АТС конструктивно складається зі стійок БКМ-1, БКМ-2, БКМ-3, що створюють стативні ряди. АТС може мати робочі місця телефоністів і обслуговуючого персоналу.

Робочі місця телефоністів і обслуговуючого персоналу складаються з наступних технічних засобів:

а) ПЕВМ типу ІBM 486 або вище;

б) монітора SVGA;

в) клавіатури PC, маніпулятора "миша";

г) принтера.

АТС має модульну конструкцію, що забезпечує взаємозамінність однотипних ТЕЗ, блоків, стійок.

Основні габаритні параметри змонтованої АТС:

ширина одного статива в ряді не більше 700мм;

глибина стативного ряду не більше 600 мм;

висота стативного ряду без кабельроста - 1930 мм;

висота стативного ряду з рядовим і магістральним кабельростом, зібраного з восьми однорядних касет, не більше 2582 мм для одного стативного ряду;

відстань між рядами не менш 925 мм і не більше 1185 мм;

кількість стативів у ряді повинне бути від 1 до 10.

Маса одного статива АТС (без кабелів) не більше 200 кг. Маса одинарної касети не більше 7,0 кг.

До складу устаткування комутаційної системи "Ф-1500" входять два основних види виробів: базові комутаційні модулі й сервери.

Базовий комутаційний модуль (БКМ) являє собою конструктивний елемент станції, призначений для установки станційного устаткування. БКМ включає статив шафового типу (шафа), що містить шість посадкових місць для установки різного устаткування. У посадкові місця статива можуть монтуватися блоки для установки ТЕЗ (так називані кошики), блоки колектора й джерел електроживлення, а також, іноді, інше устаткування, що не входить до складу КС "Ф-1500".

Устаткування станції розділяється на окремі логічні елементи - комутаційні модулі (КМ). Кожний КМ містить один комутаційний пристрій (КУ), один керуючий пристрій (УУ) і різну кількість периферійних пристроїв (ПУ). Ці пристрої апаратно реалізовані у вигляді друкованих плат - ТЕЗ (типові елементи заміни), установлюваних у кошики БКМ.

Устаткування, що поставляють у складі, КС "Ф-1500" персональні комп'ютери (ПК) застосовуються як модулі технічної експлуатації й технічного обслуговування (серверів), а також терміналів технічної експлуатації (терміналів). Дані вироби мають найменування сервер. Залежно від конфігурації станції й функції, реалізованої на ПК, є кілька типів сервера.

Комплектація базових комутаційних модулів

Існують сім стандартних модифікацій БКМ залежно від типу й кількості розташовуваних у ньому КМ:

Тип № 1: БКМ-1 - 4, БКМ-1 - 5;

Тип №2: БКМ-2-4;

Тип№3: БКМ-3-1, БКМ-3-2, Бкм-3-З і бкм-3-4.

Перша цифра маркування БКМ визначає тип БКМ. БКМ першого типу використається, в основному, у якості абонентського (кінцевого) модуля; БКМ другого типу використаються, в основному, у якості аналогового групового модуля; БКМ третього типу використається тільки в якості цифрового групового модуля.

Друга цифра маркування БКМ указує кількість установлюваних у БКМ стандартних модулів (МРА, МКТ, МКЕ).

Один БКМ може включати від одного КМ до чотирьох КМ.

Обладнання АТС роміщується у шафах, кожен з котрих має касети для встановлення типових елементів

Рис. 4.1 - Шафа для розміщення обладнання АТС

Блок периферійних пристроїв і додатковий блок містить 20 універсальних посадочних місць для 20 плат периферійних пристроїв.

В кожний типовий елемент заміни периферійних пристроїв можливо включити 8 аналогових АК, або 8 комплектів СЛ вхідних (аналогових), або 8 комплектів СЛ міжміських.

Блок комутатора вміщує плату с посадочними місцями (13 місць) для підключення плат комутаційного поля, пристрої керування, трьох плат сигнальних процесів і двох плат ИКМ - 30 (по 4 ЦСП на кожний).

Блок комутатора служить для розподілу захисту та індикації первинних та вторинних напруг живлення, а також індикації видачі квартирної сигналізації.

Блок живлення вміщує два пристрої живлення, які служать для перетворення вхідної напруги 60В у вторинну напругу живлення з меншим значенням (24В). Розміщення елементів обладнання модулів ЗАТС_ц приведено у таблицях 4.3 - 4.4.

Таблиця 4.3 - Розміщення елементів устаткування МА₁

Таблиця 4.4 - Розміщення елементів устаткування МА₂

5. Охорона праці

5.1 Охорона праці при експлуатації цифрової АТС

Головними джерелами світла для промислового освітлення є лампи розжарювання та газорозрядні лампи різноманітних типів. Кожен із типів ламп має свої недоліки та переваги. Лампи розжарювання (ЛР) належать до джерел світла теплового випромінювання, їх світлова віддача складає 10.15 лм/Вт. Вони створюють безперервний спектр випромінювання, який найбільш багатий жовтими та червоними (тобто інфрачервоними) променями та бідніший у зоні синіх та зелених спектрів випромінювання, ніж спектр природного світла неба, що погіршує розрізнення кольорів. У цих ламп низький коефіцієнт корисної дії, малий термін служби (до 1000 годин), висока температура на поверхні колби (250.300°С). Водночас вони мають деякі переваги: широкий діапазон потужностей і типів, порівняно з газорозрядними лампами, незалежність експлуатації від навколишнього середовища (вологості, запиленості і т.д.), простота світильників та компактність.

На підприємствах для освітлення застосовують різноманітні види ламп розжарювання: вакуумні (В), газонаповнені (Г), газонаповнені біоспіральні (Б) та ін.

Газорозрядні лампи (люмінесцентні, ртутні, високого тиску дугові типу ДРЛ та ін.) випромінюють світло, близьке до природного поверхня колби цих ламп холодна, вони більш економні, дозволяють створювати високу освітленість. Такі лампи випускаються в асортименті. За спектром їх випромінювання передача кольорів має велике значення для промисловості, оскільки дає можливість визначити дійсну якість продукції, здійснювати контроль сировини, напівфабрикатів та готових виробів. Люмінесцентні лампи в 2,5. З рази економніші від ламп розжарювання, працюють протягом 5…10 тис. годин, їх світловіддача становить ЗО.80 лм/Вт.

Недоліки освітлювальних установок із газорозрядними лампами (пульсація світлового потоку, осліплююча дія, шум дроселів, великі первинні витрати на закупівлю та монтаж) компенсуються їх економністю в процесі тривалої експлуатації, а також їх незамінністю при необхідності виконання робіт із розрізненням кольорів. Пульсація світлового потоку газорозрядних ламп не сприймається оком, але небажана, оскільки є причиною виникнення стробоскопічного ефекту. В пульсуючому світлі виникає викривлення зорового сприйняття стану рухомих та обертальних об'єктів, а це вже є небезпечним фактором. Ослаблення пульсації досягається підключенням паралельно працюючих ламп на різні фази трифазної мережі або застосуванням високочастотного постачання освітлювальної установки.

Засліплювання змінює сприйняття спектрального складу світлового випромінення. Тому захист від блискучості таких світильників обов'язковий. Не дозволяється застосовувати відкриті газорозрядні лампи.

Зараз виготовляють такі види газорозрядних ламп, які розрізняються за спектром: лампи денного світла (ЛД) мають блакитний колір, за спектром випромінювання вони близькі до розсіяного світла чистого неба; лампи денного світла з покращеною передачею кольорів (ЛДЦ), вони близькі до ламп ЛД, але мають кращу передачу кольорів теплих відтінків, у тому числі зовнішнього вигляду людини; люмінесцентні лампи типу ЛЄ найбільш близькі до спектру природного сонячного світла; лампи білого кольору ЛБ дають випромінення з меншим вмістом синьо-фіолетових променів, світло у них трохи фіолетове, нагадує світло неба,

вкритого хмарами, що освітлюються сонцем; лампи холодно-білого світла ЛХБ, ЛХЄ дають кращу предачу світла, ніж лампи ЛБ та ЛД; лампи тепло-білого світла ЛТБ дають світло рожево-білого відтінку.

У виробничих приміщеннях підприємств доцільно застосовувати люмінесцентні лампи білого світла - ЛБ. Вони найбільш економні та дають світло теплих тонів. Лампи ЛТБ можна застосовувати в приміщеннях для відпочинку. Там, де необхідно проводити ретельний контроль якості продукції, належить застосовувати лампи ЛДЦ.

Люмінесцентні лампи треба застосовувати насамперед там, де недостатнє природне освітлення (приміщення з вікнами, що затіняються будівлями, деревами, або виходять на північ, експедиції, підвальні приміщення тощо). Для комбінованого освітлення краще застосовувати лампи ЛБ.

Лампи ДРЛ (дугові ртутні) належать до ламп високого тиску. Вони економні, світлова віддача майже 75.100 лм/Вт. Такі лампи застосовують для освітлення в цехах при виконанні грубих робіт та робіт середньої точності, при загальному нагляді, а також для зовнішнього освітлення місць навантаження, вивантаження і в цехах великої висоти та площі.

Світильники

Світильники складаються з джерела світла та арматури. Арматуру призначено для перерозподілу світлового потоку, захисту очей від блискучості, запобігання забруднення джерела світла та його пошкоджень. Світильники класифікуються за спрямуванням світлового потоку в робочій зоні та захистом від факторів навколишнього середовища.

За напрямком світлового потоку вони поділяються на світильники: прямого світла (випромінювання нижче за світильник, не менше 80% світлового потоку спрямовано на робочу поверхню); відбитого світла (випромінювання світлового потоку - більше 80% - спрямовано на стелю та верхню частину стін (вище за світильник); напіввідбитого світла (40-60% світлового потоку спрямовується на робочу поверхню, а решта - на стелю).

За ступенем захисту від навколишнього середовища світильники (рис.12.3) поділяються на: пилонезахищені (відкриті); пилоза-хищені та пилонепроникні; водозахищені (від потрапляння крапель зверху); водонепроникні або герметичні (навіть при зануренні у рідину); вибухозахищені (для вибухонебезпечних і пожежо-небезпечних приміщень, наприклад, приміщень, де застосовується спирт, гас, розчинники фарб).

Нормування штучного освітлення виробничих приміщень

Нормами встановлюються мінімально допустимі величини освітленості виробничих та допоміжних приміщень, житлових та громадських будівель, територій виробничих підприємств, відкритих просторів та залізничних шляхів. Мінімальна освітленість встановлюється залежно від характеру зорової роботи за найменшим розміром об'єкта розрізнення, контрастом об'єкта з фоном і характеристикою фону. Враховується система робочого освітлення (загальне або комбіноване) та джерела світла (лампи розжарювання або газорозрядні).

Згідно з нормами всі роботи в залежності від розміру об'єкта розрізнення поділяються на 8 розрядів, більшість з яких ділиться на 4 підрозряди (а, б, в, г) за характером фону с та величиною контрасту об'єкта з фоном К (табл.12.1 і 12.2).

На промислових підприємствах робоче освітлення більшості виробничих приміщень відповідає III. VIII розрядам зорових робіт. Приміщення в основному обладнуються системами комбінованого освітлення. На поточних лініях воно локалізоване.

Крім робочого освітлення, нормами передбачається встановлення аварійного, евакуаційного та охоронного освітлення. Аварійне освітлення призначається для продовження робіт там, де у випадку відсутності робочого освітлення може порушуватися технологія, виникнути небезпека вибуху, пожежі, отруєння людей, наприклад, компресорні, котельні, пічні відділення тощо. Найменша освітленість робочих поверхонь при цьому повинна становити 5% від робочого освітлення, але не менше 2 лк у приміщенні і 1 лк на території підприємства.

Евакуаційне освітлення передбачають для безпечної евакуації людей із приміщень у місцях, небезпечних для проходу, сходових клітках, а також на шляху евакуації людей із приміщення або території. Це освітлення повинно забезпечувати освітленість 0,5 лк на підлозі або східцях і 0,2 лк на землі. Для цього застосовуються світильники аварійного освітлення.

Охоронне освітлення передбачають уздовж території в нічний час, або чергове в приміщенні. Для цього виділяють частину світильників робочого або аварійного освітлення, які забезпечують освітленість на рівні землі або підлоги не менше 0,5 лк.

5.3 Розрахунок штучного освітлення приміщення АТС