Арт-технології: контент ідей гуманістичної психології, педагогічна своєрідність запровадження в освіті
Психолого-педагогічний супровід лікувально-профілактичної та корекційної діяльності фахівців, спрямованої на підтримку дітей війни. Застосування новітніх психологічних знань щодо "зцілення душі" дитини. Використання новацій у арт-терапевтичній практиці.
| Рубрика | Психология |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 14.12.2024 |
| Размер файла | 27,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.Allbest.Ru/
Ізмаїльський державний гуманітарний університет, Україна
Арт-технології: контент ідей гуманістичної психології, педагогічна своєрідність запровадження в освіті
А. Кічук, д. психол. н., доцент
Анотація
У статті висвітлюються деякі теоретико-прикладні аспекти проблеми вмотивованого використання психолого-педагогічних ресурсів арт-терапії. Контентом розглядаються фундаментальні положення гуманістичної психології, адже на часі актуалізовано нове явище, котре характеризує дитячу спільноту - «діти війни». Намагаючись його комплексно осмислити, дослідницьку увагу сфокусовано на конструктивних ідеях педагогічної психології. В результаті аналізу наукових джерел окреслено специфіку феномену «цілісна особистість», сучасні уявлення дослідників про арт-терапію одночасно і як метод, і як форму психотерапії і як спосіб зцілення. Доведено, що психолого-педагогічна сутність арт-терапії вимагає більш повноцінного використання практиками освіти. А це підвищує значення вищої школи як основної соціальної інституції, котра забезпечує якісну підготовленість педагогічних працівників до компетентного використання найновітніших психологічних знань щодо «зцілення души» дитини, ментальне здоров'я якої значно погіршилося за вітчизняних реалій сьогодення. Означене потребує трансформації сегменту професійної підготовленості фахівців соціономічної сфери, а також підвищення соціально-педагогічних вимог до закладів вищої освіти. Акцентовано на доречності творчого використання новацій у арт-терапевтичній практиці (нейрографіка, флюїд-арт, фуд-арт-терапія, тканинна терапія, ландшафт-терапія, фототерапія). Звернення до ефективних технік арт-терапії слугуватиме успішному розв'язанню новопосталих проблем, які фахівці освіти здатні успішно розв'язувати. Наведено фрагменти деяких результативних практик освітян у вищеокресленій площині.
Ключові слова: гуманістична психологія, Я-концепція, діти війни, педагогічна психологія, арт-технологія.
Abstract
Art technologies: content of ideas of humanistic psychology, pedagogical originality of implementation in education
A. Kichuk, Dr Psychol. Sci., Ass.e professor Izmail state university of humanities, Ukraine
The article highlights some theoretical and applied aspects of the problem of motivated use of psychological and pedagogical resources of art therapy. The content considers the fundamental provisions of humanistic psychology, because a new phenomenon that characterizes the children's community - "children of war” has been actualized. Trying to comprehend it comprehensively, research attention is focused on constructive ideas of pedagogical psychology. As a result of the analysis of scientific sources, the specificity of the phenomenon of "integral personality” is outlined, the modern ideas of researchers about art therapy both as a method and as a form of psychotherapy and as a way of healing. It is proved that the psychological and pedagogical essence of art therapy requires more full use of education practices. And this increases the importance of higher education as the main social institution, which provides high-quality preparedness of pedagogical workers for the competent use of the latest psychological knowledge about the «healing of the soul» of a child whose mental health has deteriorated significantly under the domestic realities of the present.
This requires the transformation of the segment of professional training of specialists in the socio-economic sphere, as well as the increase of socio-pedagogical requirements for institutions of higher education. Emphasis is placed on the appropriateness of creative use of innovations in art therapy practice (neurography, fluid art, food art therapy, tissue therapy, landscape therapy, photo therapy).
An appeal to effective art therapy techniques will serve to successfully solve the new-found problems that education specialists are able to successfully solve. Fragments of some effective practices of educators in the above plane are given.
Key words: humanistic psychology, Self-concept, children of war, pedagogical psychology, art technology.
Постановка проблеми
У контексті проблематики сучасної педагогічної та вікової психології чільне місце посідає актуалізація процесу формування у майбутніх фахівців інструментальної компетентності щодо надання соціально-психологічної та психолого-педагогічної допомоги. Це, що найперше, стосується сучасної вітчизняної учнівської молоді - дітей війни. Вже на рівні монографічного вивчення феноменології такого явища, як «діти війни», доведено загострення проблемних питань, котрі потребують невідкладного наукового осмислення у соціокультурному контексті (Зливков, Лукомська, Євдокимова, Ліпінська, 2023).
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Довідкові джерела трактують етимологію слово «війна» здебільшого як «полювати», «провина». Отож, суто психологічні реакції дітей на контекст війни, на жаль, і надалі руйнують їх ментальне здоров'я. До зазначеного варто додати, що ще у 1991 році у науковий обіг уведене поняття «сліпота зради» котре, зокрема у ракурсі теорії травми зради (A.P De Prince) пов'язується із реакцією людини ще й на «заподіяну в міжособистісних стосунках шкоду». Маємо підкреслити, що останнє слугує предметом підвищеної уваги однієї з найдієвіших некомерційних організацій світу - The children and War Foundation, яка займається безпосередньо проблематикою психологічної допомоги дітям війни, покращенням їх життя після катастроф і війни (Зливков, Лукомська, Євдокимова, Ліпінська, 2023:35).
З огляду на такі нові явища у соціокультурному житті вітчизняного соціуму як «травмівна втрата», «порушення адаптації» через травматичні події (на кшталт відокремлення від сім'ї, бачення катувань або вмерлих та ін.), загострення набувають, з одного боку, психолого -педагогічні інструменти впливу, а з іншого - здатність фахівців до компетентної психокорекційної допомоги дітям війни, а також навчання їх засобам самодопомоги. Означений сегмент професійної підготовленості фахівців соціономічної сфери значно підвищує і соціально -педагогічні вимоги до закладів вищої освіти - основного етапу професійного їх становлення, підвищуючи відповідальність цієї соціальної інституції перед суспільством.
У контексті вищеокресленої площини посилюється значущість дуже суттєвої, на наш погляд, зауваги видатного філософа і педагога І.А. Зязюна такого змісту: доречно все ж завершувати розпочату конструктивну дискусію відносно правомірності говорити про педагогічну психологію чи психологічну педагогіку» (Зязюн, 2012: 20-37).
Отже, намагаючись повноцінно осмислити процес професійної підготовки студентів, які набувають у закладі вищої освіти (ЗВО) спеціальності, пов'язані із фаховою діяльністю в освітній сфері в цілому, доцільно підвищену дослідницьку увагу приділяти тим явищам, які мають ущільнений зв'язок у розрізі саме психолого-педагогічної науки; до них відноситься, зокрема, і той інструментарій освітянина, який складає синтез галузей відповідних наукових знань. З-поміж них - арт-терапія, що синтезує не лише психолого-педагогічне наукове знання, а й ергономіку, психофізіологію та мистецтво. Варто зауважити, що такий ракурс не є новий; він уже закладений й апробований у деяких наукових розвідках (Shpak, Kichuk, Sytnik, Hrozna, 2021). Натомість за вітчизняних реалій сьогодення означене потребує поглибленого вивчення.
Мета статті - окресливши й донині актуальні ідеї, закладені у гуманістичній психології, конкретизувати ресурсність арт-технологій щодо психолого-педагогічного супроводу лікувально- профілактичної та корекційної діяльності фахівців, спрямованої на підтримку дітей війни; довести неперевершене значення в означеному плані освітнього процесу ЗВО основного етапу професійного становлення фахівця.
лікувальний корекційний психологічний арт терапія
Виклад основного матеріалу
У своїй фундаментальній праці «Становлення особистості. Погляд на психотерапію» Карл Роджерс вже наприкінці 1930-х - початку 1940-х років акцентував на тому, що «допомогти людям стати особистостями є значно важливішим, ніж допомогти їм стати математиками або знавцями французької мови». У контексті розробленої вченим теорії особистості, провідною рушійною силою існування особистості розглядається тенденція до самоактуалізації, а фундаментальним постає поняття «Я-концепція» (Роджерс, 1997). Відтак, саме тут сучасні дослідники віднаходять ключову ідею такого змісту: у тенденції самоактуалізації особистості важливим є не лише її потреба у позитивній увазі оточуючих, а й у позитивному самовідношенні, що відбувається лише за умови відповідності власної поведінки Я-концепції.
Закладена К. Роджерсом ідея, спонукає тих, хто вивчає нові технології стимулюючого впливу, зокрема, різних видів мистецтв (музикотерапія, вокалотерапія, ізотерапія, драматерапія та ін.) вбачати їх лікувально-оздоровчий вплив саме на збагачення ресурсів навчально-виховного процесу - провідного чинника становлення особистості, її Я-концепції. Йдеться про самоцінність комплексних, емоціогенних технологій, котрі дозволяють повноцінно особистості самовиразитися, розвивати здатність до невербальної комунікації, релаксації та самозціленню. Таким чином, актуалізується як теорія, так і практика психотерапії «центрованої на клієнті». Ці ідеї й донині творчо використовуються в конструктивних психолого -педагогічних інструментах, наприклад, консультативній роботі фахівців із батьками. Тут віднаходимо орієнтири фахових дій, спрямованих на довіру до дитини, відмову від маніпулювання нею. Сучасні вчені вже оцінили створене підґрунтя психологічного обґрунтування взаємодії фахівця задля «моделювання продуктивних способів переживання» (Бондаренко, 2007: 10). У зв'язку із зазначеним, особливої значущості, як вважає О. Бондаренко, має для освітянина з'ясування сутності кризової ситуації дитини (тобто зовнішніх і внутрішніх причин її виникнення), а також визначення тих передумов, які таку ситуацію спричинили (Бондаренко, 2007: 252).
Для майбутніх фахівців і дошкільної освіти, і педагогів магістерського ступеня особистісно - професійного становлення суттєвими є ще й деякі зауваги сучасних психологів (Є. Гейко, П. Горностай, С. Васьковська та ін.). По-перше, принципово важливим визнано ними і прийом «активного слухання», і емпатія у процесі надання дитині компетентної допомоги (зокрема, через використання арт-технологій). По-друге, фокусуючи увагу на «Я-концепції, як цілісності особистості, доречно діяти у процесі надання їй допомоги, безпосередньо спираючись на доброзичливе й безоціночне ставлення до неї, де виключного значення набуває орієнтація на її цінності та стимулювання до прийняття відповідальності за ситуацію, що склалась, а також вияв фахівцем поваги (у тому числі й через конфіденційність).
Аналіз підходів щодо визначення дефініції «арт-терапія» дозволяє констатувати, що тут провідним вектором слугує намагання дослідників здебільшого з'ясувати ресурсність мистецтва у процесі гармонізації розвитку особистості. Відтак, до прикладу Л.Ю. Полторак, з'ясувала, що має сенс трактувати арт-терапію як «лікувальний засіб застосування різних форм і видів мистецтва»; водночас дослідниця узагальнено розглядає й позиції тих учених (Л. Гисневич, А. Захарова, Г. Назолоян, Р. Хаткін та ін.), котрі вносять певні уточнення, а саме: йдеться про засіб сприяння та піклування щодо емоційного стану та психічного здоров'я окремою людини або групи чи колективу саме засобами художньої діяльності. Вкажемо й на те, що у полі зору дослідниці перебуває аспект, пов'язаний, з одного боку, із потребою виявляти належний ступінь коректності, оскільки надто узагальнено розуміється мистецтво, а з іншого - важливістю враховувати американський досвід, де музикотерапія осмислюється виокремлено від арт -терапії (Полторак, 2014: 90). Принагідно вкажемо, що деякі практикуючі арт-терапевти (Калька Н., Ковальчук З., Одинцова Г.) переконливо доводять доцільність розглядати ще й новітні напрями арт -терапії - фототерапія, нейрографіка, флюїд-арт, фуд-арт-терапія, тканинна терапія, ландшафт-терапія, апробація яких засвідчила їх ефективність (Калька, Ковальчук, Одинцова, 2021: 7 -41). Відомою є й інша точка зору, за якою джерелом «зцілення душі» доречно розглядати творчість у цілому.
Дійсно, виявивши до уваги обставини, за яких британський художник А. Хілл у 1938 році вперше використав термін «арт-терапія» при описі своєї роботи «Мистецтво проти хвороб» (тобто як мистецьку практику «відволікання» пацієнта від хвороби або травми), мабуть, все ж доцільно вважати конструктивною дослідницьку позицію Л. Калініної щодо наступного: в арт-терапії головним постає матеріал, що є базою особистості (Калініна, 2009). Отже арт-терапія є одночасно і методом, і технологією, і формою психотерапії, і способом зцілення.
Ми поділяємо думку ще й тих дослідників, котрі узагальнено розглядають арт-терапію в якості суттєвого психолого-педагогічного ресурсу, який, за образним висловом О. Біди, «орієнтований на інсайти клієнта». До зазначеного вище додамо, що мають рацію і ті дослідники (до прикладу, І.Г. Головатюк), які підтримують правомірність розводити поняття «мистецька освіта» й «арт-терапія», оскільки в них наявні різні домінанти (у першому - фокус уваги робиться на мистецтві та його продукті; у другому ж зосереджено на турботі про того, хто створює предмет мистецтва; при цьому творчість розглядається як лікувальний процес). Отже, можна констатувати органічний зв'язок, взаємозалежність і взаємообумовленість двох означених вище понять).
Як відомо, процес становлення гуманістичної психології фахівці пов'язують із утворенням єдиної бази, котра об'єднує різні напрямки та наукові школи, стратегічною платформою яких є вивчення людини як цілісного утворення, а домінантою осмисляються явища, на кшталт глибинність міжособистісного спілкування, самоактуалізація, смисл, творчість (А. Маслоу, Р. Мей, В. Франкл та ін.). Ідеї гуманістичної психології відтворюються й у гуманістичній педагогіці - галузі практичного застосування окреслених ідей. Як стверджують учені, йдеться про єдину «методологічну платформу» вже системного практичного розв'язання проблеми цілісності особистості (Є. Василюк, С. Джурард, К. Ясперс та ін.). А сучасні вчені «цілісність» трактують як «кінцеве розмаїття елементів, об'єднаних динамічними й статистичними стосунками, яке забезпечує наявність відповідних властивостей» (Гейко, 2016: 68). У цьому ракурсі педагогам доречно опиратися ще й на положення гуманістичної психології відносно смислової «системи особистості».
Справа в тому, що у сучасних дослідженнях йдеться про особистість як таку динамічну систему, котра перебуває у постійному розвитку в онтогенезі. Так, якщо у дошкільному віці дитина ще не здатна усвідомити смисл цінностей, копіюючи в цьому плані дорослих, то вже на подальших етапах життєвого шляху відбувається розвиток ціннісно-смислової сфери. Відтак, у намаганні поглибити наукові уявлення про ресурсність арт-технологій щодо психолого-педагогічного супроводу лікувально-профілактичної та корекційної діяльності, спрямованої на підтримку дітей принципово важливою є така позиція - розглядаючи своєрідність професійної підготовки майбутніх фахівців дошкільних закладів освіти і магістрантів, професійна діяльність яких здебільшого пов'язана із загальною середньою та вищою освітою особистості, доцільно забезпечити їх здатність до компетентного використання арт-терапії.
Тут ефективною провідною стратегією естетико-терапевтичної діяльності освітян має сенс розцінювати таку, що орієнтує фахівця на діяльність, зміст якої «не в лікуванні патології, а попередженні можливих відхилень, актуалізація превентивних функцій терапії мистецтвом і не тільки в надзвичайних обставинах, а й у природних умовах навчально -виховного процесу» (Кремень, 2008:31).
Арт-терапія, маючи значний педагогічний потенціал завдяки різноманітним експресивним формам мистецької діяльності особистості, спонукає її до емоційних переживань, самоактуалізації і самореалізації. Принагідно зазначимо, що це вдалося врахувати в межах дослідно - експериментальної роботи Всеукраїнського рівня, зокрема для реалізації інноваційного освітнього проекту «Світ чекає крилатих» (науковий керівник Цимбалару А.Д.) та у вигляді посібника-журналу адресувати не лише дітям молодшого шкільного віку, а й їхнім батькам (Цимбалару, 2022: 42 -48).
Вже апробовано сукупність арт-терапевтичних технік (колажу, ліплення, техніка малювання на воді - ЕБРУ та ін.) за різною тематикою й комплексним використанням ресурсів казкотерапії, ізотерапії, танцювально-рухової терапії, музикотерапії, ліплення, терапії піском, манкотерапії (Хижна, 2022).
Цікавим нам видається й запропонований дослідниками комплекс новітніх інструментів, зокрема в аспекті застосування арт-технік в роботі з підлітками, які опинилися у кризових ситуаціях (до прикладу, техніка «Картина в рамці», котра використовується з метою зменшення впливу негативного почуття, яке виникло через травмуючу ситуацію, пропонується намалювати на папері чотирикутник, де у «внутрішньому полі» відобразити своє загрозливе почуття, в «рамці» - те, що утворює почуття безпеки) (Калька, Ковальчук, Одинцова, 2021: 45-46).
Висновки
Враховуючи сучасні наукові уявлення про сутність арт-терапії, її мету і функції, варто по-новому оцінити ідеї, закладені у гуманістичній психології, творче врахування яких у педагогічній практиці естето-терапевтичних засобів допомоги та підтримці особистості в цілому і дітей війни, зокрема. Від терміну «Терапія мистецтвом», який виник у 1938 році, до сучасних трактувань арт-терапії склався результативний педагогічний досвід лікувально-профілактичної та корекційної діяльності освітян із використанням мистецтва, у тому числі, й задля оздоровлення, «зцілення» душі дитини. Перспективи подальших наукових розвідок лежать у площині використання психолого-педагогічного знання у забезпеченні цілісності особистості впродовж життєвого шляху через використання ресурсів міждисциплінарного підходу.
Джерела і література
1. Гейко Е.В. Психологія цілісності особистості. Монографія. Кропивницький: Центрально - Українське вид-во. 2016. 384с.
2. Енциклопедія освіти /ред. В.Г. Кремень. К.: Юрінком Інтер. 2008. 1040 с.
3. Зливков В., Лукомська С., Євдокимова Н., Ліпінська С. Діти і війна: монографія. Київ-Ніжин: Вид-во IIIІ Лисенко М.М. 2023. 221с.
4. Зязюн І.А. Педагогічна психологія чи психологія педагогіки? Естетика і етика педагогічної дії: Зб. н. праць. Вип.3. Київ-Полтава, 2012. С. 20-37.
5. Бондаренко О. Психологічна допомога: теорія і практика. Вид. 4-те, випр. і доп. К.: Освіта України. 2002. 332с.
6. Калініна Л.А. Використання лялькотерапії як напряму арт-терапії у корекційній роботі з дітьми, які мають проблеми у розвитку: Наукові праці. Серія «Педагогіка». Вип. 95. Т.105. Миколаїв: Вид-во ЧдУ ім. П. Могили, 2009. С. 25-30.
7. Калька Н., Ковальчук З., Одинцова Г. Практикум з арт-терапії: навчально-методичний посібник. Ч. 2. Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2021. 148 с.
8. Полторак Л.Ю. Сутність арт-терапії: аналіз сучасних підходів. Наукові праці. Педагогіка. Вип. 233. Том 245. 2014. С. 89-93.
9. Роджерс. К. Клієнтоцентрована терапія. пер. З англ. К.: Ваклер. 1997. 320 с.
10. Хижна О., Сакалюк О., Куцан Е. Арт-педагогіка і арт-терапія в соціальній реабілітації К.: КІП. 2022. 148 с.
11. Цимбалару А. Світ чекає крилатих: пос.-журнал для VI кл. К.: ТОВ «ОП Світ чекає крилатих», 2022. 48 с.
12. Shpak, M., A. Kichuk, O. Sytnik, O. Hrozna та ін. Socio-psychological factor of user trust in information in electronic mass communication. Estudios de Economia Aplicada. 2021. Vol. 39 (5).
References
1. Bondarenko O. (2002). Psykholohichna dopomoha: teoriya i praktyka. [Psychological help: theory and practice]. Vyd. 4-te, vypr. i dop. K.: Osvita Ukrayiny. 332 p. [in Ukrainian].
2. Entsyklopediya osvity (2008). [Encyclopedia of education]. /red. V.H.Kremen'. K.: Yurinkom Inter. 1040 p. [in Ukrainian].
3. Heyko E.V. (2016). Psykholohiya tsilisnosti osobystosti.[ Psychology of personality integrity]. Monohrafiya. Kropyvnyts'kyy: Tsentral'no-Ukrayins'ke vyd-vo. 384 p. [in Ukrainian].
4. Kal'ka N., Koval'chuk Z., Odyntsova H. (2021). Praktykum z art-terapiyi [Workshop on art therapy]. Navchal'no-metodychnyy posib nyk. Ch. 2. L'viv: L'vivs'kyy derzhavnyy universytet vnutrishnikh sprav. 148 p. [in Ukrainian].
5. Kalinina L.A. (2009). Vykorystannya lyal'koterapiyi yak napryamu art -terapiyi u korektsiyniy roboti z dit'my, yaki mayut' problemy u rozvytku [The use of puppet therapy as a direction of art therapy in corrective work with children who have developmental problems]. Naukovipratsi. Seriya «Pedahohika». Vyp. 95. T.105. Mykolayiv: Vyd-vo ChDU im. P.Mohyly. P. 25-30. [in Ukrainian].
6. Khyzhna O., Sakalyuk O., Kutsan E. (2022). Art-pedahohika i art-terapiya v sotsial'niy reabilitatsiyi [Art pedagogy and art therapy in social rehabilitation]. K.: KIP. 148 p. [in Ukrainian].
7. Poltorak L.Yu. (2014). Sutnist' art-terapiyi: analiz suchasnykh pidkhodiv [The essence of art therapy: analysis of modern approaches]. Naukovi pratsi. Pedahohika. Vyp. 233. Tom 245. P. 89-93. [in Ukrainian].
8. Rodzhers. K. (1997). Kliyentotsentrovana terapiya [Client-centered therapy]. / Per. Z anhl. K.: Vakler. 320 p. [in Ukrainian].
9. Shpak, M., A. Kichuk, O. Sytnik, O. Hrozna, etc. (2021). Socio-psychological factor of user trust in information in electronic mass communication. Estudios de Economia Aplicada. Vol. 39 (5). [in English].
10. Tsymbalaru A. (2022). Svit chekaye krylatykh [The world awaits the winged]. Pos.-zhurnal dlya VI kl. K.: TOV «OP Svit chekaye krylatykh».48 p. [in Ukrainian].
11. Zlyvkov V., Lukoms'ka S., Yevdokymova N., Lipins'ka S. (2023). Dity i viyna [Children and war]. Monohrafiya. Kyyiv-Nizhyn: Vyd-vo PP Lysenko M.M. 221 p. [in Ukrainian].
12. Zyazyun I.A. (2012). Pedahohichna psykholohiya chy psykholohiya pedahohiky? [Pedagogical psychology or psychology of pedagogy?]. Estetyka i etykapedahohichnoyi diyi: Zb.n.prats'. Vyp.3. Kyyiv - Poltava. P. 20-37. [in Ukrainian].
Размещено на Allbest.Ru
...Подобные документы
Поняття психічної депривації, психологічні причини депривації в сім’ї. Особливості психічного розвитку дитини раннього віку, особливості проявів депривації психічного розвитку у ранньому віці. Оцінка ефективності корекційної роботи з депривованими дітьми.
дипломная работа [149,7 K], добавлен 19.10.2011Визначення педагогічної психології. Виникнення педагогічної психологі. Педагогічний вплив і психологічний розвиток. Поєднання навчання і виховання. Розвиток дитини. Зв'язок дозрівання і навчання. Готовність дітей до навчання. Індивідуалізація навчання.
реферат [24,3 K], добавлен 11.11.2008Нормативно-правова база соціально-правового захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Вивчення алгоритму роботи освітнього закладу з дітьми-сиротами. Аналіз методів дослідження соціально-педагогічного супроводу дітей-сиріт.
курсовая работа [925,4 K], добавлен 26.08.2014Вивчення системи психологічних закономірностей відносин людини в процесі трудової діяльності як предмет індустріально-педагогічної психології. Значення індустріально-педагогічної психології для педагогіки, загальної, вікової і педагогічної психології.
реферат [26,1 K], добавлен 15.10.2010Вивчення психологічних особливостей страхів у дітей та їх прояви і формування. Організація та проведення емпіричного дослідження за методиками виявлення страхів О.І. Захарова та М. Панфілова. Проведення корекційної та профілактичної роботи з малюками.
курсовая работа [65,1 K], добавлен 16.04.2014Психологічна сутність гри як провідного виду діяльності дошкільників. Характеристика видів, класифікація за походженням і змістом. Роль гри у психічному розвитку дитини в дошкільні роки. Психолого-педагогічні особливості використання ігрової технології.
курсовая работа [212,9 K], добавлен 20.05.2014Заходи запобігання самогубства у шкільному середовищі. Психолого-педагогічний супровід груп дітей суїцидального ризику і їх оточення, взаємодія з фахівцями охорони здоров'я з даних питань. Пропаганда цінності життя в системі виховної роботи закладу.
реферат [19,6 K], добавлен 29.03.2016Загальна характеристика емоцій, їх функції та значення в розвитку особистості. Специфіка розвитку підлітка та обґрунтування необхідності корекційної, профілактичної та розвивальної роботи щодо можливих відхилень або порушень емоційної сфери дітей.
курсовая работа [66,2 K], добавлен 23.09.2013Проблема періодизації розвитку психіки дитини. 3агальна характеристика розвитку, особистості дітей старшого дошкільного віку. Психолого-педагогічна діагностика готовності дітей до навчання в школі. Програма корекційно-розвивальної роботи з дошкільниками.
дипломная работа [797,5 K], добавлен 25.01.2013Сутність, об’єкт і предмет педагогічної психології. Роль навчання у психічному і особистісному розвитку дитини. Психічне здоров’я школярів як результат освіти. Особливості психіки суб’єкта навчального процесу та їх урахування в навчально-виховній роботі.
презентация [176,6 K], добавлен 12.04.2019Історія психології та її предмет і задачі. Розгляд розділів історії розвитку психології. Антична психологічна думка. Розвиток психологічних знань в Середні віки і епоху Відродження. Зародження психології як науки. Психологічна думка Нового часу.
курсовая работа [105,2 K], добавлен 06.04.2015Розуміння основної природи людини. Основні принципи гуманістичної психології. Теорія особистісних рис Г. Олпорта, самоактуалізації А. Маслоу. Поняття конгруентності особистості в теорії К. Роджерса. Системи вищих мотивів як центральне ядро особистості.
реферат [28,4 K], добавлен 16.06.2010Поняття ігрової діяльності та її функції. Головні теорії розвитку ігор в зарубіжній та вітчизняній літературі. Характеристика творчих розваг дошкільника. Психолого-педагогічна характеристика інтерактивних, комунікативних та психокорекційних ігор.
курсовая работа [38,8 K], добавлен 07.11.2013Психологічний захист як предмет дослідження психології особистості. Структурна теорія механізмів захисту Р. Плутчика. Особливості розвитку молодших школярів. Механізми психологічного захисту батьків як фактор формування психологічного захисту дитини.
курсовая работа [64,7 K], добавлен 23.01.2012Характеристика розумової активності дітей раннього віку, умови формування. Супровід практичного психолога в розвитку дитини, етапи залучення вихователів і батьків до системи. Принципи психодіагностичної роботи фахівця. Моделі розумового розвитку.
контрольная работа [29,6 K], добавлен 08.06.2015Загальна характеристика психологічних і соціальних особливостей дітей з вадами психофізичного розвитку. Можливість використання ігротерапевтичних методів для соціальної реабілітації даної категорії дітей. Принципи відбору дітей для групових занять.
дипломная работа [186,4 K], добавлен 17.02.2011Побудова моделі діяльності та особистості фахівця соціальної сфери. Аналіз функціонального, предметного та особистісного аспектів діяльності даного спеціаліста. Методи гуманістичної психології та рефлексивно-терапевтичний підхід у роботі з клієнтом.
статья [156,9 K], добавлен 11.10.2017Поняття соціальної парадигми, її сутність і особливості, місце в сучасній психології, історія розвитку. Аналіз сучасної соціальної парадигми в контексті освіти, її застосування та вплив на загальний стан молоді в умовах загальноосвітньої середньої школи.
курсовая работа [34,5 K], добавлен 18.02.2009Характеристика гуманістичної психології. Трансперсональна психологія С. Грофа. Психоісторія Е. Еріксона і логотерапія В. Франкла. Релігія як об'єкт дослідження в працях Г. Оллпорта і М. Еліаде. Дослідження з психології релігії в радянській літературі.
курсовая работа [59,7 K], добавлен 17.09.2010Характеристика психологічних особливостей розвитку особистості дошкільника. Вивчення етапів психологічного розвитку дітей, що виховуються не в сім’ї. Особливості соціальної дезадаптації дітей із порушеннями розвитку в дошкільних інтернатних закладах.
курсовая работа [124,7 K], добавлен 27.05.2010
