Теоретичне обгрунтування тренінгу емоційного регулювання у працівників морегосподарської галузі

Размещено на http://allbest.ru

Одеський національний морський університет

Теоретичне обгрунтування тренінгу емоційного регулювання у працівників морегосподарської галузі

Кернас Андрій Вячеславович кандидат психологічних наук,

магістр права, магістр педагогіки, доцент,

доцент кафедри Практичної психології,

Маковецька Марія Олександрівна студентка

кафедри Практичної психології

м. Одеса

Анотація

Сучасний темп життя поширюється попри всі сфери професійної діяльності. На даний час специфічні умови діяльності в морегосподарській області передбачають виконання роботи високого рівня складності в умовах країни обмеженого часу та високої професійної відповідальності, пов'язаних із високим рівнем стресогенних факторів.

Професійна діяльність фахівців морської галузі реалізується в напружених виробничих умовах, серед яких стресогенними вважають: складний графік роботи з аритмічними навантаженням; довготривалий режим праці та відрив від звичного родинного і соціального кола; впливи комплексних хімічних та фізичних факторів середовища; кліматичні та часові десинхронози [1].

Таким чином до фахівців, які працюють у морегосподарській галузі, пред'являються досить високі вимоги. Які у свою чергу поширюються на показники професійної компетентності фахівців, що свідчать про наявність високого рівня спеціалізованих специфічних знань і навичок, що прямо впливають на успішність діяльності в морегосподарській області. При цьому одним з найбільш важливих факторів, що забезпечують довгострокове успішне здійснення професійної діяльності в морегосподарській області, є наявність у працівників теоретичних знань і практичних навичок з діагностики свого емоційного стану та внесення цілеспрямованих коректив спрямованих на мінімізацію психічних і фізичних втрат, а також підвищення якості життя. морський стресогенний психічний

Ця наукова робота присвячена теоретичному обґрунтуванню тренінгу емоційного регулювання у працівників морегосподарської галузі.

У роботі проведемо теоретичний аналіз наукової та наукової методичної літератури прямо чи опосередковано присвяченої проблематику емоційного регулювання у професійній діяльності працівників морегосподарської сфери.

Наводиться теоретичне обґрунтування розробленої нами програми тренінгу емоційного регулювання.

Ключові слова: теоретичне обґрунтування; тренінг емоційного регулювання; працівники морегосподарської галузі.

Abstract

Theoretical justification of emotional regulation training of employees in the maritime industry

Kernas Andriy Vyacheslavovych candidate of psychological sciences, master of law, master of pedagogy, associate professor, associate professor of the Department of Practical Psychology, Odesa National Maritime University, Odesa,

Makovetska Maria Oleksandrivna student of the Department of Practical Psychology, Odesa National Maritime University, Odesa

The modern pace of life spreads through all spheres of professional activity. At present, the specific conditions of activity in the maritime sector provide for the performance of work of a high level of complexity in the conditions of the country with limited time and high professional responsibility, associated with a high level of stressogenic factors.

The professional activity of marine specialists is carried out in stressful production conditions, among which the following are considered stressful: a complex work schedule with arrhythmic workload; long-term work regime and separation from the usual family and social circle; effects of complex chemical and physical environmental factors; climatic and time desynchronosis[1].

Thus, quite high demands are placed on specialists working in the maritime industry. Which, in turn, extend to indicators of professional competence of specialists, which testify to the presence of a high level of specialized specific knowledge and skills, which directly affect the success of activities in the maritime sector. At the same time, one of the most important factors that ensure the long-term successful implementation of professional activities in the maritime sector is the availability of employees with theoretical knowledge and practical skills for diagnosing their emotional state and making targeted corrections aimed at minimizing mental and physical losses, as well as improving the quality of life .

This scientific work is devoted to the theoretical substantiation of emotional regulation training for employees of the maritime industry.

In the work, we will conduct a theoretical analysis of scientific and scientific methodical literature directly or indirectly devoted to the problem of emotional regulation in the professional activity of workers in the maritime sector.

The theoretical justification of the emotional regulation training program developed by us is given.

Keywords: theoretical justification; emotional regulation training; employees of the maritime industry.

Вступ

Постановка проблеми. Важливим фактором, що впливає на професійну успішність сучасного фахівця морегосподарської галузі є стійкість до стресогенних факторів професійної діяльності, що виконується ним з з одного боку, а також наявність необхідних знань та навичок щодо проведення методів емоційного регулювання з іншого. В іншому випадку з великим ступенем ймовірності можуть наступити так звані побічні ефекти діяльності, що здійснюється фахівцями в умовах країни напруженої атмосфери, обумовленої низкою стресогенних факторів.

Таким чином нам представляється очевидним весь масштаб проблеми і ризики пов'язані з реальними наслідками, які виражаються у проявах схильності співробітників до синдрому професійного емоційного вигоряння, а також погіршення якості життя, і погіршення стану здоров'я.

Альтернативний варіант вирішення даної вищезазначеної проблеми нам бачиться у проведенні з працівниками морегосподарської галузі комплексу планових заходів спрямованих на передачу достатнього рівня знань та необхідного методичного інструментарію спрямовано на діагностику власних емоційних станів а також методів, що дозволяють вносити цілеспрямовані корективи до своїх емоційних станів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. На підставі проведеного нами аналізу наукової та науково-методичної літератури прямо чи опосередковано присвяченій розгляду цієї проблеми, узагальнення існуючих наукових підходів до її вирішення ми хочемо констатувати таке.

Як зазначають автори Бондаревич С.М., Семеннікова С. О. професійної діяльності фахівців морегосподарської галузі властиві наступні специфічні характеристики. Професійна діяльність фахівців морської галузі реалізується в напружених виробничих умовах, серед яких стресогенними вважають: складний графік роботи з аритмічними навантаженням; довготривалий режим праці та відрив від звичного родинного і соціального кола; впливи комплексних хімічних та фізичних факторів середовища; кліматичні та часові десинхронози [1,с.688].

У той же час при більш поглибленому розгляді цієї проблеми автори Сорока О.М., Бабелюк О.В. Стасюк В.В., Дикун В.Г., Кириченко О.В. при описі складних умов щоденної праці працівників морегосподарської галузі вказують на статистичні закономірності впливу високого рівня стресогенних факторів, що супроводжують цю професійну діяльність на стан здоров'я та якість життя працівників.

Вчені наголошують на тому, що зараз особливу важливість набуває саме інформаційний компонент праці.

У той же час автори акцентують увагу на описі психологічних механізмів виникнення та динамічного розвитку даного компонента в контексті здійснюваної працівником морегосподарської галузі професійної діяльності. Що в подібних умовах вимагає від працівника морегосподарської галузі великої концентрації уваги та професійної відповідальності, мобілізації психофізіологічних резервів, адаптивних можливостей організму, вміння знаходити правильне рішення у часовому дефіциті складних, часом екстремальних ситуацій.

Варто зазначити, що діяльність у подібних екстремальних умовах суттєво впливає на стан здоров'я та якість життя працівників морегосподарської області. Стреси мають негативний вплив на професійну компетентність працівника як на його психофізіологічні параметри, до яких відносять увагу, сприйняття, відтворення, свідомість, мислення, складові інтелекту, так і на фізичне здоров'я [5;6].

В той же час під словосполученням «емоційна стійкість» розуміється синтез властивостей і якостей особистості, що дозволяє впевнено і самостійно в різних емоційних умовах виконувати свою професійну діяльність Володіти емоційною стійкістю у професійній діяльності - це значить, при постійних змінах умов діяльності швидко орієнтуватися, знаходити оптимальне рішення у складних нестандартних ситуаціях і зберігати при цьому витримку і самоконтроль. Стійкість вказує на особистісний ресурс людини як складної високоорганізованої системи, її здатності зберігати рівновагу та стабільність психічних станів у постійно змінюваних життєвих обставинах. Емоційна стійкість залежить від вміння свідомо керувати своєю діяльністю, створювати оптимальний режим роботи, вміння дозувати і підтримувати психічне навантаження на тому рівні, який забезпечує оптимальну працездатність, характер діяльності та успішність її виконання, вміння правильно оцінювати свої сили і знаходити ресурси для впевненої поведінки, свідомо керувати емоційним станом [7, с.120].

В свою чергу Саморегуляція - це цілеспрямоване функціонування живих систем різних рівнів організації та складності. Одним з її видів є психічна саморегуляція, як один з рівнів регуляції активності цих живих систем, що виражає специфіку тих психічних засобів відображення і моделювання дійсності, що її реалізують. Саморегуляція грає дуже велику роль у збереженні людиною енергії, бо дозволяє організовувати свою діяльність для створення максимальної продуктивності. Впливає на всі сфери життя людини, бо будь-яка діяльність потребує саморегуляції. В залежності від виду діяльності саморегуляція може реалізовуватися різними психічними засобами. Загальні закономірності саморегуляції реалізуються в індивідуальній формі, що залежить від конкретних умов, а також від характеристик нервової діяльності, від якостей особистості суб'єкта і його звичок в організації своїх дій, що формується у процесі виховання[7;8].

Як один з видів психічної саморегуляції існує емоційна саморегуляція, що являє собою здатність до реагування на подразники, у вигляді життєвих подій, соціально прийнятним чином, здатність стримувати свої емоційні реакції, тримати їх під контролем, а також впливати на емоції інших людей.

Способи психічної регуляції включають в себе візуалізацію, спеціальні дихальні техніки, мисленнєві і фізичні комплекси вправ. До них належать методики нервово-м'язової релаксації, аутогенного тренінгу, ідеомоторного тренінгу, методики сенсорної репродукції образів. Не дивлячись на відмінність у реалізації, всі вони об'єднуються однією ціллю, всі ці методики спрямовані на зменшення м'язової та психоемоційної напруги у людини, зменшення стресу та контроль стану власного організму.

Отже, пізнання та володіння саморегуляцією може допомогти людини не тільки тримати під контролем свої емоції, а й зменшити фізичне та емоційне напруження, що допоможе сконцентруватися на досягненні деякої мети та зменшить шкідливий вплив цього напруження на емоційне здоров'я людини [8].

Мета статті. Метою даної роботи є теоретичне обгрунтування тренінгу емоційного регулювання у працівників морегосподарської галузі.

Виклад основного матеріалу

Таким чином приступаючи до теоретичної розробки тренінгу спрямованого на емоційне регулювання у працівників морегосподарської галузі ми керувалися доцільністю обліку специфічних особливостей властивих напрямам їхньої професійної діяльності. Так само для нас була очевидною необхідність обліку індивідуальних відмінних рис кожного учасника тренінгу.

При розробці багаторівневої поетапної програми тренинга мы исходили из доцільності обліку чинників, що визначають її практичну ефективність. Таким чином, нами було прийнято рішення сформувати розроблену нами програму в 5 рівнів:

1 рівень. Проведення діагностичних процедур для отримання вихідних даних про початковий базовий рівень випробуваних спортсменів, що беруть участь у педагогічному експерименті.

Для цієї мети нами були використані наступні методи тестування: 1. Методика діагностики оцінка ситуаційної та особистісної тривожності. Спілбергера - Ханіна; 2. Тест оперативної оцінки самопочуття, активності та настрою САН В. М. Доскіна; 3. Індекс Кердо для визначення оцінки діяльності вегетативної нервовоїсистеми; 4.Тест Купера для визначення рівня фізичної підготовленості у працівників морегосподарської галузі.

На цьому же рівні нами рекомендується провоеденя роботи з використанням методів: спостережень, бесід, та анкетування.

2 рівень. Необхідний грунт для подальшої роботи по засобах методів вербальної гетерорегуляції, вживаних в ході бесіди:

- переконання - основною метою ставилося переконати працівників морегосподарської галузі в необхідності участі в експеримент і виконання методичних вказівок;

- раціональне навіювання - в ході якого ми рекомендуємо розкривати реальні перспективи зростання, з наведенням конкретних прикладів

Особливо робився акцент на можливості опанування методик, що дозволяють досягати релаксації і дрімотного стану як фундаментальної першооснови, необхідної для подальшої роботи. 4 рівень. Протягом першого місяця нами систематично проводилися групові сеанси аутотренингу і нервово-м'язового розслаблення. Також для самостійної роботи в домашніх умовах спортсменам були видані методичні вказівки у вигляді аудіозаписів дисків в стандарті МР-3 і надрукованих інформаційних листів, що додаються нижче:

Інформаційні листи 1 Аутогенне розслаблення (АТ)

1. Загальне заспокоєння: "Я спокійний.. Я абсолютно спокійний.. Я відпочиваю.. Відпочиває усе моє тіло. Моє тіло приємно розслаблене.. Відпочиває кожна клітинка мого організму.. Відпочиває кожен нерв.. Відпочиває кожен мускул.. Усі мої м'язи приємно розслаблені.. Сторонні звуки перестали мене відволікати.. Перестали тривожити і турбувати.. Я зовсім перестав хвилюватися.. Усі мої проблеми пішли геть.. Мені добре.. Я відпочиваю.. Я абсолютно спокійний.. Я уважно слухаю своє тіло.. Я відчуваю те, що говорю сам собі.".

2. Дихання: "Я спокійний.. Я абсолютно спокійний.. Я дихаю легко і вільно.. Дихаю без жодної напруги.. Моє дихання рівномірне.. Мої вдихи і видихи неглибокі.. Моє дихання рівне і спокійне.. (потім потрібно мовчки простежити за своїм диханням в течії приблизно однієї-двох хвилин, як би прислухаючись до нього зсередини свого організму).

3. Розслаблення м'язів особи (особлива важливість їх розслаблення пов'язана з тим, що саме ця група м'язів найбільш схильна до напруги в результаті емоційних переживань): "Я спокійний.. Я абсолютно спокійний.. Я відпочиваю.. М'язи особи в'ялі і спокійні.. Розслаблені м'язи мого лоба.. моїх брів.. моїх очей.. моїх повік.. мого носа.. щік.. губ.. рота.. (при цьому свій внутрішній погляд необхідно перекладати з одного м'яза особи на іншу. Якщо вправа виконується правильно, то нижня щелепа незабаром повинна злегка відвиснути, а мова - розташуватися у краю нижнього ряду зубів).

4. Тяжкість рук: "Я спокійний.. Я абсолютно спокійний.. Моя права рука немов наливається тяжкістю.. Ця тяжкість йде від кінчиків пальців все вище і вище.. (Уявним поглядом потрібно прослідкувати хвилю тяжкості від кінчиків пальців до плеча).. Уся моя права рука стала важкою. Права рука дуже важка.. Мені приємна ця тяжкість.". (Потім така ж формула вимовляється для лівої руки). На закінчення: "Обидві мої руки важкі.".

1. Тяжкість ніг: "Я спокійний.. Я абсолютно спокійний.. Моя права нога тяжчає. Відчуваю хвилю тяжкості, що йде по правій нозі від кінчиків пальців все вище і вище.. (потім потрібно прослідкувати хвилю тяжкості від пальців до стегна).. Уся моя права нога стала важкою.. Вона немов налилася свинцем.. Моя права нога дуже важка.. Мені приємна ця тяжкість.". (Потім така ж формула вимовляється для лівої ноги). На закінчення: "Обидві мої ноги важкі.".

2. Тепло в руках: "Я спокійний.. Я абсолютно спокійний.. Моя права рука (у лівшей - ліва) приємно теплішає.. Тепло струмує через плече в мою праву руку.. Воно йде до ліктя.. Потім в кисть.. В кінчики пальців.. (Зверніть увагу на те, що відчуття тяжкості повинне йти від кінчиків пальців до центру, а відчуття тепла - в протилежному напрямі).. Тепло хвиля за хвилею прокатується через мою праву руку від плеча до кінчиків пальців.. Кінчики пальців приємно коле.. Уся моя права рука дуже тепла.. Мені приємно це відчуття.". (Потім така ж формула повторюється для лівої руки).. На закінчення: "Обидві мої руки дуже теплі.".

1. Тепло в ногах: "Я спокійний.. Я абсолютно спокійний.. Моя права нога теплішає.. Тепло струмує з мого стегна вниз по нозі.. Відчуваю хвилю тепла, що йде від стегна вниз по нозі.. Відчуваю хвилю тепла, що йде від стегна до коліна.. потім в гомілку.. в пальці.. Кінчики пальців моєї правої "від приємно коле. Уся моя нога тепла.. Мені приємно це тепло.". (Аналогічні формули повторюємо для лівої ноги; у лівшей самонавіяння починається з лівої ноги).. На закінчення: "Обидві мої ноги дуже теплі.".

2. Тепло в ділянці живота: "Я спокійний.. Я абсолютно спокійний.. Відчуваю тепло в районі пупка.. Мій живіт м'який і теплий.. Немов фелка лежить на моєму животі.. Тепло від неї йде углиб.. Виразно відчуваю це тепло.. Воно зігріває усе усередині живота.. Мій живіт прогрівається глибинним теплом.. Мені дуже приємно це тепло.".

3. Серце: "Я спокійний.. Я абсолютно спокійний.. Моє серце б'ється спокійно і рівно.. Моє серце працює ритмічно. Моє серце здорове. Мені приємно відчувати його скорочення.. (Потім слідує приблизно півхвилини- хвилину простежити за роботою свого серця)..

4. Прохолода в області лоба: "Я спокійний.. Я абсолютно спокійний.. Шкіра мого лоба стала чутливою.. Вона відчуває ледве уловимий рух повітря в кімнаті.. Немов легкий вітерець овіває мій лоб.. Мій лоб приємно прохолодний.. Я відчуваю приємну прохолоду в області лоба".. Мені приємна ця прохолода.. (Можна використовувати такий прийом для відчуття прохолоди: на першому занятті змочите шкіру лоба водою. Випаровуючись, вода викличе відчуття прохолоди. Постарайтеся його запам'ятати).

Формула виходу: "Я спокійний.. Я абсолютно спокійний.. Я добре відпочив.. Усе моє тіло розслабилося. Приємне відчуття в усьому тілі. У мене гарний настрій.. Моє дихання ритмічне і спокійне.. З кожним вдихом в мене вливається бадьорість.. Я посміхаюся.. Свіжість і бадьорість наповнюють мене.. Я зібраний і уважний.. Я заряджений енергією.. Витягаю свої руки вперед.. Сплітаю пальці рук між собою.. Підіймаю їх вгору над собою і одночасно роблю глибокий вдих.. Сеанс закінчений!. Розплющити очі! Видих! Руки опустити! Встати"!

Інформаційні листи 2

Нервово-м'язове розслаблення (НМР) :

1. Знайдіть тихе місце з м'яким освітленням. Закрийте двері на ключ, відключите телефон, радіоприймач, телевізор. Вас ніхто і ніщо не повинне відволікати. Зручно сядьте на стілець (у крісло, на диван). Ноги поставте так, щоб ступні повністю торкалися підлоги, а коліна не стикалися. Ослабте ремінь на брюках, щоб тіло не було пережате. Закрийте очі.

2. Зосередьте увагу на своєму диханні. Приблизно одну хвилину дихаєте рідко і глибоко (животом, а не грудьми), вимовляючи про себе на кожному видиху слова "я розслабляюся, я заспокоююся".

3. Потім, продовжуючи дихати спокійно, без жодної напруги (само дихання може стати при цьому менш глибоким), зосередьте увагу на своєму обличчі. Подумки уявіть собі його напругу у вигляді якогось образу. Наприклад, у вигляді стислого кулака або зав'язаного мотузяного вузла. Потім уявите, що кулак розтискав (мотузок розв'язується) і повисає подібно до натягнутої і відпущеної гумки. Відчуєте, як розслабляється ваше обличчя від лоба до верхньої губи.

4. Знову напружте свою обличчя і очі, зморщившись або здавивши їх як можна сильніше, а потім розслабте і постарайтеся відчути, як хвиля розслаблення пішла далі вниз.

5. Виконайте те ж саме з усіма іншими частинами тіла. Повільно просувайтеся від лоба і очей вниз - до нижньої щелепи, шиї, плечей, грудей. Опрацьовуйте свою спину, верхні і нижні частини рук, пальці рук, живіт, стегна, гомілки, щиколотки, ступні, пальці ніг - до тих пір, поки усе тіло не виявиться розслабленим.

Для кожної частини спочатку напружуйте відповідні м'язи, потім розслабляйте їх, супроводжуючи ці дії уявним представленням напруги і розслаблення.

6. Розслабивши усе тіло, залишайтеся в цьому приємному стані від двох до п'яти хвилин (час можна засікати за допомогою будильника, що має неголосний приємний звук).

7. Після закінчення часу вправи уявляйте собі, що м'язи ваших повік легшають, що тіло наповнює енергія і що ви готові повернутися до своїх справ. Розплющте очі, потягніться, встаньте.

Іноді перші кілька разів буває важко представляти уявним поглядом свою особу, різні частини тіла або довго утримувати ці образи. У цьому немає нічого страшного. Не лайте себе, інакше ви викличете ще більшу напругу. Краще повторите свою спробу ще раз, і ще. Розслаблення корисне само по собі. Але нам воно потрібне лише як засіб підготування

Як показує практика, при добросовісному виконанні методичних вказівок одного місяця цілком достатньо для освоєння методів аутотренинга і нервово-м'язового розслаблення.

3 рівень. Для того, щоб вплинути на функціональний стан мозку і через зто - на стан свідомості, в традиційних медитативних практиках використовуються зосередження уваги (в термінах традиційної йоги - пратьядхара) в різних варіантах, зокрема - на тілесних відчуттях. В процесі послідовного поглиблення стану загальної релаксації відбуваються закономірні зміни активності кори головного мозку, в першу чергу - її функціональній асиметрії. Спочатку відбувається згладжування внутрипівкульної або лобово-потиличній асиметрії - зменшення відмінностей активності передніх (лобових) і задніх (проекційних) областей кори. Для цього потрібне уважне, безвідривне, невербальне спостереження поточного чуттєвого досвіду (тілесних відчуттів, зорових образів) і порівняння його з минулим досвідом. У міру поглиблення стану розслаблення і зосередженні на внутрішніх тілесних і психічних процесах відбувається зміна і право-лівій міжпівкульної асиметрії активності мозку. Спочатку права, субдомінантна півкуля як би "розкріпачується", активується. На наступному етапі, у міру стирання асиметрії, обидві півкулі мозку починають працювати в одному режимі, умовно-правопівкульному або "дитячому", немов повертаючись в спочатку природний стан, властивий мозку ще до опанування мови і логічного мислення. І в тому і в іншому випадку домінантна, ліва півкуля (у правшей) запускає, ініціює процес створення особливого стану свідомості. Воно нібито добровільно передає естафету влади, делегує контроль стану свідомості правій півкулі і сприяє його активації [9].

Цей процес можна активувати, зайнявши ліву півкулю монотонним спостереженням тілесних відчуттів, в першу чергу на підконтрольній або "підвідомчій" йому правій половині тіла. При цьому, для того, щоб утримати увагу тривало, необхідно уникати звикання, пов'язаного з адаптацією порогів чутливості, завдяки якій ми перестаємо помічати постійне, протягом довгого часу відчуття (якщо воно не пов'язане з болем), що не міняється. Відповідно, спостережуване тілесне відчуття повинне відповідати суперечливим вимогам: з одного боку, бути звичним і стійким, "довгограючим", незмінно присутнім, з іншої - повинно мінятися, щоб уникнути перемикання уваги, його розсіювання. Це протиріччя вирішується при використанні для спостереження відчуттів, пов'язаних з ритмічними природними процесами організму, зокрема диханням. І звичайно, створення умов для роздільної сенсорної стимуляції півкуль шляхом монолатеральних подразників - наприклад, відчуттів на одній половині тіла - допомагає впливати на функціональний стан мозку необхідним чином. У клінічній психотерапії це світило назву латеральної терапії [9].

У традиціях духовних практик народів Азії це було виявлено інтуїтивно, емпірично, і використалось упродовж багатьох віків [9].

Зокрема, в йогі поперемінне носове дихання використовується в техніці пранаямы. Слідує відмітити, що і "одностороннє" носове дихання може виникати і само по собі з цілком природних причин, у зв'язку з анатомофізіологічними особливостями організму. А саме, у людей з викривленою носовою перегородкою подібне дихання відбувається мимоволі.

Нерідко подібне звичне асиметричне дихання супроводжується підвищеною трансовою готовністю [9].

На практиці описаний вище комплекс дихальних вправ застосовується таким чином, спочатку протягом декількох хвилин, можна заспокоїти ліву півкулю спостереженням за відчуттями дихання в області правого носового ходу. Для того, щоб відвернути його від первинних словесно оформлених думок, можна зайняти левопівкульні мовні юні монотонним підрахунком вдихів-видихів, з одноманітно-ритмічною декламацією. Потім - активізувати праву півкулю, також протягом декількох хвилин спостерігаючи за відчуттями дихання, тепер уже в області лівого носового ходу. Після цього - допомогти синхронізації активності обох півкуль шляхом поперемінного спостереження або ритмічного перемикання після заданого числа дихальних циклів з "лівого" на "праве" носове дихання, і навпаки. І, нарешті, повернутися до спостереження симетричного носового дихання, одночасно з ототожненням синхронних дихальних відчуттів і в інших ділянках тіла.

Слід прийняти зручну позу тіла, розслабитися і провести подумки ревізію відчуттів свого тіла, дихаючи носом. При цьому легким дотиком пальців в області лівого крила носа створити перешкоду для проходження повітря, так, щоб дихання здійснювалося лише через правий носовий хід. При цьому дихати необхідно усвідомлено, не просто роблячи вдих і видих, а уважно і безвідривно спостерігаючи за відчуттям переміщення повітря через носові ходи, а також за виникненням відбитих відчуттів в окремих ділянках тіла і за тим, як міняється загальний стан. Для пригнічення сторонніх відволікаючих думок слід промовляти про себе число досконалих дихань, роблячи це досить повільно, розтягуючи вимовлення на увесь дихальний цикл [9].

4 рівень. Медитація. Інформаційні листи 2

Знайдіть приємне тихе місце, де вас ніхто не потурбує 10-1 хвилин. Сядьте у зручну позу, обов'язково тримаючи спину прямо. Це може бути поза ноги по-турецьки на підлозі, а може бути і зручний стілець, але при цьому ноги повинні обов'язково стояти на землі повною ступнею. Закрийте очі та покладіть руки на коліна долонями вгору. Кілька хвилин просто спостерігайте за диханням. Усвідомте і відчуйте, як повітря проходить через ваші ніздрі та горло. Відчуйте, як під час дихання піднімається та опускається ваша грудна клітини. Зверніть увагу на те, як напруженість м'яко залишає ваше тіло. разом з повітрям, що видихається через рот.

Коли ви відчули, що ваше тіло розслабилося, зміните ритм вашого дихання. Зробіть глибокий вдих на рахунок один, потім затримайте ваше дихання на чотири секунди, і видихайте повільно на рахунок "два".

Продовжуйте дихати за методом "один-чотири-дві", зосередивши свою увагу на диханні, протягом 10 хвилин.

Медитація зі свічками, наступний популярний метод, призначений для медитації вдома. Наше тіло та свідомість повністю розслаблено, але ми сконцентровані на певному предметі. Це досить складно, якщо врахувати, що в наш час багатозадачність наше свідомість тільки і робить, що перемикається в короткий проміжок часу між кількома завданнями. Деякі примудряються робити їх практично одночасно. Але як уже неодноразово було помічено, що успішне виконання завдання полягає у відсіченні всього зайвого та концентрації на конкретної мети. У цьому нам допоможе практика медитації зі свічками [10].

Висновки

У статті наведено теоретичне заохочення підходів до розгляду проблеми емоційного регулювання у професійній діяльності працівників морегосподарської галузі.

Запропоновано варіант вирішення даної проблеми засобами розробленого нами тренінгу емоційного регулювання у працівників морегосподарської галузі.

Вважаємо, що на даний час цей тема є актуальною як у теоретичному так і практичному сенсі в рамках цієї статті не вичерпана. Продовжуватимемо цей напрямок досліджень у своїй подальшій практичній роботі.

Література

1. Бондаревич С. М., Семеннікова С. О. (2024). Дослідження впливу психологічних особливостей на розвиток психосоматичних розладів в умовах високої відповідальності працівників морегосподарської галузі. Журнал «Перспективи та інновації науки» (Серія «Педагогіка», Серія «Психологія», Серія «Медицина») №5 (39), 685-698

2. Безлуцька О.П. (2020). Психологічні передумови виникнення помилкових дій суднових операторів. Габітус. Випуск 15, 219-222.

3. Колегаєв М.А., Іванов Б.Н., Басанец Н.Г. (2007). Безопасность жизнедеятельности и выживание на море: Учеб пособие / Под ред. В.В. Пономаренко. Одесса: ОНМА, 352 с.

4. Косенко, К. А. (2020). Стан сімейного функціонування моряків далекого плавання різних соціальних груп та рівнів психосоціального стресу./ Експериментальна і клінічна медицина, 86 (1), 31-40.

5. Сорока О.М., Бабелюк О.В. (2021). Психологічні ресурси стресостійкості моряків далекого плавання. / Журнал «Габітус». Випуск 25, 169-174.

6. Стасюк В.В., Дикун В.Г., Кириченко А.В. (2024). Психологічні особливості професійної діяльності військових моряків. / Вісник Національного університету оборони України 1 (77), 152-158.

7. Матійків Ірина. (2023). Управл. емоціями у педаг. діяльності: структура навч. курсу. Збірн. наук. праць. Київ-Львів-Бережани-Ломжа. ( 12), 118-123.

8. Самелюк A.A., Шашко О.В. (2019) Емоційна регуляція діяльності людини.(1), 132-133.

9. Кернас А. В. (2023) Психологічні особливості супроводу спортивної діяльності у різних видах єдиноборств. Навч.-метод. посібник. Одеса.100.

10. Терещенко І.Г., Гусєв А. І.( 2023) Медіація в школі: види, принципи, практичні аспекти застосування. // Психологія навчання (3),125-133

References

1. Bondarevych S. M., Semennikova S. O. (2024). Doslidzhennya vplyvu psykhologichnykh osoblyvostej na rozvytok psykhosomatychnykh rozladiv v umovakh vysokoji vidpovidal'nosti pratsivnykiv moregospodars'koji galuzi [Study of the influence of psychological characteristics on the development of psychosomatic disorders in conditions of high responsibility of workers in the maritime industry]. Zhurnal «Perspektyvy ta innovatsiji nauky» (Seriya «Pedagogika», Seriya «Psykhologiya», Seriya «Medytsyna») №5 (39), 685-698. [in Ukrainian].

2. Bezluts'ka O.P. (2020). Psykhologichni peredumovy vynyknennya pomylkovykh dij sudnovykh operatoriv [Psychological prerequisites for the occurrence of erroneous actions of ship operators]. Zhurnal «Gabitus». Vypusk 15, 219-222. [in Ukrainian].

3. Kolegajev M.A., Ivanov B.N., Basanets N.G. (2007). Bezopasnost' zhyznedeyatel'nosty y vyzhyvanye na more: Ucheb. posobye. [Safety of life and survival at sea: Study guide]. Odessa: ONMA, 352 s. [in Russian].

4. Kosenko, K. A. (2020). Stan simejnogo funktsionuvannya moryakiv dalekogo plavannya riznykh sotsial'nykh grup ta rivniv psykhosotsial'nogo stresu [The state of family functioning of long-distance sailors of different social groups and levels of psychosocial stress]. Eksperymental'na і klinichna medytsyna, 86 (1), 31-40. [in Ukrainian].

5. Soroka O.M., Babelyuk O.V. (2021). Psykhologichni resursy stresostijkosti moryakiv dalekogo plavannya [Psychological resources of stress resistance of long-distance sailors]. Zhurnal «Gabitus». Vypusk 25, 169-174. [in Ukrainian].

6. Stasyuk V.V., Dykun V.G., Kyrychenko A.V. (2024). Psykhologichni osoblyvosti profesijnoji diyal'nosti vijs'kovykh moryakiv [Psychological features of the professional activity of military sailors]. VisnykNatsional'nogo universytetu oborony Ukrajiny 1 (77), 152-158. [in Ukrainian].

7. Iryna Matiykiv. (2023). Management of emotions in pedagogical activities: the structure of the training course. Collection of scientific works. Kyiv-Lviv-Berezhany-Lomzha. (12), 118-123.

8. Samelyuk A.A., Shashko O.V. (2019) Emotional regulation of human activity. (1), 132-133.

9. Kernas A. V. (2023) Psychological features of accompanying sports activities in various types of martial arts. Educational and methodological manual. Odesa. 100.

10. Tereshchenko I.G., Gusev A.I. (2023) Mediation in school: types, principles, practical aspects of mediation. // Psychology of science (3), 125-133

Размещено на Allbest.ru