"За образом і подобою Божою": біблійні витоки ідеї особистості
Проблематизація персональної ідентичності. Постановка проблеми ідентичного як унікального, індивідуального, особистісного на межі ХХ-ХХІ ст. у всіх галузях гуманітарного знання. Окреслення нових обріїв сприйняття проблемного епіцентру саморефлексії "я".
| Рубрика | Религия и мифология |
| Вид | научная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 29.03.2017 |
| Размер файла | 75,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Таким чином, повнота буття особистості згідно з християнським вченням забезпечується особистісним спілкуванням з Богом людського «я», «яке іноді називають «глибинним я», або якось інакше. Там і знаходиться справжній суб'єкт всього, що відбувається в особистості, - це є «суб'єкт», особистість в основі» [12, с. 123]. Причому слід підкреслити, що весь зміст такого співробітництва (от>vєpY^a) визначається есхатологічною спрямованістю.
«Я» має своє антропологічне вираження, місце і особливе призначення в душевному і тілесному складі людини. Воно «не являється тотожним до всієї людини з усім змістом її життя», не дивлячись на те, що «будь-яка свідома душевна і фізична діяльність, як і вся їх сукупність, усвідомлюється, представляється, мислиться як дещо, притаманне цьому «я», як його вияв, стан, діяльність» [27, с. 330-331]. Таке розуміння людської особистості знаходить повне підтвердження у словах Вселенського Учителя: ««Я» - говориться про людину внутрішню. Те, що знаходиться зовні (мене), - це власне не «я», але воно «моє». «я» - це розумне начало душі» [1, с. 32]. В антропологічній побудові воно є суб'єктом, серцевиною та одночасно вершиною, оскільки володіє всім душевним і тілесним складом людини, являється основою життєдіяльності і несе відповідальність за неї. При цьому «я» залишається простим і єдиним при всіх своїх найбільш складних і різноманітних станах і актах, завжди одним і тим же, рівним і тотожним самому собі.
«Я» у властивій йому суб'єктивності наділене динамікою творчого пізнання, покликане пізнавати себе як мікрокосмос поступово і цілеспрямовано. «Самоусвідомлення приводить людину до думки, що в середині неї, в основі відображень минулої та сучасної дійсності, що знаходяться в ній постійно, в основі її сил і здібностей внутрішніх, знаходиться особливе начало, особлива субстанція, відмінна від тіла. Вона керує тілом і носить тіло як одяг» [27, с. 341].
Ідея «я» трансформується в ідею душі, в якій концентрується і об'єднується весь зміст внутрішнього життя як у формі відображення всього минулого життя, так і у формі можливостей або здатностей до різного роду внутрішніх дій, а «ідея тіла і його властивостей примикає тільки до образу душі, як другорядна частина асоціації, яка складає повну ідею «я» або особистості» [27, с. 341].
Такий напрямок руху особистості підкреслюється як вкрай важливий не тільки для самоосмислення «я», але і для реалізації творчого замислу про людину її Творця. «Найпрекраснішою і найважливішою із всіх наук безсумнівно являється самопізнання. Тому що, хто сам себе знає, той дійде до пізнання і Бога (1Ін. 3:2), той буде старатись Йому уподібнитись» [14, с. 213].
Ці обидва види пізнання нерозлучні між собою, причому одне передує іншому, а особистісне спілкування з Богом носить завжди пропорційно невизначений характер, не тільки в розумінні співвідношення досконалості особистості творіння і його Творця, але й в розумінні невстановленості величі і неосяжності Верховної Особистості. Через таку нескінченність людська особистість вічно рухається в безкрайньому просторі буття, набуває нових знань і відкриває тайни. У результаті людська особистість в якій мірі збагачується, в такій мірі бачить себе убогішою, оскільки кожна нова освоєна ділянка простору відповідно розширює за собою межі непізнаного. У контексті безкінечності людське «я» з усіма своїми «надбаннями» майже губиться, і «людина» звучить зовсім не гордо: «я червяк, а не чоловік, посміховище людське й погорда в народі», (Пс. 21:7) «я осмілився був говорити до Господа свого, я, порох та попіл» (Бут. 18:27).
Самопізнання націлюється на виявлення онтологічної суті людського «я», його могутності, його можливостей, його крил, але «все це залишається часто нерозкритим, не розвернутим - іноді люди лише відчувають в собі цю глибину, і їх емпіричне «я» є таким неадекватним цій таємничій глибині душі, що на цьому часто будують висновки, які ведуть до деперсоналізації людини» [12, с. 124]. Причину такого явища релігійно-філософський мислитель протоієрей Василь Зеньковський вбачає у відриві «останньої глибини індивідуальності від духовно-душевної індивідуальності» [12, с. 125], тобто у наслідку секуляризації філософського досвіду, що при відділенні від досвіду духовного втрачає христоцентричний характер, яким визначається достовірність всякого пізнання. «Всі труднощі у тлумаченні християнського вчення про людину пов'язані саме з недостатньою з'ясованістю поняття особистості, свідченням чого є той вражаючий факт, що в історії європейської філософії так слабо представлені системи персоналізму, що мотиви імперсоналізму, невідчуття усієї сили і глибини начала особистості є такими сильними у філософії християнських народів» [13, с. 64].
Для повноцінності процесу особистісного богоспілкування необхідна готовність, особлива налаштованість, відкритість людини до діалогу: «Не наближайся сюди! Здійми взуття своє з ніг своїх, бо те місце, на якому стоїш ти, земля це свята!» (Вих. 3:5) Іншими словами, можливість і якість особистісного спілкування тварного людського «я» з нетварним Божественним «Я» і в дохристиянський і в християнський періоди визначається ступенем розвитку богоподібності людської особистості.
Саме християнство стало релігією граничної конкретизації, в ньому Бог гранично близький до людей - «Слово стало плоттю і вселилося між нас» (Ін. 1:14), «Божественна Особистість поєднала в Собі нетварне буття Бога і тварне буття людини» [29, с. 11]. Христос є «посередник між Богом і людьми» (1 Тим. 2:5).
Таким чином, при визнанні необ'єктивованості «я», яка доводиться «від зворотного» всією класичною традицією філософствування, і при відкритті вичерпаності сформованих нею визначень «іншого», що здійснюється постнекласичною філософією, розв'язання проблеми персональної ідентичності переноситься у сферу взаємодії філософського та богословського дискурсів, оформлену в ході становлення персоналізму. Саме у ній завдяки синергії Божественного і людського раціональні засади особистісного самовизначення можуть возз'єднатися з його духовними джерелами, забезпечуючи пізнавально-діяльнісне саморозкриття людини як образу і подоби Божої.
Список використаних джерел
персональний ідентичність саморефлексія гуманітарний
1. Святитель Василий Великий. Беседа первая о сотворении человека / Святитель Василий Великий // Журнал Московской патриархии. - 1972. - № 1. - С. 30-38.
2. Архимандрит Евлогий (Пацан). Православное учение о роли разума на пути богопознания: дисс. ... канд. богословия / Архимандрит Евлогий (Пацан). - Киев: КДА, 2007. - 159 с.
3. Абушенко В.Л. Идентичность / В.Л. Абушенко // Энциклопедия постмодернизма [ред.-сост. Грицанов А.А., Можейко М.А.]. - Мн: Интерпрессервис. Книжный Дом, 2001. - С. 298-301.
4. Баткин Л.М. Итальянское возрождение: Проблемы и люди / Л.М. Баткин. - М.: РГГУ 1995. - 448 с.
5. Воробьева С.В. «Тотальность и бесконечное» Э. Левинаса / С.В. Воробьева // Энциклопедия постмодернизма [ред.-сост. Грицанов А.А., Можейко М.А.]. - Мн: Интерпрессервис. Книжный Дом, 2001. - С. 837-842.
6. Горных А.А., Грицанов А.А. Деконструкция / А.А. Горных, А.А. Грицанов // Энциклопедия постмодернизма [ред.-сост. Грицанов А.А., Можейко М.А.]. - Мн: Интерпрессервис. Книжный Дом, 2001. - С. 196-197.
7. Гуревич А.Я. Категории средневековой культуры / А.Я. Гуревич. - М.: Искусство, 1984. - 350 с.
8. Декарт Р. Сочинения. В 2 т. Т.2 / Р. Декарт. - М.: Мысль, 1994. - 633 с.
9. Деррида Ж. О грамматологии / Ж. Деррида. - М.: Ad Маіпет, 2000. - 540 с.
10. Доброхотов А.Л. Категория бытия в классической западноевропейской философии / А.Л. Доброхотов. - М.: Издательство Московского университета, 1986. - 248 с.
11. Жильсон Э. Избранное: Христианская философия / Э. Жильсон. - М.: Российская политическая энциклопедия, 2004. - 704 с.
12. Зеньковский В.В. Основы Христианской философии / В. Зеньковский. - М.: Институт Русской цивилизации, 2010. - 1066 с.
13. Зеньковский В.В. Проблемы воспитания в свете христианской антропологии / В.В. Зеньковский. - Клин: Фонд «Христианская жизнь», 2002. - 271 с.
14. Климент Александрийский. Педагог/ Климент Александрийский. - М.: Учебно-информационный экуменический центр ап. Павла, 1996. - 290 с.
15. Корелин М.С. Очерки итальянского Возрождения / М.С. Корелин. - М., 1896. - 372 с.
16. Лиотар Ж.-Ф. Состояние постмодерна / Ж.-Ф. Лиотар. - М.: Институт экспериментальной социологии, СПб.: Алетейя, 1998. - 160 с.
17. Лиотар Ж.-Ф. Постмодернистское состояние. Доклад о знании / Ж.-Ф. Лиотар // Философия эпохи постмодерна. - Мн: Красико-принт, 1996. - С. 140-158.
18. Макарий (Булгаков), митрополит Московский и Коломенский. Православно-догматическое богословие в 2-х томах. Т. 1 / Митрополит Московский и Коломенский Макарий (Булгаков). - М.: «Молодая гвардия», 1999. - 593 с.
19. Можейко М.А., Майборода Д.В. Другой / М.А. Можейко, Д.В. Майборода // Энциклопедия постмодернизма [ред.-сост. Грицанов А.А., Можейко М.А.]. - Мн: Интерпрессервис. Книжный Дом, 2001. - С. 250-252.
20. Назарчук А.В., Ю. Хабермас и К.-О. Апель: два подхода к обоснованию теории общества в современной немецкой философии [Электронный ресурс] / А.В. Назарчук // Русский филологический вестник. - 1998. - № 5. - Режим доступа: http://www.nazarchuk.com/ articles/article4.html.
21. Несмелов В.И. Наука о человеке / В.И. Несмелов. - СПб.: Общество памяти игумении Таисии, 2013. - 936 с.
22. Паскаль Б. Мысли / Б. Паскаль. - СПб.: Азбука-классика, 2005. - 335 с.
23. Пико делла Мирандола Дж. Речь о достоинстве человека / Дж. Пико делла Мирандола // История эстетики. Памятники мировой эстетической мысли в пяти томах. Т. 1. - М.: Искусство, 1962. - С. 506-514.
24. Преподобный Нил Синайский. Аскетические наставления преподобного Нила Синайского / Преподобный Нил Синайский // Добротолюбие: в 5 т. Т. 2. - М.: АНО «Развитие духовности, культуры и науки», 2004. - 944 с.
25. Преподобный Феодосий Киево-Печерский. Слово святаго Федосья игумена Печерьскаго монастыря о вЪре крестьянской і о латьіньскоі / Преподобный Феодосий Киево-Печерский // Литературное наследие Феодосия Печерского [авт. о. Еремин И.П.] / Труды отдела древнерусской литературы Института литературы Академии наук СССР Т.5. - М. - Л., 1947. - С. 158-184.
26. Пронякин В.И. К оценке интерпретативных перспектив нелинейных дискурсов / В.И. Пронякин // Вісник ДНУ. Серія: філософія, соціологія, політологія. - 2015. - № 1. - С. 11-16.
27. Снегирев В.А. Психология / В.А. Снегирев. - СПб.: Общество памяти игумении Таисии, 2008. - 768 с.
28. Толковая Библия или комментарий на все книги Св. Писания Ветхого и Нового Завета. В 3 ч. Ч. 1. Бытие - притчи Соломона / под ред. А.П. Лопухина. - СПб., 1904-1907. - 502 с.
29. Филарет (Вахромеев), митрополит Минский и Слуцкий. Православное учение о человеке / Митрополит Минский и Слуцкий Филарет (Вахромеев) // Православное учение о человеке. Избранные статьи. - М.-Клин: «Христианская жизнь», 2004. - С. 5-17.
30. Харламов А.В. Отчуждение человека в западноевропейской культуре (опыт социокультурного анализа постмодерна) / А.В. Харламов // Чуждое - Чужое - Наше. Наблюдения к проблеме взаимодействия культур. - Новосибирск: Издательство НГПУ, 2000. - С. 93-106.
31. Часослов. Русская Православная Церковь. - М.: Издательство Московской Патриархии, 2000. - 351 с.
32. Чурсанов С.А. Православный персонализм ХХ века как методологическая основа богословия и гуманитарных исследований в философии культуры: автореф. дисс. ... канд. филос. наук: 09.00.13 / С.А. Чурсанов. - М., 2007. - 20 с.
33. Ямпольская А.В. Идея бесконечного у Левинаса и Койре [Электронный ресурс] / А.В. Ямпольская // Вопросы философии. - 2009. - № 8. - Режим доступа: http://vphil.ru/index.php?option=com_ content&task=view&id=64&Itemid=52.
34. Clark, Stephen R.L. «How many Selves make me?» in D. Cockburn (Ed.) «Human Being». - Cambridge: Cambridge University Press, 1991.
35. Knudson A.C. The Philosophy of Personalism / A. C. Knudson. - New York: Abington, 1927. - 434 p.
36. Lйvinas E. Altйritй et transcendance / E. Lйvinas. - Fonfroide- le-Haut, 1995. - 185 p.
37. Lйvinas E. Аutrement que savoir / E. Lйvinas, Guy Petitdemange, Jacques Rolland. - Paris: Osiris, 1988. - 95 p.
38. Lйvinas E. Du Sacrй au Saint / E. Lйvinas. - Paris: Minuit, 1977. - 183 p.
39. Lйvinas E. En dйcouvrant l'existence avec Husserl et Heidegger / E. Lйvinas. - Paris: Vrin, 1949. - 336 p.
40. Lйvinas E. Thйorie de l'intuition dans la phйnomйnologie de Husserl / E. Lйvinas. - Paris: Alcan, 1930. - 223 p.
41. Levinas E. Totalite et infini: essai sur l'extйrioritй / E. Lйvinas. - Paris: Le Livre de Poche, 1990. - 346 p.
42. O'Neill J. The Poverty of Postmodernism / J. O'Neill. - London: Routledge, 1994. - 216 p.
43. Post-secular Philosophy: between Philisophy and Theology / ed.: Ph. Blond. - London: Routledge, 1998. - 392 p.
44. Sancti Thomae de Aquino. Summa Theologiae [Електронний ресурс] / Sancti Thomae de Aquino. - Textum Leoninum Romae. 1888. - Режим доступу: http://www.corpusthomisticum.org/sth0000.html.
45. Williams Th.D., Bengtsson J.O. Personalism [Електронний ресурс] / Th.D. Williams, J.O. Bengtsson. - Режим доступу: http:// plato.stanford.edu/entries/personalism/.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Предмет релігієзнавства та його знання. Вища розумна сила. Історія, філософія та осмислення релігії. Теологія. Різноманіття вірувань. Інтерпретація релігії у філософії релігії. Соціологія, психологія, феноменологія та географічні аспекти вивчення.
реферат [16,0 K], добавлен 09.08.2008Характеристика зв’язку перцепції церковного віровчення з різними факторами та сторонами громадського життя. Виявлення схильності до антропоморфного бачення. Співвідношення людської волі й божого промислу. Сприйняття інших догматично-канонічних норм.
практическая работа [132,6 K], добавлен 05.10.2017Аналіз основних підходів до осмислення постмодернізму, як культурної категорії. Характеристика історико-філософських джерел постмодернізму: аналітична натуралістична традиція, ідеї вільнодумства. Проблема релігії, теології у творчості постмодернізмів.
дипломная работа [120,6 K], добавлен 17.01.2010Походження та духовні джерела даосизму. Абсолютизація ідеї безсмертя. Особливості релігійного культу. Походження та духовні джерела конфуціанства. Релігійна концепція конфуціанства. Аспекти віровчення Конфуція. Проблеми моральної природи людини.
реферат [21,6 K], добавлен 09.08.2008Характеристика богословських поглядів архієпископа Канівського Василія (Богдашевського). Його глибоке знання Святого Писання та творів святих отців. Проповідницький та інші таланти архієпископа Василія у становленні православного богослів’я в Україні.
статья [27,5 K], добавлен 19.09.2017Визначення слова благодать. Біблійні основи вчення про благодать. Вчення Тома Аквінського. Благодать як доброзичливість, як дар, як вдячність. Благодать, що розглядається як незалежна від заслуг Христа, що вливається в дух людський, діючи на його совість.
реферат [24,5 K], добавлен 24.11.2015Визначення парадигмальних відношень між основними біблійними символами, доведення їх потужності у реалізації сакральних понять. Окреслення образно-асоціативного потенціалу старозаповітних і новозаповітних символів як деклараторів концепту краса.
статья [24,9 K], добавлен 18.12.2017Дослідження проблеми виникнення релігійних вірувань. Розгляд проблеми палеолітичних релігійних вірувань через дослідження явища палеолітичного мистецтва. Різні концепції установлення найпершої форми релігії та найхарактерніші відмінності між ними.
курсовая работа [55,4 K], добавлен 15.07.2009Дослідження православних таїнств - найважливіших культових подій: покаяння, хрещення, миропомазання, причастя, шлюб, єлеоосвячення. Окреслення походження та історичного розвитку таїнств, аналіз найголовніших моментів проведення та символіки таїнств.
курсовая работа [48,6 K], добавлен 17.01.2010Короткий нарис життя, етапи особистісного та творчого становлення великого китайського мислителя Конфуція. Головні принципи життя за Конфуцієм та їх обґрунтування, основи соціального порядку, морально-філософська модель побудови державної влади.
реферат [17,2 K], добавлен 08.10.2012Сутність християнського місіонерства, його витоки та мета, етапи розвитку, видатні представники. Російські імператори та їхнє ставлення до місіонерської діяльності. Українські православні місіонери в Поволзькій місії. Заснування Іркутської єпархії.
диссертация [181,4 K], добавлен 01.04.2009Витоки конфуціанства, його історичний розвиток. Основи віровчення і культу конфуціанства. Культ предків і норми сяо. Соціально-етичні погляди конфуціанства. Конфуціанство і легизм. Процес перетворення конфуціанства в офіційну доктрину китайської імперії.
реферат [37,1 K], добавлен 07.01.2009Витоки конфуціанства і його історичний розвиток. Основи віровчення і культу конфуціанства, сутність соціально-етичних поглядів. Конфуціанство і формування китайської національної культури. Форма в конфуціанському Китаї, шляхи регуляції суспільного життя.
доклад [36,3 K], добавлен 04.12.2010Теории античных и средневековых мыслителей. Каким образом мы знаем что-либо? Существо всегда озаряется напрямую от Создателя. Сущностная связь интеллекта с вечными архитипами и его способность созерцания. Свет всегда дается Богом.
творческая работа [34,2 K], добавлен 09.04.2007Дискусії між латинниками і візантійцями. Канони синоду в Трулло як джерело полеміки. Візантія—Рим: світ уявлень й ієрархії. Болгарське питання і забуті синоди. Протистояння між Римом і Царгородом. Вплив світської влади на церковну. Нова символіка Заходу.
реферат [78,5 K], добавлен 07.08.2017Сучасна релігійна ситуація в Україні. Актуальні проблеми української релігії. Міжцерковні конфлікти України. Зростання загальної кількості релігійно віруючих людей в Україні після проголошення державної незалежності. Церковно-державні відносини.
реферат [593,4 K], добавлен 21.08.2013Передумови, причини та наслідки хрещення Русі Князем Володимиром у 988 р. Процес примусового впровадження християнства, яке супроводжувалося насиллям, але в той самий час відіграло надзвичайно важливу роль в подальшому розвитку всіх слов’янських народів.
реферат [25,0 K], добавлен 21.11.2011Виникнення та характерні риси християнства, його розкіл. Православ'я як основна конфесія слов'янських народів, основи віросповідання, обряди та свята. Відмінності католіцизму, формування протестантизму, християнські секти. Уніатська церква в Україні.
реферат [23,8 K], добавлен 25.06.2010Основы мусульманской религии. Величие бога - Аллаха. Мечеть (масджид). Священная книга ислама - Коран. Связь с традиционным образом жизни. Экономические регуляторы справедливости внутри исламской общины.
реферат [11,8 K], добавлен 16.10.2002Библейское основание для хвалы. Одержание победы израильтянами над врагами посредством восхваления Бога. Испытание верности людей к Всевышнему. Смятение вражеских армий Всевышним таким образом, что они повернулись и перебили друг друга своими руками.
реферат [15,9 K], добавлен 13.04.2014
