Особливості культури безпеки психопрофесійних розладів в умовах "locus minoris resistentiae" в охороні громадського здоров’я

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

Вінницького навчально-наукового інституту економіки, Західноукраїнський національний університет

Особливості культури безпеки психопрофесійних розладів в умовах «locus minoris resistentiae» в охороні громадського здоров'я

Пугач Сергій Сергійович, доктор педагогічних наук, професор кафедри правознавства і гуманітарних дисциплін

Візнюк Інесса Миколаївна, доктор психологічних наук, професор, професор кафедри психології та соціальної роботи,

Долинний Сергій Сергійович, доктор філософії (PhD), старший викладач кафедри психології та соціальної роботи

Анотація

Статтю присвячено обґрунтуванню освітньої концепції «Культури безпеки психопрофесійних розладів в умовах «locus minoris resistentiae» в охороні здоров'я, зокрема у громадському здоров'ї. Основною метою дослідження є вивчення психологічних аспектів формування іпохондричних розладів та розробка практичних підходів до їх профілактики і корекції.

В роботі обґрунтовується ефективність комплексу тренувальних вправ, спрямованих на підвищення психологічної культури, розвиток самопізнання та самоактуалізації. Психокорекційний комплекс включає прийоми психічної та психофізичної саморегуляції, релаксації, вправи тілесної терапії та гармонійного дихання. Розвиток вольових якостей та довільної уваги сприяє відновленню психосоматичного здоров'я та покращенню психоемоційного стану особистості.

У статті описано методику оцінки психосимптоматики іпохондричних розладів, а також алгоритм хронобіологічного прогнозу їх перебігу та ефектив - ності лікування. Висвітлено важливість професійної підготовки майбутніх спеціалістів у контексті профілактики іпохондрії та психологічної стійкості в умовах робочої діяльності.

Автори акцентують увагу на значенні системної психокорекційної роботи, що включає в себе організацію тренінгів та самостійну роботу з учасниками, спрямовану на зміцнення їх психологічної стійкості та здатності до самореалі- зації. Зокрема, описано курс післядипломної освіти та тренінгові програми, що включають теоретичні та практичні заняття з елементами самоконтролю та підсумкового оцінювання.

Загальні висновки роботи стосуються досягнення гармонії фізіологічних, психічних та соціальних аспектів в особистісному розвитку, що сприяє збереженню психосоматичного здоров'я та підвищенню якості життя. Наукові підходи та методи дослідження, що використовувалися в роботі, базуються на сучасній методології пізнання психологічних явищ, що дозволило досягти нових наукових висновків та розширити теоретичні знання в даній галузі.

Стаття має значний практичний і науковий потенціал для спеціалістів у галузі психології, медицини та соціальних наук, що цікавляться психопрофе- сійними розладами та психосоматичними аспектами психічного здоров'я.

Ключові слова: культура безпеки, психопрофесійні розлади, іпохондрія, тренувальні вправи, психологічна культура.

Abstract

Puhach Serhii Serhiyovych, doctor of Pedagogical Sciences, Professor of the Department of Jurisprudence and Humanitarian Disciplines of Vinnytsia Educational and Scientific Institute of Economics, Western Ukrainian National University

Vizniuk Inessa Mykolaivna, doctor of psychological sciences, professor Department of Psychology and Social Work, Vinnytsia Mykhailo Kotsiubinskyi State Pedagogical University

Dolynnyi Serhii Serhiiovych, doctor of philosophy (PhD), senior Lecturer Department of Psychology and Social Work, Vinnytsia Mykhailo Kotsiubinskyi State Pedagogical University

FEATURES OF THE SAFETY CULTURE OF PSYCHO PROFESSIONAL DISORDERS IN THE CONDITIONS OF "LOCUS MINORIS RESISTENTIAE" IN THE PROTECTION OF PUBLIC HEALTH

The article is devoted to the substantiation of the educational concept "Culture of safety of psychoprofessional disorders in the conditions of "locus minoris resistentiae" on the example of the development of hypochondria in specialists. The main goal of the research is to study the psychological aspects of the formation of hypochondriacal disorders and to develop practical approaches to their prevention and correction.

The work substantiates the effectiveness of a set of training exercises aimed at improving psychological culture, the development of self-knowledge and selfactualization. The psychocorrective complex includes techniques of mental and psychophysical self-regulation, relaxation, physical therapy exercises, and harmonious breathing. The development of willpower and voluntary attention contributes to the restoration of psychosomatic health and the improvement of the psycho-emotional state of the individual.

The article describes the method of assessing the psychosymptomatics of hypochondriacal disorders, as well as the algorithm of the chronobiological forecast of their course and the effectiveness of treatment. The importance of professional training of future specialists in the context of prevention of hypochondria and psychological stability in working conditions is highlighted.

The authors emphasize the importance of systematic psychocorrective work, which includes the organization of trainings and independent work with participants, aimed at strengthening their psychological stability and ability to self-realize. In particular, the course of postgraduate education and training programs, including theoretical and practical classes with elements of self-control and final assessment, are described.

The general conclusions of the work relate to the achievement of the harmony of physiological, mental and social aspects in personal development, which helps to preserve psychosomatic health and improve the quality of life. The scientific approaches and research methods used in the work are based on the modern methodology of knowledge of psychological phenomena, which made it possible to reach new scientific conclusions and expand theoretical knowledge in this field.

The article has significant practical and scientific potential for specialists in psychology, medicine, and social sciences interested in psychoprofessional disorders and psychosomatic aspects of mental health.

Keywords: safety culture, psychoprofessional disorders, hypochondria, training exercises, psychological culture.

Постановка проблеми

Практичне обґрунтування освітньої концепції «Культури безпеки психопрофесійних розладів в умовах «locus minoris resistentiae» щодо розвитку іпохондрії в людини обумовлено комплексом тренувальних вправ, спрямованих на підвищення психологічної культури, розвитку самопізнання, самоактуалізації, вдосконалення рефлексивних характеристик особистості, що передбачало оволодінням прийомами довільної психічної та психофізичної саморегуляції стану. Психокорекційний комплекс поєднував прийоми саморегуляції емоційного стану, контролю та зміни соматичних проявів емоцій, прийоми нормалізації психоемоційного стану через фізичний стан тіла - вправи тілесної терапії, прийоми релаксації та зняття психологічних бар'єрів, техніки гармонійного дихання, психофізичне тренування тощо. психологічний іпохондричний розлад самопізнання

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Розвиток індивідуальних властивостей та психічних функцій особистості, що зумовлюють відновлення психосоматичного здоров'я, передбачав корекцію самооцінки, вивчення сильних сторін особистості, розвиток впевненості в собі, формування вольових якостей, тренування довільної уваги, візуалізацію [1-7].

Метою статті є характеристика культури безпеки психопрофесійних розладів в умовах «locus minoris resistentiae» за прикладом розвитку іпохондрії у фахівців.

Виклад основного матеріалу

Повноцінна життєдіяльність людини характеризується прагненням розвиватись, наявністю якостей особистості, які сприяють саморозвитку та можливій самореалізації в професійній діяльності. Серед основних завдань нашого дослідження було: визначення психологічних особливостей формування особистості під час прояву іпохондричної хвороби, її фазової сингулярності в порівнянні з контрольними групами осіб. Контрольні групи осіб представлені вибіркою (194 особи) студентів Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, з урахуванням їх генетичної схильності до проявів цієї нозоології.

Експериментальну групу склали фахівці різних професій, диференційова - них за класифікацією О. Клімова (200 осіб), які в умовах виконання обов'язків переживали симптоматичні ознаки іпохондричної поведінки й проходили лікувально-відновлювану терапію у Вінницькій обласній клінічній лікарні імені ВОКЛ М. І. Пирогова та Вінницькій обласній психоневрологічній лікарні імені академіка О. І. Ющенка.

Проведення алгоритму хронобіологічного прогнозу психосимптоматики, перебігу, ефективності лікування та оптимізації адаптаційних можливостей хворих на іпохондричні розлади, спрямовано на підвищення рівня готовності майбутніх фахівців до професійної самореалізації. Метою цього алгоритму є обговорення із учасниками дослідження причин виникнення іпохондричних розладів, їх впливу на соціалізацію особистості та відновлення психосоматичного здоров'я. А також знайомство з тактикою проведення тренінгових вправ для профілактики та попередження іпохондричних розладів. Алгоритм складався із теоретичного матеріалу (інтерактивних лекцій) і практичної складової - виявлення первинних симптомів і скарг іпохондричного характеру, побудові стратегічних рішень та конкретних методів щодо їх уникнення, організація системної роботи в колективі учасників.

У результаті такого навчання очікувалося підвищення професійної компетенції фахівців щодо іпохондричного настрою і безпеки їх життєдіяльності в умовах виконання обов'язків. Серед основних завдань з цієї роботи були:

-І- систематизація знань щодо зародження і розвитку іпохондричних розладів особистості в аспекті їх діяльності;

-І- ознайомлення з принципами організації системної психокорекційної роботи;

-І- набуття знань і умінь щодо проведення тренінгу асертивної поведінки.

Курс викладався як складова післядипломної освіти викладачів, психологів, соціальних педагогів та інших спеціалістів. Альтернативною формою навчання був триденний тренінг для фахівців різних професій з учасниками нашого дослідження. Загальний обсяг курсу тривав 36 годин, з них 12 годин - теоретичні (лекції), 12 годин - практичні заняття, 10 годин самостійної роботи та 2 години - підсумкове заняття. Тренінг було проведено на базі Вінницької обласної клінічної лікарні імені В. І. Пирогова в поліклініці.

У процесі такої відновлюваної роботи для поліпшення свого стану людина, яка відчуває повторний іпохондричний настрій, може скористатися комплексом нижчезазначених заходів (табл. 1).

Таблиця 1 Алгоритм хронобіологічного прогнозу психосимптоматики, перебігу, ефективності лікування та оптимізації адаптаційних можливостей хворих на іпохондричні розлади

Знайомство було однією із ключових вправ проведення алгоритму психотерапії іпохондричних розладів, яке зорієнтовано на привітання з усіма учасниками тренінгової програми.

Акупунктура та електроакупунктура.

Акупунктура є старовинним методом традиційної китайської медицини, обумовленої введенням голок в особливі точки, розташовані на тілі людини. Метод застосований нами у процесі психовідновлювальної екстратерапії іпохондричних розладів особистості з метою відновлення оптимального стану функціонування організму людини. Ефект такого впливу дозволяє виліковувати функціональні розлади і прискорювати одужання, а також усувати наслідки іпохондричних розладів і стресів [3, 5, 6].

Аромотерапія.

Аромотерапія - це мистецтво контрольованого використання ефірних олій рослин. Вона відноситься до альтернативної медицини поряд із гомеопатією, фітотерапією, натуропатією як допоміжний засіб лікування іпохондричних розладів. У нашому дослідженні використано: низку олій, які найкраще допомагають боротися з такими станами: стрес (бергамот, ромашка, лаванда, олії цитрусових, іланг- іланг, ваніль), тривога (бергамот, ромашка, кедр, жасмин, неролі, пачулі, трояндова олія і олія сандалового дерева), сум (ладан, грейпфрут, лимон, жасмин, лаванда, апельсин), втома (бергамот, базилік, шавлія, ладан, імбир, грейпфрут, лимон, пачулі і м'ята перцева, розмарин) [4, 5, 7].

Арттерапія (терапія музикою, співом, танцями).

Сеанси арттерапії проходили у безпечному середовищі (кабінет психолога, художня студія) та з використанням образотворчих матеріалів (фарби, крейда, глина, пластилін, тканини, природні матеріали тощо), музичного супроводу з танцювально-орієнтовним ефектом. Спеціалісти арттерапії виступали у ролі посередників між хворим та арт-терапевтичним продуктом [5, 7].

Аутогенне тренування, прогресивна релаксація (за Джекобсоном).

Аутогенне тренування сприяє ліквідуванню головного болю і безсоння. Основним психологічним ефектом аутотренінгу є допомога в подоланні психол - огічних травм і наслідків фізіологічних ушкоджень. Однією з основних цілей таких тренувань є позбавлення від іпохондричних навіювань, тривожного стану, пригніченості, зниження втоми і підвищення стресостійкості людини. Система - тичні заняття за цією методикою рекомендуються фахівцям для зниження рівня тривоги під час іпохондричних рецидивів [4, 6].

Ведення щоденника Прогоффа, спілкування з друзями.

Щоденникову психотерапію Прогоффа використано як і в груповій так і в індивідуальній роботі з людьми з іпохондричними розладами. Переваги цього методу полягали у роботі з одинокими, сором'язливими людьми зі скаргами психосоматичного характеру.

Його суть полягала в описанні подій психотравматичного характеру. Щоденниковий текст не повинен бути ідеальним зі стилістичної точки зору, він може містити помилки, пропущені розділові знаки.

Спілкування із друзями як психотерапевтичний ефект є актуальним тоді, коли існують відвертість і довіра у взаємостосунках, прагнення розради та допомоги, емпатія і повага[4, 3].

Використання енергіїмікровібрацій (віброакустичні апарати, циркулярний душ) та мануальна терапія внутрішніх органів.

У процесі запропонованого нами алгоритму профілактики та запобігання рецедиву іпохондричних розладів досліджуваним застосовано вібротерапію, яка генерує вібрації з низькою амплітудою коливань, завдяки чому виникають «мікровіб- рації» із лікувальними властивостями. Це лікування стимулює дренаж лімфи з тканин, мікроциркуляцію крові та сприяє кращому видаленню з організму токсичних речовин і баласту. Активується гіпоталамо-гіпофізарна система, відбувається мобілізація адаптаційних ресурсів організму. Вібрація біологічно активних зон і точок викликає активацію шкіряно-вісцеральних рефлексів, що сприяє підвищенні активності когнітивних процесів [2, 3, 5].

Лікувальний масаж використано з метою усунення спазму артеріального і венозного русла органів черевної порожнини. Комплексне застосування терапії внутрішніх органів веде до покращення здоров'я і продовжує тривалість життя пацієнта.

Фізіотерапія як засіб відновлення здоров 'я: ультрафіолетове опромінювання, аеронізація повітря, дія теплом і холодом, водні процедури

Ультрафіолетове випромінювання має широку біологічну дію, проникаючи в тканини на глибину 0,5 - 1,0 мм, воно активно впливає на імунологічну резистентність організму, підвищуючи активність гіпоталамо-гіпофізарно-над- нирникової системи.

Аероіонізація повітря сприяє зниженню стомлюваності, втоми, відновленню сил, призводить до поліпшення працездатності, активації діяльності.

Тривале застосування процедур як з холодною, так і гарячою водою супроводжувалося пригніченням центральної нервової системи. У формуванні реакцій на термічний фактор водолікувальних процедур основним ефектором були терморецеп- тори внутрішніх органів і терморецептори спинного, довгастого та середнього мозку. У відповідь на дію температурних подразників включалися шкірно-віцеральні рефлекси, які впливали на кровообіг у внутрішніх органах і покращення стану самопочуття [1, 3, 4].

Дихальні вправи

Дихання людини не є відокремленим від інших психофізичних процесів та існує в єдності з ними. До загальних принципів лікувального дихання при іпохондричних розладах віднесено такі: розміреність і ритмічність дихання; лікувальна гімнастика; пластичність дихання (без різких поворотів і нахилів); сконцентрованість на дихальних вправах (для зменшення тривожності й агресії); кожен вдих повітря потрібно здійснювати носом: так він додатково очищається і зволожується; для максимальної вентиляції легенів потрібно вдихати повітря «животом» тощо. Такий підхід дозволив акумулювати процес дихання у досліджуваних й процес оздоровлення із ціллю регенерації організму при іпохондричній хворобі [2, 3, 7].

Дієтотерапія.

Ефективність лікувального харчування при іпохондричному захворюванні визначається такими факторами як: кількісні та якісні пропорції продуктів

харчування і поживних речовин, енергетична цінність раціону, фізичні властивості їжі, лікувальні якості окремих продуктів, режим харчування.

Сучасні принципи лікувального харчування передбачають: збалансованість раціону (повне забезпечення організму хворого білками, жирами, вуглеводами, вітамінами та мінералами), відповідність хімічного складу їжі (функціонального стану ферментних систем організму, які відповідають за засвоєння їжі); щадіння пошкоджених хворобою ферментних систем організму шляхом введення або виключення окремих харчових факторів; адаптацію до потреб хворого (кратності прийому їжі, а також її кулінарної обробки).

Також дієтотерапія використовується як фон для підсилення дії інших видів лікування та попередження прогресування і ускладнення хвороби [1, 5].

Масаж (класичний, вібромасаж, точковий масаж)

Масаж було застосовано з метою усунення больового синдрому в досліджуваних. Він відмінно відновлював силу м'язів, підвищував їх працездатність, зміцнював зв'язки і суглоби. Масаж ефективний для зміцнення імунітету і відновлення психофізичного стану. Тривалість сеансів класичного масажу в кожному випадку індивідуальна. Оцінка його ефективності залежить від проведення повного курсу (10 - 15 процедур).

Переключення уваги, повноцінний відпочинок, сон, секс, «шопінг-терапія».

Велику значимість надано було під час впровадження алгоритму хроно- біологічного прогнозу психосимптоматики, перебігу, ефективності лікування та оптимізації адаптаційних можливостей хворих на іпохондричні розлади забезпечення дозвіллєвої діяльності. Серед основних її пріоритетів спостерігалися саме такі як переключення уваги, повноцінний відпочинок, сон, секс, «шопінг-терапія» тощо.

Комплексність медико-соціальної допомоги забезпечується використанням у роботі мультидисциплінарного підходу - при одночасному реабілітаційному втручанні медичних працівників, психологів, психотерапевтів, інструкторів з праці, соціальних та інших працівників [2, 5, 7].

Психологічне консультування і психотерапія

Консультування і психотерапія зорієнтовані були на здорові сторони особистості незалежно від ступеня порушення. Ця орієнтація заснована на вірі, що людина здатна змінюватися, знаходити способи використання своїх задатків, навіть якщо вони невеликі через неадекватні установки й почуття, уповільнене дозрівання, культурну депривацію, недолік фінансів, хворобу чи іпохондричне навіювання [1, 3].

Механізми психологічного захисту

Психологічні механізми захисту спрацьовують автоматично, знижуючи напруженість і тривожність, що сприяє активації життєвих потенцій особистості, адаптуючи її до ситуаційних умов реальності. У нашому дослідженні ми діагностували за методикою «Індекс життєвого стилю» (LSI) у респондентів домінуючий вид психологічного захисту з ціллю психокорекції іпохондричних розладів у експериментальній групі осіб.

Відзначимо, що найефективнішими були заперечення, витіснення, проекція, які сприяли відновленню емоційного фону та стану оптимального функціонування організму пацієнтів із мінімальною затратою сил [1, 3, 6].

Фармакологічні засоби відновлення: вітаміни, препарати пластичної дії, препарати енергетичної дії, адаптогени

Різні лікарські речовини вже багато століть застосовуються медициною для лікування і реабілітації людини. В останні роки деякі малотоксичні біологічно активні препарати цілеспрямовано використовуються у психокорекційній практиці для прискорення відновлення, активного заповнення витрачених пластичних і енергетичних ресурсів при великих затратах сил і емоційного виснаження. Серед них відмічаємо такі вітаміни: аеровіт, декамевіт, глутамевіт. А також комплекс заспокійливих препаратів рослинного походження (валеріани, пустирника, материнки, м'яти й ін.) [2, 4, 7].

Фізичні вправи: динамічні, статичні, ізометричні.

Гімнастичні вправи є системою рухів, спрямованою на виконання певного рухового завдання, пов'язаного з ходьбою, повільним бігом, рухами рук, ніг і тулуба і включають елементи лікувальної фізкультури. Статичні та динамічні вправи ми використовували з ціллю підвищення рухової і фізичної активності організму та працездатності хворого. Статичні вправи - це утримання певного положення тіла протягом деякого часу (як правило, 5-10 секунд). Маються на увазі досить незручні пози, утримання яких вимагає напруги. Класичним прикладом статичних вправ є асани в йозі. Динамічні вправи пов'язані з рухом і не передбачають фіксацію тієї чи іншої пози. Ходьба, біг, плавання, махи руками і ногами, присідання, випади, віджимання, нахили тулуба - все це класичні приклади динамічних вправ. Такі фізичні вправи позитивно впливають на настрій і емоції хворого, викликають почуття радості, бадьорості, створюють більш врівноважений нервово-психічний стан [2, 3].

17. Вправи на рефлексію і підбиття підсумків:

«Піраміда почуттів» (учасники в колі кладуть руки одна на одну, паралельно промовляючи те, що запропонує ведучий).

«Іскринка» (в колі взятись за руки, передавати один одному сильний тиск рукою).

Висновок

Поряд із факторами, які підвищують імовірність іпохондричної поведінки, виділяють також антистресові фактори: акцентоване почуття обов'язку, зокрема усвідомлення батьківських і професійні обов'язків; уявлення про гріховність самонавіювання; заклопотаність станом власного здоров'я, страх перед фізичними стражданнями, болем, смертю; інтенсивна емоційна прив'яза - ність до близьких людей; наявність творчих планів; небажання виглядати негарним після хвороби тощо. Саме тому вищезазначені рекомендації спрямовані на використання саногенного мислення як чинника превентивного ресурсу організму, як комплексу властивостей людини, реалізація яких дозволить зберегти баланс адаптаційно-компенсаторних механізмів. Адаптаційна здатність людини у такому випадку посилює інтенсивність власної діяльності більше ніж у випадку стану іпохондричної безнадійності.

Таким чином, процес самовиховання і саморозвитку сприяють цілісній гар - монічній рівновазі фізіологічних, психічних, соціальних установок, які сприяють психологічній стійкості особистості та її самопізнанню і розвитку в умовах збереження психосоматичного здоров'я.

Література

1. Vizniuk, I.M., Dolynyny, S.S., Volohata, K.M., & Romashchuk, O.I. International charity and cooperation projects regarding the organization of volunteer post-traumatic growth programs. Science and technology today, 2024. Iss.1(29), Р. 391-399.

2. Vizrnuk, I., Dolynnyi, S., Rabetska, N., Ladychenko, T., & Zagrebelna, N. Forming communicative competence in future specialists of the socio-economic sphere. Amazonia Investiga, 2023. Iss. 12(67), Р. 19-29.

3. Візнюк, І.М., Долинний, С.С., Волохата, К.М., & Ромащук, О.І. Психокорекційна програма підвищення рівня посттравматичного зростання у волонтерів в умовах воєнного часу. Вісник науки та освіти, 2024. Вип. 1(19), С. 750-759.

4. Пугач С., Візнюк І., Долинний С. Детермінанти виникнення іпохондричної поведінки щодо попередження і контролю загроз для здоров'я і безпеки населення. Суспільство та національні інтереси, 2024. Вип. 2 (2). С. 73-84.

5. Кокун О.М., Візнюк, І., Долинний С., Ордатій Н., Пайкуш М., Карімулін Р. Діагностика посттравматичного синдрому: функціонально-егетативний аналіз сенсорних систем. Original esearches. Emergency Medicine (Ukraine), 2024. Вип. 3(20), С. 193-202.

6. Пугач, С.С., Візнюк, І.М., Долинний, С.С. Правосвідомість як соціологічний контент структурної організації психіки людини. Наукові інновації та передові технології, 2023. Вип. 11(25), С. 715-724.

7. Пугач, С.С., Візнюк, І.М., Долинний, С.С., Бреславська, Г.Б. Волонтерська діяльність у розвитку професійної компетентності працівників. Актуальні питання у сучасній науці, 2023. Вип. 7(13). С. 673-685.

References

1. Puhach, S.S., Vizniuk, I.M., & Dolynnyi, S.S. (2023). Pravosvidomist yak sotsiolohichnyi kontent strukturnoi orhanizatsii psykhiky liudyny [Legal awareness as a sociological content of the structural organization of the human psyche]. Naukovi innovatsii taperedovi tekhnolohii, 11(25), 715-724 [in Ukrainian].

2. Puhach, S.S., Vizniuk, I.M., Dolynnyi, S.S., & Breslavska, H.B. (2023). Volonterska diialnist u rozvytku profesiinoi kompetentnosti pratsivnykiv [Volunteer activity in the development of professional competence of employees]. Aktualnipytannia u suchasnii nautsi, 7(13), 673-685 [in Ukrainian].

3. Vizniuk, I.M., Dolynnyi, S.S., Volokhata, K.M., & Romashchuk, O.I. (2024). Psykhokorektsiina prohrama pidvyshchennia rivnia posttravmatychnoho zrostannia u volonteriv v umovakh voiennoho chasu [Psychocorrective program to increase the level of post-traumatic growth in volunteers in wartime conditions]. Visnyk nauky ta osvity, 1(19), 750-759 [in Ukrainian].

4. Vizniuk, I.M., Dolynyny, S.S., Volohata, K.M., & Romashchuk, O.I. (2024). International charity and cooperation projects regarding the organization of volunteer post-traumatic growth programs [International charity and cooperation projects regarding the organization of volunteer post- traumatic growth programs]. Science and technology today, 1(29), 391-399 [in Ukrainian].

5. Vizniuk, I., Dolynnyi, S., Rabetska, N., Ladychenko, T., & Zagrebelna, N. (2023). Forming communicative competence in future specialists of the socio-economic sphere [Forming communicative competence in future specialists of the socio-economic sphere]. Amazonia Investiga, 12(67), 19-29 [in Ukrainian].

6. Puhach S., Vizniuk I., Dolynnyi S. Determinanty vynyknennia ipokhondrychnoi povedinky shchodo poperedzhennia i kontroliu zahroz dlia zdorovia i bezpeky naselennia [Determinants of the occurrence of hypochondriac behavior in relation to the prevention and control of threats to the health and safety of the population.]. Suspilstvo ta natsionalni interesy, 2024. Вип. 2 (2). С. 73-84.

7. Kokun O.M., Vizniuk, I., Dolynny S., Ordatii N., Paikush M., & Karimulin R. (2024). Diagnosis of post-traumatic syndrome: functional-egetative analysis of sensory systems [Diagnosis of post-traumatic syndrome: functional-egetative analysis of sensory systems]. Original Researches. Emergency Medicine (Ukraine). 20, 3, P.193-202.

Размещено на Allbest.ru