Особливості зв’язку емоційного інтелекту матерів та психологічного здоров’я підлітків

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Особливостей зв'язку емоційного інтелекту матерів та психологічного здоров'я підлітків

Четверик-Бурчак Аліна Григорівна кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри педагогічної та вікової психології

м. Дніпро

Анотація

Важливим аспектом вивчення психологічного здоров'я підлітків є пошук пов'язаних з ним конструктів, детермінант та предикторів, серед яких важливе місце займають особистісні особливості членів їх найближчого сімейного оточення, зокрема, матерів. В статті проаналізовано особливості зв'язку емоційного інтелекту матерів та психологічного здоров'я підлітків в умовах воєнного стану. Уточнено можливість прогнозування психологічного здоров'я підлітків на основі таких диспозиційний компонентів емоційного інтелекту як емоційність, соціальність та самоконтроль. Визначено відмінності в особливостях зв'язку емоційного інтелекту матерів та дітей в залежності від моделі оцінки емоційного інтелекту. Можна виділити декілька моделей емоційного інтелекту, які можна умовно поділити на дві групи: моделі здібностей (Дж. Майер та П.Саловей) та так звані змішані, або еклектичні моделі (модель емоційно-соціального інтелекту Р. Бар-Она, модель компетентностей Д. Гоулмана, диспозиційна модель емоційного інтелекту К.В. Петрідеса та інші). Дістало подальший розвиток уявлення про доцільність урахування підходу до оцінки емоційного інтелекту при аналізі його зв'язку з іншими психологічними конструктами. Так, за оцінкою емоційного інтелекту як риси особистості, підтверджено значущі зв'язки за усіма диспозиційними ознаками емоційного інтелекту. Що стосується моделі здібностей, то тут, виключенням стала відсутність статистично значущого зв'язку між здібністю до контролю експресії у матерів та підлітків. Високий рівень емоційного інтелекту матерів пов'язаний з психологічним, суб'єктивним і соціальним благополуччям підлітків. За отриманими емпіричними даними, досліджувані, матері яких відрізнялись за рівнями розвитку складових компонентів емоційного інтелекту, мають статистично значущі відмінності у показниках психологічного здоров'я.

Ключові слова: емоційний інтелект, психологічне здоров'я підлітків, психологічне благополуччя, суб'єктивне благополуччя, соціальне благополуччя.

Abstract

Chetveryk-Burchak Alina Hryhorivna Associate Professor of the Department of Educational and Developmental Psychology, Oles Honchar Dnipro National University, Dnipro,

THE FEATURES OF THE RELATIONSHIPS BETWEEN THE EMOTIONAL INTELLIGENCE OF MOTHERS AND THE PSYCHOLOGICAL HEALTH OF THE ADOLESCENTS

An important aspect of studying the psychological health of adolescents is the search for related constructs, determinants and predictors, among which an important place is occupied by the personal characteristics of members of their close family environment, in particular, relationships with the mothers. The article analyses the peculiarities of the relationship between mothers' emotional intelligence and adolescents' psychological health under martial law. The possibility of predicting the psychological health of adolescents on the basis of such dispositional components of emotional intelligence as emotionality, sociality and self-control is specified. The differences in the peculiarities of the relationship between emotional intelligence of mothers and children depending on the model of emotional intelligence assessment are determined. There are several models of emotional intelligence that can be divided into two groups: ability models (J. Mayer and P. Salovey) and the so-called mixed or eclectic models (R. Bar-On's model of emotional and social intelligence, D. Goleman's competence model, K.V. Petrides' dispositional model of emotional intelligence, and others). The idea that it is advisable to take into account the approach to assessing emotional intelligence when analysing its relationship with other psychological constructs has been further developed. Thus, according to the assessment of emotional intelligence as a personality trait, significant relationships have been confirmed for all dispositional traits of emotional intelligence. As for the model of abilities, the exception was the absence of a statistically significant relationship between the ability to control expression in mothers and adolescents. A high level of mothers' emotional intelligence is associated with the psychological, subjective and social well-being of adolescents. According to the empirical data obtained, the subjects whose mothers differed in the levels of development of the components of emotional intelligence have statistically significant differences in psychological health indicators.

Keywords: emotional intelligence, adolescent psychological health, psychological well-being, subjective well-being, social well-being.

Постановка проблеми

Підлітковий вік - це вік стрімких змін у найрізноманітніших сферах життя дитини (фізіологічній, психосексуальній, психічній, екзістенціональній), саме тому його можна вважати критичним з точки зору вразливості психологічного та психічного здоров'я, а з іншого боку, періодом активного формування навичок емоційної розумності та стресозахисних механізмів, що можуть допомагати підлітку долати найрізноманітніші стресові ситуації та сприяти кращій адаптації. Соціокультурні трансформації та виклики, що постають перед сучасними підлітками, дійсно всеохоплюючі: глобалізація, пандемія COVID-19, перехід на дистанційну форму навчання, збройні конфлікти, вимушена еміграція, внутрішнє переміщення, розрив сімейних та соціальних зв'язків. Саме тому, дослідження факторів-предикторів, що сприяють збереженню психологічного здоров'я підлітків є вкрай актуальним для сучасного українського суспільства.

Новітні дослідження феномену емоційного інтелекту та психологічного здоров'я людини проголошують зв'язок між цими двома феноменами, крім того, підкреслюється можливість його цілеспрямованого формування протягам життя. З огляду на це, науковий інтерес викликає пошук джерел підтримки та збереження психологічного здоров'я підлітків, в якості яких ми пропонуємо розглядати рівень емоційного інтелекту матерів. Оскільки саме сімейне оточення, сімейна система, зокрема батьки є важливою умовою формування образу Я дитини, що створює природний контекст її когнітивного та емоційного розвитку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Стан дослідження емоційного інтелекту характеризується плюралістичністю поглядів на розуміння його структури, спробами інтеграції існуючих поглядів на його природу, дослідженням його зв'язку з іншими психологічними конструктами та феноменами, продовжують виникати нові та вдосконалюватись існуючі моделі та методи вимірювання емоційного інтелекту, безперервно розробляються програми його цілеспрямованого розвитку. Можна виділити декілька моделей емоційного інтелекту які можемо умовно поділити на дві групи: моделі здібностей та так звані змішані, або еклектичні моделі.

Отже теоретико-методологічну основу роботи складають вітчизняні та зарубіжні підходи до тлумачення змісту та структури феномену емоційного інтелекту, зокрема теорія емоційної розумності Е.Л. Носенко, ідеї інтегративного емоційного інтелекту І.М. Андрєєвої, модель здібностей (Д.В. Люсін, Дж. Майер, П. Саловей, Е. Фернхем), уявлення про емоційний інтелект як про набір компетентностей та рис особистості (Р. Бар-Он, Д. Гоулман, К.В. Петрідес); концепції психологічного здоров'я людини (В. Дубровіна, К. Кіз, Б. Фредріксон) [1;2;3;4;7].

Розглядаючи проблему зв'язку емоційного інтелекту батьків та психологічного здоров'я підлітків, можемо передбачити два можливі механізми його пояснення. З одного боку, емоційно розумна поведінка батьків може безпосередньо впливати на рівень соціального, суб'єктивного та психологічного інтелекту підлітка, з іншого боку, батьки можуть впливати на психологічне здоров'я підлітків опосередковано, через формування власної емоційної компетентності дитини, що буде сприяти досягненню нею всебічного та гармонійного розвитку. Оскільки саме у взаємодії зі значущими дорослими дитина отримує уявлення про те, які почуття вона може переживати по відношенню до самої себе, як реагувати на емоції, вчиться їх ідентифікувати, розуміти та проявляти, що формує фундамент психологічного здоров'я у майбутньому.

Розглянемо результати окремих досліджень, присвячених вивченню зв'язку емоційного інтелекту батьків та психологічного здоров'я підлітків.

Результати дослідження Ruckmani V.S. та Balachandra A.A. продемонстрували, що підлітки зі значними порушеннями психічного здоров'я сприймають батьків як менш емоційно «включених», більш критичних, як тих, що мають низькі показники рівня сформованості емоційного інтелекту. Отже, з одного боку, «емоційно розумні» батьки можуть розвивати різні компоненти емоційного інтелекту своїх дітей, які, в свою чергу можуть слугувати буфером у боротьбі зі стресом та сприяти збереженню психологічного здоров'я. З іншого, відсутність прийняття в стосунках дітей та батьків, їх емоційна відстороненість може розглядатись як фактор ризику розвитку залежної поведінки та дезадаптації дитині.

Отже, аналіз досліджень, присвячених вивченню зв'язку рівня сформованості емоційного інтелекту батьків з різними аспектами якості життя їх дітей говорить на користь наявності позитивного статистично значущого зв'язку між зазначеними феноменами. [5]

Огляд досліджень, присвячених вивченню співвідношення понять емоційного інтелекту та психічного здоров'я, свідчить на користь того, що особи, яким властиві певні проблеми у сфері психічного здоров'я, дійсно, мають нижчі показники рівня сформованості емоційного інтелекту, ніж у середньому в популяції. Крім того, результати досліджень засвідчують позитивний вплив окремих компонентів емоційного інтелекту на подолання стресу та загальний рівень адаптивності. Так, підлітки з високим рівнем емоційного інтелекту менш схильні до тривоги, депресії, ризикової поведінки, надають перевагу адаптивним копінг-стратегіям [6]. Доведено негативний зв'язок між рівнем емоційного інтелекту та залежною поведінкою, як стосовно дорослої, так і відносно дитячої вибірки. Низький рівень емоційного інтелекту пов'язаний з курінням, зловживанням алкоголем та наркотичними речовинами. Серед компонентів емоційного інтелекту, найбільший внесок в розвиток залежної поведінки має низький рівень ідентифікації, розуміння та регуляції емоцій. Результати вивчення осіб, що страждають на розлади шизофренічного спектру, виявило їх нижчі показники емоційного інтелекту, порівняно зі здоровою контрольною групою [5]. Крім того, автори пов'язують наявність такого дефіциту емоційної розумності з важкістю симптомів.

Дослідження батьків, чиї діти страждають на синдром дефіциту уваги та гіперактивності, аутизму та специфічні порушення мовленнєвого розвитку підтвердили зв'язок між рівнем емоційного інтелекту батьків та важкістю симптомів їх дітей. За результатами досліджень, також встановлена залежність порушень мовленнєвого розвитку дитини від низького рівня емоційного інтелекту матерів, зокрема за показником емоційної експресії. [39] психологічний здоров'я емоційність інтелект

Отже, аналіз сучасних досліджень з проблеми, дає підстави стверджувати, що потенційним фактором, що сприяє збереженню психологічного та психічного здоров'я підлітка виступає феномен емоційного інтелекту, становлення та трансформація якого, відбувається у тісному взаємозв'язку з найближчим соціальним оточенням, зокрема, батьками.

Мета статті полягає у визначені особливостей зв'язку емоційного інтелекту матерів з психологічним здоров'ям підлітків.

Виклад основного матеріалу

Відповідно до теоретично обґрунтованих уявлень про зв'язок емоційного інтелекту матерів з психологічним здоров'ям підлітків обрано два блоки методик. Для оцінки рівня сформованості емоційного інтелекту обрано: опитувальник «Риси емоційного інтелекту» К.В. Петрідеса в адаптації та перекладі Є.А. Крюкової та М.О. Шестової; Опитувальник «ЕмІн» за авторством Д.В. Люсіна. Для визначення показників психологічного здоров'я підлітків: «Шкала задоволеності життям» Е. Дінера та ін. в адаптації Д.О. Леонтьєва та Є.М. Осіна; «Шкала позитивного афекту та негативного афекту» Д. Уотсона, Л.Е. Кларк, А. Теллєгена (модифікація Є.М. Осіна); «Тест імпліцитного позитивного і негативного афекту» (IPANAT) авторів Ю. Куля та М. Квіріна в адаптації О. В. Мітіної, М.А. Падун та А. Н. Зеляніної; «Шкала психологічного благополуччя» К. Ріфф в адаптації С.В. Карсканової; «Шкала соціального благополуччя» К. Кіза (адаптація А.Г. Четверик-Бурчак); «Безперервність психічного здоров'я» К. Кіза в адаптації Е.Л. Носенко та А.Г. Четверик-Бурчак.

Обґрунтування вибірки дослідження. До вибірки дослідження увійшло 100 осіб, серед яких: 50 матерів, віком від 32 до 53 років та їх діти підліткового віку від 12 до 17 років (28 дівчат та 22 хлопців).

Об'єкт дослідження - психологічне здоров'я підлітків.

Предмет: особливості зв'язку емоційного інтелекту матерів з психологічним здоров'ям підлітків.

Концептуальна гіпотеза: існує зв'язок між показниками емоційного інтелекту матерів та ознаками психологічного здоров'я підлітків.

Емпіричні гіпотези дослідження ґрунтуються на твердженнях:

Високий рівень сформованості емоційного інтелекту матерів пов'язаний з високим рівнем розвитку структурних компонентів емоційного інтелекту підлітків.

Високий рівень емоційного інтелекту матерів пов'язаний з психологічним благополуччям підлітків.

Розвинутий рівень сформованості емоційного інтелекту матерів, вірогідно, пов'язаний з переживанням підлітками соціального благополуччя.

Високий рівень розвитку емоційного інтелекту матерів пов'язаний з високим рівнем суб'єктивного благополуччя підлітків.

Високий рівень емоційного інтелекту матерів пов'язаний з переживанням підлітками безперервності психічного здоров'я.

Підлітки матерів, з високим та низьким рівнями сформованості компонентів емоційного інтелекту відрізняються за показниками психологічного здоров'я, операціоналізованого в термінах психологічного, суб'єктивного та соціального благополуччя.

Для перевірки першої емпіричної гіпотези ми застосували кореляційну стратегію з метою визначення взаємозв'язку між показниками емоційного інтелекту підлітків та їх матерів. Результати розрахованих значень коефіцієнтів кореляції Спірмена наочно представлені у таблиці 1.

Таблиця 1. Значення коефіцієнтів кореляції Спірмена між показниками емоційного інтелекту матерів та підлітків (Опитувальник «Риси емоційного інтелекту» К.В. Петрідеса)

Примітка: **рівень значущості р<0,01; * рівень значущості р<0,05

Як бачимо, в межах диспозиційної підходу до виміру емоційного інтелекту, між показниками емоційного інтелекту матерів та ознаками емоційної розумності підлітків існує додатній статистично значущій кореляційний зв'язок за усіма показниками, що підтверджує нашу першу емпіричну гіпотезу. Згідно з отриманими даними, рівень благополуччя, самоконтролю, соціальності, емоційності, як ознак емоційного інтелекту як риси особистості, у матерів пов'язаний з рівнем розвитку відповідних характеристик у підлітків. Чим більше матері відчувають себе позитивно, успішно, наповнено, чим більше вони впевнені в собі, здатні залишатись в контакті з власними почуттями та почуттями інших людей, здатні використовувати ці вміння для розвитку близьких стосунків з оточуючими, впевнено спілкуються з оточуючими, тим більшою мірою ці властивості є характерними для їх дітей. Високий рівень контролю суджень та бажань, стійкість до впливу стресових факторів у матерів, так само пов'язаний з відповідними ознаками емоційного інтелекту у підлітків.

В таблиці 2. представлено результати кореляційного аналізу між показниками емоційного інтелекту як здібності у матерів та підлітків.

Схожу картину можемо спостерігати при оцінці емоційного інтелекту як здібності. Результати кореляційного аналізу підтвердили наявність додатного кореляційного зв'язку майже за усіма емоційними здібностями матерів та рівнем відповідних здібностей у підлітків. Виключенням стала відсутність статистично значущого зв'язку між здібністю до контролю експресії у матерів та підлітків. Можемо це пояснити тим, що підлітковий вік є сензитивним періодом розвитку емоційної сфери, яка в цей віковий період зазнає значних змін та перенавантажень, що відображається у підвищеній збудливості та труднощах підлітків у контролі прояву своїх емоцій, порівняно з розвитком цих здібностей у дорослому віці. Отже, ми можемо говорити про підтвердження нашої першої гіпотези і в межах розгляду емоційного інтелекту як здібності (за виключенням емоційної експресії).

Таким чином, за умови підтвердження зв'язку між емоційним інтелектом матерів та психологічним здоров'ям підлітків, ми можемо припустити наявність певного механізму впливу через зв'язок рівня емоційної розумності матерів та відповідним розвитком емоційного інтелекту у підлітків, що в свою чергу, за даним дослідників, пов'язано з показниками їх психічного та психологічного здоров'я.

Відповідно, на наступному етапі нами було здійснено кореляційний аналіз взаємозв'язку показників емоційного інтелекту матерів та ознаками психологічного здоров'я підлітків. Результати розрахованих значень коефіцієнтів кореляції Спірмена наочно представлені у Таблицях 3 - 12.

Таблиця 2. Значення коефіцієнтів кореляції Спірмена між показниками емоційного інтелекту матерів та підлітків (Опитувальник «ЕмІн» за авторством Д.В. Люсіна)

Відповідно до теоретично аналізу існуючих підходів до визначення феномену емоційного інтелекту, та чисельних досліджень емоційного інтелекту, що продемонстрували неузгодженість результатів його зв'язку з іншими психологічними конструктами, що пов'язано з залежністю від теоретичного підґрунтя, покладеного в основу його розуміння, аналіз кореляційних зв'язків емоційного інтелекту матерів та ознак психологічного здоров'я підлітків виконано нами окремо для оцінки емоційного інтелекту як здібності і як диспозиційної риси.

Спочатку розглянемо зв'язок психологічного здоров'я підлітків та емоційного інтелекту матерів, оціненого в межах моделі здібностей.

Таблиця 3. Значення коефіцієнтів кореляції Спірмена між показниками емоційного інтелекту матерів (модель здібностей) та психологічного благополуччя підлітків

Примітка: **рівень значущості р<0,01; * рівень значущості р<0,05

Як бачимо, за більшістю показників ми можемо спостерігати наявність додатного, статистично значущого зв'язку між здібностями емоційного інтелекту матерів та рівнем психологічного благополуччя підлітків. Отже, здатність матерів до розуміння своїх емоцій та емоцій оточуючих, їх вміння керувати ними, пов'язані з позитивним ставленням підлітків до себе; зі здатністю підтримувати доброзичливі стосунки з соціальним оточенням, як необхідної умови існування людини в суспільстві; з формуванням самостійності та незалежності у власних думках та вчинках; можливістю усвідомлення власних цілей, прагнень та домагань; гармонійного задоволення потреб у навколишньому середовищі; із задоволеністю потреби підлітка в реалізації власного потенціалу. Статистично значущого рівня не досягли кореляційні зв'язки між здібностями матерів керувати своїми емоціями та емоціями оточуючих і усвідомленістю підлітками цілей у житті, а також екологічною майстерністю підлітків та керуванням власними емоціями та контролем експресії у матерів.

Отже, наша друга гіпотеза знайшла своє часткове підтвердження в межах оцінки емоційного інтелекту як здібності.

Проаналізуємо значення коефіцієнтів кореляції між показниками емоційного інтелекту матерів (модель здібностей) та соціального благополуччя підлітків (Таблиця 4).

Отримані результати свідчать про відсутність статистично значущих кореляційний зв'язків між здібностями емоційного інтелекту матерів та показником соціального прийняття. За визначенням соціального прийняття, закладеного в основу опитувальника, індивідууми з розвиненим соціальним прийняттям довіряють оточуючим, визнають їх здатність до доброти. Можемо припустити, що такі результати зумовлені в тому числі і специфікою проведення дослідження в умовах воєнного стану, що могло вплинути на сприйняття підлітками позитивного ставлення до людської природи та відчуття благополуччя в оточуючій дійсності.

Таблиця 4. Значення коефіцієнтів кореляції Спірмена між показниками емоційного інтелекту матерів (модель здібностей) та соціального благополуччя підлітків

Розвинута здатність матерів до розуміння емоцій оточуючих та вміння ними керувати пов'язана с такими аспектами соціального благополуччя як узгодженість зі суспільством та соціальний внесок, що виявляються у розумінні підлітками сутності процесів, які відбуваються в соціумі, пошуку сенсу життя не в ідеальному, а у реальному світі, усвідомленні себе як важливого члена суспільства, впевненості у цінності своєї життєдіяльності для суспільства.

Здібність матерів до керування емоціями оточуючих також виявилась пов'язаною з соціальною інтеграцією та соціальною актуалізацією підлітків, а отже, з відчуттям підлітками спільності з референтною групою, що конструює соціальні реалії індивіда, усвідомленістю підлітками відповідальності за розвиток суспільства. Переживання соціальної інтегрованості підлітками також виявилось пов'язаним з розумінням матерями власних емоцій та здатністю до керування емоціями оточуючих. Відповідно, можемо говорити про часткове підтвердження нашої третьої емпіричної гіпотези.

В таблиці 3.5. представлено результати визначення зв'язку між показниками емоційного інтелекту матерів та рівнем задоволеності життям підлітків.

Таблиця 5. Значення коефіцієнтів кореляції Спірмена між показниками емоційного інтелекту матерів (модель здібностей) та задоволеністю життям підлітків

Як бачимо, за усіма показниками встановлено додатний кореляційний зв'язок. Отже, вміння матерів контролювати експресію власних почуттів та емоцій, їх здатність розуміти власні емоції та керувати ними, розуміння емоцій оточуючих і вміння ними управляти пов'язані з задоволеністю життям підлітків.

В таблиці 6 представлено результати кореляційного аналізу між показниками емоційного інтелекту матерів та ознаками суб'єктивного благополуччя підлітків.

Як бачимо, усі показники емоційного інтелекту матерів виявились статистично значуще пов'язаними з суб'єктивним благополуччям підлітків. А отже, наша четверта емпірична гіпотеза підтвердилась.

Таблиця 6. Значення коефіцієнтів кореляції Спірмена між показниками емоційного інтелекту матерів (модель здібностей) та суб'єктивного благополуччя підлітків

Примітка: **рівень значущості р<0,01; * рівень значущості р<0,05

Представлені у Таблиці 3.7. результати свідчать про те, що здібності матерів розуміти власні емоції та керувати ними, їх здатність розуміти емоції оточуючих, управляти ними, пов'язані з безперервністю психічного здоров'я підлітків. Отже, наша п'ята емпірична гіпотеза знайшла майже повне своє підтвердження, за виключення відсутності статистично значущого зв'язку між безперервністю переживання підлітками психічного здоров'я та контролем експресії у матерів.

Таблиця 7. Значення коефіцієнтів кореляції Спірмена між показниками емоційного інтелекту матерів (модель здібностей) та безперервністю психічного здоров'я підлітків

Далі розглянемо зв'язок диспозиційного емоційного інтелекту матерів та ознак психологічного здоров'я підлітків.

Як бачимо з Таблиці 8., за усіма показниками ми можемо спостерігати наявність додатного, статистично значущого зв'язку між диспозиційними ознаками емоційного інтелекту матерів та рівнем психологічного благополуччя підлітків. Отже, переживання матерями базового відчуття благополуччя, задоволеності життям, позитивного ставлення до світу, відчуття ними впевненості в собі та власному успіху, їх здатність регулювати власні емоції та не піддаватись імпульсивним спонуканням, схильність до рефлексії та стресостійкості, здібність до співчуття оточуючим, вміння адекватно передавати у комунікації свої почуття іншим людям, здатність точно сприймати власні емоції і почуття та емоції оточуючих та розвинені соціальні навички, пов'язані з психологічним благополуччям підлітків, зокрема з позитивним ставленням підлітка до самого себе, їх здатністю підтримувати доброзичливі стосунки з оточуючими, з формуванням самостійності та незалежності, можливістю усвідомлення власних цілей, прагнень та домагань, гармонійним задоволення потреб у навколишньому середовищі, із задоволеністю потреби підлітків в самореалізації.

Отже, аналіз результатів кореляційного аналізу з оцінкою емоційного інтелекту як риси особистості також підтверджує нашу другу гіпотезу.

Таблиця 8. Значення коефіцієнтів кореляції Спірмена між показниками емоційного інтелекту матерів (диспозиційна модель) та психологічного благополуччя підлітків

Примітка: **рівень значущості р<0,01;

Проаналізуємо значення коефіцієнтів кореляції між показниками диспозиційних ознак емоційного інтелекту матерів та соціального благополуччя підлітків (Таблиця 9). Отримані результати свідчать про відсутність статистично значущих кореляційний зв'язків між такими показниками диспозиційного емоційного інтелекту матерів як благополуччя, самоконтроль та соціальність і показником соціального прийняття у підлітків. Разом з тим, соціальне прийняття виявилось пов'язаним з фактором емоційності. Статистично незначущим виявився зв'язок фактору благополуччя матерів та оцінкою підлітком своєї діяльності як соціально важливої. Задоволеність матерів своїм життям, оптимістичний погляд на нього, їх впевненість у собі, здатність до емоційної регуляції та проти дії стресовим факторам, здібність до співпереживання, усвідомленість ними власних почуттів, сформовані навички соціальної взаємодії на статистично значущому рівні пов'язані з показниками соціальної інтеграції, актуалізації, узгодженості з суспільством та усвідомленням підлітками свого соціального внеску.

У Таблиці 10 представлено результати визначення зв'язку між показниками емоційного інтелекту матерів та рівнем задоволеності життям підлітків.

Таблиця 9. Значення коефіцієнтів кореляції Спірмена між показниками емоційного інтелекту матерів (диспозиційна модель) та соціального благополуччя підлітків

Примітка: **рівень значущості р<0,01; * рівень значущості р<0,05

Як бачимо, за усіма показниками встановлено додатний кореляційний зв'язок. Отже, такі фактори емоційного інтелекту матерів як благополуччя, самоконтроль, соціальність та емоційність є пов'язаними із задоволеністю підлітками собою, якістю соціальної взаємодії у різних сферах життя та переживанням ними успішності навчальної діяльності.

В таблиці 11. представлено результати кореляційного аналізу між показниками емоційного інтелекту матерів та ознаками суб'єктивного благополуччя підлітків. Як бачимо, усі показники емоційного інтелекту матерів виявились статистично значуще пов'язаними з суб'єктивним благополуччям підлітків, що підтверджує нашу четверту емпіричну гіпотезу в межах диспозиційної моделі емоційного інтелекту.

Таблиця 10. Значення коефіцієнтів кореляції Спірмена між показниками емоційного інтелекту матерів (дизпозиційна модель) та задоволеністю життям підлітків

Примітка: **рівень значущості р<0,01

Таблиця 11. Значення коефіцієнтів кореляції Спірмена між показниками емоційного інтелекту матерів (диспозиційна модель) та суб'єктивного благополуччя підлітків

Примітка: **рівень значущості р<0,01;

Представлені у Таблиці 12. результати свідчать про те, що диспозиційні ознаки емоційного інтелекту матерів пов'язані з безперервністю психічного здоров'я підлітків.

Таблиця 12. - Значення коефіцієнтів кореляції Спірмена між показниками емоційного інтелекту матерів (дизпозиційна модель) та безперервністю психічного здоров'я підлітків

Примітка: **рівень значущості р<0,01

Не дивлячись на те, що організація нашого дослідження спирається на існуючі роботи провідних фахівців в галузі дослідження емоційного інтелекту, проведене нами дослідження має свою специфіку. Зокрема, його особливість полягає в вірогідному переживанні досліджуваними травматичного досвіду пов'язаного з воєнним станом та збройним конфліктом на території нашої держави, що не може не відображатись на рівні психологічного здоров'я підлітків, яке є об'єктом нашого дослідження.

Крім того, як ми вже зазначали раніше, центральним завданням підліткового віку є проблема сепарації від батьківської родини, і цілковито очікуваною, у цей період, є тенденція до автономізації підлітка, його віддалення від батьківської родини, поступове збільшення ролі спілкування з однолітками в якості провідної діяльності, в якій формуються новоутворення віку. Разом з тим, умови небезпеки, якими безумовно виступають військові дії на території нашої держави, спричиняють виникнення певного конфлікту між закономірною динамікою вікових змін та впливом ненормативного зовнішнього фактору стресу, який активізує систему прив'язаності, та спричиняє необхідність пошуку близькості, підтримки та турботи з боку об'єктів прив'язаності, зокрема батьків та матерів. Таким чином, якість батьківсько-дитячих стосунків, ступінь емоційної доступності матерів, їх здатність до емоційного розуміння, співчуття та підтримки, вірогідно, буде пов'язана з успішністю подолання підлітками зазначеного протиріччя та підтримкою їх благополуччя. Але разом з тим, не можемо виключати і збільшення залежності підлітків від матерів, що в свою чергу, може посилювати отримані нами кореляційні зв'язки між залежною та незалежною змінними нашого дослідження.

Висновки

Важливим аспектом вивчення психологічного здоров'я підлітків є пошук пов'язаних з ним конструктів, детермінант та предикторів, серед яких важливе місце займають особистісні особливості членів їх найближчого сімейного оточення, зокрема, матерів. Ураховуючи цей постулат, було здійснено емпіричну перевірку особливостей зв'язку емоційного інтелекту та психологічного здоров'я підлітіків, результати якого дозволяють сформулювати наступні висновки:

Доведена доцільність застосування підібраного методичного інструментарію, що дозволив оцінити особливості емоційного інтелекту матерів за диспозиційною моделлю емоційного інтелекту та за моделлю здібностей; а також проаналізувати аспекти прояву психологічного здоров'я підлітків, операціоналізованого у термінах переживання ними психологічного, суб'єктивного та соціального благополуччя.

Визначено певні відмінності в особливостях зв'язку емоційного інтелекту матерів та дітей в залежності від моделі оцінки емоційного інтелекту. Так, за оцінкою емоційного інтелекту як риси особистості, підтверджено значущі зв'язки за усіма диспозиційними ознаками емоційного інтелекту. Що стосується моделі здібностей, то тут, виключенням стала відсутність статистично значущого зв'язку між здібністю до контролю експресії у матерів та підлітків.

Високий рівень емоційного інтелекту матерів пов'язаний з психологічним, суб'єктивним і соціальним благополуччям підлітків

За отриманими емпіричними даними, досліджувані, матері яких відрізнялись за рівнями розвитку складових компонентів емоційного інтелекту, мають статистично значущі відмінності у показниках психологічного здоров'я.

Література

1. Носенко Е.Л. Емоційний інтелект як чинник досягнення життєвого успіху: моногр./ Е.Л. Носенко, А.Г. Четверик-Бурчак. - К.: Вид-во «Освіта України», 2016. - 182 с.

2. Bar-On R. The Bar-On model of emotional-social intelligence (ESI) / R. Bar-On // Psicothema. - 2006. - 7S(Suppl). - P. 13-25.

3. Fredrickson B.L. The Value of Positive Emotions. The emerging science of positive psychology is coming to understand why it's good to feel good / B.L. Fredrickson // American Scientist. - 2003. - P. 330-335.

4. Goleman D. Why it can matter more than IQ / D. Goleman. - New York: Bantam Books, 2006. - 384 p.

5. Gonzalez M.R. Parents' Emotional Intelligence and their Children's Mental Health: A Systematic Review / M.R. Gonzalez, M. Prime-Tous, E.B. Bondelle, A. Vazquez-Morejon, P. Santamarina, A. Morer, L. Lazaro //Journal of Psychiatry and Psychiatric Disorders. -2021. - 5. - Р. 58-75.

6. Martins A. A comprehensive meta-analysis of the relationship between Emotional Intelligence and health / A. Martins, N. Ramalho, E. Morin // Personality and Individual Differences. - 2010. - 49 (6) . - P. 554-564.

7. Mayer J.D. The ability model of emotional intelligence: Principles and updates/ Mayer J. D., Salovey P., Caruso D. // Emotion Review, 2016. - 8. - P. 1-11.

References

1. Nosenko E.L., Chetveryk-Burchak A.H. (2016) Emotsiynyy intelekt yak chynnyk dosyahnennya zhyttyevoho uspikhu: monohr. [Emotional intelligence as a precursor of life success]. K.: Vyd-vo «Osvita Ukrayiny», 2016. - 182 [in Ukrainian]

2. Fredrickson B.L. (2003) The Value of Positive Emotions. The emerging science of positive psychology is coming to understand why it's good to feel good / B.L. Fredrickson // American Scientist. - P. 330-335 [in English]

3. Goleman D. (2006) Why it can matter more than IQ / D. Goleman. - New York: Bantam Books, 2006. - 384 p. [in English]

4. Gonzalez M.R. (2021) Parents' Emotional Intelligence and their Children's Mental Health: A Systematic Review / M.R.Gonzalez, M. Prime-Tous, E.B. Bondelle, A. Vazquez-Morejon, P. Santamarina, A. Morer, L. Lazaro //Journal of Psychiatry and Psychiatric Disorders. -2021. - 5. - Р. 58-75.

5. Martins A. (2010) A comprehensive meta-analysis of the relationship between Emotional Intelligence and health / A. Martins, N. Ramalho, E. Morin // Personality and Individual Differences. - 49 (6) . - P. 554-564.

6. Mayer J.D. (2016) The ability model of emotional intelligence: Principles and updates/ Mayer J. D., Salovey P., Caruso D. // Emotion Review, 8. - P. 1-11.

Размещено на Allbest.ru