Статистичний аналіз демографічного стану в Україні з 2000 по 2009 роки

2. Для підвищення рівня добробуту населення потрібно провести реформування системи оплати праці для забезпечення послідовного переходу до моделі економіки з високою вартістю робочої сили; розширення можливостей отримання населенням офіційних основних і додаткових доходів, зниження податкового тиску на фонд оплати праці на підприємствах усіх форм власності; зниження рівня диференціації заробітної плати й прибутків. Здійснення цих перетворень сприятиме стимулюванню відтворювальної та стимулюючої функцій заробітної плати та посиленню її зв'язку з кінцевим результатом праці. [16]

3. На ринку праці для пом'якшення гостроти існуючих проблем необхідні лібералізація законодавства про працю, підвищення якості та конкурентоспроможності робочої сили; подальша реструктуризація державних підприємств із залученням інвестицій для розвитку підприємництва у виробничій сфері на умовах забезпечення модернізації застарілих і створення нових високопродуктивних робочих місць; вдосконалення інструментарію пільгового кредитування створення нових робочих місць; сприяння ефективним і доцільним переміщенням працездатного населення; удосконалення системи моніторингу ринку праці; підвищення якості робочої сили та професійно-кваліфікаційної збалансованості попиту та пропонування робочої сили; стимулювання економічної активності населення; посилення мотивації до легальної продуктивної зайнятості; стабілізації фінансового забезпечення політики зайнятості. [13]

Демографічна проблема - сукупність соціально-демографічних проблем сучасності, що зачіпають інтереси всього людства. Найважливіші проблеми народонаселення, які загрожують украй негативними наслідками: стрімке зростання населення, або демографічний вибух, у країнах, що розвиваються, і загроза депопуляції, або демографічна криза, в економічно розвинених країнах. До проблем народонаселення слід віднести також неконтрольовану урбанізацію в країнах, що розвиваються, кризу великих міст у деяких розвинених країнах, стихійну внутрішню й зовнішню міграцію, яка ускладнює політичні відносини між державами.

Статичні графіки, карти демографічної ситуації України

Рис. 1.1 Чисельність населення на 1 лютого 2009 року та середня за січень 2009 року, млн. осіб

Рис. 1.2 Густота населення України, осіб/кв. км

Рис. 1.3 Динаміка народжуваності та смертності населення, тис. осіб

Рис. 1.4 Середній коефіцієнт народжуваності за 2006 рік, осіб

Висновки

Українському суспільству ніколи не бути процвітаючим чи навіть стабільним, якщо його населення не матиме відповідних умов життя і не відчуватиме повної безпеки для реалізації нормальної демовідтворювальної поведінки, не буде бачити перспектив для існування й розвитку кожної сім'ї та особи.

До останнього часу проблеми безпеки досліджувалися переважно у військовій та політичній сферах й обмежувалися потенційними конфліктами між країнами та міжнародними загрозами. Однак події свідчать, що внутрішня негативна соціально-демографічна ситуація, зокрема, той чи інший режим відтворення населення, кількісний та якісний його склад може стимулювати чи гальмувати виникнення й розвиток внутрішніх і зовнішніх конфліктів, бути каталізатором сепаратистських прагнень частини населення, тобто здійснювати деструктивний вплив на стан безпеки держави навіть за стабільної міжнародної ситуації.

Соціально-економічна перебудова суспільства в Україні спричинила гострі проблеми. Їхнє вирішення передбачає розробку науково обґрунтованої комплексної програми подолання демографічної кризи, яка б охоплювала не тільки питання простого відтворення населення, але й його розвитку у широкому соціальному контексті.

В умовах значного зниження народжуваності, зростання смертності та погіршення здоров'я необхідно докласти максимальних зусиль для збереження населення України. Це має бути основним змістом демографічних стратегій держави сьогодні.

При обмежених фінансових можливостях, а також занепаді системи соціального захисту увага і підтримка держави повинні бути спрямовані на вирішення проблем, що безпосередньо впливають на рівень захворюваності і смертності населення і, зокрема, дітей та жінок.

У зв'язку з цим необхідно реформувати систему охорони здоров'я, на якій негативно позначилися зміни соціально-економічних умов, а також збільшити асигнування на розвиток цієї сфери.

Для подолання депопуляції та відтворення трудового потенціалу країни необхідно перейти від декларативного до реального виконання програм. Необхідно:

- поступове збільшення дотацій під час народження дитини та для її подальшого утримання;

- створити належну систему соціального обслуговування осіб похилого віку і забезпечити його доступність незалежно від місця проживання;

- вирішити проблему міграційного відпливу населення України за кордон шляхом створення гідних умов роботи в Україні та покращення економічного становища сфери праці тощо.

Враховуючи необхідність зміни соціально-психологічного клімату, пріоритетами сучасної національної демографічної політики мають бути:

- цілеспрямована державна соціальна політика на поліпшення демографічної ситуації;

- системне та безперервне статеве виховання підлітків на цінностях національної та християнської культури в родині, у навчальних, медичних, закладах;

- утвердження високого соціального статусу сім'ї;

- виховання в населення демографічної грамотності та формування ідеологічних і філософських принципів, які відповідають цілям та пріоритетним завданням національної демографічної політики.

Впровадження і виконання зазначених та інших методів вирішення демографічної проблеми може змінити сучасний та дати ефективний поштовх майбутньому розвитку населення України.

Список використаної літератури

1. Васильєва Л.Й. Демографічні аспекти сучасної сім'ї // Актуал. пpобл. політики: Зб. наук. пp. - Одеса, 1997. - Вип. 1-2. - С. 15-17.

2. Концепція демографічного розвитку України на 2005-2015 рр. / За наук. ред. акад. І.Ф. Кураса, С.І. Пирожкова. - К.:ІВЦ Держкомстату України, 2004. - С. 476-501.

3. Стратегія розвитку України: теорія і практика. - К.: НІД., 2002. - С. 864.

4. Гнибіденко І. Соціальний вибір в умовах глобалізації як засіб забезпечення соціального захисту та прав людини: Україна: аспекти праці. - 2005. - №2. - С. 35.

5. Демографічне дзеркало нації // Слово просвіти. - 2001. - 23 листопада. с. 6.

6. Діти, жінки та сім'я в Україні: статистичний збірник. - К.:Державний комітет статистики України, 2000. - 362 с.

7. Демографічна криза в Україні. - К.: Ін-т економіки НАНУ, 2001. - С. 467. Н.М. Зобко «Демографічні проблеми людства» К.: 2001. - 543 с.

8. Довжук Б. Актуальне регіональне дослідження трудової міграції: Україна: аспекти праці. - 2005. - №3. - С. 37.

9. Демографічна криза в Україні // Народна газета. - 2002. - №17. - с. 4-5.

10. До питання про концепцію національної демополітики в Україні: Демографічні дослідження. - Вип. 18. - К.: Ін.-т економіки НАН України, 2004. - С. 40-41.

11. Етнодемографічна політика. Піскунов О.Д.: Дивослово. - 2002. - №8. - с. 2.

12. Лібанова Е. Демографічний колапс: Уряд. кур'єр. - 2004. - №40. - С. 11.

13. Регіональні проблеми зайнятості і ринку праці: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Т., 2004. - 294 с.

14. Україна - аспекти праці: щомісячник.-К.:2006. - №4. - 63 с.

15. Послання президента до Верховної Ради України. - www.president.gov.ua; Скільки нас в Україні // Соц. Політика. - 2005. - №8.

16. Концепція демографічного розвитку України на 2005-2015 роки. - www.rada.gov.ua.

17. Державна статистика України. - www.ukrstat.gov.ua

18. Статистичний портал. - www.ukrcensus.gov.ua

Размещено на Allbest.ru