Залученість у соціальні мережі та психологічне благополуччя особистості

Размещено на http://www.allbest.ru/

Залученість у соціальні мережі та психологічне благополуччя особистості

Кременчуцька Маргарита Костянтинівна кандидат психологічних наук, професор кафедри диференціальної і спеціальної психології, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, м. Одеса

Акопян Артур Борисович кандидат психологічних наук, старший викладач кафедри диференціальної і спеціальної психології, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, м. Одеса

Сокур Соф'я Евгенівна магістрант кафедри диференціальної і спеціальної психології, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, м. Одеса

Анотація

соціальна мережа психологічне благополуччя особистості

У статті розглядається вплив соціальних мереж на різні аспекти психологічного благополуччя особистості. Визначено, що комунікація у соціальних мережах може впливати на індивідуальні почуття, відносини з іншими, самоусвідомлення та особистісне самоставлення, і, таким чином, модерувати суб'єктивне переживання власного благополуччя. Підкреслено позитивні та негативні аспекти цього феномену. З одного боку, така комунікація надає підтримку та співчуття один до одного, з іншого боку, постійне порівняння себе з іншими, витрати часу на перегляд "ідеального" життя інших користувачів може призвести до почуття невдоволення, низької самооцінки та збільшення рівня тривоги. Надано результати емпіричного дослідження впливу соціальних мереж на психологічне благополуччя особистості. Вибірку склали респонденти від 16 до 22 років обох статей. Загальна кількість респондентів - 61 особа. Обговорено результати опитування за авторською анкетою про різні аспекти взаємодії користувачів із соціальними мережами. Встановлено, що ступінь зануреності у соціальні мережі відбивається на відчутті психологічного благополуччя. Респонденти, які відчувають залежність від соціальних мереж мають меншу спроможність протистояти соціальному натиску у своїх думках та вчинках. Вони переважно регулюють свою поведінку та оцінюють себе виходячи із стандартів інших, власні почуття впевненості та компетентності в управлінні повсякденними справами ставлять в залежність від думки інших у соціальних мережах, яку вони сприймають за реальність. Їхнє визнання і прийняття своєї особистості та ставлення до себе корелює з мережевим оцінюванням. Представлено аналіз показників за психодіагностичними методиками оцінки рівня суб'єктивного благополуччя та скринінгу особистісних характерологічних рис респондентів. За допомогою статистичного аналізу визначено такі предиктори зниження відчуття суб'єктивного благополуччя активних користувачів соціальних мереж, як самовідчуття залежності від інтернет-спілкування, інтенсивність самопорівняння у соціальних платформах та вираженість характерологічних рис по тривожному типу. Наголошується на важливості усвідомлення впливу комунікації у соціальних мережах на психологічне здоров'я особистості. Підкреслюється необхідність розробки індивідуалізованих стратегій управління цим впливом у профілактиці та психокорекції інформаційних адикцій.

Ключові слова: кіберпростір, соціальні мережі, юнацький вік, комунікація, номофобія, психологічне благополуччя, профілактика та психокорекція інформаційних адикцій.

Kremenchutska Margaryta Kostyantynivna сandidate of Psychological Sciences, professor of the department of differential and special psychology, Odessa I.I. Mechnikov National University, Odesa

Abstract

Akopian Artur Borisovich сandidate of Psychological Sciences, Senior lecturer of the department of differential and special psychology, Odessa I.I. Mechnikov National University, Odesa

Sokur Sofia Evhenivna master's student of the department of differential and special psychology, Odessa I.I. Mechnikov National University, Odesa,

INVOLVEMENT IN SOCIAL NETWORKS AND PERSONAL PSYCHOLOGICAL WELL-BEING

The article discusses the influence of social networks on various aspects of an individual's psychological well-being. It has been determined that communication in social networks can influence individual feelings, relationships with others, self-awareness and personal self-attitude, and thus moderate the subjective experience of one's own well-being. The positive and negative aspects of this phenomenon are emphasized. On the one hand, such communication provides support and sympathy for each other, on the other hand, constantly comparing oneself with others, spending time looking at the “ideal” life of other users can lead to feelings of dissatisfaction, low self-esteem and an increase in anxiety levels. The results of an empirical study of the influence of social networks on the psychological well-being of an individual are presented. The sample consisted of respondents aged 16 to 22 years of both sexes. The total number of respondents is 61 people. The results of the author's questionnaire about various aspects of user interaction with social networks are discussed. It has been established that the degree of immersion in social networks affects the feeling of psychological well-being. Respondents who experience social media addiction have less ability to resist social pressure in their thoughts and actions and generally regulate their behavior. They evaluate themselves based on the standards of others, making their own feelings of confidence and competence in managing daily affairs dependent on the opinions of others on social networks, which they perceive as reality. Their recognition and acceptance of their identity and attitude towards themselves correlates with online assessment. An analysis of indicators using psychodiagnostic methods for assessing the level of subjective well-being and screening of personal character traits of respondents is presented. Using statistical analysis, predictors of a decrease in the sense of subjective well-being of active users of social networks were identified. Namely, the self-perception of dependence on Internet communication, the intensity of selfcomparison in social platforms and the severity of characterological traits of the anxious type. The importance of understanding the influence of communication in social networks on the psychological health of the individual is noted. The need to develop individualized strategies for managing this influence in the prevention and psychocorrection of information addictions is emphasized.

Keywords: cyberspace, social networks, youth, communication, nomophobia, psychological well-being, prevention and psychocorrection of information addictions.

Постановка проблеми

У сучасному світі соціальні мережі стали невід'ємною частиною повсякденного життя багатьох людей. Вони значно впливають на різні аспекти життя, включаючи психологічне благополуччя особистості. Соціальні мережі надають можливості для комунікації, самовираження та доступу до інформації, але одночасно можуть спричиняти негативні наслідки, такі як тривога, депресія та зниження самооцінки.

Актуальність даної теми зумовлена широким розповсюдженням соціальних мереж і їх впливом на психічне здоров'я користувачів. Збільшення часу, витраченого на соціальні мережі, може призвести до залежності від них, викликаючи негативні наслідки. Зокрема, постійна потреба у підтвердженні через лайки та коментарі, регулярне порівняння себе з іншими користувачами або відчуття залежності від позитивних відгуків може призводити до зниження самооцінки та збільшеної тривожності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій дозволив визначити, що проблематикою комунікації у інтернетпросторі, зокрема у соціальних мережах та її впливом на суб'єктивне відчуття благополуччя займаються, як вітчизняні так закордонні науковці. У науково-психологічній літературі особлива увага приділяється підлітковому та юнацькому віку.

Дослідниця Гудімова А. Х. вважає, що сучасна молодь реєструючись у соціальних мережах має за мету не комунікацію, а ефективну самопрезентацію у очах інших [1, c. 188]. Вона зазначає, що створення та підтримка власного віртуального іміджу провокує патологічну залученість у мережу, що має негативні наслідки для психологічного благополуччя [1, С. 129].

Березовська Л. І. розглядаючи феномени інтернет-мережевого простору» та «психологічного благополуччя», робить аналіз закордонних досліджень цих понят ь та наводит ь результ ат и власних дослідж ень взаємозв'язку акт ивност і у соціальних мережах та відчуттям власного психологічного благополуччя [2]. Вона розглядає, як позитивні (низькі комунікативні бар'єри), так і негативні наслідки (депресія, тривожність, невроз) занурення у соціальні мережі [2, С. 33].

Гаркуша І.В. та Кайко В.І. розглядають мотиваційну складову залуче- ності у соціальні мережі. Вони акцентують увагу на тому, що привабливим віртуальний простір робить: можливість самопрезентації у соціальній мережі та зняття «бар'єру» в спілкуванні у соціальній мережі. Соціальні мережі прищеплюють користувачам мислення «картинками», «статусами»., але зайва відвертість та відкритість у соціальних мережах небезпечна [3, С. 46].

Ali Javaheri у своєму Дослідж енні аналізує вплив використ ання соціальних мереж на психічне здоров'я, самооцінку, задоволеність своїм тілом, соціальне порівняння та загальне благополуччя людей з акцентом на різні вікові групи та приходить до висновків, що вплив інтернет-спілкування більш залежить від особистісних характеристик людини та її психологічного стану ніж від виду соціальної платформи [4].

Незважаючи на численні дослідження в цій галузі, питання про те, як саме соціальні мережі впливають на психологічне благополуччя, залишається відкритим і дискусійним. Важливо зрозуміти, які фактори сприяють позитивному впливу соціальних мереж, а які -- негативному, щоб розробити ефективні стратегії для мінімізації шкідливих наслідків і максимізації користі.

Ця робота присвячена аналізу впливу соціальних мереж на психологічне благополуччя особистості. У ній розглядаються як позитивні, так і негативні аспекти цього впливу, а також фактори, які можуть посилювати або пом'якшувати ці ефекти.

Мета статі - представити результати дослідження впливу соціальних мереж на психологічне благополуччя особистості.

Виклад основного матеріалу. На основі аналізу теоретичних джерел та соціологічних даних нами було проведено дослідження конкретних аспектів впливу соціальних мереж на психологічне благополуччя особистості, що дозволило отримати унікальну та деталізовану інформацію.

Була створена авторська анкета яка включала інформацію про різні аспекти взаємодії користувачів із соціальними мережами, такі як частота використання, тип контенту, з яким взаємодіють користувачі, та їхні емоційні реакції на різні види контенту. Також анкета містила запитання стосовно способів та форм самопрезентації респондентів у соціальних мережах (аватарки, фільтри та інше) [5].

Для виявлення рівня суб'єктивного благополуччя була застосована Шкала психологічного благополуччя Керол Ріфф (The Scales of Psychological Well-Being), яка дозволила оцінити відчуття та рівень задоволення респондентів від різних аспектів їхнього життя, включаючи роботу, особисті стосунки, та загальний стан щастя.

Для скринінгу особистісних характерологічних рис респондентів (в якості додаткової змінної) використовувався характерологічний опитувальник Леонгарда-Шмішека.

Вибірку склали респонденти від 16 до 22 років обох статей. Загальна кількість респондентів - 61 особа. Залучення учасників здійснювалося через оголошення у соціальних мережах, які є основним середовищем для дослідження, а також через освітні установи, що дозволяло залучити студентську аудиторію.

Під час аналізу дослідження виявлено (рис.1), що, незважаючи на різницю у віці серед опитаних, більшість сучасних людей проводить у соціальних мережах від 2 до 4 годин щоденно. Це вказує на широке поширення використання цих платформ у сучасному суспільстві. З цього можна зробити висновок, що соціальні мережі стали важливою складовою повсякденного життя для багатьох людей. Понад половина респондентів (51%) не відчувають потреби зменшувати час використання соціальних мереж. Це свідчить про те, що для більшості користувачів використання соціальних мереж є природним і приносить їм задоволення чи користь.

41% опитаних визнали, що відчувають певну залежність від соціальних мереж. Вони проводять у соціальних мережах від 4 до 7 годин та більше. Ця залежність може виявлятися у постійному перевірянні стрічки новин, очікуванні підтвердження у вигляді лайків та коментарів, а також у відчутті занепокоєння або дискомфорту при відсутності доступу до цих платформ. Це свідчить про потенційний негативний вплив соціальних мереж на психічне здоров'я користувачів, а саме розвиток залежності та відчуття стресу.

Дослідження також надало важливі відомості про те, як саме соціальні мережі впливають на різні аспекти психологічного благополуччя користувачів. Наприклад, з'ясувалося, що використання соціальних мереж для підтримки зв'язків з друзями та родиною може відігравати позитивну роль у формуванні відчуття соціальної підтримки та сприяти зменшенню відчуття самотності. Посилення комунікації з близькими та можливість відстежувати події у житті інших може створювати відчуття близькості та приналежності, що впливає на загальний стан емоційного благополуччя.

Рис. 1. Аналіз щоденного використання соціальних мереж (у %).

З іншого боку, виявилося, що постійне порівняння себе з іншими та намагання відповідати ідеалізованим образам, які часто представлені у соціальних мережах, можуть мати негативний вплив на самооцінку та сприяти підвищенню рівня стресу. Прийняття стандартів краси, успіху чи щастя, які можуть бути подані у різних публікаціях, може призвести до розвитку незадоволеності своїм власним життям і власною особистістю, що впливає на загальний психологічний стан.

Так, на питання «Чи порівнюєте Ви своє життя з життям інших користувачів соціальних мереж?» 29,5% респондентів відповіли, що роблять це дуже часто та 39,3% респондентів підтвердили, що роблять це час від часу.

Рис. 2. Інтенсивність самопорівняння у соціальних платформах (у %).

Крім того, слід зазначити, що значна частина респондентів (приблизно 33%) активно користується фільтрами для обробки своїх фотографій перед публікацією їх у соціальних мережах. Це свідчить про тенденцію до створення ідеалізованого образу себе, яка може бути спровокована бажанням отримати більше позитивних реакцій та схвалення від інших користувачів. Шляхом застосування фільтрів, які здебільшого призводять до поліпшення зовнішності та естетичного вигляду фотографій, особа може намагатися показати себе у кращому світлі та зробити враження на інших. Однак цей підхід також може відображати бажання відповідати ідеалам краси та бездоганного вигляду, які пропагуються у соціальних мережах, що в свою чергу може призвести до збільшення ступеня самокритики та відсутністю самовпевненості. Такий підхід до створення образу може мати значний вплив на самопочуття та емоційний стан користувачів, особливо якщо вони порівнюють своє реальне життя з ідеалізованим віртуальним образом, що може виникнути через використання фільтрів.

Дослідження вказує на те, що соціальні мережі можуть мати суттєвий вплив на настрій та загальний психічний стан користувачів. З одного боку, регулярне використання соціальних мереж для розваг та відпочинку може мати позитивний ефект на настрій, допомагаючи людям зменшити стрес та відволіктися від повсякденних проблем. Завдяки можливості спілкування з друзями, перегляду цікавого контенту та отримання підтримки від спільноти, соціальні мережі можуть стати місцем, де люди шукають позитивні емоції та відпочинок.

Однак надмірне використання соціальних мереж може мати негативні наслідки для психічного стану користувачів. Наприклад, поглиблене занурення у віртуальний світ може відбирати час, який можна було б використати для здорових форм реалізації себе чи інтеракції з реальним світом. Більше того, викладення негативного контенту або втягнутість у конфліктні взаємодії на платформах соціальних мереж може призводити до погіршення настрою та збільшення рівня стресу. Такі ситуації можуть викликати почуття невпевненості, тривоги або роздратування, що впливає на загальний психічний стан користувача.

Для оцінки того, як молоді люди сприймають своє життя та власне самопочуття, які аспекти життя є для них найважливішими та як вони оцінюють своє емоційне та психологічне благополуччя ми визначили рівень їх психологічного благополуччя. Отримані результати свідчать про те, що в цілому у більшості респондентів спостерігається помірний рівень задоволення власним життям. Проте, для більш детального розуміння досліджуваної проблеми було проведено аналіз варіативності відповідей, що дозволило виявити можливі відмінності в сприйнятті благополуччя в межах різних груп учасників. Такий підхід дозволив нам отримати більш глибоке та точне уявлення про рівень суб'єктивного благополуччя в досліджуваних.

Усі респонденти було згруповано по параметрах «Самовідчуття залежності» та «Інтенсивність самопорівняння». В експериментальну групу (2 група) ввійшли респонденти, які вказали, що відчувають залежність від соціальних мереж та весь час порівнюють своє життя в життям людей у соцмережах. В контрольну групу (1 група) ввійшли ті респонденти, хто не відчуває залежності від соціальних мереж.

Застосувавши статистичний критерій Мана-Уітні, ми перевірили, чи є відмінності за параметрами рівня суб'єктивного благополуччя в даних групах.

Респонденти, які відчувають залежність від соціальних мереж (2 група), порівнюють своє життя з життям інших, прикрашають себе у віртуальному світі - вони мають меншу спроможність протистояти соціальному натиску у своїх думках та поступках та переважно регулюють свою поведінку та оцінюють себе виходячи із власних стандартів інших.

Таблиця 1.Відчуття психологічного благополуччя за ступенем занурення у соціальні мережі

1. Hudimova, A.Kh. (2021) Povedinkovi paterny korystuvachiv sotsialnykh merezh yak umovayikh psykholohichnoho blahopoluchchia. [Behavioral patterns of users of social networks as a condition of their psychological well-being] : dys. doktora filosofii za spetsialnistiu 053, Odeskyi natsionalnyi universytet imeni I.I.Mechnykova]. (in Ukranian)

2. Berezovska, L. I. (2020). Vplyv sotsialnykh merezh na psykholohichne blahopoluchchia osobystosti. [The influence of social networks on the psychological well-being of an individual]. VisnykNatsionalnoho universytetu oborony Ukrainy, 2 (55), 28-36. (in Ukranian).

3. Harkusha I.V, Kaiko V.I. (2019). Psykholohichni aspekty ta osnovni motyvy vykorystannia sotsialnykh merezh. [Psychological aspects and main motives for using social networks]. Visnyk universytetu imeni Alfreda Nobelia. Seriia «Pedahohika i psykholohiia». Pedahohichni nauky, 2 (18), 40-47. (in Ukranian).

4. Javaheri Ali. (2023). Impact of social media use on mental health and well-being A comparative study among different age groups. IEEE Expert: University of Tehran. 10 р.

5. Sokur S. Ye., Akopian A. B. (2024). Prezentatsiia zovnishnosti zhinkamy u sotsialnykh merezhakh. [Presentation of women's appearance on social networks]. Materialy do 80-i zvitnoi studentskoi naukovoi konferentsii. Sektsiia «Fakultetu psykholohii ta sotsialnoi roboty» (рр. 88-92). Odesa, ONU. (in Ukranian).

Размещено на Allbest.ru