Соціально-психологічний портрет сучасного вітчизняного підприємця

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

План

Вступ

Етапи відродження підприємницької діяльності в Україні

Результати дослідження та їх узагальнення

Середня арифметична оцінка соціально-психологічних якостей, притаманних, успішному підприємцеві

Соціальні показникі

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Опис особистості підприємця є одним з перших кроків починаючого бізнесмена до підприємницької діяльності. Одним з перших творців психологічного портрета підприємця є В. Зомбарт, який стверджував, що дух підприємництва - одна із складових частин капіталістичного духу, поряд з міщанством та бюрократизмом. Визначення підприємництва акцентує увагу на самостійності діяльності, припускає вибір, ризик, відповідальність. Дослідження представників малого та середнього бізнесу показали, що у російських підприємців комплекс самостійності і автономності виражений особливо яскраво. Порівняльні ж дослідження визначили, що вітчизняні підприємці малого та середнього бізнесу в більшому ступені відчужені від суспільства і психологічно захищені від соціального несхвалення, ніж, приміром, німецькі. Це пов'язано з розвитком російського підприємництва в умовах незбалансованого ринку, без реальної та послідовної підтримки з боку держави, в соціокультурному середовищі несхвалення, і демонструє відкрите протиставлення бізнесу державі і крайній прояв індивідуалізму. Підприємницька діяльність формувалась у різних культурах багато століть, але у вітчизняному контексті з приходом радянської влади вона була перервана. Її було насильно витіснено плановою економікою.

Початок наукових досліджень у сфері підприємництва на пострадянському просторі припадає на час легалізації підприємницької діяльності (кінець 1980-х - початок 1990-х років).

Актуальність проблеми

В останнє десятиріччя чимало наукових досліджень присвячувалося проблемам підприємницької діяльності. Це обумовлюється тим, що однією з найважливіших соціальних функцій підприємництва є підвищення добробуту суспільства. До речі, наша держава вважає підприємницьку діяльність одним із шляхів подолання бідності в Україні.

Мета

Висвітлення результатів дослідження соціально-психологічних особливостей успішного підприємця, розкриття його специфічних соціально-психологічних рис.

Теоретичний аналіз розробленості проблеми дозволив визначити певні етапи відродження підприємницької діяльності в Україні.

Етапи відродження підприємницької діяльності в Україні

а) перший етап визначився ще в часи „розвинутого соціалізму” (1980-ті роки), ще тоді, коли підприємливий господарник часто вважався злочинцем, а його спосіб економічної поведінки переслідувався законом [1]. А. Соломонов, зокрема, зазначає, що тоді для досягнення успіху необхідно було „піти на правове порушення” [2];

б) другий етап розвитку підприємництва розпочинається після розпаду СРСР. Саме тоді заговорили про „новых русских”. Поява цього нового соціального прошарку привернула увагу багатьох науковців. З'являються наукові публікації, присвячені широкому колу питань, прямо чи опосередковано пов'язаних з ціє проблемою (Л. Борисова [3], Н. Зарубіна [4], О. Перепьолкін [5], Л. Французова [6], С. Балабанов [6] та інші). У їх розвідках дається узагальнений образ підприємця як девіантної, криміналізованої особистості, дії та поведінка якої суперечать соціальним нормам і цінностям.

в) третій етап припадає на другу половину 1990-х та на 2000 - 2002 роки. Соціум вже сприймає підприємництво як престижний вид діяльності, до якого вдаються навіть ті прошарки суспільства, які вважалися елітними, - державні чиновники, господарники, представники колишньої партійної номенклатури, комсомольські функціонери.

г) четвертий етап розвитку підприємництва припадає на сьогодення. В сучасному соціально-економічному контексті соціум розглядає підприємця як багатогранну особистість, котра завдяки своїм специфічним психологічним та діловим якостям досягає успіху в скрутний для економіки України період.

Актуальними для соціальної психології у цьому контексті постає низка проблем: соціально-психологічні чинники, що сприяють розвиткові підприємництва; етичні і психологічні проблеми ринкового господарювання; особистість підприємця і фактори формування особистісних підприємницьких властивостей. У зв'язку з цим перед дослідниками постають такі питання: чи кожна людина може стати підприємцем; чи реально сприяти розвиткові психологічних характеристик успішного підприємця; чи можна навчити ефективному підприємництву? [7]. Особливої уваги заслуговує проблема формування інноваційних форм економічної поведінки та феномена успішного підприємця [1; 5; 8].

Результати дослідження та їх узагальнення

Згідно з теорією підприємництва, на успіх впливає багато чинників. Так, зокрема, на думку деяких дослідників, „для підприємницької діяльності необхідно мати, по-перше, підприємницькі риси, а по-друге - ідею” [9]. О. Романовський вважає, що для успішного підприємця необхідні такі складові: „Талановитий та належним чином підготовлений підприємець + першокласна команда менеджерів + чудова можливість на ринку” [9]. І. Тимошенко називає умовою успішної підприємницької діяльності „виживання, результативність і ефективність, виробництво і практичну реалізацію” [10]. Та все ж найбільш значущим компонентом успіху у цьому контексті слід вважати наявність „унікальних здібностей, досвіду та компетентності особистості підприємця”, які дозволяють вирішувати актуальні нестандартні завдання для досягнення загальної мети підприємницької діяльності.

Ми провели опитування експертної групи, учасниками якої були успішні підприємці з банківської сфери, які за досягнення високих економічних показників відзначалися нагородами.

Було розроблено варіант опитувальника (з трьох блоків), за допомогою якого вдалося визначити соціально-психологічні характеристики особистості підприємця, особливості його ціннісної сфери, емоційний капітал, специфіку поведінки в діловій сфері чи в економічному середовищі. Загальна кількість опитуваних - 50 осіб віком від 28 до 35 років. Підприємцям слід було оцінити за десятибальною шкалою соціально-психологічний капітал особистості, який, на їхню думку, необхідний для досягнення успіху у підприємницькій діяльності.

Середня арифметична оцінка соціально-психологічних якостей, притаманних, успішному підприємцеві

Дані опитування дозволили визначити соціально-психологічні характеристики особистості успішного підприємця.

Перший блок спрямовувався на виявлення соціально-психологічних якостей особистості успішного підприємця. У першій колонці таблиці 1 наведено середню арифметичну оцінку кожної з перелічених у запропонованому переліку якостей, притаманних, на думку досліджуваних, успішному підприємцеві. У другій і третій колонках показники представлено за такими

ознаками: перший вказує на загальну оцінку якості в уявленнях чоловіків або жінок (гендерні відмінності), а відсотковий показник означає кількість експертів, що включили цю якість у власний перелік відповідей.

Таблиця 3.1.1.

Отже, у 70 % чоловіків і 65 % жінок (з експертної групи) успішних підприємців домінує мотивація досягнення. Це можна тлумачити як „прагнення збільшити максимально високі здібності людини до всіх видів діяльності, до яких можуть застосовуватися критерії успішності, де виконання подібної діяльності може привести до успіху чи невдачі” [11]. Можемо припустити, що саме мотивація досягнення є однією з найголовніших умов успішності у підприємницькій діяльності. Зазначимо, що в минулому підприємці експертної групи (67 % чоловіків і 55 % жінок) були непоганими організаторами, мали певні досягнення у спорті; отже, у них була потреба змагатися, самостверджуватися. Це певною мірою сприяло максимальному розвитку мотивації досягнення. Але, як показують результати дослідження, вона не є достатньою, якщо система цінностей не відповідає очікуванням респондентів.

Перелік цінностей, притаманних успішному підприємцеві.

Таблиця 3.2.1.

Мотивація досягнення поєднується з наступною системою цінностей: цікава робота й успішна професійна діяльність (60 % чоловіків, 50 % жінок), гроші (матеріальна незалежність) (67 % чоловіків, 45 % жінок), загальний успіх і визнання (55 % чоловіків, 58 % жінок), свобода (чоловіки - 50 %, жінки - 47 %), самостійність. Мотивація досягнення і бажання одержати високі результати забезпечують успіх лише тоді, коли поєднуються з працею як з найважливішою цінністю („Не уявляю себе без роботи, це найголовніше у моєму житі”).

Коли підприємця обмежують об'єктивні умови, то він може змінити ставлення до них. Водночас ситуація може обмежити його в кількості і якості виборів, але ніколи не обмежить в самій можливості самостійно вибирати. Цінність свободи вибору гармонійно поєднується з волею і владою над собою - це визначає не жорстку зовнішню дисципліну, а контроль та саморегуляцію [12].

Помітно менш значущими для успішних підприємців є такі цінності, як сім'я (чоловіки - 30 %, жінки - 40 %), здоров'я (чоловіки - 27 %, жінки - 29 %), друзі (чоловіки - 20 %, жінки - 15 %).

Варто відзначити гендерні особливості в успішних жінок, домінування цінності роботи і грошей: помічаються рольові конфлікти, роль матері і працівника, причому конфлікт розв'язується на користь праці. І це формує комплекс „нереалізованості” як матері, дружини, котра усвідомлює цю проблему, але продовжує илем у звичному илеммоюому темпі соціальної активності, працюючи по 10 - 12 годин на добу. За результатами інших досліджень [13; 14], які не є зараз предметом обговорення, виявлено, що у жінок, які не працюють, цінність праці відходить на другий план, домінують такі цінності, як сім'я і благополуччя, виконання домашніх обов'язків. Такі жінки, якщо виникає потреба стати до праці, вибирають роботу „ближче до дому”, легко приймають рішення про звільнення, якщо це необхідно для сім'ї. Цінність роботи як сфери розкриття здібностей у них дуже низька.

Однією з найголовніших індивідуально-психологічних якостей успішного підприємця, за результатами опитування (таблиця 1), є психологічна гнучкість (чоловіки - 54 %, жінки - 60 %). Саме вона дозволяє підприємцеві вийти за рамки соціальних обмежень, стереотипів, розкрити свій потенціал, проявити креативність у вирішенні професійних завдань.

Розрізняють такі види гнучкості: гнучкість психологічна - умова психологічної рівноваги (впевненість, стійкість, розкутість, спокій), фактор ефективного життя - щасливого, корисного й осмисленого [12; 15]; гнучкість емоційна - здатність проявляти максимально широкий діапазон емоцій адекватно ситуації, що склалася; гнучкість пізнавальна (інтелектуальна гнучкість) - здатність використовувати різні стратегії, методи і прийоми мислення, вихід за межі стереотипів сприйняття; гнучкість поведінкова - здатність ефективно використовувати широкий сектор поведінкових моделей, адекватних ситуації, на противагу звичним, які обмежують успішний розвиток.

У будь-якій професійній діяльності, а особливо у підприємницькій, необхідно бути гнучкою особистістю, аби при потребі змінювати свої дії для досягнення бажаного результату. Використання тільки одного засобу управління позбавляє можливості вибору взагалі. Використання двох засобів контролю ситуації ставить підприємця перед нерозв'язаною илеммою. Мати вільний вибір - означає бути здатним використовувати як мінімум три підходи до ситуації. Отже, підприємець зі здатністю до гнучкості може ефективно управляти ситуацією.

Згідно з даними опитування (чоловіки - 53 %, жінки - 50 %), успішним підприємцям притаманна така риса, як готовність ризикувати. Вони, як правило, не витримують одноманітності, стандартних ситуацій, готові починати все з „нуля”, „зробити крок у невідоме”.

Готовність ризикувати в сучасній психології пов'язується із здатністю суб'єкта досягати поставленої мети і регулювати свої поведінкові стратегії. Вона розглядається як неадаптована форма поведінкової активності особистості, як особливий спосіб мислення суб'єкта, що діє в умовах невизначеності [16].

Чимало психологічних досліджень присвячувалося виявленню специфічних індивідуально-психологічних рис людини, що зумовлюють її готовність ризикувати. Такими рисами, зокрема, є імпульсивність, незалежність, прагнення до успіху, лідерство і домінування.

Позитивне мислення (чоловіки - 51 %, жінки - 49 %) забезпечує можливість по-особливому ставитись до труднощів, невдач, помилок, що супроводжують підприємницьку діяльність. („Саме труднощі зробили мене сильним”). Труднощі сприймаються як стимул для вдосконалення.

Соціальні показникі

Третій блок питань спрямовувався на виявлення соціальних показників (таблиця 3).

Провідним показником експерти визначили професіоналізм (чоловіки - 70 %, жінки - 78 %). Саме професіоналізм відкриває для підприємця нові можливості, забезпечує перевагу над конкурентами. Знання справи - необхідна умова успішної трудової діяльності. („Головне в успішній підприємницькій діяльності - команда професіоналів”). Однак залишається відкритим питання, чи завжди професіонал може стати успішним підприємцем. В ході опитування ми з'ясували, що для певної кількості (приблизно - третини) досліджуваних в успішній підприємницькій діяльності „головне бути не професіоналом, а хорошим організатором і мотиватором для команди”.

Таблиця 3.3.1.

Професіоналізм у поєднанні з позитивним ставленням до роботи дає підприємцеві можливість ефективніше реалізовувати себе. Значна кількість успішних підприємців вважає, що „тільки на цікаву роботу можна витратити значну частину життя”.

Відзначимо ще один соціально-важливий фактор успішності - рівень і якість освіти. Всі успішні опитані підприємці мають вищу освіту, 25 % чоловіків і 27 % жінок навчаються в аспірантурі, наукові ступені мають 8 % чоловіків і 9 % жінок.

Слід зазначити, що головне не наявність диплома, а якість освіти; саме це є важливою складовою соціального капіталу особистості. Практично всі успішні підприємці постійно навчаються (98 % чоловіків і 99 % жінок), отримують додаткову освіту (тренінги, курси, семінари).

Звертає на себе увагу такий фактор, як адаптативний досвід успішних підприємців минулих років. Вони не раз міняли роботу і, відповідно, колективи, засвоюючи нові вимоги і соціальні норми. Цей досвід був своєрідним каталізатором процесу пристосування до соціального середовища, що кардинально змінювалося.

У процесі опитування з'ясувалося, що соціально-психологічна компетентність не виникла миттєво - вона формувалась у дитинстві, в юності; в дорослому житті вона лише проявляється. В епоху змін ці якості стали необхідними і знайшли застосування в економічній сфері.

В ході опитування було виявлено ще одну важливу складову успішної підприємницької діяльності - емоційний капітал особистості. Зауважимо: при опитуванні успішні підприємці відзначали, що справа, якій вони присвятили себе, приносить їм задоволення. („Без відданості та любові до справи я б не досяг успіху”). Професор В. Циба зазначає, що успіх обумовлюється як об'єктивними, так і суб'єктивними соціально-психологічними чинниками. Саме останні зумовлюють емоційний капітал успішної особистості, стан піднесення, відчуття щастя самореалізації [17].

Висновки

За результатами дослідження соціально-психологічних особливостей та розкриття специфічних соціально-психологічних рис успішного вітчизняного підприємця визначено найбільш значущі складові успішного підприємництва: соціально-психологічні якості, такі як мотивація досягнення, психологічна гнучкість, готовність ризикувати, позитивне мислення. Домінування таких цінностей, як робота, гроші і свобода, є обов'язковою умовою досягнення успіху, що поєднується з такою складовою, як емоційний капітал (любов до справи, пристрасть, відчуття самореалізації). На думку експертів, рівень освіти, стійкість соціальних зв'язків, адаптативний досвід, професіоналізм у поєднанні з вище названими якостями є важливим доповненням особистості, яка прагне успіху.

Представлені соціально-психологічні якості успішної особистості підприємця, від яких, на нашу думку, залежить успіх підприємця, потребують подальшого ґрунтового вивчення, якому й будуть присвячені наступні етапи нашого дослідження.

Література

підприємець емоційний поведінка психологічний

1. Перепелкин О. В. Российский предприниматель: штрихи к социальному портрету / СОЦИС, № 2, 1995, с. 35 - 40.

2. Соломонов А. Ю. Жизненный мир успеха и неудач. Речевые практики и риторические рационализации достижения успеха у постсоветских профессионалов // Современый социализм. - М., Московский общественный научный фонд, 1996, с. 45.

3. Борисова Л. Г. Подросток в бизнесе: социализация или девиация? // СОЦИС, 2001, с. 68 - 76.

4. Зарубина Н. Российское предпринимательство: идеи и люди // Вопросы психологии, 1995, № 7, с. 20.

5. Перепелкин О. В. Российский предприниматель: штрихи к социальному портрету // СОЦИС, 1995, с. 36.

6. Балабанов С. С., Воронин Г. Л., Французова Л. Я. Имидж предпринимателя у педагогов и учащихся // СОЦИС, 1993, с. 8 - 12.

7. Макаренко В. Психологія підприємництва // Соціальна психологія, № 2, 2004, с. 13.

8. Погребняк А. Соціальні парадигми бізнесу в світі та в Україні // Соціальна психологія, № 6, 2004.

9. Впровадження досвіду економічно розвинутих країн з підготовки підприємців. Київ, 2003, с. 4.

10. Тимошенко І., Соснін А. Мотивація особистості та людських ресурсів. Київ, 2004, с. 513.

11. Макаревич О. Мотивація як підґрунтя дій особистості // Соціальна психологія, 2006, № 2, с. 14.

12. Завалкевич Л., Косик В. Гибкость как предпосылка эффективности менеджера // Персонал, 2002, № 10, с. 64.

13. Ложкін Г., Дорошенко Н. Конфликт: мужчины и женщины // Персонал 1999, № 5, с. 52.

14. Альошина Ю., А. Волович. Проблемы усвоения ролей мужчины и женщины // Вопросы психологии, 1991, № 4, с. 74 - 82.

15. Завалкевич Л. Развитие психологической гибкости как фактор эффективности менеджерской деятельности // Практична психологія та соціальна робота, 2004, № 1, с. 15 - 29.

16. Пачковський Ю. Проблема ризику в підприємництві // Практична психологія та соціальна робота, 2001, № 2, с. 37 - 39.

17. Циба В. Алгоритм життєвого шляху успішної особистості // Соціальна психологія, 2006, № 2, с. 40.

Размещено на www.allbest.