Проблема вибору духовних пріоритетів: ідеологічний аспект

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проблема вибору духовних пріоритетів: ідеологічний аспект

Чопей В.С.

Серед спроб вирішити проблему вибору духовних пріоритетів існує думка, що ідеологія це вада тоталітарного режиму, відмова від якої є обов'язковою умовою становлення демократії та свободи. Але така думка не враховує того, що відсутність будь-якої ідеології також є своєрідною ідеологією, і зовсім не найкращою[1,с.73]. Будь-яка держава не може існувати без ідеології та ідеологічних інституцій, метою яких є відтворення цієї ідеології у світогляді, переконаннях, поведінці особистості. Як зазначають вчені, для сучасного суспільства ідеологією, яка забезпечує стабільність держави й гідний рівень матеріального та духовного життя людей є демократична система цінностей, що ґрунтується на політичному плюралізмі, вільній ринковій економіці й рівності громадян перед законом.

Ідеологічний вакуум, що утворився в українському суспільстві після розпаду СРСР, не буде існувати тривалий час тому, що будь-яке суспільство не може обійтися без формування ціннісних ідеологічних орієнтирів, на зміну тим цінностям, що раніше функціонували за радянської системи У більшості випадків повинні прийти нові, що відповідають умовам часу. Аналізуючи стан розвитку нових ідеологічних ціннісних орієнтирів в Україні, виявляємо, що вони набувають досить своєрідних і несподіваних рис: вони (нові ідеологічні цінності) або ж не сприймаються адекватно, або перетворюються на щось не схоже на демократію і, не на те, на що сподіваються громадяни України. Відомо, Україна будує демократичну державу, формує і утверджує громадянське суспільство. Громадянське суспільство потребує формування громадянської свідомості на основі цивілізованої ідеології та демократичних основ її формування та функціонування[1].

Загалом духовну атмосферу, що утворилася після розпаду СРСР можна охарактеризувати як стан аномії (безформності), коли дозволено все, що не заборонено законом. Це гасло перебудови й донині залишається провідним світоглядним орієнтиром пострадянської людини. Єдиним «притулком» моральності, здавалось би, має залишатися релігія. Однак спроби повернутися до християнства та знайти світоглядну опору в умовах трансформації суспільства в релігійній духовності позначені міжконфесійною ворожнечею, прямим, іноді навіть фізичним, протистоянням між віруючими, що значною мірою підриває духовний авторитет церкви[2,с.16].

Одну з головних світоглядних складових формує відношення людини до праці. Сьогодні реальністю стали плюралізм форм власності, свобода трудової та підприємницької діяльності, тобто впроваджуються нові цінності, що створює нові мотивації для молоді в трудовій та економічній сфері. З одного боку, праця витіснилася на периферію ціннісної свідомості молоді та студентства, бо за даними соціологічних досліджень[3,с.85] респонденти жодного разу не включили працю до переліку найбільш значущих цінностей, а з другого понад дві третини заявляють, що тільки змістовна та інтересна робота заслуговує на те, щоб присвятити їй значну частину свого життя.

Всё це обумовлює притаманність деякій частині сучасної студентської молоді орієнтацію на дозвільну діяльність, як на єдину усвідомлену світоглядну цінність. Дозвілля фактично обертається ілюзією вільного проведення часу, незалежності від суспільних вимог та зобов'язань. Але це дійсно ілюзія, бо така діяльність та світоглядна орієнтація насправді опиняється регламентованою у відповідності із нав'язаними засобами мас-медіа стандартними взірцями, які здебільшого в умовах вітчизняного ринку праці недосяжні для пересічного громадянина. Саме сфера дозвілля молоді, як головне джерело прояву світоглядних установок студентської молоді у сучасних соціально-економічних умовах піддається найбільшому зовнішньому тиску та стандартизації. Дозвілля як нав'язаний засобами масової інформації стандарт споживання, як єдина самоціль будь якої діяльності та дозвілля як форма відходу від проблем, які виникли в наслідок труднощів соціальної адаптації (в крайніх випадках це може бути перехід до секти, наркотизація чи алкоголізм, залежність від гри, віртуального світу тощо) стають основними формами практичних світоглядних орієнтацій значної частини сучасної молоді[4,с.7] В подібній соціально-психологічній атмосфері девальвується значення морально-правових норм, виробництво та споживання духовних цінностей зводиться до рецепції продуктів масової культури, а цінність освітніх практик та професійного відношення до справи заміщується розумінням професії та праці як засобу вирішення матеріальних проблем, до того ж освіта не гарантує ані працевлаштування, ані не процвітання у майбутньому.

Декларативною основою всієї діяльності вищих навчальних закладів, стрижнем мислення та наукового пізнання, що зв'язує освіту та виховання студентів, є науковий світогляд. За радянських часів він посідав головне місце у навчанні та вихованні студентської молоді. При сьогоднішній політиці держави у відношенні до релігії та атеїзму, а також у зв'язку із вільним світоглядним вибором студентів, відбуваються серйозні зміни у навчальній діяльності та духовному житті навчальних закладів, а поряд с тим і в свідомості студентів та педагогів. Склалася нова світоглядна ситуація, яка потребує перспективного філософського та соціологічного аналізу та усвідомлення.

Вибір духовних пріоритетів у структурі світогляду студентської молоді можна також розглядати крізь призму відношення до віри, релігії, духовності, як складових моральної особистості. Релігійність та духовність студентів, як свідчать українські та російські дані соціологічних досліджень, по своєму рівню та змісту відображає здебільшого стан релігійності та духовності в суспільстві. Офіційна церква втрачає вплив на молодь, незважаючи на підтримку влади та засобів масової інформації[5,с.101].

Світогляд студентства, який, як зазначалося вище, формується в системі освіти, вимушений пристосовуватися до тих духовних орієнтирів, що репрезентує освіта. А вона, у свою чергу, тяжіє до науковоматеріалістичного пояснення світу, де немає місця трансцендентальним проявам світоглядних орієнтацій. Стосунки із духовними складовими картини світу є дуже суперечливими, бо поняття духовність здебільшого асоціюється саме із релігійністю. Більшість молоді, за даними різних соціологічних досліджень, відводить релігії мало місця в своєму житті. Однак і серед тих, хто в своєму житті спирається на авторитет церкви, дуже небагато таких, хто слідує канонам, обрядам чи ритуалам релігії. Релігійні установки для них не внутрішня світоглядна позиція, яка стає життєвим вибором, а скоріше данина моді на релігію[6,с.88].

Дані соціологічних досліджень[7,с.106] свідчать також про зростання релігійних настроїв за умов духовної кризи та різкого погіршення матеріальних умов життя, що дозволяє прогнозувати деяке зростання релігійної частки у світогляді молоді. Але, треба враховувати й той факт, що під духовністю та релігійністю дехто розуміє речі, що не мають жодного відношення до цих понять (окультизм, прикмети, облуди, примари), але які розповсюджені у суспільстві та їх значення також зростає за часів кризи та смути. Але глибокого коріння релігійність не матиме, бо значною мірою мова йде не стільки про віру чи певне духовне становище, скільки про своєрідну моду на певні дії та відповідність загальносуспільній свідомості.

У ситуації відчуження особистості від духовних цінностей, яка характерна для сучасної епохи і пов'язана із ентропійним зростанням інформаційного потоку, поширенням індустрії формування кліше масової свідомості, що продукує готові образи, оцінки, смаки, виникає духовносвітоглядна небезпека для підростаючих поколінь. Ця небезпека ставить під загрозу гармонію взаємодії Людини і Світу, приводить до нігілізму, конформізму, пасивності, агресивності, девальвації цінностей, зневаги до морально-естетичних ідеалів, до спотвореного сприймання образу людини у конкретний історичний період.

Психолого-вікові особливості студентства зумовлюють уразливість екзистенціальної сфери у порівнянні із старшим поколінням. Молодь більш болісно реагує на несправедливість, брутальність, безтактність усе те, що руйнує її особистісну гідність. З іншого боку, саме внаслідок вікової гнучкості дуже швидко виробляє захисні механізми, на негативні впливи відповідає замкнутістю, байдужістю, нігілізмом та цинізмом оцінок. Звідси екзистенціальний світ молодої людини замикається в собі і, з іншого боку, піддається випадковим впливам.

Культурні, духовні та політичні орієнтації, преференції, ставлення, оцінки, переконання студентства формуються в результаті всієї сукупної діяльності молоді у вузі, що визначає академічну культуру. В сучасному українському соціумі проблема ідеалів студентства, його світогляду, громадянських позицій набуває щораз більшої значущості. Молода генерація стикається зі зміною в суспільстві стереотипів поведінки, занепадом тих цінностей, які були підвалинами ідеології колишнього СРСР. Усе це накладає відбиток на академічну культуру студентства, щільно інтегровану в загальну й політичну культуру молоді й виражає погляди та настрої того сегмента суспільства, до якого належить студент. При цьому академічна культура сприяє збільшенню компетентності студентства в питаннях суспільного устрою, розвиває свободу самовираження, що дуже важливо для становлення демократичного суспільства.

духовний цінність світогляд студент

Список використаних джерел

1. Пірен М.І. Ідеологічний плюралізм в Україні як чинник демократизації суспільства / М.І.Пірен // Розвиток демократії та демократична освіта в Україні: мат. II міжнар. наук. конф. (Одеса, 24-26 травня 2002р.) / М-во освіти і науки України, Ін-т вищ. освіти АПН України, Одеська нац. юридич. акад., КанадськоУкраїнський Проект «Демократична освіта» ; Укл. Л.В.Марголіна. Київ: Ай-Бі, 2003. C.389.

2. Бойко А.І. Світоглядні орієнтації пострадянської людини (соціальнофілософський аналіз): Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.03 / А.І.Бойко; Південноукр. держ. пед. ун-т ім. К.Д.Ушинського. О., 2002. С.16.

3. Петров А.В. Ценностные предпочтения молодежи: диагностика и тенденции изменений / А.В.Петров // Социол. исслед. 2008. № 2. С.85.

4. Косинцева Т.Д. Проблемы формирования ценностных ориентаций студенческой молодежи в досуговой деятельности: Дис. ... канд. социол. наук: 22.00.06 Тюмень, 2005. С.7.

5. Добрускин М.Е. Новая религиозная ситуация в вузах Украины / М.Е.Добрускин // Социол. исслед. 2003. № 10. С.101.

6. Петров А.В. Ценностные предпочтения молодежи: диагностика и тенденции изменений / А.В.Петров // Социол. исслед. 2008. № 2. С.88.

7. Добрускин М.Е. Новая религиозная ситуация в вузах Украины / М.Е.Добрускин // Социол. исслед. 2003. № 10. С.106.

8. Івушкіна О.В. Формування світовідношення студентів коледжу культури і мистецтв засобами мистецтва: Автореф. дис . канд. пед. наук. / О.В.Івушкіна. Луганськ, 2000. С.8.

9. Ярошенко Т. Академічна нечесність та політична культура: порівняльний досвід (Україна США), Покликання університету: зб. наук. пр. / Відп. ред. О.Гомілко. К.: РІА Янко; Веселка, 2005. 304с.

Размещено на Allbest.ru