Психологічні стратегії подолання наслідків війни у дорослих

Размещено на http://www.allbest.ru/

Психологічні стратегії подолання наслідків війни у дорослих

Панкова Галина Шавкатівна

аспірант, Приватний вищий навчальний заклад "Європейський університет", м. Краматорськ

Анотація

У статті визначено фактори впливу на появу психологічних травм військовим та цивільним особам під час війни: насильство, втрата близької людини, відсутність безпеки та стабільності. Розглянуто основні наслідки для психічного здоров'я дорослого мирного населення під час війни. Війна та збройний конфлікт по-різному впливає на людей. Цивільні особи під час війни можуть проживати численні травматичні переживання, включаючи почуття незахищеності, спостереження за жорстоким насильством, розлуку з родиною або окупацію. Постійні кошмари, уникання та емоційна відстороненість від людей і діяльності часто призводять до погіршення особистих стосунків, ще більше ускладнюючи досвід подолання та відновлення.

Зроблено огляд етапів програма подолання психологічних травм людиною під час війни. Визначено аспекти стратегії психотерапевтичної допомоги в роботі з травмуванням. Розглянуто корисні стратегії подолання психологічного стресу для постраждалих українців (дозвіл на власні емоції, прийняття себе. пробачення собі та іншим помилок, релаксація, твердження щодо подолання, позитивна самооцінка, підтримка громади, ставлення та світогляд, релігійні практики), ефективні вправи для боротьби з неприємними образами та настирливими спогадами (заземлення, самовідволікання, самопереконання, стабілізаційна вправа). Адаптивні стратегії подолання включають такі дії та поведінку, як активне планування та позитивне переформатування, щоб подолати стрес, що призводить до покращення результатів. Деякі здорові стратегії подолання включають самозаспокоєння, різноманітні саморозслаблюючі або відвертаючи дії, а також підтримку через соціальні взаємодії або професійну допомогу. Навпаки, дезадаптивні стратегії, такі як заперечення, викид і зловживання психоактивними речовинами, часто призводять до небажаних наслідків. Проактивне подолання передбачає оцінювання вимог як викликів і складається з самоефективності, випереджувальної поведінки, планування та використання соціальних ресурсів.

Ключові слова: війна, ПТСР, травма, розлади, психологічна стратегія, копінг-стратегія.

Abstract

Pankova Halyna Shavkativna Postgraduate Student, Private Higher Education Establishment "European University", Kramatorsk

PSYCHOLOGICAL STRATEGIES FOR OVERCOMING THE CONSEQUENCES OF WAR IN ADULTS

The article identifies the factors influencing the emergence of psychological trauma for military and civilians during the war: violence, loss of a loved one, lack of security and stability. The main consequences for the mental health of adult civilians during war are considered. War and armed conflict affect people in different ways. Civilians during war can experience numerous traumatic experiences, including feelings of insecurity, witnessing brutal violence, separation from family or occupation. Persistent nightmares, avoidance, and emotional withdrawal from people and activities often lead to a deterioration in personal interactions, which further complicates the process of coping and recovery.

The stages of the program for overcoming psychological trauma during the war are reviewed. Aspects of the strategy of psychotherapeutic assistance in dealing with trauma are identified. Useful strategies for coping with psychological stress for affected Ukrainians (permission to own emotions, acceptance of oneself, forgiveness of mistakes, relaxation, statements of overcoming, positive self-esteem, community support, attitude and worldview, religious practices), effective exercises to combat unpleasant images and intrusive memories (grounding, self-distraction, self-talk, stabilization exercise) are considered. Adaptive coping strategies include actions and behaviors such as active planning and positive reframing to overcome stress, which results in improved performance. Some of the healthy coping strategies include selfsoothing, a variety of self-relaxing or distracting activities, and support through social interactions or professional help. In contrast, maladaptive strategies, such as release, denial, and substance abuse, often lead to undesirable consequences. Proactive coping involves assessing demands as challenges and consists of selfefficacy, proactive behavior, planning, and the use of social resources.

Keywords: war, PTSD, trauma, disorders, psychological strategy, coping strategy.

Постановка проблеми

психологічна травма допомога війна

Війна має негайні та довгострокові наслідки для психічного здоров'я та психосоціального добробуту людини. Страх, відчай, проблеми зі сном та інші симптоми можуть бути ознаками психічних захворювань. У результаті травматичних переживань можуть розвинутися важка депресія, травматичні або тривожні розлади.

Результати аналізу дають змогу класифікувати ступінь адаптованості до умов війни за даними 14-го національного опитування «Психологічні маркери війни» (проводила Соціологічна група «Рейтинг», 18-19 червня 2022 року).

Зокрема, «Адаптивний»: з вищою життєвою силою вони не обмежують своє щастя, мають нижчий рівень емоційного стресу та розумового виснаження, використовують більш адаптивні стратегії для подолання стресових ситуацій. «Не адаптивний»: високий емоційний тиск, схильність обмежувати власні розваги та задоволення, психологічне виснаження та низька енергія. Стратегії подолання стресу не є неефективними й часто можуть призвести до психічних станів депресії та виснаження [1]. Зараз українці стикаються з новими проблемами психічного здоров'я. Сьогодні більшість респондентів описують свій стан як «поставлений на паузу», тривога, втома та проблеми зі сном спостерігаються у більш ніж половини населення. Дві третини людей мають погане та нижче середнього самопочуття, а 26% мають ознаки депресії [2].

Однак за допомогою правильних стратегій і підтримки можна впоратися зі складнощами психічного здоров'я, рухатися до зцілення та стійкості. Визнання своїх почуттів, пошук професійної допомоги та створення надійної системи підтримки є основними кроками на цьому шляху.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

О. Туриніна ґрунтовно дослідила особливості психологічного травмування війною, шляхи їх подолання у суспільстві. Предко В. та Сомова О. на основі результатів проведеного дослідження зі встановлення рівня стресу у період війни серед українців. Окрім цього, запропонували базові стратегії для збереження життєстійкості українців. У монографії Коробка Л. містяться результати щодо проведеного дослідження використання психологічних стратегій для адаптації різних осіб української спільноти до умов і наслідків воєнного конфлікту. Команда авторів (Литвиненко Л, Возніцина К., Сіренко Т., Улезко І., Омельченко Я.) підготували «Аптечку самодопомоги», яка складається з вправ для заспокоєння у найбільш тривожних ситуаціях, налаштування здорового сну, сформували корисні контакти у разі необхідності психологічної допомоги.

Wilson C. R. Розглянула здорові механізми подолання труднощів і викликів, зокрема, адаптивні стратегії. Schaffner A. K. зробила огляд найпоши-реніших нездорових механізмів подолання стресу, негараздів і емоційних проблем. Bourne Е. висвітлив новітні методи подолання страхів, які стоять на шляху до повноцінного щасливого життя. Пропонує повний арсенал навичок, щоб заспокоїти страхи та взяти під контроль свої тривожні думки, зокрема: техніку релаксації та дихання, припинення негативних розмов із собою та помилкових переконань, образи та десенсибілізацію в реальному житті, спосіб життя, харчування, і зміни фізичних вправ.

Мета статті розглянути особливості психологічної реабілітації під час ремісії, здійснення психодіагностики та застосування методів психосоціальної корекції.

Виклад основного матеріалу

Умови воєнного часу збільшують ризик травматичних подій для цивільного населення. Травматичний досвід під час війни та кризи в основному призводить до уникнення та повторного переживання подій. Водночас травматичний досвід може сприяти активізації зусиль для відновлення та визначення нових цілей, що призводить до позитив-них змін на індивідуальному, громадському та суспільному рівнях [3, С. 297].

Слід виділити фактори впливу на появу психологічних травм у військових та цивільних осіб у період війни:

1) насильство (стрілянина, вибухи та інше) може викликати почуття страху, тривожності, депресії у тих, хто безпосередньо пережив такі ситуації;

2) втрата близької людини може викликати негативні емоції: горе, відчай, безвихідь, неприйняття;

3) відсутність безпеки та стабільності. Небезпечні та нестабільні умови війни провокують відчуття тривоги та страху [4].

Чим частіше люди стикаються з війною, тим сильнішою може бути їх травма. Ці випадки можуть особливо вплинути на когось у довгостроковій перспективі, коли вони стають свідками чогось (або потенційно повинні щось зробити), що суперечить їх моралі. Війна як травма впливає на кожну людину по-різному та може спричинити або погіршити стан психічного здоров'я.

Науковиця О. Туриніна вказує, що дослідники з різних країн сходяться на думці: основними наслідками для психічного здоров'я дорослого цивільного населення під час війни є порушення сну, афективні розлади, а також короткочасні та тривалі депресії, тривожно-депресивні реакції, психосоматичні розлади та порушення соціальної адаптації, які викликані ресоціалізацією в новому суспільстві [4].

Спогади про травматичні події можуть спровокувати розвиток ПТСР [5]. Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) вважається одним із найпоширеніших і добре відомих наслідків війни як у військовослужбовців, так і у цивільних. Близько 9-25% ветеранів війни розвивають ПТСР протягом перших двох років після травматичного досвіду. Причини посттравматичного стресового розладу варіюються від безпосереднього свідка смерті до почуттів про травматичний досвід у близькому контакті. ПТСР впливає на повсякденне життя тих, хто постраждав від нього, і згідно з критеріями DSM для діагностики, симптоми включають повторне переживання події у таких формах, як кошмари, нав'язливі думки або психологічний стрес коли нагадують про досвід. Інші симптоми можуть включати уникання певних місць або людей, емоційну відстороненість, зниження інтересу до значущих занять, тривогу та проблеми зі сном [6].

Однак у людей, які пережили травму війни, також може розвинутися тривога або депресія. Ці стани можуть виникати самі по собі або в тандемі з ПТСР.

Стрес є нормальною реакцією організму на уявну зовнішню загрозу. Одним із психологічних наслідків триваючого вторгнення Росії в Україну є підвищений стрес. Стресові реакції на травматичні події можуть бути гострими й хронічними. Гострий стрес характеризується інтенсивними емоційними реакціями на травматичну подію, як правило, протягом 1 місяця після переживання. Однак деякі особи, які пережили травму, залишаються в групі ризику переживати тривалий стрес. Тривалий вплив стресових подій призводить до важких психічних розладів, таких як ПТСР; стрес через насильство і втрату близьких родичів і друзів негативно впливають на психіку жертв війни та цивільних осіб. Повідомляється про високий рівень стресу серед безпосередніх жертв війни та тих, хто був свідком насильства [5].

Тривога та депресія є типовими реакціями людей із країн, які переживають кризу та війну. Рівень тривоги може бути високим, якщо люди вірять, що криза триватиме тривалий час; повідомлялося про високий рівень депресії та тривоги серед молодих людей, які постраждали від війни в Україні; серед студентів університетів та персоналу з України повідомлялося про підвищену депресію та підвищену схильність до зловживання алкоголем і наркотиками; повідомляється про високу поширеність тривоги та депресії серед біженців війни та ВПО [5].

Травма також може проявлятися через психосоматичні симптоми, такі як біль у грудях, шлунково-кишкові розлади, головні болі, заїкання, задишка, тимчасовий парез кінцівок і амнезія.

Програма подолання психологічних травм людиною під час війни може включати наступні етапи [4]:

1. Оцінювання стану людини проведення діагностики для визначення рівня травматизації (психологічне тестування, інтерв'ю або інші методи).

2. Психологічна підтримка, тобто забезпечення комфортного й підтримуючого середовища, підтримка близьких і друзів, за необхідності соціальних служб.

3. Психотерапія використання терапевтичних методів, заснованих на визначеному рівні травми та індивідуальних потребах пацієнта: когнітивноповедінкова терапія, терапія глибинного сприйняття, терапія, орієнтована на емоції тощо.

4. Групи соціальної підтримки, клуби за інтересами чи спільноти, які допомагають знайти інших із подібними труднощами.

5. Дотримуватися здорового способу життя (рухова активність, правильне харчування, регулярний сон).

6. Профілактика: надавати підтримку пацієнтам на ранніх стадіях психологічної травми та вживати заходів для зниження ризику подібних ситуацій у майбутньому [4].

Стратегія психотерапевтичної допомоги в роботі з травмуванням передбачає наступні аспекти:

* визнання того, що травму більше не можна ігнорувати;

* пошук та створення ресурсів: фізичні та стосункові переживання, розуміння права звернутися за допомогою. Важливо відкрити, розпізнати та створити власні нові ресурси, можливості та здібності. Без залучення ресурсів лікування травми стає неможливим;

? апеляція до травматичної події для відновлення безперервності події, зосередження на ресурсах і «конусах» зцілення, а також на сприйнятті фізичних, метафоричних та емоційних компонентів травматичного досвіду;

? вивільнення від інтенсивних почуттів, які супроводжують травматичні переживання (жаху, гніву, сорому тощо), тим самим досягнувши усвідомленості та диференціації, вивільнивши енергію тіла та повернувшись до «тіла»;

? переосмислення травматичної ситуації та прийняття «нового-Я», яке пережило травматичний досвід; встановлення нових поведінкових та когнітивних патернів, виявлення та управління новими ресурсами, можливостями та здібностями [7, С. 102].

Інститут дослідження стійкості імені Лейбніца (Leibniz-Institut fur Resilienzforschung) надав корисні стратегії подолання психологічного стресу для постраждалих українців [8]:

? Усталення режиму. Проактивно плануючи та організовуючи свій день і тиждень, можна отримати відчуття безпеки та контролю. Варто пошукати можливості відновити звичайну діяльність, наприклад, повернутися до фізичних вправ.

? Бути відкритим до нового. Спілкування з людьми в новому середо-вищі, уникнення самоізоляції. Якщо можливо, варто скористатися безкоштов-ними освітніми та медичними ресурсами. За необхідності, варто звернутися за допомогою чи порадою щодо процедур і відвідування державних установ.

? Соціальна підтримка може допомогти подолати стрес. Приналежність та єдність є джерелом сили та підтримки, буде корисним спілкуватися з іншими, розповідати про власні почуття та страхи. Занурення в спільноту також підтримує самооцінку.

? Дозвіл на власні емоції. Важливо не пригнічувати почуття, а створити простір для їх вивільнення: через розмови, активний рух, медитації, звуки, малювання тощо.

? Прийняття себе. Слід пишатися тим, чого вже досягнуто. Мужність є якорем у моменти сумнівів у собі. Прийняття своїх слабких сторін та недоліків, слід діяти відповідно до власних потреб. За необхідності, варто звернутися за допомогою.

? Пробачення собі та іншим помилок, уникнення ненависті. Допоможуть поглянути на ситуацію з іншого погляду записи про те, що відбулося, а також краще організувати та зрозуміти свій досвід.

? Осмислене збереження власної ідентичності. Дотримання домашнього способу життя, національних звичаїв і традицій може допомогти відчути себе своїм на чужині, підвищити самооцінку та зберегти відчуття контролю.

? Віра й духовність. Візити до церкви або інших релігійних установ, спільна молитва сприяють подоланню існуючих страхів чи тривоги

? Погляди у майбутнє. Спрямування власної енергії та дій, щоб досягти коротко та середньострокові цілі. Важливим є прийняття сьогодення та спрямування енергії на справи у майбутньому.

Предко В. та Сомова О. на основі опитування визначили найпоширеніші стратегії з подолання стресу та збереження життєстійкості у суспільстві: робота (розумова та фізична праця), волонтерство, читання книг, творчість, перегляд фільмів і серіалів, спілкування з близькими людьми, віра у Бога [9, С. 93].

Подолання як когнітивна та поведінкова адаптація зменшує неприємні емоції (смуток, страх, гнів), незалежно від емоційної інтенсивності. Algorani E. B. & Gupta V. вважають, що копінг це спрямовання думок та поведінки для управління внутрішніми та зовнішніми стресовими ситуаціями [10].

Механізми подолання це психологічні стратегії, які можуть передбачати думки чи поведінку, спрямовані на подолання стресу, негараздів і емоційних проблем. Здоровий копінг передбачає адаптивні стратегії, які сприяють нашому довгостроковому психологічному добробуту, тоді як нездоровий копінг охоплює неадаптивні підходи, які можуть призвести до негативних результатів [11].

Проактивне подолання передбачає оцінку вимог як викликів і складається з активного подолання, самоефективності, випереджувальної поведінки, а також планування та використання соціальних ресурсів. Вирішальні аспекти здорового розвитку під час подолання включають позитивну оцінку стресора та сприятливе середовище. Це людина, яка розглядає діагноз, що змінив життя, як можливість для зростання та оточує себе людьми, які підтримують [12].

Зміщення уваги людей від війни допомогло зменшити пов'язане з нею психологічне навантаження: серед українських біженців спроби залишитися та провести час із близькими є найпоширенішою стратегією подолання стресу, спричиненого війною [5].

Комплексний підхід до подолання тривоги та стресу може включати різноманітні життєві виміри, такі як фізичний, розумовий, емоційний, ціле Я (самооцінка), поведінковий, міжособистісний або екзистенціальний, духовний.

Нижче наведено різноманітні здорові стратегії подолання [13;12]:

1. Релаксація (фізична, розумова, емоційна, екзистенціальна та духовна). Відпочинок це не просто розслаблення перед телевізором. Ефективне розслаблення це регулярна щоденна практика глибокого розслаблення, включаючи зниження артеріального тиску, частоти серцевих скорочень, дихання, м'язової напруги та аналітичного мислення. Крім того, релаксація допомагає при тривозі, накопиченому стресі, енергії, концентрації, безсонні та психосоматичних розладах, таких як головний біль, астма та виразка. Ідеї розслаблення включають дихання животом, прогресивне розслаблення м'язів, візуалізацію, йогу, прослуховування заспокійливої музики, заземлення, фізичні вправи та управління часом, наприклад регулярні перерви. Ця керована медитація настійно рекомендована і часто використовується для початку занять, якщо у студентів стрес.

2. Твердження щодо подолання (розумові, фізичні, емоційні). Позитивні твердження, які допомагають змінити негативне мислення. Нижче наведено кілька прикладів висловлювань подолання: «Ці відчуття неприємні, але вони швидкоплинні», «Я можу впоратися з ситуацією, навіть якщо відчуваю тривогу», «Ці думки не є корисними. Я хочу подумати про свій нещодавній успіх у залученні нових клієнтів». Також може бути корисно поговорити з людиною, яка підтримує, залишатися в теперішньому моменті та використо-вувати тактику відволікання.

3. Позитивна самооцінка розумова, емоційна, самооцінка. Твердження щодо подолання спрямовані на почуття тривоги, тоді як позитивна саморозмова передбачає «записування та повторення позитивних тверджень, які прямо спростовують або скасовують вашу негативну розмову». Це допомагає клієнту побачити помилки мислення, які супроводжують негативну саморозмову. Позитивна розмова з самим собою найкраща, коли вона особиста, позитивна, потужна та актуальна. Це допомагає оскаржити думки, які не є ані правдивими, ані підтвердженими.

4. Підтримка громади (міжособистісна, поведінкова, емоційна). Розмова з чуйною людиною, яка підтримує, може допомогти клієнтам відчути себе в безпеці та бути впевненими.

5. Ставлення та світогляд (емоційний, розумовий, екзистенціальний, духовний). Стратегії, які впливають на мислення, включають пошук задоволе-ння, сміху та гумору. Інші техніки включають позитивне мислення, вдячність, переформатування та реалістичний погляд на ситуацію.

6. Релігійні практики (емоційні, екзистенціальні, духовні). Релігійні традиції включають молитву, читання Святого Письма та перегляд релігійних служб або участь у них.

Окрім вище розглянутого, згадують ефективність застосування вправ, які допоможуть впоратися із неприємними образами, флешбеками та настирливими спогадами [14, С. 141-143]:

Заземлення є групою технік для переорієнтації на відчуття безпеки, подолання негативних емоцій у будь-який час і місці (до прикладу, коли людина переживає спалах при згадуванні події чи спостереженні схожої картини). Заземленням людина нагадує собі, що в дану мить вона у безпеці, а травматична подія більше не відбувається. Варіантами є вправи «Де мої ноги?» (відчування ніг на підлозі, рухання пальцями ніг, зміщення ваги з однієї ноги на іншу); «Заземлення лежачи» (лежання на підлозі, сканування свого тіла, увагу на те, як відчуваєтеся як частини тіла відчувають контакт з поверхнею, які це втішні відчуття чи не приємні, відчуття деталей та вібрації звуків), «Медитація у русі» або «Сидяча медитація» (заспокійлива мантра при повільній ходьбі або сидінні, зосередження на своїх кроках і диханні: на приклад, «я приїхала..., я вдома, я тут (назви у теперішньому часі), я спокійна..., я вільна, все добре ., я жива»).

Самовідволікання. Вправи пов'язані з активацією органів чуття та допо-магають розширити межі сприймання навколишньої реальності, перемикнути увагу, відволіктись від негативних думок та/або намірів: зір (слід відповісти на питання: «Що я бачу?», «Що я бачу поруч із собою?», вибір конкретного об'єкту (предмет у кімнаті, прикраса, візерунок на шпалерах) та огляд його дрібних деталей, зосередження на далекому об'єкті, змінювання фокусу з ближнього на дальній об'єкт і навпаки); слух («Що я чую?», «Що я чую поруч?», звернення уваги на звуки поза кімнатою, переміщення уваги з близьких звуків на далекі звуки, їх чергування; смак («Що за смак відчуваю?», можна взяти шматочок будь-якого продукту з яскраво вираженим смаком цукерки з перцем, лимоном, м'ятою, газованої води, спробувати й увагу приверне смак); запах («Які запахи я відчуваю в цей момент?», для підсилення відчуття можна використати арома-масло сосни чи кедру, парфуми, цитрусові тощо); тактильні відчуття («Чи відчуваю я як одяг торкається мого тіла?», «Чи подобаються мені ці відчуття?», тактильна взаємодія з предметами та їх поверхнями різної структури (м'які, тверді, гладкі, шершаві, липкі).

Самопереконання. Впевненість у собі допомагає відвернути увагу від негативних думок і максимально відновити контроль над своїми думками. Вправа «Світлофор думок»: коли виникають пригнічені думки, можна уявити світлофор з увімкненим червоним світлом. Коли загоряється червоне світло, це означає «стоп». У цей час потрібно сказати собі «стоп». Далі слід уявити жовте світло на світлофорі, що означає «увага» (важкі думки є провісниками небезпеки). Після цього загоряється зелений сигнал світлофора, що означає «Дій!», а конструктивна дія дихання (слід виконати будь-які дихальні вправи).

Стабілізаційна вправа: антистресове дихання 4:8. Слід неспішно дихати. На вдих потрібно рахувати 1-2-3-4 робити паузу, затримуючи дихання на 1-2 на видих рахується 1-2-3-4-5-6-7-8. Видих повинен бути удвічі довшим. Цю вправу потрібно виконувати не менше 10 разів, уявляючи «видих напруги» [15].

Учена Коробка Л. дослідила психологічні стратегії адаптації різних представників української спільноти (члени міських громад та територіальні спільноти, волонтери, учасники АТО, члени їх сімей, ВПО) до воєнних умов і наслідків. Серед них вона виділила процес зміцнення громадського здоров'я, опрацювання травматичного досвіду, родинна взаємодія, трансформація соціального капіталу, застосування медіапрактик, ціннісне порозуміння [3, С. 297]. Окрім цього, запропоновано такі комплексні психологічні консервативно-рутинні та проактивно-трансформаційні стратегії для адаптації будь-якої спільноти.

> Консервативно-рутинні стратегії включають: консервативні пережи-вання (стабілізація емоційного стану, самоконтроль, емоційна реакція й уникання, зосередження на своїх емоціях; самозвинувачення, самовиправдовування, безрезультативне «копання» в проблемах); консервативні міркування (занурення у роздуми, активний пошук винних у воєнному конфлікті, критичність у власних дій та самозвинувачення, виявлення ставлення до війни у формі малоусвідомлюваних концептів); консервативні діяння (активний пошук підтримки соціального оточення, конфронтація, уникання, втеча, вичікування, покірність долі).

> Проактивно-трансформаційні стратегії містять: трансформаційні переживання (емоційні реакції у бік адаптації; залучення потенціалу для зниження емоційного напруження; інтроспективна зосередженість; підвищення відповідальності; активне подолання негативного емоційного стану; заперечення звичним негативним переживанням; розставлення пріоритетів емоційної реакції); трансформаційні міркування (формування плану рішення розв'язання проблеми, позитивне переоцінювання події, переосмислення стосунків, раціональне користування медіапрактиками, розробка плану дій у можливих майбутніх складних ситуаціях, рефлексивний аналіз досвіду); трансформаційні діяння (конструктивне подолання проблемної ситуації, відповідальність за результат, новий спосіб організації життя, активізація необхідних ресурсів, підвищення рівня власного добробуту, громадянська активність, конструктивне служіння іншим) [3, С. 298]. Окрім цього, дослідниця обґрунтована низку соціально-психологічних інструментів для посилення особистісних і групових зусиль щодо здолання негативних ефектів військового конфлікту в Україні та пов'язаних з ним подій, серед яких соціально-психологічні тренінги, лекції, групові дискусії та фокус-групи.

Висновки

Повномасштабна війна спричинила потужний та тривалий вплив на населення України. Психічні розлади можуть проявлятися порізному: від проявів тривоги до більш важких станів. Найпоширенішими проблемами психічного здоров'я є тривога, депресія та посттравматичний стресовий розлад. Розглянуті стратегії сприяють зниженню рівня стресу й покращують психологічне здоров'я в цілому.

Література:

1. 14-те національне опитування «Психологічні маркери війни» [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://usp-ltd.org/chotyrnadtsiate-zahalnonatsionalne-opytuvanniapsykholohichni-markery-vij ny18-19-chervnia-2022/

2. HIAS.org. Q&A: Assessing the Mental Health Toll of War in Ukraine [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://hias.org/news/qa-assessing-mental-health-toll-war-ukraine/

3. Спільнота в умовах воєнного конфлікту: психологічні стратегії адаптації: колективна монографія/ за ред. Л.М.Коробки. Кропивницький : Іменкс-ЛТД, 2019. 286 с.

4. Туриніна О. Особливості психологічних травм війни та шляхи їх подолання у населення [Електронний ресурс] / О.Туриніна // Вісімдесят другі економіко-правові дискусії. Серія: Соціальні та гуманітарні науки. 2024. Режим доступу: http://www.spilnota.net.ua/ ua/article/id-4685/

5. Kurapov A. The mental health impact of the ongoing Russian-Ukrainian war 6 months after the Russian invasion of Ukraine / A.Kurapov, A.Kalaitzaki, V.Keller, I.Danyliuk, T.Kowatsch // Front. Psychiatry. 2023. Vol. 14. https://doi.org/10.3389/fpsyt.2023.1134780

6. Chatterjee A. Hronicles of conflict: a psychological overview of the impacts of war [Електронний ресурс] / A.Chatterjee, K.W. Rawlins, I.Zhang // OXJOURNAL. Psychology & Neuroscience. Режим доступу: https://www.oxjournal.org/chronicles-of-conflict-a-psychologicaloverview-of-the-impacts-of-war/

7. Вознесенеська О.Л. Можливості арт-терапії в подоланні психічної травми / О.Л. Вознесенеська // Психологічна допомога особистості, що переживає наслідки травматичних подій : зб. статей / Ін-т соціальної та політичної ; Представництво Польської академії наук у м. Києві ; Соціально-психологічний методичний реабілітаційний центр. Київ : Міленіум, 2015. С. 98-110.

8. Leibniz-Institut fur Resilienzforschung. Війна та її наслідки для психіки [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://lir-mainz.de/assets/downloads/Ukraine-Krise_Ersthilfe_Empfehlungen_ Betroffene-Angebote-fur-Wissenschaftler_ukrainisch_final.pdf

9. Предко В. Вплив війни на зміну рівня стресу та стратегій збереження життєстійкості українців / В.Предко, О. Сомова // Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Психологія. 2022. Том 33 (72), № 4. С. 89-98. DOI https://doi.org/10.32782/2709-3093/2022.4/16

10. Algorani E. Coping Mechanisms. StatPearls [Електронний ресурс] / E. Algorani, V. Gupta. Режим доступу: http://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK559031/

11. Schaffner A. K. 10 Most Common Unhealthy Coping Mechanisms: A List. [Електронний ресурс] / A. K. Schaffner. Режим доступу: https://positivepsychology.com/unhealthy-copingmechanisms/

12. Wilson C. R. Healthy Coping Mechanisms: 9 Adaptive Strategies to Try. [Електронний ресурс] / C. R. Wilson. Режим доступу: https://positivepsychology.com/healthy-coping-mechanisms/

13. Bourne E. J. The Anxiety and Phobia Workbook, 5th Edition. [Електронний ресурс]/ E. J. Bourne. Режим доступу: https://www.academia.edu/36879275/The_Anxiety_and_Phobia_ W orkbook_5th_Editi on

14. Невидимі наслідки війни. Як розпізнати? Як спілкуватись? Як допомогти подолати? Довідник для широкого кола фахівців / Заг. ред. К. Возніцина, Л. Литвиненко. Київ, 2023. 164 с.

15. Олійник О. Довідник. Психологічна підтримка в умовах війни. [Електронний ресурс] / О. Олійник, В. Палій. Режим доступу: https://dovidka.info/psyhologichna-pidtrymkav-umovah-vijny/

References:

1. 14-te natsionalne opytuvannia «Psykholohichni markery viiny» [14th National Survey "Psychological Markers of War"]. Retrieved from https://usp-ltd.org/chotyrnadtsiate-zahalnonatsionalneopytuvannia-psykholohichni-markery-vijny-18-19-chervnia-2022/ [in Ukrainian].

2. HlAs.org (2023). Q&A: Assessing the Mental Health Toll of War in Ukraine. Retrieved from https://hias.org/news/qa-assessing-mental-health-toll-war-ukraine/

3. Korobky L.M. (2019) Spilnota v umovakh voiennoho konfliktu: psykholohichni stetehii adaptatsii [Community in the context of military conflict: psychological strategies of adaptation]: kolektyvna monohrafiia. Kropyvnytskyi : Imenks-LTD. [in Ukrainian].

4. Turynina O. (2024) Osoblyvosti psykholohichnykh travm viiny ta shliakhy yikh podolannia u naselennia [Features of psychological traumas of war and ways to overcome them in the population]. Visimdesiat druhi ekonomiko-pravovi dyskusii Eighty-second economic and legal discussions. Retrieved from http://www.spilnota.net.ua/ua/article/id-4685/ [in Ukrainian].

5. Kurapov A., Kalaitzaki A., Keller V., Danyliuk I., Kowatsch T. (2023) The mental health impact of the ongoing Russian-Ukrainian war 6 months after the Russian invasion of Ukraine. Front. Psychiatry, 14. https://doi.org/10.3389/fpsyt.2023.1134780 [in Ukrainian].

6. Chatterjee A., Rawlins K.W., Zhang (2024) Hronicles of conflict: a psychological overview of the impacts of war. OXJOURNAL. Psychology & Neuroscience. Retrieved from https://www.oxjournal.org/chronicles-of-conflict-a-psychological-overview-of-the-impacts-of-war/

7. Vozneseneska O.L. (2015) Mozhlyvosti art-terapii v podolanni psykhichnoi travmy [Possibilities of art therapy in overcoming mental trauma]. Psykholohichna dopomoha osobystosti, shcho perezhyvaie naslidky travmatychnykh podii Psychological assistance to a person experiencing the consequences of traumatic events, 98-110. [in Ukrainian].

8. Leibniz-Institut fur Resilienzforschung. Viina ta yii naslidky dlia psykhiky [War and its consequences for the psyche]. Retrieved from https://lir-mainz.de/assets/downloads/UkraineKrise_Ersthilfe_Empfehlungen_Betroffene-Angebote-fur-Wissenschaftler_ukrainisch_final.pdf

9. Predko V., Somova O. (2022) Vplyv viiny na zminu rivnia stresu ta stratehii zberezhennia zhyttiestiikosti ukraintsiv [Influence of war on changing the level of stress andstrategies for preserving the resilience of Ukrainians.]. Vcheni zapysky TNU imeni V.I. Vernadskoho. Seriia: Psykholohiia Scientific notes of Vernadsky TSU. Series: Psychology, 33 (72), 89-98. DOI https://doi.org/10.32782/2709-3093/2022.4/16 [in Ukrainian].

10. Algorani E.B., Gupta V. (2024) Coping Mechanisms. StatPearls. Retrieved from http://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK559031/

11. Schaffner A. K. (2023) 10 Most Common Unhealthy Coping Mechanisms: A List. Retrieved from https://positivepsychology.com/unhealthy-coping-mechanisms/

12. Wilson C. R. (2023) Healthy Coping Mechanisms: 9 Adaptive Strategies to Try. Retrieved from https://positivepsychology.com/healthy-coping-mechanisms/

13. Bourne E. J. (2015) The Anxiety and Phobia Workbook, 5th Edition. Retrieved from https://www.academia.edu/36879275/The_Anxiety_and_Phobia_Workbook_5th_Edition

14. Voznitsyna K., Lytvynenko L. (2023) Nevydymi naslidky viiny. Yak rozpiznaty? Yak spilkuvatys? Yak dopomohty podolaty? Dovidnyk dlia shyrokoho kola fakhivtsiv [Invisible consequences of war. How to recognize? How to communicate? How to help overcome? Handbook for a wide range of specialists]. Kyiv. [in Ukrainian].

15. Oliinyk O., Palii V.. (2023) Psykholohichna pidtrymka v umovakh viiny [sychological support in wartime]. Dovidnyk Handbook. Retrieved from https://dovidka.info/psyhologichnapidtrymka-v-umovah-vijny/ [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru