Соціально-економічна сутність якості життя населення

Размещено на http://www.allbest.ru/

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ЯКОСТІ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ

Ю.П. РАДУШКО, викладач Харківського інституту управління (ХІУ)

У статті проаналізовано різноманітні підходи до поняття «якість життя» та здійснено спробу уточнити поняття «якість життя».

Ключові слова: якість життя, рівень життя, підвищення якості життя, населення, суспільство.

Different approaches to the notion "quality of life" were analysed in the article and an attempt to precise the notion "quality of life" was made.

Keywords: quality of life, living standards, raising of living standards, population, society.

Завдання радикального оновлення соціальної політики в Україні потребує вивчення найбільш поширених у світі методологічних підходів та вітчизняного досвіду вирішення проблеми якості життя населення, яка є її стратегічною складовою.

Не дивлячись на те, що категорія «якість життя населення» з початку 60-х р.р. ХХ ст. зайняла гідне місце у соціальній політиці багатьох розвинутих держав світу, на сьогодні вона немає реального відображення у програмах соціально-економічного розвитку України.

Для України питання підвищення якості життя її громадян особливо загострилися у зв'язку з розгортанням сучасної світової фінансової кризи наприкінці 2008 р., внаслідок впливу якої погіршився добробут населення країни. У рейтингу з розвитку людського потенціалу станом на 2009 р. Україна займає 85 місце серед 182 країн світу та в порівнянні з 2005 р. погіршила свій показник на 7 позицій [11].

Метою даної роботи є вивчення теоретичних підходів до трактування терміну «якість життя» та дослідження її ролі для підвищення ефективності соціально-економічних реформ у суспільстві.

Різні аспекти проблеми якості життя населення знайшли відображення у працях вітчизняних і закордонних вчених: О.І. Амоші, Д.П. Богині, М.І. Долішнього, В.С. Пономаренка, М.О. Кизима, Е.М. Лібанової, В.Ф. Майєра, В.М. Жеребіна, В.О. Мандибури та інших. Методологічні засади аналізу якості життя населення закладені в працях К. Маркса, А. Сміта, Д. Рікардо, Д. Кейнса та ін. [2, 5, 6, 7, 10].

Характеризуючи сутність якості життя як соціально-економічної категорії, необхідно підкреслити ряд її особливостей. По-перше, якість життя надзвичайно широке, багатоаспектне, багатогранне поняття. Дана категорія, що далеко виходить за межі економіки. Це, перш за все соціологічна категорія, яка охоплює всі сфери життєдіяльності суспільства. Так, компонентами якості життя є й спосіб життя, й рівень життя, й навколишнє середовище. Характеризуючи якість трудового життя, не можна обмежуватися показниками зайнятості, безробіття, тривалістю робочого дня, рівнем виробничого травматизму, але важливою також є оцінка співвідношення інтересів працівників змісту і характеру праці, його інтенсивності, взаємовідносин усередині трудового колективу.

Спочатку якість життя пов'язували в основному з питаннями охорони навколишнього середовища, здоров'я, оновлення міст. Згодом цю проблему стали розглядати під кутом зору забезпечення життєздатності суспільства. Вперше поняття «якість життя» досліджував відомий американський економіст Дж. Гелбрейт, що визначав його як сукупність благ, які можуть бути надані споживачу [10].

Німецький вчений І. Штеффен під «якістю життя» розуміє управління економікою в інтересах більшості населення [2]. Французький економіст Ж.Гарден вказує на конкретні складові «якості життя», тобто мається на увазі достатній для кожного рівень матеріальних благ, зайнятості, житлових умов та умов праці, транспорту й благоустрій навколишнього середовища. Ж. Гарден не обмежується лише матеріальними чинниками, від вважає, що категорія «якість життя» повинна враховувати й духовний стан нації та відображати його зростання чи спад [8].

Вивчаючи якість життя, треба звертати увагу на ступінь розвитку і повноту задоволення всього комплексу потреб та інтересів людей, що виявляються як в різних видах діяльності, так і в самому життєвому відчутті. Проблема якості життя також включає умови, результати й характер праці, демографічні, етнографічні і екологічні аспекти життя людей.

Існує багато визначень «якість життя».

Під якістю життя в сучасних концепціях якості за рубежем розуміють комплексну характеристику соціально-економічних, політичних, культурно-ідеологічних, екологічних факторів і умов існування особистості, положення людини в суспільстві.

Відповідно до визначення вільної мережної енциклопедії «Вікіпедії», «якість життя» - це показник загального благополуччя людини, який є більш широким, ніж просто матеріальна забезпеченість. Якість життя може залежати, наприклад, від стану здоров'я, змісту розв'язуваних проблем, свободи від стресів та надмірної заклопотаності, організованості дозвілля, рівня освіти, доступу до культурної спадщини [12].

За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВОЗ), якість життя - це сприйняття індивідуумом його положення в житті в контексті культури і системи цінностей, в яких індивідуум живе, і у зв'язку з цілями, очікуваннями, стандартами та інтересами цього індивідуума [10].

Існують й інші визначення, згідно з якими «якість життя» - це суб'єктивний показник задоволення людських потреб, ступінь комфортності людини як усередині самої себе, так і в межах свого соціуму. Переважно це думка авторів, що аналізують життєві умови громадян з розвинутою економікою (Е. Мішан, Д. Рурк та інші), тому вони визначають якість життя як сукупність умов, від яких залежить комфортність життя (табл.1).

якість життя соціальний статистика реформа

Таблиця 1 - Існуючі визначення поняття «якість життя».

Проведений аналіз теоретичних підходів до сутності категорії «якість життя» показує, що в науковій літературі його визначення відштовхуються від різних вихідних понять: від виробництва, від споживання, від доходів, від вартості життя, від споживчих нормативів і стандартів або мають комплексний багатоаспектний характер. При підході «від виробництва» виходять із залежності рівня життя від рівня розвитку продуктивних сил, структури й ефективності суспільного виробництва.

Сучасні трактування та визначення поняття «якість життя» неоднозначні та, незважаючи на зацікавленість цією проблемою зарубіжних науковців, залишаються дискусійними. Одні автори дотримуються думки щодо необхідності лише доповнювати виробництва та споживання товарів не настільки меркантильними й більш зверненими до людської особистості цілями, спрямованими на зниження напруження життєвого ритму, зменшення рівня стресових ситуацій, поліпшення екологічного середовища. Інші вважають, що саме поняття якості життя використовується не щодо всього суспільства, а лише до незначної його частини. Треті пов'язують якість життя з відмовою від сучасних потреб, насамперед, тих із них, що стосуються споживання матеріальних благ, з обмеженням економічного зростання, яке до цього часу збільшувало валове споживання в розвинутих країнах. Головне, на чому необхідно сконцентрувати увагу і з чим, власне, і пов'язана якість життя - не лише володіти речами, але й отримати доступ до благ культури, розвитку людської особистості, можливості здобуття освіти, участі у вирішенні соціальних питань, забезпечення у старості, задоволеність працею тощо.

Визначення якості життя як сукупності характеристик споживання широко використовується як у вітчизняних розробках, так і в роботі міжнародних організацій. Досить розповсюдженим підходом до тлумачення поняття якості життя є підхід «від доходу населення».

В широкому трактуванні якість життя населення - це сукупність умов людського існування й комплексна оцінка життєдіяльності людей: забезпеченість матеріальними благами, рівень реалізації потреб людини, ступінь задоволеності здійсненням своїх життєвих планів, безпека, приступність медичної допомоги, можливості для одержання освіти і розвитку здібностей, стану природного середовища, соціальні відносини в суспільстві [8].

Говорячи про якість життя, нерідко переходять до таким кількісних характеристик рівня життя, як споживчий кошик. Дане поняття в сучасному словнику ринкових термінів означає набір продуктів у заданих кількостях з постійними цінами. Визначаючи рівень життя, до споживчого кошика додають показники смертності населення, загальноосвітній рівень тощо, вирішуючи фактично частки проблеми якості життя, і не даючи чіткого визначення самому поняттю.

Як видно, що стосується поняття «якість життя» немає єдиної думки. Розбіжності при визначенні цього поняття виникали і виникають з того факту, що воно може визначатися з різних сторін: фізичною, екологічною, економічною, медичною, соціологічною.

Таким чином, під якістю життя варто розуміти складну соціально-економічну категорію, що виражає кількісно-якiснi показники споживання і можливість нагромадження матеріальних благ населенням, а також ступінь задоволення духовних потреб людини (Радушко Ю.П).

Узагальнюючи все вищезазначене, можна зробити висновок про те, що на сьогодні склалося широке й вузьке розуміння «якість життя». У широкому тлумаченні під «якістю життя» розуміють задоволеність населення власним життям з погляду різноманітних потреб та інтересів. Це поняття охоплює: характеристики та індикатори життя як економічної категорії, умови праці та відпочинку, житлові умови, соціальну забезпеченість та гарантії, охорону правопорядку, забезпечення прав особистості, природо кліматичні умови, показники збереження навколишнього середовища, комфортності, стабільності.

У вузькому розумінні «якість життя» охоплює лише економічні характеристики: дохід - вартість життя - споживання.

Отже, якість життя - це сукупність умов людського існування, що забезпечують отримання необхідних життєвих благ, матеріального багатства та духовних цінностей.

Таким чином, проблема якості життя є пріоритетною для вирішення соціально-економічних проблем будь-якого рівня. Аналіз показав, що поняття «якість життя» є комплексною похідною від історичних, географічних, економічних, соціальних та інших чинників, що визначають положення людини в суспільстві. У практичному застосуванні концепції якості життя необхідно розмежовувати поняття «якості життя», «спосіб життя», «умови» й «рівень життя». Якість життя показує результативність способу життя людей. На якість життя населення впливає державна політика,

регулювання економічних процесів. Досягнення максимально високої якості життя населення полягає в проведенні ефективної політики добробуту населення.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Абрамов Р. Похищение будущого, или «Футутошок» А. Тоффлера / Р.Абрамов // Социальная реальность. - 2006. - №12. - с. 83-90.

2. Аксьонова I.В. Деякi пiдходи до визначення категорiї «якiсть життя» // Економiка розвитку № 1 (37) ХНЕУ, Х. - 2006. - с. 36-37.

3. Кузнецова Е.В. Индекс развити человеческого потенциала и другие показатели социально-экономического развития России и отдельных зарубежных стран / Е.В. Кузнецова, Е.Д. Дмитриева // Вопросы статистики. - 2000. - № 3. - с. 14-18.

4. Докторович А. Смысл и методика расчета индекса человеческого потенциала // Российский экономический журнал. - 2000. - № 5-6. - с. 89-91.

5. Дубсон Б.И. Буржуазная доктрина «качества жизни». - М.: Знание, 1979. - 64 с.

6. Жеребин В.М., Романов А.Н. Уровень жизни населения. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. - 592 с.

7. Ефимова М.Р., Бычкова С.Г. Социальная статистика. - М.: Финансы и статистика, 2003. - 560 с.

8.. Майдибура В.О. Рiвень життя населення та механiзм його регулювання: Автреф. дис… док. екон. наук / Iнститут економiки НАН України. - К., 1999. - 39 с.

9. Удотова Л.Ф. Соцiальна статистика. - К.: КНЕУ, 2002. - 376 с.

10. Якicть життя в Україні: час жити i час виживати: Матерiали круглого столу, провед. центром соцiального прогнозування. - К.: Вiра «Iнсайт», 2003. - 112 с.

11. http://www.rpvita.ru

12. http://bbs22.narod.ru

Размещено на Allbest.ru