Технологізація волонтерського руху

Сьогодні маємо такі центри волонтерського руху в Україні:

Координаційна рада з питань розвитку та підтримки волонтерського руху при Міністерстві праці і соціальної політики;

Всеукраїнський громадський центр “Волонтер”;

Ресурсний центр розвитку громадських організацій “Гурт”;

Український державний центр соціальних служб для молоді;

Волонтерський центр “Пенсіонер”, ради організації ветеранів війни;

Коаліція громадських організацій та ініціатив за вільну від тютюнового диму Україну.

У сучасній Україні волонтерство набуває масового поширення. Приклади безкорисливої допомоги стосується також екології, соціальної сфери. Активно розвивається волонтерський рух у Тернопільській, Запорізькій, Львівській, Вінницькій, Херсонській областях. Напрями діяльності волонтерів - рух матерів проти наркотиків і СНІДу, підготовка молоді до ролі батьків, психологічна допомога вагітним жінкам, соціальний патронаж, дітей інвалідів, профілактика наркоманії, допомога безпритульним дітям, дітям сиротам із кризових сімей, учням шкіл-інтернатів. За підтримки Міністерства праці та соціальної політики України спільно з Радою організації ветеранів України 19 грудня 2003 року відбулися Всеукраїнські збори волонтерів пенсіонерів. Поштовхом до розвитку волонтерської діяльності на Україні було запровадження затвердженою Указом Президента України державної програми “Проздоров'я літніх людей”. На сьогодні волонтерський рух є одним із ефективних напрямів соціального захисту та покращення життя забезпечення людей похилого віку, з позитивною цілеспрямованою роботою щодо залучення широкого кола пенсіонерів та молоді до благодійної діяльності. На сьогоднішній день більше двохсот тисяч волонтерів пенсіонерів опікують біля півмільйона осіб з числа громадян похилого віку, інвалідів, дітей-сиріт, які опинилися в життєвих умовах і потребують стороннього догляду. Волонтерський рух пенсіонерів розвивається у трьох основних напрямках - допомога “Пенсіонер-пенсіонеру”, “Пенсіонер-дітям”, “Ветеранські аптеки”, - це особливий тип аптечних закладів в яких продаються вітчизняні ліки за цінами заводів-виробників, або зі знижкою до 30 процентів від роздрібної ціни. Зараз в Україні таких аптечних закладів більше ніж 1700.Будь які волонтерські групи при Центрах соціальних служб для молоді діють в межах соціальних програм, які реалізуються центрами передбачені планами робіт, завданнями, що покладені на центри державою. [4, c.41-42] Істотну роль у зміцненні статусу добровольців при центрах ССМ та формуванні позитивного ставлення громадськості до їхньої діяльності відіграє впровадження системи навчання волонтерів.Виходячи із специфіки діяльності та завдань соціальних служб для молоді, використовуються досить різноманітні форми навчання добровольців з метою формування у них знань, умінь та навичок, наприклад:

протягом року - школа волонтерів;

протягом півріччя - тематичні волонтерські курси;

протягом місяця - табір підготовки добровольців-помічників;

протягом тижня - курси підвищення майстерності;

Центри, які залучають до роботи волонтерів, повинні планувати систематичні навчання, наради, інструктування, дискусії, семінари „круглі столи”, тренінги, що дозволяє урізноманітнити форми ознайомлення волонтерів із змістом, напрямками, особливостями, видами соціально педагогічної роботи залежно від рівня професійної підготовки такої діяльності. У різних регіонах залучення людей до діяльності волонтерами відбувається різними шляхами і на основі різних принципів. Найбільш розповсюджений варіант - залучення студентів відповідних спеціальностей (соціальних робітників, психологів, юристів, медиків) до соціальної роботи через волонтерські групи. Так, у місті Запоріжжі на добровільних засадах працюють 12 соціальних педагогів та психологів-студентів факультету соціальної педагогіки та психології Запорізького державного університету. Волонтери займаються статевою освітою підлітків у літних таборах шкіл. У Дніпропетровській області діє програми „Терези Феміди”, де задіяний волонтерський молодіжний юридичний клуб. До складу клубу входять студенти-правовики випускного курсу Дніпропетровського державного університету. [13,c.24] На базі Чернівецького обласного ЦССМ працюють волонтерські загони, де волонтерами в переважній більшості є студенти педагогічного університету. Крім них, до волонтерської роботи залучаються студенти педагогічного училища та медичніпрацівники. У м. Вінниця волонтерами-студентами філологічного факультету педагогічного університету розроблено тематичний курс занять „Вивчаємо класичну літературу” для підвищення загально культурного та інтелектуального рівня молоді з певними вадами розвитку. У м. Луцьк волонтерську роботу проводять 25 волонтерів - студенти медичного училища та психологічного факультету. Їхня професійна підготовка, безперечно вплинула і на характер та напрями діяльності волонтерів.У всьому світі головним об'єктом волонтерства є недержавні організації: дитячі, молодіжні та жіночі. На Україні громадські організації ще недостатньо включені в соціальну роботу. Хоча приклади плідного співробітництва вже маємо. Так, у м. Чернівці волонтерські загони постійно контактують з діючими молодіжно-громадськими організаціями - „Буковинські гайди”, „У гармонії з природою”, дитячими організаціями „Паросток” і „Веселка”.Більша частина волонтерів працює на державних організаціях (НДО). Вони є одним із джерел людських ресурсів НДО. Їхня робота - основа недержавного сектору. За словами М.Кординського, лідера Одеського клубу „Чужа дитина”, недержавні організації, не маючи реальних джерел фінансування, використовують як головний ресурс безкорисливу добровільну працю своїх членів і принесені ними матеріальні ресурси. В Україні волонтерський рух детермінований гуманізацією суспільного життя, є відповіддю на суспільні потреби. Вважається що роботу волонтерів можна спрямувати в житлово-комунальну сферу, охорону здоров'я, працевлаштування, соціальний догляд, відродження культури, міста, національних, творчих, релігійних традицій.Отже, можна зробити висновок, що волонтерська діяльність в Україні є такою, що дозволяє говорити про неї як про суспільне явище та як про важливу складову діяльності недержавних соціальних служб. В загалі ж, волонтерство, як можна бачити, є запорукою успішного процвітання нашої країни. А волонтери - першопрохідці, які вказують шлях до просування.

Висновки до другого розділу

Технологізація волонтерського руху - це цілеспрямований процес поетапного впровадження технологій, що застосовуються управлінськими органами і спрямовані на формування, організацію, координацію та корекцію діяльності волонтерських угрупувань з метою підвищення ефективності реалізації завдань соціального захисту населення. Цей процес здійснюється в трьох напрямках розвитку волонтерського руху (соціально-реабілітаційна робота, соціальна опіка і захист дітей та підлітків, соціальний супровід молоді) та залежить від ресурсів (зокрема і людських), які залучені до його здійснення. Встановлено, що до людських ресурсів волонтерського руху відносять дітей та підлітків, волонтерів, які приходять за власним бажанням, волонтерів-фахівців, чиновників, клієнтів конкретної організації, членів організації, студентів, спонсорів тощо. Якісне виконання ними своїх обов'язків - це безпосередньо соціальна допомога незахищеним верствам населення і значимий вклад в соціальну роботу в країні. Людський фактор - найскладніший аспект в волонтерській діяльності, який потребує індивідуального підходу та постійної мотивації.Зараз волонтерство - потужний соціально-суспільний рух, спроможний прийняти на себе частину повноважень державних соціальних установ. В основу волонтерства, добровільності покладена здатність однієї людини безкорисливо, у більшості випадків анонімно виконувати роботу на благо інших. Тобто, частину часу, енергії, знань, досвіду волонтер витрачає на виконання діяльності, яка приносить користь іншим людям чи суспільству в цілому. Однак, термін “волонтерство” означає передусім діяльність на основі добровільної волі. Отже, враховуючи вище сказане, в практичній роботі з волонтерами на перший план виходить правильна організація, постійна координація роботи волонтерів

волонтерський суспільство ресурсний

Висновки

В сучасних умовах все глибше потрібне усвідомлення громадськістю, державними органами важливість оптимізації різноманітних аспектів соціального розвитку. Соціальні проблеми неухильно розв'язуватися, успіх намічених змін залежатиме від кваліфікації працівників зайнятих соціальним обслуговуванням і захистом, що передбачає відповідну підготовку кадрів; вона стає завданням першочергового значення у здійсненні політики країні. Формування великого руху добровольців - є одним з важливих шляхів до продуктивної соціальної роботи в будь-якій державі. Сьогодні волонтерський рух поширений у багатьох країнах світу, особливо в розвинутих: у Франції до волонтерство залучено 19% населення, Німеччині - 34%, США - майже 56%, Японії - 26%. [2,c.62] Зростання значущості цього явища демонструє той факт, що Генеральна Асамблея ООН проголосила 2001 р. Міжнародним роком волонтерів (МРВ), основними цілями якого стали: популяризація ідей та цінностей волонтерство, підвищення рівня визнання волонтерської діяльності, допомога та сприяння в її поширенні, створення мережі обміну інформацією та досвідом щодо її організації. У сучасній Україні волонтерство набуває масового поширення. Символ волонтерів України - жовтий колір вбрання - означає тепло сонця, самовідданість і послідовність у бажанні зробити навколишній світ кращим. Так, як більшість волонтерських угрупувань виникає стихійно та бере участь у одноразових акціях, існує нагальна необхідність розробки системного підходу до залучення волонтерів, організації їх діяльності та підтримки розвитку волонтерського руху. Головну роль у зміцнені позиції добровольців та формування позитивного ставлення громадськості до їх діяльності відіграє впровадження системи навчання волонтерів. [2, c.94] Державні організації теж намагаються розвивати волонтерський рух в Україні. Про це свідчить,зокрема діяльність Соціальних служб для молоді,де поряд з професійними соціальними працівниками працюють добровільні помічники, представлені чотирма групами за віковою категорією,основним місцем навчання або роботи, рівнем освіти: підлітки та юнаки, учні старших класів шкіл та середніх спеціальних закладів, студенти вищих навчальних закладів, батьки проблемних дітей, фахівці-волонтери. [1, c.40-41] Сьогодні істотну роль у зміцненні статусу добровольців при центрах соціальних служб для молоді та формуванні позитивного ставлення громадськості до їхньої діяльності відіграє впровадження системи навчання волонтерів (школа волонтерів, тематичні волонтерські курси, табір підготовки добровільних помічників, курси підвищення майстерності тощо) за такими головними напрямами: соціалізація дітей та молоді з функціональними обмеженнями, соціально-рекламна та інформаційна робота з дітьми та молоддю, профілактика негативних явищ у молодіжному середовищі, правова освіта молоді, підготовка до сімейного життя та усвідомленого батьківства. З'явилося багато організацій,які займаються залученням та навчанням волонтерів або тих, хто спеціалізується лише на розвитку волонтерство. Наприклад, Всеукраїнський громадський центр «Волонтер» (1998 р.) веде активну роботу відразу в трьох напрямах: програми «Я і навколишнє середовище» (рішення екологічних проблем,охорона культурних та історичних пам'яток ), «Я і людина» (тренінги з виховання лідерських якостей, соціальна реабілітація інвалідів, сиріт, ВІЛ-інфікованих, жертв насильства), «Я і міжнародна спільнота» (допомога в інтеграції України у світову спільноту). На даний час в Україні наявне протиріччя між потребою допомоги окремим групам населення й можливістю її надання. І саме тут дуже важливе значення має волонтерська діяльність як ресурс соціальної роботи,ефективне використання якого можливе на основі вивчення накопиченого розвинутими країнами досвіду, урахування тенденцій розвитку, творчого використання для побудови його вітчизняної моделі.

Список використаної літератури

1. Азгагі М. Громадські організації повинні спрацювати з громадами /М.Азгагі. //Громадські Організації. -1999. -№4.-С.27-28.

2. Бондаренко З. Модель організації волонтерської роботи в умовах вищого навчального закладу// Соціальна педагогіка : теорія і практика. - 2007. - № 4. - С.50-59.3.

3. Василенко К. Волонтер - це стан душі // Волонтер//2001, №10.

4. Волонтерство в соціальній роботі /Упорядник.: Главник О., Романова Н., Дружченко Т. - К.: Главник, 2006.

5. Волонтерство. Порадник для організатора волонтерського руху /Укл. Т.Л.. Лях, авт. кол.: О.В. Безпалько, Н.В. Заверіко, І.Д. Зверева, Н.В. Зімовець та ін. -К.: ВГЦ «Волонтер», 2001.

6. Волонтерська служба недержавної організації соціальної сфери. 36. мат. -К.: БТ «Джерело», 2000.

7. Волонтерское движение: опыт, проблемы, перспективы: Рабочие материалы семинара. - Киев, 24-30 сентября 2000 г.

8. Волонтерський рух в Україні: тенденції розвитку/К.: Український держ. центр соціальних служб для молоді. Укр.ін-т соціальних досліджень, 1999.

9. Голованова Т.П., Гапон Ю.А. Волонтерство в соціальній роботі як феномен цивілізованого суспільства 3,1996

10. Закон України від 21.06.2001р. № 2558 - ІІІ «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю».

11. Закон України від 19.06.2003р. № 966 - ІV «Про соціальні послуги».

12. Звєрєва І., Лактіонова К. Підготовка волонтерів. - К.: Наук. Світ, 2001.- 49с.

13. Інформаційно аналітичний звіт про діяльність УССМ // За ред. С. В. Толстоухової. - К.: ДЦССМ, 2004. - 144 с.

14. Капська А.Й. Соціальна робота: деякі аспекти роботи з дітьми та молоддю, Київ УДЦССМ, 2001

15. Капська А.Й. Технологізація волонтерської роботи в сучасних умовах, Київ-2001

16. Капська А.Й. Технології соціально-педагогічної роботи, К.: УДЦССМ, 2000

17. Макдональд Д. Чому волонтер?/ Д. Макдональд. // громадські організації. - 1999. - № 4. -с.26.

18. Маккарлі С, Лінч Р. Управління діяльністю волонтерів. - Ресурсний центр розвитку громадських організацій «Гурт», 1998.

Размещено на Allbest.ru