Реорганізація існуючого оперативно-технологічного зв’язку на першому районі ДЦУ

Реорганізація існуючого оперативно-технологічного зв’язку на першому районі ділянки центрального управління з використанням сучасної мережі цифрового зв’язку. Вибір та характеристика цифрової системи зв’язку. Охорона праці при роботі з електрооснащенням.

Рубрика Коммуникации, связь, цифровые приборы и радиоэлектроника
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 19.02.2014
Размер файла 398,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Аналіз існуючої схеми і ліній зв'язку

1.1 Характеристика проектуємої ділянки

1.2 Існуюча схема організації каналів тональної частоти

1.3 Аналіз ліній зв'язку

1.4 Аналіз існуючої схеми каналів ОТЗ

2. Техніко-економічне обґрунтування реорганізації зв'язку

2.1 Технічне обґрунтування

2.2 Економічне обґрунтування переоснащення

3. Вибір цифрової системи зв'язку та її характеристика

3.1 Обґрунтування вибору цифрової апаратури, її показники

3.1.1 Вибір цифрової апаратури «DX-500ЗТ»

3.1.2 Технічні характеристики станції «МініКом DX-500ЗТ»

3.2 Системи передачі SMА 1-4 та PCMX-1

3.2.1 Мультиплексор вводу-виводу - SMА 1-4

3.2.2 Мультиплексор PCMX-1

3.3 Вибір оптичного кабелю

3.3.1 Обґрунтування вибору оптичного кабелю

3.3.2 Характеристика обраного кабелю

3.4 Пульт керівника ПОЗ-Р(В)

3.5 Проміжний пункт виконавчого зв'язку ПП-ВЗ

3.6 Радіостанція РС-46М системи «Транспорт»

3.7 Організація ОТЗ при дирекції дороги

3.8 Структурна схема комутаційної станції «Мініком DХ-500ЗТ»

4. Розрахунок якості передачі каналів ОТЗ

4.1 Розрахунок згасання підсилювальних ділянок

4.2 Визначення посилення підсилювачів

4.3 Побудова частотної залежності залишкового згасання

4.4 Розрахунок стійкості

4.5 Визначення робочого згасання

5. Охорона праці при роботі з електрооснащенням

5.1 Загальні положення техніки безпеки

5.2 Розміщення обладнання в апаратному залі ДЦУ

5.3 Захист від стороннього лазерного випромінювання

5.4 Вплив об'єктів зв'язку на оточуюче середовище

5.5 Розрахунок системи освітлення

6. Кошторисно-фінансовий розрахунок

61 Вибір кількості апаратури

6.2 Специфікація на обладнення

6.3 Специфікація на матеріали та вироби

6.4 Кошторис на будевельно-монтажні роботи

Висновок

Список використаних джерел

Вступ

мережа зв'язок цифровий електрооснащення

Залізничний транспорт займає ведуче місце у транспортній системі України. На його долю надходить приблизно 80 % вантажообігу і близько половини пасажирообігу у зовнішніх перевезеннях. Зріст ефективності роботи, інвестиційна привабливість галузі, підвищення безпеки руху у наш час можливі тільки на основі утворення єдиного інформаційного простору.

Важливішим напрямком підвищення ефективності перевізного процесу у сучасних умовах є удосконалення й перебудування оперативного керування перевізним процесом шляхом утворення комп'ютерних інформаційних технологій, автоматизації й концентрації диспетчерського керування, поетапним укрупненням залізниць, відділень та переходом до безвідділкової структури керування.

Розвиток діючих інформаційних систем, а тим паче впровадження перспективних інформаційних технологій, практично неможливий з-за обмеження телекомунікаційних ресурсів.

Оперативно-технологічний зв'язок (ОТЗ) є одним з важливіших засобів зв'язку, який призначений для оперативного керування експлуатаційною роботою залізничного транспорту й забезпечення безпеки руху. Система ОТЗ складається з відділенчеського (диспетчерського) оперативно-технологічного провідного зв'язку, станційного оперативно-технологічного провідного зв'язку, магістрального й дорожнього оперативно-технологічного провідного зв'язків.

Метою даного дипломного проекту є реорганізація існуючого оперативно-технологічного зв'язку на першому районі ДЦУ з використанням сучасної мережі цифрового зв'язку. Таке рішення пов'язане з тим, що заміна деяких мереж та зв'язку обладнання в цьому районі вже відбулася, але більшість все одно залишається аналоговими і застаріли як морально, так і фізично. Основою сучасних мереж зв'язку є мережі на основі волоконо - оптичних ліній, що дозволяють збільшити кількість каналів при одночасному поліпшенні якості, тому що використовуються із застосуванням цифрових технологій.

1. Аналіз існуючої схеми і ліній зв'язку

1.1 Характеристика проектуємої ділянки

Проектна ділянка ДЦУ-1 належить до Ясн дирекції залізничних перевезень і є однією з ділянок Донецької залізниці. На рисунку 1 зображена схема проектної ділянки.

Ділянка ДЦУ-1 є електрифікованою за постійним струмом. Тягові підстанції розташовані на наступних станціях: Днц, Ртч, Елн, ЮДн, Влн, Крн, Клч, Мрп, Авд, Жлн, Крс, Обл, ЗПр. Ділянка Влн-Рзв не електрифікована.

Крупними станціями є: Днц, Крс, Влн, Мрп. Зі станції Днц є напрямки на Авд, Ясн, Ртч, ДЦУ. Відстань від станції Днц до ДЦУ складає десять км. Основними підприємствами є: Точмаш, ОАО Донецьккокс, ОАО ДМЗ.

Відстань від ДЦУ до Крс складає 95 км. Крс має напрямок на: Дбв через Рдн, Мрц, Обл, Лгн, ЗПр; Чпл через Удч, Мжв, Дмр, Прс та на Крг крізь Чнш, Слд, Цкр, Ркт, Ост. Станція Очр знаходить на відстані 26 км від Жлн, має напрямок на Скт.

У напрямку Крс основними підприємствами, котрі користуються залізничним транспортом, є: ОАО ЖБК, Авдіївський Коксохімзавод (Авд), ш. Градовська-3(Грд), ш. Красноармійськ-Захід, ОАО Точмаш (Крс), ш. Краснолиманська (Мрц), ш. Добропольська, ш. Білозірка, ш. Алмазна, ш. гідрошахта Піонер (Дбр), ш. Ста-ханова, ш. Центральна, ш. Димитрівська, Димитрівпогрузтранс (Дмр), Селідов-ський машзавод (Слд).

Довжина ділянки між ДЦУ та Влн складає 74 км. Зі станції Ртч є напрямок на Крг, а зі станції Длн - напрямок на Мшк. На цій ділянці є підприємства, котрі користуються залізничним транспортом: ш. Абакумова, ш. Скочинського, ш. Лідієвка (Ртч), ш. Челюскінцев, ш. Трудівська (Мнд), ОАО «ДФДК» (Елн), ш. Південнодонбасівська, ООО «Втормет» (ЮДн), ООО «Лафарж», ООО «Оріон-Агро» (ВАн).

Станція Влн є вузловою станцією. Від Влн є два напрямки на К-Зр крізь Хлб, Зчт, Рзв та на Мрп через Крн, Клч, Асл, Мр-с, Срт, Мр-п. Основними підприємствами, котрі користуються послугами залізничного транспорту на станції Влн є: ООО «Донбаснерудпром», ООО «Донспецресурс».

Послугами залізничного транспорту у напрямку К-Зр користуються підприємства: ЧПкП «Електропром» (Хлб), ХК ООО «Парацельс-Хо» (Зчт), ООО «Укрзернотранс» (Рзв).

Відстань між ДЦУ та Мрп складає 150 км, а між Влн та Мрп - 76 км. Основними підприємствами, котрі користуються послугами залізничного транспорту у цьому напрямку, є: ГОАО «ЖБТ та К» (Крн), ООО «Лоджистік-Техн.» (Клч), ОАО «ММК Ілліча», ОАО «Азов» (Мр-с), ОАО МК «Азовсталь», ЗАО «МКФ» (Срт), ЧМП «Фаза», КПФ «Будівельні матеріали» (Мрп), Азовський СРЗ, ООО «Донбас-Транссев.» (Мр-п).

1.2 Існуюча схема організації каналів тональної частоти

Канали тональної частоти (ТЧ) організуються фізичними двопровідними ланцюгами. На кресленні 1 приведена схема організації каналів ТЧ в напрямках Днц-Крс та Днц-Мрп.

Ділянка від ДЦУ до станції Днц має довжину 10 км. Організовано 90 каналів ТЧ за допомогою апаратури тимчасового ущільнення ИКМ-30.

Апаратура ИКМ-30 призначена для роботи на місцевих телефонних мережах, для організації з'єднувальних ліній між АТС, а також використовується в якості каналоутворюючої апаратури для АЦП у системах передачі більш високих ступенів ієрархії. Система передачі ИКМ-30 дозволяє організувати 30 каналів ТЧ.

Зв'язок ДЦУ зі станцією Крс, довжина між якими складає 95 км, організовано 72 канали ТЧ за допомогою апаратури ущільнення В-12-3, К-60П. На станціях Авд, Очр, Жлн встановлені необслуговуючі підсилювальні пункти (НПП). Також зв'язок між ДЦУ та Крс здійснюється за допомогою апаратури SMA-4/16, SMA-1/4 та PCMX.

Апаратура B-12-3 призначена для організації 12 каналів ТЧ за ланцюгами з кольорових металів повітряної лінії зв'язку. Система може працювати за одним ланцюгом з триканальною системою передачі, а також на паралельних ланцюгах з дванадцяти канальними системами. Система передачі двосмугова двопровідна.

Апаратура К-60 односмугова двокабельна призначена для організації за двома не пупінізованими кабельними лініями шести десяти провідних каналів у діапазоні частот 12-252 кГц.

На ділянці ДЦУ-Днп 3 канали ТЧ організовано за допомогою апаратури ущільнення В-3-3. Для організації цього каналу на станціях Авд, Очр, Мжв, Чпл встановлені НПП та на станції Крс обслуговуючий підсилювальний пункт (ОПП).

Апаратура В-3-3 дозволяє організувати три канала ТЧ за кольоровими або сталевими ланцюгами. Вона допускає організацію канала низької частоти, при цьому використовується апаратура двосмугового зв'язку або індивідуальні канальні підсилювачі.

Довжина дільниці між Днц та Авд складає одинадцять км. 30 каналів ТЧ організовано за допомогою апаратури ущільнення ИКМ-30.

Ділянка Авд-Очр має довжину 14 км, на ній організовано 5 каналів ТЧ апаратурою ущільнення П-303. Апаратура П-303 однокабельна чотири провідна система ущільнення.

На ділянці Очр-Ясн, довжина якої 28 км, 3 канали ТЧ організовані апаратурою ущільнення В-3-3.

На ділянці Крс-Днп 12 каналів ТЧ організовані за допомогою апаратури ущільнення В-12-3. Для організації цього каналу на станціях Удч, Мжв, Прс, Чпл встановлені НПП.

Зв'язок між Крс та Чпл, відстань між якими складає 75 км, здійснюється за допомогою апаратури ущільнення TN-12, організуючи 12 каналів ТЧ. На станціях Удч, Мжв, Прс встановлені НПП.

Апаратура TN-12 - однокабельна двосмугова з різними смугами частот для двох напрямків передачі.

Ділянка Крс-Мжв має довжину 34 км. 3 канали ТЧ організовані апаратурою ущільнення В-3-3.

На ділянці Крс-Прс, довжина якої 65 км, 3 канали ТЧ організовані за допомогою апаратури ущільнення В-3-3. Для організації цього каналу на станції Мжв встановлен НПП.

Ділянка від ДЦУ до Влн має довжину 74 км. 15 каналів ТЧ організовані за допомогою апаратури ущільнення B-12-3 та В-3-3, на станціях Днц та Ртч встановлюємо НПП на станції Елн - ОПП.

На ділянці від ДЦУ до Мрп, яка має довжину 150 км, 15 каналів ТЧ організовані за допомогою апаратури ущільнення B-12-3 та В-3-3. На станціях Днц, Ртч, Елн, Крн, Асл, встановлені НПП та на станції Влн ОПП. Також зв'язок між ДЦУ та Влн й Мрп здійснюється за допомогою апаратури SMA-4/16, SMA-4/16 та PCMX.

На ділянці Днц-Ртч, довжина якої складає 14 км, 3 канали ТЧ організовано за допомогою В-3-3.

На ділянці між Елн та станцією Влн, відстань між якими дорівнює 34 км, організується 15 каналів ТЧ за допомогою апаратури ущільнення В-3-3 та В-12-3.

Ділянка від Влн до ЮДн має довжину 19 км. 3 канали ТЧ організовані апаратурою В-3-3.

Ділянка між ЮДн та ВАн має довжину вісім км. 12 каналів ТЧ організовані апаратурою В-2.

Апаратура В-2 призначена для організації з'єднувальних ліній між сільськими автоматичними та ручними телефонними станціями по повітряним стальним лініям. Система зв'язку - двополосна, двохпровідна.

Між ВАн та Влн довжина складає 11 км. 15 канали ТЧ організовані апаратурою В-3-3 та В-12-3.

Ділянка від Влн до Крн має довжину 21 км. 3 канали ТЧ організовані апаратурою В-3-3.

На ділянці Влн-Рзв, довжина якої 54 км, 12 каналів ТЧ організовані апаратурою TN-12.

Ділянка від Мрп до Мр-п має довжину чотири км. 32 канали ТЧ організуються за допомогою апаратури ИКМ-30 та В-12-3.

Ділянка від Мрп до Асл має довжину 26 км. Для організації 12 каналів ТЧ використовується апаратура П-305. Апаратура П-305 однокабельна, чотири провідна система ущільнення. Призначена для ущільнення ланового кабелю П-296 дванадцятьма каналами ТЧ.

Ділянка від Мрп до Срт має довжину 16 км. 3 канали ТЧ організовані апаратурою В-3-3.

На ділянці Мрп-Мр-с, довжина якої 21 км, 42 канали ТЧ організовані за допомогою апаратури ущільнення ИКМ-30 та П-305.

Ділянка від Мрп до Крн має довжину 55 км. 3 канали ТЧ організовані апаратурою В-3-3.

Між Срт та Мр-с довжина складає 5 км. 30 каналів ТЧ організовані апаратурою ИКМ-30.

Організован магістральний зв'язок між ДЦУ та Квк. В ДЦУ встановлен SMA 16/64, зв'язок від якого йде до Квк за двома лініями: 1) через SMA 16/64, яке розташовано в Крс (магістральний кабель проходить через Ртч); 2) через SMA 4/16, які розташовані у ДЦУ, Влн та Зчт.

Докладне розміщення систем передачі і організація каналів між станціями приведено у таблиці 1.

Таблиця 1

Розміщення систем передачі і організація каналів між станціями

Ділянка

Тип апаратури

Кількість апаратури

Кількість каналів

Довжина ділянки, км

Марка кабелю

1

2

3

4

5

6

ДЦУ-Днц

ИКМ-30

3

30

10,0

MAUMK-7Ч4Ч1,05

ДЦУ-Крс

В-12-3

К-60П

1

1

12

60

95,0

2 MAUMK-7Ч4Ч1,05

ДЦУ-Днп

В-3-3

1

3

MAUMK-7Ч4Ч1,05

Днц-Авд

ИКМ-30

1

30

11,0

MAUMK-7Ч4Ч1,05

Авд-Очр

П-303

1

5

14,0

MAUMK-7Ч4Ч1,05

Очр-Ясн

В-3-3

1

3

28,0

MAUMK-7Ч4Ч1,05

Крс-Днп

В-12-3

1

12

МКПАБ-7Ч4Ч1,05

Продовження таблиці 1

1

2

3

4

5

6

Крс-Чпл

TN-12

1

12

75,0

МКПАБ-7Ч4Ч1,05

Крс-Мжв

В-3-3

1

3

34,0

ТЗБ-12Ч4Ч1,2

Крс-Прс

В-3-3

1

3

65,0

ТЗБ-12Ч4Ч1,2

ДЦУ-Влн

В-12-3

В-3-3

1

1

12

3

74,0

МКПАБ-7Ч4Ч1,05

ДЦУ-Мрп

В-12-3

В-3-3

1

1

12

3

150,0

МКПАБ-7Ч4Ч1,05

Днц-Ртч

В-3-3

1

3

14,0

ТЗБ-12Ч4Ч1,2

Елн-Влн

В-12-3

В-3-3

1

1

12

3

34,0

МКПАШп-7Ч4Ч1,05

Влн-ЮДн

В-3-3

1

3

19,0

ТЗБ-12Ч4Ч1,2

ЮДн-ВАн

В-2

1

12

8

ТЗБ-12Ч4Ч1,2

Влн-ВАн

В-12-3

В-3-3

1

1

12

3

11,0

ТЗБ-12Ч4Ч1,2

Влн-Крн

В-3-3

1

3

21,0

МКСАШ-7*4*1,2

Влн-Рзв

TN-12

1

12

54,0

ТЗБ-12Ч4Ч1,2

Мрп -

Мр-п

В-12-3

ИКМ-30

1

1

2

30

4,0

МКПАБ-7Ч4Ч1,05

Мрп-Асл

П-305

1

12

26,0

МКПАБ-7Ч4Ч1,05

Мрп-Срт

В-3-3

1

3

16

МКПАБ-7Ч4Ч1,05

Мрп -

Мр-с

ИКМ-30

П-305

1

1

30

12

21,0

МКПАБ-7Ч4Ч1,05

Мрп-Крн

В-3-3

1

3

55,0

МКПАБ-7Ч4Ч1,05

Срт- Мр-с

ИКМ-30

1

30

5

МКПАБ-7Ч4Ч1,05

З таблиці видно, що для організації каналів ТЧ на деяких перегонах реорганізуємої ділянки застосовується знята з виробництва, малоканальна, морально застаріла апаратура ущільнення, термін експлуатації якої значно перевищено. Крім того, на кабельних лініях працюють системи передачі, які призначаються для ущільнення повітряних ліній зв'язку, що в сучасних умовах вже неприпустимо.

1.3 Аналіз ліній зв'язку

На дільниці від Днц управління до ст.Днц, що має довжину 10 км прокладені кабелі дальнього зв'язку наступних марок:

- 2 кабелі МАUМК-7Ч4Ч1,05+5Ч2Ч0,7+1Ч0,7 є фінським кабелем - аналог нашого - МКПАБ-7Ч4Ч1,05+5Ч2Ч0,7+1Ч0,7. Він є симетричним, має мідні жили діаметром 1,05 і 0,7 мм, алюмінієву оболонку і броню з стальних стрічок;

- МКПАБ-7Ч4Ч1,05+5Ч2Ч0,7+1Ч0,7 (рисунок 2) високочастотний з мідними струмопровідними жилами, поелітеленовою ізоляцією, у алюмінієвій оболонці. Призначений для кабельних магістралей, прокладається уздовж залізниці, електрифікованій за системою змінного струму. Кабель допускає використання систем передачі, які працюють у діапазоні частот до 150 кГц, при напрузі дистанційного живлення до 450 В постійного струму. Струмопровідні жили у четвірках мають діаметр 1,05 мм.

- кабель ТЗБ-12Ч4Ч1,2 (рисунок 3) - низькочастотний, з мідними струмопровідними жилами, кордельно-паперовою ізоляцією у свинцевій оболонці. Призначений для каблирування телефонних та телеграфних вузлів. Однорідні кабелі виготовляються з різною кількістю кроків кручення, не менше чотирьох для збільшення кількості ланцюгів, допускає ущільнення у спектрі частот до 150 кГц.

- ОКЛБг-01-0,3/3,5-12Е - оптичний лінійний кабель, бронірований. Цей кабель призначен для використання на магістральних мережах зв'язку.

На дільницях Днц-Ртч-Крс та Днц-Влн-Мрп, довжина яких 94 км та 144 км відповідно, прокладен оптичний кабель ОКЛБг-01-0,3/3,5-12Е.

На дільниці Днц-Авд-Крс, довжина якої 65 км, прокладені:

- 2 кабелі МАUМК-7Ч4Ч1,05+5Ч2Ч0,7+1Ч0,7;

- кабель ТЗБ-12Ч4Ч1,2.

Від Крс до Крг (відстань 80 км) прокладен кабель МКСАП-4Ч4Ч1,2 - магістральний кабель з кордельно-стерофлекс-ною ізоляцією жил, у алюмінієвій оболонці захисний покров складається з броні плоских проволок. Має чотири четвірки із мідних жил діаметром 1,2 мм.

На відрізку від Крс до Чпл довжиною 75 км знаходяться наступні кабелі:

- 2 кабелі МАUМК-7Ч4Ч1,05+5Ч2Ч0,7+1Ч0,7;

- ТЗБ-12Ч4Ч1,2;

- кабель МКПАБ-7Ч4Ч1,05+5Ч2Ч0,7+1Ч0,7.

На дільниці Днц-Влн довжиною 64 км прокладені:

- кабель ТЗБ-12Ч4Ч1,2;

- кабель МКПАБ-7Ч4Ч1,05+5Ч2Ч0,7+1Ч0,7;

- кабель МКПАШп-7Ч4Ч1,05 - високочастотний з мідними струмопровідними жилами, має поліетиленову ізоляцію, оболонка - алюмінієва, захисна оболонка - поліетиленова. Діаметр жил - 1,05 мм.

Між Влн та Крн знаходяться кабелі:

- МКПАБ-7Ч4Ч1,05+5Ч2Ч0,7+1Ч0,7;

- МКСАШ-7Ч4Ч1,2 - високочастотний магістральний кабель з кордельно-стерофлексною ізоляцією у алюмінієвій оболонці, захисний покров складається з броньованого поліетиленового шлангу.

На дільниці Крн-Мр-п, довжина якої 59 км, прокладен кабель МКПАБ-7Ч4Ч1,05+5Ч2Ч0,7+1Ч0,7.

1.4 Аналіз існуючої схеми каналів ОТЗ

На Донецькій залізниці створена автоматизована система централізованого диспетчерського управління перевезеннями на базі центру управління (ЦУ). Управління експлуатаційною роботою з ЦУ утворюють умови для організації роботи поїзних диспетчерів на збільшених диспетчерських ділянках, з майбутнім переходом до автоматизованого управління рухом у напрямках руху поїздопотоків. Робота диспетчерського апарату на збільшених напрямках надає можливість ліквідувати втрати на міжвідділкових стиках й значно поліпшити використання технічних засобів. На проектуємій ділянці ЦУ організовано при ДЦУ: вагонний диспетчер, поїзний диспетчер та локомотивний диспетчер.

На кресленні 2 показано окремі види оперативно-технологічного зв'язку (ОТЗ) для диспетчерських кіл ДЦУ-1 з вказанням марок кабелю, номерів каналів, апаратури станцій, а також відстаней між ними. Зображені такі види зв'язку, як: ПДЗ, ВДЗ, ПРЗ, ЛДЗ, ПЗ, ЗДНЦО. Проаналізуємо кожний з представлених видів зв'язку з охарактеризуванням призначення, принципів побудови і використаних пристроїв на конкретних відрізках.

На території ділянки організовано: п'ять кіл ПДЗ, три кола ВДЗ, п'ять кіл ПРЗ, шість кіл ПЗ, одне коло ЛДЗ та одне коло ЗДНЦО.

Усі види зв'язку починаються в ДЦУ.

Поїзний диспетчерський зв'язок (ПДЗ) - потрібен для оперативного керування рухом потягів на ділянці і призначений головним чином для службових розмов між поїздним диспетчером (ДНЦ) і черговим по станції (ДСП). ДНЦ відповідає за виконання графіку руху поїздів і завдань змінного плану на ділянці керування. Згідно з технологічним процесом управління рухом поїздів на ділянці, в канал поїзного диспетчерського зв'язку вмикається апаратура проміжних пунктів чергових по станціях, маневрових диспетчерів, операторів, чергових по локомотивним депо, чергового по сортувальній гірці, енергодиспетчерів та ін.

ДНЦ-1 керує рухом поїздів на ділянці Чпл-Крс-Авд протяжністю 139 км. Розпоряджувальна станція марки РСДТ-4М розташована в ДЦУ. Зв'язок забезпечується завдяки використанню обхідного каналу ТЧ та каналу підтягування на основі систем передачі SMA-4/16 й PCMX, що знаходяться в ДЦУ, та SMA-1/4 й PCMX, які розміщені в Крс В Крс розташован перехідний пристрій ПУ-4Д (для переходу з чотирьохпровідної лінії на двохпровідну). Для організації зв'язку на ділянці ДЦУ-Крс використовується кабель ОКЛБг-01-0,3/3,5-12Е, на ділянці Крс-Авд - МАUМК-7Ч4Ч1,05+…, а на ділянці Крс-Чпл - ТЗБ-12Ч4Ч1,2. На всіх станціях встановлені виконавчі пристрої КАСС-ДСП Дуплексний підсилювач марки ПТДУ-М для забезпечення потрібної дальності зв'язку каналами НЧ розташован у Жлн.

Коло ПДЗ-2 розташовано на ділянці ЗПр-Крс-Крг довжиною 138 км. Зв'язок на цьому колі організован так само, як й на ділянці Чпл-Крс-Авд, тільки на ділянці від Крс до ЗПр використовуються повітряні лінії зв'язку(ПЛЗ) (сталь, d=5мм), на відрізку Крс-Крг прокладений кабель МКСАП-4Ч4Ч1,2. На станціях розміщена апаратура КАСС-ДСП, КАСС-22, УКСС-8. Дуплексний підсилювач марки ПТДУ-М для забезпечення потрібної дальності зв'язку каналами НЧ розташован у Ркт.

Зв'язок ПДЗ-3 на ділянці Днц-Длн протяжністю 34 км організован так само, як й ПДЗ-1. На ділянці Днц-Длн застосовується кабель марки МКПАБ 7Ч4Ч1,05+... та на ділянці ДЦУ-Днц - ОКЛБг-01-0,3/3,5-12Е З перехідного пристрою на станції Днц виходить ще одне двухпроводне закінчення у напрямку Ясн. На станціях розташовані виконавчі пристрої комутатори КАСС-53.

ДНЦ-4 керує рухом потягів на ділянці Влн-Длн довжиною 40 км. Його зв'язок організован таким самим чином, як й попередні. На ділянці Влн-Длн використовується кабель МКПАБ-7Ч4Ч1,05+… та ОКЛБг-01-0,3/3,5-12Е на ділянці ДЦУ-Влн. На проміжних станціях виконавчого типу розміщена апаратура КАСС-ДСП, ППТ-66Д

ПДЗ-5 огранізован на ділянці Мр-п-Мрп-Крн довжиною 80 км так само, як ПДЗ-4, з використанням на ділянці Мр-п-Мрп-Крн кабелю МКПАБ-7Ч4Ч1,05+… та ОКЛБг-01-0,3/3,5-12Е на ділянці ДЦУ-Влн-Мрп. На проміжних станціях виконавчого типу розміщена апаратура УКСС-8 Дуплексний підсилювач марки ПТДУ-М для забезпечення потрібної дальності зв'язку каналами НЧ розташован на станції Крн.

Вагонний диспетчерський зв'язок (ВДЗ) - призначений для забезпечення справного стану парку вагонів, що передбачає службові розмови вагонного диспетчера (ДНЦВ) з ДСП, маневровим диспетчером (ДСЦ) і операторами товарних контор. ДНЦВ здійснюють контроль за просуванням рухомого складу і станом вантажно-розвантажувальних робіт. Диспетчер-вагонорозподілювач оперативно керує роботою вагонних парків; здійснює розподіл порожніх вагонів згідно технологічного плану; планує подачу вагонів на станції з урахуванням їх наявності і вивантажування, відставлення вагонів у резерв та вийняття з резерву.

Коло ВДЗ-1, що розташовано на тій же дільниці й так само організовано, що ПДЗ-1та ПДЗ-2. На станціях Жлн та Ркт ввімкнуті в канал ОТЗ дуплексні підсилювачі марки ПТДУ-М для забезпечення потрібної дальності зв'язку каналами НЧ. На станціях розташована виконавча апаратура КАСС-ДСП, КАСС-22, УКСС-8.

Коло ВДЗ-2 організацією та розташування відповідає ПДЗ-3. На всіх станціях встановлені комутатори типу КАСС-53.

Розташуванням та організацією колу ВДЗ-3 відповідають кола ПДЗ-4 та ПДЗ-5. На станції Крн ввімкнен в канал ОТЗ дуплексний підсилювач марки ПТДУ-М для забезпечення потрібної дальності зв'язку каналами НЧ. На станціях розташована виконавча апаратура - ППТ-66Д, УКСС-8.

Поїзний радіозв'язок (ПРЗ) - для службових переговорів з організації руху поїздів та забезпечення безпеки між поїзним диспетчером та ДНЦ, ДСП або черговими переїзду та машиністами локомотивів і останніх між собою.

Усі чотири кола ПРЗ організовані за різними системами передачі, але з використанням однакових функціональних блоків: пристрою тонального керування стаціонарними радіостанціями ТУ-РС для організації передачі сигналів керування разом з мовними сигналами блоку керування постійним струмом (БУП), який призначений для перетворення постійної напруги первинного джерела живлення 24В з заземленим "плюсом" у постійну ізольовану від землі напругу 40В і 60В для керування стаціонарними радіостанціями поїзного радіозв'язку за провідними телефонними лініями, але присутні Крім того зв'язок ПРЗ організований з використанням радіопростору як середи розповсюдження інформаційних та керуючих радіосигналів. Розпоряджувальні станції РСПР усіх кіл ПРЗ розташовані в ДЦУ.

Коло ПРЗ-1, що розташовано на тій же дільниці, що й ПДЗ-1, організовано за допомогою кабелю ТЗБ-12Ч4Ч1,2 з використанням як обхідних каналів ТЧ, так і каналів підтягування на основі систем передачі К-60П. В Крс розміщені перехідний пристрій ПУ-4Д та додаткові функціональні блоки. На всіх стаціях розташовані виконавча апаратура 43-РТС.

Коло ПРЗ-2 розташовано на тій же дільниці, що й ПДЗ-2, та організовано так само, як ПРЗ-1. Для забезпечення потрібної дальності зв'язку каналами НЧ на станції Ркт розташовані підсилювач марки ПТДУ-М та обхідний пристрій ОУ-ДУ для безперервності протікання постійного струму керування крізь підсилювачі.

На тій же дільниці, що й ПДЗ-3, розташовано коло ПРЗ-3, яке організовано тими ж кабелями з використанням як обхідних каналів ТЧ, так і каналів підтягування на основі систем передачі ИКМ-30. На станції Днц розташовані ПУ-4Д та додаткові функціональні блоки. З перехідного пристрою виходить ще одне двухпроводне закінчення у напрямку ДПв.

Коло ПРЗ-4, що розташовано на дільниці Влн-Длн довжиною 40 км, організовано за допомогою кабелю МКПАБ-7Ч4Ч1,05… з використанням як обхідних каналів ТЧ, так і каналів підтягування на основі систем передачі В-12-3. ПУ-4Д та додаткові функціональні блоки розташовані в Влн.

Коло ПРЗ-5, що розташовано на дільниці Мр-п-Мрп-Влн-Рзв довжиною 134 км, організовано на дільниці Мр-п-Мрп-Влн кабелем МКПАБ-7Ч4Ч1,05… та на дільниці Влн-Рзв ПЛЗ (сталь, d=5мм) з використанням як обхідних каналів ТЧ, так і каналів підтягування на основі систем передачі В-12-3. ПУ-4Д та додаткові функціональні блоки розташовані в Влн. Для забезпечення потрібної дальності зв'язку каналами НЧ на станціях Крн та Асл розташовані ПТДУ-М та ОУ-ДУ.

Постанційний зв'язок (ПЗ) - призначений для службових розмов робітників проміжних станцій між собою і з робітниками дільничних та відділкових станцій.

Коло ПЗ-1 організовано на тій же дільниці, що й ПДЗ-1, за допомогою кабеля ТЗБ-12Ч4Ч1,2 Розпоряджувальна станція ПСТ-2 та МК-60 встановлені в Крс. Всі абоненти на станціях підключені за допомогою апаратури ППТ-66П.

Коло ПЗ-2, що розташовано на тій же дільниці, що й ПДЗ-2, організовано тими ж кабелями Апаратно коло організовано так само, як і ПЗ-1.

Коло ПЗ-3 Днц-Длн довжиною 34 км передбачає в Ясн розпоряджувальну станцію марки ПСТ-2 і М-60, а в проміжних пунктах комплекти ППТ-66П.

Коло ПЗ-4, що розташовано на дільниці Клч-Влн-Елн, організовано за допомогою кабеля МКПАБ-7Ч4Ч1,05… Розпоряджувальну станцію марки ПСТ-2 і М-60 встановлено у Влн Всі абоненти підключені до кола за допомогою ППТ-66П. На станції Крн розташован підсилювач марки ПТДУ-М.

Коло ПЗ-5, що розташовано на дільниці Рзв-Влн, організовано за допомогою ПЛЗ (сталь, d=5мм) так само, як й коло ПЗ-4

Коло ПЗ-6, що розташовано на дільниці Мр-п-Мрп-Асл, організовано за допомогою кабелю МКПАБ-7Ч4Ч1,05… Розпоряджувальні станції марок ПСТ-2 і М-60 розташовані в Мрп Всі абоненти підключені за допомогою ППТ-66П

Локомотивно-диспетчерський зв'язок (ЛДЗ) - передбачає розмови локомотивного диспетчера (ДНЦТ) з черговими і операторами локомотивних депо. Він контролює підготовку і ремонт локомотивного парку у межах ділянки, відповідає за забезпечення складів потягів локомотивами у пунктах зміни та обороту.

ЛДЗ заводиться на станції, де є локомотивні депо, так ДНЦТ має зв'язок з ТЧ Ясн, Крс, Днц, Влн та Мрп. ЛДЗ організовано так само, як й ПДЗ. На станціях встановлено ПУ-4Д, через який підключається ТЧ станцій.

Черговий по відділенню (ДНЦО) організовує оперативне управління перевізним процесом по залізничним вузлам і сортувальним станціям, для чого в канал зв'язку ввімкнені телефонні апарати маневрових диспетчерів. Зв'язок ЗДНЦО передбачає розмови чергового відділення з керівниками великих станцій щодо виконання графіку руху поїздів.

Зв'язок ДНЦО заводиться до ДСП крупних вузлових станцій. Так, ДНЦО має зв'язок з ДСП Ясн, Днц, Крс, Влн, Мрп. Зв'язок ДНЦО організовується так само, як й ПДЗ. На станціях встановлено ПУ-4Д, через який організований зв'язок зі станціями.

До складу вузла Крс входять: західне відправлення, парний парк, західний парк, ЕЧД, ТЧ, східне відправлення. В усіх цих місцях у чергових встановлені КАСС-ДСП, які ввімкнені у ПДЗ-1.

На станції Влн працюють: ДСЦ, ЕЧД, ДСП північ, ДСП південь, черговий по парку відправлення. В помешкання усіх цих робітників заведен ПДЗ та встановлені КАСС-ДСП.

2. Техніко-економічне обґрунтування реорганізації зв'язку

2.1 Технічне обґрунтування

Оперативно-технологічний зв'язок є одним з найважливіших засобів зв'язку призначених для оперативного керування експлуатаційною роботою залізничного транспорту і забезпечення безпеки руху

Укрзалізниця проводить удосконалення структури керування роботою залізничного транспорту, створення сучасної мережі цифрового зв'язку, яка базується на використанні волоконно-оптичних ліній зв'язку (ВОЛЗ) та нових досягнень у галузі техніки зв'язку. Викликане це потребою заміни морально і технічно застарілих апаратних засобів ОТЗ, які не задовольняють сучасним техніко-експлуатаційним потребам. Виходячи з цього треба переглянути і проаналізувати принципи організації і технічної реалізації системи оперативно-технологічного зв'язку.

В основі процесу проектування систем передачі полягає якість передачі сигналів електрозв'язку оптимізація параметрів пристроїв і обладнання каналів передачі і групових трактів забезпечення законних показників надійності

Необхідність реорганізації кіл ОТЗ на ділянці ДЦУ-1, перед усім, зумовлена наступними факторами: неоднорідність ліній (різні марками кабелів) та їх застарілість, що в межах кола спричиняє погіршення якості зв'язку і труднощів щодо ремонту лінійних споруд; великі довжини підсилювальних ділянок призводить до зменшення завадостійкості інформаційного сигналу і, як наслідок, поганої розбірливості мови; мережі ОТЗ побудовані в основному на релейному комутаційному обладнанні з низькою надійністю потребують більших витрат праці на їх утримання значних витрат кабельної продукції при будівництві й з усіма функціональними можливостями не задовольняють вимогам які виникають у результаті реорганізації структури управління залізницею; обладнання є морально застарілим, громіздким і не ергономічним, а також має велику інтенсивність відмов і важко ремонтується; хибні спрацювання приймачів, призводить до зниження безпеки руху поїздів; велика різноманітність систем передачі, що робить її дорого стійкою в обслуговуванні та ремонті; немає можливості розширювати зв'язок.

З-за недостатньої кількості каналів і їх низької якості, вторинні мережі телефонного та телеграфного зв'язку, передачі даних і факсимільних повідомлень, оперативно-технологічного зв'язку і спеціального призначення не дозволяють ефективно вирішувати ряд задач управління вантажними й пасажирськими перевезеннями, обробки статистичної інформації, бухгалтерського обліку, інженерних розрахунків, пов'язаних з господарською діяльністю галузі.

Порівняємо аналогову та цифрову системи передачі.

На обидві системи впливають завади, однак характер і ступень впливу цих завад різні. В аналоговій системі передачі завади у вигляді електричного шуму й різних фонових сигналів складаються з сигналом і поступають у телефон знижуючи розбірливість мови. Також в аналоговій системі рівень прийнятого сигналу визначається втратами, які вносяться лініями передачі. У кабельних лініях передачі ці втрати визначаються довжиною та січенням жил кабелю. Для компенсації завад, що вносяться, на лінії передачі встановлюють підсилювачі. Цифрова система передачі має потенційно більш високу завадостійкість, ніж аналогова система. Це пов'язано з тим що цифрова система має тільки два символи для передачі повідомлень, які легко розрізнювати на прийомній стороні. При багаторазовій ретрансляції цифрового сигналу з відновленням його форми шуми та завади не накопичуються, як при багаторазовій ретрансляції аналогового сигналу. Цифрові системи передачі дозволяють будувати дуже гнучкі мережі зв'язку з високою достовірністю передачі сигналів.

Технічною базою утворення цифрових мереж зв'язку є волоконно-оптичні лінії у сполученні з цифровим комутаційним обладнанням, яке забезпечує широке надання інтегрованих послуг зв'язку споживачам мереж. Перерозподіл кількості каналів між споживачами й зменшення конфігурації мережі можуть здійснюватися автоматично з одного центру управління мережею практично без участі експлуатаційного персоналу на місцях. Цифрові мережі здатні надати безліч послуг, значно прискорити обмін інформацією між підприємствами, а також між підприємством та клієнтом.

Головною перевагою оптоволоконних кабелів перед мідними є суттєво більш широкі смуги пропускання й непридатність електричним та магнітним завадам, також висока надійність і дальність передачі без регенерації.

Перевагою цифрової передачі є те, що вона має можливість фіксувати несправність при зникненні цифрового сигналу, при цьому сама апаратура формує відповідний аварійний сигнал у бік отримувача інформації одночасно з індикацією аварійного стану системи передачі. Окрім цього існує можливість дистанційного контролю якості роботи проміжних і кінцевих пристроїв. Цифрові мережі здатні надати безліч послуг, значно прискорити обмін інформацією між підприємствами, а також між підприємством і клієнтом. Надійність пристроїв зв'язку повинні забезпечувати без перервну та якісну роботоздатність Необхідна пропускна здатність дільниць дороги та безпечний рух поїздів потребує безвідмовного дії пристроїв зв'язку та автоматики Ще одною з переваг цифрової системи передачі є й те, що вона може працювати як в аналоговому, так і в цифровому оточенні.

На цей час ОТЗ на проектуємій ділянці організовано за допомогою каналів тональної частоти (ТЧ), аналогових та цифрових систем передачі на магістральному та дорожньому рівнях й за каналами низької частоти (НЧ) і ТЧ на рівні відділення. При цьому ОТЗ передбачається за окремими каналами для кожного виду зв'язку з використанням групового принципу, при якому апаратура проміжних пунктів підключається паралельно. На цей час на заданій ділянці використовуєма апаратура ущільнення не відповідає сучасним потребам. Вона не має достатньої кількості каналів, та щоб організувати необхідну кількість каналів треба не одну апаратуру ущільнення.

Таким чином використання застарілого обладнання та його поточне утримання вимагають багато часу та коштів. Тому побудова цифрової мережі - це раціональний вибір технічної бази, яка б забезпечувала належні потреби у передачі та розподіленні усіх видів інформації на будь-якому її рівні.

Про економічно вірно вибраний варіант використання обладнання у даному проекті говорить розрахунок приведених економічних витрат.

2.2 Економічне обґрунтування переоснащення

Приведемо визначення ефективності впровадження нової техніки. Показником порівняної економічної ефективності капітальних втрат є мінімум приведених затрат, що визначаються як сума текучих витрат і частини капітальних вкладень, умовно відповідні річним поточні витрати.

При визначені економічної ефективності використовують систему натуральних і грошових показників: поліпшення якості перевозок; підвищення продуктивність праці; зниження собівартості перевозок, економію палива, матеріалів, електроенергії. Вихідні дані наведені в таблиці 2.

Таблиця 2

Вихідні дані для розрахунку економічної ефективності впровадження нової техніки

Показник

Кількість вагонів, що переробляється станцією за добу

880

Кількість маневрових локомотивів

5

Зниження простою вагонів, годин

0,1

Скорочення середньодобової кількості локомотивів

0,5

Середньомісячна заробітна плата, грн.

помічника машиніста

помічника укладача поїздів

1450

1300

Контингент електромеханіків, чол.

4

Посадовий оклад електромеханіка, грн.

1200

Вартість обладнання станції, тис. грн.

490

Норма амортизаційних відрахувань на прилади ОТЗ, %

15

1. Зменшення поточних витрат у розрахунку на один вагон добового перероблення С1 - С2:

на ремонт і амортизацію вагонів

(6,94 · 0,1 · 365)/100=2,53 грн.,

де 6,94 - витратна норма на одну годину, коп.;

зв'язаних із визволенням 0,5 локомотивів

(6,7 · 0,5 · 23,5 · 365)/100=287,35 грн.,

де 6,7 - витратна норма на одну годину без витрат на паливо, амортизацію станційних колій, коп.,

23,5 - кількість годин роботи локомотива за добу;

на утримання штату помічників машиністів і помічників укладачів поїздів

(1450+1300) · 4,2·12·1,2/880=189 грн.,

де 4,2 - середня кількість змін;

12 - кількість місяців за рік;

1,2 - коефіцієнт, який враховує додаткову заробітну плату та відрахування на соціальне страхування.

2. Додаткові витрати у розрахунку на один вагон добового перероблення:

на утримання штату електромеханіків

1200·4·12·1,25·1,1/880=90 грн.,

де 1,25 та 1,1 - коефіцієнти, що враховують премії, доплати і відрахування на соціальне страхування;

амортизаційні відрахування від вартості пристроїв “DХ-500ЗТ”

490 000·15/(100 · 880)=83,52 грн.

3. Загальне зниження експлуатаційних витрат, яке припадає на один вагон добового перероблення:

2,53+287,35+189 - 90 - 83,52=305,36 грн.,

скорочення експлуатаційних витрат за рік

305,36 ·880=268 716,8 грн.

4. Зміна одночасних витрат на один вагон добового перероблення К12:

зменшення капітальних вкладень у парк вагонів

0,1 · 600 000/24=2500 грн.,

де 600 - середня вартість вагона, тис. грн.,

зменшення вартості вантажів, які знаходяться в дорозі

610 · 0,1· 44· 0,7/24=78,28 грн.,

де 610 - середня вартість однієї тонни вантажу, грн.;

44 - динамічне навантаження завантаженого вагону, т.;

0,7 - доля завантажених вагонів у загальному вагонообігу;

додаткові капітальні вкладення на обладнання станції

490 000/880=556,82 грн.

Загальна заміна питомих одночасних витрат

К12=2500+78,28-556,82=2021,46 грн.,

скорочення одночасних витрат на весь обсяг перероблення вагонів

2021,46 ·880=1 778 884,8 грн.

5. Річний економічний ефект

Е= 268 716,8 +0,15•1 778 884,8 =535,549 тис. грн.

Не дивлячись на те що витрати на впровадження нової цифрової техніки дуже великі за рахунок надання додаткових послуг таких як: підключення мереж передачі даних економічних мереж мережі Інтернет а також здача в оренду іншим не залізничним підприємствам, вкладення можна окупити менш ніж за один рік

3. Вибір цифрової системи зв'язку та її характеристика

3.1 Обґрунтування вибору цифрової апаратури, її показники

3.1.1 Вибір цифрової апаратури «DX-500ЗТ»

На мережі залізниць розроблені й впроваджуються наступні види цифрової апаратури ОТЗ: інтегральна цифрова система диспетчерського зв'язку «ДСС»; третинна цифрова система передачі для ВОЛЗ «ЦСП-32 ВОЛС-Т»; система ОТЗ для мережі залізниць ССПС-128 із застосуванням цифрової станції NEAX 7400 M100; апаратура «Мініком DХ-500ЗТ».

Апаратура ОТЗ включає до себе спеціалізовані системи передачі, комунікаційні станції спеціалізованого й багатофункціонального призначення, термінали й устаткування гарантованого електроживлення. Вона може працювати в якості розпорядницької станції ОТЗ чи виконавчої станції відділкового технологічного зв'язку, що виконує одночасно функції комутатора станційного оперативного технологічного зв'язку й двостороннього паркового зв'язку. При роботі по цифровому каналу апаратура ОТЗ забезпечує канали передачі даних лінійних підприємств, зв'язку нарад, поїзного радіозв'язку. Вона сумісна з існуючою системою ОТЗ і може використовуватись замість апаратури КАСС, РСДТ при організації різних видів ОТЗ.

При пошуках відповідної системи ОТЗ необхідно треба звертати увагу на те, чи вона взаємодіє з технологією цифрових мереж SDH без жодних труднощів тобто за допомогою мультиплексорів відповідного порядку вводити та виводити цифрові потоки на будь яку станцію

Так як перевага надається технології цифрових мереж SDH то треба обрати й мультиплексор який підходить до відповідних потоків Таким пристроєм є засіб синхронної ієрархії типу SMS-150C, що формує STM-1 тракт зі швидкістю 155,52 МБіт в секунду і за допомогою якого можливо виділення до 21 потоку Е1 на середній та малій станції, на вузлових станціях встановлюються мультиплексори SMS-150V, дозволяючи виділяти до 63 потоки Е1.

При виборі системи ОТЗ треба відзначити, що серед існуючого обладнання цифрового типу найбільш перевіреною в умовах експлуатації на вітчизняному просторі і тому більш передбаченою в праці є апаратура «МініКом DX-500ЗТ», що має наступні переваги перед такими засобами, як СДС-4450, КS-2000, DСС: елементна база хоч і є не вітчизняного виробництва, але з-за великого масштаба виробництва трохи дешевша і більш зносостійка; має менші габаритні розміри та ширші функціональні можливості в питанні послуг; більша адаптованість до взаємодії зі SDH.

«Мініком DХ-500ЗТ» є повністю цифровою станцією з розподіленим керуванням. Система містить цілий ряд останніх розробок, що забезпечують багато переваг як обслуговуючому персоналу, так і користувачам. Станція всебічно застосовує цифрову технологію й максимально використовує можливості обробки сигналів у цифровому виді. Застосовані в аналогових трактах спеціалізовані мікросхеми SIKOFІ, які містять АЦП-ЦАП і цифрові програмовані фільтри мають високий ступінь інтеграції, забезпечуючи малі масогабаритні характеристики й високу відмовостійкість абонентських плат. Це дозволяє уникнути проблем обсягу устаткування, пов'язаних з аналоговою технікою. Необхідні сигнали звукової частоти (наприклад тональний виборчий виклик) генеруються в цифровому виді й розподіляються до відповідного устаткування. Для прийому й передачі багаточастотних сигналів застосовуються процесори цифрових сигналів.

Розробляючи «МініКом DX-500ЗТ», особливу увагу приділили питанням надійності та відмовостійкості, бо в виробничому процесі залізничної галузі присутній високий ступінь відповідальності телекомунікаційної техніки. Це знайшло своє відбиття при розробці концепції побудови станції, конструюванні модулів і плат, виборі технології виробництва, написі програмного забезпечення, підборі компонентів.

Треба відзначити, що при розподіленому керуванні використання власних мікропроцесорів із власною пам'яттю в кожному модулі дозволяє розподілити керування всією системою. При децентралізованому управлінні несправність одного модуля має обмежений вплив на усю систему. Кожний кластер «МініКом DX-500ЗТ» має власний мікропроцесор і цифрове комутаційне поле, що забезпечує комутацію розмовних трактів в межах одного кластера. Централізовано використовуємі ресурси станції, що впливають на узгоджену працю окремих модулів станції, центральний комутуючий пристрій та система міжмодульної синхронізації виконані з використанням принципу стопроцентного резервування.

Велике значення для забезпечення високої надійності має підбір компонентів і технологія виробництва. В цьому відношенні система «МініКом DX-500ЗТ» побудована на елементній базі ведучих виробників. «МініКом DX-500ЗТ» має найбільш удосконалену елементну базу. Так як «DХ-500» випускається на Україні, вже використовується на Дніпропетровській дорозі, то вона має значні переваги щодо ціни за її комплектуючі частини. Створення сервісних центрів виконання ремонтів значно підвищує такий показник як коефіцієнт готовності, а лінійні підрозділи будуть лише замінювати несправні блоки.

Але ця система має ряд недоліків: відносно велика частота однотипних відмов, порівняно високе споживання електроенергії, лімітована кількість виконавчих станцій, відсутність моніторингу. Крім того присутні невирішені питання: не зарезервовані розпоряджувальні станції не організовано виклик абонентами ПГЗ ДСП, машиністи не мають можливості зв'язуватися з ДНЦ з боку ДСП на тих ділянках, на яких відключений визів ДНЦ з боку машиніста.

Оскільки переваги більш вагомі, то вибір зроблено на користь «МініКом DX-500ЗТ».

3.1.2 Технічні характеристики станції «МініКом DX-500ЗТ»

Апаратура «МініКом DХ-500ЗТ» застосовується в якості розпоряджувально-виконавчої станції єдиного диспетчерського центру управління ДЦУ дорожньої та відділкової системи ОТЗ, а також в якості виконавчої або виконавчо-розпорядної станції на залізничних станціях, депо, промислових підприємств. Ця апаратура призначена для організації у цифрових, цифро-аналогових мережах слідуючи видів зв'язку: усіх видів диспетчерського зв'язку, по станційного зв'язку та каналів поїзного радіозв'язку; перегінного та між станційного та стрілочного зв'язку; станційної розпоряджувальної та стрілочного зв'язку; каналів тональної частоти та передачі даних. «МініКом DX-500ЗТ» є повністю цифровою станцією з розпоряджувальним керуванням.

Станція складається з ряду апаратних модулів, у які завантажені програмні моделі, що забезпечують конкретні задачі станції. Важливою особливістю «DХ-500 ЗТ» є можливість простого й економічного розширення додавання апаратних модулів від малої станції (128 портів) до максимальної конфігурації (4036 портів).

У цифро-аналогової мережі розпоряджувальна і виконавча станція з'єднані між собою цифровими потоками Е1, утвореної будь-якою системою передачі.

Станції з'єднаються між собою за кільцевою схемою. Кількість станцій в одному кільці не більш 30. При великій кількості станцій кільця з'єднуються каналами ТЧ. Для кожної лінії виборчого зв'язку необхідний один канал ТЧ для розмов каналу (В-канал) і не менш одного каналу ТЧ на двох ліній виборчого зв'язку для каналу сигналізації (D-канал) - 2В+D. На станції можливо підключення до 2-х відгалужень, організованих у цифрових потоках Е1. Аналогові відгалужень від групового кільця вибіркового зв'язку підключається до апаратури «МініКом DX-500ЗТ» через спеціальні субмодулі, які перетворюють цифрову інформацію (мову, сигналізацію) у аналогову та навпаки.

У склад апаратури входять наступні модулі:

1) модуль DX-500Tr-ADK - управляючий модуль розпоряджувальної або виконавчо-розпоряжувальної станції.

Цей кластер забезпечує: зберігання в енергонезалежній пам'яті версії програмного забезпечення і конфігураційних даних процесорне керування модулями аналогових та цифрових інтерфейсів, до 128 портів і ІКМ потоків (64 порти дорівнює 2ІКМ потоки) в нормальному режимі і додатково 128 портів кластера партнера в аварійному режимі, у відповідності з програмою комутацію розмовних трактів абонентських ліній, каналів в межах одного кластера і міжкластерну комутацію збір і зберігання в оперативній пам'яті даних тарифікації, моніторингу, повідомлень системи і статистичних лічильників; формування в цифровому вигляді сигналів телефонного зв'язку сигнальним процесором; забезпечення режиму зовнішньої та міжкластерної синхронізації із стабільністю генератора що задає не гірше 2Ч10-6; контроль стану елементів станції підключених до загальної шини; зв'язок з оператором через стик RS-232 за допомогою ПЕОМ з термінальною програмою.

В апаратурі встановлено 2 модуля, один з яких є головним (master) у відношенні до іншого. В кожному модулі зберігається версія програмного забезпечення (ПЗ) і конфігураційні дані, але в першому знаходиться єдино вірна версія ПЗ і дані. Інший модуль, що не є головним (slave), постійно порівнює свої дані з даними майстра і в випадку розбіжності виправляє свої дані. Кожний модуль в нормальному режимі роботи керує своїми чотирма модулями, серед яких можуть бути модулі лінійних комплектів або цифрових інтерфейсів. В аварійному режимі при виході зі строю одного модулю ADK, керування переходить до іншого справного модулю;

2) DX-500Tі-ADK - модуль керування виконавчої станції. Усе вище сказане про модуль DX-500Tr.-ADK відноситься і до модулю DX-500Tі-ADK. Відрізняються вони програмним забезпеченням. DX-500Те-ADK - керуючий модуль ЕДЦУ, що має специфічне ПЗ;

3) DX-500T-РСМ - субмодуль на 2 цифрових потоки Е1. Розміщується на модулі DX-500T-ADK. Він забезпечує підключення і мультиплексування двох ІКМ трактів 2,048 МБіт в секунду стиком G.703;

4) DX-500T-16 UpN - модуль цифрових інтерфейсів на 16 портів. Він забезпечує: підключення до 16 цифрових (BRI) телефонних апаратів (ЦТА) за Up0 стиком мультиплексування і демультиплексування цифрових сигналів 16-ти ліній від ЦТА і передачу інформації для обробки в модуль ADK захист кіл підключення двопровідних ліній ЦТА від сторонніх напруг видачу живлення в лінію ЦТА.

Один модуль DХ-500Тr (е) (i)-АДК - обслуговує до 2-х модулів DX-500T-16 UpN. При цьому робота пульта гарантовано забезпечується при дальності виносу від апаратури на відстань до 1,0 км (при використанні кабелю 5-й категорії скрутки або магістрального кабелю). Можливий винос пульта на відстань до 2-х км, але тільки після проведення відповідних вимірів абонентської лінії. Як абонентський термінал використаються цифрові телефони (пульти), що дозволяють підключити до 4-х приставок (консолей) на 16 іменних клавіш кожна;

5) DX-500М-32М - модуль лінійних комплектів. На кластері встановлюється від 1 до 16 субмодулей лінійних комплектів, що мають в своєму складі 1 або 2 порти (залежить від типу субмодулю цифра 1 або 2 в назві субмодулю означає кількість портів). Таким чином на модулі можуть бути розміщені від 1до 32 портів.

На модуль DX-500М-32М можуть бути встановлені наступні субмодулі:

- DX-500А02S - субмодуль абонента ЦБ. Двопровідне закінчення призначено для підключення до комунікаційної станції ліній міжстанційного зв'язку. На субмодулі розташовані два порти, що дозволяють підключити двох абонентів ЦБ (абонентів станційного розпорядницького зв'язку), педалі диспетчера (чергового);

- DX-500Т-А01PGS - субмодуль лінії перегінного зв'язку, можливе встановлення DX-500Т до 16 одиниць на будь яке місце довільного модулю DX-500М-32М. Двопровідне закінчення (DХ-500-А01PGS) призначено для підключення до комунікаційної станції ліній перегінного зв'язку. Як абонентські термінали можуть використовуватися трубки перегінного зв'язку опором 6 кОм при підключенні до лінії і 600 Ом при натиснутої тангенті, як без номеронабірника так і з ним. На субмодулі розташовано два порти до одному з яких підключається лінія перегінного зв'язку, а на іншому порту реалізований пристрій керування тангентою;

- DХ-500-А01-KSP - субмодуль двопровідної лінії вибіркового зв'язку з узгодженим підключенням (600 Ом). Двопровідне закінчення ТЧ призначене для ввімкнення двопровідної лінії виборчого зв'язку на аналогових відгалуженнях. Виконує функцію пристрою, що погодить, і перетворення кодів С2/11, що передаються в цифровому виді по цифровому груповому каналі, у частотні посилки. На субмодулі розкладено два порти, до одному з яких підключається лінія виборчого зв'язку, а на іншому реалізований пристрій керування голосом (УГГ);

- DX-500Т-А01КVР - субмодуль двопровідної лінії вибіркового зв'язку з високоомним підключенням (20000 Ом). Двопровідне закінчення ТЧ дозволяє підключати двопроводну аналогову лінію вибіркового зв`язку в виконавчому режимі

- DX-500Т-А01PRS - субмодуль двопровідної лінії поїзного радіозв'язку. Двопровідне закінчення DХ-500-А01PRS призначено для підключення до каналу поїзного радіозв'язку симплексних радіостанцій ЖРУ, РС-6, РС-46, РС-46М. Виконує функцію пристрою, що погодить, і перетворення кодів С2/6, що передаються в цифровому виді по цифровому груповому каналі, у частотні посилки, відпрацьовує напруга постійного струму 60В для підключення радіостанції на передачу

- DX-500Т-А02F - субмодуль каналу ТЧ. Чотирьохпровідне закінчення ТЧ дозволяє включити в станцію канал тональної частоти, якому можна використовувати для підключення: аналогового відгалуження до каналу диспетчерського чи зв'язку станційної радіостанції 43-РТС до каналу ПРС на виконавчій станції через апаратуру ПУ-4Д; пристрій для реєстрації переговорів; чотирьохпровідних сполучних ліній до АТС із різними типом сигналізації. Лінійний комплект розрахований на передачу сигналів виборчого виклику С2/11, а також на передачу і прийом сигналів взаємодії з радіостанціями типу ЖРУ, РС-46М и ін.;

- DX-500Т-А02Т - субмодуль двопровідної лінії з живленням зовні (наприклад від лінії ЦБ)

- DX-500Т-DT64 - субмодуль на два канали ПД стиком RS-232, в асинхронному режимі забезпечує роботу зі швидкістю до 19200 Біт/с при відстані до апаратури ПД не більш 15 м, у синхронному режимі забезпечує роботу зі швидкістю 64 кБіт/с при відстані до апаратури ПД не більш 10 м

- DX-ALB-02 - субмодуль зовнішнього підключення (виконання) для сполучення з телефонними апаратами МБ. Встановлюється зовні апаратури «МініКом DX-500ЗТ» поблизу кросу і вмикається між модулем DX-500А02S і лінією МБ.

Пристроєм сполучення для каналів E1 (2048кбит/с) в апаратурі «МініКом DХ-500ЗТ» є субмодуль DХ-500Т-РСМ-2, що розрахований на включення двох потоків Е1, або модуль DХ-500Т-РСМ-4, розрахований на включення чотирьох потоків Е1.

...

Подобные документы

  • Аналіз існуючої схеми і ліній зв’язку. Існуюча схема організації каналів тональної частоти. Порівняння аналогової та цифрової системи передачі. Економічне обґрунтування переоснащення. Обґрунтування вибору цифрової апаратури, показники "DX-500ЗТ".

    дипломная работа [366,4 K], добавлен 18.02.2014

  • Обґрунтування і перелік необхідних видів відділового телефонного оперативно-технологічного зв'язку і ланцюгів автоматики. Кабельна лінія зв'язку на основі електричного кабелю. Утримання кабелю під надлишковим тиском. Розрахунок швидкодії системи.

    курсовая работа [225,3 K], добавлен 26.02.2009

  • Використання фазокодоманіпульваних сигналів у системах широкосмугового зв’язку, їх переваги перед системами існуючого вузькосмугового зв’язку. Системи тропосферного зв’язку з кодовим розподілом каналів. Умови вибору фазокодоманіпульованого сигналу.

    реферат [136,8 K], добавлен 25.01.2010

  • Поняття документального електрозв'язку. Принцип побудови системи ДЕЗ. Характеристика національної мережі передачі даних УкрПак і системи обміну повідомленнями Х.400. Можливості електронної пошти, IP-телефонії. Сутність факсимільного, телеграфного зв'язку.

    контрольная работа [3,8 M], добавлен 28.01.2011

  • Структура системи електрозв'язку. Топологічна структура первинної мережі. Особливості взаємодії первинної і вторинної мереж. Магістральні, внутрішньозонові, місцеві вузли зв'язку. Класифікація мереж зв'язку, їх характеристика. Елементи кодових комбінацій.

    реферат [230,8 K], добавлен 05.01.2011

  • Суть системи електрозв'язку, принципи побудови мережі. Єдина автоматизована мережа зв'язку та її засоби. Зонова телефонна мережа та принцип телефонного зв'язку. Види сигналів в телефонній мережі та набору номера. Класифікація телефонних апаратів.

    реферат [212,6 K], добавлен 14.01.2011

  • Призначення, принцип роботи та складові рухливої системи радіозв'язку та мереж стільникового мобільного зв'язку. Характеристики стандартів NMT-450 та GSM та особливості формування сигналу. Інтеграція елементів інтелектуальної мережі стандарту GSM.

    реферат [296,7 K], добавлен 09.03.2009

  • Історія створення супутникового зв'язку та особливості передачі сигналів. Орбіти штучних супутників Землі та методи ретрансляції. Системи супутникового зв'язку: VSAT-станція, системи PES і SCPC, TES-система. Переваги та недоліки супутникового зв'язку.

    контрольная работа [976,4 K], добавлен 14.01.2011

  • Історія розвитку зв’язку і електромагнітного телеграфу. Телеграфний апарат, сконструйований в Росії П.Л. Шилінгом. Вклад в розвиток зв’язку Морзе, Юза, французького інженера Бодо. Основи телеграфного зв'язку і передачі даних, види електрозв'язку.

    реферат [438,0 K], добавлен 18.05.2011

  • Побудова тактичних мереж зв’язку на основі використання систем зв’язку з цифровими антенними решітками. Аналіз підходів щодо компенсації взаємного впливу антенних елементів. Розвиток цифрового сегменту системи зв’язку з цифровою антенною решіткою.

    курсовая работа [4,7 M], добавлен 18.02.2010

  • Загальний принцип побудови систем багатоканального радіозв'язку. Особливості радіорелейного зв'язку, його переваги. Загальні показники для цифрових і аналогових систем. Аналіз використання радіорелейного зв'язку у розвинутих державах світу, військах NАТО.

    реферат [281,5 K], добавлен 25.01.2010

  • Прoблеми впрoвадження систем зв’язку, навігації та спостереження, напрямки їх розв’язання. Oрганiзацiйна структура авiацiйнoгo електрoзв’язку, наземного, повітряного та супутникового. Рoзрoбка та oбґрунтування схеми цифрoвoї системи радioзв’язку.

    дипломная работа [1,4 M], добавлен 30.11.2014

  • Структура супутникових систем персонального зв’язку. Зона обслуговування супутникової мережі Глобалстар. Наземний сегмент супутникових систем персонального зв’язку. Персональний користувальницький сегмент супутникових систем персонального зв’язку.

    реферат [250,2 K], добавлен 09.03.2009

  • Проект оптичної транспортної мережі зв’язку Рівненської області з застосуванням обладнання SDH. Характеристика траси, вибір оптимальної топології, архітектури, розрахунок числа каналів. Характеристика мультиплексорного і синхронного цифрового обладнання.

    курсовая работа [3,0 M], добавлен 29.01.2014

  • Особливості мережі зв’язку; проектування автоматизованої системи: вибір глобального показника якості, ефективності; визначення структури мережі і числових значень параметрів. Етапи проектування технічних систем, застосування математичних методів.

    реферат [58,6 K], добавлен 13.02.2011

  • Етапи розвитку мереж і послуг зв'язку: телефонізація країни; цифровізація телефонної мережі; інтеграція послуг на базі цифрових мереж зв'язку. Управління багатократним координатним з'єднувачем. Ємності та діапазони номерів автоматичної телефонної станції.

    курсовая работа [679,7 K], добавлен 05.02.2015

  • Визначення місць розташування вузлів зв'язку та передбачуваних трас прокладки кабельних ліній. Розрахунок еквівалентних ресурсів транспортної мережі. Обгрунтований вибір способів захисту: ліній зв'язку, секцій передачі, з'єднань трактів, апаратури.

    курсовая работа [506,1 K], добавлен 05.02.2015

  • Загальна характеристика систем мобільного зв’язку: основні типи і структура мереж. Здійснення злочинів у сфері мобільного зв’язку: злочини проти компанії стільникового зв’язку, несанкціоноване перехоплення інформації, методи запобігання злочинам.

    курсовая работа [494,1 K], добавлен 28.02.2011

  • Аналіз чинників, що впливають на рівень внутрішньо-системних завад систем мобільного зв’язку. Переваги технології цифрового діаграмоутворення. Закордонні концепції побудови систем мобільного зв’язку. Завадозахищеність телекомунікаційних магістралей.

    реферат [9,4 M], добавлен 11.08.2009

  • Конфігурація мережі. Характеристика і технічні дані обраної системи передач. Вибір типу оптичного кабелю. Розрахунок параметрів лінійного тракту. Розрахунок техніко-економічних показників для проектованої волоконно-оптичної лінії зонового зв'язку.

    дипломная работа [2,4 M], добавлен 02.02.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.