Реорганізація існуючого оперативно-технологічного зв’язку на першому районі ДЦУ

Обладнання розміщується таким чином, щоб забезпечити доступ з усіх сторін не менше 1м. Перед шафами передбачене антистатичне покриття, яке забезпечує опір в точці заземлення більш 50 кОм, але менш 100 МОм. Мінімальний поверхневий питомий опір повинен складати 50 кОм. Воно розташовано таким чином, щоб виключати підхід до шафи з будь якої сторони, мінуючи покриті місця.

У приміщенні установки забезпечені умови навколишнього середовища, що забезпечують нормальні умови експлуатації обладнання і роботу обслуговуючого персоналу. Для цього в приміщенні повинна підтримуватися температура в межах 18-25°С і відносна вологість 30-70%. З цією метою приміщення обладнується приточно-витяжною вентиляцією з кондиціонуванням повітря. Вентиляція оснащена фільтрами, що запобігають надходженню пилу і шкідливих газоподібних хімічних речовин в автозал та інші технічні приміщення. У приміщенні є обов'язковим монтаж пожежної сигналізації, розміщені ручні вуглекислі вогнегасники.

Висота приміщення не менше 3м. Стіни та плафони покриті дисперсійною фарбою, забезпечуючи можливість чищення. Освітлення місця установки апаратури повинне відповідати стандартним нормам. В приміщенні повинна дотримуватися чистота.

5.3 Захист від стороннього лазерного випромінювання

Оптичне обладнання системи містить лазерні прибори. При експлуатації в замкнутих системах лазерна апаратура за рівнем безпеки повинна відповідати классу 1(безпечний). Однак, зважаючи на можливі збої системи зв'язку, які обладнанні модулями волоконо-оптичного підсилення, віднесені до класу безпеки 3А (забороняється дивитися у промінь лазеру безпосередньо або за допомогою оптичного інструменту). Для забезпечення безпеки експлуатації всього оптичного шляху слід задіяти систему аварійного ввимкнення лазеру, а автоматичний цикличний запуск лазера повинен бути виключен. Для того щоб уникнути травми необхідно переконатися у тому, що захист від лазерного випромінювання відповідає нормативной документації.

При використанні попереднього оптичного підсилювача його вхід ні в якому разі не повинен бути напряму з'єднуван з виходом оптичного бустера так як генеріруємоє при цьому оптичне випромінювання високої потужності викликає високу небезпеку для очей. Крім того це може привезти до пошкодження оптичного приймача.

Участки з волоконо-оптичним обладнанням небезпечни для зору, тому вони повинні мати попереджаючі надписи. При роботі з таким обладнанням, яке знаходиться без захисту, необхідно витримувати відстань 25 см від джерела випромінювання. Обстежити торци оптичного волокна за допомогою збільчуючих приладів (мікроскобу або збільчуючого скла) при ввімкнутих оптичних передаючих приладах заборонено.

При монтажу та вимірювальних роботах не допусається прямого попадання в очі випромінювань з оптичного тестера (іншого приладу) або безпосередньо з оптичного волокна, який з'єднан з джерелом випромінювання.

Якщо використовується оптичний підсилювач та система автоматичного аварійного відключення лазеру вийшла із строю при наявності сигналу на виході оптичного підсилювача, підключений до нього світовод не повинен відключитися з причини високої вихідної оптичної потужності, оскільки в цьому випадку лазерний діод не відключається автоматично.

До роботи з оптичними приладами та обладнанням допускаються робітники, які пройшли вводний інструктаж, інструктаж з техніки безпеки на робочому місці та мають групу з електронебезпеки не ниже третьої.

5.4 Вплив об'єктів зв'язку на оточуюче середовище

Питання про системний вплив підприємств і споруд зв'язку на довкілля поставлен зовсім недавно. Роботи у даному напрямку тільки розвертаються а для вирішення проблеми треба ще докласти багато зусиль. Перш за все, необхідно отримати об'єктивні дані щодо комплексного впливу об'єктів зв'язку на навколишнє середовище. Такі дані дозволять розробити, оптимізувати та реалізувати організаційно-технічні заходи щодо усунення джерел шкідливих впливів і забезпечити гармонійний розвиток галузі зв'язку з урахуванням вимог зберігання екологічної рівноваги в оточуючому нас природному середовищу.

Підприємства і споруди зв'язку за негативним впливом на атмосферу і гідросферу умовно можна віднести до відносно «чистих». Однак у процесі будування об'єктів зв'язку хоча і на незначній площі поверхні землі відбувається порушення екологічного балансу. У проекти будівництва підприємств і споруд зв'язку обов'язково повинні бути включені питання, які пов'язані з відновленням (рекультивацією) земельного участка і приведенням його у стан, який пригідний для подальшого використання у сільському, лісному, рибному господарствах або за призначенням, наприклад пристроїв комунікацій, дренажу та ін. Рекультивацію земель, згідно існуючого законодавства, виконує підприємство, яке виконує будівельні роботи. При винекнені небезпеки порушення родючого ґрунту необхідно його знімати і зберігати з метою нанесення на рекультивуєму землю.

Для ліній зв'язку (крім ліній абонентського зв'язку) існують спеціальні норми відводу земель, які встановлюють ширину полос земель для ліній і розміри земельних участків для розміщення будівель на цих лініях.

У промисловості зв'язку необхідно велику увагу приділяти питанням оцінки її впливу на довкілля і розробляти природоохоронні заходи. Наприклад, люмінісцентні лампи, які відносяться до 1 класу небезпеки для утилізації передають спеціалізованим підприємствам, які мають відповідну ліцензію. Дозволяється тимчасове розміщення на підприємстві на протязі півріччя з моменту утворення (за умовою дотримання санітарно-гігієнічних норм). Батареї свинцові зіпсовані або відпрацьовані відносяться до 2 класу небезпеки, передаються на утилізацію або нормативне екологічно безпечне розміщення на підприємстві до передачі на утилізацію або відновлення на полігон (за умовою дотримання санітарно-гігієнічних норм).

Рішення проблем охорони довкілля потребує в першу чергу їх ретельного аналізу, системного підходу до рішення проблеми, тобто вивчення усіх аспектів та їх взаємозв'язку при оцінці можливих збитків і небезпек, не тільки по відношенню до навколишнього середовища, але і вплив довкілля на суспільство. Сьогодні проблема навколишнього середовища не тільки чисто фізичні сторони, але і соціальні аспекти, тобто системний підхід повинен враховувати взаємовідносини між природнім навколишнім середовищем, його біологічними компонентами, соціальними та культурними факторами.

5.5 Розрахунок системи освітлення

Освітлення автозалу, в якому буде розміщена станція «МініКом DХ-500ЗТ» в Днц ЛАЗі, повинно бути трьох типів: природнім, штучним і комбінованим.

Природне освітлення реалізується через вікна. При комбінованому освітленні недостатнє природне освітлення доповнюється штучним. Штучне освітлення за функціональним призначенням поділяється на робоче, чергове, аварійне, евакуаційне та охоронне. За розташуванням джерел світла штучне освітлення поділяється на загальне, місцеве та комбіноване.

Вірно спроектоване та організоване освітлення виробничих площ дозволяє підвищити умови комфортності праці, сприяє збереженню здоров'я робітників, значному зниженню імовірності нещасних випадків на виробництві. Комплекс апаратури «МініКом DХ-500ЗТ» встановлений у ЛАЗі, там же для виконання моніторингу стану мережі і її складових організовано робоче місце техобслуговування з використанням пульта контролю та діагностики, виконаного на базі ПЕОМ, тому розрахунок системи освітлення зроблено для автозалу.

Розрахунок комплексу засобів освітлення зводиться до вибору виду і кількості світлових приладів. Для розрахунку можна використати метод світлового потоку, який призначений для розрахунку загального рівномірного освітлення горизонтальних поверхонь. Цей метод дозволяє врахувати як прямий світловий потік, так і відбитий від стін та стелі.

Світловий потік лампи Ф_л визначають за формулою:

де Е - нормована освітленість (Е_min = 750 лк);

S - площа освітлюваного приміщення;

К₃ - коефіцієнт запасу, що враховує зниження освітленості в результаті забруднення та старіння ламп ( К₃= 1,3-1,8 ). В даному випадку цей показник прийнято мінімальним, тобто К=1,3;

Z=1,2 - коефіцієнт нерівномірності освітлення для люмінесцентних ламп;

Ю - коефіцієнт використання світлового потоку;

n - кількість ламп в світильнику.

Коефіцієнт Ю визначається за світлотехнічними таблицями в залежності від показника приміщення І, коефіцієнтів відбиття стін та стелі - Р_с та Р_п відповідно.

Виберімо лампи типу ШОД - 80Ч2 (80 - потужність лампи, 2 - кількість ламп у світильнику).

Кількість світильників N буде визначатися з формули:

Визначимо площу приміщення:

,

де а - довжина ЛАЗу, а=10,2 м;

b - ширина ЛАЗу, b=7,2 м.

Тоді S=10,2Ч7,2=73,44 м².

Показник приміщення І знаходиться за формулою:

де h_p - висота світильника над робочою поверхнею.

Люмінесцентні світильники рекомендується розміщати на висоті 2.5 - 4 м від підлоги. Приймемо h_p = 3,3 м. Передбачимо, що колір стін світлий і Р_с = 0,5. Колір стелі білий Р_п =0,7.

Підставивши чисельні дані в формулу виходить, що І = 1,28, а з світлотехнічних таблиць знайдено Ю=0,5.

Знаючи світловий потік однієї лампи, який для білих ламп типу ШОД 80Ч2 дорівнює 3680 люмени, можна знайти кількість ламп:

Тоді кількість світильників 24 : 2 = 12 штук, тому що один світильник складається з двох ламп. Світильники можна розташувати по 6 штук у 2 ряди.

5.6 Пропозиції щодо організації робочого місця ДСП

ДСП є головним виконавчим абонентом ОТЗ. Від того як буде організоване робоче місце ДСП, буде залежати не тільки безпека праці, але і працьовитість (ефективність роботи), безпека руху як при передачі наказів засобами зв'язку, так і операції з системами ЕЦ. В даному випадку саме кімната ДСП (рисунок 6) буде виробничим середовищем роботи з середньою важкістю.

Для покращення ефективності процесу праці і зменшення втомленості чергового та оператора проведено наступні дії.

Гігієнічні дії передбачають для підтримки температури в приміщенні 18 -20⁰С встановлення кондиціонерів, які забезпечать номінальну вологість 40 - 60%, а для очищення повітря від пилу і забруднюючих речовин (наприклад, тютюновий дим) використовують штучну систему вентиляції витяжного типу загальнообмінну; для захисту від шумів та вібрацій які виникають як зовні так всередині (РС, поїзди, перемикання пристроїв ЕЦ) виконано встановлення шумоізолюючих вікон і звукопоглинаючих стін з використанням вібродемпферних перекрить в підлозі.

Для організації оптимального освітлення виконан розрахунок в відповідності з категорією приміщення і роботи (документ РД). Щоб створити естетичний оптимум, стелю та стіни вкрито кольорами м'яких тонів. Для дотримання фізіологічних параметрів необхідно вірно скласти графік праці з урахуванням динаміки добової працьовитості. Крім того, оптимально розміщені робочі місця з установкою телефонних апаратів, врахован простір для ніг при праці сидячи

Для пожежної безпеки передбачені порошкові вогнегасники (присутні струмопровідні і струмоведучі елементи) або вуглекислотні (типу ОУ-2, ОУ-5), а електробезпеки - система захисного заземлення.

Для зігрівання приміщення застосована комбінована система опалення: центральне повітряне опалення з загальнообмінною вентиляцією і водяне низького тиску.

6. Кошторисно-фінансовий розрахунок

61 Вибір кількості апаратури

Економічна ефективність та її показники проектованих об'єктів зв'язку визначаються на основі кошторисної вартості будивництва об'єктів

Вартість введення в дію нових систем зв'язку прокладки кабельних ліній зв'язку визначається шляхом складання кошторису Кошторис це документ що визначає в грошовому вираженні розміри матеріальних витрат витрат устаткування і матеріалів у розрахунку на один канал зв'язку Повна кошторисна вартість будівництва включає прямі витрати будівництва - витрати, які безпосередньо пов'язані з процесом будівництва. До них належать вартість матеріалів, заробітна плата робітників основного виробництва, витрати на експлуатацію будівельних машині транспортних засобів; загальногосподарські витрати - витрати, які пов'язані з організацією будівництва; планові накопичення. Сума прямих та загальногосподарських витрат складає собівартість будівництва.

Кошторисно-фінансовий розрахунок включає такі документи, як: специфікацію на встановлене устаткування; специфікацію матеріалів та виробів, неврахованих цінниками на монтаж устаткування; кошторис на будівельно-монтажні роботи.

На основі креслення 3 виберемо кількість і марку апаратури на дільниці, що проектується. Розрахунки зведемо в таблицю 9.

Таблиця 9

Розрахунок кількості апаратури

6.2 Специфікація на обладнення

Специфікація на обладнення яке встановлене на ділянці ДЦУ-1 при реоганізації зв'язку приведена у таблиці 10.

Таблиця 10

Специфікація на обладнання

З таблиці бачимо, що загальний розрахунок спецікації на обладнання складає 5720554грн.

6.3 Специфікація на матеріали та вироби

Специфікація на матеріали та вироби не врахованних ціниками, на монтаж обладнення приведена в таблиці 11.

Таблиця 11

Специфікація на матеріали та вироби

З таблиці бачимо, що загальний розрахунок спецікації на матеріали та вироби складає 490400 грн.

6.4 Кошторис на будевельно-монтажні роботи

Кошторис на будевельно-монтажні роботи для реоганізацієї оперативно-технологічного зв'язку приведені у таблиці 12.

Таблиця 12

Кошторис на будевельно-монтажні роботи

Таким чином, собівартисть устаткування під час реорганізації тракту ОТЗ складає 5720554 грн., а загальні витрати згідно з кошторисом складуть 5,97 млн.грн.

Висновок

У даному дипломному проекті запропонована реорганізація існуючого на цей час оперативно-технологічного зв'язку на першому районі ДЦУ. Реорганізація здійснюється за допомогою використання сучасної мережі цифрового зв'язку, що базується на використанні волоконно-оптичних кабелів і новітніх досягнень у техніки зв'язку.

Дослідження показали, що у зв'язку зі створенням сучасної мережі цифрового зв'язку необхідно замінити морально і технічно застарілі апаратні засоби ОТЗ, які не задовольняють сучасним техніко-експлуатаційним потребам.

Для реорганізації ОТЗ запропоновано використовувати систему ОТЗ на базі станції «МініКом DХ-500 ЗТ», яка сумісносна з діючими на ділянці залізниці каналами й апаратурою, алгоритмами і процедурами диспетчерського керування та має можливості збільшення ємності і резервування. Система «МініКом» може працювати як у цифровому, так і в аналоговому варіанті, що дає можливість реалізації проекту поступовою заміною окремих елементів системи, тобто встановлювати комутаційні станції спочатку в розпорядному центрі, потім на крупних, середніх і малих станціях. При цьому можлива також заміна діючої лінії зв'язку на оптико-волоконну. У проекті виконаний кошторисно-фінансовий розрахунок, з якого видно, що загальна сума витрат велика (5,97 млн.грн.). Реалізація проекту може бути здійснена на протязі кількох років, бо окупність затрат буде достатньо швидкою (обґрунтування приведені в ТЕО).

Установивши універсальні цифрові комутатори з термінальним обладнанням, можливо замінити абсолютно всі види зв'язку, які існують на дирекції. Оскільки обладнання буде уніфікованим, яке вимагає мінімуму технічного обслуговування, одержимо значну економію засобів на поточне утримання зв'язку.

Резервування зв'язку за фізичними лініями вимагає порівняння якісних показників резервних ліній з діючими нормами. З цією метою в даному проекті були визначені величини згасання підсилювальних ділянок, підсилення підсилювачів, залишкове згасання, стійкість, робоче згасання, а також побудовані діаграма рівнів та залежність залишкового згасання від частоти. Всі проведені розрахунки якісних показників зв'язку дозволяють говорити про те, що резервні лінії зв'язку відповідають діючим нормам.

Впровадження нової апаратури та організація зв'язку за волоконно-оптичним кабелем суттєво підвищить якість і надійність ОТЗ. Це сприятиме росту пропускної спроможності залізниці, швидкості перевезень та безпеки. Все це свідчить про те, що реорганізація мережі ОТЗ, в майбутньому буде сприяти укріпленню позицій залізничного транспорту на ринку транспортних послуг України.

Список використаних джерел

1. Брейдо А.И., Анисимов Н.К. Организация, планирование и управление в хозяйстве сигнализации и связи: Учебник для вузов ж.-д. трансп. М.: Транспорт, 1989. 247 с.

2. Волков В.М., Зорько А.П., Прокофьев В.А. Технологическая телефонная связь на железнодорожном транспорте. М.: Транспорт, 1993. 144 с.

3. Голиков Е.Е. Проектирование многоканальной связи на железнодорожном транспорте. М.: Транспорт, 1981. 327 с.

4. Гроднев И.И., Верник С.М. Линии связи. М.: Радио и связь, 1988. 544 с.

5. Жидецький В.Ц., Джигирей В.С., Мельников О.В. Основи охорони праці. Львів: Афіша, 2000. 350 с.

6. Кирилов В.И. Многоканальные системы передачи М.: Новое издание, 2002. 751 с.

7. Комплекс аппаратуры оперативно-технологической связи ДСС: Временное руководство по проектированию. ООО “ИНТЕЛСЕТ”, 2000.

8. Косова В.В. Оперативно-технологическая связь отделения железной дороги: методы расчётов качества передачи. М.: Транспорт, 1993. 144 с.

9. Косова В.В. Волоконно-оптические линии связи.: Конспект лекций. Харьков: ХарГАЖТ,1997. 110 с.

10. Кудряшов В.А. Моченов А.Д. Транспортная связь: Учебное пособие для вузов ж.-д. транспорта / Под ред. В.А. Кудряшова. М.: Маршрут, 2005. 294 с.

11. Модернизация систем связи на Северной дороге./ Автоматика, информатика, связь. 2001. № 4. с. 5-8.

12. Направление развития системы оперативно-технологической связи российских железных дорог / Автоматика, информатика, свіязь. 2000. № 4. с. 27-29.

13. Охрана труда на железнодорожном транспорте. / Сибаров Ю.Г, Дегтярев В.О, Ефремова Т.К. и др. М.: Транспорт, 1981. 287 с.

14. Проектирование цифровых сетей святи / автоматика, информатика, связь. 2001. № 10. с. 44-46.

15. Резервирование цифровых систем передачи рпетавно-технологической святи / Автоматика, информатика, связь. 2001. № 4. с. 8-11.

16. Слепов Н.Н. Снхронные цифровые сети SDH. М.:Эко-Трендз, 1999. 148 с.

17. Тюрин В.Л., Листов В.Н., Дьяков Д.В. Многоканальная связь на железнодорожном транспорте. М.: Транспорт, 1980. 552 с.

18. Хейн Д. Ш.-М. Аппаратура оперативно технологической проводной связи: Справочник. М.: Транспорт, 1992. 271 с.

19. Худов В.Н., Фельдман А.Б. Избирательная телефонная связь на железнодорожном транспорте: Учебник для техникумов ж.-д. трансп. 3-е изд., перераб. и доп. М.: Транспорт, 1988. 255 с.

20. Шмытинский В.В., Котов В.К., Здоровцов И.А. Цифровые системы передачи информации на железнодорожном транспорте. М.: Транспорт, 1995. 238 с.

Размещено на Allbest.ru