Рефлексія як структуротворчий компонент професійної діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

НУ «Одеська юридична академіям

НТУ "ХШ"

Київський університет інтелектуальної власності та права

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди

Рефлексія як структуротворчий компонент професійної діяльності

Палій Алла Миколаївна кандидат педагогічних наук, доцент кафедри філософії та психології

Єльчанінова Тетяна Миколаївна кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри психології,

Шевченко Вікторія Миколаївна кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри ділової іноземної мови та перекладу

м. Харків, Київ

Анотація

У статті здійснено спробу осмислення рефлексії як психологічного чинника становлення професійної компетентності, який забезпечує спеціалісту розуміння власного внутрішнього світу, формує здатність до самоорганізації внутрішніх станів та впливає на свідоме, осмислене прийняття професійної діяльності.

Уточнено, що в основі рефлексивних процесів лежать операції зіставлення отриманих результатів з передбачуваними, що зумовлюють включення складних механізмів психічного регулювання, які забезпечують управління змінами, коригування та вдосконалення діяльності, розвиток особистісних якостей суб'єкта діяльності.

Для рефлексивної діяльності як загального феномена характерні сутнісні властивості діяльності: цілеспрямованість, предметність, свідомість, перетворювальний характер та взаємозв'язок усіх її структурних компонентів. Процес рефлексії постає як комплексна розумова здатність до постійного аналізу та оцінки кожного етапу професійної діяльності, як важлива передумова ефективної діяльності, глибокого її усвідомлення, критичного аналізу та конструктивного вдосконалення; як системоутворюючий фактор професіоналізму та зрілості, який визначається розвитком здібностей, способів та стратегій, що забезпечують усвідомлене подолання стереотипів особистісного досвіду та діяльності шляхом їх переосмислення.

Актуалізовано сутність понять «професійна рефлексія» та «рефлексивна культура». Доведено, що професійна рефлексія передбачає наявність у фахівця системи відповідних певній сфері діяльності знань, умінь, навичок, а також професійної спрямованості особистості у вигляді професійних нахилів, мотивів, здатності до прогнозування, професійного самовдосконалення та самоактуалізації. Рефлексивна культура як складова професійної рефлексії проявляється як готовність усвідомлювати та здатність переосмислювати й творчо перетворювати свій особистий і професійний досвід, досягати високої результативності професійної діяльності, здійснювати активний саморозвиток.

Ключові слова: професійна діяльність, професійна компетентність, рефлексія, професійна рефлексія, рефлексивна культура

Abstract

Palii Alla Mykolaivna candidate of pedagogical sciences, аssociate рrofessor of the department of philosophy and psychology, Kiev university of intellectual property and law of National university "Odessa Law academy" Kyiv

Yelchaninova Tetiana Mykolaivna Candidate of Psychological Sciences (Ph. D.), Associate Professor, Associate Professor at the Department of Psychology, H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University, Kharkiv

Shevchenko Victoria Mykolaivna PhD in Philological Sciences, Associate Professor of the Department Of Business Foreign Language and Translation, National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute", Kharkiv,

REFLECTION AS A STRUCTURING COMPONENT OF PROFESSIONAL ACTIVITY

The article attempts to understand reflection as a psychological factor in the formation of professional competence, which provides a specialist with an understanding of his own inner world, forms the ability to self-organize internal states and affects the conscious, meaningful acceptance of professional activity.

It is clarified that the basis of reflexive processes are the operations of comparing the obtained results with the expected ones, which lead to the inclusion of complex mental regulation mechanisms that ensure change management, adjustment and improvement of activities, development of personal qualities of the subject of activity.

Reflective activity as a general phenomenon is characterized by the essential properties of activity: goal-directedness, objectivity, consciousness, transformative nature and the interconnection of all its structural components. The process of reflection appears as a complex mental ability to constantly analyze and evaluate each stage of professional activity, as an important prerequisite for effective activity, deep awareness of it, critical analysis and constructive improvement; as a systemforming factor of professionalism and maturity, which is determined by the development of abilities, methods and strategies that ensure the conscious overcoming of stereotypes of personal experience and activity by rethinking them.

The essence of the concepts "professional reflection" and "reflexive culture" has been updated. It has been proven that professional reflection presupposes the specialist having a system of knowledge, abilities, skills relevant to a certain field of activity, as well as professional orientation of the individual in the form of professional inclinations, motives, ability to forecast, professional self-improvement and self-actualization. Reflective culture as a component of professional reflection manifests itself as a willingness to realize and the ability to rethink and creatively transform one's personal and professional experience, to achieve high productivity in professional activity, to carry out active self-development.

Keywords: professional activity, professional competence, reflection, professional reflection, reflective culture

Постановка проблеми

Модернізація системи професійної підготовки у закладах вищої освіти, як відомо, здійснюється на засадах компетентнісного підходу, метою якого є забезпечення якості підготовки спеціаліста, конкурентоспроможного на ринку праці, здатного до ефективної професійної діяльності на рівні світових стандартів, готового до постійного особистісного та професійного зростання, соціально та професійно мобільного.

Важливою складовою професійної компетентності є психологічна готовність майбутнього фахівця до майбутньої професійної діяльності, яка розглядається як чинник, який забезпечує неускладнене «входження у професію», сприяє особистісній самореалізації та забезпечує максимальну затребуваність особистісного та професійного потенціалу, визнання особистості оточуючими та усвідомлення професіоналом власної значущості. Психологічна готовність характеризується також позитивним ставленням до своєї професії, досвідом, мотивацією, сформованістю професійно значущих якостей, емоційних та вольових процесів.

Необхідним компонентом психологічної готовності до професійної діяльності як складової професійної компетентності, який визначає здатність фахівця не лише до якісної реалізації професійних обов'язків, а й до особистісного саморозвитку, самопізнання, є рефлексія. Відтак, виникає проблема осмислення рефлексії як чинника становлення професійної компетентності, оскільки саме рефлексія забезпечує спеціалісту розуміння власного внутрішнього світу, формує здатність до самоорганізації внутрішніх станів та впливає на свідоме, осмислене прийняття професійної діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питанням розвитку професійної компетентності присвячено ряд робіт зарубіжних (Ф. Вейнерт, Ж. Делор, Дж. Карсон, Р. Кеган, Дж. Куллахан, У. Мозер, Ж. Перре, Дж. Равен, Д. Райхен та ін.) та вітчизняних ( О. Антонова, Л. Маслак, Н. Бібік, С. Бондар, С. Вітвицька, Н. Волкова, М. Головань, О. Дубасенюк, І. Зязюн та ін.) науковців.

Різні аспекти розвитку особистісної рефлексії в зарубіжній психологічній науці представлені у роботах С. Бачос, М. Екенберга, М. Ментей, Я. Хойер і А. Клейн, С. Піншаен, Г. Женева і Н. Кечодж, Я. Шнедер та ін. У вітчизняній науці теоретичні дослідження особистісної рефлексії представлені А.Виного- родського, М.Григоровича, В.Фурмана та ін.

Дослідження професійної рефлексії (ролі рефлексії у контексті професіоналізації особистості) започатковане у працях М.Варбан, С.Васьківської, С.Максименка, М. Марусинець, Н.Побірченко, Н.Пов'якель, В.Семиченко, І.Цибулько та ін.

Ю. Шапошникова дослідила вплив рефлексії на професійне становлення практичного психолога.

Мета статті - проаналізувати явище рефлексії як психологічного чинника становлення професійної компетентності, який забезпечує фахівцю розуміння власного внутрішнього світу, формує здатність до самоорганізації, впливає на свідоме, осмислене прийняття професійної діяльності, забезпечує контроль та корекцію цієї діяльності, спонукає особистість до саморозвитку та самовдосконалення.

Виклад основного матеріалу

Слід зазначити, що проблема формування професійної компетентності належить до найбільш значущих сьогодні, що пов'язано з актуальними соціальними викликами. Професійну компетентність розглядають як один з провідних когнітивних компонентів підсистеми професійної діяльності, сфери професійного бачення, системи знань, що постійно розширюється і дозволяє виконувати професійну діяльність з високою продуктивністю.

Поняття "компетентність" у науковій літературі тлумачиться по-різному. В «Енциклопедії освіти» (за ред. В. Кременя) вона трактується як «сукупність знань і умінь, необхідних фахівцю для здійснення ефективної професійної діяльності: вміння аналізувати і прогнозувати результати праці, використовувати сучасну інформацію щодо певної галузі виробництва» [5, с.722]. психологічний компетентність самоорганізація професійний

Близьким до наведеного є визначення поняття «компетентність» у Словнику з професійної освіти, де воно подається як «сукупність знань, умінь, необхідних для ефективної професійної діяльності, уміння аналізувати, передбачати наслідки професійної діяльності, використовувати інформацію» [13, с.78].

У площині конкретного виду діяльності дає визначення аналізованого поняття С. Вітвицька, зауважуючи, що «компетентність є специфічною здатністю особистості до продуктивної діяльності у конкретній предметній галузі, яка, відповідно, включає вузько спеціалізовані знання, уміння і навички, досвід їх використання у реальному житті та відповідальне ставлення до виконання виробничих функцій» [3, с. 54].

У структурі професійної компетентності науковці виокремлюють і предметні знання (не просто їх сукупність, а сформованість певної установки, готовності фахівця до проблемного бачення реальності, до вміння знаходити адекватні шляхи та методи вирішення нестандартних завдань), і розвинені миследіяльсні, науково-дослідні, управлінські, комунікативні та організаторські здібності, і здібності до співробітництва та емпатії, і особистісно значущі якості (динамізм, мобільність, діловитість, відповідальність та ін), що забезпечують здатність до самореалізації у процесі професійної діяльності.

М. Головань, своєю чергою, зазначає, що «компетентність - це володіння компетенцією, що виявляється в ефективній діяльності і включає особисте ставлення до предмету і продукту діяльності; це інтегративне утворення особистості, що поєднує в собі знання, уміння, навички, досвід і особистісні властивості, які обумовлюють прагнення, здатність і готовність розв'язувати проблеми і завдання, що виникають в реальних життєвих ситуаціях, усвідомлюючи при цьому значущість предмету і результату діяльності» [4, с. 29]. При цьому базові компетенції як особливий результат освіти у формі знань, умінь, навичок виражаються як готовність мобілізувати внутрішні та зовнішні ресурси у невизначених ситуаціях на користь професійної діяльності.

У науковій літературі компетенція визначається як вищий рівень складних умінь, стадія професійної майстерності, на якій проявляються творчість, винахідливість, оперативне та адекватне реагування на нестандартну ситуацію в певній діяльності. Необхідність її сформованості для майбутнього фахівця обумовлена наявністю у діяльності проблемних ситуацій, коли відпрацьованих алгоритмів та стереотипних дій недостатньо, і на рівні складних умінь розвиваються ключові професійні компетенції, відмінність яких полягає у багатофункціональності, міждисциплінарності, міжпредметності та метапредметності. Узагальнюючи, поняття «компетенція» можна трактувати як інтегративну здатність мобілізувати психічні стани, а також наявні знання і уміння з метою ефективного вирішення проблем, що виникають у складних професійних ситуаціях.

У наукових працях багатьох дослідників поняття «професійна компетентність» пов'язується зі здатністю особистості до рефлексії. Так, О. Антонова та Л. Маслак пишуть, що «професійна компетентність - це гармонійне, інтегроване, системне поєднання знань, умінь і навичок, норм, емоційно- ціннісного ставлення та рефлексії, що складають мінімальну готовність особистості до вирішення практичних завдань» [2, с. 101]. Через знання, уміння, навички, здобутий фаховий досвід, рефлексію результатів власної професійної діяльності трактує компоненти компетентності К. Климова [7, с. 32].

Зауважимо, що при включенні у поняття «професійна компетентність» таких компонентів, як властивості особистості, професійні знання та вміння, професійний досвід, рефлексія здійснюється, в першу чергу, щодо професійного досвіду, який акумулює в собі досягнення і невдачі в результатах діяльності. Рефлексія діяльності ініціює інтелектуальний та особистісний самоаналіз, який впливає на професійну поведінку людини, значною мірою визначає її, оскільки мислення, діяльність та особистісно- емоційна сфера становлять неподільне ціле.

Термін рефлексія (від латинського - reflexio) зберігає початкову семантику і означає «осмислення», самопізнання, категорію свідомості, форму теоретичної діяльності та принцип мислення. Проблема рефлексії у філософії розроблялася в руслі вивчення самосвідомості та теоретичного мислення, процесів комунікації та кооперації, пов'язаних із необхідністю розуміння та координації дій учасників. У цьому сенсі рефлексія постає як властивість розуму звертатися до внутрішнього світу; як спостереження за діяльністю чи станом розуму; як аналіз знань, що призводить до нового знання. В основі рефлексивних процесів лежать операції зіставлення отриманих результатів з передбачуваними, що зумовлюють включення складних механізмів психічного регулювання, забезпечують управління змінами, коригування та вдосконалення діяльності, розвиток особистісних якостей суб'єкта діяльності.

У зарубіжній психології рефлексія переважно розглядається як самосвідомість (Р. Віклунд, М. Волбом, Е. Дінер), самоконтроль (Н. Кантор, Дж. Пурвис, М. Шнайдер, Ч. Хоппер), самовиховання (А. Фенігстейн), які інтегровано складають основу самоаналізу. При цьому саме вплив рефлексії на розвиток особистості береться до уваги зарубіжними науковцями в першу чергу. Так, в історії психології склалася традиція розгляду рефлексії як найвищого рівня особистісних проявів людини, які найбільш міцно пов'язані з цілями її життя та діяльності і сприяють єдності особистості.

Р.Павелків зазначає, що «рефлексія дозволяє людині критично ставитися до себе та своєї діяльності, робить її суб'єктом власної активності, що підкреслює велике значення рефлексії для розвитку особистісних якостей, оволодіння повноцінними знаннями, освоєння нових видів діяльності» [11, с.85].

Як особливе пізнавальне ставлення соціальних суб'єктів один до одного, здатність їх займати позицію «дослідника», «спостерігача» щодо власних (і інших людей) почуттів, думок і дій розумів рефлексію В.Леффер. Науковець зауважував, що «в процесі рефлексії суб'єкт аналізує, оцінює, інтерпретує середовище, інших його учасників, себе самого, зіставляє оцінку наявної ситуації та оцінку власних можливостей» [9, с. 288].

Аналіз психологічної літератури з проблеми дослідження дозволив Р.Павелків узагальнити такі основні групи трактувань поняття рефлексії:

Власне психологічні визначення (рефлексія виступає як розуміння людиною власного психічного стану, його аналіз).

Логіко-гносеологічні визначення (рефлексія - принцип мислення людини, осмислення власного буття; предметний аналіз самого знання, критичне ставлення до його змісту й методів пізнання).

Соціологічні або соціально-філософські визначення (рефлексія співвідноситься з самосвідомістю ) [11, с.93].

Рефлексивність можна розглядати і як механізм, який забезпечує адаптивність людини до нових умов діяльності, який виникає і реалізується в будь-якій діяльності, коли виникає певне утруднення. При цьому вона використовується як для реконструкції труднощів і виявлення їх причин, так і для вдосконалення самої діяльності. Так, А.Акусок, досліджуючи готовність педагога до професійної діяльності, наголошує на значущості представленості у її структурі рефлексивного компонента, який включає аналітичне сприйняття власної педагогічної діяльності та забезпечує здатність критично сприймати себе і свою роботу [1].

Рефлексію можна розглядатися і як шлях до переосмислення стереотипів власного досвіду. Пояснимо таке міркування. За певних обставин людина стає для себе об'єктом управління, з чого випливає, що рефлексія, як «дзеркало», яке відображає всі зміни, які відбуваються з нею (об'єктом), стає основним засобом саморозвитку особистості, в тому числі професійного.

Процедура рефлексії включає три основні етапи: - аналіз попередньої діяльності, що містила певне утруднення; - критика власної діяльності на основі аналізу; - пошук нового зразка або норми діяльності. При чому пошуки нового зразка поведінки можуть бути різними. З одного боку, новий варіант може бути запозичений з кращих відомих зразків діяльності за умови його осмислення власне суб'єктом. З іншого, новий варіант може бути знайдений у результаті творчої діяльності суб'єкта, його особистісного і професійного росту і розвитку. Відтак, рефлексія є одним із найважливіших факторів розвитку професіоналізму, що виявляється у здатності суб'єкта до постійного особистісного та професійного самовдосконалення, до творчого зростання на основі психологічних механізмів самоаналізу та саморегуляції.

Н. Побірченко, І. Цибулько структуру рефлексії представляють такими компонентами: професійно-когнітивна компетентність; кваліфікаційно-оцінний еталон конкретного виду професійної діяльності; інтегровано- пізнавальне ставлення до себе та співрозмовника-партнера спільної діяльності; рефлексивно-спрямована навчально-професійна діяльність (міркування про себе з позитивними установками внесення змін у роль та місце «Я» в спільній діяльності) [12, с.571].

Зауважимо, що у науковій літературі рефлексія співвідноситься з такими поняттями, як професіоналізм, професійна компетентність, готовність до професійної діяльності. І оскільки професіоналізм включає в себе і знання та вміння особистості, її особистісні якості, досвід, то рефлексія здійснюється щодо усіх компонентів. Для професіонала рефлексія найчастіше починається з рефлексії діяльності, яка, своєю чергою, визначає професійну поведінку.

Відтак, проаналізуємо поняття «професійна рефлексія». У ряді досліджень воно ототожнюється з самоаналізом, який є подібним за своєю структурою з процедурою рефлексії і складається з етапів визначення причинно-наслідкових зв'язків, узагальнення отриманої інформації та формування висновків, що використовуються на практиці. Н. Побірченко, І. Цибулько зауважують, що «професійна рефлексія забезпечує адекватність самооцінки якості результатів діяльності» [12, с.572].

Важливо наголосити, що професійна рефлексія передбачає наявність системи відповідних певній сфері діяльності знань, умінь, навичок, а також професійної спрямованості особистості у вигляді професійних нахилів, мотивів, здатності до прогнозування, професійного самовдосконалення та самоактуалізації.

У дисертаційному дослідженні А.Іващенко професійна рефлексія визначена авторкою як «психологічний механізм професійного самовдосконалення через осмислення людиною можливостей власного «Я» з позиції фахівця та співвіднесення їх з вимогами обраної професії, завдяки чому стає можливим саморозвиток особистості як професіонала» [6, с.58].

Значущим для нашого дослідження є й узагальнення М. Марусинець: «Професійна рефлексія є утворенням, яке дозволяє людині розвиватись, досягаючи фахового акме, але водночас рефлексивні уміння також мають розвиватись, збагачуючи тим самим особистість, даючи їй поштовх до дій у новому напрямі, спрямовуючи до інновацій у професійній діяльності» [8]. Відповідно, завдяки професійній рефлексії, окрім розвитку загальної професійної компетентності як цілісного утворення, вираженого в обсязі конкретних знань, умінь та навичок у галузі певної професійної діяльності, досягається також розвиток здатності до колективної взаємодії та подолання конфліктних ситуацій, удосконалюється система особистісних цінностей та принципів, стимулюються процеси постійного саморозвитку та творчого ставлення до професійної діяльності.

Відтак, можна вести мову про формування рефлексивної культури. С. Немченко та О.Голік стверджують, що рефлексивна культура виступає як «акмеологічний інваріант професіоналізму особистості і проявляється як готовність усвідомлювати та здатність переосмислювати й творчо перетворювати свій особистий і професійний досвід, конструктивно інтегрувати породжені внаслідок цього інновації у систему власної діяльності і на цій основі досягати високої стабільної ефективності діяльності, здійснювати активний саморозвиток» [10].

З психологічної позиції рефлексивну культуру майбутніх фахівців характеризують професійно важливі якості, пов'язані з самопізнанням, самоаналізом, самореалізацією та самоорганізацією засобами осмислення та переосмислення засобів та способів мислення, діяльності, спілкування у процесі професійно-навчальної діяльності.

Висновки

Отже, професійна компетентність фахівця є складним процесом, одним із структуротворчих компонентів якого є рефлексія.

Оволодіння особистістю механізмами рефлексивної діяльності є умовою розвитку професіоналізму, яка забезпечує вихід суб'єкта на рівень творчої діяльності, який своєю чергою, супроводжується процесами самопізнання, самоактуалізації, самовдосконалення. Досвід самопізнання допомагає розпізнати внутрішні процеси, які так чи інакше відбуваються у власній свідомості, а також приводить свої дії у відповідність до власних потреб та можливостей. Засновані на рефлексивних механізмах самоаналіз та самооцінка професійної діяльності сприяють забезпеченню контролю та корекції цієї діяльності та спонукають особистість до саморозвитку та самовдосконалення.

Література

1. Акусок А. М. Теоретичні засади формування змісту загальнопедагогічної підготовки майбутнього вчителя: автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. пед. наук : спец. 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки» / А. М. Акусок. К., 2009. 24 с.

2. Антонова О. Є., Маслак Л. П. Європейський вимір компетентнісного підходу та його концептуальні засади // Професійна педагогічна освіта: компетентнісний підхід: монографія / за ред. О. А. Дубасенюк. Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2011. С. 81 - 109

3. Вітвицька С. С. Компетентнісний та професіографічний підходи до побудови професіограми магістра освіти. Вісник Житомирського державного університету. Випуск 57. Педагогічні науки, 2011. С. 52 - 58.

4. Головань М. С. Компетенція і компетентність: досвід теорії, теорія досвіду. Вища освіта України. 2008. № 3. С. 23 -30.

5. Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України ; голов. ред. В.Г. Кремень. К. : Юрінком Інтер, 2008. 1040 с.

6. Іващенко А.І. Професійна рефлексія як механізм саморозвитку майбутніх психологів. Дис. на здобуття наук. ступ. канд.. психолог. наук за спеціальністю 19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія». НПУ імені М.П. Драгоманова, Київ, 2020. 246 с.

7. Климова К. Я. Теорія і практика формування мовнокомунікативної професійної компетенції студентів нефілологічних спеціальностей педагогічних університетів : монографія / К. Я. Климова. Житомир: 1111 «Рута», 2010. 560 с.

8. Марусинець М. М. Рефлексивна позиція у формуванні професійного становлення майбутнього вчителя . Гірська школа Українських Карпат. 2013. № 8-9. С. 93-97.

9. Модернізаційні процеси в освіті та суспільстві: психотехнології супроводу: монографія / за ред. П. Д. Фролова ; Нац. акад. пед. наук України, Ін-т соц. політ. психол. Кіровоград : Імекс -ЛТД, 2013. 312 с.

10. Немченко С.Г., Голік О.Б. Рефлексивна культура : колективна монографія. Riga: LAP Lamberg Academic Publishing, 2018. 200 с.

11. Павелків Р.В. Рефлексія як механізм формування індивідуальної свідомості та діяльності особистості. Вісник післядипломної освіти. Серія «Соціальні та поведінкові науки». Випуск 8(37). 2019. С.84-98.

12. Побірченко Н., Цибулько І. Психологічні фактори розвитку професійної рефлексії у студентів авіаційного університету. Збірник наукових праць "Проблеми сучасної психології”. 2019. № 19. С. 566 - 576.

13. Професійна освіта: Словник: навч. посіб. / Уклад. С.У. Гончаренко та ін.; за ред. Н.Г. Ничкало. К.: Вища школа. 2000. 380 с.

References

1. Akusok, A. M. (2009). Teoretychni zasady formuvannia zmistu zahalnopedahohichnoi pidhotovky maibutnoho vchytelia [Theoretical principles of the formation of the content of the general pedagogical training of the future teacher]. Extendedabstract of candidate's thesis. K: NPU imeni M.P. Drahomanova [in Ukrainian].

2. Antonova, O. Ye., Maslak, L. P. (2011).Yevropeiskyi vymir kompetentnisnoho pidkhodu ta yoho kontseptualni zasady [The European dimension of the competence approach and its conceptual foundations]. Profesiinapedahohichna osvita: kompetentnisnyipidkhid- Professional pedagogical education: competence approach, (pp. S. 81 - 109). Zhytomyr : Vyd-vo ZhDU im. I. Franka. [in Ukrainian].

3. Vitvytska, S. S. (2011). Kompetentnisnyi ta profesiohrafichnyi pidkhody do pobudovy profesiohramy mahistra osvity [Competency and professional approaches to the construction of the professional profile of the master of education.]. Visnyk Zhytomyrskoho derzhavnoho universytetu. Pedahohichni nauky - Bulletin of Zhytomyr State University. Pedagogical sciences 57, 52 - 58. [in Ukrainian].

4. Holovan, M. S. (2008). Kompetentsiia i kompetentnist: dosvid teorii, teoriia dosvidu [Competence and competence: theory experience, theory of experience]. Vyshcha osvita Ukrainy - Higher education of Ukraine, 3, 23 -30. [in Ukrainian].

5. Kremen, V.H. (2008). Entsyklopediia osvity [Encyclopedia of education].K.: Yurinkom Inter [in Ukrainian].

6. Ivashchenko, A.I. (2020). Profesiina refleksiia yak mekhanizm samorozvytku maibutnikh psykholohiv [Professional reflection as a mechanism of self-development of future psychologists]. Extended abstract of candidate's thesis. K: NPU imeni M.P. Drahomanova [in Ukrainian].

7. Klymova K. Ya. (2010). Teoriia i praktyka formuvannia movnokomunikatyvnoi profesiinoi kompetentsii studentiv nefilolohichnykh spetsialnostei pedahohichnykh universytetiv [Theory and practice of formation of linguistic and communicative professional competence of students of non-philology majors of pedagogical universities]. Zhytomyr: PP «Ruta» [in Ukrainian].

8. Marusynets, M. M. (2013). Refleksyvna pozytsiia u formuvanni profesiinoho stanovlennia maibutnoho vchytelia [A reflexive position in shaping the professional development of the future teacher]. Hirska shkola Ukrainskykh Karpat - Mountain School of the Ukrainian Carpathians, 8-9, 93-97. [in Ukrainian].

9. Frolova, P. D. (2013). Modernizatsiiniprotsesy v osviti ta suspilstvi: psykhotekhnolohii suprovodu [Modernization processes in education and society: accompanying psychotechnologies]. Kirovohrad: Imeks - LTD [in Ukrainian].

10. Nemchenko, S.H., Holik, O.B. (2018). Refleksyvna kultura [Reflective culture]. Riga: LAP Lamberg Academic Publishing [in Latvia].

11. Pavelkiv, R.V. (2019). Refleksiia yak mekhanizm formuvannia indyvidualnoi svidomosti ta diialnosti osobystosti [Reflection as a mechanism of formation of individual consciousness and personality activity]. Visnyk pisliadyplomnoi osvity. Seriia «Sotsialni ta povedinkovi nauky - Bulletin of postgraduate education. Social and Behavioral Sciences Series, 8(37), 84-98. [in Ukrainian].

12. Pobirchenko, N., Tsybulko, I. (2019). Psykholohichni faktory rozvytku profesiinoi refleksii u studentiv aviatsiinoho universytetu [Psychological factors in the development of professional reflection among aviation university students]. Zbirnyk naukovykhprats "Problemy suchasnoi psykholohii" - Collection of scientific works "Problems of modern psychology". (19), (рр.566 - 576). [in Ukrainian].

13. Honcharenko S. U. (2000). Profesiina osvita. Slovnyk [Professional education. Dictionary]. N.H. Nychkalo (Eds.). K.: Vyshcha shkola [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru