Аналіз напрямків та технічних засобів модернізації мережі телефонного зв’язку
Цифрові комутаційні системи. Обґрунтування заміни існуючої АТС та вибір системи комутації. Розрахунок інтенсивності навантаження для АТС телефонної мережі залізничного вузла. Кількість ліній та робочих місць операторів інформаційно-довідкових служб.
Рубрика | Коммуникации, связь, цифровые приборы и радиоэлектроника |
Вид | дипломная работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 17.01.2014 |
Размер файла | 574,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Зміст
- Вступ
- 1. Аналіз напрямків та технічних засобів модернізації мережі телефонного зв'язку
- 1.1 Переваги цифрових комутаційних систем
- 1.2 Обґрунтування необхідності заміни існуючої АТС та вибір нової системи комутації
- 1.3 Технічні характеристики системи Ф1500
- 1.3.2 Абонентська сигналізація
- 1.3.3 Цифрові абонентські лінії на базовій швидкості (стик U)
- 1.3.4 Основні види зв'язку
- 1.3.5 Основні види обслуговування
- 2. Розрахунок інтенсивності навантаження для АТС телефонної мережі залізничного вузла
- 2.1 Аналіз вихідних даних
- 2.2 Розрахунок інтенсивності вхідного й вихідного зовнiшнix навантажень та внутрішньостанційного навантаження
- 2.3 Розрахунок міжстанційних навантажень
- 3. Розрахунок кількості з'єднувальних ліній та робочих місць операторів інформаційно-довідкових служб
- 3.1 Розрахунок кількості з'єднувальних ліній
- 3.2 Розрахунок кількості робочих місць операторів інформаційно-довідкових служб
- 4. Розрахунок обсягу обладнання ЗАТС, що проектується
- 4.1 Розробка конфігурації ЗАТС1
- 4.2 Комплектація, розташування станційного обладнання
- 5. Охорона праці
- 5.1 Охорона праці при експлуатації цифрової АТС
- 5.2 Штучне освітлення, нормування та розрахунок
- 5.3 Розрахунок штучного освітлення приміщення АТС
- 6. Економічний розділ
- 6.1 Характеристика дистанції сигналізації та зв'язку
- 6.2 Технічне обслуговування АТСЦ
- Література
Вступ
Науково-технічна революція в кінці 20 століття привела до корінної зміни ролі інформаційних технологій, і зокрема мереж телекомунікацій, у житті суспільства. Інформація стала найважливішої складової ресурсів матеріального виробництва й, отже, різко зросли вимоги до її обсягів, доступності і якості. З іншого боку, необхідність спрощення взаємодії користувача з інформаційним середовищем на всіх етапах обробки інформації, привела до максимально можливої інтеграції, як послуг телекомунікацій, так і встаткування для їхнього надання. Девізом сучасних мереж зв'язку став недорогий доступ користувача - завжди, скрізь і до всіх видів інформації. Таким чином, до теперішнього часу можна вважати завершився концептуальний перехід від мереж телекомунікацій до інфраструктури інформаційного обслуговування. Ця тенденція знайшла своє відбиття в концепціях Глобальної інформаційної інфраструктури (GІІ), розробленої ІTU-T, і Європейської інформаційної інфраструктури (EІІ), розробленої ETSІ.
Бурхливий розвиток мікропроцесорної техніки, що спостерігалося на початку й середині дев'яностих років, революційно перетворило технологію розробки програмного забезпечення комутаційних станцій. Баланс капітальних вкладень і трудомісткості поступово, але неухильно, зміщається убік програмного забезпечення систем комутації. За рахунок активного впровадження периферійних елементів керування, менш помітної стає грань між системами з розподіленим і централізованим керуванням, що була так чітко видна наприкінці минулого десятиліття. Загальний прогрес в області мікроелектроніки дозволив різко знизити габаритні характеристики комутаційних систем. Зросла складність телекомунікаційного встаткування спричиняється спеціалізацію компаній-розроблювачів в області окремих технологій індустрії зв'язку.
Особливістю сучасного етапу розвитку мереж зв'язку є здійснювана в цей час поступова заміна фізично зношеного й морально застарілого комутаційного обладнання й систем передачі. Колосальні ресурси, необхідні для повної заміни устаткування існуючих мереж зв'язку, роблять дуже актуальної проблему сумісності з існуючим устаткуванням для кожного локального ринку. З іншого боку, особливості економічного розвитку кожної країни, а часто й регіону, приводять до виникнення специфічних місцевих вимог до встаткування, що вводяться знову.
Поява нових, з більшою пропускною здібністю та відносно недорогих ліній зв'язку на оптоволокнах і цифрових технологій обробки сигналів і даних дало змогу для появи цифрових АТС. Вони відрізняються не тільки малими габаритами, малим споживанням електроенергії, але й швидкістю дії, більшою швидкістю з'єднання, доброю якістю обслуговування абонентів.
Прикладом такої АТС може служити цифрова комутаційна система Фарлеп F - 1500.
1. Аналіз напрямків та технічних засобів модернізації мережі телефонного зв'язку
1.1 Переваги цифрових комутаційних систем
В теперішній час на залізничному транспорті ще дуже широко використовуються аналогові телефонні станції декадно-крокової і координатної систем. У той же час вони мають ряд недоліків, обумовлених застосовуваними на них комутаційних приладів.
Хоча АТС координатної системи і мають переваги перед АТС декадно-крокової системи (контакти тиску, непряме керування і т.п.), проте на їхній основі неможливо створити станцію, що цілком би задовольняла зростаючим вимогам абонентів у якості зв'язку і додатковим послугам.
Засоби телекомунікацій розвиваються дуже динамічно. Цьому сприяє багато факторів, починаючи від удосконалення технології виготовлення радіоелектронних компонентів і кінчаючи інтеграцією техніки зв'язку й обчислювальної техніки.
Найбільш перспективними для розвитку техніки автоматичної комутації є цифрові комутаційні системи ЦКС, які забезпечують можливість інтеграції різних видів зв'язку в єдину цифрову форму. Під видами розуміються телефонний, факсимільний зв'язок, телекс, відеотекст, передача даних та інші. На базі ЦКС можлива побудова цифрової мережі з інтеграцією служб ISDN.
От лише кілька характеристик, за якими цифрові АТС виявляються набагато переважніше аналогових:
· сьогодні тільки цифрові АТС здатні підтримувати формат ISDN, який забезпечує включення станції в локальну мережу установи. Таким чином, з'являється можливість зберігати на твердому диску будь-якого комп'ютера мережі цифрову інформацію станції, наприклад, мовну пошту, що надходить. З іншого боку, у бази даних на диску комп'ютера може бути закладена інформація про послідовність дій АТС при надходженні тих чи інших викликів. Цифрова АТС може бути запрограмована на автоматичний доступ до інформації твердих дисків в особливих випадках;
· завдяки можливості телефонно-комп'ютерної інтеграції доступ до будь-якої інформації, збереженої комп'ютерами, може бути підданий всім апаратним і програмним системам контролю доступу до даних, що мається в АТС. Останні ж, навіть за сучасними мірками, виявляються дуже розвиті;
· найскладніше за своєю суттю стартове програмування в більшості цифрових АТС організовано за допомогою комп'ютерної техніки з використанням зручного Windows-інтерфейсу. Безсумнівно, програмування цифрових АТС по своїй суті складніше, ніж аналогових, але їхні інтеграційні можливості перетворюють цей мінус у плюс цифрових АТС;
· у більшості сучасних цифрових станцій передбачене апаратне дублювання життєве важливих вузлів, тому вони мають підвищену надійність і випадки повного їхнього відмовлення надзвичайно рідкі;
· застосування цифрових технологій дозволило збільшити ефективність роботи відомчих АТС і в плані їхніх прямих, телефонних функцій. Цифрові АТС здатні підтримувати до 5300 з'єднань одночасно і до 20000 з'єднань протягом години. Відомчі аналогові АТС не мають таких можливостей;
· усе більше розповсюдження застосування в технологіях цифрових АТС широкополосної комутації також забезпечує глобальне розширення стандартних функцій аналогових АТС. Наприклад, замість аудіоконференцій стало можливим проводити більш зручні відеоконференції. Єдиною умовою для організації мережного відеозв'язку є наявність у всіх учасників конференції цифрових АТС одного зразка, з'єднаних оптоволоконним кабелем чи за допомогою звичайних ліній. При цьому якість передачі звукової інформації залишається незмінним. Все устаткування (відеокамери, монітори, квадратори, відеомагнітофони для запису конференції, детектори руху, системи передачі сигналу й інші пристрої) виготовляється фірмою-виробником АТС. АТС веде повне керування процесом зйомки, регулюючи його в залежності від закладених директив. Безсумнівно, такі конференції набагато більш продуктивні, ніж аудіозв'язок. Відеозапис може здійснюватися на твердий диск комп'ютера у цифровому виді (і програватися з його) або на стандартні носії відеоінформації.
Потрібно відзначити також, що цифрові станції, крім того, цілком забезпечують звичні функції аналогових побратимів, такі як система векторизації викликів, мовна пошта, автоматичний розподіл викликів по вільних лініях, скорочений набір номера, аудіоконференції, виписка повних звітів про переговори персоналу, збереження інформації, причому в розширеному варіанті: інформація зберігається довше, мовна пошта має велику ємність і т.д.
З економічної ж точки зору, за деякими даними, вартість аналогового обладнання систем комутації та передачі має тенденцію до збільшення у середньому за рік на 6-10%, у той час як вартість електронного обладнання цифрових систем зменшується щорічно на 5%.
Удосконалювання елементної бази і програмного забезпечення дозволяє створювати нові системи комутації, що задовольняють найвищим вимогам. Будь-які принципи побудови комутаційних вузлів можуть бути реалізовані при використанні однотипної елементної бази. Базуючись на цьому, сформуємо принципи побудови сучасних цифрових систем комутації (ЦКС).
Абонентська лінія включається в місцеву (кінцеву) АТС, що при будь-яких видах з'єднань, включаючи і міжміські, приймає весь номер, що набирається абонентом, аналізує його, перевіряє правильність набору, потім встановлює з'єднання або видає номер на зустрічну станцію. Такий алгоритм роботи скорочує непродуктивне заняття дорогих з'єднувальних ліній (ЗЛ), особливо при міжміському зв'язку, дозволяючи отсіяти різноманітні неправильні набори (недобір кількості цифр, набір неіснуючих індексів і т.п.).
Сучасні АТС будуються цифровими з тимчасовою і просторовою комутацією, модульною побудовою і розподіленим багатопроцесорним програмним керуванням. Використовуються багатофункціональні модулі, які мають власне управління і програмне забезпечення. Збільшення ємності досягається додаванням окремих модулів. Взаємозв'язок з існуючими системами АТС здійснюється без введення додаткового обладнання на діючих станціях.
Комутаційні станції експлуатуються тривалий час, тому важливе значення має зменшення експлуатаційних витрат. З метою зменшення цих витрат на цифрових АТС централізується техобслуговування й управління і вводиться урахування навантаження. У даних комутаційних системах забезпечується можливість тарифікації кожного з'єднання з урахуванням тривалості розмови і відстані.
Ціни на різні цифрові АТС коливаються від 45 до 170 доларів США у перерахуванні на один порт, причому ці крайні значення постійно знижуються. Вартість же самих станцій коливається від десяти тисяч до мільйонів американських доларів. Ціна залежить від фірми-виробника, необхідної ємності і наявності пристроїв, що розширюють стандартні функції АТС.
1.2 Обґрунтування необхідності заміни існуючої АТС та вибір нової системи комутації
Метою реконструкції і розвитку загально технологічної телефонної мережі (ЗтТМ) мають бути: поліпшення її технічного стану; впроваджень сучасних послуг зв'язку які полегшують процес керування залізничними перевезеннями.
Розгорнуте в теперішній час проектування та будівництво ВОЛЗ на мережі зв'язку "Укрзалізниці” виявилось фундаментом цифровізації вторинних мереж зв'язку та, в першу чергу, ЗтТМ. Найважливішою задачею при побудові цифрової ЗтТМ є впровадження нових технологій керування залізничним транспортом на базі реалізації широкого спектру телекомунікаційних послуг, які надаються сучасним комутаційним обладнанням.
Відомчі цифрові телефоні станції повинні передбачати створення магістральної, дорожньої та місцевої телефонних мереж.
За допомогою відомчих ЦАТС повинні бути створенні: телефонний зв'язок загально службового використання (автоматична і ручна); оперативний телефонний зв'язок в межах підприємств, відділень та управлінь; передача даних; довідково-інформаційна служба; служба замовлень квитків; голосова, факс та електронна пошта; конференц-зв'язок; відео конференц-зв'язок.
Загальні системні вимоги до відомчої АТС пред'являються з урахуванням характеристик сучасних цифрових станцій відомих виробників, тенденцій розвитку комутаційної техніки та використання новітніх технологій. Їх суть полягає в тому, що:
відомчі АТС повинні відповідати вимогам, що пред'являються "Основними положеннями створення та розвитку єдиної національної системи зв'язку України" та "Концепції розвитку зв'язку України до 2010 року ” та мати Сертифікат відповідності Державного Комітету України з питань зв'язку та інформатизації;
обов'язковою вимогою, до відомчих АТС, є також, забезпечення захисту інформації у відповідності з вимогами Держтехкомісії;
відомчі АТС повинні пройти обов'язкові стендові та мережні випробування в Міністерстві транспорту та зв'язку по розробленій ВНІІАС "Програмі та методиці випробувань АТС та системи керування”;
конфігураційне виконання відомчої ЦАТС повинне бути в межах від 30 до 20 000 абонентських портів. Вона повинна мати декілька модифікацій (не менш за три) з різною базовою ємністю та дозволяти будувати мережу з єдиним полем послуг в рамках верхньої границі конфігураційної ємності;
виконання цієї вимоги дозволяє будувати гомогенну мережу в межах відділення дороги або в масштабах всієї дороги та забезпечити оптимальні вартісні та експлуатаційні показники, що відповідає вимозі про топологічну структуру телефонної мережі;
відомча АТС повинна забезпечення використання стандартних протоколів міжстанційної взаємодії по всієї мережі ЗтТМ та при взаємодії з мережею загального користування. При цьому мережі єднаються в рамках всієї ЗтТМ Міністерства транспорту та зв'язку, реалізуються сучасні і перспективні технології та послуги;
система керування повинна бути побудована на базі протоколу SNMP;
відомча АТС повинна підтримувати технологію цифрових мереж з інтеграцією служб (ISDN), для чого необхідно забезпечувати комутацію цифрових сигналів ІКМ зі швидкістю Nх64 кбіт/с, де N лежить в межах від 1 до 30;
вважливою вимогою, що пред'являється до відомчих ЦАТС, є виконання умови встановлення нових версій без заміни комутаційного обладнання або окремих його частин. Водночас повинна бути забезпечена можливість заміни окремих блоків на нові модифікації без суттєвого оновлення версії програмного забезпечення;
за технічне супроводження, підтримку, ремонт та постачання запасних частин протягом нормативного строку служби повинні відповідати постачальники.
Взагалі, якщо проаналізувати всі вищенаведені технічні вимоги щодо модернізації мереж телефонного зв'язку, безпосередньо на залізниці, можна відокремити та звернути увагу на декілька доленосних питань та відповідно рішень:
на існуючій аналоговій ЗтТМ в якості кінцевих станцій використовуються залізничні АТС (ЗАТС) малої (від 30 до 200 номерів), середньої (від 200 до 1000) та великої ємності (від 1000 до 4000). До вузлових ЗАТС середньої ємності при дирекціях залізничних перевезень та великих станціях відносяться станції ємністю від 500 до 1000 та, відповідно, великої ємності - від 1000 до 6000 номерів і вище.
В перехідний період цифрові ЦАТС можуть встановлюватись в аналоговій мережі в якості дорожніх та відділових вузлів та великих кінцевих станцій. При цьому гранична ємність по з'єднувальним аналоговим лініям
Реорганізацію даного залізничного вузла проводимо на базі ЦСК Ф-1500.
Нову схему зв'язку побудуємо за радіально-вузловим принципом.
ЗАТС-1 типу Ф-1500 повинна забезпечувати внутрішньостанційний зв'язок між абонентами та зв'язок зі всіма зустрічними АТС, які увімкнені у дану станцію.
Важливим і одним із основних моментів побудови мережі зв'язку є побудова системи нумерації, яка повинна відповідати наступним основним вимогам:
· бути єдиною для всіх транзитних і кінцевих вузлів мережі зв'язку;
· вирішувати питання маршрутизації при виборі напрямків зв'язку;
· бути зручною в користуванні для абонентів мережі;
· не вступати в протиріччя з Єдиною системою нумерації в мережі зв'язку загального користування.
Система нумерації комутаційної мережі зв'язку залізничного транспорту поділяється на систему відкритої і закритої нумерації. Відкрита нумерація призначена для вхідного зв'язку до абонентів загально-технологічного зв'язку з боку мережі зв'язку Загального користування.
Закрита нумерація - для зв'язку абонентів загально-технологічного та оперативно-технологічного зв'язку. У свою чергу закрита система нумерації поділяється на внутрішню закриту систему і зовнішню закриту систему.
Зовнішня закрита система нумерації являє собою нумерацію кодів напрямків і абонентських номерів для зв'язку всіх абонентів усіх комутаційних систем комутаційної мережі зв'язку залізничного транспорту. Ця нумерація являє собою послідовність цифр номера, кожна з яких визначає свою функцію.
Всім абонентам ЗАТС надається право виклику будь-якого абонента, включеного в проектовану і зустрічні станції.
Для проектованої станції приймається чотиризначна нумерація. При розробці нумерації необхідно виконати вимоги єдиної нумерації ЄН, сутність якої полягає в тому, що керівникам керувань, відділень і станцій залізниць виділяються єдині номери. Перша цифра чотиризначного номера визначає приналежність абонента до адміністративного центра:
4 - для абонентів управління;
З - для абонентів відділення;
2 - для абонентів станції.
Списком установлено для виділення кожного центра наступна кількість номерів ЄН. Управління - 300; відділення - 100; станція - 80.
Нумерація виділених номерів для абонентів управління:
перші 50 номерів в 44-й, 45-й, 46-й, 47-й, 48-й і 49-й сотнях;
станції 22-00 22-79
При розробці загальної нумерації для ЗАТС необхідно щоб малися і номера ЄН для заданого у вихідних даних адміністративного центра. При ємності станції більш 1000 номерів нумерація другої тисячної групи для абонентів відділення повинна починатися з цифр "6". Спосіб організації зв'язку з зустрічними АТС залежить від ємності станції її приналежності і величини тяжіння до абонентів ЗАТС. Структурна схема мережі зв'язку приведена на рис.2. Всі АТС з'єднані по радіально-вузловому принципу З'єднання з АТС електромеханічних систем здійснюються по окремим вхідним і вихідним лініям, а між АТСЕ по лініях двостороннього заняття. У АТСЕ включаються тільки цифрові сполучні лінії, тому на стороні електромеханічних АТС встановлюється устаткування аналого-цифрового перетворення апаратури ІКМ, що забезпечує зв'язок з АТСЕ по цифровим лініям.
Коди напрямків проектованої станції заносяться в таблицю 1
Вузол автоматичної комутації ВАК побудований на базі цифрової системи. Вихідний зв'язок з ЗАТС-1 до мережі загального користування здійснюється за з'єднувальними лініями з МАТС набором коду "9" та шестизначного, абонентського номеру. Вихідний зв'язок абонентів ЗАТС-1 до ЗАТС-2 відбувається набором коду ”66" та чотирьохзначного номеру 4ХХХ, 5ХХХ. А вхідний від ЗАТС-2 до ЗАТС-1 - набором цифри "65” та чотирьохзначного номеру 3ХХХ або 6ХХХ.
Вхідний зв'язок з МАТС на ЗАТС-1 здійснюється набором 993ХХХ, 996ХХХ, а на ЗАТС-2 - набором 912ХХХ, 913ХХХ
Вихід з ЗАТС-1 до спецслужб здійснюється набором 1ХХ, до ВАК - "0”.
Таблиця 1
№ п/п |
Тип АТС |
Номерна ємність |
Призначення напрямків |
Коди напрямків |
|
1 п |
АТСЕ Ф-1500 |
1000 |
1. Абоненти станції 2. МАТС 3. ЗАТС-2 4. ЗАТС-3 5. МТС 6. ВАК |
3ххх 9хххххх 66-2ххх 65-2ххх 1-хх 0-ххххххх |
|
2 с |
ЗАТС-2 |
500 |
7. Абоненти станції 8. АТСЕ пр 9. МАТС 10. МТС 11. ВАК |
2ххх 63-3ххх 9-хххххх 1-хх 0 |
|
ЗАТС-3 |
300 |
12. Абоненти станції 13. АТСЕ пр 14. МАТС 15. МТС 16. ВАК |
2ххх 63-ххх 9-хххххх 1-хх 0 |
||
3 |
МАТС |
10000 |
17. абоненти станції 18. АТСЕ пр 19. ЗАТС-2 20. ЗАТС-3 21. АМТС |
хххххх 91-3ххх 91-2ххх 91 - 2ххх 0хххххххххх |
|
4 |
ВАК |
100 |
22. Абоненти станції 23. АТСЕ пр 24. МАТС |
ххх 75-3ххх 92хххххх |
1.3 Технічні характеристики системи Ф1500
Система "Ф1500" являє собою мультисервісну цифрову систему комутації, що виконує наступні функції:
· Опорної АТС телефонної мережі загального користування.
· Транзитної (опорно-транзитної) АТС із функціями міжміської станції -
· МТС (при необхідності) для телефонної мережі загального користування.
· Міжнародного центра комутації (МЦК) телефонної мережі загального користування.
· Опорної й опорно-транзитної АТС відомчої телефонної мережі.
Система "Ф-1500" пристосована до різного оточення, починаючи з густонаселених міських районів, що вимагають використання АТС великої ємності, і закінчуючи районами з малою щільністю населення, у яких АТС малої ємності можуть використатися в якості абонентських виносів, реалізуючи недорогу цифрову мережу.
Система "Ф-1500" заснована на відкритій модульній розподіленій архітектурі, що забезпечує підвищену гнучкість і допускає ефективну реалізацію сучасних технологічних рішень в області компонентів і програмного забезпечення. Завдяки модульній побудові устаткування й ПО із застосуванням системи "Ф-1500" легко вирішуються питання проектування нових станцій будь-якої конфігурації, а також розширення ємності вже існуючих аналогових і цифрових АТС інших систем.
Стрімкий розвиток мереж і послуг зв'язку вимагає потужних ресурсів передачі даних між АТС. Загальна канальна сигналізація МСЕ ОКС№7, спроектована спеціально для цієї мети, реалізована в цифровій системі комутації "Ф-1500". Реалізовано функції як пункту сигналізації (SP), так і транзитного пункту сигналізації (STP).
Введення ІSDN зводиться просто до розширення функцій системи - стандартної операції для підключення нових послуг. Легкість, з якою нові функції можуть бути уведені в дану систему, можуть сприяти швидкому поширенню ІSDN у регіоні, телефонізованому за допомогою "Ф-1500".
Система "Ф-1500" призначена для задоволення все зростаючих потреб у потужних засобах обробки, необхідних для забезпечення послуг передачі даних і інтелектуальних мереж, які, при тому ж трафіку, вимагають дво - або трикратного збільшення продуктивності телефонних служб. У системі передбачена також можливість введення майбутніх телекомунікаційних послуг.
Система "Ф-1500" є базовим модулем, що допускає розвиток існуючих телефонних мереж з метою задоволення нових вимог. Її оточення включає:
аналогову й/або цифрову (синхронну або асинхронну) телефонну мережу,
мережу загальної канальної сигналізації (ОКС№7 МСЕ з пунктами сигналізації (SP) і
транзитними пунктами сигналізації (STP);
мережу пакетної комутації Х.25;
інтелектуальну мережу;
мережу керування телекомунікаціями;
У перспективі планується реалізація функцій комутатора мережі мобільного зв'язку (MSC).
Система адаптована для спільного використання з усіма типами електромеханічних АТС, що використаються на телефонних мережах України, а також на застосування на відомчих мережах зв'язку (, на відомчій мережі зв'язку "Укрзалізниці").
На відомчих мережах система "Ф-1500" може використатися як у якості автономних АТС (УПАТС), так і для створення розгалужених цифрових мереж з будь-якою необхідною топологією. При цьому відомчим абонентам надається можливість використання широкого спектра різноманітних специфічних послуг.
З'єднання системи "Ф-1500" з іншими станціями здійснюється по існуючих цифрових системах передачі ИКМ-30 (G.703). При цьому на стороні системи "Ф-1500" блоки закінчення лінійного тракту (ОЛТ) підключаються безпосередньо до станційних комплектів цифрових сполучних ліній зі звільненням напівкомплекту апаратури ИКМ-30.
Підключення декадно-крокових і координатних АТС до системи "Ф-1500" можливо за допомогою фізичних 3-х і 4-х провідних аналогових СЛ, безпосередньо підключаючи їх до групового устаткування системи "Ф-1500". Це дозволяє на базі устаткування системи "Ф-1500" здійснювати розширення абонентської ємності аналогових АТС із поступовою заміною аналогового комутаційного устаткування на цифрове. З'єднання системи "Ф-1500" з іншими станціями можливо також за допомогою існуючих аналогових систем передачі по 4-х провідних сполучних лініях (стик С11) з лінійною й реєстровою сигналізацією усередині звукового діапазону.
У складі устаткування системи "Ф-1500" можуть поставлятися комплекти далекого автоматичного телефонного зв'язку (ДАТС) (використовуються на відомчій мережі "Укрзалізниці").
Система "Ф-1500" забезпечує можливість роботи з усіма видами лінійної сигналізації на мережах зв'язку загального користування й відомчих мереж, система"Ф-1500" може взаємодіяти з усіма типами цифрових станцій інших виробників по цифрових сполучних лініях типу Е1 (із сигналізацією по двох виділених сигнальних каналах (CAS), R2D, а також ОКС №7) або через ІSDN-стик на первинній швидкості цифрового потоку 30B+D (с сигналізацією DSS-1).
Система "Ф-1500" надає своїм абонентам широкий спектр додаткових видів обслуговування (ДВО), а також можливість доступу до цифрової мережі інтегрального обслуговування ЦМІО (ІSDN) і реалізацію послуг вузькосмугової ЦМІО.
Архітектура системи "Ф-1500" заснована на двох типах комутаційних модулів: абонентському й груповому. Груповий модуль, у свою чергу, має два різновиди: для підключення цифрових СЛ (цифровий) і для підключення аналогових СЛ (аналоговий). На основі першого типу модуля будується абонентський ступінь, на основі другого - групові ступені станції.
· Максимальна ємність трьох зазначених видів модулів становить:
· Максимальна ємність абонентського модуля АТС становить 512 АЛ і 180 цифрових СЛ (6 цифрових трактів ІКМ-30).
· Максимальна ємність цифрового групового модуля АТС становить 840 цифрових СЛ (28 цифрових трактів ІКМ-30).
· Максимальна ємність аналогового групового модуля АТС становить 420 цифрових СЛ (14 цифрових трактів ІКМ-30) і 480 аналогових СЛ.
Завдяки модульному нарощуванню ємності комплекс устаткування АТС "Ф-1500" забезпечує побудову АТС ємністю до 49000 абонентських ліній і 41000 сполучних ліній.
Пропускна здатність АТС "Ф-1500" залежить від багатьох факторів, до яких відносяться:
· застосовувана структура побудови станції;
· структура побудови й склад устаткування кожного ступеня комутації окремо
· обраний метод маршрутизації викликів у межах станції;
· кількість і ємність зовнішніх напрямків зв'язку й т.п.
комутаційна система модернізація цифрова
Телефонне навантаження для АТС максимальної ємності становить не менш 8820 Ерл. Телефонне навантаження для АТС ємністю від 1024 до 4096 АЛ становить від 819 до 3276 Ерл.
Максимальне телефонне навантаження на одну АЛ становить:
· до 0,8 Ерл при ємності станції від 1024 до 4096 АЛ;
· до 0,18 Ерл при ємності станції від 4096 до 49000 АЛ;
Середня навантаження АТС на одну СЛ становить 0,7 Ерл.
Керуючі пристрої АТС для станції максимальної ємності забезпечують
· нормальну роботу станції не менш чим при 5 спробах викликів у ЧНН від кожної АЛ при середній тривалості заняття 72с
1.3.1 Аналогові абонентські лінії (стик Z)
Стик Z забезпечує підключення до станції стандартних аналогових телефонних апаратів і інших абонентських установок з телефонним алгоритмом установлення з'єднання по двохпровідній лінії. Телефонні лінії зі спареними телефонами не підтримуються.
Електричні характеристики стику:
· номінальна напруга живлення абонентської лінії - мінус 60 В (межі від
· мінус 40 до мінус 72 В).
· струм живлення стабілізований і дорівнює 20.27 мА для ліній з максимальним і мінімальним опорі шлейфа відповідно.
· максимальний опір абонентського шлейфа з урахуванням опору
· телефонного апарата - 2,5 кОм.
· поріг спрацьовування датчика замикання шлейфа абонентської лінії - 9±1 мА.
· ослаблення синфазних перешкод у лінії на частоті 1020 Гц більше 45 дБ.
· розв'язка живильних ланцюгів і абонентської лінії від цифрового устаткування трансформаторна, напруга пробою трансформатора не менш 1500В.
· захист абонентської лінії від сторонніх напруг:
· для сторонніх напруг до 350 В, спрацьовування при струмі по кожному із проводів більше 150 мА. Автоматичне відновлення через 20.40 с після зняття сторонньої напруги (остигання приладу захисту); для напруг у лінії більше 350 В спрацьовування плавкого запобіжника.
1.3.2 Абонентська сигналізація
Наведені нижче тимчасові параметри лінійних і керуючих сигналів можуть змінюватися в зазначених межах у параметрах абонентської сигналізації кожного комутаційного модуля.
Станція забезпечує прийом і видачу по абонентській лінії наступних лінійних сигналів:
· заняття лінії - безперервне замикання шлейфа тривалістю більше 100.800мс;
· звільнення лінії - розрив шлейфа тривалістю більше 100.800 мс;
· перемикання між викликами на очікуванні - одиночний розрив шлейфа тривалістю менш часу звільнення лінії (від 25 до 150 мс);
· сигнал повторного виклику регістра - одиночний або подвійний (у випадку наявності виклику на очікуванні) розрив шлейфа тривалістю менше часу звільнення лінії (від 25 до 150 мс) або натискання кнопки "R" на номеронабирачі;
· виклик абонента - переривчастий синусоїдальний сигнал частотою 252 Гц
· посилка 1,0±0,1 с, пауза 4,0+0,4 с, коефіцієнт нелінійних перекручувань сигналу не більше 10%. Для вхідних міжміських з'єднань: 1,0±0,1 с і 1,0± 0,1 с відповідно. Ефективна напруга сигналу виклику 95 В±10% з постійної складової мінус 60 В±10%.
· відповідь викликуваного абонента - видається для ліній таксофонів методом зміни полярності живлячої напруги лінії.
Станція забезпечує прийом номера викликуваного абонента декадними імпульсами з наступними параметрами:
· мінімальна тривалість імпульсу (розрив шлейфа абонентської лінії) - від 10 до 150мс;
· максимальна тривалість імпульсу - визначається часом звільнення лінії;
· міжсерійний інтервал > 250.600 мс.
Станція забезпечує прийом номера викликуваного абонента тональними посилками багаточастотним кодом DTMF. Можливість роботи багаточастотним кодом визначається індивідуально для кожної абонентської лінії в рамках адміністративного керування послугами. Здатність приймати номер декадним кодом зберігається завжди, незалежно від того, чи дозволений для даної лінії багаточастотний чи набір ні.
1.3.3 Цифрові абонентські лінії на базовій швидкості (стик U)
а) Призначення
Стик U є стиком базового доступу ІSDN (BRA, 2B+D). Стик U забезпечує підключення пристрою закінчення мережі ІSDN (блок NT), розташовуваного в приміщенні в абонента, по двохпровідних мідних лініях. Станція забезпечує роботу з будь-яким блоком NT, які розроблені у відповідності зі стандартами ANSІ Т.601 або ETR 080.
б) Електричні характеристики:
· швидкість цифрового потоку в лінії - 160 кбіт/с.
· кількість інформаційних каналів (В-канал 64 кбіт/с) - 2;
· кількість каналів для передачі сигнальної інформації (D-канал 16 кбіт/с) - 1;
· застосовуваний лінійний код - 2B1Q.
· лінійна послідовність передачі символів дорівнює 80 Кбод, швидкість передачі біт дорівнює 160 кбіт/с. Швидкість передачі в каналі технічного обслуговування становить 4 кбіт/с.
· середня потужність сигналу, що складається із циклової послідовності символів, що представляють собою послідовність символів циклового фазування й рівноімовірних символів на інших позиціях циклу, перебуває в межах від 13,0 до 14,0 дБм0 в діапазоні частот від 0 до 80 Кгц.
· довжина абонентської лінії між станційним закінченням і блоком NT дорівнює 4 км на кабелі з діаметром жили 0,4 мм.
· максимальне ослаблення абонентської лінії не більше 42 дБ на частоті 40 Кгц.
· хвильовий опір цифрової абонентської лінії на частоті 80 Кгц становить 120 ± 36 Ом.
· напруга живлення лінії 60 В± 10%.
· максимальний струм живлення лінії (в аварійному режимі) - 50 мА.
· в) Захист лінії по напрузі:
· спрацьовування (замикання проводів "а" і "b" між собою і на "землю") - при перевищенні сторонньої напруги в лінії 80 В.
· при напрузі в лінії більше 250 В - спрацьовування плавких запобіжників (без автоматичного відновлення).
· автоматичне відновлення - при струмі в лінії < 120 мА
г) Захист лінії по струму:
· спрацьовування - при перевищенні струму в лінії > 130 мА.
· автоматичне відновлення - через (20 - 40) с, після остигання приладу захисту.
д) Абонентська сигналізація
Абонентська сигналізація забезпечується в спеціальному виділеному цифровому каналі передачі даних зі швидкістю цифрового потоку 16 кбіт/с (D-канал).
Підтримуються два протоколи сигналізації: EuroіSDN - стандарти ETS, ІTU-T DSS1 - стандарти ІTU-T. Протоколи сигналізації відповідають наступним стандартам:
· Цифровий тракт базового доступу - Рекомендації ETS 300 012; ІTU-T І.430;
· Система сигналізації DSS-1 Рівень 2 - Рекомендації ETS 300 125; ІTU-T Q.920HQ.921;
· Система сигналізації DSS-1 Рівень 3 - Рекомендації ETS 300 102; ІTU-T Q.930HQ.931.
Типи сполучних ліній
Комутаційна система забезпечує взаємодію з іншими станціями за допомогою наступних типів СЛ:
· аналогових трьохпровідних СЛ (стик С21;
· аналогових чотирьохпровідних СЛ (стик С11);
· цифрових СЛ Е1 на первинній швидкості цифрового потоку (стик А).
· Способи передачі керуючої інформації
Комутаційна система забезпечує прийом і передачу керуючої інформації з міжстанційних сполучних ліній у процесі встановлення з'єднання такими способами:
· ДКБИ ("Декадний набір");
· МЧК "2 з 6" - "Імпульсний човник";
· МЧК "2 з 6" - "Імпульсний пакет";
· МЧК "2 з 6" - "Безінтервальний пакет";
· DTMF;
· Сигналізація R2 (національна версія України, версія 1.0).
Спосіб передачі керуючої інформації встановлюється для всіх каналів пучка незалежно від способу передачі лінійних сигналів.
Способи передачі лінійних сигналів
Комутаційна система забезпечує прийом і передачу лінійних сигналів такими способами:
· батарейний - на комплектах аналогових сполучних ліній СЛИ, СЛВ, СЛМ;
· одночастотний - по внутрішньо смуговому сигнальному каналі (BПCK) на частоті
· 2600 Гц на комплектах чотирьохпровідних аналогових СЛ (каналах ТЧ);
· по двох виділених сигнальних каналах (ВСК) цифрових систем передачі, застосовуваним на місцевих односпрямованих каналах зв'язку національної мережі;
· по двох ВСК цифрових систем передачі, застосовуваних на міжміських
односпрямованих каналах зв'язку національної мережі;
· по двох ВСК цифрових систем передачі з лінійним кодом R2;
· по двох ВСК цифрових систем передачі з лінійним кодом Е&М;
· по трьох ВСК цифрових систем передачі для двохсторонніх універсальних. каналів, застосовуваних на сільській мережі зв'язку.
Сигналізація по загальному каналі
Комутаційна система використає наступні види загальноканальної сигналізації:
· цифрова система сигналізації DSS-1 (Національна версія України на базі EuroіSDN), що може застосовуватися для підключення термінального устаткування через первинний інтерфейс (PRІ - 30B+D), а також для стику із зовнішніми станціями по цифрових сполучних лініях первинного доступу (30B+D);
· внутрішньосистемна сигналізація на основі сигналізації ОКС №7, застосовувана для міжмодульного внутрішньостанційного зв'язку;
· загальноканальна сигналізація №7 (ОКС №7), використовувана для організації міжстанційної взаємодії з іншими цифровими станціями.
Загальноканальна сигналізація №7 (ОКС№7) використається для роботи на цифрових каналах 64 кбіт/с. При використанні ОКС№7 у цифровому середовищі зі швидкістю 2048 кбіт/с для ланки даних у якості стандартних використаються цифрові канали 64 кбіт/с. При цьому, для утворення цифрового каналу в складі ланки ОКС№7 використається 16-й тимчасовий інтервал у трактах 2048 кбіт/с. Якщо до такого каналу немає доступу, то може використатися інший часовий інтервал зі швидкістю 64 кбіт/с.
Сигналізація ОКС№7 системи "Ф-1500" складається з наступних функціональних блоків (підсистем):
· підсистема передачі повідомлень (Message Transfer Part) MTP;
· підсистема користувача цифрової мережі з інтеграцією послуг (ІSDN User Part) - ІSUP;
· підсистема керування з'єднанням сигналізації (Sіgnallіng ConnectіonSCCP;
· Control Part)
· підсистема використання можливостей транзакцій (Transactіon Capabіlіtіes - ТСАР; (Applіcatіon Part)
У процесі розвитку мережі ОКС№7 телефонної мережі України передбачається впровадження інших підсистем ОКС№7.
Загальноканальна сигналізація №7 АТС відповідає вимогам нормативного документа "Загальноканальна сигналізація № 7. Національна версія України. Версія 2.0".
1.3.4 Основні види зв'язку
АТС може забезпечувати надання наступних видів зв'язку:
· автоматичний внутрішньостанційний зв'язок між всіма абонентами АТС;
· автоматичний вихідний зв'язок до абонентів інших станцій ТСОП;
· автоматичний вхідний зв'язок від абонентів ТСОП;
· автоматичний вихідний зв'язок до спецслужб;
· вихідний і вхідний автоматичний і напівавтоматичний зоновий, міжміський і міжнародний зв'язок;
· вихідний і вхідний автоматичний зв'язок з абонентами відомчих АТС;
· вихідний і вхідний автоматичний зв'язок з абонентами відомчої мережі, які включені в дану місцеву мережу;
· зв'язок із центром технічної експлуатації (ЦТЕ - АТС
· Для передачі нетелефонної інформації (передача даних, факс) АТС може забезпечувати встановлення наступних видів зв'язку:
· внутрішньостанційний зв'язок (між терміналами, включеними в дану АТС);
· вихідний зв'язок до мережі передачі даних з комутацією каналів;
· вхідний від мережі передачі даних з комутацією каналів;
Типи з'єднань
Основним типом з'єднань є автоматичні з'єднання, які встановлюються абонентами.
АТС забезпечує можливість установлення напівпостійних з'єднань, що комутуються.
Для з'єднань всіх видів в АТС використається основний цифровий канал з імпульсно-кодовою модуляцією (ИКМ) зі швидкістю передачі 64 кбіт/с - В-канал.
Станція забезпечує можливість установлення з'єднань по прямих і обхідних напрямках зв'язку.
1.3.5 Основні види обслуговування
АТС системи "Ф-1500" забезпечує надання наступних видів зв'язку:
· внутрішньомодульний зв'язок - між комплектами цифрових і/або аналогових АЛ одного комутаційного модуля;
· внутрішньостанційний зв'язок - між комплектами цифрових і/або аналогових АЛ різних комутаційних модулів станції;
· вихідний місцевий зв'язок - між комплектами цифровими або аналогових АЛ і комплектами вихідних аналогових СЛ (СЛИ), каналів тональної частоти (ТЧ) або цифрових СЛ при надходженні виклику від АЛ до абонентів інших станцій мережі загального користування або відомчої мережі;
· вхідний місцевий зв'язок - між комплектами цифровими або аналогових АЛ і комплектами вхідних аналогових СЛ (СЛВ), каналів ТЧ або цифрових СЛ при надходженні виклику від СЛ до абонента даного модуля або іншого комутаційного модуля станції;
· вхідний міжміський зв'язок - між комплектами цифровими або аналогових АЛ і комплектами міжміських аналогових СЛ (СЛМ), каналів ТЧ або цифрових СЛ при надходженні виклику від СЛ із міжміським типом сигналізації до абонента даного модуля або іншого комутаційного модуля станції;
· вихідний міжміський зв'язок - між комплектами цифрових або аналогових АЛ і комплектами СЛИ, каналів ТЧ або цифрових СЛ при надходженні виклику від АЛ до абонента міжміської/міжнародної мережі;
· транзитний місцевий зв'язок - між комплектами СЛ всіх типів при надходженні виклику від цифрових СЛ або аналогових чотирьохпровідних СЛ (каналів ТЧ);
· транзитний міжміський зв'язок - між комплектами СЛ всіх типів при надходженні виклику від цифрових СЛ або аналогових чотирьохпріводних СЛ (каналів ТЧ) з міжміським типом сигналізації. Транзитні з'єднання, що надходять від комплектів СЛМ, забезпечуються з використанням реєстрової сигналізації або, при відомій кількості прийнятих цифр, з використанням декадного набору батарейними імпульсами;
· з'єднання будь-яких комплектів абонентських і сполучних ліній із внутрішніми пристроями комутаційного модуля (тестове устаткування - автотренери, автовідповідачі, автоінформатори й т.п.);
· багатокрапкові з'єднання (конференції) - до 4-х комплектів абонентських і сполучних ліній. Ініціатором організації конференцзв'язку завжди є абонент;
· напівпостійні з'єднання (ППС) - з'єднання в комутаційному полі станції між лінійними комплектами всіх типів (аналогових і цифрових. Лінійні комплекти можуть розташовуватися як в одному, так і в різних комутаційних модулях станції. Організація зв'язку АТС із місцевими й міжміської телефонними мережами
Для організації місцевого й міжміського зв'язку на ділянках ТСОП від системи "Ф-1500" до опорної станції (Опс) використаються, в основному, універсальні пучки СЛ двосторонньої або однобічної дії, на ділянках АТС - АМТС, МТС використаються однобічні СЛ.
Система "Ф-1500" забезпечує примусове роз'єднання приладів розмовного тракту у випадку відсутності сигналу "Відповідь" з боку вихідної станції при витримці певного часу, що задається оператором при конфігуруванні станції.
При вхідному міжміському з'єднанні СЛМ звільняється тільки по сигналі "Роз'єднання" від міжміської станції. Якщо протягом 5 хвилин після відбою викликуваного абонента, не буде прийнятий сигнал "Роз'єднання" від АМТС. то викликуваний абонент може бути звільнений.
У випадку вихідного міжміського з'єднання застосовується однобічний відбій. Стан "відбій абонента" визначається тільки при розриві абонентського шлейфа більш ніж на 250 мс (параметр може коректуватися персоналом).
При вихідному з'єднанні система "Ф-1500" забезпечує однобічний відбій з можливістю перемикання частини напрямків на двосторонній відбій. При вхідному з'єднанні система "Ф-1500" обробляє як однобічний, так і двосторонній відбій.
Система електроживлення
Електропостачання системи "Ф-1500" здійснюється від трифазної мережі змінного струму напругою 220/380В с припустимим відхиленням від номінального значення +10-15% і із частотою (50±2,5) Гц відповідно ДО ДЕРЖСТАНДАРТУ 5237. Припустимий коефіцієнт перекручувань форми напруги не більше 10%.
Устаткування електроживлячої установки (ЕПУ) повинне забезпечувати безперебійне електроживлення постійним струмом зв'язного устаткування й безперебійне електроживлення змінним струмом обмеженої кількості допоміжного устаткування, якому воно необхідно. Підключення акумуляторів у буфер до виходу випрямлячів повинне забезпечувати електроживлення зв'язного устаткування без затримки при проваллі електропостачання від мережі змінного струму.
Номінальне значення напруги електроживлення АТС дорівнює UHOM = 60 В;
Діапазон робочої напруги від 0,8 до 1,2 UHOM.
Максимальна споживана потужність АТС по ланцюзі постійного струму в годину найбільшого навантаження (включаючи потужність, споживану абонентськими лініями) не перевищує 1 Вт на лінію.
Система моніторингу
Устаткування системи "Ф-1500" на вимогу "Замовника" може містити комплекс програмно-апаратних засобів по забезпеченню моніторингу абонентів для контролю з'єднань певних абонентів з віддаленого пункту керування (ПУ) правоохоронних органів шляхом взаємодії цього пункту з устаткуванням АТС. Система "Ф-1500" забезпечує моніторинг абонентського трафіку відповідно до вимог документа "Моніторинги-центри для телефонної мережі загального користування (ТСОП) України. Загальні технічні вимоги".
Технічне обслуговування
Основним призначенням системи технічного обслуговування (ТЕ) комутаційної системи "Ф-1500" є підтримка працездатного стану встаткування станції, а також абонентських (АЛ) і міжстанційних сполучних ліній (СЛ).
ТЕ комутаційної системи "Ф-1500" будується, в основному, на контрольно-коригувальному методі. Даний метод передбачає постійний автоматизований контроль технічного стану устаткування й усунення відмов.
2. Розрахунок інтенсивності навантаження для АТС телефонної мережі залізничного вузла
2.1 Аналіз вихідних даних
Телефонна мережа залізничного вузла складається з трьох АТС: ЗАТС1, ЗАТС2, ЗАТС3, зв'язаних за принципом "кожна з кожною". Станція ЗАТС1 є опорно-транзитною станцією (ОПТС), а станції ЗАТС2 і ЗАТС3 - опорними (ОПС).
В ЗАТС1 передбачено пучок з'єднувальних ліній з ВАК залізниці. На цій АТС організована система комп'ютерізованих робочих місць операторів СРМ. Ця система забезпечує абонентам надання різноманітних довідок та допомогає абонентам у встановленні міжміських з'єднань (виконує функції ручної АТС). Система СРМ має вмикатися у цифрові АЛ основного доступу 2B+D до ISDN.
Взаємодія телефонної мережі залізничного вузла з ТМЗК здійснюється на рівні місцевої мережі - МТМ через ЗАТС1, яка має три напрямки зв'язку в бік ТМЗК.
Використовувані системи сигналізації. При курсовому проектуванні вважається, що всі АТС є цифровими з функціями ISDN. З'єднувальні лінії усіх АТС є двобічними. Телефонні станції АТС1, АТС2, ЦС та ЗАТС1 взаємодіють між собою за допомогою спільноканальної системи сигналізації № 7 (СКС7). Телефонні станції ЗАТС1, ЗАТС2 та ЗАТС3 взаємодіють між собою за допомогою абонентської цифрової системи сигналізації № 1 АЦСС1 (DSS1).
Рисунок 2.1 - Схема телефонної мережі залізничного вузла
Таблиця 2.1 Вихідні дані для розрахунку телефонної мережі залізничного вузла
АТС |
Загальна кількість абонентів 1-3 категорій |
Кількість абонентів 6 категорії (ISDN) |
qв |
qав |
qвх, qавх |
qвн |
бМАТС |
бВАК |
бСРМ |
бВСС |
|
ЗАТС1 |
1000 |
50 |
0,9 |
0,9 |
1 |
0,9 |
0,5 |
0,2 |
0,01 |
0,02 |
|
ЗАТС2 |
500 |
25 |
0,9 |
0,9 |
1 |
0,9 |
0,3 |
0,2 |
0,01 |
0,02 |
|
ЗАТС3 |
300 |
15 |
0,9 |
0,9 |
1 |
0,9 |
0,3 |
0,2 |
0,01 |
0,02 |
2.2 Розрахунок інтенсивності вхідного й вихідного зовнiшнix навантажень та внутрішньостанційного навантаження
Виконаємо розрахунок міжстанційних навантажень шляхом послідовного виконання таких кроків:
Крок 1. Для кожної станцiї j/k мережi знаходимо iнтенсивностi навантажень: вихiдного й вхiдного зовнiшнix
, ; (2.1)
вихiдного й вхiдного при автоматичному мiжмiському зв'язку
, ; (2.2)
q - коефiцiєнти, що враховують відмінність навантаження ЗЛ вiд прогнозованих для АЛ.
Крок 2. Оскiльки питомi абонентські навантаження задаються з певною похибкою, а вихiднi й вхiднi навантаження розраховуються незалежно, то перевiряємо загальний баланс навантажень на мережi, тобто виконання умови:
. (2.3)
Тут враховується навантаження всiх без винятку cтанцій мережі. Якщо права й лiвa частини рiвняння (2.3) відрiзняються, то рекомендується уточнити знайденi з (2.1) значення Yвх. j/k множенням їх на поправний коефіцієнт
. (2.4)
Перелік внутрішньостанційних навантажень, які підлягають розрахунку, визначається об'єктом проектування і типом комутаційного обладнання. У загальному випадку можуть визначатися навантаження внутрішньосистемних ЗЛ
. (2.5)
Введемо умовну нумерацію АТС: ЗАТС1 - 1/1, ЗАТС2 - 1/2, ЗАТС3 - 1/3.
Згідно приведених вище рекомендацій визначимо абонентське навантаження абонентів категорій 1 - 3 та 6, користуючись табл.1.1, та складемо таблицю 2.1.
Таблиця 2.1 - Результати визначення абонентського навантаження для АТС телефонної мережі залізничного вузла
Параметри |
Абонентське навантаження абонентів 1-3 категорій |
Абонентське навантаження абонентів 6 категорії (ISDN) |
|
yв, мЕрл |
43 |
107,5 |
|
yвх, мЕрл |
39 |
97,5 |
|
yвн, мЕрл (ЗАТС1, ЗАТС2, ЗАТС3) |
12, 10, 9 |
30, 25, 22,5 |
|
yав, мЕрл |
6 |
15 |
|
yавх, мЕрл |
5 |
12,5 |
Для кожної станцiї j/k мережi знайдемо iнтенсивностi навантажень: вихiдного й вхiдного зовнiшнix
,
,
,
,
,
;
вихiдного й вхiдного при автоматичному мiжмiському зв'язку
,
,
,
,
,
.
Також визначимо загальне внутрішньостанційне навантаження для ЗАТС1:
.
Далі, використовуючи задані коефіцієнти, необхідно для ЗАТС1 визначити вхідне та вихідне навантаження для напрямків зв'язку до ВАК - , , до ТМЗК - , , до ВСС1 на МТМ - , внутрішньостанційне для інформаційно-довідкових служб на ЗАТС1 - .
Теж саме необхідно визначити для ЗАТС2 та ЗАТС3: , , , , , , , , , . Оскільки ЗАТС2 та ЗАТС3 не є об'єктами проектування, то разрахунок навантаження для інформаційно-довідкових служб для цих станцій не виконується.
;
;
;
;
;
;
;
;
;
;
;
;
;
;
;
.
Тепер необхідно знайти вхідні та вихідні навантаження для кожної ЗАТС, які в подальшому будуть розподілені безпосередньо між цими ЗАТС:
;
.
Виконуємо розрахунок:
Далі перевiряємо загальний баланс навантажень на мережi:
.
.
Оскільки права й лiвa частини рiвняння (2.10) відрiзняються:
,
то необхідно уточнити знайденi з (2.1) значення Yвх. j/k множенням їх на поправний коефіцієнт
.
Розраховуємо уточнені значення Yвх. j/k:
;
;
.
2.3 Розрахунок міжстанційних навантажень
Тепер необхідно скласти матрицю міжстанційних навантажень для телефонної мережі залізничного вузла. В цю матрицю повинні увійти тільки навантаження, які замикаються в телефонній мережі залізничного вузла (без врахування навантажень по зовнішнім напрямкам зв'язку МТМ, ВСС1, ВАК та АМТС).
Задамо початкові значення нормованих коефіцієнтів тяжіння nj/k-x/z (вiд станцiї j/k до станцiї x/z), згідно рекомендацій, між кожною парою станцій (таблиця 2.2).
Таблиця 2.2 Початкові значення нормованих коефіцієнтів тяжіння
x/z j/k |
1/1 |
1/2 |
1/3 |
|
1/1 |
0,7 |
0,7 |
||
1/2 |
0,9 |
0,8 |
||
1/3 |
0,9 |
0,8 |
Розраховуємо елементи матриці міжстанційних навантажень та складаємо таблицю 2.3:
Таблиця 2.3 - Матриця iнтенсивностей мiжстанцiйних навантажень
Від станції |
До станції |
Вихідні навантаження, Yв. j/k |
|||
1/1 |
1/2 |
1/3 |
|||
1/1 |
7,5 |
4,6 |
12,1 |
||
1/2 |
7,9 |
2,6 |
10,5 |
||
1/3 |
4 |
2,2 |
6,2 |
||
Вхідні навантаження, Yвх. j/k |
11,9 |
9,7 |
7,2 |
28,8/28,8 |
Розподіл навантаження зроблений вірно, тому що:
УіY = УjY
Таблиця 2.4 Результати визначення iнтенсивностей навантажень між кожною парою станцій чи напрямками
ЗАТС1 |
ЗАТС2 |
ЗАТС3 |
ВАК |
МАТС (ТМЗК) ... |
Подобные документы
Проектування ВОЛЗ (волоконно-оптичних ліній зв'язку). Опис цифрової системи комутації EWSD. Телефонні мережі загального користування. Розрахунок телефонного навантаження та кількості з'єднувальних ліній. Визначення структурного складу абонентів мережі.
курсовая работа [251,4 K], добавлен 23.08.2014Розробка схеми зв’язку абонентського доступу. Проект включення цифрової автоматичної телефонної станції в телефонну мережу району. Структура побудови цифрової системи комутації. Розрахунок зовнішнього телефонного навантаження та необхідного обладнання.
курсовая работа [307,6 K], добавлен 08.11.2014Впровадження цифрових систем комутації методами "накладення" на існуючу аналогову мережу і "цифровими островами". Розрахунок інтенсивності телефонного навантаження. Розрахунок кількості з’єднувальних ліній. Інтенсивність міжстанційного навантаження.
курсовая работа [666,6 K], добавлен 08.12.2013Характеристика цифрової комутаційної системи EWSD. Розробка структурної схеми телефонної мережі та схеми розподілу навантаження на АТС. Розрахунок інтенсивності питомих і міжстанційних навантажень, кількості з’єднувальних ліній та обладнання АТС.
курсовая работа [129,6 K], добавлен 08.06.2014Проект телефонної мережі з п’ятизначною нумерацією (МТМ-5) і трьох РАТС для обслуговування центра міста. Розробка структурної схеми МТМ. Розрахунок інтенсивності телефонного навантаження. Визначення числа з’єднувальних ліній і трактів між станціями.
курсовая работа [728,2 K], добавлен 01.03.2014Модернізації телефонної мережі загального користування, етапи впровадження засобів цифрового кодування. Розрахунок часових затримок повідомлень в інтелектуальній надбудові. Організаційно-технічні питання, пов'язані з особливостями існуючої мережі зв'язку.
реферат [975,2 K], добавлен 15.01.2011Аналіз існуючої схеми і ліній зв’язку. Існуюча схема організації каналів тональної частоти. Порівняння аналогової та цифрової системи передачі. Економічне обґрунтування переоснащення. Обґрунтування вибору цифрової апаратури, показники "DX-500ЗТ".
дипломная работа [366,4 K], добавлен 18.02.2014Структура залізничної мережі. Технічна характеристика станції типу "Квант", її структурна схема. Розрахунок інтенсивності телефонного навантаження. Визначення обсягу основного станційного устаткування, сполучних ліній методом комбінованого блокування.
курсовая работа [207,1 K], добавлен 25.04.2012Визначення місць розташування вузлів зв'язку та передбачуваних трас прокладки кабельних ліній. Розрахунок еквівалентних ресурсів транспортної мережі. Обгрунтований вибір способів захисту: ліній зв'язку, секцій передачі, з'єднань трактів, апаратури.
курсовая работа [506,1 K], добавлен 05.02.2015Етапи розвитку мереж і послуг зв'язку: телефонізація країни; цифровізація телефонної мережі; інтеграція послуг на базі цифрових мереж зв'язку. Управління багатократним координатним з'єднувачем. Ємності та діапазони номерів автоматичної телефонної станції.
курсовая работа [679,7 K], добавлен 05.02.2015Характеристика організації. Аналіз вимог до комп’ютерної мережі, опис інформаційних ресурсів і служб, принципи адміністрування. Обґрунтування фізичної топології комп’ютерної мережі. Розрахунок варіантів технічних засобів комунікацій. Технічний проект.
курсовая работа [97,8 K], добавлен 11.03.2013Особливості аналогових і цифрових систем в телекомунікаційних системах зв’язку (комутації). Розробка структурної схеми МТМ. Розрахунок інтенсивності телефонного навантаження. Визначення кількості з’єднувальних ліній і групового тракту між станціями.
курсовая работа [639,8 K], добавлен 18.08.2014Проблема зростання ємності і трафіку телефонних мереж, збільшення кількості телекомунікаційних служб. Розробка міської телефонної мережі з використанням аналогових систем комутації. Схема і комутаційний граф двокаскадного комутаційного блоку ВПВП.
курсовая работа [1,9 M], добавлен 05.02.2015Еволюція телекомунікаційних послуг. Побудова телефонної мережі загального користування. Цифровізація телефонної мережі. Етапи розвитку телекомунікаційних послуг і мереж. Необхідність модернізації обладнання та програмного забезпечення на всіх АТС мережі.
реферат [236,4 K], добавлен 14.01.2011Синтез двокаскадного комутаційного блоку, схема включення точки комутації багатократного координатного з'єднувача. Проектування міської телефонної мережі, що складається з чотирьох районних АТС, в яку ввімкнено координатну підстанцію типу ПСК-1000К.
курсовая работа [1,9 M], добавлен 05.02.2015Вибір розміру мережі та її структури. Огляд і аналіз комп’ютерних мереж, використаних в курсовій роботі. Побудова мережі і розрахунок вартості. Недоліки мережі, побудованої на основі заданої модифікації мережної технології, рекомендації по їх усуненню.
курсовая работа [1,7 M], добавлен 20.09.2012Розвиток засобів зв’язку. Вимоги до смуги доступу. Здатність мережі зв’язку відновлювати свою дієздатність у разі виникнення будь-яких несправностей без втручання людини. Ієрархія цифрових систем передачі фірми AT and T. Плезіохронні цифрові системи перед
реферат [107,5 K], добавлен 13.01.2011Особливості мережі зв’язку; проектування автоматизованої системи: вибір глобального показника якості, ефективності; визначення структури мережі і числових значень параметрів. Етапи проектування технічних систем, застосування математичних методів.
реферат [58,6 K], добавлен 13.02.2011Синтез двокаскадного комутаційного блоку міської телефонної мережі. Побудова функціональної схеми і комутаційного графу. Проект міжміської телефонної станції з координатної підстанцією. Аналіз схеми групоутворення квазіелектронної відомчої АТС "Квант".
курсовая работа [1,8 M], добавлен 05.02.2015Методи розрахунку одноланкової повнодоступної комутаційної системи. Обслуговування викликів найпростішого потоку комутаційною системою з блокуванням. Розрахунок кількості точок комутації, імовірності очікування, кількості ліній в напрямку, довжини черги.
курсовая работа [153,2 K], добавлен 07.12.2010