Задоволеність шлюбом як індикатор емоційних зв’язків у стосунках

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Івано-Франківський національний університет нафти і газу

Кафедра суспільних наук

Задоволеність шлюбом як індикатор емоційних зв'язків у стосунках

Андрусів Л.З., к. філос. н., доцент

Шастко І.М., к. психол. н., доцент

м. Івано-Франківськ



Анотація

У статті здійснено теоретичний аналіз задоволеності шлюбом як індикатора емоційних зв'язків у стосунках. В умовах воєнного стану емоційний клімат сім'ї відіграє важливу рекреаційну, адаптативну та мотиваційну роль. Відзначено, що створенню сім'ї передує задоволення певних особистих, психологічних, фізіологічних, соціальних, побутових, рольових очікувань. Рівень задоволеності шлюбом є свого роду показником благополуччя, якості життя, щастя, позитивних змін у житті сім'ї, а також визначає напрям розвитку сім'ї.

Проаналізовано, що поняття «задоволеність шлюбом» є суб'єктивним, оскільки кожен партнер має різні ціннісні орієнтири, погляди на стосунки. Задоволеність шлюбом пов'язана тісно з дружністю, згуртованістю, взаємоповагою, взаємопідтримкою. З'ясовано, що синонімом до терміну «задоволеність шлюбом» є такі поняття як «успішність шлюбу», «сумісність подружжя», «вдале подружжя», «щаслива сім'я», «стабільна сім'я». Відзначено також зв'язок поняття «задоволеність шлюбом» з такими поняттями, як «соціально-психологічний клімат», «стійкість та стабільність шлюбу».

Доведено, що емоційні стосунки впливають на рівень задоволеності шлюбом. Виділено різні види задоволеності в подружжі: задоволеність житлово-побутовими і матеріальними умовами, задоволеність сексуальними співжиттям, задоволеність стосунками, емоційну задоволеність, що пов'язана з рівнем спілкування в подружжі. Таким чином, емоційна задоволеність - це один із проявів структури психічного здоров'я сім'ї, джерело психологічної розрядки та її підтримки Доведено, що рівень задоволеності шлюбом є свого роду показником благополуччя, якості життя, щастя, позитивних змін у житті сім'ї.

Визначено, що задоволеність належить до позитивних відчуттів і відповідно є бажаною в житті партнерів у подружжі. Встановлено, що аналіз задоволеності шлюбом передбачає розгляд таких взаємопов'язаних понять, як стійкість та стабільність подружніх стосунків, соціально-психологічний клімат сім'ї, сумісність пари, благополуччя сім'ї. Невід'ємною складовою психологічного клімату сім'ї є емоційні зв'язки між її членами.

Ключові слова: сумісність подружжя, соціально-психологічний клімат сім'ї, психічне здоров'я сім'ї, згуртованість, благополуччя сім'ї.



Abstract

Marriage satisfaction as an indicator of emotional connection in a relationship

Andrusiv L.Z., PhD in Philos. Sci., Ass. Professor; Shastko I.M., PhD in Psychol. Sci., Ass. Professor at the Department of Social Sciences, Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas, Ivano-Frankivsk

The article provides a theoretical analysis of marriage satisfaction as an indicator of emotional connection in relationships. Under martial law, the emotional climate of the family plays an important recreational, adaptive and motivational role. It is noted, that starting a family is preceded by the satisfaction of certain personal, psychological, physiological, social, every day, and role expectations. The level of marriage satisfaction is an indicator of well-being, quality of life, happiness, positive changes in the life of the family, it also determines the direction of family development.

It is analyzed that the concept of "marriage satisfaction" is subjective, since each partner has different value orientations and views on relationships. Marriage satisfaction is closely related to friendliness, cohesion, mutual respect, and mutual support. It was found out that synonyms for the term "marriage satisfaction" are such concepts as "marriage success", "spouse compatibility", "successful marriage", "happy family", "stable family". The connection of the concept of "marriage satisfaction" with such concepts as "socio-psychological climate" and "marriage stability and sustainability" is also noted.

It is proved that emotional relationships affect the level of marriage satisfaction. Different types of marriage satisfaction are distinguished: satisfaction with housing and material living conditions, satisfaction with sexual relationship, satisfaction with relationship, emotional satisfaction associated with the level of communication in marriage. Thus, emotional satisfaction is one of the manifestations of the structure of mental health of the family, a source of psychological release and its support. It is proved that the level of marriage satisfaction is an indicator of well-being, quality of life, happiness, positive changes in the life of the family.

It is identified that satisfaction refers to positive feelings and, accordingly, is desirable in the life of partners in marriage. It is established that the analysis of marriage satisfaction involves considering such interrelated concepts as the stability and sustainability of marital relations, the socio-psychological climate of the family, the compatibility of the couple, and the well-being of the family. An integral part of the psychological climate of a family is the emotional connections between its members.

Keywords: spouse compatibility, socio-psychological climate, family mental health, cohesion, well-being family.



Постановка проблеми

Найважливішою соціальною групою суспільства є сім'я, у якій формується особистість, закладаються початкові та основні навики до життя в цьому світі. Від мами та батька кожна особа вчиться емоційних зв'язків: близькості, співпереживання, емоційного інтелекту, поваги, довіри, розуміння іншого та виносить модель близьких гармонійних стосунків. В умовах воєнного стану емоційний клімат сім'ї відіграє важливу рекреаційну, адаптативну та мотиваційну роль.

Тема емоційних зв'язків у подружжі нерозривно пов'язана із задоволенням - тим, для чого саме чоловік і жінка вирішили разом прожити своє життя. Адже переважно створенню сім'ї передує задоволення певних особистих, психологічних, фізіологічних, соціальних, побутових, рольових очікувань. Рівень задоволеності шлюбом є свого роду показником благополуччя, якості життя, щастя, позитивних змін у житті сім'ї, а також визначає напрям розвитку сім'ї.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Досліджуючи феномен задоволеності шлюбом, мислителі, науковці відзначили багатогранність цього поняття. Серед таких українських дослідників слід назвати Я. Андреєва [1], О. Боднарчук, М. Ганькулич [2], Г. Дворецька, С. Клапішевська [3], Л. Котлова, І. Корнієнко [2], В. Пілецький [4], В. Ткаченко [5], Г. Федоришин, І. Шинкаренко [6], О. Щотка, [1] та ін.

Метою статті є дослідження на основі теоретичного аналізу особливостей задоволеності шлюбом як індикатора емоційних зв'язків у шлюбі.



Виклад основного матеріалу

Поняття «задоволеність» учені розглядають переважно із двох аспектів - загально-психологічного та соціально-психологічного (соціального). У рамках загально-психологічного аспекту задоволеність аналізують як стан або як мотив. У першому значенні її трактують як почуття задоволення, радості, стан достатку, що переживаються людиною, потреби та бажання якої є задоволені. Прихильники соціально- психологічного підходів розглядають задоволеність як оцінку діяльності та її умов, а також оцінку результатів цієї діяльності [6, с.107].

Феномен «задоволення» відображає одномоментний акт (гідний учинок, будь-яка виконана дія чи задоволена потреба). А феномен «задоволеність» уживають при довготривалій події, діяльності. Таким чином, «задоволеність» - це специфічний психологічний феномен, який відрізняється від «задоволення». Також взаємозв'язок між поняттям «задоволеність» та «задоволення» характеризується через послідовність - «задоволення» є первинний феномен, а «задоволеність» - вторинний. На думку Л. Біррона, повнота задоволення потреб людини лише опосередковано впливає на задоволеність життям, наприклад, молоді люди максимально отримують задоволення від самореалізації, зокрема від самовдосконалення та досягнень у роботі [6, с.108]. Задоволеність шлюбом є поняттям суто суб'єктивним, оскільки кожен партнер має різні ціннісні орієнтири, погляди на стосунки. Таким чином, задоволеність шлюбом є результат реалізації всіх суб'єктивних очікувань, поглядів на сім'ю.

У дослідженні «Взаємозв'язок між задоволеністю життям та посттравматичним зростанням в аспірантів в умовах війни в Україні» Я. Андреєва та О. Щотка виділяють такі складові задоволеності життям людини: когнітивний елемент, емоційний, що проявляється через позитивні емоції, афект, відносна відсутність негативного та рефлексивний - судження про те, що життя та обставини йдуть добре [1, с. 66].

В. Злагодух відзначає, що задоволеність як суб'єктивний фактор функціонування комфорту в сім'ї - це «психічний стан людини, у якому відображається суб'єктивна якісна оцінка перебігу запланованого процесу чи виду діяльності, умов життя, стосунків з іншими людьми, власного здоров'я, життєвих успіхів» [8, с. 429]. Таким чином, задоволеність належить до позитивних відчуттів і відповідно є бажаним у житті партнерів у подружжі. Дослідники, вивчаючи кореляцію між задоволеністю життям та індивідуальними рисами людини, виявили позитивний взаємозв'язок щастя з відкритістю людини до життя, альтруїзмом, екстраверсією і негативний - з нейротизмом. Задоволеність шлюбом пов'язана тісно з дружністю, згуртованістю, взаємоповагою, взаємопідтримкою.

Синонімом до терміну «задоволеність шлюбом» можна вжити «успішність шлюбу», «сумісність подружжя», «вдале подружжя», «щаслива сім'я», «стабільна сім'я» тощо. Іноді дослідники не розділяють терміни «стабільність» шлюбу і «задоволеність» шлюбом. Серед основних елементів стабільності подружньої діади виокремлюють, по-перше, стійкість - юридичне збереження шлюбу; по-друге, «адаптованість подружжя», «пристосування шлюбу», де, крім юридичного збереження шлюбу, відображаються такі фактори, як спільний побут, виховання дітей; по-третє, «успішність шлюбу», що характеризується збігом ціннісних орієнтацій чоловіка та жінки [4, с. 114]. Таким чином, аналіз задоволеності шлюбом передбачає розгляд таких взаємопов'язаних понять, як стійкість та стабільність подружніх стосунків, соціально-психологічний клімат сім'ї, сумісність пари, благополуччя сім'ї.

Сумісність чоловіка та жінки у подружньому житті може бути більш проаналізована через такі форми партнерства як: фізична, ділова, емоційна та духовна сумісність. Фізична форма партнерства включає в себе тілесні стосунки, доторки, статеве співжиття, увагу до здоров'я, фізичні вправи, тощо. Ділова форма партнерства передбачає взаєморозуміння партнерів у сфері побуту сім'ї, будь-якої спільної діяльності, участі та ведення спільних проектів, виконання спільної праці. Емоційне партнерство відображає психологічні, ментальну сумісність партнерів, їх здібності знаходити взаєморозуміння, обговорювати власні стосунки, навики до емпатії, налагодження емоційних стосунків в цілому. Духовна форма передбачає вміння разом вибудовувати плани на майбутнє, створювати сімейні традиції, ритуали, спільна молитва, віра. Таким чином, через поняття сумісності можемо побачити як подружжя взаємодіє між собою, отримуючи задоволення на рівні тіла, діяльності, емоційного та духовного спілкування.

Р. Хавула у дослідженні «Психологічні особливості подружньої сумісності», подібно відзначає основні аспекти сумісності у подружжі: духовна сумісність, персональна сумісність, сімейно-побутова сумісність, фізіологічна сумісність. [9, с. 260]. Далі дослідник підкреслює, що «таке розуміння подружньої сумісності близьке до поняття задоволеності шлюбом» [9, с. 260].

У праці «Теоретико-методологічні засади дослідження проблеми задоволеності шлюбом» С. Клапішевська відзначає основні підходи та особливості дослідження задоволеності шлюбом, обґрунтовує, що задоволеність шлюбом тісно пов'язана з такими поняттями, як соціально- психологічний клімат, стійкість та стабільність шлюбу [3].

Соціально-психологічний клімат є вагомою складовою сім'ї, оскільки відображає емоційний вплив кожного учасника сім'ї одне на одного, характерний стійкий емоційний настрій. Тобто кожний член сімейної системи робить свій вклад у соціально-психологічний клімат сім'ї та міжособистісні стосунки, самооцінку тощо. Психологічний аналіз сім'ї також включає в себе також ціннісннісні орієнтації сім'ї, систему пріоритетів.

Поняття «психологічного клімату» Л. Маценко аналізує в кількох аспектах: по-перше, це сукупність психологічних чинників, які впливають на згуртованість сім'ї; по-друге, це система психологічних станів, почуттів та емоцій, які залежать від кожного з учасників сім'ї; по-третє, це продукт морально-психологічної діяльності сім'ї [10, с. 37-38].

У психологічній науковій літературі класифікують два типи психологічного клімату сім'ї. Серед основних ознак сприятливого клімату сім'ї виділяють:

1. Згуртованість членів сім'ї, сумісність подружжя.

2. Доброзичливість, відкритість у спілкуванні.

3. Емпатія, співчуття, прагнення допомогти одне одному.

4. Відповідальність за сім'ю та кожного її члена.

5. Почуття захищеності, задоволеність стосунками між членами сім'ї.

6. Можливість вільно висловлювати свої почуття, емоції, думки [10, с. 37-38].

Серед несприятливих ознак психологічного клімату сім'ї називають:

1. Емоційна напруга: постійна роздратованість, знервованість, тривожність серед членів сім'ї.

2. Труднощі з вирішуванням матеріально-економічних та побутових умов, сексуальна дисгармонія.

3. Відчуження та ізоляція серед членів родини.

4. Конфліктність через різні види адиктивної поведінки, ревнощі, надмірна образливість [10, с. 37-38].

На думку С. Клапішевської, соціально-психологічний клімат сім'ї включає в себе два поняття: соціально-психологічна сумісність та емоційний зв'язок, контакт [3, с. 115]. Показником характеру соціально-психологічного клімату сім'ї, благополуччя є спілкування сім'ї. Серед основних критеріїв благополуччя сім'ї можна виокремити такі елементи: позитивні емоційні зв'язки в подружжі (любов, симпатія, взаємоповага); наявність розуміння одне одного, емоційна та духовна єдність партнерів; суб'єктивне відчуття щастя задоволеності подружнім життям; рольова узгодженість у самореалізації та реалізації шлюбно-смейних обов'язків; фізичне, психічне й духовне здоров'я чоловіка та жінки; задоволеність інтимним співжиттям, сексуальними стосунками; відсутність деструктивних конфліктів, токсичних стосунків, сварок; відповідний рівень матеріального благополуччя [3, с. 115].

Серед факторів неблагополуччя, що викликають руйнування шлюбу та викликають дестабілізацію сімейної системи, у психологічній літературі виділяють такі:

1) особливості, пов'язані з життєвою історією одного із партнерів подружжя: походження з неповної сім'ї, деструктивні відносини в батьківській сім'ї, неприйнятний вік для вступу в шлюб, особистісні риси чоловіка чи жінки - неврівноваженість, непрактичність, інфантильність;

2) особливості сумісності партнерів: обставини знайомства й вступу у шлюб, недостатньо міцні емоційні зв'язки в дошлюбний період, неоптимальна тривалість дошлюбного знайомства, невідповідність віку подружжя тощо;

3) залежить від попередніх факторів, проте не визначається ними, наприклад: погані житлові умови, відмінності в цінностях, різні рольові очікування, сексуальна дисгармонія, зрада та ревнощі, різні адикції [3, с. 116].

В умовах бойових дій змінюється морально-психологічний клімат сім'ї, оскільки члени родини можуть закриватися одне від одного, відбувається коливання настрою або частіше виникають сварки, відповідно рівень задоволеності також знижується, емоційні зв'язки стають напруженими. Т. Дуткевич в умовах бойових дій виділяє такі причини погіршення психологічного клімату в родині:

1. Обмеження самовираження членів сім'ї, зокрема свободи дій.

2. Через небезпеку більшість сімей знаходиться вдома, що переживається членами родини як ізоляція, обмеження самоактуалізації.

3. Загострюються залежності одного з членів родини (наприклад, алкозалежність) як спосіб подолання емоційної напруги, тривоги в країні. Таким чином, відбувається загострення стосунків у подружжі, сварки, відчуження одне від одного.

4. Вираження протилежних інтересів (наприклад, різні політичні, релігійні погляди). Таким чином, це може призводити до різних конфліктів у родині.

5. Через стресові ситуації, війну як ненормативну кризу в подружжі можуть виникнути труднощі в сексуальній сфері. У жінок може спостерігатись прагнення відновити емоційну стабільність у відносинах як одна з умов до сексуальної близькості, натомість у чоловіків секс може сприйматися як спосіб емоційної розрядки.

6. Погіршення економічно-побутових умов проживання сім'ї - проблеми з забезпеченням їжею, фінансами чи житлом. Сьогодні частина населення України змушена була залишити свої домівки через повне або часткове руйнування чи задля збереження свого життя.

7. Особисті емоційні переживання членів сім'ї, емоційна напруга, що може виражатись у відчуженні, високій агресивності, зниженню ресурсів, емоційній подавленості, депресивними станами. Протилежними до емоційної подавленості можуть бути конфлікти без причини як спосіб розрядки від емоційної нестабільності.

8. Проблеми з організацією побутових обов'язків, питань внаслідок нових або кризових обставин, що своєю чергою теж може призводити до виникнення сімейних конфліктів та сварок [11, с. 58].

Емоційні стосунки впливають на рівень задоволеності шлюбом. Можемо виділити різні види задоволеності в подружжі: задоволеність житлово-побутовими і матеріальними умовами, задоволеність сексуальним співжиттям, задоволеність стосунками, емоційну задоволеність, що пов'язана з рівнем спілкування в подружжі.

Р. Федоренко зазначає, що емоційна задоволеність відображає характер емоційного прийняття одне одного, повагу в родині. Хоча емоційні зв'язки між членами сім'ї опосередковуються спільною діяльністю, спільними завданнями, необхідними для функціонування сімейної системи, проте емоційна задоволеність - «найважливіше джерело психологічної розрядки й підтримки всіх її членів» [7, с. 72]. Високий показник емоційного задоволення визначається, як ми вже відзначали вище, багатьма факторами: рівнем освіти, рольовими очікуваннями, мотивами вкладання шлюбу, характером подружніх взаємин, рівнем особистої відповідальності кожного з подружжя, цілями виховання дітей тощо.

соціальний психологічний мотиваційний емоційний сімейний благополуччя



Висновки

Досліджено, що українська сім'я в умовах воєнного стану переживає такі тенденції: порушення механізму адаптації; трансформація сімейних ролей; ослаблення психологічної і матеріальної функції сім'ї; нестабільність планів на майбутнє в кризових ситуаціях; негативний вплив патогенних чинників на психічне здоров'я (І. Шинкаренко). З'ясовано, що задоволеність шлюбом є результат реалізації всіх суб'єктивних очікувань, уявлень про сім'ю, що сформувались у людини протягом її життєвого шляху.

Досліджено, що в науковій літературі синонімом до терміну «задоволеність шлюбом» є «успішність шлюбу», «сумісність подружжя», «вдале подружжя», «щаслива сім'я», «стабільна сім'я», «благополучна сім'я» тощо. Проаналізовано, що аналіз задоволеності шлюбом передбачає розгляд таких взаємопов'язаних понять як стійкість та стабільність подружніх стосунків, соціально-психологічний клімат сім'ї, сумісність пари, благополуччя сім'ї. Показником характеру соціально-психологічного клімату сім'ї, благополуччя є спілкування сім'ї. Таким чином, емоційна задоволеність - це один із проявів структури психологічного здоров'я сім'ї, джерело психологічної розрядки та її підтримки

Доведено, що рівень задоволеності шлюбом є свого роду показником благополуччя, якості життя, щастя, позитивних змін у житті сім'ї. Здебільшого створенню сім'ї передує задоволення певних особистих, психологічних фізіологічних, соціальних, побутових, рольових очікувань кожного із партнерів. Визначено, що задоволеність належить до позитивних відчуттів і відповідно є бажаною в житті партнерів у подружжі. Задоволеність шлюбом тісно пов'язана з дружністю, згуртованістю, взаємоповагою, взаємопідтримкою. Виділено такі види задоволеності у подружжі: задоволеність житлово-побутовими і матеріальними умовами, задоволеність сексуальним співжиттям, задоволеність стосунками, емоційну задоволеність, що пов'язана із рівнем спілкування в подружжі. Таким чином, задоволеність шлюбом є одним із елементів психічного здоров'я сім'ї, спосіб психологічної розрядки та підтримки партнерами один одного, що також виступає індикатором емоційних зв'язків у стосунках.



Література

1. Щотка О., Андреєва Я. Взаємозв'язок між задоволеністю життям та посттравматичним зростанням у аспірантів в умовах війни в Україні. Організаційна психологія. Економічна психологія. №3(26). 2022. С. 64-74.

2. Корнієнко І.О. Особливості формування образу партнера в шлюбі як фактору задоволення сімейними стосунками. Наука та освіта: актуальні проблеми досліджень на сучасному етапі: збірник тез доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції, 19-20 травня 2016 р. Мукачево: Вид-во МДУ, 2016. С.97-98.

3. Клапішевська С.А. Теоретико-методологічні засади дослідження проблеми задоволеності шлюбом. Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки. 2012. Вип. 17. С. 114-120.

4. Пілецький В. Соціально-психологічне розуміння суб'єктивного благополуччя особистості в шлюбі. Збірник наукових праць: психологія. Випуск 21. 2016 С. 112-119.

5. Ткаченко В.Є. Соціально-психологічні умови благополуччя подружніх відносин. Наукові студії із соціальної та політичної психології. 2011. Вип.. 27. С. 11-120.

6. Шинкаренко І. Сім'я в умовах війни: психологічні, психосоціальні та психопатологічні проблеми. Науковий вісник ДДУВС. 2022. Спеціальний випуск №2. - С. 550-557.

7. Федоренко Р.П. Психологія сім'ї: навчальний посібник. Луцьк: Вежа-Друк, 2015. 364 с.

8. Злагодух В.В. Гармонійні сімейні взаємостосунки як фактор професійної надійності пілотів цивільної авіації. Актуальні проблеми практичної психології: збірник наукових праць. Частина 1. Херсон, 1111 Вишемирський В.С., 2009 р. С. 425-432.

9. Хавула Р. Психологічні особливості подружньої сумісності. Актуальні питання гуманітарних наук. 2012. Вип. 3. С. 258-267.

10. Маценко Л.М. Педагогіка сімейного виховання: підручник. Вид. 3-тє, доп., перероб. Київ: ЦП «Компринт», 2019. 376 с.

11. Соколова І.М., Шайхлісламов З.Р., Ладика М.С. Вплив умов бойових дій на психологічний клімат сім'ї. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Психологія. Том 33 (72) №5 2022. С. 54-59.



References

1. Shchotka, O. Andreieva, Ya. (2022) Vzaiemozv'iazok mizh zadovolenistiu zhyttiam ta posttravmatychnym zrostanniam u aspirantiv v umovakh viiny v Ukraini [The relationship between PhD students' life satisfaction and posttraumatic growth in war conditions in Ukraine]. Orhanizatsiina psykholohiia. Ekonomichna psykholohiia - Organizational psychology. Economic psychology, 3 (26), 64-74 [in Ukrainian].

2. Korniienko, I.O. (2016) Osoblyvosti formuvannia obrazu partnera v shliubi yak faktoru zadovolennia simeinymy stosunkamy [Peculiarities of forming the image of a partner in marriage as a factor satisfaction with family relationships]. Nauka ta osvita: aktualniproblemy doslidzhen na suchasnomu etapi: zbirnyk tez dopovidei Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii - Science and education: current problems of research at the modern stage: collection of abstracts of reports of the All-Ukrainian Scientific and Practical Conference. (pp. 97-98). Mukachevo : Vyd-vo MDU [in Ukrainian].

3. Klapishevska, S.A. (2012) Teoretyko-metodolohichni zasady doslidzhennia problemy zadovolenosti shliubom [Theoretical and methodological foundations of the study of the problem of marital satisfaction.]. Aktualni problemy sotsiolohii, psykholohii, pedahohiky - Actual problems of sociology, psychology, pedagogy, 17. 114-120 [in Ukrainian].

4. Piletskyi, V. (2016) Sotsialno-psykholohichne rozuminnia sub'iektyvnoho blahopoluchchia osobystosti v shliubi [Socio-psychological understanding of the subjective well-being of an individual in marriage]. Zbirnyk naukovykh prats: psykholohiia - Collection of scientific works: psychology, 21. 112-119.

5. Tkachenko, V.Ye. (2011) Sotsialno-psykholohichni umovy blahopoluchchia podruzhnikh vidnosyn [Socio-psychological conditions of the well-being of marital relations]. Naukovi studii iz sotsialnoi ta politychnoi psykholohii - Scientific studies in social and political psychology, 27. 111-120 [in Ukrainian].

6. Shynkarenko, I. (2022) Sim'ia v umovakh viiny: psykholohichni, psykhosotsialni ta psykhopatolohichni problemy [The family in the conditions of war: psychological, psychosocial and psychopathological problems]. Naukovyi visnyk DDUVS - Scientific Bulletin of the National Academy of Sciences, 2. 550-557 [in Ukrainian].

7. Fedorenko, R.P. (2015) Psykholohiia sim'i [Family psychology]. Lutsk: Vezha-Druk [in Ukrainian].

8. Zlahodukh, V.V. (2009) Harmoniini simeini vzaiemostosunky yak faktor profesiinoi nadiinosti pilotiv tsyvilnoi aviatsii [Harmonious family relationships as a factor of professional reliability of civil aviation pilots]. Aktualni problemy praktychnoi psykholohii: zbirnyk naukovykh prats - Actual problems of practical psychology: a collection of scientific works, 1. 425-432 [in Ukrainian].

9. Khavula, R. (2012) Psykholohichni osoblyvosti podruzhnoi sumisnosti [Psychological features of marital compatibility]. Aktualni pytannia humanitarnykh nauk - Current issues of humanitarian sciences, 3. 258-267 [in Ukrainian].

10. Matsenko, L.M. (2019) Pedahohika simeinoho vykhovannia [Pedagogy of family education]. Kyiv: TsP «Komprynt» [in Ukrainian].

11. Sokolova, I.M. Shaikhlislamov, Z.R. Ladyka, M.S. (2022) Vplyv umov boiovykh dii na psykholohichnyi klimat sim'i [The influence of the conditions of hostilities on the psychological climate of the family]. Vcheni zapysky TNU imeni V.I. Vernadskoho. Seriia: Psykholohiia - Academic notes of TNU named after V.I. Vernadskyi: Psychology, 5, (Vols. 33 (72)). 54-59 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.Ru

...