Проблема мотивації вибору професії студентською молоддю

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проблема мотивації вибору професії студентською молодью

Обрання професії - досить складний, відповідальний, дуже важливий і іноді тривалий мотиваційний процес. На нього суттєво впливають ті соціальні цінності, які молода людина придбала з досвіду попереднього життя. А це, як правило, багато різних обставин, умов, впливів.

Мотивація при обранні професії - це стимули, за ради яких людина згодна прикладати свої зусилля для досягнення обраної мети. Мотиви показують нам, на що орієнтувалася молода людина при обранні тієї або іншої професії.

Для системи вищої освіти важливо уявляти, яких життєвих цілей бажають досягти молоді люди, які якості сучасного фахівця необхідно сформувати в них і які цінності в їх житті відіграють головну роль. У відповідності до мотивації професійного вибору формуються також і відповідні очікування студентів від вищої освіти.

На протязі останнього десятиріччя кафедрою філософії ХНУРЕ були проведені соціологічні опитування студентів п'яти вищих технічних навчальних закладів України й Росії. В опитуванні брали участь студенти ХНУРЕ, НТУ «ХПІ», НАУ «ХАІ», ПРДТУ (м. Ростов - на - Дону), Полтавського науково-технічного університету (ПНТУ).

Узагальнені результати опитувань допомагають сформувати уявлення дослідникам цього процесу, а також пересічним читачам щодо ціннісних орієнтирів, що притаманні сучасній студентській молоді, зокрема, з питань освітніх, професійних та кар'єрних очікувань і планів.

Сучасна студентська молодь фактично категорично і досить впевнено вважає, що освіта, яка забезпечує підготовку фахівців для всіх сфер соціально-економічної діяльності, повинна бути основним пріоритетом державної політики. На цьому наполягають 96,4% студентів, що брали участь в соціологічних опитуваннях. Тому здобуття сучасної вищої освіти молоддю України вважається, з одного боку, досить важливим завданням, а, з іншого, - надбанням певного періоду свого життя та розвитку.

У зв'язку з цим цікавими та важливими стають ствердження студентів технічних вузів про те, що було для них вирішальним при прийнятті рішення щодо одержання вищої освіти. Визначаються наступні фактори:

1) бажання отримати роботу, яка найбільш високо оплачується - 27,9%;

2) здобуття бажаної професії, спеціальності - 26,7%;

3) бажання бути інтелігентною людиною - 18,6%;

4) здобуття більш високого соціального статусу - 11,4%;

5) бажання навчатися - 6,6%;

6) намагання отримати відстрочку від проходження служби в збройних силах - 4,5%;

7) приклад батьків - 1,6%;

8) авторитетність вищої освіти - 0,6%.

Наведені данні дають досить матеріалу для роздумів та висновків щодо ціннісних орієнтацій студентської молоді в цієї проблемі. Якщо нічого немає ганебного в тому, що молодь мріє отримати роботу, яка високо оплачується, то як можна зрозуміти людину, яка бажає отримати вищу освіту без належного настрою на навчання, жадає бути інтелігентною, освіченою людиною (18,6%), але не хоче навчатися. Доречи, що стосується жадання бути інтелігентною, освіченою людиною, тут спостерігається негативна тенденція серед студентської молоді. Якщо в 2001 році таку якість мати для майбутнього фахівця з вищою освітою вважали за потрібне 28,4% студентів, то зараз цей показник зменшився на цілих 10%.

Звертає на себе увагу також і те, що лише близько чверті опитаних цілеспрямовано обирала вищу освіту за певним фахом. Із тих, хто пов'язує освіту зі здобуттям бажаної спеціальності, 90,3% студентів використовує комп'ютер як «знаряддя праці». Бажання отримати роботу з високою оплатою також стимулює використання комп'ютера таким чином. Але ж частіше він для молоді - це засіб комунікації.

Слід також відзначити те, що з часом приклад батьків, поради вчителів та друзів все менше впливають на прийняття молоддю рішення щодо навчання в технічному вищому навчальному закладі чим це було раніше. У середині 90-х років, 33,3% студентів стверджували, що для них вирішальним при обранні технічного навчального закладу був вплів родини, а 22,9% о молоді вважали головним поради учителів, друзів, інших студентів.

На вибір професії, за якою навчаються студенти впливають зараз наступні фактори:

1) відчуття особливого інтересу, покликання до обраної професії - 39,9% студентів;

2) можливість представникам цієї професії мати добрий заробіток та високе матеріальне становище - 37,7% о;

3) престижність та висока потреба у представниках цієї професії в суспільстві - 37,5%;

4) гарантованість працевлаштування - 27,4%;

5) можливість вільної творчої праці, розвитку своїх здібностей, здатність висувати нові ідеї, пропозиції - 26,2%;

6) користь даної професії для суспільства - 19,5%;

7) інші фактори - 4,0%;

Наведені дані свідчать про недостатньо високі показники цих важливих індикаторів, що в визначається виключно низьким відчуттям молоддю корисності своєї майбутньої професії для суспільства (лише остання позиція цього рейтингу).

На обрання професії певним чином впливають і ти джерела інформації, що використовують у повсякденному житті студенти, і які вони вважають найбільш авторитетними. Наприклад, ті, для кого авторитетним джерелом інформації є книги (50%), найчастіше зазначають, що обрали професію за власними нахилами (тобто відчувають до неї інтерес, покликання). Серед них, одначе, найменший відсоток тих, хто обрав професію за фактором престижу. Ti, хто обирає авторитетним джерелом періодичні видання частіше ніж інші визначають за фактор обрання професії користь суспільству. Обирають професію за фактором заробітку найчастіше прихильники отримати інформацію з телебачення. А ті, хто найавторитетнішу інформацію отримує від друзів та знайомих, так само як і ті, хто обрав радіо, за фактор вибору професії частіше ніж інші визначають гарантоване працевлаштування та творчий характер роботи.

У сучасному світі одним із болючих питань є проблема працевлаштування. Мабуть не випадково лише біля чверті (27,4%) опитаних студентів вважають, що набуття ними відповідного фаху гарантує його. Взагалі перспективи свого працевлаштування студенти оцінюють, на наш погляд, досить реалістично. Переважна більшість вже замислювалась над цією проблемою (77,3%), з них 14,8% студентів знають, де будуть працювати після закінчення навчання, а - 52,5% о мають декілька варіантів можливого працевлаштування, але без наявності чітких гарантій щодо цього, а 10,0% студентів негативно оцінюють можливість отримати роботу після закінчення навчального закладу, тому допускають вірогідність тимчасового безробіття.

Порівняння з дослідженням 2001 року показує, що кількість студентів, які відкладають вирішення питання працевлаштування, значно зростає. Якщо у 2001 році проблема працевлаштування не цікавила 11,6% опитаних студентів, то вже у 2006 році цей показник досяг 22,7%. Одночасно зростає кількість студентів, які вже знають де будуть працювати (з 13,8% у 2001 р. до 15,3% у 2009 р.).

Цікаво визначити, що 80,4% о тих, хто вже має уяву про місце праці, використовує комп'ютер постійно. Ще 19,6% студентів послуговується ним випадково, а серед тих, які не користуються комп'ютером, або роблять це рідко, немає таких, які твердо знають, де вони будуть працювати. І навпаки, 57,1% опитаних, які ніколи не використовували комп'ютер, вважають, що деякий час після закінчення ВНЗ пробудуть без роботи.

Важно також не тільки застосовувати комп'ютер, а й розуміти його сучасне значення для розширення можливостей майбутньої професійної діяльності. Ti, що твердо знають, де будуть працювати, володіють комп'ютером як «знаряддя праці» (98%), або вживають його як засіб комунікації (54,9%) чи як засіб розваг (54,9%). Серед студентів, які вважають, що деякий час не працюватимуть, 73,5% опитаних розважаються за допомогою комп'ютера. Багато їх (63,9%) і між тими, хто не замислюється ще про роботу.

Простежується також певна залежність від джерел інформації студентської оцінки перспектив працевлаштування. Наприклад, ті, хто твердо знають де будуть працювати найчастіше обирають Інтернет та друковані джерела інформації (книги, періодичну печать), а студенти, які ще не замислювалися над вибором місця роботи, частіше використовують телебачення та друзів як джерело інформації.

Серед факторів, що найбільш суттєво впливати на обрання студентами місця роботи пріоритетними слід визнать такі:

1) можливість просування по службі - 65,9%;

2) взаємовідносини з колегами по роботі - 54,7%;

3) відповідність роботи здібностям - 43,2%;

4) зручний час роботи - 34,9%;

5) безпека для здоров'я - 34,7%;

6) повага оточуючих - 34,4%;

7) можливість самостійно приймати рішення - 32,5%;

8) творчій характер роботи - 30,2%;

9) відсутність фізичного навантаження - 15,9%;

10) вільний графік роботи - 15,7%.

Отримані данні свідчать про те, що студентська молодь має «здорові» честолюбні наміри, високо цінує комунікативні фактори в роботі. При цьому вона менш уваги приділяє відповідності праці здібностям, її творчому характеру, самостійності вирішення питань щодо проблем виробництва. Молодь не лякають фізичні навантаження, її не турбує вільний графік роботи. Значну кількість молоді хвилюють безпечні для здоров'я умови праці.

Із врахуванням попередніх міркувань цікавими виявляються варіанти працевлаштування, яким студенти надають певні переваги. Отже, гарантованому працевлаштуванню, навіть за умов середнього заробітку, надає перевагу майже половина всіх опитуваних (46,8%). Настрої студентів щодо такого працевлаштування змінюються досить повільно. У 2001 році на такий варіант сподівалися 50,6% студентів. Натомість 32,1% опитаних бажають ризикнути при вирішенні проблем майбутньої зайнятості та самостійно поринути в бурхливе море ринку праці. 21,1% респондентів ще не визначилися з відповіддю на це важливе для майбутнього життя питання.

Постійні користувачі комп'ютеру обирають ризиковане, але можливо більш прибуткове працевлаштування. 80,3% тих, хто надає перевагу самостійному виходу на ринок праці, використовують комп'ютер постійно.

Цікавими виявились думки студентів щодо допомоги у працевлаштуванні. Рейтинг відповідей виглядає наступним чином. При працевлаштуванні розраховую перш за все на:

1) себе - 45,8%;

2) допомогу батьків та родичів - 27,4%;

3) допомогу внз - 12,5%;

4) друзів та знайомих - 11,8%;

5) допомогу держави - 2,7%.

Це засвідчує про те, що приблизно половина студентів не сподівається на чиюсь допомогу. У той час інша половина очікує певної підтримки, допомоги і навіть гаранта. В основному студенти покладаються у вирішенні цього питання на батьків, родичів, друзів та знайомих. Нажаль, держава та її органи фактично не відіграють значної ролі у працевлаштуванні молоді, хоча 61,7% респондентів вважають, що забезпечення роботою є найважливішим завданням сучасної системи освіти.

Серед тих, хто розраховує тільки на себе у працевлаштуванні, більшість використовує комп'ютер для роботи. У той час ті, що сподіваються на допомогу батьків, застосовують комп'ютер як засіб розваги.

Після закінчення технічного вищого навчального закладу молоді люди збираються присвятити себе багатьом видам діяльності. Пріоритети при цьому виглядають наступним чином:

1) практична діяльність за фахом - 59,2%;

2) створення власного бізнесу - 36,1%;

3) адміністративно-управлінська діяльність - 20,0%;

4) викладацька робота у різних навчальних закладах - 10,0%;

5) будь-яка діяльність за умови її оплати - 10,0%;

6) політична та громадська діяльність - 9,0%;

7) науково-дослідна робота - 8,2%;

8) займатися родиною та вихованням дітей - 1,3%.

При цьому 14,2% опитаних поки що не мають чітких планів щодо своєї наступної діяльності.

Таким чином, попри різноманіттю бажань, беззаперечно домінуючими є наміри працювати за фахом. Це є доброю ознакою і позитивно характеризує професійну спрямованість діяльності педагогічних колективів. Порівняння з попередніми дослідженнями дають змогу стверджувати те, що досить стабільними залишаються показники щодо намірів займатися власним бізнесом (1996 р. - 38,5%, 2003 р. - 32,9%, 2006 р. - 36,1%, 2009 р. - 35,8%). Простежується стала тенденція до зниження інтересу до науково-дослідницької діяльності (1993 р. - 36,3%, 1996 р. - 17,3%, 2003 р. - 9,0%, 2006 р. - 8,2%, 2009 р. - 7,8%). У той же час поступово підвищується зацікавленість педагогічною діяльністю (1993 р. - 4,1%, 1996 р. - 5,4%, 2003 р. - 6,0%, 2006 р. - 10,0%, 2009 р. - 11,2%). Приблизно п'яту частину студентів завжди цікавить адміністративно-управлінська робота. Серед тих, хто не користується комп'ютером, значна частка опитаних, що обирає альтернативу «байдуже чим займатися» - 49,9%, але між постійних користувачів комп'ютером таких нараховується лише 7,2%.

Для з'ясування ціннісних орієнтирів сучасної студентської молоді важливо мати уявлення про те, чим взагалі для неї є праця. На питання «Чим є для Вас праця?» респонденти відповіли:

1) джерелом самореалізації та застосування здібностей - 44,3%;

2) засобом придбання матеріальних благ - 35,7%;

3) засобом одержання більш високого соціального статусу - 11,8%;

4) обов'язковою, вимушеною діяльністю - 6,2%;

5) можливістю згаяти час - 2,0%.

Як бачимо, молодь не відноситься до праці легко та не відчуває її як якийсь вимушений обов'язковий захід. Але в той же час вона не вважає, що наполеглива, цілеспрямована праця є вирішальним ключем для підвищення свого соціального статусу.

Крім того простежується залежність між використанням комп'ютера та відношенням до праці. Серед тих, хто не користується комп'ютером, найбільша кількість ставиться до праці як до засобу придбання матеріальних благ і зовсім немає таких, хто оцінює роботу з точки зору придбання високого соціального статусу. Опитані, що постійно використовують комп'ютер у більшості розглядають роботу як джерело самореалізації.

Чим для студентів визначається цінність праці? Переважна більшість опитаних відповіла - «сумою грошового винагородження» (46,6%). Дещо менше респондентів оцінюють роботу за показником задоволення від виконання - 30,9%. Але фактор престижу праці не одержав високої оцінки опитаних (лише 7,0%). Він поступається також таким показникам, як «висока оцінка та схвалення колективу» - 10,5%, інші фактори - 2,5% та «не змогли відповісти» - 2,6%.

Таким чином, зміни, що характерні для сучасного суспільства, обумовлюють і певні трансформації у мотивах, пов'язаних з вибором професії.

В останній час формується новий тип особистості, який за своїми рисами принципово відрізняється від особистості, що була вихована в традиціях колективної моралі «радянської людини». До її специфічних рис можна віднести готовність до ризику, відповідальність за свої вчинки, здатність розраховувати, перш за все, на свої сили, уміння пристосовуватися до економічної кон'юнктури. Все це суттєво впливає на зміни, що відбуваються в сучасному студентському середовищі. Змінюються його інтереси і потреби, мотиви вибору професії, життєві плани, вся система ціннісних орієнтації.

Для освітянської системи України важливим є своєчасне виявлення направлення тих змін, що відбуваються, тому що виходячи з них можна прогнозувати і відповідні новації в навчально-виховному процесі.

молодь студентський освіта вищий

Размещено на Allbest.ru