в кризових умовах
Розкрито характеристики сформованості системи переконань особистості в кризових умовах (у перебігу вимушеного переселення). Встановлено, що для більшості респондентів притаманні цінності гуманізму: прагнення до добра, соціальної справедливості, кохання.
| Рубрика | Психология |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 15.10.2024 |
| Размер файла | 136,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Критеріально-ступеневі характеристики сформованості системи переконань особистості в кризових умовах
Гуляєва Анна Сергіївна - кандидат психологічних наук, Німеччина;
Журба Анатолій Миколайович - кандидат психологічних наук, запрошений науковий співробітник кафедри трудотерапії факультету медичних наук Реді, Університет Манітоби, Канада;
Бохонкова Юлія Олександрівна - доктор психологічних наук, професор, завідувачка кафедри психології та соціології Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, м. Київ;
Журба Микола Анатолійович - доктор філософських наук, професор, запрошений науковий співробітник кафедри німецьких та слов'янських досліджень факультету гуманітарних наук, Університет Манітоби, Канада.
У статті розкрито критеріально-ступеневі характеристики сформованості системи переконань особистості в кризових умовах (у перебігу вимушеного переселення). Встановлено, що для більшості респондентів притаманні цінності гуманізму: прагнення до добра, соціальної справедливості, кохання. Проте, внаслідок обмеженого спілкування з рідними з причин вимушеного переселення, з'являються різного роду фрустрації. Виявлено, що більше половини вимушених переселенців, віднесених до групи соціально мобільних, задоволені життям після переїзду більшою мірою, ніж до нього, що можна тлумачити як наслідок мобілізації внутрішніх ресурсів у кризових умовах, коли необхідно вибудовувати власне життя докорінно по-іншому. Застосування методу факторного аналізу уможливило виокремлення фундаментальних ознак, заснованих на взаємозв'язку системи переконань та життєвої задоволеності особистості в кризових умовах. За даними факторного аналізу такими факторами виявилися: «Фундаментальні уявлення про світ», «Соціальна задоволеність», «Задоволеність індивідуальним життєвим простором», «Задоволеність здоров'ям» та «Інтегральна життєва задоволеність».
Здійснено порівняльний аналіз соціально-психологічних особливостей системи переконань вимушених переселенців та осіб, не змушених до переселення. З'ясовано, що між зазначеними категоріями респондентів є низка розбіжностей за показниками базових переконань та життєвої задоволеності. Це надало можливість виділити соціально-психологічні особливості системи переконань вимушених переселенців, віднесених до групи осіб із низькою соціальною мобільністю в кризових умовах, які полягають у різкому падінні відчуття суб'єктивного благополуччя, меншій задоволеності різноманітними аспектами життєдіяльності і життєздійснення (здоров'ям, трудовою діяльністю, відпочинком, власним настроєм, економічним становищем) та базовими переконаннями про себе та навколишній світ.
Ключові слова: особистість, система переконань особистості, кризові умови, суб'єктивне благополуччя, вимушене переселення, соціальна мобільність.
Huliaieva A.S., Zhurba A.M., Bohonkova Yu.O., Zhurba M.A.
CRITERION-LEVEL CHARACTERISTICS OF THE FORMATION OF THE PERSONAL BELIEFS SYSTEM IN CRISIS CONDITIONS
The article reveals the criterion-level characteristics of the formation of the individual's belief system in crisis conditions (in the course offorced resettlement). It was established that for most of the respondents, the values of humanism are inherent: the desire for good, social justice, love. However, as a result of limited communication with relatives due to forced relocation, various kinds of frustrations appear. It was found that more than half of forced migrants, classified as socially mobile, are more satisfied with life after moving than before, which can be interpreted as a consequence of the mobilization of internal resources in crisis conditions, when it is necessary to build one's own life in a fundamentally different way. The application of the method of factor analysis made it possible to identify fundamental features based on the relationship between the system of beliefs and life satisfaction of the individual in crisis conditions. According to the data of the factor analysis, the following factors turned out to be: "Fundamental ideas about the world", "Social satisfaction", "Satisfaction with individual living space", "Satisfaction with health" and "Integral life satisfaction".
A comparative analysis of the socio-psychological features of the system of beliefs of forced resettlers and persons who were not forced to resettle was carried out. It was found that there are a number of discrepancies between the specified categories of respondents in terms of indicators of basic beliefs and life satisfaction. This made it possible to highlight the socio-psychological features of the system of beliefs of forced migrants, classified as a group of persons with low social mobility in crisis conditions, which consist in a sharp drop in the feeling of subjective well-being, less satisfaction with various aspects of life and life (health, work, rest, own mood, economic situation) and basic beliefs about oneself and the surrounding world.
Key words: personality, personal belief system, crisis conditions, subjective well-being, forced resettlement, social mobility.
Постановка проблеми
переконання особистість кризовий
В умовах глобальних перетворень, економічної та соціально-політичної нестабільності гостро постає проблема вивчення системи переконань особистості. Відображаючи динамічність позиції особистості у різних сферах людського буття - соціальній, територіальній та інших, система її переконань здатна, з одного боку, виступити в якості об'єктивної міри наповненості адаптаційними ресурсами, а з іншого, - скласти основу прогнозу життєвих досягнень та її успішності загалом. Особливої уваги у цьому аспекті потребують питання системи переконань особистості в кризових умовах вимушеного переселення, коли початковий конфлікт між відсутністю позитивної мотивації до переїзду і фізичною неможливістю подальшого перебування за місцем постійного проживання, труднощі адаптації, визначають формування нового специфічного досвіду, який виходить за межі звичайного і повсякденного, що може призводити до фундаментальних зсувів у настроях та світобаченні людини, відбиватися на системі її переконань [2; 4; 9; 11; 12 та ін.].
Аналіз останніх досліджень і публікацій
Констатовано, що у зазначеному контексті досліджуються різні аспекти кризових періодів особистісного самовизначення (В. Бочелюк, У. Михайлишин, М. Орап, М. Папуча, В. Яремчук та ін.), а швидко змінюваний технологічний базис визначає необхідність постійного пристосування людини до динамічного соціального середовища (Ю. Бохонкова, С. Гарькавець, Н. Завацька, Н. Максимова та ін.) [1; 3 та ін.].
Дослідники (І. Бурлакова, А. Коваленко, З. Ковальчук, С. Цимбал та ін.) артикулюють увагу на тому, що процеси, які відбуваються у сучасному суспільстві, істотно впливають на життєдіяльність особистості, визначаючи характер її розвитку у специфічно змінюваних умовах, зокрема в період вимушеного переселення, викликають необхідність мобілізації особистісного потенціалу для їх опанування, збереження цілісності, формування та розвитку самодостатності (В. Завацький, О. Кононенко, В. Корнієнко, О. Литвиненко, Л. Пілецька, Р. Шевченко та ін.) [5; 6; 7; 8; 10; 13; 14 та ін.].
Актуальність запропонованого дослідження обумовлена також необхідністю розробки і впровадження інноваційних підходів у соціально-психологічній практиці, що дозволять реалізувати методи діагностики системи переконань особистості, створити соціально-психологічні умови для оптимізації цієї системи. Крім того, поглиблення наукових уявлень про систему переконань особистості в кризових умовах, про механізми і динаміку змін, які в ній відбуваються, зокрема в умовах вимушеного переселення, сприятимуть розумінню її функціонування й розвитку.
Відзначаючи важливість наукового внеску вчених у розуміння феноменології переконань особистості, слід зазначити, що вони здебільшого орієнтувалися на окремі аспекти окресленої проблеми і не ставили, зокрема, своїм завданням дослідити соціально-психологічні аспекти життєвого сценарію особистості та просторові проєкції її системи переконань; визначити їх взаємозв'язок з задоволеністю життям, саморегуляцією та соціальною мобільністю особистості в кризових умовах вимушеного переселення.
Мета статті - розкрити критеріально-ступеневі характеристики сформованості системи переконань особистості в кризових умовах (у перебігу вимушеного переселення).
Виклад основного матеріалу і результатів дослідження
Теоретико-методологічний аналіз наукових підходів до проблеми дослідження показав, що система переконань формується як наслідок засвоєння (інтеріоризації) на когнітивно-ментальному рівні певних понять, відношень, тез, принципів як істинних. Формування переконань відбувається здебільшого внаслідок активної когнітивної (пізнавальної) діяльності особистості; при цьому велике значення має й некритичне привласнення вже наявних переконань (особливо у дитинстві); переконання здатні також формуватися внаслідок дії механізмів психологічного захисту. З'ясовано, що система переконань створює матрицю життя особистості, додає життєвої впевненості, закладає базис її світогляду, з якого постає пізнання й оцінка дійсності. Показано, що переконання скеровують поведінку особистості та слугують підставою мотиваційно-вольової діяльності для виконання повсякденних завдань. Наголошується, шо базові переконання особистості можуть суттєво мінятися під впливом неопрацьованих психологічних травм та кризових подій, внаслідок яких докорінно змінюються її установки та поведінкові патерни.
Вибірку склали 330 респондентів, з яких 114 осіб - вимушені переселенці (30 (26,3%) чоловіків і 84 (73,7%) жінки) та 216 респондентів, не змушених до переселення (92 (42,6%) чоловіка та 124 (57,4%) жінки); середній вік досліджуваних 40,4 роки.
Респонденти обох груп добиралися з урахуванням соціодемографічних показників (стать, вік, рівень освіти, сімейний статус, рівень доходів тощо).
Основні завдання констатувального етапу дослідження полягали у вивченні психологічних компонентів і предикатів системи переконань у взаємодії з провідними соціально-психологічними особливостями досліджуваних; виявленні критеріально-ступеневих характеристик сформованості системи переконань досліджуваних (у групах з високою та низькою соціальною мобільністю) та їх взаємозв'язку з її саморегуляцією в кризових умовах; встановленні відмінностей у провідних показниках базових переконань та задоволеності життям в кризових умовах (вимушеного переселення); здійсненні порівняльного аналізу особливостей системи переконань вимушених переселенців та осіб, не змушених до переселення.
Для вирішення завдань констатувального етапу дослідження були задіяні стандартизовані психодіагностичні методики (опитувальник «Шкала базових переконань» (World assumptions scale, WAS) (Р. Янофф-Бульман); опитувальник «Шкала оцінки задоволеності життям (якості життя)» (Quality of Life Enjoyment and Satisfaction Questionnaire - Short Form, Q-LES-Q-SF) (Дж. Ендікот); анкета задоволеності життям до переселення та в умовах вимушеного переселення (А. Гуляєва), а також структурованого інтерв'ю.
Індикатором кризовості умов був факт вимушеного переселення із зони бойових дій та наявність різних психологічних ознак кризи: досліджувані були змушені залишати та докорінно змінювати звичні умови життя; докладати значних зусиль для стабілізації та облаштування життя в нових умовах.
Результати порівняльного аналізу показників базових переконань вимушених переселенців (за методикою «Шкала базових переконань») та досліджуваних, не змушених до переселення, унаочнені на рис. 1.
Визначено, що у вибірці осіб, не змушених до переселення, базові переконання мають вищі показники, а отже, більшу тенденцію до безпеки та конструктивності. Разом із цим, кризові події зумовили зміну базових переконань у вимушених переселенців, у яких похитнулися уявлення щодо безпеки та стабільності оточуючого світу і пов'язані з ними уявлення про образ Я, справедливість, удачу та контроль.
Якісний аналіз даних констатувального етапу дослідження та застосування статистичних методів їх обробки дозволив виокремити соціально - психологічні особливості системи переконань респондентів в кризових умовах вимушеного переселення, які полягають у зниженому загальному відчутті ласного благополуччя, зниженій задоволеності різними аспектами життя (здоров'ям, роботою, дозвіллям, власним настроєм, економічним становищем) та базовими переконаннями про себе, як менш гідних любові і поваги, менш удачливих, а про світ - як менш справедливий і безпечний.
Примітка: Субшкала 1 - «Образ Я»; Субшкала 2 - «Доброзичливість оточуючого світу»; Субшкала 3 - «Справедливість»; Субшкала 4 - «Удача»; Субшкала 5 - «Переконання про контроль»; значення показників наведені у стенах
Рис. 1. Базові переконання вимушених переселенців та осіб, не змушених до переселення, за шкалою базових переконань Р. Янофф-Бульман
Виявлено та проінтерпретовано основні кореляційні зв'язки за шкалами застосованих психодіагностичних методик. Так, задоволеність власним фізичним здоров'ям (за шкалою оцінки задоволеності життям (якості життя)) корелює з субшкалою 1 «Образ Я» (за шкалою базових переконань) (r=0,283; p<0,01), з субшкалою 2 «Доброзичливість оточуючого світу» (r=0,188; p<0,05), з субшкалою 4 «Удача» (r=0,301; p<0,01), з субшкалою 5 «Переконання про контроль» (r=0,284; p<0,01). В цілому аналіз кореляційних зв'язків свідчить про те, що компоненти системи переконань вимушених переселенців про себе, оточуючий світ, справедливість, контроль та удачу, корелюють з компонентами задоволеності різними аспектами життя цих досліджуваних.
Розкрито критеріально-ступеневі характеристики сформованості системи переконань особистості у кризових умовах (у перебігу вимушеного переселення). Встановлено, що для більшості респондентів (78,1% осіб) притаманні цінності гуманізму: прагнення до добра, соціальної справедливості, кохання. Проте, внаслідок обмеженого спілкування з рідними з причин вимушеного переселення, з'являються різного роду фрустрації. Виявлено, що більше половини досліджуваних з числа вимушених переселенців (51,8% осіб), віднесених до групи соціально мобільних, задоволені життям після переїзду більшою мірою, ніж до нього, що можна тлумачити як наслідок мобілізації внутрішніх ресурсів у кризових умовах, коли необхідно вибудовувати власне життя докорінно по-іншому.
Статистичний аналіз, проведений із застосуванням аналізу головних компонент, методу обертання - Варімакс з нормалізацією Кайзера, засвідчив, що обертання зійшлося у 7 ітерацій. У процесі факторного аналізу базових переконань та задоволеності життям вимушених переселенців було виділено п'ять факторів - «Фундаментальні уявлення про світ», «Соціальна задоволеність», «Задоволеність індивідуальним життєвим простором», «Задоволеність здоров'ям» та «Інтегральна життєва задоволеність». Факторний аналіз надав змогу виокремити провідні ознаки, які лежать в основі взаємозв'язку базових переконань та задоволеності життям досліджуваних. До найважливіших для наукового аналізу змінних, згідно з даними факторного аналізу, були віднесені: загальна система фундаментальних уявлень про світ, задоволеність соціальними зв'язками, індивідуальним життєвим простором та здоров'ям, а також інтегральна задоволеність життям.
Здійснено порівняльний аналіз соціально-психологічних особливостей системи переконань вимушених переселенців та осіб, не змушених до переселення. З'ясовано, що між зазначеними категоріями респондентів є низка розбіжностей за показниками базових переконань та життєвої задоволеності. Це надало можливість виділити соціально-психологічні особливості системи переконань вимушених переселенців, віднесених до групи осіб з низькою соціальною мобільністю в кризових умовах, які полягають у різкому падінні відчуття суб'єктивного благополуччя, меншій задоволеності різноманітними аспектами життєдіяльності і життєздійснення (здоров'ям, трудовою діяльністю, відпочинком, власним настроєм, економічним становищем) та базовими переконаннями про себе, як менш щасливих та везучих, а про навколишній світ - як менш справедливий і безпечний в цілому.
Висновки
Розкрито критеріально-ступеневі характеристики сформованості системи переконань особистості в кризових умовах (у перебігу вимушеного переселення). Встановлено, що для більшості респондентів притаманні цінності гуманізму: прагнення до добра, соціальної справедливості, кохання. Проте, внаслідок обмеженого спілкування з рідними з причин вимушеного переселення, з'являються різного роду фрустрації. Виявлено, що більше половини вимушених переселенців, віднесених до групи соціально мобільних, задоволені життям після переїзду більшою мірою, ніж до нього, що можна тлумачити як наслідок мобілізації внутрішніх ресурсів у кризових умовах, коли необхідно вибудовувати власне життя докорінно по-іншому. Застосування методу факторного аналізу уможливило виокремлення фундаментальних ознак, заснованих на взаємозв'язку системи переконань та життєвої задоволеності особистості в кризових умовах. За даними факторного аналізу такими факторами виявилися: «Фундаментальні уявлення про світ», «Соціальна задоволеність», «Задоволеність індивідуальним життєвим простором», «Задоволеність здоров'ям» та «Інтегральна життєва задоволеність».
Література
1. Bocheliuk V., Piletska L., Panov N., Yaremchuk V., Borysiuk А. Authority as a factor of formation of a leader's personality and life position. Asia life sciences. The Asian International Journal of Life Sciences. 2019. Supplement 21(1). Р. 445-461.
2. Harrison G.M., Vallin L.M. Evaluating the metacognitive awareness inventory using empirical factor-structure evidence. Metacognition and Learning. 2018. Vol. 13. №. 1. P. 15-38.
3. Huliaieva A., Papucha M. The results of the correlation analysis of data on the selection of forced movements from the ATO area / New stages of development of modern science in Ukraine and EU countries: monograph / edited by authors. 6th ed. Riga, Latvia: Baltija Publishing, 2019. Р. 340-356.
4. Janoff-Bulman R., Berger A. The other side of trauma: Towards a psychology of appreciation. Loss and trauma: General and close relationship perspectives. Philadelphia: Bronner-Routledge, 2000. P. 29-44.
5. Kononenko O., Kononenko А., Stynska V., Kachmar О., Prokopiv L., Katolyk Н., Popovych І. Research of the factor structure of the model of world view settings at a young age. Revista Inclusiones. 2020. Vol. 7, № 3. P. 98116.
6. Kononenko O.I., Grigoraschenko A.V. Current State of Scientific Views on the Psychological Well-Being of Personality. Психологія та соціальна робота. 2021. Т. 1 (53). С. 102-113.
7. Plokhikh V., Popovych I., Koval I., Stepanenko L., Nosov P., Zinchenko S., Boiaryn L., & Zavatskyi V. Anticipatory Resource of Temporary Regulation of Sensorimotor Action. BRAIN. Broad Research in Artificial Intelligence and Neuroscience. 2022. Vol. 13 (2). Р. 01-21.
8. Popovych I., Piletska L., Kononenko O., Kononenko A., Stynska V., Kravets N. Research of the Relationship between Existential Anxiety and the Sense of Personality's Existence. Revista Inclusiones. 2020. Vol. 7 num Especial. Р. 41-59.
9. Saxena S. Relationship between psychological hardiness and mental health. Indian Journal of Health and Wellbeing. 2015. Vol. 6. № 8. Р. 823-825.
10. Shevchenko R., Hrys А., Pavliuk М., Stynska V., Babiak О., Zavatskyi V., Popovych І. A Research of Post-Traumatic Stress and Adaptation Disorders of Servicemen after Being in a Combat Situation at the Hospitalization Stage. Revista Inclusiones. 2020. Vol. 7. Num 4. Р. 74-87.
11. Tavrovetska N., Bystrova Yu., Halian І., Kikinezhdi О., etc. Transformation of basic beliefs of the personality during the life crisis period. Modern research of the representatives of psychological sciences: monograph. Lviv-Torun: Liha-Pres, 2019. Р. 220-244.
12. Zasiekina L., Khvorost K., & Zasiekina D. Traumatic Narrative in Psycholinguistic Study Dimension. Psycholinguistics. 2018. Vol. 23 (1). Р. 47-59.
13. Zavatskyi V., Tkach A., Fedorov A. Socio-psychological principles of supporting personality's subjective well-being in contemporary society. Science and education. 2017. Issue 3. P. 37-40.
14. Zavatskyi V., Zavatska N., Spitska L. Peculiarities of coping behavior of young people and their anticipation skills in post-traumatic situations. Science and education. 2017. Issue 7. P. 136-141.
References
1. Bocheliuk V., Piletska L., Panov N., Yaremchuk V., Borysiuk А. Authority as a factor of formation of a leader's personality and life position. Asia life sciences. The Asian International Journal of Life Sciences. 2019. Supplement 21(1). Р. 445-461.
2. Harrison G.M., Vallin L.M. Evaluating the metacognitive awareness inventory using empirical factor-structure evidence. Metacognition and Learning. 2018. Vol. 13. №. 1. P. 15-38.
3. Huliaieva A., Papucha M. The results of the correlation analysis of data on the selection of forced movements from the ATO area / New stages of development of modern science in Ukraine and EU countries: monograph / edited by authors. 6th ed. Riga, Latvia: Baltija Publishing, 2019. Р. 340-356.
4. Janoff-Bulman R., Berger A. The other side of trauma: Towards a psychology of appreciation. Loss and trauma: General and close relationship perspectives. Philadelphia: Bronner-Routledge, 2000. P. 29-44.
5. Kononenko O., Kononenko А., Stynska V., Kachmar О., Prokopiv L., Katolyk Н., Popovych І. Research of the factor structure of the model of world view settings at a young age. Revista Inclusiones. 2020. Vol. 7, № 3. P. 98116.
6. Kononenko O.I., Grigoraschenko A.V. Current State of Scientific Views on the Psychological Well-Being of Personality. Психологія та соціальна робота. 2021. Т. 1 (53). С. 102-113.
7. Plokhikh V., Popovych I., Koval I., Stepanenko L., Nosov P., Zinchenko S., Boiaryn L., & Zavatskyi V. Anticipatory Resource of Temporary Regulation of Sensorimotor Action. BRAIN. Broad Research in Artificial Intelligence and Neuroscience. 2022. Vol. 13 (2). Р. 01-21.
8. Popovych I., Piletska L., Kononenko O., Kononenko A., Stynska V., Kravets N. Research of the Relationship between Existential Anxiety and the Sense of Personality's Existence. Revista Inclusiones. 2020. Vol. 7 num Especial. Р. 41-59.
9. Saxena S. Relationship between psychological hardiness and mental health. Indian Journal of Health and Wellbeing. 2015. Vol. 6. № 8. Р. 823-825.
10. Shevchenko R., Hrys А., Pavliuk М., Stynska V., Babiak О., Zavatskyi V., Popovych І. A Research of Post-Traumatic Stress and Adaptation Disorders of Servicemen after Being in a Combat Situation at the Hospitalization Stage. Revista Inclusiones. 2020. Vol. 7. Num 4. Р. 74-87.
11. Tavrovetska N., Bystrova Yu., Halian І., Kikinezhdi О., etc. Transformation of basic beliefs of the personality during the life crisis period. Modern research of the representatives of psychological sciences: monograph. Lviv-Torun: Liha-Pres, 2019. Р. 220-244.
12. Zasiekina L., Khvorost K., & Zasiekina D. Traumatic Narrative in Psycholinguistic Study Dimension. Psycholinguistics. 2018. Vol. 23 (1). Р. 47-59.
13. Zavatskyi V., Tkach A., Fedorov A. Socio-psychological principles of supporting personality's subjective well-being in contemporary society. Science and education. 2017. Issue 3. P. 37-40.
14. Zavatskyi V., Zavatska N., Spitska L. Peculiarities of coping behavior of young people and their anticipation skills in post-traumatic situations. Science and education. 2017. Issue 7. P. 136-141.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Поняття та класифікація життєвих цінностей. Сутність ціннісних орієнтацій, їх місця та роль в структурі особистості. Психологічні механізми ціннісного ставлення особистості до навколишньої дійсності. Значення справедливості для життєдіяльності людини.
статья [18,0 K], добавлен 24.11.2017Сутність особистості - системи психологічних характеристик, що забезпечують індивідуальну своєрідність, тимчасову і ситуативну стійкість поведінки людини. Вивчення теорій особистості - сукупності гіпотез про природу і механізми розвитку особистості.
реферат [31,0 K], добавлен 20.09.2010Розуміння понять "життєві цінності" і "ціннісні орієнтації" у літературі. Функції ціннісних орієнтацій. Вплив ціннісних орієнтацій на розвиток особистості. Гармонійний розвиток особистості. Методики "Самооцінка особистості" та "Ціннісні орієнтації".
курсовая работа [54,1 K], добавлен 06.04.2014Концепції психологічних основ виховання в сучасній педагогічній психології. Роль дитинства в становленні особистості. Поняття виховного впливу і їх класифікація. Застосування колекційних психогімнастичних програм для розвитку особистості дошкільника.
курсовая работа [48,1 K], добавлен 09.03.2011Дослідження проблем розвитку особистості дитини в умовах психічної депривації. Особливості депривованого розвитку особистості: сповільненість і дезорганізація розвиту психічних процесів, реформованість самосвідомості, зниженість комунікативної активності.
статья [22,1 K], добавлен 07.11.2017Суть видів, чинників, особливостей та фаз психічних реакції особистості при екстремальних ситуаціях. Динаміка психогенних розладів особистості, що розвиваються у небезпечних умовах. Зовнішні та внутрішні чинники, за яких може статися стресове становище.
статья [26,6 K], добавлен 18.12.2017Концепції психологічних основ виховання в сучасній педагогічній психології. Роль дитинства в становленні особистості. Поняття виховного впливу. Ефективність психогімнастики як засобу емоційного впливу на формування особистості дитини дошкільного вiку.
курсовая работа [52,3 K], добавлен 09.02.2011Інтерес до проблем особистості людини. Мотиви це – усвідомлені спонукання людини до діяльності і поведінки. Мотивація досягнення успіхів являє собою сукупність факторів, які впливають на силу прагнення людини к досягненню успіху. Мотивація агресії.
реферат [19,1 K], добавлен 06.04.2009Соціальна поведінка особистості і форми її формування. Соціальна установка і реальна поведінка. Конформність як прояв соціальної поведінки. Соціалізація і соціальна поведінка особистості. Вплив референтної групи на соціальну поведінку особистості.
контрольная работа [36,7 K], добавлен 17.10.2007Сучасні психологічні підходи до вивчення емоційності, її феномен у працях вітчизняних та зарубіжних психологів. Емоційність у структурі особистості, фактори, що її обумовлюють, емпіричне дослідження. Модальні характеристики емоційності особистості.
курсовая работа [40,5 K], добавлен 15.10.2009Варіанти визначення особистості відомими персонологами. Можливість існування особистості без індивіда. Структура особистості, її форми спрямованості, психологічна сутність складових. Періоди психічного розвитку особистості, критерії її зрілості.
презентация [4,7 M], добавлен 02.12.2013Сутність феномена ідентичності особистості: визначення поняття, його зміст і структура. Особливості кризи ідентичності в психодинамічній парадигмі. Принцип єдності особистості по А. Адлеру. Конфлікти як постійний фон соціального життя в сучасних умовах.
реферат [23,4 K], добавлен 11.11.2013Поняття особистості у психології. Проблема рушійних сил розвитку. Дослідження особистості біографічним методом. Роль спадковості й середовища в розвитку особистості. Психодіагностичні методики, спрямовані на дослідження особливостей особистості.
дипломная работа [78,0 K], добавлен 28.10.2014Особистість як соціологічне поняття. Психологія особистості та етапи її формування. Проблема впливу сім'ї на становлення особистості як проблема соціальної психології. Вплив неповної сім'ї, як проблематичної у виховному плані, на становлення особистості.
курсовая работа [133,5 K], добавлен 11.03.2011Системи відліку вікових категорій: індивідуальний розвиток, стратифікація суспільства та символіка культури. Кризи в період раннього і дошкільного дитинства, підліткового та юнацького періоду. Освоєння простору та вікові етапи формування особистості.
курсовая работа [42,7 K], добавлен 02.04.2009Структурно-динамічні і змістовно-типологічні характеристики системи ціннісних орієнтацій особистості. Соціологічні та психологічні дослідження цінностей студентів педвузу і формування у них професійних орієнтацій. Визначення духовного потенціалу молоді.
курсовая работа [152,9 K], добавлен 17.06.2015Сучасний інтерес до питань людської поведінки і пошукам сенсу людського існування, їх вивчення. Короткі відомості про життєвий та науковий шлях А. Ангьяла. Теорія особистості: структура біосфери та її системи, виміри структури особистості та її розвиток.
реферат [25,4 K], добавлен 18.05.2015Поняття і основні етапи науково–технічного прогресу. Психологічний портрет менеджера. Людина в умовах науково-технічної революції. Аналіз та інтерпретація результатів вивчення професійного вигорання, стресостійкості та соціальної адаптації офіс-менеджерів
курсовая работа [165,8 K], добавлен 03.01.2014Психологічна характеристика чуттєвої сфери людини. Особливості сприйняття особистості в сучасних умовах. Методика вимірювання частоти пульсу та шкірно-гальванічної реакції, розпізнавання емоцій по виразу обличчя, самооцінювання емоційної експресії.
курсовая работа [54,8 K], добавлен 11.06.2014Розуміння основної природи людини. Основні принципи гуманістичної психології. Теорія особистісних рис Г. Олпорта, самоактуалізації А. Маслоу. Поняття конгруентності особистості в теорії К. Роджерса. Системи вищих мотивів як центральне ядро особистості.
реферат [28,4 K], добавлен 16.06.2010