Жінки-підприємці

Размещено на http://www.allbest.ru/

25

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Гуманітарний інститут

Доповідь

з дисципліни: «Соціальна політика»

на тему: «Жінки-підприємці»

Виконала:

студентка I курсу ГМІ СЛ-112гр

Руденко Марія Андріївна

Київ - 2012



Зміст

ВСТУП

Розділ І. Загальні данні про жінок у бізнесі

1.1 Діаграма жінок підприємців

1.2 Жінка у бізнесі

1.3 Успішні в бізнесі жінки - нині зовсім не рідкість

Розділ ІІ. Легко бути жінкою. А жінкою-підприємцем?

2.1 Жінки-підприємці виконують подвійну роботу

2.2 Які риси повинна мати жінка-підприємець

2.3 Жіночі організації в Україні

2.4 Що об'єднує успішних жінок

2.5 Жіноча бізнес - місія

2.6 Історія успіху жінок - підприємці

2.7 Чому в українській політиці так мало жінок

Висновки

Список використаної літератури



Вступ

жінка підприємницький професійний посада

Участь жінок у підприємницькій діяльності, у законодавчому процесі, в юридичній освіті, на посадах юристів у державному і приватному секторах і суддів господарських судів. У структурі населення України жінки займають 54%. Одним із важливіших проявів рівноправності є рівність чоловіків і жінок на ринку праці. Трудове законодавство України проголошує формальну рівність, забороняє дискримінацію на ринку праці, але на практиці жінки мають менше можливостей кар'єрного зростання, меншу заробітну платню, працюють переважно в низькооплачуваній сфері. Існує певна дискримінація при працевлаштуванні: 80% безробітних в Україні - жінки. Рівень жіночої заробітної платні становить у середньому 73% від платні чоловіків. Про певну нерівноправність свідчить і незначне залучення жінок з вищою освітою та лідерськими якостями на керівні посади. У приватному бізнесі гендерний баланс зберігається більш-менш стало: 50.4% жінок - 49.6% чоловіків. Серед державних службовців жінки становлять 68%, проте на керівних посадах, на рівні прийняття рішень їх буквально одиниці. Сьогодні немає жодної жінки у складі Уряду, у керівництві Адміністрації Президента України, на посаді голів обласних (міських) державних адміністрацій. У нинішньому складі Верховної Ради жінки складають 5% від загальної кількості депутатів (середній світовий показник - 10%, у Швеції - 46%), і є лише одна жінка серед 24 голів парламентських комітетів. У Вищому господарському суді України близько 40% суддів - жінки. В обласних господарських судах жінки-судді складають 60%. Таким чином, можемо стверджувати, що у сфері господарського судочинства жінки відіграють не меншу, ніж чоловіки, роль. Юридична освіта у вищих навчальних закладах України: гендерний баланс є абсолютним - 50 на 50, це стосується як викладачів, так і студентів.

Не вдалося знайти статистичних даних щодо участі жінок на фінансових ринках, проте і без них можна стверджувати, що у цій сфері, як і в інших, жінки посідають переважно нижчі і середні позиції і практично ніколи не досягають рівня, де приймаються рішення.



Розділ І. Загальні данні про жінок у бізнесі

1.1 Загальні дані

Діаграма 1 показує, що більше половини жінок зайняті у сфері сільськогосподарського виробництва. Що означає переважно низько кваліфіковану тяжку фізичну працю по вирощуванню продуктів харчування. Торгівля і послуги - традиційно жіночі сфери - займають друге місце. Бізнесом у промисловості займається 2% жінок.

Діаграма 2 показує розподіл жінок-підприємниць за віковим показником. Бачимо, що найбільша група жінок-підприємниць - предпенсійного й пенсійного віку. Для них бізнес, як правило дрібний, кустарний, є просто засобом виживання. Кваліфікованих, готових до сучасного ринку підприємниць слід очікувати від молодшого покоління українок, а їх, як бачимо, на сьогодні біля 14%.



На ринку приватних юридичних послуг жінки займають біля 2%.

1.2 Жінка у бізнесі

Ситуація перехідної економіки вимагає посилення ділової активності людей в усіх економічних структурах. Сфера підприємництва і, зокрема, малого бізнесу, поповнюється жінками майже цілковито за рахунок торгівельної сфери. Жінкам не вистачає стартового капіталу, зв'язків у верхніх ешелонах влади - всього того, що є в чоловіків, які розпочинають свій бізнес.

Виділяються дві основні групи жінок-підприємців. Перша - особи з високою кваліфікацією, знанням мов, орієнтовані на роботу з міжнародним бізнесом, але не на перших, а на других ролях у фірмі: консультантами, економістами. Це дуже незначна, порівняно з чоловіками, група жінок. Серед причин - загальний дефіцит спеціалістів високого класу і традиційна монополія чоловіків у діловому світі. Друга категорія - жінки середньої кваліфікації, що ризикнули створити власне підприємство, як правило у сфері побутових послуг. Вже через рік-два, як доводять соціологічні дослідження, багато з них відходять від справ, не витримав жорстких умов, непрозорості, кримінальності, корупції, що панують в економічній сфері.

За даними соціологічних опитувань, більше третини респондентів відмічають, що їх надії не справдилися і вони повністю розчаровані. Всі опитані жінки-підприємиці вважають, що жінкам дуже важко вижити в світі “чоловічого” бізнесу. Було б справедливо, аби держава надавала деякі пільги “жіночому” бізнесу, як це відбувається у ряді розвинених країн. Держава повинна сприяти участі жінок у підприємницькій діяльності, по-перше, тому що без цієї підтримки жінки не можуть на рівних з чоловіками займатися бізнесом, а по-друге, тому, що в українському суспільстві підприємництво асоціюється виключно з чоловічою половиною людства. Цієї ж позиції дотримуються і ЗМІ, що орієнтуються на бізнес і підприємництво. Формується розуміння, що жінок у бізнесі майже не існує, хоча насправді їх у приватному секторі біля 50%.

Із найзагальніших проблем, які змушують жінок серйозно замислитись про заснування власної справи, можна виділити:

- реальна відсутність для жінок місця для автономії або ініціативи у командній системі державної економіки

- підвищена порівняно з чоловіками відповідальність за родину і дітей, що негативно позначається на професійній кар'єрі

- якщо у вищому керівництві домінують чоловіки з патріархальною ментальністю, та головним критерієм оцінювання придатності жінки на керівну посаду є її лояльність до влади

- проблема реально існуючої дискримінації за статевою ознакою (жінкам, які працюють у колективах з чоловіками і мають таку саму або подібну кваліфікацію, як правило, пропонують другорядні ролі).

За результатами опитування, більш освічені жінки більш здатні започаткувати власну справу (для довідки: в світі жінки володіють лише 1% світової власності). Так, зі 101 опитаних жінок-підприємниць вищу освіту мали 80,2%, професійно-технічну - 7,9%, середню - 1,0% .

Жінки складають також значну частину зайнятих у маргінальній економічній діяльності. Ця діяльність відбувається у своєрідних нішах, які виникли стихійно. Жінки несуть на собі основний тягар соціальних втрат ринкових реформ і змушені розробляти альтернативні економічні стратегії. Деякі маргінальні види економічної діяльності взагалі стали жіночими, бо потребують жіночих рис характеру.

Таким чином, можна стверджувати, що на сучасному ринку праці України існує помітний гендерний дисбаланс, котре виявляється у нерівному представництві жінок на керівних посадах, у їх концентрації в найменш престижних галузях економіки й сферах діяльності, нарешті в значно нижчій, ніж у чоловіків, оплата праці в усіх без винятку галузях, навіть таких, що традиційно вважаються “жіночими” і де жінки складають переважну частку працюючих.

1.3 Успішні в бізнесі жінки - нині зовсім не рідкість

Однак два десятки років тому на Сокальщині їх можна було перелічити на пальцях однієї руки. Рідко хто зі слабкої статі мав відвагу зважитись на таке. Проте сокальчанка Орися Багрій не побоялася кинути виклик долі та зламати старий стереотип, що жінка і бізнес не сумісні. Вона відкрила власну справу, обравши торгівлю делікатним товаром - квітами. Їй хотілося створити щось незвичне, щоб у кожного, хто подивиться на квіти та квіткові композиції, з'являлась посмішка та теплота у душі. І це їй вдалося. Невдовзі сокальці, хто за потреби, а хто з цікавості заходили в крамницю «Камелія». І усі зачаровані широким асортиментом товарів. Тут можна купити різноманітні живі та штучні квіти, вазони, букети, різноколорьові стрічки, цікаві композиції, які додали затишку не одній оселі чи кабінету.

- Я дуже люблю квіти, тому й не випадково вирішила започаткувати квітковий бізнес, - ділиться своїми міркуваннями пані Орися. - До того працювала методистом в будинку учнівської творчості, вела гурток «Вмілі руки». Разом з дітьми створювали різноманітні композиції з квітів, трав, камінців, сушених зілля, коріння та ягід, виготовляли картинки з риб'ячих кісток. У п. Орисі природній дар: що не візьме в руки, те «оживає» у чудовій композиції чи картині, якою можна замилуватися.

Маючи вищу педагогічну освіту, вона й не думала, що колись життєві обставини заставлять відмовитись від освітянської роботи. Та життя внесло свої корективи. І невдовзі її захоплення переросло у власну справу. РОЗПОЧАЛИ З 24 ДОЛАРІВ…

…Наче сніг на голову, став для людей розпад Радянського Союзу. Усі тішились цій вістці, бо Україна нарешті стала незалежною. Проте настали нелегкі часи «акліматизації» в умовах ринкової економіки. Чимало людей в цей час їздили за продуктами до Польщі. Якось туди поїхала й пані Орися з чоловіком. Перша крамниця, яка трапилася їм на шляху, була квіткова. Жінка була просто зачарована нею, бо на той час у нас таких спеціалізованих магазинів ще не було. І десь у її підсвідомості відклалося: добре мати б власну квіткову крамницю.На роботі в будинку учнівської творчості також усі були заклопотані: що ж буде, коли їх розформують? А все йшло до того. Така невпевненість у майбутньому й підштовхнула пані Орисю спробувати свої сили у квітковому бізнесі. Якось вона попросила у чоловіка 24 долари - це були усі зароблені гроші від поїздки, і купила квіти на гуртівні у Замості. Спершу, коли їх продавала під костелом, почувалася ніяково. Але заспокоювала себе тим, що кожна людина має щось перетерпіти у своєму житті. Згодом пощастило придбати невеличке приміщення. На початках Орися з чоловіком привозила «живий квітковий товар» з Польщі. Не раз доводилося стояти по декілька днів на митниці. А вдому на неї чекали двоє маленьких синів. Дехто із знайомих співчував, а хтось говорив: що ти робиш, нащо лізеш у бізнес? А згодом так склалися обставини, що їй довелось розрахуватись із роботи. Жінка боляче пережила це. Нині моя співрозмовниця про це згадує неохоче, мовляв, всім було тоді важко. І каже, що іноді й сама дивується, як змогла відважитися на такий крок. Та відтоді спокійне розмірене життя колишнього педагога перетворилося у круговерть. Адже жінкабізнесмен лише гарно звучить, а насправді вона стала в одній особі і власником, і товарознавцем, і бухгалтером, і продавцем, і прибиральницею, і експедитором… Чоловік квітникарки з гордістю ще додає: «Моя дружина не тільки успішна бізнесменка, але добра господиня, союзянка, була й депутатом міської ради двох скликань і навіть президентом жіночого бізнесклубу». Доля завжди була щедрою до п. Орисі, яка завдяки творчій натурі скрізь встигала, і все схоплювала на льоту. Вона перша у Сокалі почала робити квіткові картини та композиції, складати вінки на похорони, прикрашати машини на весілля… Жінка прагнула мати цікавий та широкий асортимент товарів. Спершу все робила своїми руками. Її вироби нічим не поступалися дорогим картинам, які привозили зза кордону. Будьяка квіткова композиція прикрасила б і крамницю, і оселю. Тож сюди швидко потягнулися покупці.

ПЕРШІ КРОКИ У БІЗНЕСІ

Невдовзі доля подарувала квітникарці шанс навчатися у США. Спершу поїхала туди від Львівського відділу Союзу українок, який проводив навчання для жінок-підприємців, з метою підтримки малого та середнього бізнесу. Відтак пані Орися у складі 24 жінокпідприємців з Росії, України, Білорусі поїхала в СанФранциско. Дипломи про навчання в Америці діти бережуть вдома, як згадку про перші кроки мами у бізнесі. Згодом вона організувала жіночий бізнесклуб, де проводила навчання за програмою Львівського відділу Союзу українок для жінок Сокальщини, які хотіли спробувати свої сили у бізнесі. І хоч відтоді минуло немало часу, дехто з них і нині звертається до неї і просить поради.

«У кожної людини свій талант, що з ним прийшов на світ цей грішний. Та не у кожного є шанс його пізнати», - рядками свого вірша каже Орися Багрій. Через це вона і намагалася свого часу допомогти дітямсиротам і дітямінвалідам реалізувати його й знайти спільну мову з ровесниками під час доброчинних акцій. А за декілька років доля вдруге подарувала пані Орисі шанс побувати в Чікаго, де пробула два роки. За цей час змогла побачити і порівняти як працює малий бізнес за кордоном, і що треба змінити в роботі, аби бути успішним підприємцем. Повернулася з мрією створити власний магазинсалон весільних суконь, куди б прийшла наречена і знайшла все до найменшої дрібнички: підшукала плаття та аксесуари до нього, вибрала весільний букет, віночки, запрошення, вітальні листівки, кошички для цукерок, на пелюстки, на зерно... І ця мрія збулася. Нині нареченим у «Камелії» пропонують значно більше. Тут можна придбати «номери» на машину, оздоблені келихи, свічки для наречених, біжутерію, діадему, гостьову карточку, де вказано місце за столом кожного запрошеного. Салонмагазин «Камелія» ще оформляє приміщення, де відбувається виїзна церемонія укладення шлюбу, бенкетні зали, весільні машини… Аби не повторюватися, щоразу змінюють асортимент товарів. - Ідей багато, потрібні лише кошти аби їх реалізувати, - каже господиня крамниці. - Пропонуємо покупцям й селянський стіл під стріхою. Нині чимало наречених вертаються до старих традицій і справляють весілля за українським звичаєм. Ще хочу відкрити виставковий зал весільних суконь, аби наречена могла одягнути сукню та побачити себе у дзеркалі. Приємно спостерігати, як сяють очі дівчини, яка з Попелюшки стала царівною…КОЖЕН З НАС - КОВАЛЬ СВОГО ЩАСТЯ. Нині Ориса Багрій має затишну крамничку та постійних клієнтів. Квітковий бізнес приносить невеликий прибуток, а працювати доводиться без вихідних і відпусток. Але до цього їй не звикати, бо за 17 років уже стала досвідчою бізнеследі. Проте за ці роки набила стільки гуль та пройшла стільки випробувань, що й важко пригадати. Аби розвивати бізнес довелось брати кредити, а згодом їх повертати з відсотками. Прикро, каже підприємець, що скрізь за кордоном, держава допомагає, таким як вона, ставати на ноги, а у нас хіба ставить палки в колеса. Чомусь малі та середні підприємці ніколи не мали жодної підтримки з боку держави. Натомість весь час змушені були платити податки, які нині стали ще більшими. Але, незважаючи на це та конкуренцію, Орися Багрій зуміла вистояти у бізнесі. Хоча з сумом каже, що у ньому на кожному кроці є гострі камені, об які можна спіткнутися. Та основна проблема - це те, що в державі нема стабільності. Нині важко віднайти свою нішу молодим підприємцям, практично усі уже зайняті. До того ж купівельна спроможність населення падає і сподіватися на швидкий успіх марно. Попри усі випробування у «школі бізнесу», вона залишилася щирою, доброзичливою та чуйною людиною, зуміла суміщати бізнес, і турботу про родину, де є четверо чоловіків. Запитую, як це їй вдалося? Пані Орися відповіла: «Чоловік та діти - це моя надійна опора. Вони завжди розуміли мене та допомагали. Власне у родині черпала любов та теплоту, коли втрачала від буденної одноманітності гармонію у душі». І додала: «Життя мене навчило, що треба вміти вчасно спинитися, іноді навіть змінити обстановку, бо людина не витримує напруженого ритму сьогодення. Тоді приділяю більше уваги дітям та сім'ї, читаю книги або кудись їду відпочивати». Моя співрозмовниця дуже любить подорожувати, і коли є можливість, залюбки робить це. Вона уже побувала в Польщі, Болгарії, Туреччині, Румунії, Австрії, Угорщині, Італії, Америці. Має багато друзів в місті, в Україні та за кордоном, якими вона дорожить. Пані Орися поособливому сприймає навколишній світ, відчуває настрій людей, бо у неї ніжна творча натура. Мабуть, через те відчуває біль беззахисних стареньких людей, які весь вік пропрацювали, а нині стали не потрібні державі. І вважає, що нам бракує американської усмішки на обличчі. Ми не вміємо бути щасливими… Раніше вона писала вірші. Декілька з них увійшло в збірку «Соколиний край». Через зайнятість у бізнесі, клопоти вдома, у неї бракує часу на творчість. Її вірші - це ліричні роздуми про місце жінки в суспільстві, про її болі, мрії, переживання та нелегку долю заробітчанок. Вони актуальні й сьогодні.

Та гордість за свою країну… Орисю Багрій хвилює й тема дітей, жінок та людей похилого віку, бо коли жінка безпорадна, діти безсилі змінити своє життя. Вона переконана, що материнський інстинкт та потреба дбати про своїх дітей, робить ніжну половину людства сильною та мудрою.. Тільки до цього їх потрібно підштовхнути. Тож добре, коли існували б клуби для жінок, де б вони могли збиратися, поговорити про наболіле, отримати психологічну підтримку.…Нелегку стежку обрала у житті пані Орися, але не шкодує. І не дивно, адже кожен день у неї наповнений любов'ю та особливою філософією життя. Вона - щаслива жінка, яка реалізувала себе у бізнесі, поєднавши його із захопленням. Вона - щаслива дружина та мати, в якої уже виросли і змужніли троє синів. Старший уже одружився і невістка Таня стала її підмогою в домашньому чоловічому царстві. Єдине хотіла б мама Орися, щоб її діти були щасливими і могли реалізувати себе в рідній державі.



Розділ ІІ. Легко бути жінкою. А жінкою-підприємцем?

В Україні за останні роки значно зросла і продовжує зростати така тенденція, як жіноче підприємництво. Підприємництво -- явище доволі молоде. Його поява збігається з часами здобуття незалежності України. Діяльність підприємця -- це особливий вид людської творчості, в якому намагаються самореалізуватися і жінки, і чоловіки. Жінки активно вливаються у сферу бізнесу, щоб набути певного статусу, покращити своє матеріальне становище та становище своєї сім'ї. Оскільки це явище нове в українському суспільстві, його не завжди адекватно сприймає соціум. У нас не сформований позитивний образ «ділової» жінки -- переважно лише чоловіка. Зате існує образ «успішної жінки», який перекривається «вдалим заміжжям». Щодо жінки-підприємця, яка хоче самоутвердитися у бізнесі, в суспільстві існують негативні стереотипи. Можливо, більше як до ролі жінки, її активності в сім'ї, а потім уже в сфері економіки. Одними з найпоширеніших негативних стереотипів є такі: підприємцем треба народитися; гроші -- це все, чого прагне підприємець; підприємництво -- це чоловіча справа. Жінки більше орієнтовані не на прибуток, а на збереження стабільності у їхній діяльності -- у цьому їхнє розуміння успішності. Для жінок зростає цінність гарантованої стабільної зайнятості. Це основа мотивації. Тому їх лякає можливість нестабільності у приватному секторі.Та все ж стикаються з упередженим ставленням до себе у тих сферах, які вважаються традиційно чоловічими. Чоловіки скептично ставляться до того, що жінка починає займатись діяльністю, яка стосується компетенції чоловіка, а також складає їм конкуренцію в цій сфері. Чоловіки дивуються та недооцінюють жінок, що йдуть у сферу підприємництва.Не випадковим є явище проблемного доступу жінок до ринку праці. Доступ жінок до ринку праці зазвичай більш ускладнений, ніж доступ чоловіків. На шляху жінок існують соціальні і культурні перепони, серед яких можуть бути: негативне ставлення до жінок у бізнесі, очікування від жінки виконання інших ролей, переконання що жінкам бракує впевненості у власних силах.

Виникають запитання: «Чому жінки починають займатися підприємницькою діяльністю?», «Що спонукає їх до такого рішучого кроку?» Адже ми звикли бачити у цій сфері переважно чоловіків. Дехто може дати таку відповідь: «жінці, якій не пощастило у шлюбі, доводиться самостверджуватись у сфері бізнесу».

2.1 Жінки-підприємці виконують подвійну роботу

оплачувану та неоплачувану (в сім'ї) В Україні середня зарплата жінок менша, ніж у чоловіків, навіть у галузях, де переважає жіноча праця. Хоча насправді чинне законодавство доводить, що воно протидіє дискримінації жінки у будь-якій формі, але належно не забезпечує реалізацію цього. Саме тому створення власного підприємства може стати єдиною можливістю для деяких жінок дістати доступ до праці і мати прибуток.Жінки відчувають корисність результатів своєї діяльності -- можливість надати робоче місце іншим людям, відповідальність за них. Це можливість застосування власних знань, здібностей, вмінь та можливостей особистості для втілення у життя власних задумів та ідей. У ХХІ сторіччі нормою є сім'я, в якій жінки (як і чоловіки) працюють.

Одним із визначальних факторів того, що жінки починають займатися підприємництвом, є «материнство», оскільки, як вважають самі жінки-підприємці, вони відчувають потребу захистити, забезпечити власну сім'ю, що не завжди притамано чоловікам. Така робота дає задоволення, незважаючи на те, що жінки-підприємці виконують подвійну роботу -- оплачувану та неоплачувану (в сім'ї). Вони поєднують зайнятість із сімейними обов'язками, чоловіки ж найчастіше поєднують основну роботу і додаткові заробітки. Бо жінка у соціальній системі виконує експресивну роль, а чоловік інструментальну. Експресивна роль полягає у встановленні гармонії та емоційного мікроклімату сім'ї. Інструментальна роль -- це стратегічні завдання і забезпечення зв'язків сім'ї з іншими соціальними інститутами.

Але ключ до успіху -- це оволодіння рисами маскулінності, що зазвичай приписують чоловікам: впевненість, наполегливість, агресивність. Найчастіше професійна самореалізація в підприємництві пов'язується з діяльністю в такій галузі, яка найбільше відповідає фаху, освіті жінки-підприємця. Жінки починають займатися тим різновидом підприємництва, що найбільше відповідає їхній освіті, знанням і вмінням у певній сфері, або обирають таку діяльність, яка вважається найприйнятнішою для жінки у суспільстві.

Беззаперечною складовою реалізації свого трудового потенціалу для жінок у підприємництві є поєднання функцій керівника підприємства і звичайного працівника, на рівні з іншими працівниками (продавця, перукаря, офіціанта тощо). Якщо регулярно переглядати такі газети, як «Високий Замок», «Експрес», то складається враження, що жіноче підприємництво -- це «Уляна чекає на вас», «Валентина усім допоможе», одне слово, знахарство і ворожіння. Звісно, можна здогадуватися, що, оскільки найбільше описується ворожіння та знахарство, то, відповідно, воно користується найбільшим попитом у суспільстві, порівняно з іншими підприємницькими послугами. Але який імідж український жінок-підприємців формують ЗМІ?! Жінки вже активно залучені у різні сфери підприємницької діяльності. Чимало відомих представниць бізнесу успішно працюють в ньому, створюючи нові, доволі популярні, види та галузі підприємств. Це дає змогу зруйнувати стереотип щодо підприємництва як суто чоловічої справи. Жінки в сучасному українському суспільстві прагнуть не лише виконувати сімейні ролі, а також виявляти себе в інших сферах. Економічне лідерство, та й політичне, притаманне не лише чоловікам, а й багатьом жінкам. Жінки досягають успіху самі, без сторонніх впливів. Не існує кореляції між зайнятістю жінки та статусом її чоловіка.

Та є й перешкоди на шляху підприємництва і вони не залежать від гендерних особливостей. З ними стикаються і жінки, і чоловіки. Недосконале законодавство, існуюча податкова система -- великі податки, багато органів, що здійснюють перевірку та контроль. Потрібно підтримувати ініціативність жінок-підприємців, бажання їх особистісної самореалізації. Держава та ЗМІ мають сприяти створенню позитивного іміджу жіночого підприємництва, оскільки це покращить формування підприємницької культури та підвищить підприємницький потенціал нашого суспільства. Адже існує твердження, що в усьому світі жіночий малий бізнес розвивається енергійніше, ніж чоловічий.

2.2 Які риси повинна мати жінка-підприємець

Якими рисами повинна володіти жінка для того, щоб досягнути успіху у підприємницькій діяльності?

Стефанія: «Напевне, людини ділової, також -- чоловічими рисами. Впевнено іти до своєї мети. Не зупинятися на досягнутому».

Віра: «Головне -- хотіти працювати, щось мати. Потрібно крутитися, як білка в колесі. І, наполегливість, досягати свого».

Олена: «Саме такими жіночими рисами, як: особлива коректність, увага до дрібниць, послідовна принциповість. В цьому навіть жінки відрізняються від чоловіків».

Вероніка: «Я думаю, найголовніше -- жінка має бути комунікабельною, ніколи не занепадати духовно, від настрою багато залежить, завжди бути оптимісткою. І постійно все планувати наперед, такий собі план дій складати».

2.3 Жіночі організації в Україні

Нерівне представництво жінок на керівних посадах, у сферах прийняття рішень, на верхніх сходинках соціальної ієрархії, на ключових позиціях розподілу влади і власності і натомість їх концентрація у найменш престижних галузях суспільно-економічної діяльності є визнаним фактом сьогоденної України.

Між тим, узагальнений соціологічний “портрет” української жінки свідчить, що вона є ініціативною, розсудливою, відповідальною, здатною приймати рішення і цілком варта брати участь на рівних з чоловіками в усіх суспільних процесах. Це підтверджує і широкий рух громадських жіночих організацій.

Сьогодні в Україні нараховується понад 700 жіночих організацій, 34 з них мають статус міжнародних і всеукраїнських. Вони намагаються впливати на вдосконалення законодавства щодо поліпшення становища жінок та механізмів його застосування, намагаються знайти визнання як нова громадсько-політична сила, як суб'єкт соціального і політичного творення.

Жіночі організації можна поділити на чотири основних групи:

1. Традиційно жіночі організації;

2. Соціально-орієнтовані організації - найбільша за кількістю група;

3. Організації ділових жінок;

4. Феміністичні організації, до яких належать також центри гендерних досліджень.

Важливим компонентом процесів глобалізації у різних сферах суспільного життя і входження жіночих організацій до міжнародних структур. З проголошення незалежності України розпочався процес поновлення контактів з Міжнародною Радою Жінок (МРЖ). Жіночі організації України мають членство в Міжнародній Організації Сприяння Жінкам у Вищій Освіті (Advancing Women in Higher Education), Міжнародному Альянсі жіночих організацій країн ННД, та КАРАТ коаліції - мережі жіночих неурядових організацій з 10 країн Центральної та Східної Європи. Жіночі організації України співпрацюють з організацією "Women, Law and Development intl." (США), з Американською Національною Асоціацією жінок в освіті (NAWE) та багатьма іншими.

Діяльність жіночих організацій допомагає українському суспільству “включити у порядок денний” проблему забезпечення гендерної демократії в Україні.

2.4 Що об'єднує успішних жінок

Історія успіху бізнесу жінок може бути різною, а час дії -- не тільки вік нинішній або минулий. Але завжди є одне, що об'єднує таких представниць прекрасної статі. Століттями існували наче два різних типи жінок -- «домашні» і діяльні, активні.

Активність жінки може виявлятися в різному віці. Існують історія успіху бізнесу жінок, що досягли висот і в двадцять, і в шістдесят. Марія Шарапова та Ірина Хакамада -- з «наших», Коко Шанель і Мері Кей -- із зарубіжних. Артистки і балерини, політики і «перші дружини», які активно керують чоловіками (і в першу чергу -- своїми коханими чоловіками). Історії успіху бізнесу жінок так різні, як і сам бізнес. Адже ви не станете заперечувати, що політика -теж бізнес, тільки більший і складніший?

2.5 Жіноча бізнес - місія

Те, що для чоловіка -- бізнес, для жінки найчастіше -- справа всього її життя.

Принаймні, на той час, поки їй ця справа цікава. Звичайний, «рутинний» бізнес «купи-продай» жінкам цікавий меншою мірою. Жіночий успіх у бізнесі -- це найчастіше саме успіх місії. Дати світу книгу, яку будуть читати і діти, і їхні батьки. Або змусити всіх обговорювати важливі проблеми в домашньому колі, подивившись ток-шоу.

А коли ви відчуєте в собі а) потяг до творчості, б) бажання зробити світ кращим своїми руками, то і успіх прийде немов сам собою

2.6 Історія успіху жінок - підприємці

Для того щоб говорити про жіночий успіх, потрібно спочатку визначитися, яка історія успіху бізнесу жінок буде вважатися «чесною». Справді, у світі так багато «успішних» жінок -- багатих або відомих, власниць підприємств та мереж магазинів, певних торгових марок.

Але частина з них досягла високих результатів тільки завдяки рідним -- чоловікам, братам або батькам. Домовимося про те, що ми в цій статті не розглядаємо «дружин олігархів» або багатих спадкоємиць багатовікових династій. Поговоримо про те, що здатне дати силу діяти кожній жінці -- про тих з нас, хто по-справжньому успішний. Самі, «з нуля», і завдяки власним зусиллям.

2.7 Чому в українській політиці так мало жінок

Київ - Українські жінки не мають доступу до влади. Тільки 6 відсотків представниць слабкої статі працюють в українському парламенті, а у складі Кабміну взагалі не має жодної жінки. За показниками гендерної рівності, Україні ще далеко до Європейського Союзу. Розробляти ефективні національні інститути і закони, та вирішувати найважливіші соціальні проблеми, не беручи до уваги гендерні перспективи, просто неможливо. Це питання стало основною темою обговорення на Міжнародній конференції «Сучасні тенденції розвитку національних механізмів забезпечення рівності жінок та чоловіків у європейських країнах», що проходить нині у Києві.

жінок в українській політиці можна перерахувати на пальцях. А одну з найяскравіших особистостей української політики, лідера опозиції Юлію Тимошенко взагалі засудили до 7 років позбавлення волі. І так гостра гендерна нерівність в українській політиці зазнала додаткового удару, зауважують деякі експерти.

Україні ще далеко до Європейського Союзу за гендерним балансом в парламенті й уряді, говорить Марія Юрікова, заступник голови Представництва ЄС в Україні.

«Гендерна рівність, включно з правами жінок, - це одна з базових речей, завдяки яким Україна має прийти до Європейського Союзу, - каже вона. - Україна все ще в процесі досягнення європейських стандартів. Сьогодні на конференції ми почули дуже цікаві промови, з яких ми дізналися, що в українському парламенті всього 6% жінок, і лише 14% жінок є на провідних державних посадах. А це дуже мало».

Тоді як, скажімо, в Європейському парламенті кожен п'ятий депутат - це жінка, і майже половину провідних керівних посад обіймають саме жінки, зауважила Марія Юрікова.

Тим часом Україна, за кількістю жінок у парламенті посідає 110-те місце у світі, серед 188 країн.

Те, що в Україні жінка була прем'єром, у ЄС називають позитивним фактом

Щодо засудження Юлії Тимошенко, представниця ЄС називає цей факт радше ударом по політичному іміджу України, ніж по гендерному балансу. Але, все ж таки те, що Юлія Тимошенко очолювала уряд, з точки зору досягнення гендерної рівності, додавало балів на користь України.

«Юлія Тимошенко - жінка і колишній Прем'єр-міністр України. Тому дуже важливим для демократичного процесу України є те, що саме жінка стала Прем'єр-міністром. А щодо останніх подій у справі Тимошенко, то позиція ЄС абсолютно чітка: Європейський Союз підтримував процес реформ в Україні, і саме судова реформа є дуже важливою. Адже українські суди мають бути незалежними й прозорими», - наголошує заступник голови Представництва ЄС в Україні.

Які ж причини гендерної нерівності в українській політиці?

В українській політиці гендерний дисбаланс насамперед через те, що жінки не вміють підтримувати одна одну, вважає колишній заступник голови партії «Сильна Україна» Олександра Кужель.

«Є така проблема, я її вже 17 років спостерігаю збоку. Чому українські жінки одна одну не підтримують? І це я побачила вперше 1994 року, коли чоловіків голосувало на виборах більше, ніж жінок. - розповідає політик. - Тоді ж була перша спроба зробити жіночий комітет, зробити жіноче об'єднання у Верховній Раді. Це стало неможливо, бо кожна жінка бачить себе лідером. У нас біля ста всеукраїнських організацій жінок, а вони навіть не можуть об'єднатися, щоб ставити свої вимоги», - зауважила Олександра Кужель.

Ще однією причиною гендерного дисбалансу може бути рівень освіченості й державна політика, вважає координатор Комітету міністрів Ради Європи за напрямом гендерної рівності та протидії торгівлі людьми Тетяна Парву.

«Я не говорю лише про освіту жінок, а й про освіту чоловіків, у сенсі того, що їм необхідно звертати увагу на права жінок. Ми живемо в 21-му столітті, і це сором, що такі речі не є основними в суспільстві, особливо у цій частині світу. Я думаю, що уряди мають робити більше для гендерної рівності», - зазначила Тетяна Парву.

В уряді знають, що гендерна рівність - це не лише «квіти на 8 березня»

Про необхідність впровадження гендерної рівності в українському Уряді пам'ятають і обіцяють провести реформи, говорить Василь Надрага, перший заступник міністра соціальної політики.

«Повністю з вами погоджуюсь, і за це велика вдячність нашим європейським колегам і партнерам, які нам допомагають. Безумовно, в цій частині, на жаль, ми як держава недопрацьовуємо і це правда життя. Популяризація гендерної рівності у нас пробуксовує, бо ми сприймаємо це, як квіти на 8 березня. Замість того, що повноцінна рівність чоловіка і жінки - це дещо інше, це рівність можливості», - говорить урядовець.

Водночас заступник голови Представництва Європейського Союзу в Україні Марія Юрікова нагадала, що ЄС виділив Україні 14 мільйонів євро на підтримку гендерних програм, а натомість проблеми рівності між жінками й чоловіками в країні так і не поліпшуються.



Висновки

Держава Україна проголошує рівність прав чоловіків і жінок. Конституція гарантує цю рівність. Певні закони, що розробляються, забезпечуватимуть розвиток гендерної демократії. Як країна-учасниця ООН, Україна зобов'язалась до 2015 року виконати проголошені ООН “Цілі тисячоліття”, третій пункт яких присвячено рівності прав жінок і чоловіків. Створено спеціальну державну програму забезпечення цієї рівності. У деяких галузях, що стосуються комерційного права, таких як юридична освіта, діяльність господарських судів, гендерний баланс є повністю збереженим. За кількісними показниками, жінки на рівних з чоловіками беруть участь у суспільно-економічних процесах.

Водночас безсумнівним виглядає порушення гендерної рівноправності стосовно якості цієї участі. Жінки практично відсутні на рівні прийняття рішень. Складаючи більше половини підприємців, вони займають ніші дрібного маргінального бізнесу. Жінкам значно складніше влаштуватися на роботу, вони отримують меншу платню, порівняно з чоловіками. Жінки у соціальній ієрархії займають нижчі й середні позиції.

Проблема полягає у подоланні стереотипів традиційно патріархального суспільства і знаходиться переважно у сфері соціальної психології. Її вирішення - це завдання не лише держави, але й суспільства, якщо воно дійсно прагне стати громадянським. Необхідна просвіта як жінок, так і чоловіків щодо створення засад гендерної демократії у країні. Необхідні спеціальні програми, які б допомагали суспільству розуміти цей аспект свого майбутнього. Необхідні певні пільги, які б стимулювали вихід жінок на більш високі щабелі соціальної ієрархії.



Список використаної літератури

1.Верналій З.С. Основи підприємницької діяльності: Підручник для 10 - 11 кл./ З.С. Верналій , В.О.Сизоненко. - К.: Знання України , 2003. - С. 71-77.

2.Політекономія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. Ю.В. Ніколенка . - К.: ЦУЛ,2003. - С. 27-54 .

3. Основи економіки: Посібник для вищих навчальних закладів. / За ред. І.Ф. Прокопенка. - Х., 1997. - С. 11-14.

4.Моска Г. Правящий класс // Социологические исследования. - 1994.-№10.

5.Гвиашиани Д.М. Организация и управление. - М., 1972. - С. 87-334.

6.Трофімова З.В. Основи підприємницької діяльності:Посібник для викладачів. - Д., 2004. - С. 32 - 33.

Размещено на Allbest.ru

...