Соціально-педагогічні та психологічні особливості дітей з раннім дитячим аутизмом

З'ясування проявів синдрому раннього дитячого аутизму. Підтримка розвитку академічних навичок у дітей з аутизмом в освітньому процесі. Стимулювання соціальної взаємодії та розвитку навичок спілкування у дітей з аутизмом. Методи та стратегії спілкування.

Рубрика Психология
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 01.11.2024
Размер файла 40,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» Рівненський інститут

СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНІ ТА ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ДІТЕЙ З РАННІМ ДИТЯЧИМ АУТИЗМОМ

Колеснікова Богдана Юріївна

Науковийкерівник: Макух Тамара Олександрівна,

кандидат економічних наук, доктор філософії, доцент

Анотація

Ранній дитячий аутизм (РДА) виникає внаслідок генетично обумовленого порушення обміну речовин в організмі. Перші ознаки РДА проявляються досить рано, ще до року життя дитини. При аутичному розвитку труднощів встановлення контакту «очі в очі» і його нетривалість досить рано. Дорослому важко впіймати погляд аутичної дитини не тому, що вона не фіксує його, а тому що дивиться ніби «повз». Спостерігається відсутність контакту очей та фіксації погляду на обличчі іншої особи. Затримка у розвитку локомоторних функцій, сповільненість формування навичок самообслуговування і при цьому ранній розвиток фразового мовлення. Ключові слова: ранній дитячий аутизм (РДА), соціально-педагогічна підтримка, психологічна підтримка, характеристики РДА.

Виклад основного матеріалу

B основу дефекту при РДА закладено гіперсензитивність, зниження порогів чутливості. Кожен новий подразник у таких дітей викликає навіть те, що не є високою інтенсивністю, а саме: дотик руки, шелест паперу, поява чогось нового, а особливо - нових предметів. Власне, тому найбільш комфортно така дитина почувається за відсутності подразників - у темноті та тиші.

Залежно від виразності РДА формуються різні механізми захисту від тривоги і фобій - уникнення будь-яких контактів з оточенням, агресія. Відгородження від зовнішнього світу, занурення у власні фантазії, схильність до стереотипій (надання переваги тим самим іграм, їжі, одягу, режиму дня, вияв опору і напруження за щонайменших змін у способі життя, одноманітне багаторазове повторення певних рухів, фраз). Перевтілення в образ якоїсь істоти, від імені якої легше контактувати з оточенням (наприклад, дитина у психотравмуючій для неї ситуації уявляє себе орлом і поводить себе відповідно до своїх уявлень про особливості життя цієї тварини). Виконання різноманітних когнітивних операцій, пов'язаних з абстрагуванням, узагальненням, класифікацією; засвоєння штампів поведінки, формування зразків правильної поведінки у певних ситуаціях, намагання бути «хорошими», виконувати вимоги батьків.

Основним проявом синдрому раннього дитячого аутизму є виразна недостатність або повна відсутність потреби у спілкуванні, емоційна холодність по відношенню до близьких людей. Для таких дітей притаманний страх нового, будь-яких змін у навколишній обстановці, одноманітна поведінка зі схильністю до стереотипних рухів, відсутність мовлення або наявність різноманітних його порушень. Мовлення, вірніше небажання дитиною його використовувати, відсутність елементарних орієнтовних рефлексів, реакцій на зовнішні подразники створюють ілюзію про наявність у неї порушень аналізаторних систем. Поведінка таких дітей одноманітна. Вони можуть годинами виконувати одні і ті ж маніпуляції з іграшками, перекладати їх з одного місця на інше, але помітити при цьому ігрові дії, сюжетно -рольову гру буває надзвичайно складно. Переважна більшість таких дітей полюбляють бути одні. Ha самоті вираз їхнього обличчя задоволений, у присутності інших людей - невдоволений, беземоційний. У віці дитини від 3 до 5 років такий синдром проявляється найчастіше, хоча його окремі прояви можуть виникати значно раніше.

Ранній дитячий аутизм характеризується наступними основними характеристиками:

Проблеми зі спілкуванням. Діти з аутизмом можуть мати дефіцит мовлення або використовувати його обмежено. Вони можуть не розуміти субтекст і невербальні сигнали комунікації, такі як жести та міміка.

Обмежені та стереотипні інтереси та активності. Діти з аутизмом можуть захоплюватися обмеженими темами або занурюватися у спеціальні інтереси, демонструючи малу зацікавленість у різноманітних активностях.

Сенсорні проблеми, коли діти з аутизмом не можуть мати особливої чутливості або недостатньої відповіді на різні зорові, слухові, дотикові та інші сенсорні стимули. Це може впливати на їхню здатність витримувати побутові шуми, певні текстури та інші стимули навколишнього середовища.

Проблеми з соціальною взаємодією. діти з аутизмом можуть мати труднощі з розумінням імпліцитних правил соціальних взаємодій, обмеженою здатністю сприймати і виражати емоції, а також з обмеженою здатністю утримувати очний контакт та спілкуватися з іншими.

Ці характеристики впливають на розвиток індивіда, особливо на його соціальну і комунікативну компетенцію. Діти з аутизмом можуть мати обмежені можливості взаємодії з оточуючими і засвоєння соціальних навичок, що часто призводить до соціальної відокремленості. Однак, злагоджені підходи до навчання і підтримки можуть допомогти розвинути їхні потенційні сильні сторони та покращити якість життя.

Важливо також зазначити, що кожна дитина з аутизмом є унікальною та може відрізнятися у своїх потребах та здібностях. Тому важливо працювати з кваліфікованими спеціалістами, які мають досвід роботи з дітьми з аутизмом та можуть допомогти розробити індивідуалізовану навчальну програму. З цією метою застосовуємо такі педагогічні підходи та методи, які можуть бути ефективними для роботи з дітьми з аутизмом:

Підтримуюче середовище. Створення сприятливого і безпечного середовища, що дає дітям з аутизмом можливість відчувати себе комфортно і захищено. Це може включати м'які освітні ігри, спеціальні зони для відпочинку та регуляції емоцій, а також графіки та візуальні підказки для забезпечення ясності розпорядку дня.

Використання візуальних допоміжних засобів. Індивідуалізовані плани із візуальними інструкціями, піктограми та схеми можуть допомогти дітям з аутизмом краще розуміти та свідомо сприймати інформацію.

Структурованість та передбачуваність. Для багатьох дітей з аутизмом важливість структурованості та передбачуваності є надзвичайно важливою. Створення розкладу дня, використання рутин та повторення можуть допомогти дітям з аутизмом легше розуміти та приймати нову інформацію.

Використання позитивного посилення. Підкріплення та заохочення досягнень дітей через позитивне посилення може бути дуже ефективним. Це включає в себе використання підтримки, похвали, нагород та мотивації для підтримки мотивації та позитивного навчання.

Індивідуалізація підходу. Важливо враховувати індивідуальні потреби та можливості дитини з аутизмом при виборі педагогічних стратегій та методик, адже кожна така дитини має унікальні потреби.

Діти з аутизмом можуть стикатися з різними соціальними викликами, особливо через їхні особливості сприйняття, комунікації та соціальної взаємодії. Ось декілька соціальних викликів, з якими діти з аутизмом можуть зіштовхуватися, та способи, як їм можна допомогти в цьому аспекті:

Соціальна взаємодія. Коли діти з аутизмом можуть мати труднощі у встановленні та підтриманні соціальних контактів. Їм можна допомогти, пропонуючи структуровані можливості для соціальної взаємодії, такі як групові ігри, спільні проекти або клуби зі спільним інтересом. Важливо також вчити їх соціальним навичкам і правилам взаємодії, наприклад, як увічливо звертатися до інших людей, чекати своєї черги чи вислуховувати інших.

Емоційна регуляція. Деякі діти з аутизмом можуть мати труднощі у розпізнаванні, вираженні та регуляції своїх емоцій. Важливо допомагати їм розвинути навички емоційної інтелігентності, такі як розпізнавання емоцій на обличчі, навчання висловлювати свої почуття та знаходження засобів для емоційної регуляції, такі як глибоке дихання або релаксаційні вправи.

Розвиток соціальних навичок. Багато дітей з аутизмом можуть потребувати додаткових зусиль для розвитку соціальних навичок, таких як вміння слухати, спілкуватися, співпрацювати та розв'язувати конфлікти. Їм можна допомогти, застосовуючи соціальні навчальні програми та рольові ігри, де вони можуть випробувати різні сценарії соціальної взаємодії та навчитися ефективному спілкуванню.

Свідомість про себе та інших. Важливо допомогти дітям з аутизмом розуміти і відчувати себе та інших людей. Заохочуйте їх брати участь у різноманітних діях, які розвивають емпатію, такі як рольові ігри, ділові ігри або обговорення книг та фільмів.

Інклюзивна освіта для дітей з аутизмом передбачає створення сприятливого та доступного навчального середовища, де кожна дитина з аутизмом має можливість розвиватися, відчувати себе прийнятою та брати участь у навчальному процесі разом з іншими учнями.

Індивідуальні підходи. Ураховуйте потреби та особливості кожної дитини з аутизмом, розробляючи індивідуальний навчальний план та навчальні матеріали. Забезпечте диференційований підхід, щоб кожна дитина мала можливість навчатися на своєму власному рівні та з урахуванням її особливих потреб.

Соціальна інтеграція. Підтримуйте можливості соціальної інтеграції дітей з аутизмом шляхом спільних занять, групових проектів та спільних ігор з іншими учнями. Сприяйте спілкуванню та взаємодії з однолітками, розробляючи спеціальні підходи до соціальної навчання та використовуючи підтримуючі стратегії.

Використання візуальних допоміжних засобів. Використовуйте візуальні допоміжні засоби, такі як піктограми, схеми, графіки, щоб підтримати сприйняття та розуміння матеріалів. Організовуйте навчальне середовище таким чином, щоб було доступно і структуроване, з видимою розстановкою предметів та чіткими вказівками.

Підтримка соціальних навичок і емоційної регуляції. Розвивайте соціальні навички та емоційну регуляцію дітей з аутизмом, проводячи тренінги, групові сесії чи індивідуальні консультації. Забезпечуйте додаткову підтримку та індивідуальну співпрацю, щоб допомогти дітям розуміти та виражати свої емоції, а також впроваджуйте стратегії емоційної регуляції.

Підтримка спеціалістів. Забезпечуйте присутність та співпрацю із спеціалістами, такими як педагог- дефектолог, психолог чи логопед, які мають досвід у роботі з дітьми з аутизмом. Співпраця з цими спеціалістами може забезпечити необхідну підтримку та поради для вчителів та батьків.

У створенні інклюзивного навчального середовища для дітей з аутизмом важлива співпраця між батьками, вчителями, спеціалістами та всією шкільною громадою. Це вимагає толерантності, розуміння та відкритості до усіх дітей незалежно від їхніх особливостей.

Підтримка розвитку академічних навичок у дітей з аутизмом є важливою складовою їх освітнього процесу. Ось кілька способів, які можуть допомогти в цьому:

Індивідуальні підходи. Кожна дитина з аутизмом має свої унікальні потреби та складнощі. Важливо розробляти індивідуальний навчальний план, забезпечувати диференційований підхід і використовувати різноманітні методи навчання, щоб забезпечити максимальну доступність матеріалів та завдань для кожної дитини.

Використання візуальних допоміжних засобів. Використання візуальних допоміжних засобів, таких як схеми, діаграми, таблиці, піктограми та інші графічні зображення, може сприяти кращому сприйняттю й розумінню матеріалу. Важливо структурувати і візуально організувати інформацію, щоб учням з аутизмом було легше асимілювати й запам'ятовувати матеріал.

Створення структурованого навчального середовища. Важливо створити структуроване навчальне середовище з чіткими правилами, розкладом та розміщенням матеріалів. Діти з аутизмом можуть користуватися розкладами, розкладними планерами, списками завдань та іншими організаційними інструментами для підтримки свого орієнтування та планування.

Розробка навичок саморегуляції. Діти з аутизмом можуть мати труднощі з концентрацією та саморегуляцією. Важливо навчити їх стратегіям управління стимуляцією, таким як регулярні паузи, використання руху або інших методів релаксації. Діти можуть навчитися визначати свої потреби та використовувати позитивні стратегії для вирішення труднощів, зокрема зосередження на навчальних завданнях.

Підтримка комунікації та висловлювання. Для багатьох дітей з аутизмом комунікація може бути складнішою. Використовуйте різні методи комунікації, такі як піктограми, мовленнєві пристрої або інші альтернативні засоби комунікації. Розвивайте навички спілкування і висловлювання, надаючи можливості для аудіювання, мовленнєвого та писемного виразу.

Важливо також враховувати індивідуальні ритми та потреби кожної дитини, підтримувати їх мотивацію та самооцінку в процесі навчання. Розуміння потреб дитини з аутизмом та пошук рішень, які підтримують її академічний розвиток, можуть створити сильну основу для її успіху.

Залучення сім'ї та спільноти є надзвичайно важливим для підтримки дітей з аутизмом.

Розширення свідомості та освіти. Організовувати зустрічі, семінари та тренінги для батьків та спільноти, на яких будуть надані інформація про аутизм, особливості і потреби дітей, а також ефективні стратегії підтримки та співпраці. Пропагувати знання через вебінари, відео-уроки та матеріали, доступні онлайн.

Створення партнерства з батьками. Забезпечувати відкрите та взаємозв'язане спілкування з батьками, надавайте їм можливість висловити свої потреби, побажання та обговорити питання, пов'язані з підтримкою їхньої дитини. Залучати батьків у прийнятті рішень та плануванні навчального процесу.

Співпраця зі спеціалістами та організаціями. Співпрацювати з дитячими психологами, педагогами, медичними фахівцями та іншими спеціалістами, які мають досвід у роботі з дітьми з аутизмом. Консультуватися з ними, підтримувати обмін досвідом та знаннями. Співпрацювати з організаціями, які працюють з аутизмом та надають допомогу сім'ям та спільноті.

Створення відкритого та сприяючого середовища. Залучати батьків та спільноту до шкільних заходів, акцій та проектів. Створювати можливості для спільного навчання та дослідництва, де батьки та громадські діячі можуть долучитися до навчального процесу та співпрацювати з учителями та дітьми.

Підтримка взаємодії і спілкування. Створюйте можливості для взаємодії та спілкування між сім'ями дітей з аутизмом. Організовуйте зустрічі, групові діяльності, де батьки зможуть обмінюватися досвідом, підтримувати один одного та обговорювати питання, пов'язані з підтримкою своїх дітей.

Розвиток вміння прийняття різниці. Пропагуйте толерантну та відкриту атмосферу, в якій кожна дитина, незалежно від її особливостей, є важливою і повноцінною частиною спільноти. Робіть акцент на цінності диверсності та різноманітності, надавайте позитивні приклади і підтримку відмінності.

Залучення сім'ї та спільноти до підтримки дітей з аутизмом вимагає співпраці, взаєморозуміння та відкритості. Важливо надавати підтримку та ресурси, щоб сім'ї та спільнота могли активно допомагати дітям з аутизмом у їхньому розвитку та навчанні.

Стимулювання соціальної взаємодії та розвитку навичок спілкування є важливим завданням для дітей з аутизмом. Ось кілька стратегій, які можуть допомогти у цьому процесі:

Структуровані соціальні ситуації. Створюйте структуровані ситуації для соціальної взаємодії, наприклад, ролеві ігри або групові проєкти. Це може стимулювати спілкування, спільну діяльність та навички співпраці.

Використання соціальних ігор та розробка навичок взаємодії. Використовуйте соціальні ігри, які пропонують різні ситуації взаємодії та можуть навчити дітей розуміти емоції, спілкуватися та використовувати невербальні засоби комунікації. Розробляйте навички спілкування, такі як очікування черги, слухання та висловлювання власної думки.

Соціальні навички у контексті реального життя. Залучайте дітей з аутизмом до реальних соціальних ситуацій, наприклад, рольові ігри в магазині або відвідання громадських місць. Розробляйте навички, такі як привітання, запитання, відповіді та інші соціальні вміння, які можуть бути корисними у повсякденному житті.

Визначення темпу та виділення часу на спілкування. Враховуйте потреби дитини з аутизмом у більш структурованому та контрольованому середовищі. Виокремлюйте час на спілкування в малих групах або попарно, забезпечуючи достатню підтримку та спрямовуючи дітей на конкретні теми чи завдання.

Використання візуальних допоміжних засобів. Використовуйте візуальні допоміжні засоби, такі як піктограми, схеми або соціальні історії, для визначення правил та очікувань у соціальних ситуаціях. Це може допомогти дітям з аутизмом розуміти правила та належну поведінку у процесі спілкування.

Позитивне посилення та підтримка. Використовуйте позитивне посилення та підтримку для мотивації дітей з аутизмом до спілкування та соціальної взаємодії. Визнавайте їхні малі досягнення та навички, надайте зворотний зв'язок і позитивний ретельні відгуки.

Важливо також враховувати індивідуальні особливості та потреби кожної дитини з аутизмом. Застосовуйте різноманітні методи та стратегії спілкування, адаптовані до їхніх індивідуальних потреб та можливостей.

Працюючи з дітьми з аутизмом, важливо розробляти індивідуалізовані підходи, орієнтовані на потреби та можливості кожної конкретної дитини. Ось деякі прийоми, які можуть бути корисними при розробці індивідуалізованого плану роботи:

Оцінка поточного рівня розвитку. Почніть з оцінки поточного рівня розвитку дитини, включаючи її навички, інтереси та потреби. Це допоможе зрозуміти, з чого слід починати та як продовжувати процес навчання та підтримки. діти аутизм освітній спілкування

Врахування індивідуальних особливостей. Визначте індивідуальні особливості кожної дитини, такі як її преференції, сильні сторони, темп навчання, спосіб сприйняття інформації. Врахуйте ці особливості при плануванні та розробці спеціальних методів та матеріалів.

Використання візуальних підказок та структурованих матеріалі. Використовуйте візуальні підказки, такі як піктограми, розкладки або плани, для структурування навчального процесу та зменшення розуміння. Врахуйте потребу в структурі та передбачуваності для дітей з аутизмом.

Забезпечення підтримки та модифікації завдань. Забезпечуйте підтримку та модифікацію завдань відповідно до поточних здібностей дитини. Збільшуйте складність завдань поступово та надавайте підтримку у вигляді візуальних посібників, моделювання або індивідуальної допомоги.

Розробка комунікативних стратегій. Розробіть комунікативні стратегії, враховуючи індивідуальні особливості дитини. Використовуйте різні методи спілкування, такі як альтернативні комунікаційні засоби, жести, піктограми або технології, що дають можливість висловлювати побажання та ідеї.

Використання зацікавленості та мотивації. Використовуйте зацікавленість та мотивацію дитини в процесі навчання та взаємодії. Інтегруйте її особисті інтереси, створюйте стимулюючі завдання та допомагайте знайти практичне застосування навичок, набутих в процесі навчання.

Контекстуалізація навчальних завдань. Застосовуйте навчальні задачі у реальних контекстах та повсякденних ситуаціях, що допоможе дитині зрозуміти практичнее застосування навичок та сприяти переносу їх на інші середовища.

Колаборація зі спеціалістами. Співпрацюйте з педагогами, психологами, терапевтами та іншими фахівцями, які мають досвід роботи з дітьми з аутизмом. Спільно плануйте та розробляйте програми та стратегії, що найкраще відповідають потребам дитини.

Для батьків та педагогів дітей з раннім дитячим аутизмом доступні різні ресурси та підтримка, які можуть надати допомогу і сприяти ефективному навчанню та розвитку дитини. Класичних ресурсів та підтримки, які можуть бути корисними:

Спеціалізовані організації та центри. Існують різні спеціалізовані організації та центри, які пропонують підтримку, консультування, навчальні програми та тренінги для батьків та педагогів дітей з аутизмом. Це можуть бути місцеві центри розвитку дитини, освітні інститути, аутизм-центри чи наукові дослідницькі установи.

Курси та тренінги, які спеціально розроблені для батьків та педагогів дітей з аутизмом. Вони можуть пропонувати інформацію про аутизм, методи та стратегії роботи з дітьми з аутизмом, а також показати, як ефективно використовувати індивідуалізовані підходи та методики. Такі курси та тренінги можуть проводитися як платформи онлайн, так і офлайн, у місцевих навчальних центрах.

Інтернет-ресурси та вебінари, які надають інформацію, відповіді на запитання та практичні поради для батьків та педагогів дітей з аутизмом. Вони можуть включати блоги, форуми, вебінари, соціальні медіа-групи та спеціалізовані веб-сайти. Важливо знайти надійні та визнані джерела інформації, які базуються на дослідженнях та експертному досвіді.

Підтримка від спеціалістів. Спілкуйтеся з психологами, логопедами, терапевтами та іншими фахівцями, які мають досвід роботи з дітьми з аутизмом. Вони можуть надати консультацію, поради та індивідуальну підтримку для батьків та педагогів. Консультування може відбуватися особисто, через телефон або в онлайн-форматі.

Спілкування з іншими батьками та педагогами. Залучайтеся до спільноти батьків та педагогів дітей з аутизмом для обміну досвідом, порадами та підтримкою. Це може бути особисте спілкування, участь у групах підтримки або участь у спеціальних заходах, організованих для батьків та педагогів.

Важливо мати на увазі, що підтримка та ресурси можуть варіюватися залежно від регіону та доступних можливостей. Саме тому важливо активно досліджувати та знаходити наявні ресурси і підтримку, а також звертатися за консультацією до фахівців.

Аналізуючи, актуальні дослідження та meta-аналізи, важливо бути в темі крайніх досягнень у цій галузі, впроваджувати дослідницький підхід до розуміння психологічних та педагогічних особливостей дітей з раннім дитячим аутизмом.

Джерела

1. Інклюзивний підхід як основа освіти для всіх дітей./ За матеріалами Всеукраїнського фонду «Крок за кроком». Завуч. № 2. 2008.

2. Колупаєва А. А. Діти з особливими потребами та організація їх навчання: Наук.-метод. посіб. / А. А. Колупаєва, Л. О. Савчук., видання доповнене та перероблене, К.: Видавнича група «АТОПОЛ», 2011. 273 с. (Серія «Інклюзивна освіта»).

3. Якщо у вашої дитини розлади аустичного спектра./ за матералами брошури «Якщо у вашої дитини розлади аустичного спектра», створеної в рамках програми Сприяння інтеграційній політиці та послугам для людей з інвалідністю в Україні.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Спілкування як категорія в психології. Роль спілкування в розвитку особистості старшокласників. Культура спілкування як основа взаємодії між людьми. Дослідження взаємозв’язку соціометричного статусу і культури спілкування у дітей старшого шкільного віку.

    курсовая работа [62,2 K], добавлен 30.01.2010

  • Етіологія, класифікація затримки психічного розвитку. Основні групи причин, які можуть обумовлювати затримку психічного розвитку дитини. Особливості пізнавальних процесів дітей з затримкою психічного розвитку. Причини порушеного сприйняття у дітей із ЗПР.

    курсовая работа [45,8 K], добавлен 24.06.2011

  • Загальна характеристика та особливості спілкування дітей у підлітковому віці, його психологічне та соціологічне обґрунтування. Причини проявлення та аналіз показників сором'язливості. Характер спілкування підлітків з батьками та вчителями, ровесниками.

    дипломная работа [164,8 K], добавлен 13.11.2009

  • Сутність поняття спілкування як соціально-психологічного феномену. Соціальна ситуація розвитку особистості в підлітковому віці. Специфіка соціально-психологічних особливостей спілкування підлітків з ровесниками, дорослими та однолітками протилежної статі.

    курсовая работа [74,5 K], добавлен 28.04.2016

  • Історичний аспект проблеми раннього дитячого аутизму (РДА). Підходи до проблеми раннього дитячого аутизму у зарубіжних та вітчизняних психологічних школах. Клініко-психологічні класифікації РДА. Проблеми формування зв’язку аутичної дитини з матір`ю.

    реферат [39,7 K], добавлен 19.11.2010

  • Поняття психічної депривації, психологічні причини депривації в сім’ї. Особливості психічного розвитку дитини раннього віку, особливості проявів депривації психічного розвитку у ранньому віці. Оцінка ефективності корекційної роботи з депривованими дітьми.

    дипломная работа [149,7 K], добавлен 19.10.2011

  • Психологічні проблеми дітей молодшого шкільного віку. Труднощі адаптації дитини до умов шкільного закладу. Проблеми спілкування та дитячі острахи. Типологія дітей з труднощами в навчанні. Психокорекційна робота психолога з учнями початкових класів.

    курсовая работа [50,6 K], добавлен 21.01.2011

  • Психолого-педагогічна характеристика дітей із затримкою психічного розвитку. Формування загальної здібності до навчання у дітей з затримкою психічного розвитку. Поради батькам та вихователям. Затримка психічного розвитку як одна з форм дизонтогенезу.

    дипломная работа [4,5 M], добавлен 16.09.2010

  • Загальна характеристика психологічних і соціальних особливостей дітей з вадами психофізичного розвитку. Можливість використання ігротерапевтичних методів для соціальної реабілітації даної категорії дітей. Принципи відбору дітей для групових занять.

    дипломная работа [186,4 K], добавлен 17.02.2011

  • Формування навичок позитивного спілкування в системі "дитина – дитина іншого віку" в умовах різновікової групи, методи соціально-психологічного тренінгу. Виявлення ступеню розвитку комунікації в школярів, визначення типу темпераменту, рівня самоконтролю.

    курсовая работа [69,1 K], добавлен 14.07.2009

  • Визначення розумової відсталості. Причини порушень інтелектуального розвитку у дітей. Класифікація форм олігофренії. Психологічні особливості розвитку розумово відсталих дітей. Недостатність моторики, уваги, мотивації та інтересу, труднощі зі сприйняттям.

    курсовая работа [82,6 K], добавлен 24.06.2011

  • Загальна характеристика дітей з особливими потребами. Соціально-психологічні особливості сімей, що мають дітей з особливими потребами. Особливості ставлення до дітей. Емпіричне дослідження особливостей прийняття батьками дітей з особливими потребами.

    дипломная работа [141,7 K], добавлен 23.11.2010

  • Теоретичний аналіз проблеми спілкування та визначення особливостей значущих комунікативних умінь в професійній діяльності фахівців-медиків. Розробка процедури соціально-психологічного тренінгу та проведення експерименту з розвитку навичок спілкування.

    дипломная работа [106,8 K], добавлен 29.11.2010

  • Психолого-педагогічні проблеми формування особистості у підлітковому віці. Характеристика рівнів спілкування. Методи психологічного вивчення спілкування підлітків. Особливості сучасного спілкування підлітків з дорослими, однолітками й батьками.

    дипломная работа [1,3 M], добавлен 12.03.2012

  • Сутність спілкування як психологічної категорії. Аналіз особливостей підліткового спілкування з однолітками, а також їхнього самоконтролю в процесі різних видів спілкування. Специфіка, мотиви та можливості психологічного прогнозу спілкування підлітків.

    курсовая работа [701,6 K], добавлен 12.11.2010

  • Поняття про пам’ять, її види та методи впливу. Пізнавальні процеси молодшого школяра, індивідуальні особливості пам’яті дітей. Методики і процедури дослідження переважаючого виду пам’яті у дітей молодшого шкільного віку, прийоми та засоби її розвитку.

    курсовая работа [51,1 K], добавлен 12.12.2012

  • Історія жорстокості до дітей в родині, теоретичні підходи до пояснення причин її виникнення. Соціально-педагогічні та психологічні характеристики жінок та дітей-жертв домашнього насилля. Види насильства щодо дітей, їх причини та наслідки, профілактика.

    дипломная работа [101,9 K], добавлен 26.03.2015

  • Характеристика психологічних особливостей розвитку особистості дошкільника. Вивчення етапів психологічного розвитку дітей, що виховуються не в сім’ї. Особливості соціальної дезадаптації дітей із порушеннями розвитку в дошкільних інтернатних закладах.

    курсовая работа [124,7 K], добавлен 27.05.2010

  • Вербальне та невербальне спілкування в структурі міжособистісних взаємин. Дослідження соціально-психологічних особливостей спілкування в процесі групової діяльності. Рекомендації щодо покращення здатності до взаємодії в процесі спільної діяльності.

    курсовая работа [150,9 K], добавлен 27.06.2015

  • Аналіз психічних особливостей та психосоматичних розладів в період новонародженості та раннього дитинства. Основні види порушень психомоторного розвитку дітей раннього дитинства, як наслідки ураження нервової системи. Діагностика психічного розвитку.

    курсовая работа [46,8 K], добавлен 21.09.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.