Соціально-психологічні особливості адаптації та дезадаптації у розвитку дітей молодшого шкільного віку

Размещено на http://www.allbest.ru/

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ АДАПТАЦІЇ ТА ДЕЗАДАПТАЦІЇ У РОЗВИТКУ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

Вікторія ГАВРИЛЕНКО студентка II курсу другого (магістерського) рівня

вищої освіти факультету педагогіки, психології та мистецтв

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук,

старший викладач Кушнір Н. С.

Анотація

У статті розглядається визначення понять адаптації та дезадаптації. Описано особливості адаптаційного процесу в учнів молодшого шкільного віку, а також основні чинники, що впливають на процес адаптації.

Розкрито причини виникнення дезадаптації у дітей молодшого шкільного віку.

Ключові слова: адаптація, дезадаптація, розвиток, освітнє середовище, заклад освіти.

Постановка проблеми

Еволюційний розвиток живих організмів в мінливих умовах навколошнього середовища призвів до появи такого механізму як «адаптація».

Засновником поняття «адаптація» вважається німецький фізіолог Ауберг, який в XVIII столітті вперше вжив його як науковий термін, що визначає пристосованість рівня чутливості зору або слуху у відповідь на дію подразника. Подальший розвиток поняття адаптація знайшов своє застосування у багатьох наукових галузях та стало носити міждисциплінарний характер.

Аналіз досліджень і публікацій

Наукова розвідка досліджень з питань сутності та змісту соціально- педагогічних аспектів адаптації особистості виявила багато підходів до її тлумачення, не фундаментальними вважаються три: фізіологічний, психологічний та соціально-педагогічний.

Загальні аспекти проблеми адаптації досліджувались вітчизняними та зарубіжними психологами та педагогами: Л. Виготським, С. Рубінштейном, О. Леонт'євим, В. Петровським, Г. Сел'є, Ж. Піаже, Г. Хомич, І. Булах, А. Фурманом, Л. Божович, Е. Каганом, О. Скрипченком та ін. Проблему дезадаптації розкрито в наукових працях Л. Дзюбко, В. Ігнатенка, О. Максима, Н. Максимова, Г. Пономарєнка, В.Єрмакова.

Метою даної наукової праці є здійснення теоретичного аналізу соціально-психологічних аспектів адаптації та дезадаптації до навчання дітей молодшого шкільного віку.

Виклад основного матеріалу (результатів) дослідження

Адаптація охоплює різні взаємопов'язані аспекти, включаючи соціальні, педагогічні, фізіологічні та психологічні елементи. Соціально -психологічний аспект адаптації передбачає засвоєння новопризначеної соціальної ролі «учня» та налагодження успішного спілкування як з однокласниками, так і з викладачем.

Сучасний підхід до навчання та виховання надає великого значення не лише сприянню всебічному розвитку особистості дитини, а й збереженню та зміцненню її психічного благополуччя. Останнім часом спостерігається тривожна тенденція до погіршення психічного здоров'я дітей та підлітків. За даними, приблизно 15% дітей у дитинстві стикаються з різними формами психічних захворювань. Неврози, психопатії, девіантна поведінка є первинними проявами психічних розладів у дітей, які можуть бути пов'язані як із зовнішніми травмуючими факторами, так і з індивідуальними суб'єктивними реакціями. Крім того, труднощі адаптації до шкільного життя негативно впливають і на психічне здоров'я учнів початкової школи.

Так, зокрема, О. Баделан в своїй науковій праці трактує психологічний аспект адаптації як процес установлення оптимальної відповідності особистості і навколишнього середовища під час здійснення притаманної людині діяльності, яка дає змогу задовольняти актуальні потреби й реалізовувати пов'язані з ними значущі цілі (зберігаючи при цьому психічне і фізичне здоров'я), забезпечуючи водночас відповідність психічної діяльності людини та її поведінки вимогам середовища [1, с.36].

Фізіологічний підхід в трактуванні адаптації С. Кулик визначає як пристосування та активне підтримання необхідного рівня відповідності будови організму до внутрішніх та зовнішніх змін, що виникають під впливом середовища біологічних, хімічних, екологічних, фізіологічних (температурі, атмосферному тиску, освітленню, та ін.) факторів [3,с.140].

Соціально-педагогічний аспект адаптації набув стрімкого розвитку паралельно з розвитком соціальної педагогіки як нової галузі педагогічних знань та сфери наукових пошуків, і трактується вченими як процес сприяння успішній інтеграції особистості в соціальне середовище шляхом взаємодії з педагогічними засобами та методами. Цей процес спрямований на допомогу особистості у вирішенні різних адаптаційних завдань, пов'язаних зі змінами у соціальному оточенні (наприклад, переїзд у нове місце проживання, вступ до нового навчального закладу, зміна соціального статусу тощо).

Соціально-педагогічна адаптація може включати такі складові:

1. Психологічна підтримка: надання психологічної допомоги для подолання стресу та емоційних труднощів, пов'язаних з новою ситуацією.

2. Соціальна підтримка: створення сприятливого середовища для взаємодії з однолітками та іншими членами соціуму, розвиток навичок спілкування та встановлення взаємовідносин.

3. Навчання навичкам адаптації: розвиток різноманітних навичок, які допоможуть особистості ефективно функціонувати у нових умовах.

4. Ресурсна підтримка: надання інформаційних та матеріальних ресурсів для полегшення процесу адаптації.

У контексті освітнього середовища соціально-педагогічна адаптація може охоплювати такі аспекти, як: допомога учням зіставити нові знання зі своїм власним життєвим досвідом, підтримка учнів у вирішенні конфліктів, сприяння побудові позитивних взаємин з вчителями та однолітками тощо.

Сучасні заклади загальної середньої освіти ставлять перед дитиною велику кількість нових завдань, які вимагають затрат її фізичних та інтелектуальних ресурсів. Окрім навчально -виховних викликів перед молодшими школярами також постали виклики соціальної ізоляції, спричиненої пандемією Covid-19 та військовим станом в Україні.

Адаптація дитини найбільш гостро проходить в першому класі, оскільки дитина вперше зустрічається з шкільним середовищем та освітнім процесом. Цей перехід може бути напруженим як для самої дитини, так і для батьків.

Адаптація та дезадаптація у розвитку дітей молодшого шкільного віку мають велике значення для їхнього подальшого успішного розвитку та навчання. Ось деякі соціально -психологічні особливості, що впливають на цей процес:

Сприйняття ролей: У молодшому шкільному віці діти починають формувати уявлення про своє місце в суспільстві та свої ролі в ньому. Успішна адаптація залежить від того, наскільки дитина розуміє та приймає соціальні ролі, які їй призначені, наприклад, учня, друга, члена класу тощо.

Соціальні взаємини: У школі діти зустрічаються з більш широким колом однолітків і починають формувати нові соціальні зв'язки. Успішна адаптація включає розвиток навичок спілкування, емпатії та взаєморозуміння.

Стресові ситуації: Зміна середовища, нові вимоги та відповідальності можуть стати джерелом стресу для дітей молодшого шкільного віку. Успішна адаптація вимагає розвитку стресостійкості та ефективних стратегій подолання стресу.

Самооцінка та самопочуття: Успішна адаптація залежить від того, наскільки дитина відчуває себе впевнено в новому середовищі та як вона оцінює свої власні здібності та досягнення.

Підтримка з боку дорослих: Важливу роль у процесі адаптації відіграють батьки, вчителі та інші дорослі. Підтримка, емоційна підтримка та допомога в усвідомленні нових ситуацій є важливими чинниками успішної адаптації. адаптація дезадаптація молодший шкільний

Основними ключовими аспектами, які можуть допомогти в адаптації дитини до першого класу є:

1. Створення позитивного настрою: Важливо створити позитивну атмосферу навколо школи та навчання, щоб дитина відчувала радість і заохочення від нових викликів.

2. Підтримка від батьків. Батьки грають важливу роль у підтримці дитини під час адаптації до шкільного життя. Вони мають допомогти дитині зрозуміти, що вона може розраховувати на їхню підтримку та говорити з нею про будь-які проблеми чи турботи.

3. Послідовне впровадження в освітній процес. Педагоги можуть допомогти дитині почуватися комфортно, створюючи безпечне та підтримуюче навчальне середовище. Поступове знайомство з розкладом, правилами класу та навчальними матеріалами допоможе зменшити стрес дитини.

4. Створення дружніх відносин: Підтримка соціальних взаємин у класі допоможе дитині швидше адаптуватися. Важливо стимулювати дитину до спілкування зі своїми однолітками та розвивати навички комунікації.

5. Розуміння індивідуальних потреб: Кожна дитина має свої унікальні потреби та темп адаптації. Вчителі та батьки можуть бути більш успішними у допомозі дитині, якщо вони розуміють її індивідуальні особливості та враховують їх у процесі навчання.

Біологічна адаптація до школи включає фізіологічні аспекти, які дитина повинна подолати, щоб успішно функціонувати у шкільному середовищі. Ось деякі з них:

Режим сну: У школу дитина часто потрапляє в новий режим дня, який вимагає раннього вставання та тривалого перебування у школі. Біологічна адаптація включає зміни в режимі сну, які дозволяють дитині отримувати достатньо відпочинку для нормального функціонування протягом дня.\

Фізичне здоров'я: Дитина повинна мати достатньо енергії та сили, щоб активно брати участь у навчальних заняттях та іграх на перервах. Біологічна адаптація включає збереження або покращення фізичного здоров'я дитини через правильне харчування, регулярну фізичну активність та відпочинок.

Підтримка емоційного стану: Зміна середовища та нові виклики можуть викликати стрес у дитини. Біологічна адаптація включає здатність дитини ефективно керувати своїми емоціями та стресом. Наприклад, позитивний ставлення до школи та розвиток стресостійкості можуть допомогти дитині легше пристосуватися до нових умов.

Фізіологічні зміни: Перехід до школи може супроводжуватися фізіологічними змінами у дитини, такими як швидке зростання або зміна рівня енергії. Біологічна адаптація включає усвідомлення та реагування на ці зміни та здатність адаптуватися до них.

Деякі діти можуть зазнавати дезадаптацію, яка може виникати з різних причин.

Дезадаптація - це процес, при якому дитина втрачає здатність адаптуватися до нових умов або середовища, що може призвести до негативних наслідків для її фізичного, психологічного та соціального благополуччя [2, с.636].

Наведемо приклади основних можливих причин дезадаптації дитини до школи:

1. Стресові ситуації: Зміна середовища та нові вимоги можуть викликати стрес у дитини. Це може бути особливо важко для дітей зі специфічними особливостями або вразливими особистісними рисами.

2. Соціальні проблеми: Дитина може зазнавати дезадаптації внаслідок проблем у взаємодії з однолітками, конфліктів з вчителями або неприйняття соціальних ролей у школі.

3. Академічні труднощі: Неуспіхи у навчанні, неможливість впоратись з вимогами програми або відчуття невпевненості у власних здібностях можуть призвести до дезадаптації дитини.

4. Емоційні труднощі: Дезадаптація може виникнути внаслідок емоційних труднощів, таких як тривога, депресія або втрата мотивації.

5. Сімейні проблеми: Сімейні конфлікти, розлучення батьків або інші негативні сімейні обставини можуть вплинути на емоційний стан дитини та сприяти її дезадаптації у школі.

Для подолання дезадаптації важливо вчасно виявляти ознаки негативного адаптаційного стану та надавати дитині підтримку та допомогу. Це може включати консультування психолога чи соціального працівника, спілкування з учителями та батьками для розуміння причин дезадаптації та розробки стратегій її подолання. Важливо створити для дитини сприятливе та підтримуюче середовище, яке дозволить їй повернутися до нормального режиму функціонування у школі.

Висновки та перспективи подальших пошуків у напрямі дослідження

Отже, важливо розуміти, що адаптація до школи - це складний процес, який вимагає часу та підтримки з боку батьків, педагогів та інших дорослих. Підтримка у забезпеченні здорового режиму дня, створення сприятливого емоційного середовища та розвитку ефективних стратегій керування стресом можуть допомогти дитині легше адаптуватися до шкільного життя та успішно розвиватися.

Список використаних джерел

1. Боделан О. Р. Психологічне забезпечення адаптації дітей шестирічного віку до навчальної діяльності: дис.... канд. психол. наук: 19.00.07. Одеса, 2002. 202 с.

2. Гітун Н. Технології соціальної роботи з дезадаптованими дітьми і підлітками..Дитинство без насилля: суспільство, школа і сім'я на захисті прав дітей. 2014. С. 636-638.

3. Кулик С. М. Психологічні особливості управління професійною адаптацією вчителів: дис.... канд. психол. наук: 19.00.05 / С. М. Кулик; Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України. К., 2004. 140 с.

Размещено на Allbest.ru