Гендерні проблеми диференціації доходів населення та перспективи їх вирішення

Размещено на http://www.allbest.ru/

ГЕНДЕРНІ ПРОБЛЕМИ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ ДОХОДІВ НАСЕЛЕННЯ TA ПЕРСПЕКТИВИ IX ВИРІШЕННЯ

С.А. Веремей

Соціальні проекти, спрямовані на досягнення рівності жінок і чоловіків та на захист прав дітей, в країнах Євросоюзу завжди давали разючі результати, примножуючи достаток і здоров'я цілих народів, робили життя наступних поколінь кращим, а людей - більш гуманними та толерантними.

Економічний спад, що відбувається в Україні, чинить неабиякий вплив на зниження рівня життя всього населення, причому як жінок, так і чоловіків. Разом з тим, рівень ризику опинитися поза межею бідності у жінок значно вищий, ніж у чоловіків внаслідок тендерної диференціації доходів.

Серед науковців, які займаються проблемами тендерної політики в Україні слід визначити Е. Лібанову, П. Ренкіна, Г. Малюнову, О. Піжук та багатьох інших. Але ще недостатньо уваги приділяється у нашій країні вивченню джерел отримання доходів чоловіків і жінок та визначенню чинників, які лежать в основі тендерної диференціації.

Метою дослідження є з'ясування проблем та тендерних особливостей диференціації населення за рівнем матеріального добробуту, орієнтуючись на джерела доходів та визначення перспектив їх вирішення.

Результати дослідження. У 2005 - 2006 роках Україна прийняла декілька визначальних актів, покликаних забезпечити рівні права та можливості чоловіків та жінок. Серед них Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей чоловіків та жінок», Указ президента України та Державна програма про затвердження тендерної рівності в українському суспільстві у період до 2010 року.

Проте тендерний дисбаланс досі є дуже помітним у сфері управління, особливо на вищих щаблях законодавчої та виконавчої влади, має місце серйозний розрив у соціальних позиціях та можливостях чоловіків та жінок у сфері праці, вихованні дітей, у побуті та інших царинах суспільного життя. Для наочності слід розглянути дані, подані в таблицях 1 та 2.

Питома вага жінок та чоловіків у загальній чисельності постійного населення України на початок 2009 року становила: жінки - 53,9 %, чоловіки - 46,1 %. Середня очікувана тривалість життя при народженні становить для жінок 74,28 роки; для чоловіків - 62,51 років. Середній вік жінок та чоловіків на початок 2009 року для жінок становить 42,5 років, для чоловіків - 37,3 роки. В цілому по Україні жінки складають більшість серед державних службовців (75,4%) та посадових осіб місцевого самоврядування (75,8%). Проте їхнє представництво має тенденцію зменшуватись пропорційно підвищенню категорії посади і відповідно - повноважень. Так, серед державних службовців І -ї категорії жінок лише 12,5 %, серед посадових осіб місцевого самоврядування І -ї категорії - 7,7 %. В нинішньому складі Кабінету Міністрів жінки відсутні. У нинішньому парламенті жінки складають лише 7%. Поміж 137 заступників міністрів лише 16 жінок. У великому промисловому бізнесі жінки обіймають лише 2% посад.

Таблиця 1 Гендерні особливості українського суспільства. [1]

Жінка обмежена у сферах зайнятості. Про це свідчать дані таблиці 2.

He зважаючи на те, що серед усіх працюючих з вищою освітою жінки складають 56 %, їхнє кар'єрне і професійне просування обмежене так само як і участь у прийнятті державних політичних рішень. Серед звільнених працівників кількість жінок майже удвічі переважає кількість чоловіків. Жінок більше, ніж чоловіків працює неповний робочий день або за іншими схемами неповної діяльності.

Практично в більшості країн світу, в тому числі і в Україні, чітко виявляється тенденція до концентрації жінок у галузях і професіях із нижчим рівнем оплати праці. Тому очевидним є факт зниження рівня заробітної плати жінок при їх переході з галузей, в яких домінують чоловіки, в галузі, де більшість працюючих - жінки. Tак, найвищий рівень оплати праці, а відповідно і її гендерні розбіжності фіксуються у галузях промисловості, особливо тих, які зайняті видобуванням енергетичних матеріалів, що цілком закономірно з огляду на відмінності у професійній структурі зайнятості. Жінки, зокрема, не працюють на підземних роботах, які оплачуються доволі високо.

Таблиця 2 Зайнятість та заробітна плата жінок напередодні кризи (2008 р.) [1]

Очевидним є той факт, що розмір середньої заробітної плати жінок є нижчим навіть там, де переважає жіноча праця. Так, найвища частка зайнятих жінок у сфері охорони здоров'я - 82,6%. їхня заробітна плата складає 85,2% від чоловічої. У сфері фінансової діяльності відповідно 69,3% зайнятих - 65,6% заробітної плати чоловіків. [2]

За даними звітності підприємств, більше третини працівників - чоловіків та майже 17% працівників - жінок працюють в умовах, які не відповідають санітарно - гігієнічним нормам. Недотримання правил безпеки і охорони праці на робочому місці та в побуті є одним з головних чинників надзвичайно високого рівня передчасної смертності населення України, особливо серед чоловіків. [3] Із таблиці 3 видно, що хвороби як туберкульоз, пияцтво, алкоголізм та наркоманія, що заполонили суспільство, більше вражають чоловіків. Понад 40% всіх нинішніх 16- літніх юнаків не мають шансів дожити до пенсії через скорочення життя чоловіків. Із 1000 українських 16-річних юнаків до 60 років доживають у середньому 607, тоді як у Швеції - 920, Великобританії - 899, Німеччині - 899, Чехії - 844, Угорщині - 744.

На сьогоднішній день основними джерелами доходів населення України залишаються заробітна плата(44,0%), соціальна допомога та інші одержані поточні трансферти (37,5%), доходи від підприємницької діяльності і само- зайнятості (15,2%) та доходи, одержані від власності (3,3%).

Таблиця 3 Смертність населення за основними причинами у 2008 р.

Вагомою складовою доходів населення України та одночасно основним чинником формування соціальних трансфертів і платоспроможного попиту населення є заробітна плата. Незважаючи на її значне підвищення у 2004-

2007 pp., відставання України від сусідніх країн не тільки зменшилося, а й у більшості випадків зросло. Трудозай- нятість в Україні закономірно не є гарантією від бідності: 85% сімей мають у своєму складі бодай одну працюючу особу, але ризик бідності практично не залежить від наявності працюючих. Однак слід зазначити, що він суттєво зростає в домогосподарствах, які очолюють жінки (у містах 52%, у селах - 45%) через значно низький рівень їхньої заробітної плати.

Жінки отримують близько 3/4 заробітної плати чоловіків. Праця чоловіків цінується вище праці жінок: за одну відпрацьовану годину чоловік отримує на 25% більше, ніж жінка (рис. 1 та рис.2).

Рис.1. Співвідношення заробітної плати жінок і чоловіків в Україні. [1]

Рис.2 Крива співвідношення заробітної плати жінок і чоловіків в Україні. [1]

Як видно з рис. 2, співвідношення заробітної плати працівників різної статі за період з 2000-2009 pp. наочно має вигляд хвилеподібної кривої без чіткої тенденції скорочення розриву між жіночою і чоловічою оплатою праці, тендерна диференціація якої безпосередньо пов'язана з рівнем їх професійної сегрегації.

Проблема полягає в тому, що жінки вкрай рідко обіймають керівні посади, хоча рівень їхньої освіти в середньому перевищує рівень освіти чоловіків в Україні. Така ситуація пояснюється тим, що традиції несення жінкою основного тягаря сімейних обов'язків, безперечно, відіграють значну роль і пересічна українська жінка й досі не в змозі досягти тих кар'єрних вершин, яких досягають чоловіки.

Ще одним важливим чинником тендерної диференціації заробітної плати є умови праці. Це зумовлено насамперед тим, що законодавство про працю в Україні забороняє використання праці жінок на важких і шкідливих роботах. Чоловіки, які працюють на таких виробництвах, отримують пільги та компенсації, які відповідно впливають на рівень їхньої оплати праці. Проте варто також зазначити, що у поліграфічній, медичній та легкій промисловостях близько 70% зайнятих на шкідливих роботах - жінки.

На рівень заробітної плати значний вплив справляє також тривалість робочого часу, а жінки, як відомо, частіше потерпають від вимушеного скороченого дня (тижня), що безпосередньо впливає на їхню загальну продуктивність праці, а відтак і на розмір оплати праці.

Слід також звернути увагу на те, що жінки мають значно менші доходи від підприємництва і самостійної економічної діяльності. Це обумовлюється тим, що переважними сферами жіночого підприємництва є, як правило, торгівля та сфера побутових послуг, які не передбачають великих прибутків, на відміну від чоловічої самозайнято- сті. На нерівність суттєво впливають доходи від власності та соціальної трансферти, передусім пенсії.

Отже, для зменшення диференціації у доходах населення постала проблема досягнення сталого економічного зростання та підвищення якості життя населення. На наш погляд, для вирішення зазначеної проблеми необхідні відповідні заходи з боку держави, а саме:

1. Контроль за станом економічної безпеки країни.

2. Здійснення ефективної макроекономічної політики. На сьогодні більшість країн визнали переваги макроеко- номічної стабільності - необхідної умови економічного зростання.

3. Реалізація програми структурних реформ. У країнах (особливо з перехідними економіками) продовжують виникати проблеми при проведенні структурної реформи й формуванні інститутів у різних сферах економіки.

4. Реконструкція підприємств. У більшості країн перехідної економіки економічному розвитку перешкоджає збереження неефективних і збиткових великих підприємств. Ефективним методом реструктуризації таких підприємств, поряд з ліквідацією прямого та опосередкованого субсидіювання, прийняття закону про банкрутство й удосконалення правил корпоративного управління, можуть бути заходи, спрямовані на створення конкурентного середовища та жорсткі бюджетні обмеження.

Створення ринкового фінансового сектора. У досягненні сталого економічного зростання важливе місце належить розвитку потужної банківської системи, здатної ефективно управляти національними заощадженнями й інвестиціями.

5. Зміна функцій держави. Від прямого втручання в в економічну діяльність держава повинна перейти до вироблення й контролю виконання правил ведення бізнесу в ринковій економіці, одночасно нарощуючи надходження, які необхідні для фінансування основних напрямів діяльності державного сектора.

6. Демократизація влади і підвищення виконавчої дисципліни.

Висновки

соціальний справедливість чоловік жінка

Сучасне соціально-економічне становище України характеризується посиленням диференціації соціально-економічного розвитку регіонів, критично низькою народжуваністю та надмірно високою смертністю, зростанням податкового навантаження на населення працездатного віку, низьким рівнем та якістю життя, високим рівнем бідності, тінізацією національної економіки, нагромадженням апатії та напруженості в суспільстві.

Країни Європи та найбільш розвинені країни світу ще на початку 1990-х років почали активно використовувати тендерний підхід до розв'язання суспільних проблем, аналізу політики. ООН, міжнародні європейські інституції розглядають тендерне питання як один з пріоритетів розвитку людства. Розвиток, стабільність і мирне співіснування ставляться у залежність від вирішення питання рівності між чоловіками і жінками на сучасному етапі. Нашій державі необхідно негайно досить грамотно вибудувати тендерну політику щодо диференціації доходів населення, і, в першу чергу, соціальної справедливістю між чоловічою і жіночою оплатою праці та посилити контроль і юридичну відповідальність адміністративних органів за її виконанням.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Тендерний портрет України: суспільство має змінюватися на краще. //Україна - Євросоюз у деталях. - №2 (5) червень 2010 року.

2. Г.В. Мамонова, О.І. Піжук. Гендерні особливості диференціації доходів населення та перспективи забезпечення їх рівності в Україні. //Актуальні проблеми економіки. - №9 (99), 2009.-С. 174-179.

3. Гнибіденко. Вплив світової фінансової кризи на соціальну сферу України.//Економіка України. -№7, 2009 .- С. 64-74.

Размещено на Allbest.ru