Теоретико-методологічні засади вивчення міграції населення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Теоретико-методологічні засади вивчення міграції населення

Актуальність дослідження даної теми продиктована низкою серйозних змін у соціальному, політичному та економічному житті України, викликаних демократичними перетвореннями кінця 80-х початку 90-х років XX століття. Після набуття Україною незалежності одним із здобутків демократизації суспільного життя стало усунення обмежень на перетин державного кордону, забезпечення вільного пересування громадян. Якщо у попередній період, у відокремленій від світу «залізною завісою» країні, закордонні поїздки були привілеєм небагатьох обраних, то починаючи з 90-х років минулого століття вони стали доступними пересічним громадянам. До того ж, уповільнення темпів економічного розвитку, зростання цін, нерегулярність виплат заробітної плати, а отже погіршення якості життя, все це змусило населення діяти самостійно у пошуках джерел засобів існування, не розраховуючи на допомогу і підтримку держави. Одним із доступних способів заробітку стала робота у віддаленому від місця постійного проживання місці, визначена як трудова міграція.

Активізації міграційних процесів також сприяли революційні зміни в галузях транспорту та зв'язку, а також безпрецедентні можливості обміну інформацією. Сьогодні будь-хто може не лише легко дізнатися про можливості виїзду за кордон, але й легко повернутися та підтримувати контакти з сім'ями, які залишилися вдома. Завдяки цьому спостерігається значна диверсифікація міграційних процесів. Традиційна міграція з метою постійного проживання за кордоном стає менш актуальною, натомість, зростає привабливість тимчасової міграції з наступним поверненням на батьківщину.

Проблемна ситуація полягає в наступному протиріччі: з одного боку, в українських трудових мігрантів є бажання працювати в Україні, потреба в самореалізації і кар'єрному зростанні, в гідній оплаті праці, але, з іншого боку, держава не супроможна надати трудовим мігрантам бажану заробітну плату і робочі місця, навіть якщо йдеться про зміну роду діяльності.

Міграційні процеси і проблеми їх регулювання знаходяться у сфері уваги зарубіжних і вітчизняних вчених вже з кінця XIX століття, хоча слід зазначити, що феномен міграції з'явився набагато раніше, виступаючи, головним чином, у формах кочування та військових переселень. Вперше поняття «міграція» вводиться в науковий обіг в кінці XIX століття англійським вченим Е. Равенштейном у роботі «Закони міграції», який розглядає міграцію як безперервний процес, обумовлений взаємодією чотирьох основних груп чинників: що діють у початковому місці проживання мігранта, на стадії його переміщення, в місці в'їзду і чинників особистого характеру. Також Е. Равенштейн сформулював одинадцять міграційних законів, що не втратили свого значення й донині. Наприклад, останнє правило вказувало на те, що економічні причини міграції є визначальними [1].

Основи соціологічних підходів до вивчення міграції знайшли віддзеркалення в працях К. Маркса, П. Сорокіна, Е. Дюркгейма та ін. Наприклад, К. Маркс під мобільністю розуміє всесторонню рухливість працівників. Рухливість населення, у свою чергу, полягає в основі виробничих відносин: у віддаленні робочої сили від засобів виробництва. Специфіка переселенських рухів полягає ще й у тому, що окремі міграційні потоки виступають як частини єдиного процесу стихійного розподілу робочої сили між ділянками накопичення капіталу [2, с. 214]. П. Сорокін вказує на те, що мобільність це не лише просторове переміщення індивіда, але й якісна його зміна, а трудова мобільність це рухливість працівників, їх переміщення по робочих місцях [3]. Згідно з Е. Дюркгеймом міграції населення чинять вплив на тривалі соціальні трансформації, що відбуваються у спільнотах людей, і, таким чином, виконують стійкі, соціально значимі функції або викликають дисфункціональні стани [3].

Класичний соціологічний підхід до вивчення міграційних процесів представлений у роботі У. Томаса і Ф. Знанецького «Польський селянин в Європі й Америці», в якій було зроблено аналіз наслідків міграційних процесів і адаптації мігрантів на основі використання якісних методів. В якості предмета дослідження розглядається поведінка індивідів, які випробовують на собі вплив середовища і під цим впливом відбувається формування нових зразків поведінки. Автори згаданої праці соціальне життя індивіда розуміли як процес адаптації. Інформація, отримана під час аналізу особистих документів емігрантів, дозволяла збудувати типологію соціальних характерів на основі реальної динаміки мотивацій конкретних людей, змоделювати механізм адаптації індивіда до середовища, а також представити варіанти, що характеризують можливі шляхи пристосування [4, с. 260-261].

Велику увагу питанням дослідження міграції приділяли такі відомі дослідники та представники Чиказької школи, як Р. Парк, Е. Берджес і Р. МакКензі. Р. Парк та Р. МакКензі, розробляючи концепцію чотирьох рівнів організації співтовариства, розглядали екологічний порядок як просторову структуризацію людських переміщень. Питання міграції були у фокусі дослідницької уваги даних американських вчених й при розробці концепції маргінальної особи, яка, на думку Р. Парка, стає результатом розвитку сучасного типу суспільства, для якого характерна максимальна інтенсифікація мобільності й міграції. Е. Берджес, Р. Парк і Р. МакКензі в спільній роботі «Місто» обгрунтували ідею про те, що міграція (просторова мобільність сімей, індивідів, інститутів) виступає як показник і прискорювач соціальної мобільності [4, с. 261].

Один із перших типологічних підходів до історичних форм міграції в соціології був запропонований відомим соціологом В. Зомбартом. Він досліджував велику внутрішньоєвропейську міграцію єврейського народу, точніше, переселення з Півдня на Північ, і звернув увагу на те, що «там, де вони з'являлися, господарське життя розквітало; там, звідки вони вирушали, воно завмирало». Таким чином, В. Зомбарт простежив зв'язки між переселенцями та розвитком «капіталістичного духу», і виокремив одиничні й масові типи переселень [3].

Ж. Дюваль розглядав міграційні рухи поза часом і конкретно-історичними умовами, пояснюючи міграцію «прагненням до кращого» відповідно до «закону природи»; міграція «має своє глибоке коріння в природжених потребах та інстинктах людини» [5, с. 37].

Американський соціолог Дж. Беккер вважав, що причини переселенських рухів слід шукати поза людиною, намагався вивести закономірності міграцій з географічних чинників, таких як клімат, рельєф місцевості, родючість грунтів [5, с. 39].

Дослідження міграції в колишньому СРСР було обумовлене об'єктивним ходом динаміки переміщень значних мас людей, що була зумовлена процесами індустріалізації, урбанізації, а в постсоціалістичному демократичному суспільстві загостренням соціально-політичної ситуації, економічною кризою, екологічними катастрофами, розширенням зони міжнаціональних конфліктів. Ще за доби соціалізму намітилася тенденція до комплексного вивчення міграції представниками різних наук. Так, в Україні вивченням проблем міграції займаються такі вчені, як Хомра О.У., Малиновська О.А., Шульга М., Побєда Н.А., Гнибіденко І.Ф., Долішній М., Козоріз М., Майданник І.П., Петрова Я.

Слід відзначити, що в Україні, тодішній УРСР, дослідження, присвячені міграційній проблематиці, розпочалися дещо пізніше, з кінця 60-х років XX ст. Серед інших авторів, яких хвилювало питання міграції, необхідно назвати роботи Кабузана В.М. та Проскури Н.Л. Основною темою їх наукових розвідок стали проблеми реалізації організованих форм переселень, питання розробки нового категоріального апарату, методів дослідження, а також показників, що віддзеркалювали територіальні переміщення населення [6].

Наприкінці 70-х років XX ст. українські вчені Онікієнко В.В., Сич О.С. та Трубенко Б.І. зазначали, що під територіальною мобільністю слід розуміти будь-які просторові переміщення, навіть ті рухи населення, що пов'язані зі вступом молоді до ПТУ, технікумів та ВНЗ, з організованим набором сезонних робітників для галузей народного господарства [7, С. 35-36].

Хомра О.У. зазначає, що під міграцією населення слід розуміти такі територіальні переміщення населення, що пов'язані зі зміною місця проживання. Проте «місце проживання» повинно розглядатися не як те місце, де людина прописана, а як зона його функціонування. Крім того, даний український дослідник пропонує класифікацію форм міграції, розробляє головні принципи міграційної політики [8, с. 7].

В Україні, починаючи з 1990-х pоків, опублікована значна кількість робіт, присвячених міграційній проблематиці, причому були розставлені нові акценти, що безпосередньо відображали соціальні та політичні зміни після розпаду СРСР. Актуальними були проблеми переміщення населення з сіл до міст, проблеми тимчасової та маятникової міграції, міграції населення у супільстві, що трансформується. Так, Малиновська О.А. дала характеристику міграційної ситуації в Україні, починаючи з 90-х років XX століття, проаналізувала тимчасові виїзди наших громадян в інші країни, зробила наголос на те, що економічні причини стають вирішальними. Крім того, автор розглядає правові основи формування міграційної політики [9]. Також слід виокремити дослідження М. Шульги, який докладно проаналізував процеси імміграції та еміграції в Україні у 90-х роках.

З 2000 року розпочинається досить активне дослідження різних проблемних вузлів міграції, найбільш хвилуючими темами стають: причини, фактори і наслідки трудової міграції, мотиви й еміграційні настрої наших співвітчизників, проблема міграції в контексті глобалізації, безпеки і толерантності, проблема інтелектуальної міграції тощо. Так, Пирожков С.І. розглядає чинники та наслідки зовнішньої трудової міграції, розробляє такі поняття як «міграційна рухливість» населення та «міграційний обмін», конструює структуру цілей і структуру причин виїзду громадян України за кордон [10, с. 41]. Прибиткова І.М. також аналізує причини і передумови української трудової міграції, конкретизує такі поняття як: якість життя, соціальне самопочуття, міграційні плани, міграційна настанова, міграційна політика; розглядає трудових мігрантів у соціальній ієрархії українського суспільства [11, с. 113].

На нашу думку, донині існує низка запитань, які потребують більш глибокого та детального аналізу. До них слід віднести наступні: у вітчизняній літературі недостатньо розглянуті сучасні теорії міграційних процесів, не існує чіткого розподілу між поняттями «міграція» та «мобільність» тощо. Так, на нашу думку, міграцію слід розглядати як будь-яке переміщення у просторі, сукупність механічних, професійних і галузевих переміщень і змін просторового положення мігрантів відносно територіально закріплених структур населення. А під поняттям трудова міграція слід розуміти територіальне переміщення населення, метою якого є працевлаштування і отримання відповідної винагороди. Розрізняють внутрішню та зовнішню міграції. У разі розгляду зовнішньої міграції мається на увазі переміщення за межі країни. Таким чином, сучасну трудову міграцію можна розглядати як одну з форм мобілізації самоорганізуючого потенціалу суспільства.

Література

1. Левин А. Оценки ролевых опасностей и желание жить в другой стране. [Электронный ресурс] /

2. Маркс К. Капитал. Т.3: Ч. 1, 2: [Текст] / Карл Маркс, 1954.932 с.

3. Eldar E. A Review of Dominant Theories of International Migration. [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://fds.oup.com/ www.oup. co.uk/pdf/0-19-829391-7.pdf. Загол. с экрана.

4. Ионцев В.А. Международная миграция населения: теория и история изучения [Текст] / В.А. Ионцев. М.: Диалог-МГУ. 1999. 370 с.

Дробко Е.В. Трудова міграція та українська діаспора за кордоном [Электронный ресурс].-Режим доступа: http: //www.univer.km.ua/ visnyk/1094.pdf. Загол. с экрана.

5. Оникиенко В.В. О территориальной мобильности трудовых ресурсов [Текст] / В.В. Оникиенко, А.С. Сыч, Б.И. Трубенко.В кн.: Проблемы испоьзования трудовых ресурсов. К, 1975.189 с.

6. Хомра А.У. Миграция населения: вопросы теории, методики исследования [Текст] / А.У. Хомра.К.: Наукова думка, 1979.146 с.

7. Малиновська О. Проблема зовнішньої трудової міграції в Україні [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://www.ji-magazine.lviv.ua/seminary/ 2003/sem11-11.htm#mal

міграційний єврейський переселенець внутрішньоєвропейський

Размещено на Allbest.ru