Психологічні особливості формування самозбережувальної поведінки у фахівців ризиконебезпечних професій в умовах війни

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ САМОЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ У ФАХІВЦІВ РИЗИКОНЕБЕЗПЕЧНИХ ПРОФЕСІЙ В УМОВАХ ВІЙНИ

Сірко Роксолана Іванівна, доктор психологічних наук, професор, завідувач кафедри практичної психології та педагогіки, Слободяник Володимир Іванович кандидат психологічних наук, доцент, начальник Інституту післядипломної освіти, Львівський державний університет безпеки життєдіяльності

Анотація

У статті визначаються психологічні особливості формування самозбережувальної поведінки у фахівців ризиконебезпечних професій в умовах війни. Визначено, що професійна підготовка фахівців ризиконебезпечних професій вимагає формування у них знань та уявлень про екстремальну ситуацію, навичок швидкої адаптації до такої ситуації, навичок саморегуляції та самозбереження своєї поведінки в умовах підвищеної небезпеки. Звернуто увагу на те, що формування та розвиток самозбережувальної поведінки залежить головним чином від наміру, зацікавленості та мотивації людини зберігати своє здоров'я, яке є найвищою цінністю в житті. Зазначено, що самозбережувальна поведінка має два аспекти: позитивний і негативний. Позитивний аспект стосується дій, які спрямовані на збереження та покращення здоров'я, бажання прожити довге та здорове життя; негативний аспект характеризується проявом шкідливих звичок. Обґрунтовано, що самозбережувальна поведінка - це складна інтегративна система діяльнісно-рольових та особистісних якостей індивіда, яка забезпечує здатність особистості до самозахисту та життєстійкості в екстремальних та особливих умовах діяльності та самотурботи про своє здоров'я, психологічне благополуччя у повсякденних умовах. Проаналізовано критерії та показники самозбережувальної поведінки, до яких віднесено: діяльнісно-мотиваційний критерій; особистісно-рефлексивний критерій; змістовно-інформаційний критерій. Розроблено структуру самозбережувальної поведінки фахівців ризиконебезпечних професій. До основних її компонентів виокремлено: мотиваційний, когнітивний, рефлексивний, комунікативний та емоційно-вольовий компоненти. Акцентовано увагу на тому, що для забезпечення розвитку запропонованих компонентів потрібно створити відповідні психолого-педагогічні умови. До таких умов віднесено: створення відповідної психологічної атмосфери; створення відповідного освітнього середовища та організація освітнього процесу, який максимально буде наближений до умов професійної діяльності.

Ключові слова: самозбереження, самозбережувальна поведінка, фахівці ризиконебезпечних професій.

Abstract

Psychological features of the formation of self-preserving behavior in specialists of risky professions in war conditions

Sirko Roksolana Ivanivna Doctor of Psychological Sciences, Professor, Head of the Department of Practical Psychology and Pedagogy, Slobodianyk Volodymyr Ivanovych Candidate of Psychological Sciences, Associate Professor, Head of the Institute of Postgraduate Education, Lviv State University of Life Safety

The article defines the psychological features of the formation of self-preserving behavior in specialists of risky professions in war conditions. It is determined that the professional training of specialists in risky professions requires the formation of knowledge and ideas about an extreme situation, skills of quick adaptation to such a situation, skills of self-regulation and self-preservation of their behavior in conditions of increased danger. It is emphasized that the formation and development of self-preserving behavior depends mainly on the intention, interest and motivation of a person to preserve his or her health, which is the highest value in life. It is noted that self-preservation behavior has two aspects: positive and negative. The positive aspect concerns actions aimed at maintaining and improving health, the desire to live a long and healthy life; the negative aspect is characterized by the manifestation of bad habits. It is substantiated that self-preserving behavior is a complex integrative system of activity-role and personal qualities of an individual, which ensures the ability of an individual to self-defense and resilience in extreme and special conditions of activity and self-care for his or her health and psychological well-being in everyday life. The criteria and indicators of selfpreserving behavior are analyzed, which include: activity-motivational criterion; personality-reflective criterion; content-informational criterion. The structure of self-preservation behavior of specialists in risky professions is developed. Its main components are: motivational, cognitive, reflective, communicative and emotional- volitional components. The author emphasizes that in order to ensure the development of the proposed components, it is necessary to create appropriate psychological and pedagogical conditions. Such conditions include: creatig an appropriate psychological atmosphere; creating an appropriate educational environment and organizing an educational process that will be as close as possible to the conditions of professional activity.

Keywords: self-preservation, self-preservation behavior, specialists in risky professions, resilience.

Постановка проблеми

Професійна діяльність фахівців ризиконебезпечних професій завжди протікає в екстремальних умовах, але війна зробила ці професії ще більш ризикованими та стресовими, адже кількість надзвичайних ситуацій, пов'язаних з постійними обстрілами з боку країни - агресора, значно зросла. Саме тому нагального вирішення потребує проблематика формування та розвитку самозбережувальної поведінки у фахівців ризиконебезпечних професій.

Наша думка підтверджується низкою проблем, виявлених під час аналізу наукової літератури. Ці проблеми полягають у наступному: по-перше, формування самозбережувальної поведінки пов'язане з тим, що в умовах війни гостро постало питання збереження життя і здоров'я фахівців ризиконебезпечних професій, які отримують поранення і гинуть від постійних обстрілів під які потрапляють під час виконання свого професійного обов'язку. По-друге, відсутні дослідження щодо навчання та розвитку самозбережувальної поведінки у закладах вищої освіти. Третя проблема полягає в тому, що у воєнний час значно зростає складність професійної діяльності фахівців ризиконебезпечних професій, що негативно впливає на їхнє психічне та фізичне здоров'я [1]. Тому важливим є визначення психологічних особливостей формування самозбережувальної поведінки у фахівців ризиконебезпечних професій в умовах війни.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дозволив визначити, що в останні декілька років проблематика самозбережувальної поведінки набуває неабиякої популярності. Так наприклад, науковці: В. Бобрицька, Т. Бойченко, Е. Бондаревська, О. Янцаловський, О. Шостка аналізували основні засоби формування особистості як суб'єкта самозбереження та стратегії самозбережувальної поведінки особистості.

А. Балицька, І. Заюкова, Ю. Таймасова, О. Черненко виявляли чинники, які впливають на формування здоров'язбережувальної та самозбережувальної поведінки. O. Василенко, Ж. Вірна, Д. Казмірчук, Є. Потапчук та Н. Потапчук визначали роль особистості як суб'єкта самозбереження, а також вплив соціального середовища на рішення та дії людини. Також варто зазначити, що науковцями Д. Казмірчуком та Є. Потапчуком розроблялася модель поведінки людини як суб'єкта самозбереження. P. Сірко, В. Слободяник, Ю. Шевелева досліджували самозбережувальну поведінку майбутніх фахівців екстремальних видів діяльності.

Метою статті є визначення психологічних особливостей формування самозбережувальної поведінки у фахівців ризиконебезпечних професій в умовах війни.

Виклад основного матеріалу

Врахування психологічних особливостей організації діяльності є важливим у будь-якій професійній сфері, навіть для фахівців ризиконебезпечних професій, оскільки цей вид діяльності потребує свідомого та систематично організованого впливу на психіку людини з метою зміни її характеристик у бажаному напрямку.

Професійна діяльність фахівців ризиконебезпечних професій є однією із найскладніших бо вона протікає в умовах постійного ризику й одночасно належить до типів «людина-техніка» та «людина-людина», тобто включена до складної взаємодії з іншими людьми. У зв'язку з цим професійна підготовка фахівців ризиконебезпечних професій вимагає формування у них знань та уявлень про екстремальну ситуацію, навичок швидкої адаптації до такої ситуації, навичок саморегуляції та самозбереження своєї поведінки в умовах підвищеної небезпеки. Адже відсутність навичок самозбережувальної поведінки є великим ризиком для життя і здоров'я фахівців ризиконебезпечних професій, що може призвести до психосоматичних розладів, професійної деформації, професійного вигорання та зниження ефективності виконання професійної діяльності [2, с. 219].

На думку колективу авторів, самозбережувальна поведінка є важливим засобом сучасної людини щодо захисту свого здоров'я. Вона ставить здоров'я на вищій рівень в структурі життєвих цінностей особистості, визначає активність у ставленні до власного здоров'я, виключає з життя чинники ризику захворювань через освіченість та поінформованість, дозволяє нейтралізувати генетичну схильність до захворювань, сприяє формуванню навичок підтримання здоров'я та максимальній тривалості життя [3, с. 19].

В психології існує концепція диспозиційної регуляції поведінки особистості. В цій концепції зазначається, що центральним елементом поведінки є потреба особистості в самозбереженні, що реалізується на трьох рівнях, одним з яких є тілесний; саме він виявляється рушійною силою самозбереження. Під диспозицією розуміється схильність людини до сприйняття соціальної ситуації й умов діяльності і до певної поведінки в цих умовах. Як і будь-яка інша поведінка, самозбережувальна поведінка являє собою цілісну за своїми фізичними і психічним компонентами реакцію на зовнішні і внутрішні стимули. Зовнішніми стимулами поведінки є соціальні цінності і норми, внутрішніми - потреби.

Аналізуючи дану концепцію, ми дійшли висновку, що самозбережувальна поведінка забезпечує баланс і гармонію між фізичною та психічною складовими здоров'я особистості. Як тільки цей баланс порушується, одна зі складових перебирає на себе перевагу, що призводить до дисбалансу в здоров'ї людини.

Розвиток самозбережувальної поведінки залежить головним чином від наміру, зацікавленості та мотивації людини зберігати своє здоров'я, яке є найвищою цінністю в житті.

Проявляючи самозберігаючу поведінку, людина виключає зі свого життя фактори, що призводять до різних видів захворювань, і розвиває здатність підтримувати здоровий спосіб життя.

Самозбережувальна поведінка має два аспекти: позитивний і негативний. Позитивний аспект стосується дій, які спрямовані на збереження та покращення здоров'я, бажання прожити довге та здорове життя. Прикладами позитивної самозбережувальної поведінки є всі види поведінки, пов'язані зі «здоровим способом життя», що характеризується турботою про здоров'я, такі як фізична культура, збалансоване харчування та різні види активного відпочинку. Негативний аспект характеризується проявом шкідливих звичок (тютюнопаління, вживання спиртних напоїв або наркотичних речовин).

І. Авдеєнко вважає, що формування самозбережувальної поведінки особистості визначається системою ціннісних орієнтацій, самооцінкою стану здоров'я, рівнем інформованості про чинники ризику і заходи щодо їх зниження [4, с. 166].

Беручи до уваги думку науковиці, хочемо звернути увагу на те, що фахівці ризиконебезпечних професій повинні відповідати сучасному суспільству та тим умовам в яких воно опинилося задля вирішення тих проблем, які в нього виникають. А досягти цього можливо лише тоді, коли фахівець зацікавлений повноцінно проживати своє життя та зберігати своє здоров'я.

При формуванні самозбережувальної поведінки у фахівців ризиконебезпечних професій в умовах війни доречним буде звернути увагу на дослідження проведене Є. Потапчуком та Д. Казмірчуком. Науковці досліджуючи самозбережувальну поведінку особистості розробили модель поведінки людини як суб'єкта самозбереження. В структурі даної моделі було виокремлено три основні компоненти: когнітивний, що включає у себе знання людини про здоров'я, про те, які обставини і чинники, що позитивно або негативно впливають на здоров'я, а також уявлення про значення здоров'я в системі життєдіяльності; емоційний, що позначає почуття й емоції, пов'язані зі станом здоров'я і його зміною протягом життя; мотиваційно-поведінковий, який демонструє специфіку поведінки людини у сфері здоров'я, його дії і стратегії в разі захворювання, а також мотиви здорового та нездорового способу життя. Мотиви демонструють наявність в індивіда мети і ціннісні установки на збереження здоров'я [5, с. 263-264].

В. Слободяник досліджуючи проблематику самозбережувальної поведінки робить висновок, що самозбережувальна поведінка - це складна інтегративна систему діяльнісно-рольових та особистісних якостей індивіда, яка забезпечує здатність особистості до самозахисту та життєстійкості в екстремальних та особливих умовах діяльності та самотурботи про своє здоров'я, психологічне благополуччя у повсякденних умовах. В ході свого дослідження науковцем також було виокремлено критерії та показники самозбережувальної поведінки:

- діяльнісно-мотиваційний критерій, що враховує специфіку виконуваної діяльності та здатність адекватно реагувати на екстремальні умови життєдіяльності, де показниками виступають життєстійкість особистості, психологічна безпека та мотивація досягнення успіху;

- особистісно-рефлексивний критерій, де розглядаються професійно важливі якості майбутніх фахівців, показниками якого є готовність особистості до дотримання здорового способу життя та психологічне благополуччя як рефлексивна задоволеність своїм життям;

- змістовно-інформаційний критерій як інтегрована система професійних знань про здоров'язбережувальні технології [6, с. 55-56].

Н. Пилявець досліджуючи психологічні особливості самозбережувальної поведінки робить висновок, що самозбережувальна поведінка і самореалізація особистості є взаємопов'язаними, оскільки обидва аспекти спрямовані на розвиток, задоволення потреб і досягнення особистого благополуччя. Самореалізація стимулює людей до самозбереження і надихає на вжиття дій, що сприяють здоров'ю, розвитку та самовдосконаленню [7, с. 95].

Таким чином, беручи до уваги думку Н. Пилявець висуваємо припущення, що для того, щоб сформувати самозбережувальну поведінку у фахівців ризиконебезпечних професій в умовах війни, а також забезпечити їх самореалізацію в майбутній професійній діяльності доцільною є розробка структури та змістовних компонентів самозбережувальної поведінки. Розроблену структуру представлено на рис. 1.

Рис. 1. Структура самозбережувальної поведінки фахівців ризиконебезпечних професій

Мотиваційний компонент. Система мотивів виконує регулятивну функцію в процесі формування самозбережувальної поведінки фахівців ризиконебезпечних професій. Відсутність у фахівців мотивації до збереження свого фізичного та психічного здоров'я буде негативно впливати на виконання ними професійної діяльності. Тому в процесі формування самозбережувальної поведінки головним завданням є створення мотиваційного середовища, в якому спільна діяльність суб'єктів навчально-виховного процессу спрямовуватиметься на формування у майбутніх фахівців стійких мотивів щодо збереження власного здоров'я в екстремальних умовах професійної діяльності [8, с. 140].

Когнітивний компонент забезпечує розуміння фахівцями ризиконебезпечних професій того, навіщо потрібно зберігати своє здоров'я, а також містить в собі набір знань, умінь і навичок, які сприятимуть для якнайкращого його збереження.

Рефлексивний компонент це вміння фахівцями пізнавати та аналізувати явища власної свідомості та діяльності (погляд на власну думку та дію з позиції спостерігача). Тобто це здатність до саморозуміння, самооцінки, самоінтерпретації. Важливою для самозбережувальної поведінки, на нашу думку, є рефлексія на цілепокладання, яка має наступні характеристики: прямий аналіз - цілепокладання від визначення актуального стану власного здоров'я; зворотній аналіз - цілепокладання від кінцевого стану до актуального; цілепокладання від проміжних цілей за допомогою прямого і зворотного аналізу. Рефлексія на етапі формування самозбережувальної поведінки супроводжується двома процесами: фахівець повертається на етап прогнозування, тобто того що він буде робити задля збереження свого здоров'я та аналізує співвідношення власних можливостей і зовнішніх умов: аналізуються знання, вміння, навички та мотивація (бажання).

Комунікативний компонент виступає інструментом, який одночасно впливає на формування інших компонентів і при цьому удосконалюються уміння і навички реалізації самозбережувальної поведінки, що збагачує досвід особистості і дозволяє ним обмінюватися з іншими фахівцями.

Емоційно-вольовий компонент самозбережувальної поведінки включає здатність розуміти власний емоційний стан у різноманітних професійних ситуаціях; адекватність реагування на результати діяльності та можливі невдачі; цілеспрямованість; терпіння і володіння собою в екстремальних ситуаціях та ситуаціях невизначеності; наполегливість та енергійність під час виконання професійної діяльності.

Для забезпечення розвитку перерахованих вище компонентів потрібно створити відповідні психолого-педагогічні умови.

До таких умов відносяться: створення відповідної психологічної атмосфери; створення освітнього середовища та організація освітнього процесу, який максимально буде наближений до умов професійної діяльності.

самозбережувальний поведінка ризиконебезпечний професія

Висновки

Таким чином, проведене нами дослідження з визначення психологічних особливостей формування самозбережувальної поведінки у фахівців ризиконебезпечних професій в умовах війни дозволило зробити низку висновків:

1. Аналіз наукових доробків з досліджуваної проблематики показав, що професійна діяльність фахівців ризиконебезпечних професій є однією із найскладніших адже вона протікає в умовах постійного ризику для їхнього життя.

2. Самозбережувальна поведінка - складна інтегративна система діяльнісно-рольових та особистісних якостей індивіда, яка забезпечує здатність особистості до самозахисту та життєстійкості в екстремальних та особливих умовах діяльності та самотурботи про своє здоров'я, психологічне благополуччя у повсякденних умовах.

3. Розроблено структуру самозбережувальної поведінки фахівців ризиконебезпечних професій та охарактеризовано її основні компоненти.

4. Визначено основні психолого-педагогічні умови, які забезпечать розвиток компонентів, які входять до структури самозбережувальної поведінки фахівців ризиконебезпечних професій.

Перспективою подальших наукових розвідок з досліджуваної проблематики є розробка програми формування самозбережувальної поведінки у фахівців ризиконебезпечних професій в умовах війни.

Література

1. Сірко Р.І., Слободяник В.І., Шевелєва Ю.А. Теоретичний аналіз психологічного поняття самозбережувальної поведінки у фахівців екстремальних видів діяльності. International scientific conference. Baltja Publishing. 2022. С. 54-57.

2. Кучеренко С.М., Мохонько Д.С. Психологічні особливості організації професійної діяльності спеціалістів ризиконебезпечних професій. Теорія і практика сучасної психології. 2018. №4. С. 218-222.

3. Зуб О., Таймасов Ю., Турчинов А., Алфімова Л. Формування самозбережувальної поведінки майбутніх офіцерів в процесі професійної підготовки.Молодь іринок. 2019. №10 (177). С. 18-24.

4. Авдєєнко І.М. Сучасні підходи до розуміння поняття «культура здоров'я». Збірник наукових праць Харківського державного університету. Серія: Педагогічні науки. 2011. Випуск 59. С. 165-169.

5. Потапчук Є., Казмірчук Д. Модель поведінки людини як суб'єкта самозбереження. Психічне здоров'я особистості у кризовому суспільстві: збірник тез Всеукраїнської науково-практичної конференції, 22 жовтня 2021 р. Львів: ЛьвДУВС, 2021. С. 263-265.

6. Слободяник В., Сірко Р., Шевелєва Ю. Теоретичний аналіз наукового поняття «самозбережувальна поведінка майбутніх фахівців ризиконебезпечних професій». Особистість в екстремальних умовах: матеріали Х Всеукраїнської науково-практичної конференції, м. Львів, 21 травня 2021 р. Львів, 2021. С. 54-57.

7. Пилявець Н.І. Дослідження психологічних особливостей самозбережувальної поведінки студентської молоді. Габітус. 2023. Випуск 51. С. 93-97.

8. Shevchenko V. Content and structure of professional-psychological competence of military servants of the National guard of Ukraine. «KELM» (Knowledge, Education, Law, Management). 2021. №3 (39) vol. 2/2021. P. 138-142.

References

1. Sirko R.I., Slobodianyk V.I., Shevelieva Yu.A. (2022). Teoretychnyi analiz psykholohichnoho poniattia samozberezhuvalnoi povedinky u fakhivtsiv ekstremalnykh vydiv diialnosti [Theoretical analysis of the psychological concept of self-preservation behavior in specialists of extreme activities]. International scientific conference. Baltja Publishing. Р. 54-57.

2. Kucherenko S.M., Mokhonko D.S. (2018). Psykholohichni osoblyvosti orhanizatsii profesiinoi diialnsoti spetsialistiv ryzykonebezpechnykh profesii [Psychological features of the organization of professional activity of specialists in risky professions]. Teoriia i praktyka suchasnoi psykholohii - Theory and practice of modern psychology, 4, 218-222.

3. Zub O., Taimasov Yu., Turchynov A., Alfimova L. (2019). Formuvannia samozberezhuvalnoi povedinky maibutnikh ofitseriv v protsesi profesiinoi pidhotovky [Formation of selfpreservation behavior of future officers in the process of professional training]. Molod i rynok - Youth and the Market, 10 (177), 18-24.

4. Avdieienko I.M. (2011). Suchasni pidkhody do rozuminnia poniattia «kultura zdorovia» [Modern approaches to understanding the concept of “health culture”.]. Zbirnyk naukovykh prats Kharkivskoho derzhavnoho universytetu. Seriia: Pedahohichni nauky - Collection of scientific papers of Kharkiv State University. Series: Pedagogical sciences, Vypusk 59, 165-169.

5. Potapchuk Ye., Kazmirchuk D. (2021). Model povedinky liudyny yak subiekta samozberezhennia [A model of human behavior as a subject of self-preservation]. Psykhichne zdorovia osobystosti u kryzovomu suspilstvi - Mental health of an individual in a crisis society: zbirnyk tez Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii, 22 zhovtnia 2021 r. Lviv: LvDUVS, 263-265.

6. Slobodianyk V., Sirko R., Shevelieva Yu. (2021). Teoretychnyi analiz naukovoho poniattia «samozberezhuvalna povedinka maibutnikh fakhivtsiv ryzykonebezpechnykh profesii» [Theoretical analysis of the scientific concept of “self-preserving behavior of future specialists in risky professions”]. Osobystist v ekstremalnykh umovakh - Personality in extreme conditions: materialy Х Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii, m. Lviv, 21 travnia 2021 r. Lviv, 54-57.

7. Pyliavets N.I. (2023). Doslidzhennia psykholohichnykh osoblyvostei samozberezhuvalnoi povedinky studentskoi molodi [Study of psychological features of self-preservation behavior of students]. Habitus - Habitus, Vypusk 51, 93-97.

8. Shevchenko V. Content and structure of professional-psychological competence of military servants of the National guard of Ukraine. «KELM» (Knowledge, Education, Law, Management). 2021. №3 (39) vol. 2/2021. P. 138-142.

Размещено на Allbest.ru