Феномен стереотипу і формування масової свідомості

Размещено на http://www.allbest.ru/

Феномен стереотипу і формування масової свідомості

Лавлінський P.O.

Вивчення соціальних стереотипів як соціальних явищ відбувається в процесі формування масової свідомості. Інтерес до стереотипів обумовлюється ситуацією, з якої випливає інверсоване формування образів сприйняття людиною дійсності, що її оточує. Саме в цей момент становлення і стабілізації суспільних процесів на «розломі» історії формуються найбільш стійкі стереотипи свідомості, які розповсюджуються на все суспільство, набуваючи масового характеру.

Стереотип часто розглядають як явище конформізму, що притаманне масовій свідомості. Його вивчали наступні дослідники: X. Арендт, Г. Маркузе, Ч. Міллю, В. Райх, Д. Рисмен, М. Уайд, 3.Фрейд, Е. Фромм та інші. Розуміння масовой свідомості класифіковано ними як прихід «масового суспільства» чи «повстання мас».

В українських та російських дослідженнях, питанням розглядання стереотипу присвячені роботи наступних вчених: С.Б. Годзь [1], І.П. Гриценко [2], Є.А. Іванової [3], Н.Б. Клімової [4], Е.М. Шерман [5], та інших.

He дивлячись на таку велику кількість робіт, присвячених стереотипам як соціальним феноменам, які функціонують в соціумі, проблеми цих явищ недостатньо досліджені саме як процес взаємозв'язку та взаємодії стереотипів і масової свідомості.

Мета статті розглянути стереотип як соціальне явище в період становлення та функціонування масової свідомості.

При вивченні стереотипів в умовах формування масової свідомості перед нами стоїть задача розкриття взаємозв'язку свідомості і природи стереотипів.

В змістовному відношенні масова свідомість представляє сукупність ідей, уявлень, почуттів, настроїв, що відображають, в тому чи іншому вигляді всі боки суспільства. Стереотипи тут займають досить важливе місце, через те, що являються безпосередніми елементами, які автоматичнодозволяють засвоювати інформацію безпосередньо про об'єкт, визначаючи характерні для нього властивості.

Я.В. Любивий визначає масову свідомість, як «багатошарове, складне й суперечливе утворення, що детермінується безпосередніми умовами життя індивідів, і яке спирається на їх трудовий та побутовий досвід, включаючи в себе помірковані й емоціональні елементи» [6,с.11].

Важлива особливість масової свідомості її самовизначенність, суверенність, чи навпаки, маніпульованість ззовні.

«Суб'єкт масової свідомості маси індивідів, що утворюються на стику інституціаналізованих соціальних груп, але масова свідомість активно взаємодіє з груповою, класовою свідомістю і глибоко пронизує його» [6,с.8].

Одною з ознак свідомості є недостатньо сталий, аморфний характер, коли є відсутньою закінчена система соціальних уявлень, цінностей, а багато з поглядів, що існують, значно протирічать одне одному. Це протиріччя породжує низку проблем пов'язаних зі сприйняттям дійсності, де стереотипи є структуруючим елементом, які закріпляють в масовій свідомості ці уявлення.

Процес становлення стереотипів розпочинається у сфері економіки тут відбувається становлення конформістського стереотипу поведінки, де масовизація викликає до життя спеціальні джерела їх виробництва і розповсюдження як засобів масової комунікації. Через те, що вони не мають меж своєї дії, тому впливають і формують масові процеси в різноманітних галузях життя суспільства та породжують в глобальних аспектах нові види масової діяльності.

Стереотипи існували, практично, протягом всього існування суспільства, передаючись із покоління в покоління; вони мали надзвичайно широкий ареал розповсюдження (існуючи в свідомості майже всіх соціальних груп); вони підтримувались не тільки пануючою ідеологією, але й інститутами держави. Злам такого роду стереотипів в масовій свідомості здійснюється непросто. Особливо це складно здійснити в умовах кризи, коли людина змушена йти на зміни старого способу життя і виопрацювання нових стереотипів. При цьому підпадають під глибокий перегляд ціннісні системи, змінюються парадигми групових зв'язків, що існують в соціумі.

Зазначимо три проблеми соціального зламу стереотипів: специфіка зламу соціальних стереотипів (що представляє собою конкретну форму «зламу соціального консенсусу»); зміна шкали цінностей безпосередньо вписується в характеристику соціальних факторів процесу соціального пізнання; криза ідентичності. Всі ці зміни зафіксовані в свідомості всього суспільства і є представленими в досвіді.

Образ суспільства, його роль та функції, в період становлення громадянського суспільства, а також перехід від колективного до індивідуального сприйняття людини; в процесі зміни економічних форм розвитку, які формуються на тлі старих та нових стереотипів, неминуче набувають надто суперечливого вигляду. Крайнє вираження цього протиріччя усвідомлення людиною одночасного існування двох типів якісних змін, що відбулися в суспільстві. В результаті, суспільство постає як цілком «інше» порівняно з тим, яке було «зафіксовано» в попередньому наборі стереотипів [7].

Сама природа феномену стереотипу за своєю соціальною наповненості і структурі, нагадує побудову й основні елементи масової свідомості. В сучасній науці розповсюджена точка зору, відповідно до якої, масова свідомість включає два рівні: основний (первинний), емоціонально-дієвий, та вторинний раціональний. В основі масової свідомості, зазвичай, полягає яскраве емоційне переживання певної соціальної проблеми, що викликає загальну стурбованість, вважає Д.В. Ольшанський [8,с.20--21 ].

Звичайно, подібна диференціація достатньо умовна, тим не менш, саме ці рівні розглядання вказують реальну тематичну насиченість стереотипів як елементів сприйняття світу людиною, що трансформуються будь-яким наступним імовірним актом свідомості. Таким чином, масовізація є процес перебудови свідомості, типу мислення, стереотипів поведінки, його духовно-ціннісна «мімікрія» в натовпі.

Це процес якісної трансформації всіх основних параметрів, які визначають особистість людини, саме в цьому процесі індивід набуває основних характеристик та якостей притаманних масі, натовпу. Зміст актуального соціального й особистісно-духовного досвіду, що переживається людиною, входить в свідомість, стає фактором, здатним визначати, мотивувати і навіть, програмувати майбутню якість людини і спосіб її поведінки.

Сама масова свідомість трансформується в процесі історичних змін в соціумі, де і відбувається «ускладнення меж проміж сферами буття і свідомості; посилення активного боку свідомості, якісна зміна ролі свідомості механізмі функціонування соціального організму в цілому, посилення впливу свідомості на матеріальні сторони життя суспільства» [9,с.95].

При цьому певні акти масової свідомості стереотипізуються в індивідуальній поведінці у вигляді сталих, і достатньо впорядкованих залежностей, деякі постійні «ознаки» комплексної системи, що визначають масову поведінку в цілому [9,с.93].

Стереотипи формуються в масовій свідомості під впливом двох факторів: неусвідомленого колективного переопрацювання інформації соціокультурним середовищем і цілеспрямованого інформаційного впливу ззовні. Основна мета мас-медіа впливу на масову свідомість зміна ідейних, суспільно-політичних стереотипів людей. Трансформація цієї системи може відбуватися саме, шляхом реформування нових стереотипів або через посилення, а іноді послаблення, вже існуючих.

Зміна стереотипів, як і проблема стереотипізації масової свідомості, завжди пов'язана зі зміною колективних переконань, які, в свою чергу, є результатом колективних дій, що визначають якісні зміни життя всього соціуму.

Стереотип зберігається в суспільній свідомості. Десятиріччя кризового розвитку посткомуністичних суспільств, призвело не тільки до характерної видозміни в структурі суспільства на всіх його структурних «поверхах», але й до незворотної еволюції внутрішніх феноменологічних конструкцій масової свідомості [ 10,с. 120].

Стереотип пов'язаний з особистісним сенсом (відношення мотиву дії і поведінки до його мети) і особистим зростом. Оволодіння культурою, передбачає знання певної сукупності уявлень про світ, і, як наслідок, засвоєння певної системи орієнтирів і вмінь, які для будь-якого члену суспільства чи соціальної групи, в умовах сьогодення, є необхідними.

Зміни характеру національних відношень призводить до зміни параметрів стереотипів впритул до повної їх руйнації, або заміни іншими.

Вироблені протягом десятиріч, якщо не сторіч, «лінійні» характеристики суспільного розвитку (покращення існуючого кращого та погіршення існуючого гіршого) не цілком можливі у застосування, якщо й можливе їх застосування взагалі, до аналізу сучасної української ситуації. Звичні ідеологічні градації та еталони, стереотипи більше не діють в нашому суспільстві. Але, в той же час, в процесі соціалізації, цілі групи «вбирають» і самостійно виробляють нові комплекси стереотипів, від побутового сприйняття до суспільно-політичного, і таким чином, за допомогою стереотипізації, фіксується в певні стереотипи в масовій свідомості.

Г.І. Вайнштейн стверджує, що «в структурі масової свідомості присутні певні «екс групові» компоненти, наявність яких обумовлена низкою проблем суспільного життя» [ 11,с. 16-17]. Це компоненти двох пізнавальних процесів: що засвоюються «ззовні» і виробляються «з середини» в процесі соціалізації, в якому закладено механізм засвоєння стереотипів індивідом та привнесення їх в масову свідомість.

В процесі пізнання проявляється характер стереотипів, який є обумовлений їх взаємодією, де аспекти об'єктивної реальності є об'єктом пізнавальної діяльності. В самому пізнавальному процесі відбувається осмислення явищ, які проявляються в суспільному житті, входять в сферу безпосереднього, емпіричного сприйняття людини або його соціальної групи.

Відповідно цього процесу, в свідомості, як індивідуальній так і масовій, відбувається осмислення людиною тих соціальних змін, які є об'єктом емпірично-чуттєвого сприйняття мас. Цей визначальним в процесі формування стереотипів. В процесі ж соціальної практики в свідомості мас їх особистий життєвий досвід корегує вплив на масову свідомість, тобто такий вплив, що привноситься «ззовні». Проявляється залежність масової свідомості від інструментарію пізнавальної діяльності, який людина використовує, так як саме він визначає, багато в чому, її когнітивні здібності і рівень інтелектуального сприйняття [11,с.34]. Саме від співвіднесення різноманітних елементів, що створюють досвід мас, від ступеню реального історичного досвіду залежать пізнавальні процеси, які йдуть «ззовні» та «зсередини», стереотипні форми мислення, готові впливати на масову свідомість.

Цей вплив спрямовано на великі угруповання суспільства, а через те що групи складаються з конкретних індивідів, вони є носіями масової свідомості. Масова свідомість складається з індивідуальних свідомостей в процесі спілкування людей й обміну ними соціальною інформацією, де і відбувається обмін стереотипами. Тоді в процесі обміну внутршньогрупові стереотипи стають надгруповими, при цьому набуваючи масового характеру.

He весь зміст свідомості стереотипів, що впливають на масу людей і структурують їх, входить в усвідомлення цієї маси, а тільки загальне, типове для даної сукупності індивідів. З їх допомогою інтереси й потреби широких верств населення оформлюються у вигляді серій стандартних образів й установок, які в процесі засвоєння моделей поведінки формують стереотипи. І ці підсистеми визначають стабільність суспільного настрою, зберігаючи позитивне емоційне сприйняття дійсності.

Крайній ступінь переживання проблеми, яка постає перед людиною, внаслідок соціальних, культурних змін, виступає як системостворюючий фактор масової свідомості. Таке переживання, проявляючись в сильних емоціях та почуттях, затуляє собою всі інші звичні правила життя групові цінності, норми й зразки поведінки. Воно породжує потребу в нагальних діях тому й визначається як емоційно-чуттєва основа (іноді як «ядро») масової свідомості.

Особливість «масової» людини полягає в ригідності, жорстокості й інертності її психіки. Масу складно сформувати, але ще складніше її розформувати. Маси в своїй свідомості, як відмічає X. Арендт, «відображають, так чи інакше, викривлюють норми й установки відносно суспільних справ і подій всіх класів. Норми поведінки людини з середини мас обумовлені проникненнями впливами й переконаннями, які мовчазно й невиразно розділяються всіма класами суспільства, рівною мірою» [12,с.363].

В той же час, стереотипи масової свідомості володіють внутрішньо мобільною структурою, яка спроможна миттєво реагувати на ті чи інші зміни в навколишньому середовищі. Стереотипізація масової свідомості здійснюється лише в межах «інтерпретативного тла», тобто на такому тлі, в межах якого і відбувається осмислення та визначення явища свідомістю та його подальше сприйняття, яке володіє складними і самостійними механізмами саморегулювання й самоуправління нервової діяльності і всім організмом в цілому.

Ступінь сталості стереотипу залежить не тільки від зовнішніх умов, але й від конкретних носіїв суспільства, колективу, особистості з їх звичайними уявленнями, емпіричними настроями, що переломлюються через систему експлікацій, а іноді побудованих у вигляді цілісної наукової або політичної картини світу. В ній, світ поглядів має свої особливості і сопори вираження, свідому (або несвідому) налаштованість, віру (раціональну або ірраціональну) в ті чи інші суспільні орієнтації на політичні дії, наприклад, на розвиток масової культури, на підтримку політичної програми, що висувається тим, чи іншим політичним лідером та ін.

Враховуючи суттєвий розкол, протиріччя, конфлікт в середині самої культури, який є характерним для свідомості українського населення, варто звернути увагу на роздвоєння в існуванні та продиціюванні стереотипів в суспільстві, що викликане біфуркацією. Стереотипи виникають в ньому досить швидко та не очікувано, як результат цієї біфуркації, яка охоплює ключові компоненти культури цінності, вірування, норми в масовій свідомості суспільства. Соціальна зміна, пов'язана з цими подіями, має чотири характеристики. По-перше, їй притаманна часова характеристика у вигляді неочікуваності і швидкості. По-друге, має певний зміст і розмах радикальні, глибокі і всебічні, які торкаються основ. По-третє, витоки соціальних трансформацій сприймаються як екзогенне, що прийшло ззовні, яке від нас історично не залежить, але, якщо якийсь вплив і мало, то це відбувалося не усвідомлено. В четвертих, сприймається в певному мислітельному контексті.

Вплив біфуркації на створення маси, а, відповідно, і розвиток стереотипів, як емоційна реакція індивіду, залежить від відносного рівню розколу, який існував у суспільстві у відношенні з попереднім порядком або з очікуваннями його збереження. Тут можливі дві регулярності, які і формують негативну чи позитивну природу стереотипу в свідомості. Перше чим є більшим розрив між звичним організованим середовищем і умовами, що викликані подіями, тим більш сильним є вплив цієї зміни. Друге чим більше біфуркація торкається сфери базових цінностей і правил, тим сильніше вона відчувається.

Така біфуркація є найбільш важливою, через те, що вона володіє дуже сильною інерцією, продовжує своє існування, протягом довгого часу, іноді поколіннями зберігаючись в колективній пам'яті або в колективній підсвідомості. Вона представляє собою основний каркас самовизначення колективної ідентичності, установлення меж категорії «ми», протилежної категорії «вони», або такої категорії, що представляє собою протистояння їй; розкол культурного порядку буде досить часто порушувати колективну ідентичність [4].

Люди використовують набір стереотипів для інтерпретації цих подій, ситуацій. Сам процес стереотипізує свідомість, де видозмінені стани в суспільстві невідповідність, порушення, протиріччя діють на сферу культури. Виникає напруженість між попередніми соціальними стереотипами та культурою, що виникає і є адекватною новим умовам соціуму. Через культурну інерцію, насліддя попередньої, вже застарілої культури, переживає систему, в якій воно функціонувало адекватно, і деякий час буде існувати з новою культурою, стаючи непридатною для нової системи

Ці зміни формують емоційно забарвлені стереотипи, відносно тих подій, які найбільш сильно впливають на масову свідомість і «цементуються» в свідомості цілого покоління. Вони знаходяться в фокусі свідомості і не просто відображаються в ньому, але переломлюються в масовій свідомості через індивідуальне, впливають н групову і суспільну свідомість, потім можуть повернутися в масові свідомість у вигляді готових штампів, кліше і стереотипів, в ході цього кругообігу інформації і відбувається становлення стереотипів як феноменів свідомості.

В наш час в масовій свідомості українців існує два полярних стереотипи, які пронизують всі його рівні свідомості как індивідуальної, так і масової.

Перший стереотип спирається на «магнетичну свідомість». Системостворюючий фактор, який впливає на представлення, при цьому формує такий стереотип, згідно якого, можна досягти всього і відразу. Відбувається міфологізація соціальної реальності.

В глибині людської свідомості стереотипи складають єдиний, нерозривний комплекс. їх най важлива характеристика комплекс жертви (за останні роки значно посилилася), тобто агресія, спрямована на самих себе.

В той же самий час в масовій свідомості продовжують зберігатися старі стереотипи, сталі орієнтації та переваги, система цінностей, що склалася раніше. Тому не є дивним, що і в масовій свідомості під впливом зовнішніх і внутрішніх факторів відбуваються кардинальні зміни, результатом яких і стала парадоксальність мислення, пізнання і оцінки явищ і процесів, що оточують людину.

Другий полярний тип масової свідомості реалістична свідомість, і відповідно, її стереотипи. Для неї характерна опозиція «магічності», реалістичність сприйняття дійсності. Люди розуміють, що для того, щоб досягти чогось, необхідно вжити реальних, конкретних, практичних дій, на які необхідно витратити певну кількість часу. Носії цього типу масової свідомості покладають відповідальність за все, що відбувається з людиною або на соціум, або на самого індивіда.

В цілому, незалежно від типу свідомості, існують протиріччя між стереотипами на когнітивному та афективному рівнях, на рівні свідомості та несвідомого, що ще раз підтверджує існування в сучасній масовій свідомості взаємовиключних, протилежних одне до одному соціальних стереотипів.

Порушується ретрансляція стереотипів, так як відбувається їх часткове або повне «розмивання», зі зміною сприйняття культури починають формуватися особистісні або групові стереотипи, відносно тих чи інших життєвих ситуацій. В суспільній свідомості, процес передачі змістового світу і стеріотипізованих уявлень із покоління в покоління представляє собою культурну трансмісію. Фрагментація суспільства тягне за собою руйнацію єдиної структури цінностей. Це, почасти, відбувається тому, що окрім свідомості на людську поведінку впливають неусвідомлені інстинкти та почуття, схильності та емоції, які відображають зв'язок даного покоління людей з попередніми, історично-соціальну взаємодію в межах і під впливом парадигм національного характеру і ментальності народу. Останні, несуть за собою сильні стереотипи, уявлення про цінності, смисли та ін., які можуть перейматися в свідомості людини через психологічну структуру його внутрішнього світу, синтезуючись з особистим досвідом.

Таким чином, утворення стереотипів в масовій свідомості, що відбувається в період трансформації соціального життя суспільства, характеризується зламом старих і формуванням нових феноменів свідомості. Стереотипи формуються в масовій свідомості під впливом двох факторів: неусвідомленого колективного переопрацювання інформації соціокультурним середовищем і за допомогою цілеспрямованого інформаційного впливу ззовні. Соціальні зміни впливають на свідомість і створюють нові емоційно забарвлені стереотипи, відносно до тих подій, які найбільш сильно впливають суспільство взагалі. Ці процеси утворюють в масовій свідомості подвійність сприйняття тих соціальних змін та подій, які відбуваються протягом перехідного періоду соціального розвитку соціуму.

Матеріал статті має нову для української філософії розробку проблем відношення стереотипів і масової свідомості, спрямовану на структурування самого феномену і механізму його формування в умовах сучасних соціокультурних процесів.

Необхідно відмітити, що проблема взаємодії стереотипів і масової свідомості є досить широкою. Для більш глибокого розкриття тенденцій розвитку даного типу взаємовідносин було б доречним проведення детального дослідження, ідеї якого запропоновані у вигляді статей чи монографічної роботи, присвяченої даній темі.

стереотип масова свідомість суспільство

Список використаних джерел

1. Годзь Н. Б. Культурные стереотипы в украинской народной сказке: Дис... канд. филос. наук: 09.00.04 / Харьковский национальный ун-т им. В.Н.Каразина / Н.Б. Годзь X* 2003. 199с.

2. Гриценко И. П. Этнокультурный стереотип как феномен культуры: Дис... канд. филос. наук: 09.00.04 / Таврический национальный ун-т им. В.И.Вернадского / И.П. Гриценко Симферополь, 2004. 215с.

3. Иванова Е. А. Стереотип как феномен культуры : Дис... канд. филос. наук : 09.00.11 / Е.А. Иванова Москва, 2000,172 с.

4. Шерман О. М. Політичний стереотип: місце у політичному процесі та технології формуання засобами масової інформації: монографія / О. M Шерман. Львівський держ. ун-т внутрішніх справ. Л.: Сполом. 2008. 228с.

5. Климова С.Г.Стереотипы повседневности в определении «своих» и «чужих» / С.Г. Климова // Социологические_исследования. 2000. № 12. С. 13-22.

6. Любивый Я.В. Современное массовое сознание: динамика и тенденции развития / Я.В. Любивый. Киев «Наукова думка», 1993,140с.

7. Homo institutius Человек институциональный : [монография] / под ред. д-ра. эконом, наук О.В. Иншакова. Волгоград: Из-во ВолГУ, 2005,854с.

8. Ольшанский Д.В. Психология масс / Д.В. Ольшанский. Питер. - 2000 368с.

9. Грушин Б. А. Логические принципы исследования массового сознания / Б.А. Грушин // Вопросы философии. 1970,№8,С. 91-99

10. Вайнштейн Г.И. Массовое сознание и социальный протест в условиях современного капитализма / Г. И. Вайнштейн. М.: Наука. 1990. 169 с.

11. Арендт X. Джерела тоталітаризму / Пер. з англ. К. : Дух і літера. - 2000, 539с.

Размещено на Allbest.ru