Становлення інформаційного суспільства як фактор трансформації гендерного дискурсу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Становлення інформаційного суспільства як фактор трансформації гендерного дискурсу

О. І.Горошко

Сучасний етап розвитку людства прийнято позначати як становлення інформаційного суспільства. Однією з характеристик цього суспільства є його глобальний характер [1]. При цьому на перше місце серед рушійних сил, які зумовлюють суспільний розвиток, виходять інформатизаційно-комунікаційні процеси. Інформація стає структуроутворюючою основою розвитку суспільства, а її створення, обробка й передача набуває рис базових засад виробництва, влади й культури. Почасти це стає можливим завдяки виникненню нових технологічних умов. Ядром цієї нової форми комунікаційної організації суспільства є не інформація як така, а «...мережна логіка його базисної структури, що наділяє інформацію особливими якостями і властивостями, котрі системно перетворюють усі основні сфери нашого життя політичну, економічну, освітню, культурну та інше» [2, с.21].

В умовах формування інформаційного суспільства, стрімкого розподілу й перерозподілу символічного капіталу виникає новий тип соціальної нерівності так звану цифрову нерівність (digital divide), тобто нерівність у сфері доступу до інформаційно-комунікаційних ресурсів. Прояви такої нерівності характеризують життєдіяльність усіх структур суспільства: вікових, професійних, соціально-класових, національно-етнічних, демографічних, у тому числі й ґендерних. Наш інтерес у цій статті зосереджений на проблемі тендерної нерівності, зокрема, її інформаційної складової.

У більшості країн світу економічні, соціальні й культурні бар'єри, що виникають перед жінками, обмежують або повністю позбавляють їх доступу до інформаційно-комунікативних ресурсів. У соціальних науках усе частіше й частіше можна почути про ґендерну цифрову нерівність (gender digital divide) і про значний тендерний дисбаланс у доступі та ефективності використання новітніх інформаційних технологій [3].

Актуальність розвитку ґендерних досліджень надзвичайно зростає саме в умовах формування інформаційного суспільства, коли не тільки відбувається значне збільшення обслуговуючих це суспільство інформаційних потоків, але й на порядок посилюються порівняно з етапом індустріального суспільства явища культурної експансії та швидкості поширення інформації. Сприяють цьому й наукові досягнення в галузі клонування, репродукції та екстракорпорального дітонародження, нові можливості анатомічної та гормональної корекції, вплив яких не може не позначитися на існуючих ґендерних практиках. Останні досягнення медицини довели невірність тези, що соціальне є змінним, а біологічне стабільним: чоловіки можуть виношувати дітей, а операції у сфері транс-сексуальності підривають існуючі уявлення та стереотипи про статеві розбіжності [4, с. 71].

І саме ґендерні дослідження пропонують інший (на нашу думку, більш індивідуалізований та різнобічний) підхід до розуміння багатьох базових понять, пов'язаних безпосередньо з процесами акультурації й глобалізації, що відбуваються в інформаційному суспільстві це поняття ідентичності, сексуальності, бажання, трансформації тощо. У свою чергу, зникнення соціальної, політичної й економічної сегрегації за статтю змушує суспільство відмовлятися від існуючих негнучких стереотипів жіночності й мужності та переходити на більш «чутливі техніки» сприйняття й оцінки тендерної інформації. У дослідженнях науковців усе частіше йдеться про тендерну чутливість як необхідну складову багатьох соціальних практик і ціннісних орієнтацій, які формує і підтримує оточуюче середовище.

В умовах становлення інформаційного суспільства з'являється більш гнучка система статево-рольової ідентифікації, виникнення якої обумовлене цілою низкою обставин економічних, політичних, етичних. Так, у царині тендерної економіки на рівні родини змінюється традиційне ставлення до родинних ролей: усе частіше в силу економічних причин ці ролі перерозподіляються. Чоловік може стати «домогосподаркою», взяти відпустку по догляду за немовлям, а дружина при цьому продовжувати працювати. У багатьох країнах, наприклад скандинавських, це закріплено законодавчо. Підкреслимо, що за сучасних умов зазнають змін навіть такі традиційні й стабільні соціальні практики, як релігійні. У деяких країнах Європи вже не викликає подиву той факт, що жінка може бути висвячена на священика. У нинішньому повсякденному житті уявлення про норму і відхилення в тендерній самопрезентації не фіксується як щось певне і незаперечне: змінюється світ і, отже, відповідно змінюється й соціальний дискурс.

Відзначимо, що в епоху глобалізації інформаційний тиск, викликаний прагненням людини у процесі оцінки предметів і явищ дійсності спиратися не тільки й не стільки на власний досвід, скільки на одержувану з навколишнього світу інформацію, відповідає певним, сформованим у суспільстві стереотипам поведінки та соціальним очікуванням. Тим самим реалізується психоаналітична гіпотеза, відповідно до якої людину захоплюють два суперечливих прагнення: бути індивідуальністю і, по можливості, різко не виділятися із соціального оточення.

У зв'язку із цим, змінюється інформаційний аспект значущості й поширеності тендерних уявлень і очікувань. При цьому деякі тендерологи описують ситуацію, що виникла на теренах колишнього СРСР, у термінах парадоксальності й інтриги (Костикова, Халєева, М'яких) [5; 6; 7]. Під впливом реальної ситуації індивідуальна свідомість готова до сприйняття принципово нових цінностей, які «...будуються не на бінарних опозиціях, а на плюралістичності, поліваріантності можливих інтерпретацій. Мова йде про ту інформацію, яка не тільки не вкладається в традиційні дихотомічні концепції, не тільки не використовує аргументацію на протиставленні, не тільки не передбачає альтернативи й, відповідно, вибору із двох можливостей, але принципово відмовляється від у такий спосіб структурованої інформації й однозначно фіксованого процесу комунікації як трансляції цієї інформації» [5, с.23]. Щодо цього тендерна інформація, на думку І.О. Костикової, є найбільш яскравим прикладом як до конкретного змісту цього терміна (інформація, що безпосередньо стосується розподілу статеворольових функцій і пов'язаної з цим суб'єктивної самоідентифікації), так і в широкому контекст будь-якої інформації так чи інакше передбачає певний ідентифікаційний зміст [5, с.23].

Ґендерний підхід дозволяє переосмислити найбільш фундаментальну опозицію -- опозицію біологічної статі, продовжену в соціальній, політичній, економічній, культурній та всіх інших сферах людського життя. Зокрема, він пропонує індивідуальну оцінку проявів статевої ідентичності, котра значною мірою залежить від конкретних завдань, поставлених індивідуумом у тій або іншій ситуації -- економічній, політичній або будь-якій іншій. І ось тут проявляється уся парадоксальність сучасної ситуації, що виражається в конфлікті між індивідуальною та суспільною свідомістю в їхньому сприйнятті й ціннісному ставленні до одного з базових концептів тендерної теорії уявлення про мужність та жіночість та їхню подальшу інтерпретацію в умовах глобалізації та становлення інформаційного суспільства. На відміну від індивідуальної свідомості, свідомість суспільна виявилась абсолютно не здатною до відмови від традиційних стереотипів і цінностей. Більше того, існуюча культура закріплює й ефективно тиражує агресивні патріархатні погляди та стереотипи в засобах масової інформації.

Пострадянське суспільство щодо цього являє унікальний приклад повернення суспільно значущих цінностей до відверто патріархатних, до відродження «біологічної» аргументації у визначенні соціальних, політичних та інших ролей, прийнятих у суспільстві, до широкого тиражування традиційних ідеалів жінки-домогосподарки якогось «придатка» до чоловіка-здобувача в родині. Цю ситуацію досить точно ілюструє тендерний аналіз публікацій у ЗМІ. Наведемо, наприклад, цитати з українських ЗМІ за 2005-2006 рр., що віддзеркалюють уявлення самих жінок про фемінізм: «це коли жінки роблять вигляд, що їх не цікавить те, що про них думають чоловіки»; «переважання сильної сторони сутності жінки над слабкою»; «гіпертрофована жіноча самостійність», «гіпертрофована жіноча гордість», «конфлікт інтересів», «вже не модно», «захисна реакція на чоловіків», «застаріле явище, що стало для жінок наркотиком, за допомогою якого вони руйнують власне щастя»; «бажання жінки показати чоловіку, що вона сильніша за нього й може навіть зайняти його місце». І, нарешті, найяскравіше “уявлення” пострадянської думки про фемінізм виразилось у наступній тезі: «фемінізм щось, що міг придумати тільки чоловік, щоб обізвати бажання жінок розширити свої права (але ніяк не вивести жіночі права на рівень чоловічих» [8].

Аналіз існуючої на даний момент ситуації в рамках тендерного дискурсу, проведений у період становлення інформаційного суспільства як на Заході, так і на пострадянському просторі, дозволяє прослідкувати дві протилежні тенденції. З одного боку, формується чітко виражена тенденція домінування чоловіків у користуванні інформаційно-комунікаційними технологіями, у формуванні політики у сфері інформації й комунікації, у посиленні сексистської експлуатації жіночої тілесності у рекламі за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій. З другого боку, відбувається швидке зростання та посилення активності міжнародного жіночого руху з метою посилення впливу на процеси розвитку інформаційного суспільства [1, с.11].

З іншого боку, ряд соціологів тендеру стверджують, що на пострадянському просторі (і зокрема в Росії) тендерний порядок має високий ступінь спадкоємності від радянських часів. Однак нестабільність тендерних контрактів, розриви між соціальними репрезентаціями й практиками, наявність різноманітних тендерних ідеологій впливають на нестійкість тендерних ролей, ідентичностей і правил взаємодії. Конкуренція старого й нового тендерних порядків спричиняє ситуацію невизначеності й багатоваріантності» [9, с.200].

З метою перевірити цю тезу нами було проведено кілька опитувань і психолінгвістичних досліджень з метою з'ясування «тендерної детермінанти» у становленні інформаційного суспільства в Україні, оскільки досі поки що в національному академічному дискурсі бракує досліджень українських реалій становлення інформаційного суспільства з позицій тендерного підходу. За допомогою методики вільних асоціацій було опитано сто студентів двох вузів Харкова, що набувають гуманітарну освіту. Суть застосованої методики зібрати найпоширеніші асоціації на слова і більш складні поняття, пов'язані з тендерними аспектами інформаційних технологій. Це такі слова і словосполучення: тендер, чоловік, жінка, Інтернет, інформація, комунікація, жінка в Інтернеті, чоловік в Інтернеті, феміністка й т.д. Методика вільних асоціацій вважається досить апробованим і надійним інструментом, який застосовується у широкому спектрі соціальних наук для вивчення стереотипів, образів і уявлень, що існують у наївній свідомості (як індивідуальній, так і груповій) [10; 11].

Опитування виявило, що найпоширенішими реакціями на слово тендер стали наступні: «стать», «не чоловік і не жінка», «приналежність (статева)», «обмеження», «дурня собача», «хрень», «баби придумали», «бабські дурощі», «поняття не маю», «рівність», «статус», «людина», «не знаю». Наведені реакції свідчать, що тендер насамперед асоціюється зі «статтю», «рівністю», «статусом». Однак чітко простежується як непоінформованість студентів про дане поняття, так і явно негативне до нього ставлення, про що свідчать такі реакції як «хрень», «баби придумали», «бабські дурощі», «поняття не маю», «дурня собача».

Судячи по найбільш частотних асоціаціях на слово феміністка, в уявленні студентів дана особа це «злісна істота, що озвіріла від чоловічої неуважності» й «неуспішності». При цьому вона «агресивна» й «фригідна», «мужики від неї шарахаються», і вона «безупинно гнівається на весь світ і всім незадоволена». Дані асоціації демонструють явно негативне ставлення студентства до цього образу й неприйняття в цілому феміністських цінностей (прикметно, що як студентки, так і студенти однаково негативно оцінюють цей образ).

Чоловік асоціюється із «силою», «владою» й «мужністю». При цьому для жінок-студенток він також є «самцем», а для студентів чоловік бачиться як «голова» й «голова всьому».

Образ жінки в уявленні як студентів, так і студенток пов'язаний із «слабкістю», «любов'ю» й «красою». Жінка це «дівчина», «мати» й «подруга». У реакціях студенток на слово «жінка» досить часто зустрічаються іменники «людина» й «програміст», що свідчить про певний вплив інформаційних технологій на наївну свідомість їхніх користувачів.

У цілому зібрані асоціації по всіх стимульних словах чітко підтвердили традиційні погляди на канони мужності й жіночності, що продовжують існувати на всьому пострадянському просторі.

Відзначимо також, що реакції, отримані на словосполучення «чоловік в Інтернеті» й «жінка в Інтернеті», за своєю семантичною спрямованістю мають прагматичний характер «інформація», «користувач», «мережа», «знайомства», «спілкування», «цікаво», «зв'язок», «знання» тобто у плані тендерних особливостей нічим не вирізняються.

Ряд соціологів тендеру, осмислюючи ситуацію, що склалася з розумінням тендерних взаємин у період становлення інформаційного суспільства на пострадянському просторі, підкреслюють, що зняття табу або відкриття нової тендерної проблематики у ЗМІ з початком періоду “перебудови”, коли стали відкрито говорити про явища гомосексуалізму або проституції, не тільки не змінило до них ставлення й не виробило толерантності й «тендерної чутливості» щодо них, а навпаки, скоріше тільки зміцнило патріархатні стереотипи й традиційні цінності, інтенсивність поширення яких в умовах інформаційного суспільства постійно збільшується внаслідок якісно інших можливостей інформаційно-комунікативних технологій, що транслюють цю інформацію [1; 5; 9]. І в цій ситуації, крім «нав'язування» патріархатного сприйняття навколишньої реальності, спрацьовує своєрідний ефект, який у методології соціальних наук називають «спіраллю мовчання» [5, с.24]. Цей ефект призводить до того, що якщо індивідуальна точка зору не збігається із загальновизнаною, то в ситуації публічного спілкування людина, що поділяє інші погляди й позиції, скоріше про них змовчить через страх ізоляції та/або осуду. І це, у свою чергу, відбивається як під час опитувань громадської думки, так і під час проведення будь-якого наукового дослідження із цієї тематики. Вивчення цього ефекту дуже важко здійснити тільки за допомогою кількісних методів. Він вимагає досить продуманої й адекватної якісної методології. Отже, інформація, що замовчується, а тим самим і спотворюється чи деформується, видається за результат опитування громадської думки та/або науковий результат, і більше того, ретранслюється далі знову через ці ж самі дискурси. Ефект її впливу на цю ж громадську думку також зростає [5, с.24]. Ентоні Гідденс окреслив цю ситуацію таким чином: «Феміністські організації кинули соціології виклик, що був, хоча й із запізненням, сприйнятий на рівні емпіричного дослідження: сьогодні робіт, присвячених проблемам і світогляду жінок, стало значно більше, ніж коли-небудь раніше. Однак саме по собі це не вирішує питання, як найкраще слід аналізувати тендер і яким є його зв'язок із традиційними підходами в соціології» [14, с.662].

В умовах же інформаційного суспільства проблема «тендерної інформації» перестає бути тільки проблемою її соціального змісту, виходячи у більш широкий контекст, тому що саме інформаційне поле перестає бути чорно-білим і однозначним як для відправника інформації (джерела), так і для її одержувача (споживача) [5, с.24]. А розвиток мережі Інтернет в епоху інформаційного суспільства призводить до того, що розміщення будь-якої інформації в Мережі спричиняє несподівані й іноді непередбачені ефекти. Наприклад, ряд Інтернет-аналітиків звертають увагу на той факт, що однією з найбільш небезпечних рис Інтернету як ЗМІ є створення дуже легкої й швидкої ілюзії об'єктивності інформації та формування необхідної (замовленої) віртуальної картини реальності. Цей ефект, що у журналістиці називається «ефект CNN», є одним із найбільш потужних маніпулятивних засобів сприйняття інформації та створення потрібного іміджу, думки, позиції та ін. [15]. Інформаційні технології тільки підсилюють ефект спіралі мовчання.

Однак, аналізуючи тендерні детермінанти, що виникають у процесі становлення інформаційного суспільства, бажано враховувати й локальний контекст формування тендерних відносин саме на матеріалі колишнього радянського суспільства.

По-перше, на пострадянському просторі суто феміністський (ідеологізований) підхід не може превалювати й бути популярним у силу низки конкретних обставин:

• відсутність серйозного феміністського дискурсу в цілому (цьому почасти сприяв політичне і соціальне становище жінок у СРСР і постійно проголошуване гасло про рівність чоловіків та жінок);

• «втома» і бажання звільнитися від впливу будь-якого політичного (після марксистського) підходу в гуманітарному знанні в цілому;

• як у Російській імперії, так і в колишньому Радянському Союзі не існувало настільки потужної еротизації культури, і державна політика засуджувала сприйняття жінки лише з погляду її репродуктивної функції або її сексуальної привабливості;

• менша значущість категорії «секс» для пострадянської культури й гуманітарної думки на відміну від західної, або, як думає А. В. Кирилина, відсутність відповідної дискурсивної практики. В основі вивчення усіх проявів статі перебувають форми як особистісного, так і дискурсивного досвіду. Виділення статі як окремого питання не було властиве, наприклад, російській гуманітарній думці (про це побічно свідчить і незначна поширеність наукових публікацій із цієї тематики в часи Радянського Союзу й царської Росії). Ще Мішель Фуко говорив про те, що проблематика, пов'язана зі статтю, має в західній культурі сильні традиції і постає як історична сукупність знань, інституцій і практик, які встановлюють обов'язкову систему правил, кордони й рамки... (див. докладніше [16]). На радянських, а потім і пострадянських теренах це настільки глибоко не виявилося й не закріпилося.

Усе сказане вище ще раз демонструє складність міжстатевих стосунків у період становлення інформаційного суспільства на пострадянському просторі. Аналіз цих стосунків та відносин тільки на тендерному рівні навіть в умовах формування інформаційного суспільства та глобалізації не дозволяє зрозуміти усю їх глибину й багатоплановість. Вочевидь, потрібне проведення метатендерного аналізу, що враховує більш широкий соціально-історичний і культурний контекст розвитку українського суспільства.

Література

інформаційний суспільство тендерний комунікаційний

1. Ліхобабін, М. Ю. Гендерные детерминанты информационного общества [Текст]: автореф. дисс. ... канд. филос. наук / М.Ю. Ліхобабін. Ростов-на-Дону, 2006.

2. Тальнишных, Н.К. Культура сетевых сообществ [Текст]: дисс. ... канд. филос. наук. Ростов-на-Дону, 2004.

3. Prino, N. Gender digital divide [Text] / N.Prino// Gender Issues in Information Society. Paris, France: United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization (UNESCO), 2003.

4. Остапенко, И.О. Гендерная идентичность и самопрезентация в Интернет-коммуникации (социально-философский анализ) [Текст]: дисс. ... канд. филос. наук / И.О.Остапенко. Ростов-на-Дону, 2004.

5. Костикова, ИВ. Понятие гендера. Гендерные исследования [Текст] / И.В.Костикова // Введение в гендерные исследования. М., 2005. -С. 8-25.

6. Халеева, И.И. Гендер как интрига познания [Текст] / И.И.Халеева // Гендер как интрига познания. М.: Рудомино, 2000. С. 9-18.

7. Мягких, А. А Это зверь что за такой «гендер»? [Текст] / А. А Мягких // Зеркало недели. №24. 2005.

8. Красникова, И. Феминизм или женская долюшка? [Электронный ресурс] / И.Красникова .Режим доступа: (http://www.passion.ru/s.php/3487.htm). Загл. с экрана.

9. Российский гендерный порядок: социологический подход [Текст] / под ред. А.А.Темкиной и О.О.Здравомысловой. СПб.: Изд-во Европейск. Ун-та в Санкт-Петербурге, 2007. 306 с.

10. Горошко, Е.И. Гендер и общество [Текст] / Е.И.Горошко // Гендерный вопрос и политика безопасности в постсоветских странах. Луганск-Женева: Знание, 2007.С.21-70.

11. Горошко, Е. И. Языковое сознание: гендерная парадигма [Текст] / Е.И.Горошко. М.-Харьков: Издательский дом «Инжэк», 2003. 438 с.

12. Паутова, Л. «Стабильность по-украински» vs «стабильность по-российски» [Текст] / Л.Паутова // Социальная реальность. 2006. №7 (8). С. 21-37.

13. Шерман, Е. Портрет кибервумен, или миф женщине в сети [Текст] / Е.Шерман // Русский журнал. Net-культура. 2003. [Электронный ресурс] Е.Шерман .Режим доступа (http://www.russ.ru/netcult/20030902_sher.html).

14. Гидденс, Э. Социология. М.: Питер, 1999.

15. Прохорова, НС. Социокультурные аспекты феномена виртуальной коммуникации в сети Интернет [Текст]: дисс. ... канд. філол. наук / Н. С. Прохорова. М., 2005.

16. Кирилина, А.В. Гендерные исследования в лингвистике и теории коммуникации [Текст] / А.В.Кирилина. М., 2004. .300с.

Размещено на Allbest.ru