Кондак на Вознесіння як зразок гимнографічного жанру: богословсько-поетичний контекст

Кондаки св. Романа Солодкопівця послужили творчим прототипом для найкращих зразків іншого гимнографічного жанру, що прийшов їм на зміну - канону і мали безпосередній вплив на творення деяких з них. За словами Н. Д. Успенського: “Через сто років після смерті св. Романа, його наслідував преп. Андрій Критський: 4-та пісня його Великого канону написана під безпосереднім впливом кукуліону поеми св. Романа на розп'яття Христа Душе моя, душе моя, а сам цей кукуліон зайняв місце в каноні після 6-ї пісні як кондак. В ІХ столітті преп. Теофан Начертаний (бл. 850), наслідуючи св. Романа, написав канон на Благовіщення у формі діалогу архангела Гавриїла і Богородиці. В Х столітті [Симеон] Метафраст переклав поему св. Романа Марія біля Хреста у форму канону, котрий і тепер читають у Велику П'ятницю на Повечір'ї і котрий відомий як канон Плач Богородиці” [8, с. 280]. Окрім цього, за словами І. Карабінова, тропарі багатьох інших канонів “укладені під безсумнівним впливом кондаків св. Романа” [3, с. 133]. Імовірних причин того, що кондак був поступово замінений каноном, існує кілька. Зокрема, Н. Д. Успенський, повторюючи думку західного дослідника гимнографічного жанру кондака - кардинала Хуана Батісти Пітри (J. B. Pitra), говорить, що “всі автори канонів VIII-ІХ століть - монахи, і всі вони були захисниками іконопочитання. VIII-Х століття - час занепаду духовної культури Візантії, і іконоборство було знаменням часу цієї епохи. Гимнографам було не до елегантності і вишуканості їх творінь. Канон як форма витвору, де окремі строфи - тропарі позбавлені єдності, властивої кондакам, об' єднані лише сюжетом біблійної пісні і лише відносною мірою, був більш доступним як для самих гимнографів, так і для слухачів їх творів. Крім цього, канон як хвалебна пісня торжествуючого та есхатологічного характеру краще відповідав настрою самих гимнографів, що творили в умовах загроз, переслідувань, заслань і смерті, ніж кондак, з його гомілетико-розповідним змістом” [8, с. 281]. Натомість, Ігон Уелеш (E. Wellesz) висунув “музичну” теорію, суть якої зводиться до того, що витісненню кондаків з богослужбового вжитку сприяла поява, у тому часі, мелодичного співу. Тому, до VIII-Х століття церковний спів зазнав своєрідної “мелодійної” метаморфози, коли напівспівані інтонації почали набувати набагато складнішого, у гармонійному відношенні, звучання, що іноді доповнювали мелізми, і Церква “змістила акцент зі слів на музику”. Іншими словами, більш примітивні мелодії (можливо навіть речитатив) кондаків стали нецікавими, у порівнянні з мелодичною основою нового жанру - канону, а співати кондаки у новий спосіб було важко через їхню складну метричну структуру [23, р. 199-202].

Кондак - це один з найкращих зразків гимнографічної творчості, що увібрав у себе досвід богоспілкування багатьох поколінь християн. У ньому широко використовується біблійний матеріал і екзегеза, що містить у собі рефлексію богомислення Церкви, яка, почавши від апостольської кериґми, резонує у святоотцівській думці і догматичних твердженнях Соборів. При цьому кондак, завдяки респонсоріальному співу - один з яскравих прикладів діалогічного характеру християнського богослужіння, а це те, чого, імовірно, бракує у сучасному богослужінні. Більшість вірних є відокремленими від того життєдайного простору, якою є молитва спільноти, і є лише пасивними слухачами. І хоча кондак, у своєму цілісному вигляді справді зник з нашого богослужбового вжитку (виняток - Чин ієрейського похорону), проте його “гимнографічний потенціал” міг би бути доброю спробою повернути сучасну людину у діалогічний вимір молитви спільноти. Віддаленим прикладом того, якою могла б бути “кондакальна” Утреня, може бути, до прикладу, Акафістова Субота. Зокрема, кондак Вознесіння - це літургійна поема, що в поетичний спосіб оспівує цю подію і її значення в історії спасіння. Окрім цього, кондак передає емоційну картину події Вознесіння. Таким чином, Таїнство Вознесіння у гимнографічному жанрі кондака представлене як історична подія, що сталася на Оливній горі, і якої свідками були учні Спасителя і, воднораз, як метаісторична, вічна Правда, котра вповні звершує Божий план спасіння і розпочинає відлік часу остаточної його реалізації у Парузії.

кондак богословський гимнографія поетика

ЛІТЕРАТУРА

Василик В. В. Происхождение канона: богословие, история, поэтика / Владимир Владимирович Василик. - Санкт-Петербург : Издательство Санкт-Петербургского Университета, 2006. - 302 с.

Дмитриевский А. А. Описание литургических рукописей, хранящихся в библиотеках Православного Востока. Т. 1: Титка. Ч. 1. Памятники патриарших уставов и ктиторские монастырские Типиконы / Алексей Афанасьевич Дмитриевский. - Киев : Типография Киево-Печерской Лавры, 1895. - 820 с.

Карабинов И. A. Постная Тріодь / Иван Алексеевич Карабинов. - Санкть-Петербургь : Типографія В. Д. Смирнова, 1910. - 302 с.

Керн К. Литургика. Гимнография и эортология / Киприан Керн. - Москва : Крутицкое Патриаршее Подворье, 1999. - 152 с.

Кондаки и икосы св. Романа Сладкопевца. Пер. Діакона Сергія Цветкова. - Москва : Типографія Л. ©. Снегирева, 1881. - 209 с.

Творения Отца нашего Кирилла архиепископа Иерусалимскаго. - Victoria : Издание Австралийско-Новозеландской Епархии Русской Православной Церкви Заграницей, 1991. 370 с.

Тріодь Цвітная єллінски Пентакостаріон. - Львів : Типографія Інстітута Ставропигійскаго, 1906. - 671 с.

Успенский Н. Д. Святой Роман Сладкопевец и его кондаки / Собрание трудов. Том 3 / Николай Дмитриевич Успенский. - Москва : Издательский совет РПЦ, 2007. - 412 с.

Denzinger H. J. D. Enchiridion symbolorum / Heinrich Joseph Dominicus Denzinger. - Freiburg : Verlag Herder KG, 1963. - 907 p.

Dix D. G. The Shape of Liturgy / Dom Gregory Dix. - London : A & C Black, 1993. - 764 p.

Farrow D. Ascension Theology / Douglas Farrow. - Edinburgh : T & T Clark International, 2011.

178 p.

Foley E. Foundations of Christian Music: The Music of Pre-Constantinian Christianity / Edward Foley. - Collegeville : The Liturgical Press, 1996. - 84 p.

Migne J.-P. Patrologiae Gr$ka. Cursus Completus. Vol. 27 / Jacques Paul Migne. - Paris : Centre for Patristic Publications, 1857. - 687 p.

Migne J.-P. Patrologiae Gr$ka. Cursus Completus. Vol. 33 / Jacques Paul Migne. - Paris : Centre for Patristic Publications, 1857. - 859 p.

Migne J.-P. Patrologiae Gr$ka. Cursus Completus. Vol. 52 / Jacques Paul Migne. - Paris : Centre for Patristic Publications, 1862. - 487 p.

Migne J.-P. Patrologiae Gr$ka. Cursus Completus. Vol. 60 / Jacques Paul Migne. - Paris : Centre for Patristic Publications, 1863. - 782 p.

Migne J.-P. Patrologiae Gr$ka. Cursus Completus. Vol. 70 / Jacques Paul Migne. - Paris : Centre for Patristic Publications, 1864. - 1480 p.

Mihoc J. A. The Ascension of Jesus Christ: A Critical and Exegetical Study of the Ascension in Luke-Acts and in the Jewish and Christian Contexts / Justin Alexandru Mihoc. - Durham : The University Press, 2010. - 157 p.

Oxford Latin Dictionary / Edited by P. G. W. Glare. - Oxford : The University Press, 1968. - 2151 p.

Schork R. J. Sacred Song from the Byzantine Pulpit: Romanos the Melodist / R. Joe Schork. - Gainesville : University Press of Florida, 1995. - 230 p.

Sources Сhrёtiennes, 74. - Paris : Les Editions du cerf, 2004. - 356 p.

Sources Сhrёtiennes, 283. - Paris : Les Editions du cerf, 1981. - 528 p.

Wellesz E. A History of Byzantine Music and Hymnography / Egon Wellesz. - Oxford : Clarendon Press, 1961. - 461 p.

REFERENCES

Vasylyk, V. V. (2006), Proiskhozhdenie kanona: bogoslovie, istoria, poetika [The origin of the canon: theology, history, poetry], Sankt Petersburg, Sankt Petersburg's University Press. (in Russian).

Dmitrievskiy, A. A. (1895), Opisanie liturgicheskikh rukopisey, khranyashchikhsya v bibliotekakh Pravoslavnogo Vostoka [Description of the liturgical manuscripts which are saved in the libraries of the Orthodox East], Vol. 1: Тишка. Part. 1, Documents of the Patriarchal orders and donator's monastic Typicons, Kyiv, Printing house of Kyivo-Pecherskaya Lavra. (in Greek).

Karabinov, I. A. (1910), Postnaya Triod [Lenten Triodion], Sankt Petersburg, V. D. Smirnov's print. (in Russian).

Kern, K. (1999), Liturgika. Gimnografiya i eortologia [Liturgical theology. Hymnography and heortology], Moscow, Krutitskoye Patriarchal homestead. (in Russian).

Kondaki i ikosy svyatogo Romana Sladkopevtsa (1881), [The kontakions and ikos of St. Romanos Melodist], translated by deacon Sergiy Tsvitkov, Moscow, L. T. Snegiryov's printing house. (in Russian).

Tvoreniya Otsa nashego Kirilla arkhiepiskopa Ierusalimskago (1991), [Works of our Father Cyril of Jerusalem], Victoria, Edition of Australian-New Zealand Eparchy of Russian Orthodox Church Abroad. (in Russian).

Triod Tsvitnaya, jellisky Pentakostarion (1906), [Pentikostarion], Lviv, Stavropigia Institute Press. (in Old Slavonic).

Uspensky N. D. (2007), Svyatoy Roman Sladkopevets i ego kondaki [Saint Romanos Melodist and his kontakions], Collected works, Vol. 3, Moscow, Publishing council of Russian Orthodox Church. (in Russian).

Denzinger, H. J. D. (1963), Enchiridion symbolorum, Freiburg, Verlag Herder KG (in Greek and Latin).

Dix, D. G. (1993), The Shape of Liturgy, London, A & C Black. (in English).

Farrow, D. (2011), Ascension Theology, Edinburgh, T & T Clark International. (in English).

Foley, E. (1996), Foundations of Christian Music: The Music of Pre-Constantinian Christianity, Collegeville, The Liturgical Press. (in English).

Migne, J.-P. (1857), Patrologiae Graka. Cursus Completus [Complete Course of the Teachings of the Church Fathers], Vol. 27, Paris, Centre for Patristic Publications. (in Greek).

Migne, J.-P. (1857), Patrologiae Graka. Cursus Completus [Complete Course of the Teachings of the Church Fathers], Vol. 33, Paris, Centre for Patristic Publications. (in Greek).

Migne, J.-P. (1862), Patrologiae Graka. Cursus Completus [Complete Course of the Teachings of the Church Fathers], Vol. 52, Paris, Centre for Patristic Publications. (in Greek).

Migne, J.-P. (1863), Patrologiae Graka. Cursus Completus [Complete Course of the Teachings of the Church Fathers], Vol. 60, Paris, Centre for Patristic Publications. (in Greek).

Migne, J.-P. (1864), Patrologiae Graka. Cursus Completus [Complete Course of the Teachings of the Church Fathers], Vol. 70, Paris, Centre for Patristic Publications. (in Greek).

Mihoc, J. A. (2010), The Ascension of Jesus Christ: A Critical and Exegetical Study of the Ascension in Luke-Acts and in the Jewish and Christian Contexts, Durham, The University Press. (in English).

Oxford Latin Dictionary (1968), edited by P. G. W. Glare, Oxford, The University Press. (in Latin and English).

Schork, R. J. (1995), Sacred Song from the Byzantine Pulpit: Romanos the Melodist, Gainesville, University Press of Florida. (in English).

Sources Chretiennes [Christian Sources], 74. (2004), Paris, Les Editions du cerf. (in Latin).

Sources Chretiennes [Christian Sources], 283. (1981), Paris, Les Editions du cerf. (in Greek).

Wellesz, E. (1961), A History of Byzantine Music and Hymnography, Oxford, Clarendon Press. (in English).

Размещено на Allbest.ru