Проблеми спілкування між людьми

Дослідження процесу якісного спілкування між працівниками мережі магазинів оптово-роздрібної торгівлі фірми "АLPARI" в спільній діяльності. Особливості даного комунікативного процесу та оцінка параметрів потреб "в передачі і прийомі інформації".

Рубрика Социология и обществознание
Вид контрольная работа
Язык украинский
Дата добавления 11.01.2013
Размер файла 333,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Кафедра культурології, соціології, педагогіки та психології

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з СОЦІОЛОГІЇ

на тему:

“ Проблеми спілкування між людьми ”

Зміст

1. Розробка методологічного розділу програми конкретного соціологічного дослідження

2. Визначення основних понять програми за темою дослідження

3. Розробка і логічний аналіз анкети

4. Статистика, обробка та аналіз інформації

Список використаної літератури

1. Розробка методологічного розділу програми конкретного соціологічного дослідження

Спілкування є однією з центральних проблем, через призму якої вивчаються питання сприймання і розуміння людьми одне одного, лідерство і керівництво, згуртованість і конфліктність, міжособистісні взаємини тощо. Спілкування допомагає глибше розглянути процес міжособистісної взаємодії та міжособистісних взаємин.

Інтерес до спілкування виявляють представники різних наук, бо воно є багатовимірним, багаторівневим феноменом. Дослідження проблеми спілкування в загальному плані є методологічною основою, на якій базується вивчення цього феномену в таких наукових дисциплінах, як соціологія, етика, психологія, медицина, педагогіка тощо.

Із розуміння ролі й значення механізмів спілкування виник менеджмент як функція керівництва людьми і галузь людського знання, що допомагає здійснити цю функцію. Спілкування стало основою маркетингу і його головним методом. Спеціалісти з маркетингу повинні знати запити та бажання споживачів тільки з перших рук, зустрічатися особисто з клієнтами, кожен з яких має риси характеру, темперамент, звички тощо. Головне гасло маркетингу: «Споживачі вимагають від виробників спілкування. Вони хочуть, щоб з Вами було легко спілкуватись».

Щоб зрозуміти наукову природу спілкування, можна скористатись підходами, в основі яких лежить роль, яку відіграє для нас співрозмовник, з яким ми вступаємо в контакт: моносуб'єктивний, полііндивідний, інтеріндивідний та суб'єкт - суб'єктний.

Згідно з моносуб'єктним підходом людина в цьому світі майже самітня. Спілкування для неї - епізод з її життя,в якому інша людина не відіграє помітної ролі.

Спілкуючись, люди обмінюються інформацією, узагальненнями, думками, почуттями. Тому спілкування можна охарактеризувати так:

- комунікація, приймання і передавання інформації (зрозуміло, що інформацію можна також отримувати завдяки спостереженню);

- взаємодія, взаємовплив, обмін думками, цінностями, діями;

- сприймання та розуміння один одного, тобто пізнання себе та іншого.

Отже, спілкування - це міжособистісна та міжгрупова взаємодія, основу якої становить пізнання один одного і обмін певними результатами психічної діяльності (інформацією, думками, почуттями, оцінками тощо). Іншими словами, спілкування - це взаємодія двох або більше людей, спрямована на узгодження та об'єднання зусиль з метою налагодження взаємин і досягнення загального результату.

Без спілкування неможливе існування людського суспільства. Особливо це відчувають ті, хто тривалий час живе один. Відомо, що найтяжчим покаранням у стародавній Греції був остракізм, тобто заборона спілкуватися із засудженими.

Звичайно, і тоді людині треба побути наодинці. Таке перебування сам-на сам зі своїми думками М. Монтень, відносить до одного з видів спілкування.

Люди, як правило, починають спілкуватись з якогось приводу. При цьому їхні дії спрямовані на предмет спілкування, який визначає його сутність, дає змогу визначити спрямованість спілкування. Існує, наприклад спілкування інтимне, професійне, ділове та ін.

Розвиток конкурентних відносин посилює значимість соціального управління, а отже, і відповідних ділових стосунків. Вони все частіше стають вирішальними факторами, що визначають успіх або, навпаки, невдачу у діяльності не тільки окремої людини, а часто і густо й самих підприємців і фірм.

Перш за все спілкування - самостійна і специфічна форма активності особистості. Його мета - взаємини з іншими людьми, досягнення певного взаєморозуміння, вирішення життєвих, соціальних, ділових та ін. питань. Сфера, способи і динаміка спілкуавння визначаються соціальними функціями його учасників, їх становищем у системі суспільних або виробничих відносин. Вони регулюються характером взаємин, виробництва, обміном і потребами, писаними і неписаними правилами у суспільному житті, моральними і правовими нормами, соціальними інститутами і службами. В індивідуальному плані вони обумовлюються:

- рівнем свідомості особистості;

- психічним типом та характером психологічного розвитку індивіда;

- засвоєним особистістю культурним рівнем спілкування.

Спілкування - одна із сторін способу життя людини, не менш суттєва, ніж діяльність. А спосіб життя - це не тільки те, що і як робить людина, але і з ким, і як вона спілкується.

У спілкуванні розкривається суб'єктивний світ однієї людини для іншої. Потреба у спілкуванні є однією з основних базових потреб людини.

Мартін Бубер розділив позиції і взаємовідносини між людьми на дві категорії.

«Я-Ти», «Я-Воно». Коли відносини «Я-Ти» існують у кожного учасника спілкування, то вони свідомо,чи не свідомо передають один одному приблизно такі повідомлення: «Я-особистість, і ти-особистість». Я - важлива людина, і ти - важлива людина. У мене є почуття, і у тебе є почуття. Я хочу, щоб мене розуміли, і ти хочеш, щоб розуміли тебе. Відносини категорії «Я-Воно» зовсім інші і виражають діаметрально протилежну позицію: «Я - особистість, а Ти - об'єкт. Я важлива людина, а Ти неважлива. Мене слід вислухати. а на те, що ти говориш, можна не звертати уваги. Мої почуття нічого не варті». Спілкування в системі «Я-Ти» і називається суб'єкт-суб'єктивним або спеціалізаторським, воно передбачає рівноправність сторін. Таке спілкування є двобічне, тому що в ньому виникає справжній діалог.

К.Станіславський писав, що зрозуміти - це означає відчути. Щоб досягти взаєморозуміння, кожен має подумати, що він хоче сказати іншому, знайти слова, якій донесли його думку, і розшифрувати інформацію (словесну та несловесну) яку свідомо і несвідомо передав йому інший.

Під час спілкування люди постійно обмінюються інформацією. Але до свідомості іншої людини потрапляє не вся інформація, яка передається. Якщо всю задуману людиною інформацію прийняти за 100%, то словесної форми набирає лише 90% цієї інформації. Водночас інша людина вислуховує тільки 70% цієї інформації, а розуміє 60% У пам'яті іншої людини залишається лише 24% задуманої та висловленої інформації. Під час спілкування варто перевіряти ефективність передавання інформації та її розуміння. Люди, які дотримуються моральних норм і психологічних правил спілкування, у таких ситуаціях обов'язково попросять повторити сказане. Непогано поставити запитання типу: «Якщо я вас правильно зрозумів Ви хотіли сказати , що. . .» А той хто передає інформацію, намагатиметься вживати загальновідомі терміни, користуватиметься зрозумілою для співрозмовника мовою, враховуючи його інтелектуальний рівень.

Під час спілкування люди осмислюють не лише словесну інформацію. Спостерігаючи за поведінкою одне одного, на основі несловесної інформації й контексту людських взаємин вони начебто «читають» те , що приховано за основами співбесідника (у сфері його мотивації, моральності, свідомого і т.д.)

На шляху до людей, до їх розуміння ми стикаємося з трьома своєрідними перепонами і можемо розраховувати на успіх, лише подолавши їх. Це і зовнішність людини (її естетичні якості); вираз очей і обличчя (міміка, пропорціональність, зміна виразу обличчя тощо), інтелект.

Вищесказане не означає, що красива зовнішність має головне значення у житті людини. Людина бісоціальна і в своїй життєдіяльності підпорядковується як біологічним, так і соціальним законам, дію яких неможливо протиставити один одному. Так, академік В.М.Бехтерєв в 1923 році писав, що особистість є завжди і всюди продуктом бісоціальних умов, які завдячують своїм виникненням, з одного боку, біологічному впливу, отриманому від батьків, а з іншого - соціальним умовам оточуючого середовища.

Вродлива зовнішність може бути ознакою здоров'я, стійкості до захворювань, але вона мало що скаже (окрім фахівця) про розумовий талант, порядність людини. Інколи важко відповісти на запитання, чому одні люди подобаються «з першого погляду», а інші - сприймаються відразливо.

Свого часу філософ А. Шопенгауер зауважив, що уста висловлюють думку людини, а обличчя - думку природи. Не говоримо вже про загальновідому народну мудрість, що «очі - дзеркало душі людини». У виразі очей віддзеркалюється розум, набутий людський досвід. Не випадково ж ми говоримо, «мудрий погляд», «сумні очі», «яскраве сяйво очей», «пустий погляд» тощо. Видатний кінорежисер М. Ромін якось зауважив, що за допомогою гриму в кіно можна зробити все - невродливого - красивим, некрасиву жінку - винятково красунею, - крім одного: тупі очі, якщо вони показані на екрані крупним планом, - розумними.

Більшість людей створює чуттєві фантазії, розглядаючи обличчя, хоча деякі можуть визначити психофізіологічні особливості конкретної людини. Наші обличчя - це наші підписи, і не випадково в другій половині життя людина сама є відповідальною за красу та виразність свого обличчя. Але краса не є панацеєю, що визначає все або нічого. В однієї з найбільш цікавих жінок світу Клеопатри ніс був з горбинкою, Мадонна стала знаменитою співачкою, незважаючи на великий ніс, а збільшені вилиці А. Шварцнегера не завадили йому мати великий успіх у кіно.

Інтелект не є повністю вродженою якістю і дається наполегливою працею - навчанням, життєвим досвідом - протягом усього життя. Саме тому інтелект не є якоюсь сталою величиною і, напевне, люди, які чимало бідкаються що їм не вистачає того чи іншого у житті, ніколи не бідкаються про нестачу розуму.

Розумінню істинних, справжніх заслуг і вартості нерідко перешкоджає заздрість. Філософ Гальвецій вважав, що заздрісну людину створила природа, і якщо ця людина губить порівнятися з тими, ким захоплюються, захоплення поступається місцем ненависті.

Емоційний бар'єр найчастіше пов'язаний з концепціями тих чи інших «малих» або «великих» соціальних груп, до яких належить людина.

Зрозуміло, що людина змінюється протягом життя в своїх знаннях, поглядах, життєвих установках, а отже, і в діях, вчинках, поведінці. Великий китайський мислитель Конфуцій зауважив, що «не змінюються лише наймудріші і найдурніші».

Ще однією не менш важливою перепоною у взаєморозумінні можуть бути стилі спілкування суб'єктів при взаємодії, який залежить від двох основних факторів:

- який кінцевий результат передбачає кожна сторона;

- як поводять себе партнери при обговоренні питань.

Протиріччя і конфлікти можуть, як правило, з'являтися між партнерами, стилі поведінки яких відносяться до протилежних квадрантів кваліфікаційної схеми. Тобто:

І сприймає ІІ як нахабного, агресивного, нетерплячого, наївного, нудного і обмеженого.

ІІ сприймає І як неуважного, того, хто ухиляється від проблем, важко розуміє, обманює.

ІІІ сприймає IV як зарозуміло-серйозного, офіційно-холодного, негнучкого.

IV сприймає ІІІ як маніпулятора, говіркого, і як такого, що не заслуговує на довіру.

Отже, кожен, хто збирається контактувати і спілкуватись на відповідному рівні, повинен не тільки розуміти проблеми, які виникають при неспівпадінні стилів спілкування, але й бути здатними вирішити їх, тим самим створюючи передумови для належного розуміння партнерами свого стилю спілкування, а отже справжнього взаєморозуміння.

Спілкування нерідко порівнюють з грою в шахи - не можна «закреслити» необдуманий хід. Раз його вже зроблено, ситуація змінюється, і наступні ходи необхідно вже робити за нових умов.

Під час має особливе значення вміння говорити, слухати, ставити питання, сприймати партнера, стимулювати емоції.

Для досягнення успіху при спілкуванні необхідно:

1. Сформулювати конкретну мету спілкування.

2. Створити атмосферу довіри і взаєморозуміння. Привернути увагу партнера, говорити про спільні проблеми.

3. Уміти правильно висловлювати свої думки, уважно слухати і задавати запитання.

4. Не відволікатися від наміченої мети. Вміти правильно сприймати партнера і володіти своїми емоціями.

5. Фіксувати одержану інформацію.

6. Закінчувати спілкування після досягнення мети.

7. При спілкуванні не перебивати співрозмовника.

8. Потрапивши у складну ситуацію - уважно слухати, намагатися зрозуміти.

9. Бути тактовним. Ввічливість обеззброює

10. При необхідності дати відступити протилежній стороні з гідністю. Іноді треба з чимось погодитись, щоб заперечити аргументи іншої сторони.

11. Дотепність - сильна зброя, але нею потрібно користуватись в конкретній формі.

12. Вміти вчасно промовчати.

Про що б не йшла мова, треба вміти говорити, зробити все належне, щоб інша сторона вас зрозуміла. Для того, щоб повідомлення було сприйняте правильно, необхідно:

1. Знати і розуміти тему (проблему) зустрічі.

2. Спланувати своє повідомлення.

3. Не зневажати фактами.

4. Намагатися бути уважним до партнера по спілкуванню, вміти привернути увагу до себе.

5. Стежити за своєю мовою.

6. Говорити задля досягнення мети.

Для того, щоб сформувалось адекватне сприйняття необхідно:

1. Акцентуйте важливі слова і підпорядковуйте їм неважливі.

2. Змінюйте голос - він повинен то понижуватись, то підвищуватись. Підвищення чи зниження тону голосу виділяє слово чи речення на загальному фоні.

3. Змінюйте темп мови - це надає їй виразності.

4. робіть паузу до і після важливих слів.

Вміння слухати. За німецьким вченим-соціологом Вольфіш-Рупеном існує 28 аргументів у мовчанні. Ось деякі з них:

1. Якщо ваш співрозмовник роздратований, то промовчіть, щоб не дратувати його більше. Сперечатися з роздратованою людиною - все одно, що підкидати дрова у багаття.

2. Якщо ви самі роздратовані - краще промовчати, щоб не сказати чогось такого, про що згодом жалкуватимеш.

3. Якщо ви довго говорили - помовчіть, дайте висловитись іншим.

4. Якщо вам дали слово, а те, що ви хотіли сказати, вже висловлено, відмовтесь від повтору.

5. Коли вам хочеться поговорити про власні справи, а вас слухають сторонні люди, яких це не цікавить - промовчіть.

6. Якщо ви недостатньо обізнані з новими питаннями, дайте можливість говорити тим, хто знає про них більше.

7. Краще промовчати, аби не образити гідність інших.

8. Мовчіть у ситуації, в якій своєю розмовою могли б мимоволі розкрити довірену вам таємницю.

9. Не будьте надокучливим, слідкуйте за своїм настроєм.

Уміння слухати найважливіше із усіх людських якостей. Л.Фейхтвангер запевняв: “Людині необхідно 2 роки, щоб навчитися говорити, і 60 років, щоб навчитись слухати”.

Слухати заважає:

а) обтяження власними думками, відволікання на власні думки;

б) поспішність суджень. Дослідження показали, що у 70% випадків людина слухає уважно лише перші 2-3 хвилини, а потім подумки говорить собі: «все зрозуміло» чи «все неправильно», і далі вже не дослуховує;

в) критичність, негативність сприйняття і мислення. Прискіплива увага, яка спрямована на помилки, недоліки мови і поведінки того, хто говорить, значно менше - на нове, цінне, корисне;

г) упередження проти того, хто говорить. Наприклад: «що він може сказати розумного?», «молодий ще», «некомпетентний» тощо;

д) прагнення самоствердження. Дослідження показали, що інколи думки людини зайняті обмірковуванням своїх реплік, порад, зауважень, а не слуханням співрозмовника.

Уміння формулювати запитання - це не просто уміння ; за складністю - це мистецтво, що вимагає бездоганного володіння мовою, сприйнятливості комунікативних виявлень партнера, особливо невербальних сигналів, і здатністю відрізняти щирі відповіді від ухильних.

В гуманістичному смислі - це мистецтво дбайливого ставлення до людини, що опинилася під владою питань.

Запитувати - значить виявляти приємну співрозмовнику зацікавленість у його особистості. Безкорисливо запитувати - означає ухилятися від особистих проблем.

Багато конфліктів і непорозумінь виникає між партнерами через незрозумілі запитання. Щоб запитувати інших, необхідна сміливість, оскільки ставити запитання іншому означає саморозкритись. Проте зневажити запитанням - значить відкрити шляхи здогадкам. Без запитань людина довільно формує уяву про інших, привласнюючи їм на основі своїх вигадок ті чи інші якості і недоліки. Відмовляючись шляхом запитань прояснити наміри іншого, вона будує свої припущення про його мотиви і майбутні вчинки, а потім підводить свою поведінку під вигадану схему дій.

Кожному з нас хочеться трохи більше знати про людину, з якою доводиться мати стосунки. Ми намагаємось мати про неї якомога більше інформації, співставляти її вчинки за різних обставин, попереджувати виникнення конфліктних ситуацій, вивчати характерні риси, вчинки, вгадувати, передбачати майбутні наміри. Чим скоріше можна пізнати своїх партнерів, тим кращими будуть взаємовідносини і подальше спілкування.

При сприйнятті партнера за Марком Мак - Кормаком, бажано остерігатись сторонніх думок, бути проникливим, уважно спостерігати, розпізнавати «его» партнера, створювати сприятливе враження про себе, пізнавайте себе.

Спілкуючись з людьми, краще називати їх по імені, це приємно, як і комплімент.

Прагнення до взаєморозуміння - це етична проблема. Використання його механізмів, їх пошук, добір і зміна - це прояв моралі в реальності, свідчення моральності людини.

Серед механізмів взаєморозуміння виокремлюють ідентифікацію (уподібнення себе іншому) та рефлексію (механізм усвідомлення індивідом чи групою того, як їх насправді сприймають і оцінюють інші індивіди чи групи).

Щоб досягти під час спілкування взаєморозуміння, необхідно враховувати не лише потреби, інтереси, установки іншого, а й думати про те, як він ставиться до Ваших потреб, інтересів, установок, яким він бачить Ваші індивідуальні особливості, як інтерпретує Ваші емоційні реакції й думки.

Рефлексія - це подвійне, дзеркальне взаємовідбиття суб'єктами спілкування одне одного. Ідентифікація як механізм дещо схожа на емпатію - так зване афективне (розуміння), що зводиться до проникнення в переживання іншої людини.

Розрізняють три складові емпатії:

- емоційну, що ґрунтується на механізмі наслідування моторних і афективних реакцій іншої людини

- когнітивну, яка базується на інтелектуальних процесах.

- прогностичну, що проявляється як здатність людини передбачити афективні реакції іншого в конкретних ситуаціях.

Ідентифікації та емпатії притаманне вміння поставити себе на місце іншого. При ідентифікації люди будують свою поведінку відповідно до позиції партнера. У разі емпатії одна людина намагається розуміти іншу, взяти до уваги позицію співрозмовника, поспівчувати йому, але діятиме відповідно до своїх уявлень.

Досягти взаєморозуміння під час спілкування з колегами, керівництвом, підлеглими, близькими людьми, відповідно до гуманістичної етики, не дуже легко. Тому людина, яка не втрачає надії на взаєморозуміння й наполегливо шукає різні способи і засоби спілкування, має досить високий рівень моральної культури.

Спілкування є таким процесом взаємодії людей, в якому особи, які беруть у неї участь своїм зовнішнім виглядом і поведінкою здійснюють більш чи менш сильний вплив на вимоги та наміри, на думки, стани і почуття один одного.

У різних людей різні способи спілкування. У той час як одні з них, контактуючи з оточуючими, без особливих зусиль зі свого боку чи підтримують, чи просто створюють у інших людей добрий настрій, інші вносять у свої взаємовідносини з людьми напруження й провокують у останніх негативні емоції.

Різноманіття наукових підходів до феномену спілкування спонукає розглянути його з різних сторін.

Зокрема, соціологічна концепція обґрунтовує спілкування як спосіб здійснення внутрішньої еволюції або підтримки статус-кво соціальної структури суспільства, соціальної групи в тій мірі, в якій ця еволюція передбачає діалектичне взаємовідношення особистості і суспільства. Соціологічне трактування поняття «спілкування» передбачає глибокий аналіз внутрішньої динаміки суспільства та її взаємозв'язку з процесами спілкування. Соціологічна концепція спілкування формує методологію розуміння місця і ролі соціальних інститутів суспільства в організації спілкування як важливого чинника соціального виробництва особистості.

Спілкування висувається як найважливіша соціальна потреба, без реалізації якої сповільнюється, а іноді і припиняється формування особистості. Потребу у спілкуванні відносять до числа найважливіших чинників, що визначають потребу в спілкуванні як наслідок взаємодії особистості і соціокультурного середовища, причому остання служить одночасно і джерелом формування даної потреби.

2. Визначення основних понять за темою дослідження

1. Об'єктом даного дослідження виступає офісні працівники мережі магазинів оптово- роздрібної торгівлі фірми «АLPARI» яка налічує 30 осіб різного віку (від 24 до 46 років) з них 14 чоловічої статі і 16 жіночої .

Предмет соціологічного дослідження є проблема якісного спілкування між представниками фірми в спільній діяльності;

2. Мета дослідження: виявити особливості спілкування в процесі взаємовідносин між людьми, глибше і всебічно вивчити питання впливу спілкування, закономірностей і механізмів регуляції поведінки людини, формування її внутрішнього стану в спільній діяльності; надихнути спілкуватись з оточуючими більш ефективно і повноцінно.

3. Завдання дослідження: вивчити уявлення людей про значимість спілкування; дослідити особливості комунікативного процесу і визначити параметри потреби «в передачі інформації» і «прийомі інформації»; визначити систему особистісних якостей «ідеального співбесідника», на які орієнтується сучасні люди; вивчити взаємозв'язок структури зайнятості та вільного часу з різними формами їх спілкування; зіставити отримані в ході дослідження результати та виявити роль соціальних чинників у спілкуванні між людьми.

4. Основні поняття: Спілкування - складний і вельми багатогранний процес, який може виступати в один і той же час і як процес взаємодії людей, і як інформаційний процес, і як ставлення людей один до одного, і як процес їх взаємного переживання і взаємного розуміння один одного;

предмет спілкування - це інша людина, партнер по спілкуванню як суб'єкт;

потреба у спілкуванні - це прагнення людини до пізнання й оцінки інших людей, а через них і з їхньою допомогою - до самопізнання, до самооцінки;

комунікативні мотиви - це те, заради чого робиться спілкування;

дії спілкування - це одиниці комунікативної діяльності, цілісний акт, адресований іншій людині (два основних види дій у спілкуванні-ініціативні і відповідні;

завдання спілкування - це та мета, на досягнення якої в конкретної комунікативної ситуації спрямовані різноманітні дії, що здійснюються в процесі спілкування;

засоби спілкування - це ті операції, за допомогою яких здійснюються дії спілкування;

продукт спілкування - це утворення матеріального і духовного характеру, що створюються в результаті спілкування.

5. Гіпотеза дослідження: В основу дослідження покладено припущення про те, що спілкування має свої специфічні особливості та зорієнтоване на соціальний досвід. Рівень якісного спілкування залежить від гармонійного поєднання проявів потреби у спілкуванні з партнерами, позитивного емоційного ставлення до них, ініціативи, проявів уваги тощо.

Суцільне соціологічне дослідження - це дослідження, яке охоплює всю генеральну сукупність.

Вибіркове соціологічне дослідження - дослідження, яке охоплює вибіркову сукупність.

Генеральна сукупність - це сукупність усіх можливих соціологічних об'єктів, яка підлягає вивченню в рамках програми соціологічного дослідження.

Вибіркова сукупність - частина об'єктів генеральної сукупності відібрана за допомогою спеціальних методів для отримання інформації про всю сукупність в цілому.

Репрезентативність вибірки - властивість вибіркової сукупності відображати параметри і значні елементи генеральної сукупності.

Оскільки об'єктом даного соціологічного дослідження є конкретна фірма «ALPARI», м. Вінниця у кількості 30 осіб і є можливість опитати кожного з них, то використовувати вибіркове дослідження недоцільно. Тобто дослідження буде носити суцільний характер, результати отриманні в ході дослідження будуть стосуватися лише даної групи.

3. Розробка і логічний аналіз анкети

спілкування працівник комунікативний

Анкета

Проводиться соціологічне дослідження на одну з актуальних проблем суспільства на тему «Проблеми спілкування між людьми». Вчитайтесь, будь - ласка в зміст кожного питання і оберіть той варіант відповіді, який найбільше відповідає ваші точці зору. Анкета анонімна, її не потрібно підписувати. Ваші відповіді будуть враховуватись тільки в узагальненому вигляді.

Завчасно вдячні Вам за участь в дослідженні!

1. Ви вважаєте себе комунікабельною людиною?

а) так

б) ні

в) важко відповісти

г) інша відповідь __________________________________________

2. Ви емоційна людина ?

а) так

б) ні

в) напевно людина настрою

г) важко відповісти

д) інша відповідь __________________________________________

3. Що для Вас важливим є у спілкуванні?

а) обмін інформацією

б) формування та розвиток особистості

в) міжособисті контакти

г) набуття культурних та загальнолюдських цінностей

д) набуття суспільного досвіду

е) інша відповідь __________________________________________

4. Як ви вважаєте непорозуміння виникають в наслідок:

а) відсутності згоди між учасниками дискусії

б) протиріччя інтересів

в) суперництва

г) важко відповісти

д) інша відповідь __________________________________________

5. Вам комфортніше спілкуватись:

а) в компанії

б) один на один

в) по Інтернету

г) краще прочитаю цікаву книгу

д) інша відповідь __________________________________________

6. В конфліктній ситуації Ви притримуєтесь наступного стилю поведінки:

а) пристосування, поступливість

б) ухилення

в) протиборство

г) компроміс

д) співпраця

е) інша відповідь __________________________________________

7. Наскільки широке Ваше коло спілкування?

а) до 5 осіб

б) від 6 до 10 осіб

в) від 11 до 20 осіб

г) більше 20 осіб

8. Чи важко Вам розпочати і підтримати спілкування з незнайомою людиною?

а) так

б) ні

в) важко відповісти

г) інша відповідь __________________________________________

9. Якщо співрозмовник, розмовляючи з Вами відводить погляд, це для Вас означає: а) нечесність

б) невпевненість

в) розсіяність

г) неповага

д) мені байдуже

е) інша відповідь __________________________________________

10. Як Ви себе почуваєте при спілкуванні із сторонніми людьми?

а) вільно

б) ніяково

в) спокійно

г) мені байдуже

д) неспокійно

е) інша відповідь __________________________________________

11. Які якості Ви найбільше ціните у співрозмовнику ?

а) вміння говорити

б) вміння слухати

в) вміння переконувати

г) прямоту

д) здатність розуміти інших людей

е) інша відповідь _____________

12. Які особистості риси на Вашу думку повинен мати ідеальний співрозмовник?

а) чуйність

б) пильність

в) ерудиція

г) доброта

д) душевність

е) дружелюбність

є) сердечність

ж) людяність

з) вихованість

и) культурність

і) ввічливість

ї) інтелігентність

й) тактовність

к) делікатність

л) інша відповідь ___________________

13. Через які риси, на Вашу думку,виникають проблеми в спілкуванні ?

а) байдужість

б) грубість

в) брехливість

г) жадібність

д) підбурювання

е) неосвіченість

є) важко відповісти

д) інша відповідь ______________

14. На які дистанції Вам найкомфортніше спілкуватись?

а) від 0 до 45 см

б) від 45см до 1,2 м

в) від 1,2 м до 4,0 м

г) від 4,0 м до 7,5 м

д) більше 7,5 м

15. Які позиції за столом при спілкуванні Ви б надали перевагу?

а)

б)

в)

г)

16. При веденні діалогу найчастіше Ви задаєте питання :

а) яка ваша думка?

б) яким чином?

в) скільки ще?

г) чому?

д) як?

е) дзеркальні питання

є) закриті питання, на які буде відповідь “так” чи “ні”

ж) інша відповідь __________________________________________

17. Виберіть позицію предметного спілкування, яку ви найчастіше займаєте.

а) закритість спілкування

б) відкритість спілкування

в) намагання вияснити позицію іншої сторони, в той же час не розкриваючи своєї

г) намагання відкритись співрозмовнику не цікавлячись намірами іншої сторони

д) інша відповідь __________________________________________

18. Спілкування Ви розпочинаєте з наступних дій.

а) обговорюю питання, проблеми

б) орієнтуюся в ситуації

в) спонукаю співрозмовника до спілкування

г) слідом за привітанням чітко викладаю усю приготовану інформацію

д) демонструю доброзичливості і відкритості для спілкування

е) встановлюю контакт

є) інша відповідь __________________________________________

19. Як Ви вважаєте, що є основними бар'єрами спілкування ?

а) характер і темперамент

б) негативні емоції

в) гнів

г) страх

д) провина і сором

е) дистанція

є) поганий настрій і самопочуття

ж) мовний бар'єр

з) техніка і навички спілкування

и) інша відповідь __________________________________________

20. Мені подобається більшість з тих людей, які мене оточують!

а) так

б) ні

в) важко відповісти

г) інша відповідь __________________________________________

21. Буває, що Ви пліткуєте про оточуючих

а) дуже часто

б) інколи

в) ніколи

г) дуже рідко

д) інша відповідь __________________________________________

22. Як ти ставишся до погляду своїх співробітників на життя?

а) повністю погоджуюся

б) майже погоджуюся

в) багато в чому погоджуюся

г) зовсім не погоджуюся

д) інша відповідь __________________________________________

23. Що для Вас праця в житті людини?

а) засіб до існування

б) вищий сенс життя

в) виявлення своїх сил і можливостей

г) спосіб знаходитись в колективі

д) неприємний обов'язок

е) потреба здорового організму

є) інша відповідь ____________________________________

24. З яким із наведених суджень ти погоджуєтесь?

а) у колективі почуваєш себе сильнішим, здається, що виростають крила

б) колектив допомагає жити, вчитися, підтримує у важкі хвилини

в) колектив обмежує свободу людини

г) людина в колективі перетворюється на піщинку

д) свій варіант __________________________________

25. Я в добрих стосунках зі своїми співробітниками.

а) повністю погоджуюсь

б) погоджуюсь

в) я не знаю

г) не погоджуюсь

д) інша відповідь ____________________________________

26. Як ти почуваєшся в колективі?

а) спокійно

б) весело

в) нудно

г) страшно

д) комфортно

е) неспокійно

є) самотньо

ж) інша відповідь ________________________________

27. Чи вважаєте ви, що ваш колектив співробітників згуртований?

а) так

б) ні

в) частково

г) інша відповідь ___________________________________

28. Я вважаю за краще зі своїми співробітниками:

а) працювати

б) виїздити на природу;

в) брати участь у громадській роботі;

г) захищати їх від небезпеки;

д) триматися від них подалі;

е) проводити вільний час;

є) допомагати тим, хто потребує цього;

ж) обговорювати особисті проблеми;

з) проводити свій день народження;

і) звертатися по допомогу.

ї) інша відповідь _________________________________________

29. З якими проблемами Ви найбільше стикаєтесь у суспільстві:

а) непорозуміння з боку оточуючих

б) негативне ставлення

в) байдужість

г) інша відповідь ___________________________________________

В заключні частині повідомте, будь-ласка, деякі данні про себе.

30. Матеріальне становище:

а) високе

б) середнє

в) низьке

31. Ваш вік? __________

32. Ваша стать

а) чоловіча

б) жіноча

Дякуємо за Ваші відповіді!

Кодувальний листок

Таблиця 5.1. Кодувальний листок анкетування

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30

1

а

а

б

в

б

в

а

а

а

а

а

в

а

а

б

в

а

а

а

а

в

а

а

в

в

а

а

а

а

а

2

б

б

в

г

г

б

а

в

а

б

а

в

а

а

б

б

а

б

а

а

а

в

а

б

г

а

а

а

б

в

3

а

г

г

д

в

в

д

е

в

д

в

а

д

в

а

б

д

а

д

в

в

г

д

а

д

а

б

а

а

б

4

б

а

а

б

а

а

в

д

в

а

б

б

г

а

г

а

в

г

б

г

г

а

в

г

а

б

в

б

б

а

5

б

в

б

б

г

б

а

а

а

в

а

а

а

а

г

в

а

б

а

а

а

а

а

в

г

а

а

в

б

а

6

г

а

б

а

б

г

д

в

в

д

д

б

г

г

д

б

г

г

д

г

д

а

г

д

б

г

г

б

г

д

7

б

б

а

а

в

а

г

г

в

г

в

б

в

в

в

г

в

б

б

в

а

б

в

г

б

в

б

г

а

в

8

б

в

а

г

в

в

б

б

б

б

б

а

б

б

а

в

б

б

б

б

в

б

б

в

а

в

б

в

б

б

9

д

б

б

б

а

д

д

в

д

а

а

в

д

в

г

а

д

в

д

д

б

в

д

г

г

д

д

а

д

а

10

г

а

д

б

в

д

а

в

г

а

г

а

г

а

д

б

в

в

в

а

б

г

а

д

д

г

а

в

а

а

11

д

д

г

в

а

б

б

д

а

б

в

д

а

в

б

г

в

б

г

а

в

д

а

д

б

д

в

а

д

д

12

е

в

д

г

б

д

б

а

б

а

е

б

б

е

д

е

е

а

е

б

е

в

е

г

а

в

е

е

в

г

13

є

б

е

в

е

г

а

б

д

б

е

є

а

е

є

е

б

б

а

е

е

г

е

в

д

г

е

е

а

в

14

в

б

в

б

б

б

г

б

в

а

в

д

в

г

а

б

в

а

в

г

в

д

в

б

в

г

в

д

а

г

15

г

а

а

б

а

а

г

г

а

в

а

г

а

г

в

б

а

в

г

г

б

г

а

б

а

г

а

г

в

г

16

а

г

а

є

б

е

в

д

е

е

а

ж

а

б

а

є

д

е

г

а

б

а

г

є

г

в

а

д

а

д

17

б

а

в

а

в

б

г

г

б

б

г

а

г

г

а

б

б

в

г

б

б

в

б

а

а

б

б

б

в

в

18

д

б

д

е

а

б

г

в

е

д

а

е

г

е

б

б

в

д

г

е

е

в

б

е

е

б

г

а

е

д

19

б

е

є

ж

в

а

б

з

є

з

з

є

з

з

д

е

б

з

а

б

г

ж

б

е

г

з

ж

е

в

є

20

а

б

б

в

а

в

а

в

а

б

а

в

а

а

б

в

а

б

а

а

в

а

а

в

б

а

а

а

а

а

21

б

г

в

г

а

г

в

а

б

б

а

г

б

а

в

б

б

г

а

б

б

г

б

б

в

б

б

б

г

б

22

в

г

б

а

в

г

г

в

б

в

г

а

г

г

а

в

в

б

г

в

в

б

в

в

а

в

в

в

б

б

23

а

д

в

д

в

а

б

г

б

е

в

а

г

г

д

а

г

д

в

г

а

г

г

а

д

в

г

б

в

г

24

б

в

б

в

а

а

а

а

г

б

б

а

б

б

в

а

б

в

б

б

а

б

б

а

в

б

б

а

б

б

25

б

в

в

г

а

в

а

в

а

б

г

в

г

г

а

в

б

б

г

б

в

б

б

в

в

б

б

а

б

б

26

б

б

е

в

а

е

д

б

а

д

в

е

б

в

а

є

д

д

б

д

е

а

д

є

в

а

д

а

д

а

27

а

б

в

в

а

б

а

а

в

в

в

б

б

в

а

б

а

в

а

а

б

а

в

в

б

а

в

а

в

а

28

з

д

г

є

є

а

е

б

в

и

ж

д

а

и

г

д

г

е

з

є

а

є

и

д

а

ж

ж

в

г

б

29

в

в

в

б

а

в

а

б

а

в

б

в

б

б

в

б

а

б

б

б

б

б

а

б

в

б

а

б

б

б

30

ж

д

б

є

е

б

д

г

є

а

в

ж

д

є

в

г

з

в

д

б

е

є

з

є

б

е

ж

є

г

г

31

а

б

б

а

а

б

а

б

б

б

а

а

б

а

а

а

а

б

б

б

а

б

а

а

б

б

б

а

б

б

4. Статистика, обробка та аналіз інформації

В результаті опитування респондентів були отримані такі результати:

№ питання

Варіанти відповідей

Кількість голосів

%

1

2

3

4

1. Ви вважаєте себе комунікабельною людиною?

а) так

б) ні

в) важко відповісти

г) інша відповідь

20

3

7

-

0,67

0,1

0,23

0

2. Ви емоційна людина ?

а) так

б) ні

в) напевно людина настрою

г) важко відповісти

д) інша відповідь

13

9

5

3

-

0,43

0,3

0,17

0,1

0

3. Що для Вас важливим є у спілкуванні?

а) обмін інформацією

б) формування та розвиток особистості

в) міжособисті контакти

г) набуття культурних та загальнолюдських цінностей

д) набуття суспільного досвіду

е) інша відповідь

8

3

7

3

8

1

0,27

0,1

0,23

0,1

0,27

0,03

4. Як ви вважаєте непорозуміння виникають в наслідок:

а) відсутності згоди між учасниками дискусії

б) протиріччя інтересів

в) суперництва

г) важко відповісти

д) інша відповідь

10

8

5

6

1

0,33

0,27

0,17

0,2

0,03

5. Вам комфортніше спілкуватись:

а) в компанії

б) один на один

в) по Інтернету

г) краще прочитаю цікаву книгу

д) інша відповідь

16

6

5

3

-

0,53

0,2

0,17

0,1

0

6. В конфліктній ситуації Ви притримуєтесь наступного стилю поведінки:

а) пристосування, поступливість

б) ухилення

в) протиборство

г) компроміс

д) співпраця

е) інша відповідь

3

6

2

11

8

-

0,1

0,2

0,07

0,36

0,27

0

7. Наскільки широке Ваше коло спілкування?

а) до 5 осіб

б) від 6 до 10 осіб

в) від 11 до 20 осіб

г) більше 20 осіб

5

8

11

6

0,17

0,27

0,36

0,2

8. Чи важко Вам розпочати і підтримати спілкування з незнайомою людиною?

а) так

б) ні

в) важко відповісти

г) інша відповідь

4

17

8

1

0,13

0,57

0,27

0,03

1

2

3

4

9. Якщо співрозмовник, розмовляючи з Вами відводить погляд, це для Вас означає:

а) нечесність

б) невпевненість

в) розсіяність

г) неповага

д) мені байдуже

е) інша відповідь

6

4

5

3

12

-

0,2

0,13

0,17

0,1

0,4

0

10. Як Ви себе почуваєте при спілкуванні із сторонніми людьми?

а) вільно

б) насторожливо

в) спокійно

г) мені байдуже

д) неспокійно

е) інша відповідь

10

3

6

6

5

-

0,33

0,1

0,2

0,2

0,17

0

11. Які якості Ви найбільше ціните у співрозмовнику ?

а) вміння говорити

б) вміння слухати

в) вміння переконувати

г) прямоту

д) здатність розуміти інших людей

е) інша відповідь

6

6

6

3

9

-

0,2

0,2

0,2

0,1

0,3

0

12. Які особистості риси на Вашу думку повинен мати ідеальний співрозмовник?

а) чуйність, пильність

б) ерудиція

в) доброта, душевність, дружелюбність

г) сердечність, людяність

д) вихованість, культурність , ввічливість, інтелігентність

е) тактовність, делікатність

є) інша відповідь

4

6

4

3

3

10

-

0,13

0,2

0,13

0,1

0,1

0,33

0

13. Через які риси, на В...


Подобные документы

  • Спілкування - головний інструмент професійної діяльності соціального працівника. Структура та особливості професійного спілкування у соціальній роботі. Теоретичні засади. Комунікативний аспект спілкування в соціальній роботі. Моделі процесу комунікації.

    реферат [19,6 K], добавлен 28.08.2008

  • Теоретичний аналіз проблеми соціалізації особистості, роль спілкування у цьому процесі. Зміст комунікації та взаємодії індивідів в мережі Інтернет. Емпіричне дослідження використання інтернет-спілкування в сучасному суспільстві методом опитування.

    курсовая работа [828,4 K], добавлен 20.11.2014

  • Ситуація домінуючої вербальності та її наслідки. Інтернет-спілкування: основні риси та особливості. Позитивні та негативні сторони соціальних мереж. Етикет у віртуальному спілкуванні, а також і психологічні особливості спілкування через інтернет.

    реферат [24,2 K], добавлен 02.04.2013

  • Культура міжетнічного спілкування як узагальнююча характеристика суб'єкта спілкування, що володіє способами спілкування у багатоетнічному середовищі, які розкривають його участь. Сутнісні, ознаки і структурні параметри міжетнічних культурних відносин.

    курсовая работа [45,7 K], добавлен 10.05.2011

  • Поняття і організація спілкування через Інтернет. Аспекти, основні форми, переваги, недоліки віртуального спілкування. Перспективи розвитку інтернет-спілкування. Результати анкетувань щодо думки студентів про можливості, переваги, необхідність Інтернету.

    лекция [57,1 K], добавлен 26.03.2012

  • Торгівля людьми як одна з галузей кримінального бізнесу, що розвивається найбільш стрімкими темпами, об'єкти та особливості нормативно-правового трактування. Центри реабілітації для потерпілих від торгівлі людьми, напрямки діяльності, роль в суспільстві.

    реферат [24,6 K], добавлен 13.05.2015

  • Головні етапи та загальна характеристика розвитку інформаційного суспільства в Україні, сучасний стан даного процесу та оцінка його подальших перспектив. Забезпечення доступу до інформації та правила її захисту, нормативно-правове обґрунтування.

    контрольная работа [28,2 K], добавлен 13.10.2014

  • Спілкування у соціальній роботі. Обговорення проблеми, яка цікавить і є актуальною. Розв'язання проблеми. Завершення контакту. Міжособистісне розуміння. Перцепція-процес і результат сприйняття, розуміння та оцінювання людиною явищ навколишнього світу.

    реферат [27,9 K], добавлен 30.08.2008

  • Важливі принципи інтеракционізма. Соціальний та радикальний біхевіоризм. Мід - засновник інтеракціонізма. Символічний інтеракціонізм - дослідження відношення між особистістю і суспільством як процесу символічного спілкування між соціальними діячами.

    реферат [21,2 K], добавлен 03.03.2010

  • Теоретичний аналіз впливу спілкування та прояву емоцій в соціальних мережах на особистість. Характеристика основних умов виникнення, поширення і використання соціальних мереж у формуванні нового соціального середовища здійснення соціальних зв’язків.

    курсовая работа [5,4 M], добавлен 08.12.2022

  • Зародження та розвиток української соціології. Інтерпретація С. Подолинським дарвіністських законів. Історія суспільства за Ковалевським. Світогляд етичного соціалізму за М. Туган-Барановським. Головні проблеми організації наукового спілкування.

    реферат [23,0 K], добавлен 14.02.2016

  • Аналіз соціальних потреб одиноких людей похилого віку: побутових, психологічних і медичних. Основні завдання та напрямки соціальної роботи з людьми похилого віку, організаційно-правові форми. Аналіз і оцінка результатів експериментального дослідження.

    курсовая работа [1,3 M], добавлен 08.07.2014

  • Проблеми життєдіяльності та функціонування різних типів сімей, напрямки їх вивчення та сучасні тенденції. Сутність та особливості, головні етапи процесу налагодження соціальної взаємодії в дисфункційних сім’ях, оцінка його практичної ефективності.

    реферат [18,7 K], добавлен 30.03.2014

  • Проблема порушення прав жінок та причини поширення торгівлі жінками в Україні. Нормативно-правове забезпечення протидії торгівлі жінками. Напрямки, форми та методи соціально-педагогічної діяльності з учнівською молоддю щодо профілактики торгівлі людьми.

    курсовая работа [98,6 K], добавлен 31.01.2011

  • Структура вербального спілкування: мова - універсальний засіб, її види; голосові характеристики усного мовлення. Класифікація невербальних видів комунікації: жести і пози; кінесика, проксеміка, контакт очей; паралінгвістичні та екстралінгвістичні засоби.

    курсовая работа [79,0 K], добавлен 24.05.2012

  • Соціально-педагогічна діяльність на сучасному етапі розвитку української держави. Зміст професійно-етичної культури соціального працівника: творча самореалізація моральних переконань та ідеалів; володіння технологією професійної взаємодії та спілкування.

    курсовая работа [109,6 K], добавлен 29.01.2013

  • Дослідження: поняття, типологія, характеристика, методологія. Роль та місце дослідження в науковій та практичній діяльності. Головні особливості аналізу соціальних факторів. Спостереження, оцінка, експеримент, класифікація та побудова показників.

    курсовая работа [86,9 K], добавлен 02.01.2014

  • Визначення соціально-психологічних особливостей професійної взаємодії працівників системи соціального захисту населення. Ролі соціальних працівників, форми соціальної роботи. Інтеракція у процесі професійного спілкування, етапи міжособистісного розуміння.

    курсовая работа [207,2 K], добавлен 15.03.2011

  • Поняття засобів масової комунікації у процесі спілкування. Медіакультура як обов'язкова умова існування медіакомунікацій в системі соціальних комунікацій: вирішення суспільної проблеми і запрошення до дискусії щодо можливого вирішення наукової проблеми.

    реферат [27,3 K], добавлен 11.12.2012

  • Соціологічне дослідження поглядів студентської молоді на матеріальні та духовні потреби, аналіз змін у вимірюванні життєвих цінностей. Вплив релігії на формування життєвих потреб молоді. Оцінка молодими людьми становища суспільства, в якому вони живуть.

    курсовая работа [2,0 M], добавлен 02.08.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.