Християнська Церква та релігійне життя у візантійському Херсоні (VI–X ст.)

Розвиток паломництва суттєво вплинув на духовне, культурне і економічне життя. Значного поширення набули вторинні реліквії-оберіги у вигляді євлогій, ампул зі святою водою, освячених хрестиків, та ін. За сприянням високопоставлених ієрархів християнської Церкви в Херсоні вже з VI ст. складається своя легендарна історія, що включила перекази про місцевих мучеників і святих: Свв. Климента Римського, Василея, Еферія, Євгенія, Елпідія, Агафодора, Капітона, Мартіна. В той же час поширюються культи святих, що проникли сюди з інших регіонів імперії. У релігійне життя міцно входить паломництво, а саме місто перетворилося на паломницький центр, що було дуже важливо для статусу міста і оформлення його сакрального поля в уявленні ромеїв.

Період VIII - першої половини IX ст. став в деякому розумінні переломним. Саме у цей період, визначуваний деякими дослідниками як “творчий”, сформувалися основні елементи християнських таїнств, упорядкувалося і уніфікувалося богослужіння (наприклад, в Літургії як самостійна частина виділилася проскомідія). Разом з тим почався процес відсторонення віруючих від активної участі в службі, що особливо проявилося у таїнстві Євхаристії, в богослужінні більше не використовувалися приношення віруючих. Зміни в літургіці відбилися і на зовнішньому вигляді християнських храмів Херсона, ускладнилися їх вівтарні частини, хрещення немовлят привело до поступового відмирання інституту оголошення, зменшилися розміри стаціонарних купелей, почали використовуватися переносні купелі. Баптистерії в основному були не процесійними, а складалися з одного приміщення.

У богослужінні другої половини IX - початку X ст. відбуваються необоротні процеси, пов'язані з формалізацією релігійної свідомості городян. До цього часу сформувалися основні сакральні ділянки міста, де знаходилися храмові комплекси. В рамках такого комплексу могли здійснюватися практично всі обряди від хрещення новонародженого до відспівування і поховання померлого. Християнська Церква остаточно набула форми одного з громадських інститутів Візантійської імперії і міцно увійшла до всіх сфер життя херсонського суспільства.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

Статті у фахових виданнях:

Гринченко А. В. О строительстве храма св.Владимира в Херсонесе и месте крещения киевского князя / А. В. Гринченко // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії: Збірник наукових праць. - Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2006. - Вип. 8. - С. 141 - 146.

Латышева А. В. О перенесении мощей как элементе литургической жизни византийского Херсона / А. В. Латышева // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. - 2006. - № 728: Історія. - Вип. 38. - С. 105 - 114.

Латишева О. В. Мартирії візантійського Херсона (VI - X ст.) / О. В. Латишева // Збірник наукових праць. Серія «Історія та географія» Харк. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди - Харків: Майдан, 2008. - Вип. 29-30. - С. 117 - 119.

Латышева А. В. Мемориальный и мартириальный культ в византийском Херсоне /А. В. Латышева // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. - 2008. - № 816: Історія. - Вип. 40. - С. 30 - 37.

Статті у наукових збірниках:

Латышева А. В. Феномен паломничества на примере византийских памятников Херсона / А. В. Латышева // Европа: Международный альманах. Вып. V / Ред. колл.: С. В. Кондратьев (отв.ред.) и др. - Тюмень: Мандр и Ка, 2005. - С. 15 - 25.

Латышева А. В. К вопросу о положении херсонской епархии в Византийской империи / А. В. Латышева // Иресиона. Античный мир и его наследие. - Белгород, 2006. - С. 74 - 83.

Латышева А. В. К типологии культовых зданий византийского Херсона (VI - X вв.) / А. В. Латышева // Сіверщина в контексті історії України. - Суми, 2007. - С. 40-44.

Матеріали конференцій та тези доповідей:

Гринченко А. В. Херсонесские стациональные шествия как особенность византийского богослужения / А. В. Гринченко // Проблемы истории и археологии Украины. Материалы V Международной научной конференции (Харьков, 4-6 ноября 2004 г.). - Харьков: НМЦ “МД”, 2004. - С.75 - 76.

Латышева А. В. Культ воды в сакральной жизни византийского Херсона (VI-IX вв.) / А. В. Латышева // Боспор Киммерийский и варварский мир в период античности и средневековья. Периоды дестабилизации и катастроф. VI Боспорские чтения. - Керчь, 2005. - С. 167-171.

Латышева А. В. О стациональных шествиях в византийском Херсоне / А. В. Латышева // Наука і освіта 2005. Матеріали VIII Міжнародної науково-практичної конференції. - Т. 19. Загальна історія. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. - С. 26 - 29.

Латышева А. В. Освящение воды в византийском Херсоне (VI-IX вв.) / А. В. Латышева // Проблеми дослідження пам'яток Східної України. - Луганськ, 2005. - С. 144-146.

Латышева А. В. Паломничество в топографии византийского Херсона / А. В. Латышева // Культ святых мест в древних и современных религиях. VII Международная Крымская конференция по религиоведению 16-20 мая 2005 г. Тезисы докладов и сообщений. - Севастополь, 2005. - С. 29 - 30.

Латышева А. В. К реконструкции обряда крещения в раннесредневековом Херсоне / А. В. Латышева // Проблемы теологии: Вып. 3: Материалы третьей международной богословской научно-практической конференции. - Екатеринбург: Рос. гос. проф.-пед. ун-т, 2006. - Ч. 1. - С.159 - 172.

Латышева А. В. О назначении монетных закладов в византийских храмах Херсона / А. В. Латышева // Религиозное мировоззрение в древнем и современном обществах: праздники и будни. Тезисы докладов и сообщений VIII Международной Крымской конференции по религиоведению (Севастополь 15-20.05.2006). - Севастополь, 2006. - С. 35.

Латышева А. В. Традиция перенесения мощей в культе святых византийского Херсона / А. В. Латышева // Иосафовские чтения. Материалы III Международной научно-практической конференции. - Белгород, 2006. - С. 206 - 212.

Латышева А.В. К вопросу об архитектурно-литургической реконструкции базилики №7 в Херсонесе / А. В. Латышева // Небесные патроны и земные служители культа. Тезисы докладов и сообщений IХ Международной Крымской конференции по религиоведению (Севастополь 16-19.05.2007). - Севастополь, 2007. - С. 34.

Латышева А. В. Об истории изучения Церкви византийского Херсона в XIX в. / А. В. Латышева // Мир Византии: материалы международного научного семинара. - Белгород: Изд-во БелГУ, 2007. - С. 176 - 182.

Латышева А. В. Особенности архитектурно-литургической реконструкции базилик византийского Херсона / А. В. Латышева // Кондаковские чтения II. Проблемы культурно-исторических эпох. - Белгород: Изд-во БелГУ, 2008. - С. 259 - 265.

Анотація

Латишева О. В. Християнська Церква та релігійне життя у візантійському Херсоні (VI - X ст.) - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.02 - всесвітня історія. - Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна. - Харків, 2009.

У дисертації вперше із залученням широкого кола джерел здійснено комплексне дослідження християнської Церкви та релігійного життя у візантійському Херсоні VI - X ст. Зроблено історіографічний огляд основних проблем вивчення цього періоду історії Херсона. Встановлено структуру християнської Церкви і місце, яке займала Херсонська кафедра на протязі VI - X ст. Визначається соціальний склад і чисельність херсонського духівництва в раннє середньовіччя. Значна увага приділяється опису і класифікації культових архітектурних пам'яток і розгляду особливостей реконструкції основних типів сакральної архітектури. Враховуючи літургійні особливості храмів і дані письмових і археологічних джерел Херсона, розглядається ранньовізантійське богослужіння в храмі і просто неба. У роботі окремо досліджено культи святих мощів, вторинних реліквій і святих мучеників в Херсоні, а також на прикладі херсонських матеріалів виділено відмінності меморіального та мартиріального культів.

Значну увагу приділено особливостям і специфіці релігійних обрядів Херсона на прикладі таїнств хрещення, миропомазання, постригу, водосвяття, єлеосвячення і чину поховання.

Ключові слова: Візантія, Церква, Херсон, Літургія, таїнство, культ, сакральна архітектура.

Аннотация

Латышева А. В. Христианская Церковь и религиозная жизнь в византийском Херсоне (VI - X вв.) - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.02 - всемирная история. - Харьковский национальный университет имени В. Н. Каразина. - Харьков, 2009.

В работе впервые было проведено комплексное исследование истории христианской Церкви и религиозной жизни в византийском Херсоне VI - X вв. Проанализирована историографическая традиция и выяснена историографическая ситуация в изучении христианской Церкви раннесредневекового Херсона. В диссертации на основе изучения широкого комплекса источников и научной литературы анализируется структура христианской Церкви и место, которое занимала Херсонская кафедра в течение VI-X вв. Сделана попытка установить состав и численность херсонского духовенства в раннее средневековье. Значительное внимание уделяется описанию и классификации культовых архитектурных памятников и рассмотрению особенностей реконструкции основных типов сакральной христианской архитектуры. Учитывая литургические особенности храмов и данные письменных и археологических источников Херсона, рассматривается ранневизантийское богослужение в храме и под открытым небом. В работе отдельно исследованы культы святых мощей, вторичных реликвий и святых мучеников в Херсоне, а также на примере херсонских материалов выделены отличия мемориального и мартириального культов. Подтвержден тезис, о связи функции и формы культовых сооружений: для отправления евхаристического культа возводились базиликальные храмы, а для мемориев, мартириев и крещален избирался преимущественно центрический тип здания. Однако в течение VIII-IX вв. постепенно исчезло изначально строгое функциональное разделение, что проявилось в постройке дополнительных помещений, в основном в восточной части храма. Это позволило проводить в одном здании весь комплекс христианских обрядов и ритуалов.

Значительное внимание уделяется богослужению под открытым небом и связанным с ним стациональным шествиям и процессиям с мощами. Эти формы богослужения и почитания святынь были характерны исключительно для раннесредневекового византийского богослужения.

С полной уверенностью можно говорить о полноценности и самодостаточности литургической жизни в рамках городского пространства, что достигалось благодаря наличию епископской кафедры, храмовой инфраструктуры, согласию церковной и светской власти, прямым доказательством чего стало активное строительство культовых сооружений во второй половине VI-VII вв, участии в возрождении почитания местных святынь, святых мучеников и т. д. Благодаря моделированию в исследовании представлен принцип наглядности, что позволят лучше представить храмы и церкви, которые составляли единое богослужебное пространство города. При содействии высокопоставленных иерархов христианской Церкви в Херсоне уже с VI в. складывается своя легендарная история, включившая предания о местных мучениках и святых. В то же время распространяются культы святых, проникших сюда из других регионов империи. В религиозную жизнь прочно входит паломничество, а сам город первращается в его центр. К Х в. христианская Церковь окончательно приняла форму одного из общественных институтов Византийской империи и прочно вошла во все сферы жизни херсонского общества.

• Ключевые слова: Византия, Церковь, Херсон, Литургия, таинство, культ, сакральная архитектура.

Annotation

Latisheva O. V. Christian Church and Religious Life in Byzantium Kherson (VI - X centuries). - Manuscript.

Thesis to obtaining a scientific degree of a Candidate of Historical Sciences, Speciality 07.00.02 - World history. - V. N. Karazin Kharkiv National University. - Kharkіv, 2009.

In the dissertation on the basis of studying a wide complex of sources and the scientific literature the Christian Church and religious life of Byzantium Kherson VI-X centures are analyzed. It is fulfilled the historiographical review of studying basic problems of this period in the history of Kherson. The structure of christian Church and the place which was occupied by the Kherson department during the VI - X centures are defined in the thesis. A social structure and quantity of the Kherson clergy in early dark ages is determined. Special attention is spared to the description and classification of buildings for public worship and to the main features of reconstruction of basic types of sacral architecture. The early Byzantine rite in a temple and outdoors is examined, according to liturgical features of temples and writing materials of archaeological sources of Kherson. The cults of holy relicts, secondary relicts and sainted martyrs in Kherson are separately investigated in the work. On the example of Kherson's materials the differences between memorial and martyrium cults are marked out.

Considerable attention is payed to features and specific of liturgical rites of Kherson on the example of the оffice of Baptism, Chrismation, оffice of consecration of myrth oil and water, and obsequial rites.

Keywords: Byzantium, Church, Kherson, Liturgy, mystery, cult, sacral architecture.

Размещено на Allbest.ru