Сучасні методи роботи з психологічною травмою у військовослужбовців: когнитивно-поведінковий підхід

Размещено на http://allbest.ru

ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет»

Сучасні методи роботи з психологічною травмою у військовослужбовців: когнитивно-поведінковий підхід

Ендеберя Ірина Володимирівна кандидат психологічних наук,

доцент, кафедри практичної психології

м. Словянсьск

Анотація

У статі розкрито теоретичний аналіз вивченні особливостей прояву психологічної травми у військовослужбовців, яка пов'язана з їх участю у боєвих діях. Як показано в дослідженнях, психологічна травма перешкоджає безпосередньому поверненню до сприятливих та нормальних умов для життя. Надаються результати аналізу за означеною проблемою, які засвідчують відсутність спеціальних системних досліджень особливостей психологічної травми у військовослужбовців. У статі вивчені та розкрити психологічні зміни особистості військовослужбовця з психологічною травмою, основні прояви та зовнішні форми психологічної травми у військовослужбовців: демонстративні, депресивні та агресивні прояви. Виявлено, що основними головними психологічними проблемами військових є демонстративність поведінки, страх, підозрілість та агресивність. До основних особливостей поведінки військовослужбовців можна віднести певну конфліктність в сім'ї, з колегами по роботі, родичами, зловживання наркотиками та алкоголем, спалахи гніву. Встановлені основні психологічні симптоми військовослужбовців при посттравматичних стресових порушеннях: занадто велика збудливість; перебільшене реагування; емоційне притуплення; агресивність; порушення концентрації уваги та пам'яті; депресія; загальна тривожність; напади люті; зловживання лікарськими та наркотичними речовинами; непрохані спогади; галюцинаційні переживання та проблеми із засипанням; виникаючі думки про самогубство; «провина за те, що вижив». Розкрито один із сучасних та дієвих методів роботи з психологічною травмою у військовослужбовців когнітивно-поведінкова психотерапія (КПТ), за допомогою якої можна досягти високих результатів.

Ключові слова: військовослужбовець, психологічна травма, посттравматичні стресові порушення, психологічна проблема, терапія.

Abstract

Modern methods of working with psychological trauma in military servants: a cognitive_behavioral approach

Endeberya Iryna Volodymyrivna Candidate of Psychological Sciences, Associate Professor, Department of Practical Psychology, Donbas State Pedagogical University, Slovyansk

The article discloses a theoretical analysis of the study of the peculiarities of the manifestation of psychological trauma in servicemen, which is connected with their participation in combat operations. As research shows, psychological trauma prevents immediate return to favorable and normal living conditions.

The results of the analysis of the specified problem are presented, which prove the absence of special systematic studies of the peculiarities of psychological trauma in military personnel.

In the article, psychological changes in the personality of a serviceman with psychological trauma, the main manifestations and external forms of psychological trauma in military servicemen are studied and revealed: demonstrative, depressive and aggressive manifestations.

It was found that the main psychological problems of the military are demonstrative behavior, fear, suspicion and aggressiveness.

The main characteristics of the behavior of military personnel include certain conflicts in the family, with work colleagues, relatives, drug and alcohol abuse, and outbursts of anger.

The main psychological symptoms of military personnel with post-traumatic stress disorders have been established: excessive excitability; exaggerated response; emotional blunting; aggressiveness; impaired concentration and memory; depression; general anxiety; fits of rage; abuse of medicinal and narcotic substances; uninvited memories; hallucinatory experiences and problems falling asleep; arising thoughts about suicide; "survivor's guilt."

One of the modern and effective methods of working with psychological trauma in military personnel cognitive-behavioral psychotherapy (CBT), which can be used to achieve high results has been revealed.

Keywords: military serviceman, personality, psychological trauma, posttraumatic stress disorder, psychological problem, therapy.

Вступ

Постановка проблеми. Наше суспільство в останній час на постійній основі перебуває в умовах стресових ситуацій, війна, воєнні дії, швидкий темп життя, проблеми у стосунках з близькими та здоров'ям все це призводить до утворення психологічних травм різного характеру. У світі, який наповнений буденними справами та різними перешкодами неодмінно зустрічаються ситуації, які мають безпосередню дію, негативний вплив на психологічний, психічний та фізичний стан людей.

Використання терміну психологічна травма найчастіше зустрічається у часи складних, кризових періодів суспільства. Психологічна травма несла свій контекст ще у далекому минулому, проте не сприймалася серйозно у спільнотах людей. Травмовані люди завжди стояли у боротьбі між бажанням викинути цей спогад зі своєї свідомості та бажанням розповісти про травму всім. Це все пояснюється тим, що наша психіка для збереження власної цілісності включає низку захисних механізмів.

Виникає така травма як наслідок незавершеності інстинктивної реакції організму на травматичну подію [3]. Дана травма є дуже серйозною, її часто порівнюють з фізичною. При останній людина швидко зверне увагу, звернеться за допомогою до спеціаліста, та травму буде усунено. При психологічній травмі буде набагато важче, бо людина до неї звикає, живе з нею і не звертається за допомогою до спеціаліста [1]. Психологічна травма має великі наслідки для здоров'я та життєдіяльності людини. Вона забирає у людини всі сили, здатність радіти життю. У людини протягом життя може бути декілька травм. Скільки у людини травм, стільки й ресурсів за допомогою яких вона бореться з нею [1]. Травма також викликає нестерпні душевні страждання та тривоги. Психіка людини влаштована гармонійно, а її механізми дозволяють людині у будь яких умовах зберегти свою цілісність і вижити.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблему психологічної травми досліджували науковці різних галузей, що дає змогу відокремити історичний (Ж.Брейєра, З.Фрейда, Ж.М.Шарко,) та психологічний (А. Венгер, В. Дорозцева, П. Левін, М. Решетніков, О. Феніхель) підходи при визначенні причин виникнення та поширення даного явища.

Впродовж життя трапляються різні психотравмуючі ситуації, до них ми можемо віднести ті, які загрожують життю людини, гідності, честі, ситуації, які стосуються навмисного введення в оману, події всесвітнього характеру та ті, що загрожують здоров'ю та позначаються на кризових станах особистості. Українське суспільство за роки свого існування прожило низку психотравмуючих ситуацій, які призвели до утворення колективної травми. Війна, яка відбувається в Україні стає вагомою ланкою в утворенні у суспільства історичної травми, а також особистісних психологічних травм людини. Саме ці події дозволяють нам відновити та узагальнити уже існуючі дослідження. Доля галузі вивчення психологічної травми напряму має відношення від політичного руху. «Психологічна травма травма, що виникає у результаті дії на психіку людини особисто значущої інформації»[2 ;4]

Термін «психічна травма» вперше з'явився в науковій літературі в кінці 19 сторіччя, але процес її визнання в якості окремого нозологічного поняття зайняв майже 100 років. Психічна травма розглядається як поняття, яке позначає будь яке переживання, яке викликає нестерпні душевні страждання. Нестерпними визначаються ті, для перенесення яких у конкретної особистості механізмів коупінгу є недостатньо.

Психічні травми поділяються на Т травми це події, які характеризуються небезпекою для життя участь у бойових діях, ураження тіла чи сексуальне скривдження, бути свідком насильства чи самогубства, ДТП, та т травми сильні стресові події, що перевищують ресурси коупінгу з ними втрата, розлучення, зміна місце проживання, роботи тощо. Реакція людей на травму і наслідки для психічного здоров'я можуть бути дуже різними від відсутності негативних наслідків до дуже виражених, таких, як посттравматичний стресовий розлад. В даному випадку важливим фактором є преморбідний склад особистості, який обумовлює специфіку проживання травмуючих подій добре інтегрована особистість з мінімальним траватичним досвідом має більше ресурсів коупінгу при зустрічі з надзвичайно важкими обставинами загрозою своєму життю та близьких, втратою житла, роботи, невизначеністю тощо.

Психологічна травма також є результатом перебування людини в певній ситуації, яку визначають як психотравмуючу. Психотравмуюча ситуація зумовлена впливом природних, соціальних, інформаційних, особистісних та інших чинників на людину, яка супроводжується зростанням психологічного напруження, порушенням механізмів адаптації, частковим або повним руйнуванням психологічного світу особистості.

Небезпека психологічних травм полягає у довготривалості та замаскованості від самої людини, її деструктивних наслідків, що призводить до розгор тання травматичного досвіду. Саме психотравмуючі події суттєво порушують базове почуття безпеки та зумовлюють ризик руйнування адаптаційної системи особистості, що призводить до невротизації, зростання конфліктності у соціальних взаєминах та порушення регуляції поведінки особистості [2]. психологічний травма український військовослужбовець

Над психотравмою та її дослідженням працювало багато вчених, які неодноразово розпочинали дослідження над психотравмою, потім раптово їх припиняли і пізніше розпочинали знову. Як ми бачимо історія психотравми супроводжується періодами забуття та періодами відновлення. Вивчення даного питання є дуже суперечливе, воно постійно заводить у сферу немислимого і застрягає на фундаментальному питанні віри.

Для того щоб досліджувати психологічну травму, потрібно зустрітися лице в лице з суперечливими якостями людини, а саме, уразливість перед навколишнім світом та потенціалом зла в людській природі [5].

Відзначимо що у працях науковців І. Кучманич, та Р. Мороз з'ясовано, що психологічна травма виникає внаслідок порушення цілісності функціонування психіки [1;4]. Ця цілісність складається з чотирьох вимірів буття особистості: тілесний, емоційний, когнітивний та духовний. Всі ці виміри поступово розвиваються впродовж онтогенезу. Вони є взаємопов'язані, та утворюють цілісну систему особистість. Коли руйнується цілісність цих вимірів буття особистості, то це спричинює виникнення психологічної травми[1;4]

Наприклад, військовий психолог К. Макнаб, зазначав, що діяльності людині-бійцеві під час бою та у військових умовах притаманним є певний особливий характер, тому що вона відбувається в умовах значної хронічної небезпеки, іншими словами у постійній небезпеці втратити життя чи здоров'я, а, з іншої сторони, в умовах не лише безкарного знищення подібних собі, а й у прямій необхідності і у заохочувальному бажанні робити саме це в ім'я цілей загального благополуччя для власного народу, так з метою свого власного самозбереження, що відповідним чином створює відповідні умови для загального розвитку гострого внутрішньоособистісного конфлікту [3]

Як відмічають у власних дослідженнях науковці М. Костицький, В. Кремень, С. Максименко, О. Сафін, Б. Олексієнко, В. Толубко, «здійснення і організація психологічної підготовки ґрунтується на певних психологічних загальних механізмах формування психологічної готовності воїнів до бойових дій» [5].

Зазначимо, що в дослідженнях військової тематики значна увага зверталася саме на аспекти емоційні діяльності воїнів (В. Моляко, В. Осьодло, Є. Потапчук, І. Приходько, М. Корольчук, М. Томчук, Н. Оніщенко, О. Бойко, О. Тімченко, С. Миронець та інші).

Мета статті полягає у теоретичному обґрунтуванні сучасного методу роботи психолога з психологічною травмою у військовослужбовців за допомогою когнитивно-поведінкової терапії.

Дослідження психологічної травми мають давню історію. Над психотравмою та її дослідженням працювало багато вчених, які неодноразово розпочинали дослідження над психотравмою, потім раптово їх припиняли і пізніше розпочинали знову. Як ми бачимо історія психотравми супроводжується періодами забуття та періодами відновлення. Вивчення даного питання є дуже суперечливе, воно постійно заводить у сферу немислимого і застрягає на фундаментальному питанні віри. Для того щоб досліджувати психологічну травму, потрібно зустрітися лице в лице з суперечливими якостями людини, а саме, уразливість перед навколишнім світом та потенціалом зла в людській природі [2].

Історія поняття травми випливає з праць: З. Фрейда, Ж. Шарко, Ж. Брейєра. Першу психоаналітичну теорію травми в якій травма розглядалася як глибоко вкорінений у несвідомій сфері афект, що надає патогенний вплив на психіку людини та є підґрунтям невротичних розладів створив Фрейд [1]. Він вважав, що джерелом травми не є зовнішні події, а сама психіка, у розщепленні Его, до якого приводить травматична тривога, яка заснована на несвідомих фантазіях.

Також психологічну травму досліджував та описував у своїй праці «Психоаналітична теорія неврозів» науковець О. Феніхель. На його думку будь який раптовий та сильний потік подразників здатний викликати психологічну травму в індивіда. О. Феніхель підкреслював, що травмуючий вплив прямо пропорційний його раптовості [1].

У сучасних працях психологічна травма визначається як стан сильного страху, що переживається людиною при зіткненні з раптовою подією, яка є потенційно загрозливою її життю. Такий страх не дозволяє індивіду контролювати та ефективно реагувати на цю чи іншу подію. Це все ми можемо побачити на прикладі, який відбувається зараз це війна Росії проти України. Ми бачимо тисячі людей, які зіткнулися з раптовою подією, а саме з війною, яка загрожує життю людей. Практично у всіх цих людей є глибока психологічна травма.

Психологічна травма має свій механізм дії. Він включає наявність зовнішньої події, яка суб'єктивно переживається як травматична; гостре емоційне переживання, що супроводжується відчуттям психологічного дискомфорту і душевного болю; обмеження функціонування «Я» і як наслідок як негайні так і відстрочені у часі реакції (психосоматичні розлади); руйнування адаптаційної системи особистості; посилення схильності до майбутньої травматизації [1;2]. У цей момент оптимальним є вихід із травматичної ситуації, звичайно якщо це можливо. У випадку якщо не можливо уникнути психотравмуючої ситуації, якась частина Я має бути видалена. Для того щоб це відбулося, інтегроване Его розділяється на фрагменти або дисоціюється [1].

Дисоціація є нормальною частиною захистів психіки від потенційного пошкодження травматичної дії. Коли переживання розподіляються по різним відділам психіки і тіла, а саме переходять в несвідомі аспекти психіки і тіла, тоді з'являється перешкода інтеграції єдиним елементам. В пам'яті індивіда що пережив травматичні події, з'являються провали, для нього стає неможливою вербалізація того, що з ним відбулося [2]. На відміну від психіки, яка витісняє травматичний досвід в несвідоме, тіло зберігає інформацію про травму. Наше тіло настільки усвідомлене, що завжди знаходить спосіб подати сигнал що у нас порушено [3]. Ми повинні миттєво реагувати на сигнали тіла, які стосуються психологічної травми. Адже травмовані люди почуваються цілковито покинутими, самотніми, викинутими з людських та божественних систем опіки та захисту, що підтримують життя. Травмовані люди відчувають що належать більше до мертвих ніж до живих.

Отже, таким чином знання про психологічну травму є дуже важливими у теперішній час. Психологічна травма залишає глибокі та суттєві наслідки для людини в цілому. Вона є небезпечною але потрібна нам, бо це як школа виживання, яка нам знадобиться у житті і стане нам досвідом в майбутньому.

Виклад основного матеріалу

Події, які почали відбуватися у країні в 2022 році принесли багато травматичних наслідків для військовослужбовців та мирних жителів. Більшість бійців, які поверталися з зони бойових дій мали присутні неадекватні та нервові реакції. У незначної кількості бійців розвивається ПТСР, про те, це відбувається не у всіх.

Знаходження на війні можна віднести саме до тієї екстремальної ситуації, коли військовослужбовець знаходиться в найсильнішому стресі психоемоційного характеру, при цьому долаючи його певними вольовими зусиллями.

Для всіх учасників бойових дій характерними також є емоційна відособленість та емоційна напруженість, підвищена агресивність і дратівливість, безпричинні спалахи гніву, напади тривоги і страху. Відмічаються повторювані досить яскраві нічні кошмари та сни бойових ситуацій, певні нав'язливі спогади про події психотравмуючого змісту, які супроводжуються досить важкими переживаннями, раптові емоційні сплески з «поверненням» в ситуації психотравмуючого змісту. Досить часто також присутні відповідні думки про самогубство, що в других випадках завершуються реальною реалізацією відносини [3].

Робота у умовах воєнного стану висуває значні вимоги до нервовопсихічної, а особливо емоційної та вольової сфери людини, оскільки однією із основних умов успішного виконання завдань в бою являється здатність військовослужбовця відповідним протистояти стресовим ситуаціям, фізичним навантаженнями, необхідність адекватного й швидкого реагування на події та ситуації в екстремальних умовах [2].

Діяльність військових в зоні бойових дій характеризується впливом на психіку людини різноманітних факторів стресу. Загальна тривалість їх впливу, а також психотравмуючий характер, здатні сприяти появі таких змін у психічній діяльності самого воїна, що зменшують ефективність його відповідних можливостей під час ведення бою, та можуть мати негативний прояв в умовах мирного часу [3;4 ].

Необхідно відмітити, що в умовах певної загрози в самої людини значною мірою знижується почуття безпеки, в її поведінці розпочинає переважати компонент емоційний, розпочинають вмикатися інстинктивні поведінкові форми, знижується здатність до саморегуляції та критичність мислення. В сфері емоційній переважають тривога, страх, напруженість, гнів, агресія, почуття провини, апатія, пригніченість тощо. В переважній більшості всіх випадків постраждала від війни людина передає оточуючим власні почуття та переживання. Весь її стан видає реакцію на те, що було пережите, відбувається реагування на психотравмуючої події. В поведінковій сфері військового майже завжди простежуються значні зміни, зумовлені переважно пережитими подіями. Якщо ж говорити про характер взаємодії, спілкування, взаємин в загальному, то в даних сферах зі сторони постраждалих простежується агресивна поведінка (не завжди обґрунтована), пошук винних, конфлікти, відчуження.

Майже в усіх хто приймав безпосередню участь в бойових діях неминуче простежуються відповідні зміни у психічному та фізичному стані. Кожен п'ятий учасник бойових при відсутності фізичних ушкоджень страждає відповідною нервовими психічними розладами, а з поміж ранених та покалічених кожен третій. Проте це тільки певна частина «айсберга», що безпосередньо утворюється після певних впливів екстремального змісту. Другі наслідки розпочинають безпосередньо проявлятися через декілька місяців після безпосереднього повернення до сприятливих та нормальних умов для життя. Це різноманітні захворювання психосоматичного характеру відносини [5].

Головними проблемами військових є демонстративність поведінки, страх, підозрілість та агресивність. До їхніх основних особливостей поведінки можна віднести певну конфліктність в сім'ї, з колегами по роботі, родичами, зловживання наркотиками та алкоголем, спалахи гніву.

Для всіх учасників бойових дій характерними також є емоційна відособленість та емоційна напруженість, підвищена агресивність і дратівливість, безпричинні спалахи гніву, напади тривоги і страху. Відмічаються повторювані досить яскраві нічні кошмари та сни бойових ситуацій, певні нав'язливі спогади про події психотравмуючого змісту, які супроводжуються досить важкими переживаннями, раптові емоційні сплески з «поверненням» в ситуації психотравмуючого змісту. Досить часто також присутні відповідні думки про самогубство, що в других випадках завершуються реальною реалізацією відносини [2].

До других психічних явищ, що присутні у ветеранів воєн, належить відповідний стан песимізму, відчуття певної занедбаності другими; недовіри до других людей, певна неспроможність говорити про події воєнних дій; відповідна втрата власного життєвого сенсу; певна невпевненість у власних силах; відповідне відчуття деякої нереальності саме того, що мало місце на війні; відповідне відчуття саме того, що загинув «ти» під час воєнних дій; відчуття певної нездатності безпосередньо впливати на сам хід відповідних подій; нездатність бути відкритим під час спілкування з другими людьми; потреба носити із собою зброю; неприйняття ветеранами інших війн; тривожність; бажання зігнати на комусь злість за те, що був посланий на війну, і за все, що там сталося; негативне відношення до представників влади; відношення до жінок лише як до певного об'єкта сексуального задоволення; необхідність брати безпосередню участь в досить небезпечних «пригодах»; спроба отримати відповідь на запитання, чому саме загинули твої бойові товариші, а не ти сам відносини [1, с. 6].

Усі ці прояви засвідчують про існування в учасників бойових дій психологічної травми.

Психологічна травма залишає по собі дуже негативні наслідки для організму військовослужбовця в майбутньому. Часто людина не звертає на це увагу і продовжує жити звичним для неї життям. Переживання травматичних подій є нелегким випробуванням для людської психіки. На жаль не у всіх хто зазнав травми достатньо внутрішніх ресурсів та підтримки оточення аби відновити себе після травми та стабілізуватися. Оцінюючи ці страшні події, які відбуваються зараз в нашій країні, ми спостерігаємо як наші громадяни стикаються зі смертю та іншими загрозами для їхнього життя.

Все це провокує цілу низку симптомів, які істотно впливають на життя військовослужбовця та знижують його якість. Всі ці почуття жаху і безпорадності з якими стикнулися військовослужбовці під час переживання травматичних подій, нажаль, часто не залишаться в минулому і будуть продовжувати переслідувати їх у майбутньому житті. Вони можуть виникати кожного разу, коли хтось нагадує про травму і звичайно будуть супроводжуватися іншими більш серйознішими проблемами та розладами до яки належать: депресія, тривожні розлади, паніка, фобія.

Усе перелічене вище не буде сприяти налагодженню життя та буде призводити до ще глибшого занурення в проблеми, а саме, будуть руйнуватися взаємини з людьми, буде втрачатися соціальний статус людини та буде відбуватися деградація особистості. Часто люди це не розуміють і не звертаються по вчасну фахову допомогу і тим самим не запобігають несприятливим наслідкам переживання травматичних подій та їх подолання.

Тому, один з методів, який використовують при психологічній травмі є когнітивно поведінкова психотерапія.

Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) - метод терапії, який широко застосовують у всьому світі для лікування різних психічних розладів. Він адаптований для роботи з пацієнтами всіх вікових груп і ґрунтується на припущенні, що наші думки і переконання впливають на нашу поведінку та емоційний стан. Терапія охоплює ідентифікацію та зміну негативних і деструктивних думок і установок, а також використання різних технік і методів для розробки нових, більш здорових моделей мислення.

Ефективність КПТ була підтверджена численними дослідженнями, і його вважають одним із найефективніших методів психотерапії на позитивне мислення.

В її основі лежить нейробіологічна модель травми, відповідно до якої під час переживання травматичної події відбувається низка змін у функціонуванні мозку, через які травматичний досвід у повній мірі не інтегрується в наративну пам'ять, а продовжує впливати на життя людини та її психологічний стан.

Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) успішно застосовується для лікування різних психічних розладів, включно з обсесивно-компульсивним розладом, посттравматичним стресовим розладом, депресією, сексуальними розладами, панічним розладом, іпохондричним розладом, розладом особистості, соціофобією та розладами прийому їжі. КПТ допомагає пацієнтам розробити нові, більш здорові моделі мислення і поведінки, що в результаті призводить до поліпшення їхнього стану і скорочення симптомів цих розладів.

Також КПТ ефективна для лікування панічного розладу, іпохондричного розладу, розладу особистості та соціофобії. Методи і техніки КПТ, такі як експозиція і рольова гра, використовуються для допомоги пацієнтам подолати свої страхи, усвідомити і змінити негативні думки і поведінкові патерни. У разі розладів вживання їжі, КПТ допомагає пацієнтам розвинути нові стратегії мислення і поведінки щодо їжі і свого тіла, з метою досягнення здорового ставлення до харчування і самооцінки.

Модель такої терапії передбачає низку кроків, які разом повинні здійснити фахівець та клієнт: психоедукацію про реакцію на травму для нормалізації стану особи та обґрунтування наступних кроків, когнітивну терапію для роботи з когнітивними викривленнями та переконаннями людини про свій стан, щоб допомогти людині оволодіти своїм станом і таким чином зменшити збудження нервової системи, та експозицію як ключовий елемент, завдяки якому відбувається опрацювання травматичних спогадів і переведе ння їх до наративної пам'яті.

Конкретну терапевтичну процедуру розробляють для кожного клієнта індивідуально, при цьому враховуючи специфіку травматичного впливу життєвого досвіду, особистісних рис, рівня розвитку когнітивних процесів, а також інших факторів, які впливають на здатність людини до відновлення. Когнітивно поведінкова психотерапія базується на стосунку партнерської співпраці між клієнтом і терапевтом [1;3].

Основна ідея когнітивно поведінкової терапії полягає в тому, що емоційні реакції та поведінка людей сильно залежить від когніцій, а саме від їхніх думок, переконань, ситуацій в яких вони перебувають, в основі цього лежить значення, яке вони надають подіям свого життя. Поведінка людини відіграє ключову роль у зміні психологічних станів.

Когнітивно поведінкова терапія вважає, що поведінка може суттєво впливати на думки, емоції, а також те, що змінюючи ваші дії, ви можете змінити ваші думки та емоції. Іншими словами можна сказати, що психологічні проблеми це частина континууму, вони не існують в іншому вимірі.

Основні принципи когнітивно поведінкової терапії:

• Когнітивний принцип: вирішальне значення має інтерпретація події, а не лише сама подія.

• Поведінковий принцип: те, що ми робимо, має значний вплив на наші думки та емоції.

• Принцип континууму: проблеми психічного здоров'я найкраще розглядати як крайній ступінь вираження нормальних процесів.

• Емпіричний принцип: важливо емпірично оцінювати теорії та методи лікування.

• Принцип інтерактивної системи: корисно розглядати проблеми як взаємодію між думками, поведінкою, емоціями, фізіологією та навколишнім середовищем, в якому функціонує людина.

* Принцип «тут і тепер»: результативніше зосередити увагу на поточних процесах, ніж на минулому [4].

Базова модель при когнітивно поведінковій терапії: автоматичні думки, емоції, поведінка, фізіологічні реакції. Всі ці системи взаємодіють між собою, впливаючи одна на одну, а також взаємодіють з навколишнім середовищем.

Приваблює ця терапія тим, що вона є короткотривалою, приблизно від 6 до 20 сесій. Кількість сесій залежить від конкретних проблем, клієнта, наявних ресурсів. Як можна побачити, когнітивно поведінкова терапія є ефективним та дієвим способом роботи з клієнтами, оскільки допомагає їм розробити стратегії подолання проблем і супроводжує їх у процесі вироблення нових, більш адаптивних способів світосприйняття [4]

Висновки

Отже, в процесі аналізу теоретичних здобутків зарубіжних та вітчизняних науковців, ми виявили, що психологічна травма це переживання особистості, які викликані зовнішніми подразниками. Тобто відбувається сильне потрясіння психіки, яке сильно впливає на подальший розвиток особистості.

Доведено, що психологічна травма не виникає раптово, всьому цьому передують тривалі стресові стани, впливи сторонніх чинників, насилля, терор, злочинність та багато інших травмуючих подій. У період 2022-20224 року українське суспільство зазнало багато подій, які вплинули на виникнення психотравми, а саме війна.

В результаті аналізу теоретичних досліджень вчених, нами були встановлені основні психологічні симптоми військовослужбовців психологічній травмі: занадто велика збудливість; перебільшене реагування; емоційне притуплення; агресивність; порушення концентрації уваги та пам'яті; депресія; загальна тривожність; напади люті; зловживання лікарськими та наркотичними речовинами; непрохані спогади; галюцинаційні переживання та проб леми із засипанням; виникаючі думки про самогубство; «провина за те, що вижив».

Спираючись на вище вказане, вважаємо, що самостійно позбутися від психологічної травми не можливо, потрібна кваліфікована допомога спеціаліста. Психологічна травма потребує конкретної роботи над нею. Робота повинна бути правильна, з досягненням потрібного результату. Для цього щоб не було небажаних наслідків потрібні кваліфіковані втручання в протікання травми та її запобігання. Дуже доцільним при психотравмі є метод є когнітивно поведінкова психотерапія. Когнітивно поведінкова психотерапія базується на стосунку партнерської співпраці між клієнтом і терапевтом. Тому, КПТ є ефективним та дієвим способом роботи з клієнтами, оскільки допомагає їм розробити стратегії подолання проблем і супроводжує їх у процесі вироблення нових, більш адаптивних способів світосприйняття.

Таким чином в процесі теоретичного дослідження ми намагалися детально висвітлити та розкрити сутність феномену «психологічна травма» та з'ясувати сучасні методи роботи з нею.

Література

1. Гоцуляк Н. Є. Психологічна травма : аналіз та шляхи її подолання / / Збірник наукових праць. Національна Академія Державної Прикордонної Служби України, 2015. №1 (74). 390 с.

2. Кокун О.М. Основи психологічної допомоги військовослужбовцям в умовах бойових дій: Методичний посібник. Київ: НДЦ ГП ЗСУ, 2015. 170 с

3. Мушкевич М. І. Основи психотерапії : навч. посіб / М І. Мушкевич, С.Є. Чагарна; за ред. М. І. Мушкевич. Вид 3-тє. Луцьк : Вежа Друк, 2017. 420 с.

4. Психологія бойової психологічної травми : монографія / О.А. Блінова. К. Талком, 2016. 246 с.

5. Психологія травмуючи ситуацій : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / О.Л. Туриніна. К. : ДП Вид. дім «Персонал», 2017. 160 с. Бібліогр : с. 149 159.

References

1. Goculjak, N. Є. (2015). РвШо^ісЬпа travma : anaHz ta shljahi її podolannja [sychological trauma: analysis and ways to overcome it]. Zbtrnik naukovih prac'. Nadonal'na Akadempa Derzhavnoi Prikordonnoї Sluzhbi Ukraini Collection of scientific papers. National Academy of the State Border Service of Ukraine, 1 (74) [in Ukrainian].

2. Kokun, O.M. (2015). Osnovipsihologwhnoi'dopomogi vtjs'kovosluzhbovcjam v umovah bojovih dtj [Basics of psychological assistance to servicemen in combat conditions], Ki'i'v: NDC GP ZSU [in Ukrainian].

3. Mushkevich, M. І. (2017). Osnovi psihoterapn [Basics of psychotherapy]. (vol. 1-3). Luc'k : Vezha Druk [in Ukrainian].

4. Blrnov, O.A. (2016). Psihologpa bojovoi psihologtchno'i travmi [Psychology of combat psychological trauma]. K. Talkom [in Ukrainian].

5. Turinma, O.L. (2017). Psihologja travmujuchi situadj [Psychology of traumatic situations]. K. : DP Vid. dm «Personal» [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru