Автономна система запису телефонних розмов на МК AVR

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Коледж інформаційних систем і технологій

Київського національного економічного університету

імені Вадима Гетьмана

АВТОНОМНА СИСТЕМА ЗАПИСУ ТЕЛЕФОННИХ РОЗМОВ

НА МК AVR

Пояснювальна записка до дипломного проекту

КІСТ 467.638.005 ПЗ

Група 451

Фах 5.090805 Конструювання, виробництво і технічне обслуговування виробів електронної техніки

Дипломник Ковальчук О.С.

Керівник проекту Рощин С.Л.

Економічний консультант Гусєва Г.Ф.

Рецензент

2012

Зміст

Вступ

1. Найменування та область використання приистрою

2. Підстави для розробки

2.1 Призначення блоку

2.2 Склад пристрою

2.3 Технічні вимоги

2.4 Вимоги по надійності

2.5 Конструктивні вимоги

3. Вибір та опис схем

3.1 Вибір та опис схеми електричної структурної

3.2 Вибір та опис схеми електричної принципової

4. Обґрунтування технічних вимог

4.1 Обґрунтування вимог до конструкції пристрою

4.2 Обґрунтування вимог до умов експлуатації пристрою

4.3 Обґрунтування вимог по умовам зберігання пристрою

4.4 Обґрунтування вимог до завадозахищеності пристрою

4.5 Обґрунтування вимог використання комплектуючих елементів

4.6 Обгрунтування електричної міцності та електричного опору ізоляції

5. Розрахунок по проекту

5.1 Логічний розрахунок

5.2 Конструктивний розрахунок

5.3 Розрахунок надійності схеми

5.4 Розрахунок технологічності

5.5 Розрахунок потужності споживання електричної енергії пристроєм

6. Розробка та опис конструкції пристрою

6.1 Обґрунтування та опис конструкції схеми

6.2 Обґрунтування вибору матеріалів

7. Технологія виготовлення приладу

7.1 Маршрутна технологія виготовлення друкованої плати

7.2 Маршрутна технологія збірки та монтажу схеми

8. Організаційно-економічні розрахунки

8.1 Загальний розділ

8.2 Організаційний розділ

8.3 Розрахунок чисельності промислово-виробничого персоналу на дільниці

8.4 Розрахунок фонду зарплати на дільниці

8.5 Розрахунок повної собівартості виробу та оптово-відпускної ціни

8.6 Розрахунок економічної ефективності від впровадження потоково-конвеєрної лінії

8.7 Техніко-економічні показники дільниці

8.8 Теоретична частина

9. Охорона праці при виготовленні схеми

9.1 Вимоги техніки безпеки при монтажі, наладці і роботі з виробом

9.2 Охорона навколишнього середовища

9.3 Заходи протипожежної безпеки

Висновок

Перелік літератури

Вступ

Автономна система запису телефонних розмов на мікроконтролері AVR розроблялася з метою запису, прослуховування та перегляду телефонних розмов або дзвінків у будь-який момент часу. Ця система при надходженні дзвінка автоматично записує його у пам'ять незалежно від того була піднята слухавка або ні. Саме за допомогою карти пам'яті стало легко зберегти та при необхідності прослухати розмову, яка відбулася у будь-який момент часу. Також вона дає можливість записати на неї голосове повідомлення та використовувати цю систему як автовідповідач.

Служба технічної підтримки користується автономною системою для моніторингу телефонних розмов з метою перевірки якості надання послуг.

З розвитком технологій у сфері автоматизації та контролю приватних домівок за допомогою цієї системи стало можливим лише з одного дзвінка керувати сигналізацією.

Автономна система запису телефонних розмов дає можливість оцифрувати звуковий сигнал з високою якістю та передати його на персональний комп'ютер для додаткового зберігання та окремого аналізу.

Пристрій має бути автономним і надійним при перебоях живлення, при виході з ладу комп'ютера. При розробці враховувалося, що пристрій має бути простим і повторюваним настільки, наскільки це можливо, необхідно уникати застосування важкодоступних або дорогих компонентів. Виходячи з цього, основою пристрою став мікроконтролер ATmega32 , а в системі резервного живлення був використаний мікроконтролер ATtiny45. Обидва мікроконтролера виробництва фірми Atmel.

Мікроконтролер AVR - це однокристальний 8-ми розрядний RISС мікроконтролер з Гарвардською архітектурою, який був розроблений в 1996 році компанією Atmel. AVR була однією з перших сімей мікроконтролерів для використання на чіпі флеш-пам'яті для зберігання програм, на відміну від одноразових програмованих ROM, EPROM або EEPROM.

1. Найменування та область використання пристрою

Автономна система запису телефонних розмов на мікроконтролері AVR здатна працювати з комп'ютером і без нього, з записом інформації на карту пам'яті SD / MMC і резервним джерелом живлення. Крім того, це самостійно розроблений пристрій, а не голосовий модем на комп'ютері. З іншого боку переслідувалася мета реалізувати стандартні функції голосового модему з додаванням специфічних: використання карти пам'яті для зберігання аудіо даних і система автономного живлення. Тому в кінцевому підсумку наш пристрій на базі мікроконтролера AVR може використовуватися як телефонна платформа, автовідповідач, голосова система оповіщення, система домашньої автоматизації з управлінням по телефонній лінії.

2. Підстави для розробки

2.1 Призначення блоку

Розробка пристрою виконується на підставі та згідно з завданням на проектування.

Автономна система запису телефонних розмов на базі мікроконтролера AVR може використовуватися як телефонна платформа, автовідповідач, голосова система оповіщення, система домашньої автоматизації з управлінням по телефонній лінії.

2.2 Склад пристрою

- Мікроконтролер (DD2);

- кварц (Q1);

- карта пам'яті (DD1);

- конденсатор (C1-C26);

- резистор (R1-R39);

- діод (VD1- VD3);

- транзистор (VТ1);

- вимикач кнопковий (S1-S5);

- LCD дисплей (H1);

- підсилювач (DA1, DA4);

- оптопара (U1);

- реле (К1);

- динамічна головка (ВА1);

- трансформатор (Т1);

- порт( Х1- Х3);

- сервісна апаратура;

- комплект конструкторської документації : схема електрична структурна;

Е1, схема електрична принципова Е3, збіркове креслення, плата друкована, специфікація, пояснювальна записка;

- комплект ЗІП;

- комплект складальних засобів;

- логічний пробник.

2.3 Технічні вимоги

Загальні вимоги:

- час роботи пристрою - 8 годин в день;

- електрична міцність повинна відповідати ТУ 425000.01 на схему;

-пристрій повинен працювати в нормальних умовах (Т=5-40С, вологість=75%,Р=730- 780 мм.рт.ст.)ТУ 425000.01;

- транспортування тільки в належній упаковці.

- упаковка має бути з захистом від ударів.

- Вимоги до завадозахищеності, електричного опору, ізоляції;

- Забезпечення зручності і безпеки експлуатації;

- даний пристрій повинен мати високу завадостійкість та достатній опір ізоляції;

- при потребі зберігати у складських умовах;

- повинні бути витримані норми зберігання ІМС;

- повинні бути витримані норми техніки безпеки та зручності експлуатації;

- кімната, в якій працює блок, повинна мати опалення та кондиціювання повітря;

- повинен бути можливим доступ до ремонту елементів блоку ;

- комплектуючі елементи повинні відповідати технічним умовам до їх використання.

Власні вимоги

- система числення - двійкова;

- управління за допомогою 5-кнопочної клавіатури;

- живлення пристрою: 5В, 3В;

- принцип управління програмний;

- входи з клавіатури та блоку живлення та телефонної лінії;

2.4 Вимоги до надійності

- учбовий блок, в який буде встановлюватись схема, виготовляють з розрахунку безвідмовної роботи протягом 5-10 років;

- надійність пристрою повинна бути не менше годин, визначених кінцевим розрахунком на надійність;

- строки виконання та захисту розрахунку схеми на надійність встановлюються відділом надійності;

- методика оцінки на надійність - розрахунки на надійність;

- місце проведення випробування пристрою на надійність - лабораторні умови;

- міри підвищення надійності - резервування елементів;

- вибір ЗІП проводиться по встановленим нормам і відповідає 10% від встановлених елементів.

2.5 Конструктивні вимоги

- мінімальна номенклатура мікросхем;

- максимальна уніфікація елементів схеми;

- доступність до елементів керування і регулювання ;

- мінімальна кількість органів управління;

- конструкція повинна мати високу технологічність;

- мінімальна кількість органів контролю;

- максимально використовуються стандартизовані та нормалізовані деталі;

- пристрій повинен бути виконаний на одній платі розміром не більше

200 x 150 мм;

- мінімальна номенклатура деталей, які кріплять в вузол.

3. Вибір та опис схем

3.1 Вибір та опис схеми електричної структурної

На схемі електричній структурній КІСТ 467.638.005 Е1 зображена автономна система запису телефонних розмов на мікроконтролері AVR.

Схема електрична структурна складається з мікроконтролера, перетворювача логічного рівня, розьему послідовного інтерфейсу, LCD екрану, клавіатури, карти пам'яті, інтерфейсу телефонної лінії та динамічного гучномовця.

Мікроконтролер виконує функцію основного пристрою, який виконує функції керування при запису телефонних розмов з інтерфейсу телефонної лінії на карту пам'яті, прослуховування розмов, перегляду дзвінків через LCD екран та передачу всієї інформації до компьютера.

3.2 Вибір та опис схеми електричної принципової

На схемі електричній принциповій КІСТ 467.638.005 Е3 зображена автономна система запису телефонних розмов на мікроконтролері AVR.

При вмиканні живлення аудіо сигнал з телефонної лінії надходить через розв'язуючий трансформатор Т1 в операційний підсилювач. Далі ОП DA4 LM358N розділяє вхідний та вихідний сигнали та забезпечує зміщення по постійному струму.

Для виявлення статусу телефонної лінії використовують оптопару U1 з резистивним дільником напруги разом з аналоговим компаратором мікроконтролера. При непідключеній лінії напруга дорівнює 0 В. Якщо лінія підключена, то ми маємо або близько 0.45 В (лінія зайнята, «піднята» трубка на телефонному апараті), або близько 5 В (лінія вільна). Таким чином ми маємо логічну «одиницю» при вільній лінії, а для визначення стану лінії використовуємо аналоговий компаратор.

Вхідний аудіо сигнал генерується таймером 1 у режимі ШИМ мікроконролера. Проходячи через RC-фільтр НЧ потрапляє на вхід операційного підсилювача DA4.

Для керування всім процесом у схемі присутній інтерфейс користувача.

При необхідності вводу інформації використовують клавіатуру. Кожна з кнопок використовує окремий вхід мікроконтролера у відповідності до своєї функції. При натисканні кнопки підпрограма обслуговування клавіатури спочатку конфігурує вивід мікроконтролера, як вивід та встановлює низький рівень на ньому, а потім вивід конфігурується як вхід та вимірюється час доки не зміниться його склад.

При необхідності виводу результату на екран використовуємо HD47780 дисплей, який підключений до порту мікроконтролера по 4 бітному інтерфейсу.

Система має також вихідний аудіо порт, через який при необхідності можна прослуховувати телефонні переговори online. Після проходження через RC-фільтр НЧ сигнал потрапляє на підсилювач звукової частоти LM386 DA1 і далі на гучномовець.

У схемі також присутня карта памяті, яка живиться від 3В. Так як SD/MMC карток пам'яті підтримують роботу по протоколу SPI, то вона підключена до шини SPI мікроконтролера. Один з сигналів підключений напряму до мікроконтролера на вхід PB6, а всі інші через перетворювач рівнів на резисторах підключені на входи PB4, PB5, PB7.

При необхідності передачі інформації на комп'ютер використовують розм'єм послідовного інтерфейсу, який підключений до PD0, PD1, PD5 входів мікроконтролера. Для перетворення логічного рівня інтерфейсу RS232 до стандарту SPI використовується мікросхема DD2 MAX232. виконується апаратний контроль потоку щоб комп'ютер не посилав дані швидше, ніж ми його зможемо прийняти.

4. Обґрунтування технічних вимог

4.1 Обґрунтування вимог до конструкції пристрою

Конструкція автономної системи запису телефонних розмов на мк AVR повинна забезпечувати :

- взаємозамінність змінних однойменних складових частин;

- ремонтопридатність.

Маса блоку блоку без джерела резервного живлення має бути не більше 3 кг.

Конструкція блоку повинна забезпечувати:

- зручність експлуатації;

- можливість ремонту;

-доступ до всіх елементів, вузлів, що вимагають регулювання або заміни в процесі експлуатації.

Для антикорозійного захисту поверхні деталей, складальних одиниць і блоку в цілому застосовувати гальванічні та лакофарбні покриття. Корпус має бути виготовлений з листової сталі.

Корпус, передня панель і інші деталі зовнішньої поверхні блоку повинні мати захисне покриття і не мати дефектів, що псують зовнішній вигляд виробу.

Блок може експлоатуватися у різних виробничих приміщеннях різних категорій.

4.2 Обґрунтування вимог до умов експлуатації пристрою

Приміщення, в якому експлуатується блок повинно мати опалення та кондиційоване повітря. Запиленість повітря в приміщенні, де встановлений блок, не повинна перевищувати 75 мкг/м3 при розмірі частинок не більше 3-х мікрон. Конструкція блоку повинна захистити елементи від осідання на них пилу. В ТУ на схему повинні бути вказані значення показників надійності, які забезпечують цілодобову роботу блока. Такими показниками являються: наробка на збій у годинах, коефіцієнт технічного використання блоку. Повинні бути вказані вимоги до запасних частин. Розрахунок ЗІП повинен проводитись по встановленим нормам.

Живлення схеми здійснюється від блоку живлення з постійною напругою 5В та 3В з відхиленням від номінальної напруги ±5%.

Впроваджений у виробництво технологічний процес повинен бути найбільш економічним з усіх можливих варіантів.

Оптимальним буде такий технологічний процес, у якому використовуються прогресивні прийоми роботи, високопродуктивне устаткування, технологічна оснастка і засоби контролю, типові і нормалізовані технологічні процеси.

Для прискорення технологічного підготування виробництва до випуску нових виробів і зменшення витрат на підготування застосовують типові технологічні процеси. Типізація технологічних процесів полягає у виборі з усього різноманіття чинних технологічних процесів найбільш продуктивного і рентабельного. Пристрій повинен бути технологічним.

4.3 Обґрунтування вимог по умовам зберігання пристрою

Тривалість зберігання оговорюється в ТУ. Для зберігання схеми передбачується волого - та пилонепроникна упаковка.

В приміщеннях для зберігання не повинно бути агресивних домішок (парів, кислот, лугів), що приводять до корозії. Відстань між стінами, підлогою сховища і виробом повинно бути не менше 100мм, а між опалювальними приладами не менше 0,5 м.

4.4 Обґрунтування вимог по завадозахищеності пристрою

При розробці схеми мають бути передбачені міри захисту від впливу на її роботу зовнішніх та взаємних полів. В ТУ на схему вказується максимально допустиме значення електричного та магнітного полів, які не впливають на надійність її роботи.

Вузли та блоки, які можуть бути джерелами завад, повинні мати засіб, що ефективно заглушує ці завади. Джерело завад та засіб іх заглушення рекомендується розміщувати у металевому корпусі, що забезпечує надійне екранування.

Рівень завад у момент ввімкнення та вимкнення, а також під час роботи

не повинен перевищувати норми, що вказані міжвідомчою комісією по радіочастотам при Міністерстві зв'язку України (Загальноукраїнські норми №1-63).

Ланцюги живлення, що являються джерелом завад, мають бути екрановані.Екрануючі оболочки кабелів, що входять у корпус схеми, рекомендується заземлювати безпосередньо на вході та виході корпусу блоку.

4.5 Обґрунтування вимог використання комплектуючих елементів

Збіркові одиниці схеми, як правило, складаються з покупних комплектуючих елементів, матеріалів та виробів вітчизняного виробництва, без спеціального відбору по спеціальним параметрам.

Строк зберігання комплектуючих елементів з моменту виготовлення до моменту встановлення в серійну схему не повинен перевищувати двох років. Комплектуючі елементи, строк зберігання яких більше двох років, повинні встановлюватися у виріб у кількості, що не перевищує 25% від загальної кількості елементів.

Забороняється використовувати в схемі комплектуючі елементи у режимах та умовах, що не вказано в ТУ на дані елементи.

4.6 Обгрунтування електричної міцності та електричного опору ізоляції

Електрична міцність ізоляції між струмопровідними ланцюгами та корпусом повинна витримувати без пробою та поверхневого перекриття ізоляції у нормальних кліматичних умовах випробувальну напругу, вказану в ТУ. Нормальними кліматичними умовами для роботи схеми є 25±10°С, відносна вологість повітря 65±15%, атмосферний тиск 730-780 мм ртутного стовпця.

Опір ізоляції між відокремленими струмопровідними ланцюгами в нормальних умовах експлуатації повинен бути не менше 20МОм при робочій напрузі до 500В. Максимальне значення контактного перехідного опору в місцях безпосереднього з'єднання деталей між собою не повинно бути більше 6*10^-4Ом.

5. Розрахунок по проекту

5.1 Логічний розрахунок

Операційним підсилювачем називається пристрій, що має виключно високий коефіцієнт підсилення, дуже великий вхідний і малий вихідний опір і виконаний в мікроелектронній реалізації.

Згідно з особливостями електричної схеми пристрою доцільніше буде використання ОП серії LM358N, який має необхідні нам параметри.

Оскільки на вході операційного підсилювача стоїть диференційний каскад підсилення, який має інвертуючий і не інвертуючий входи, то розрізняють два види включення - інвертуюче і не інвертуюче. У схемі автономної системи запису телефонних розмов на мк AVR ми використовуємо інвертуючу схему підключення.

Малюнок 5.1 - інвертуюча схема операційного підсилювача



Малюнок 5.2 - залежність напруги на виході від напруги на вході інвертуючого операційного підсилювача

Так як на лінії присутні сигнали, максимальне значення яких 5В та враховуючи проміжні ланцюги, що послаблюють сигнал, то на вході ОП буде приблизно 2,5В. Для того, щоб нам отримати на АЦП мікроконтролера сигнал близький до 5 В, то нам необхідно встановити коефіцієнт підсилення ОП 2.

Коефіцієнт підсилення при даному включенні являє собою наступну залежність:

(5.1)

де Rвзз - опір, який виконує функцію від'ємного зворотнього зв'язку, Ом;

R1 - опір на інвертую чому вході операційного підсилювача, Ом.

Для того щоб ОП встановився у режим, коли його коефіцієнт підсилення дорівнює двом, то нам необхідно встановити опір на резисторі зворотнього звя'зку таким, щоб виконувалось співвідношення.

К*R1=Rвзз+R1, (5.2)

2 R1=68+ R1R1=68

Виходячи з того, що R35 дорівнює 68кОм, то R37(резистор зворотього звя'зку) необхідно всановити теж приблизно 68 кОм.

5.2 Конструктивний розрахунок

Дані для розрахунку

· габаритні розміри елементів схеми;

· схема електрична принципова Е3 з переліком елементів;

· коефіцієнт заповнення площі плати 0,5;

· густина струму в друкованому провіднику j=20а/мм²;

· напруга живлення для ІМС U_живл=5 В.

Розрахунок друкованої плати

Розрахунок площі, яку займає конденсатор КМ-5а.

Малюнок 5.1 - Габаритний розмір конденсатора КМ-5а

S = L Ч d, (5.3)

деL - довжина конденсатора, мм;

d - діаметр конденсатора, мм.

S = 2 Ч 1,25 = 2,5 мм²

Розрахунок площі, яку займають всі конденсатори цього типу:

S _{заг.кон.1} = S Ч n, (5.4)

деS - площа одного конденсатора КМ-5а;

n - кількість конденсаторів даного типу.

S _{заг.кон.1} = 2,5 Ч 18 = 45 мм²

Розрахунок площі, яку займає конденсатор К-50

Малюнок 5.2 - Габаритний розмір конденсатора К-50

S = L Ч d, (5.5)

деL - довжина резистора, мм;

d - ширина резистора, мм.

S = 4,2 Ч 3,2 = 13,44 мм²

Розрахунок площі, яку займають всі конденсатори цього типу:

S _{заг.конд.2} = S Ч n, (5.6)

деS - площа одного конденсатора;

n - кількість резисторів даного типу.

S _{заг.конд2} = 13,44 Ч 8 = 107,52 мм²

Розрахунок площі, яку займає резистор С2-23:

Малюнок 5.3 - Габаритний розмір резистора С2-23

S = L Ч d, (5.7)

деL - довжина резистора, мм;

d - ширина резистора, мм.

Оскільки розмір резисторів різний в залежності від його номіналу, розраховуємо розміри окремо.

Для 0,125Вт:

S₁=6*2,3=13,8, мм²

Для 0,25Вт:

S₂=7*3=21, мм²

Для 0,5Вт:

S₃=9*3,2=28,8, мм²

Розраховуємо площу, яку займають всі резистори С2-23 0,125Вт:

S_1,1= S₁*n, (5.8)

де S₁ - площа, яку займає один резистор С2-23 0,125Вт, мм²;

n - кількість електролітів С2-23 0,125Вт, шт.

S_1,1=13,8*22=303,6, мм²

Розраховуємо площу, яку займають всі резистори С2-23 0,25Вт :

S_2,1= 21*5=105, (5.9)

де S_2,1 - площа, яку займає один резистор С2-23 0,5Вт , мм²;

n - кількість електролітів С2-23 0,5Вт , шт.

S_3,1=28.8*12=345.6, мм²

Розраховуємо площу, яку займають всі резистори С2-23:

S_R= S_1.1+ S_2.1+ S_3.1, (5.10)

де S_1.1 - площа, яку замають всі конденсатори С2-23 0,125Вт , мм²;

S_2.1 - площа, яку замають всі конденсатори С2-23 0,25Вт , мм²;

S_3.1 - площа, яку замають всі конденсатори С2-23 0,5Вт , мм².

S_R= 303,6+ 105+ 345,6=754,2, мм²

Розрахунок площі, яку займає мікроконтролер ATMEGA32.

Малюнок 5.4 - Габаритні розміри мікроконтролера ATMEGA32

S_мк = L Ч D, (5.11)

деL - довжина мікроконтролера, мм;

D - ширина мікроконтролера, мм.

S_мк = 40 Ч 40 = 400 мм²

Розрахунок площі, яку займає операційний підсилювач LM358N

Малюнок 5.5 - Габаритні розміри LM358N

S_оп. = L Ч D, (5.12)

деL - довжина операційного підсилювача, мм;

D - ширина операційного підсилювача, мм.

S_оп. = 8,75 Ч 4 = 35 мм²

Розрахунок площі, яку займає підсилювач LM386.

Малюнок 5.6 - Габаритні розміри LM386

S_оп. = L Ч D, (5.13)

деL - довжина операційного підсилювача, мм;

D - ширина операційного підсилювача, мм.

S_оп. = 7 Ч 4 = 28 мм²

Розрахунок площі, яку займає транзистор КТ503Б

Малюнок 5.7 - Габаритний розмір транзистора КТ315Б

S _VT = р* d²/4, (5.14)

де р - арифметична стала, 3,14;

d - діаметр VT, мм;

S _VT= 3,14 * 2²/4= 3.14 мм²;

Розрахунок площі, яку займає кварцовий резонатор CS325.



Малюнок 5.8 - Габаритні розміри кристалу кварцу CS325.

S_кв. = L Ч D, (5.15)

деL - довжина регулятора напруги, мм;

D - ширина регулятора напруги, мм.

S_кв. = 3,2 Ч 2,5 = 8 мм²

Розрахунок площі, що займає діод КД522б

Малюнок 5.9 - Габаритний розмір діода КД522б

S_діод = L*d, (5.16)

де L - довжина діода КД522б, мм;

d - діаметр діода КД522б, мм.

S_діод = 3.75*2,05 = 7,6 (мм²)

Розрахунок площі, що займають всі діоди КД522б

S_{заг.діод}= S_кон*n, (5.17)

де S_рез - площа одного діода КД522б, мм²;

n - загальна кількість діодів КД522б.

S_{заг.діод} = 7,6*3= 22,8 (мм²)

Розрахунок площі, яку займає діодний міст DB101.

Малюнок 5.10 - Габаритні розміри діодного моста DB101

S_д.міст = L Ч D, (5.18)

деL - довжина діодного моста, мм;

D - ширина діодного моста , мм.

S_д.міст. = 8Ч 8,51 = 68,08 мм²

Розрахунок площі, яку займає оптопара PB181S:

Малюнок 5.11 - Габаритні розміри оптопари PB181S

S_u= L Ч d, (5.20)

деL - довжина оптопари, мм;

D - ширина оптопаримоста , мм.

S_u = 4,4Ч 4,3 = 18,92 мм²

Розрахунок площі, яку займає трансформатор СТС-А5110

Малюнок 5.12 - Габаритні розміри трансформатора СТС-А5110

S _T = AЧ B, (5.21)

деA - довжина трансформатора , мм;

B - ширина трансформатора, мм.

S _Т =11,46 Ч 11,46 = 131,33 мм²

Розрахунок площі, яку займає реле РЭС10

Малюнок 5.13 - Габаритні розміри реле РЭС10

S _К= L Ч d, (5.22)

деL - довжина реле , мм;

d - ширина реле, мм.

S _К = 16,7 Ч 11,15 = 186,205 мм²

Розрахунок площі, яку займає LCD дисплей HSM1602H



Малюнок 5.14- Габаритні розміри LCD дисплей HSM1602H

S _H = L Ч D, (5.23)

де L - довжина LCD дисплея HSM1602H;

D - ширина LCD дисплея HSM1602H.

S _Н = 45 Ч 17 = 765 мм²

Розрахунок площі, яку займає динамічний гучномовець ЗГД-1

Малюнок 5.15 - Габаритні розміри динамічний гучномовець ЗГД-1

S _ВА = р* d²/4, (5.24)

де р - арифметична стала, 3,14;

d - діаметр гучномовеця, мм;

S _VT= 3,14 * 20²/4= 314мм²;

Розрахунок площі, яку займає мікросхема MAX232



Малюнок 5.16 - Габаритні розміри мікросхемb MAX232

S _DD3 = L Ч d, (5.25)

де L - довжина мікросхеми MAX232;

D - ширина мікросхеми MAX232.

S _DD3 = 20 Ч 5 = 100 мм²

Розрахунок площі, яку займає карта пам'яті Transcend SDC-flash 2gb

Малюнок 5.17 - Габаритні розміри карти пам'яті Transcend SDC-flash 2gb

S _DD1 = L Ч d, (5.26)

де L - довжина карта пам'яті Transcend SDC-flash 2gb;

D - ширина карта пам'яті Transcend SDC-flash 2gb.

S _DD1 = 35 Ч 27 = 945 мм²

Розрахунок площі, яку займає порт RS-232-DB-9



Малюнок 5.18 - Габаритні розміри порт RS-232-DB-9

S _X3 = L Ч d, (5.27)

де L - довжина порта RS-232-DB-9;

D - ширина порта RS-232-DB-9.

S _X3 = 6 Ч 6 = 36 мм²

Розраховуємо площу, яку займає порт B 2B-EH-A

Малюнок 5.19 - Габаритні розміри порта B 2B-EH-A

Sx1=A*B, (5.28)

де А - довжина роз'ємного з'єднання B 2B-EH-A, мм;

В - ширина роз'ємного з'єднання B 2B-EH-A, мм.

Sx1=25*10=250 мм²

Розрахунок площі, яку займає вимикачі кнопкові ПК2



Малюнок 5.20 - Габаритні розміри вимикачів кнопкових ПК2

S = L Ч d, (5.29)

де L - довжина ПК2;

D - ширина ПК2.

S = 5 Ч 5 = 25 мм²

Розрахунок площі, що займають всі кнопки ПК2

S _s = S*n, (5.30)

де S - площа одного вимикача, мм²;

n - загальна кількість вимикачів.

S_{заг.діод} = 25*5= 125 (мм²)

Визначаємо загальну площу, яку займають всі елементи:

16Se=, (5.31)

i=1

де Si - загальна площа і-тих елементів, мм²;

і - номер группи елементів.

Se=45+107,52+754,2+400+35+28+3,14+8+22,8+68,08+18,92+131,33+186,205+765+314+100+945+36+250+125=4343,195 , мм²

Визначаємо реальні розміри друкованої плати:

- Визначаємо реальну площу плати:

S_дп= Se/КЗ, (5.32)

де Se - площа, яку займають всі елементи, мм²;

КЗ - коефіцієнт заповнення плати по 2 класу точності.

S_дп=4343,195 /0,5=8686,39 , мм²

- Визначаємо сторонни друкованої плати:

Малюнок 5.21 Ї Розмір друкованої плати

Визначимо розміри друкованої плати, задаючись однією з сторін, наприклад А=190 мм, тоді друга сторона ДП буде дорівнювати:

В= S_дп/А, (5.33)

В=8686,39 /190 = 45 мм

Розмір друкованої плати по розрахунку є: 190 х 45 мм

Розмір друкованої візьмемо максимальний190 х 140 мм;

Визначаємо розміри елементів друкованої плати

- Визначаємо необхідний переріз провідника:

S_пер=I_max/j, (5.34)

де I_max - це максимальний струм у друкованому провіднику, 0,45 А;

j - щільність струму, яка протікає у верхній частині плати, 20 А/мм².

S_пер=0,45/20=0,0225 мм²

- Визначаємо фактичний переріз провідника:

S_ф=a*t, (5.32)

де a - товщина фольги,мм;

t - ширина друкованого провідника плати другого класу точності, мм.

S_ф=0,055*0,5=0,0275 мм²

- Визначаємо діаметр контактної площадки:

Малюнок 5.22 Ї Габаритні розміри контактної площадки

d_k=d_b+c+2b, (5.35)

де d_b - діаметр отвору, мм;

c - коефіцієнт, який враховує вплив розкиду міжцентрових відстаней в різних шарах при виготовленні плати другого класу точності, мм;

b - необхідна мінімальна радіальна товщина контактної площадки при виготовленні друкованої плати другого класу точності, мм.

d_k=0,7+0,4+2*0,1=1,3мм

- Розраховуємо діаметр отвору під металізацію:

d=d_o+(0,1ч0,15), (5.36)

де d_o - діаметр отвору після металізації, мм.

d=0,7+0,15=0,85, мм;

-Визначаємо товщину друкованої плати

H=d/г, (5.37)

де d - діаметр отвору під металізацію, мм;

г - відношення номінального діаметру найменшого з металізованих отворів до товщини друкованої плати другого класу точності.

H=0,85/0,5=1,7, мм

Для простоти виготовлення товщину друкованої плати округлюємо до двох міліметрів.

5.3 Розрахунок надійності схеми

Надійність - це властивість виробу виконувати усі задані функції у визначених умовах експлуатації при збереженні значень основних параметрів у попередньо встановлених межах. Це фізічна властивість виробу, що залежить від кількості і якості елементів, що входять до нього, від умов, у яких воно експлуатується та від ряду інших причин.

Підвищення надійності одна з основних проблем, що стоїть перед конструкторами розробниками ПК.

Головним шляхом підвищення надійності ПК являеться підвищення надійності кожного елемента.

Дійсно чим більше елементів та звязків у ПК, тим більше ймовірності відмов.

Використання ІМС високого ступеня інтеграції дає можливість не тільки підвищити надійність пристроїв в ПК за рахунок компактних зєднань, але і за рахунок мікромініатюризації, але цей метод призводить до ускладнення структури ПК. Підвищує собі вартість апаратури та підвищує та ускладнює обслуговування ПК.

При проектуванні приладів необхідно враховувати наступні фактори:

1) кількість використаних елементів та деталей, вибір комплектуючих елементів повинен проводитись з урахуванням умов роботи виробу.

2) Режим роботи елементів та деталей повинні відповідати їх фізичним можливостям. Не повинні використовуватися режими більш тяжкі, чим ті, що вказані в технічній документації на деталі та елементи, які оберались при кострюванні даного виробу.

Надійність має наступні характеристики:

1) відмова

2) збої

3) інтенсивність відмов

4) безвідмовність

5) довго тривалість

6) зберегаємість

Відмовою ПК називається такий стан ПК при якому він не може виконувати хочаб один з заданих функцій на необхідному рівні, тобто один із параметрів невідповідає ТУ 425 00001

Відмови діляться на раптові (катастрофічні) та поступові.

Раптові відмови характеризуються різкою скачкообразною зміною параметрів або характеристикою технологічних дефектів. Потік раптових подій характеризується постійною щільністю, тобто кількість відмов, які припадають на заданий інтервал часу.

Поступові відмови характеризуються поступовою зміною параметрів і визначаються старінням елементів та деталей.

Збій - це раптова відмова, що призводить до короткочасних порушень функцій.

Безвідмовність - це властивість ПК зберігати працездатність протягом деякого часу указаного в ТУ.

Ремонтопридатність - це особливість ПК, що полягає у встановленні та заміні елементів під час технічному обслуговуванню. Попередній розрахунок надійності

Проводиться під час розробки схеми електричної принципової виробу і не включає в себе залежність навантаження елементів та монтажні з'єднання.

Таблиця 5.1 - Вхідні значення інтенсивності відмов елементів

Найменування елементів	Кількість елементів, шт.	Типи елемента	Інтенсивність відмов л0·10-8 1/год	? л0і·ni·10-8 1/год
1	2	3	4	5
Конденсатори	18	КМ-5а	15	270
Конденсатори	8	К50	5	40
Резистори	39	С2-23	8	312
Діоди	3	KД522Б	35	105
Діодний міст	1	DB101	0,5	0,5
Кварц	1	СS325-16.000	3,8	3,8
Трансформатор	1	CTC-A5110	3	3
Транзистори	1	КТ315Б	65	65
LCD дисплей	1	HSM1602H	3	3
Мікроконтролер	1	ATMEGA32	10	10
Динамічна головка	1	ЗГД-1	10	10
1	2	3	4	5
Вимикач кнопковий	5	П2К	0,02	0,1
Флеш-картка	1	Transcend SDC-flash 2gb	2	2
Порт	1	RS -232 DB-9	0,03	0,03
Мікросхема	1	MAX232	15	15
Операційний Підсилювач	1	LM358N	20	20
Підсилювач	1	LM386	25	25
Оптопара	1	PB181S-SOP4	8	8
Реле	1	РЭС10	14	14
Роз'ємне з'єднання	2	B2B-EH-A	0,03	0,06

Сумарна інтенсивність відмов:

ло= ?Ni• л_{0і ,} (5.37)

де Ni-кількість елементів і-того типу;

л_0і- середньостатистична інтенсивність відмов, 1/год.

ло=(270+40+312+105+0,5+3,8+3+65+3+10+10+0,1+2+0,03+15+20+25+8+14+0,06)Ч10^-8 = 9,4819Ч10^-6= 0,0000094819 1/год

Середній час напрацювання на відмову:

Т₀ = 1/ л, (5.38)

де л - інтенсивність відмов елементів, 1/год.

T₀=1/0,0000094819 = 105464,09 год.

Ймовірність безвідмовної роботи схеми протягом заданого часу:

P(t) = e^-лзагЧt, (5.39)

дел_заг - загальна інтенсивність відмов всіх елементів, 1/год.;

t - час роботи схеми, год.

Р_(t)0=1

Р_(t)1000=е^{-948,19·10(-8)·1000}=0,9905

Р_(t)2000=е^{-948,19·10(-8)·2000}=0,9810

Р_(t)3000=е^{-948,19·10(-8)·3000}=0,9715

Р_(t)4000=е^{-948,19·10(-8)·4000}=0,962

Р_(t)5000=е^{-948,19·10(-8)·5000}=0,9525

Р_(t)6000=е^{-948,19·10(-8)·6000}=0,9431

Р_(t)7000=е^{-948,19·10(-8)·7000}=0,9336

Р_(t)8000=е^{-948,19·10(-8)·8000}=0,9241

Таблиця 5.2 - Ймовірність безвідмовної роботи схеми

t/год	0	1000	2000	3000	4000	5000	6000	7000	8000
Р(t)	1	0,9905	0,9810	0,9715	0,962	0,9525	0,9431	0,9336	0,9241



Малюнок 5.23- Ймовірність безвідмовної роботи схеми за час t

Кінцевий розрахунок надійності

Кінцевий розрахунок надійності виробу виконується з урахуванням реальних режимів роботи елементів схеми після випробувань макетів та збіркових одиниць виробу або після ретельного розрахунку схеми з урахуванням отворів, провідників та ламелей.

Кінцевий розрахунок надійності виробу базується на наступних принципах:

- відмова будь-якого елементу виробу приводить до відмови всього виробу;

- відмова елементів є подіями випадковими і незалежними;

- інтенсивність відмов всіх елементів залежить від часу, тобто відбувається старіння елементів;

- справедливий експоненціальний закон розподілення відмов.

Таблиця 5.3 - Інтенсивність відмов радіоелементів

Назва елементу	Позначен- ня у схемі	Кіл. ел., n	Інтенсивність відмов л0Е 10-8, 1/год.	Темпе- ратура, °С	Поправний коефіцієнт б1	Поправний коефіцієнт б2	Добуток л0ере = л0ЕЧnЧб1Чб2
Конденсатори М-5а	С	18	15	25	1	0,3	81
Конденсатори К50	С	8	5	25	1	0,3	12
Резистори С2-23	R	39	8	25	1	0,3	93,6
Діоди KД522Б	VD	3	35	25	1	0,3	31,5
КварцСS325-16.000	Q	1	3,8	25	1	0,3	1,14
Трансформатор CTC-A5110	T	1	3	25	1	0,3	0,9
Транзистори КТ315Б	VT	1	65	25	1	0,3	19,5
Динамічна головка ЗГД-1	BA	1	10	25	1	0,3	3
Вимикач кнопковий П2К	S	5	0,02	25	1	0,3	0,03
Реле РЭС10	K	1	14	25	1	0,3	4,2
Оптопара PB181S	U	1	8	25	1	0,3	2,4

Інтенсивність відмов радіоелементів визначається за формулою:

л_0ере = л_0ЕЧnЧб₁Чб₂, (5.40)

де л_0Е - середня інтенсивність відмов радіоелемента, 1/год;

n - кількість радіоелементів даного типу, шт;

б₁ - коефіцієнт впливу навантаження в залежності від температури;

б₂ - коефіцієнт впливу тиску і вологості в залежності від температури.

Сумарна інтенсивність відмов дорівнює:

л_{0ере.заг.} = ? л_0ере, (5.41)

л_{0ере.заг.} = 81+12+93,6+31,5+1,14+0,9+19,5+3+0,03+4,2+2,4=249,27/год

Таблиця 5.4 - Інтенсивність відмов ІМС

Назва елементів	Інтенсивність відмов л0І 10-8, 1/год.	Коефіцієнт умов експлуатації К1	Коефіцієнт проведення заходів підвищення надійності Кn	Інтенсивність відмов з урахуванням коефіцієнтів впливу лЕ = л0ІЧК1ЧКnЧ10-8, 1/год.	Кіл., n	Добуток л0імс = лЕЧnЧ10-6, 1/год.
1	2	3	4	5	6	7
Діодний міст DB101	0,15	1	0,4	02	1	02
LCD дисплей HSM1602H	3	1	0,4	1,2	1	1,2
Мікроконтролер ATMEGA32	10	1	0,4	40	1	40
Флеш-картка Transcend SDC-flash 2gb	2	1	0,4	0,8	1	0,8
Порт RS -232 DB-9	0,03	1	0,4	0,012	1	0,012
Мікросхема MAX232	15	1	0,4	6	1	6
Операційний Підсилювач LM358N	20	1	0,4	8	1	8
1	2	3	4	5	6	7
Підсилювач LM386	25	1	0,4	10	1	10
Роз'ємне з'єднання B2B-EH-A	0,03	1	0,4	0,012	2	0,024
Друковані провідники	0,02	-	-	-	286	5,72
Контактна поверхня	0,03	-	-	-	67	2,01
Отвори	0,03	-	-	-	310	9,3

Інтенсивність відмов для ІМС:

л_Е = л_0ІЧК₁ЧК_n, (5.42)

дел_0І - інтенсивність відмов ІМС при нормальних умовах експлуатації, 1/год;

К₁ - коефіцієнт, який враховує умови експлуатації;

К_n - коефіцієнт, який враховує проведення заходів по підвищенню надійності.

Загальна інтенсивність відмов ІМС:

л_імс = Ул_0імс, (5.43)

дел_0імс - інтенсивність відмов всіх ІМС даного типу, 1/год.

л_імс = (0,2+1,2+40+0,8+0,012+6+8+10+0,024+5,72+2,01+9,3)*10^-8 = 83,266, 1/год.

Загальна інтенсивність відмов всіх елементів:

л_заг = л_імс+л_0ере, (5.44)

дел_імс - загальна інтенсивність відмов ІМС, 1/год.;

л_0ере - загальна інтенсивність відмов радіоелементів, 1/год.

л_заг = (249,27+83,266)Ч10^-8 = 332,536Ч10^-8 1/год.

Середній час наробки на відмову:

Т₀ = 1/ л_заг, (5.45)

дел_заг - загальна інтенсивність відмов всіх елементів, 1/год.

Т₀ = 1/332,536Ч10^-8 = 0,3Ч10^-6 год.

Ймовірність безвідмовної роботи схеми протягом заданого часу:

P(t) = e^-лзагЧt, (5.46)

дел_заг - загальна інтенсивність відмов всіх елементів, 1/год.;

t - час роботи схеми, год.

Р_(t)0=1

Р_(t)1000=е^{-332,536·10(-8)·1000}=0,996

Р_(t)2000=е^{-332,536·10(-8)·2000}=0,993

Р_(t)3000=е^{-332,536·10(-8)·3000}=0,99

Р_(t)4000=е^{-332,536·10(-8)·4000}=0,986

Р_(t)5000=е^{-332,536·10(-8)·5000}=0,983

Р_(t)6000=е^{-332,536·10(-8)·6000}=0,98

Р_(t)7000=е^{-332,536·10(-8)·7000}=0,976

Р_(t)8000=е^{-332,536·10(-8)·8000}=0,973

Таблиця 5.5 - Ймовірність безвідмовної роботи схеми

t/год	0	1000	2000	3000	4000	5000	6000	7000	8000
Р(t)	1	0,996	0,993	0,99	0,986	0,983	0,98	0,976	0,973

Малюнок 5.24 - Ймовірність безвідмовної роботи схеми за час t

Коефіцієнт готовності схеми до роботи:

К_г = Т₀/(Т₀+Т_в), (5.47)

де Т₀ - середній час наробки ка відмову, год;

Т_в - час на відновлення несправного блоку, год.

К_г = 0,3Ч10^-6/(0,3Ч10^-6+20) = 0,014

Коефіцієнт технічного використання блоку:

К_тв = Т₀/(Т₀+Т_в+Т_пр), (5.48)

де Т_пр - час на профілактику, год.

К_тв = 0,3Ч10^-6/(0,3Ч10^-6+20+6) = 0,011

Даний розрахунок показує, що блок має високу надійність технічного використання, тобто свідчить про те, що блок працює надійно.

5.3 Розрахунок технологічності блоку

Під технологічністю конструкції розуміється таке поєднання конструктивно-технологічних вимог, яке забезпечує найбільш просте та економічне виробництво виробів при дотриманні всіх технічних та експлуатаційних рішень.

Характер відпрацювання конструкції на технологічність залежить не тільки від стадії проектування, але й від виду виробництва та об'єму випуску, типу та призначення виробу, методів виготовлення, прогресивності обладнання та оснастки.

Таблиця 5.6 -- Вихідні дані

№пп	Назва вихідних даних	Умовне позначення	Дані
1	Кількість мікросхем	НІМС	10
2	Кількість радіоелементів	НЕРЕ	79
3	Кількість монтажних з'єднань	НМ	286
4	Кількість монтажних з'єднань,що виконуються автоматизовано	НАМ	286
5	Кількість елементів,підготовка до монтажу виконується атоматизованими методами	НАІМС	89
6	Кількість операцій контролю і наладки	НКН	4
7	Кількість операцій автоматизованого контролю і наладки	НАКН	3
8	Кількість типів елементів	НТЕ	20
9	Кількість типів оригінальних елементів	HТОЕ	0
10	Кількість конструктивних деталей	D	1
11	Конструктивні деталі виготовлені прогресивними методами	DПР	0

Визначаємо власні показники:

-- Коефіцієнт використання мікросхем:

К_імс=Н_імс/(Н_імс+Н_ере), (5.49)

К_імс=10/(10+79)=0,11

-- Коефіцієнт автоматизації елементів монтажних робіт:

К_ам=Н_ам/Н_м, (5.50)

К_ам=286/286=1

Коефіцієнт механізації і автоматизації підготовки елементів до мотажу:

К_мпел= Н_аімс/(Н_ере+Н_імс), (5.51)

К_мпел=89/(79+10)=1

-- Коефіцієнт автоматизації контролю і наладки:

К_акн=Н_акн/Н_кн, (5.52)

К_накн=3/4=0,75

— Коефіціїнт повторюваності:

К_повт=1-(Н_те/(Н_ере+Н_імс)), (5.53)

К_повт=1-(20/(79+10))=0,77

— Коефіцієнт використання:

К_вик=1-(Н_тое/Н_те), (5.54)

К_вик=1-(0/20)=1

Коефіцієнт формоутворення:

К_ф=D_пр/D, (5.55)

К_ф=0/1=0

5.4 Розрахунок технологічності

Таблиця 5.7 -- Власні (часні) показники

№пп	Назва	Формула	Кі	ці	Кі*ці
1	Кімс	Кімс=Німс/(Німс+Нере)	0,11	1	0,11
2	Кам	Кам=Нам/Нм	1	1	1
3	Кмпел	Кмпел=/ Напімс/(Нере+Німс)	1	0,75	0,75
4	Какм	Какн=Накн/Нкн	0,75	0,5	0,375
5	Кповт	Кповт=1-(Нтел/(Нере+Німс))	0,77	0,31	0,24
6	Квик	Квик=1-(Нтоел/Нтел)	1	0,187	0,187

Подобные документы

• Конструкції та сфера застосування GSIC, Т2С САР, ТА-60, ТА-65

  Склад телефонних апаратів, призначених для роботи в телефонних мережах. Конструкція муфти GSIC гелевого типу для герметизації коннектора антени, етапи монтажу. Механічна тупикова муфта Т2С САР: послідовність монтажу. Опис телефонних апаратів ТА-60, ТА-65.
  
  курсовая работа [4,5 M], добавлен 02.11.2012
  

• Побудова і принцип роботи телефонних апаратів

  Функціональна та структурна схеми телефонного апарату, принцип його роботи. Внутрішня структура інтегральної схеми DTMF-номеронабирача. Електронні розмовні схеми: підсилювачі мікрофона (At) і підсилювач телефону (Аг). Телефони з голосним зв'язком.
  
  контрольная работа [90,2 K], добавлен 21.02.2011
  

• Джерела живлення телекомунікаційних пристроїв телефонних станцій

  Корекція коефіцієнта потужності. Структурна схема електропостачання передавального радіоцентра. Електроживлення автоматичних телефонних станцій: система електроживлення ПС-60/48 У, блок індикації й сигналізації, пристрій захисту акумуляторної батареї.
  
  курсовая работа [822,8 K], добавлен 13.07.2013
  

• Проектування керуючих автоматів на мікроконтролерах

  Функції та система команд мікроконтролера PIC16F84A, його технічні характеристики й організація пам'яті. Розробка керуючого автомату на мікроконтролері для пристрою світлових ефектів, побудова його електричної схеми та створення програмного забезпечення.
  
  курсовая работа [255,0 K], добавлен 03.12.2013
  

• Побудова оптимізованої програми оцінювання технічного стану електроенцефалографів серії "Експерт"

  Технічні характеристики і аналіз принципів функціонування електроенцефалографів. Можливі режими і умови експлуатації приладу, типові несправності та способи їх усунення. Електрична принципова, функціональна і структурна схеми, рівень контролепридатності.
  
  курсовая работа [490,3 K], добавлен 30.01.2014
  

• Підсилювач підмодулятора радіомовного передавача

  Методи розробки структурної схеми пристрою. Вибір схеми підсилювача потужності та типу транзисторів. Розрахунок співвідношення сигнал-шум та частотних спотворень каскадів. Розробка блоку живлення та структурної схеми пристрою на інтегральних мікросхемах.
  
  курсовая работа [603,3 K], добавлен 14.10.2010
  

• Акустичний мікшерний пульт

  Аналіз електричної схеми мікшера. Опис функціональної, структурної та електричної принципіальної схеми пристрою. Розробка та обґрунтування конструкції пристрою. Розрахунок віброміцності та удароміцності друкованої плати. Аналіз технологічності пристрою.
  
  дипломная работа [2,3 M], добавлен 12.12.2010
  

• Пристрій контролю відходу гіроскопа ГА-6 курсової системи БСФК-4

  Призначення бортової системи формування курсу, її технічні дані і режим роботи. Структурна схема каналу формування приведеного курсу. Аналіз похибки трансформаторної синхронної передачі осі гіроскопа. Визначення методу виміру сигналу, надійності пристрою.
  
  дипломная работа [697,7 K], добавлен 21.04.2011
  

• Передавальний пристрій одноволоконної оптичної мережі

  Принципи побудови й основні особливості волоконнооптичних систем передачі в міських телефонних мережах. Загальні розуміння з розрахунку принципової схеми пристрою. Методи побудови структурних схем оптичних систем передачі. Розрахунок ємностей фільтрів.
  
  курсовая работа [251,0 K], добавлен 15.03.2014
  

• Захист інформації в телефонних лініях

  Принцип роботи телефонного апарата, основні елементи та їх взаємодія. Засоби захисту телефонної лінії від несанкціонованого використання, їх різновиди, характеристика та відмінні риси. Апаратура для активного захисту інформації в телефонних лініях.
  
  реферат [17,4 K], добавлен 26.04.2009
  

• Проектування пристрою пожежної сигналізації

  Визначення температури в приміщенні, аналіз на задимленість та своєчасна подача сигналів. Структурна схема пристрою, обґрунтування достатності апаратних засобів та програмних ресурсів. Принципова схема пристрою та схема підключення цифрового датчика.
  
  курсовая работа [1,8 M], добавлен 18.09.2010
  

• Пристрій множення

  Причини для розробки цифрових пристроїв обробки інформації, їх призначення і область застосування. Блок-схема алгоритму роботи. Розробка функціональної схеми пристрою та принципової схеми обчислювального блока. Виконання операції в заданій розрядності.
  
  курсовая работа [691,7 K], добавлен 29.09.2011
  

• Автомобільний охоронний сигналізатор на мікроконтролері

  Розробка системи автомобільного охоронного сигналізатора на мікроконтролері PIC16F84A. Технічні характеристики сигналізатора, принцип роботи на транзисторах. Розробка структурної та функціональної схеми. Опис принципу дії. Електричні розрахунки.
  
  курсовая работа [1,1 M], добавлен 26.01.2009
  

• Мікропроцесорний пристрій збору, обробки та відображення інформації

  Розробка мікропроцесорного пристрою збору, обробки та відображення інформації, його структурна та принципова електрична схема. Вибір та характеристики диференційного підсилювача, мікроконтролера, цифро-аналогового перетворювача, індикаторного модуля.
  
  курсовая работа [489,6 K], добавлен 18.11.2011
  

• Схемотехнічна реалізація модемів для телефонних ліній

  Склад та призначення елементів схеми типового зовнішнього модему. Основні функції модемних схем, способи їх забезпечення, особливості і недоліки. Призначення контактів поширених з'єднувачів канального стику. Основні функції модемного контролера.
  
  контрольная работа [92,2 K], добавлен 15.01.2011
  

• Розробка конструкції акустичної системи

  Призначення і склад акустичної системи, її електрична принципова схема, принцип дії і умови експлуатації. Розробка додаткових технічних вимог до конструкції ЕА. Конструктивно-технологічний розрахунок друкованої плати та трасування друкованого монтажу.
  
  дипломная работа [1,7 M], добавлен 05.07.2010
  

• Офісні телефонні станції

  Загальна характеристика, призначення, класифікація і склад офісних автоматизованих телефонних станцій, основні переваги їх використання, види обладнання, технічні характеристики, особливості сервісних можливостей та сруктурна схема міні-АТС К-16010.
  
  реферат [41,8 K], добавлен 15.01.2011
  

• Мікропроцесорна система обробки даних

  Структурна схема пристрою. Умовне графічне позначення мікроконтроллера ATmega. Схема підключення процесорного блоку. Призначення цифро-аналогового перетворювача. Розрахунок електричних навантажень на лінії мікросхем. Програма ініціалізації інтерфейсу.
  
  курсовая работа [1,6 M], добавлен 31.05.2013
  

• Розробка синхронізатора зондувальних імпульсів

  Загальний огляд схем тактових генераторів. Вибір, обґрунтування й опис роботи функціональної схеми синхронізатора зондувальних імпульсів, розрахунок його принципової схеми. Мета і призначення приладу, визначення його собівартості та витрат на розробку.
  
  дипломная работа [1014,2 K], добавлен 11.06.2012
  

• Обґрунтування й вибір функціональної схеми пристрою

  Обґрунтування й вибір функціональної схеми генератора коливань. Вибір і розрахунок принципових схем його вузлів. Моделювання роботи функціональних вузлів електронного пристрою на ЕОМ. Відповідність характеристик і параметрів пристрою технічним вимогам.
  
  курсовая работа [79,7 K], добавлен 15.12.2010
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам