Військова освіта у формуванні особистості сучасного військового професіонала

Размещено на http://www.allbest.ru/

Військова освіта у формуванні особистості сучасного військового професіонала

Ананьїн В.О., Пучков О.О.

На сучасному етапі складання громадянського суспільства, правової української держави, побудови її збройних сил вагомої актуальності набуває визначення концептуальних засад військової освіти. «Перехід до інформаційного суспільства, зміна парадигми суспільного розвитку, нові, більш високі вимоги до працівника все це призводить до якісно нової, а саме інноваційної освіти» [1,245]. За таких умов визначення сутності та змісту формування особистості військового професіонала виступає тією науковою проблемою, яка має теоретичне й практичне значення в умовах реформування та розвитку Збройних Сил України.

Проблема формування особистості знайшла певне відображення у наукових дослідженнях В. Андрущенка, В. Абрамова, Е. Афоніна, О. Бойко, М. Варія, О. Гаврілова, Л. Губерського, М. Згуровського, О. Самойлова, О. Турчінова, М. Корольчука, М. Михальченка, Є. Мануйлова, М. Нещадима, В. Пазенка, О. Панфілова, М. Поповича П. Криворучка, М. Ротаня, В. Ягупова, Р. Доор, Ч. Коттона, Н. Коупленда, В. Хаузера та інших вітчизняних та зарубіжних вчених. Сам процес формування особистості військового професіонала постає як механізм дії законів і являє собою спосіб реалізації об'єктивних законів функціонування та розвитку суспільства, збройних сил, взаємозв'язку армії та суспільства, загального формування та розвитку особистості, взаємозв'язку особистості зі світом.

Метою даної статті є з'ясувати сутність процесу формування особистості військового професіонала, визначити місце й роль в ньому військової освіти. Об'єктивна необхідність формування особистості військового професіонала в сучасних умовах має загальнолюдську, суспільну, військово-професійну та особистісну обумовленість. У загальнолюдському аспекті необхідність формування особистості військового професіонала обумовлена потребами забезпечення неухильного дотримання норм міжнародного гуманітарногоправа у війнах та збройних конфліктах, повсякденної життєдіяльності збройних сил.

У суспільному аспекті формування особистості військового професіонала детерміновано необхідністю забезпечення національної безпеки держави у воєнній сфері, виховання військовослужбовців як громадян і патріотів, забезпечення всебічного, гармонійного та пропорційного розвитку військових професіоналів. Вимогами суспільства до політичних, моральних і професійних якостей військовослужбовців фактично визначається основний зміст формування особистості військового професіонала.

У військово-професійному аспекті формування особистості військовослужбовців детерміновано необхідністю забезпечення їх готовності та здатності до виконання завдань за призначенням. Вимоги до формування особистості військового професіонала в освітньому просторі знаходять відображення у наказах, директивах, концепціях, кодексах, інструкціях, положеннях і методичних вказівках органів військового управління, які конкретизують положення законодавчих і нормативно-правових актів з оборонних та військових питань

В індивідуально-особистісному аспекті формування особистості військового професіонала детерміновано необхідністю реалізації військовослужбовцями своїх духовних і фізичних потенцій, саморозвитку та самореалізації особистості. Таким чином, можна стверджувати, що формування особистості військового професіонала обумовлено потребами гуманізації та гуманітаризації військової діяльності, забезпечення національної безпеки держави у воєнній сфері.

Способи та форми діяльності суб'єктів соціального формування особистості військового професіонала також обумовлені змістом закономірностей, які визначають функціонування й розвиток суспільства, збройних сил та особистості. З'ясування самого процесу соціального формування особистості військового професіонала саме в освітньому просторі неможливе без осмислення ролі й місця системи військової освіти в широкому соціокультурному середовищі.

Оскільки військова освіта є різновидом освіти в цілому, то вона функціонує і розвивається за законами розвитку суспільного та культурного середовища, що її оточує. Українські дослідники В. Андрущенко, Л. Губерський та М. Михальченко підкреслюють, що метою і результатом освітнього процесу має бути освічена людина, як гармонійно складена, культурна, духовна особа, зорієнтована і підготовлена до життя в майбутньому відкритому суспільстві [2,517].

Військова освіта є складовою частиною загальної державної освіти. Вона являє собою аналогічно визначений процес становлення і розвитку особистості та передачі їй соціального досвіду. Однак, на відміну від цивільної, військова освіта формує особистість військового фахівця, який повинен і здатен займатися військовою діяльністю. Розглядаючи військову освіту як цілісну систему, військовий педагог М. Нещадим визначає її як сукупність взаємопов'язаних складових, що функціонує в певному соціокультурному середовищі відповідно до притаманних їй закономірностей та принципів із метою ефективної підготовки військових фахівців [3].

Очевидність взаємозв'язку суспільства та військової освіти визначається, насамперед тим, що мілітарний соціум як носій військової освіти є, водночас, і членом суспільства. Вплив суспільства на військову освіту можна структурувати за такими рівнями. Перший рівень стихійного соціального впливу на майбутніх військовослужбовців формується під дією об'єктивних обставин життєдіяльності суспільства. Другий рівень опосередкованого соціального впливу полягає в здійсненні державою економічних, законодавчих, військових, організаційних заходів для розв'язання певного виду своїх завдань. Ці заходи об'єктивно впливають на зміну можливостей і характеру розвитку, на життєвий шлях тих, хто вирішує присвятити себе військовій справі та освіті. Третій рівень контрольованого соціального впливу є планомірним створенням суспільством і державою правових, організаційних, матеріальних та духовних умов для формування майбутніх офіцерів. Четвертий рівень соціального впливу вимагає враховувати свідому самозміну майбутніх офіцерів, що може мати в цілому як просоціальний, так і асоціальний чи антисоціальний вектор спрямованості.

Основні складові (мережа закладів освіти; нормативно-правова база військової освіти; органи управління військовою освітою) взаємодіють між собою та із зовнішнім середовищем, ґрунтуючись на певних законах, закономірностях та принципах. Їхньому функціонуванню притаманні своєрідні суперечності, що виявляються у процесі досягнення системою військової освіти соціально-державних цілей як системотворчого елементу і, водночас, усвідомленого образу передбачуваного результату. Відповідно до Концепції військової освіти в Україні «військова освіта інтегрується в державну систему освіти на засадах єдиної законодавчої та нормативно-правової бази» [4,5]. Інтеграція військової і цивільної освіти не просте, формальне включення низки військових навчальних закладів до складу потужних цивільних університетів та академій, а процес гармонійного об'єднання системи військової освіти і системи вищої цивільної освіти в єдину цілісну загальнодержавну систему освіти.

Актуальність інтеграції військової і цивільної освіти зумовлена об'єктивним характером процесу розвитку світових тенденцій у сфері підготовки військових кадрів. Відтак, висвітлюючи проблеми та перспективи розвитку національної військової освіти доцільно порівнювати наші дії із зарубіжним досвідом у цій сфері. Незаперечним є те, що навіть найкращі моделі систем освіти, створені у світі, не можна механічно переносити на вітчизняні інститути. Крім того, звертаючись лише до світового досвіду, неможливо якісно розв'язувати наші власні проблеми, пов'язані з підготовкою військових кадрів.

Стратегія розвитку військової освіти, що будується на сучасних парадигмальних засадах, має забезпечити створення інноваційної військової освіти з метою досягнення високого рівня професійного, інтелектуального і духовного розвитку та саморозвитку військових професіоналів. Адже стрімкийрозвиток військового мистецтва, наукової і технологічної бази, засобів збройної боротьби в західних державах висуває на перший план проблеми особистісної підготовки військових фахівців, які мають бути підготовленими до самостійного оволодіння новими знаннями і технологіями у військово-професійній галузі, здатними до продуктивної діяльності, прийняття та реалізації нестандартних рішень. Водночас, військовий фахівець повинен характеризуватись як гармонійна особистість, спроможна до самовдосконалення, реалізації набутого творчого потенціалу у військово-професійній царині.

До основоположних парадигмальних засад формування особистості військового професіонала належить нове розуміння природи людини як центру соціальної реальності, у тому числі освітньої практики, пов'язаної з трансформацією військово-освітнього процесу та його гуманізацією. Важливим є укорінення цих взаємовідносин через визнання їхнього особистісного сенсу для кожного військового професіонала. При цьому мають змінюватись: способи впливу на людину, її взаємодія з природним і соціокультурним середовищем; уявлення про військову освіту та освіту взагалі; ідеали, норми та цінності освіти. Змінюється поняття фундаменталізації як категорії якості освіти та освіченості особи, де основним сенсом стає забезпечення оптимальних умов для формування та розвитку гнучкого і багатогранного наукового мислення, різних способів сприйняття дійсності, створення внутрішньої потреби до саморозвитку і самоосвіти протягом усієї служби.

У основу нової парадигми формування особистості військового професіонала покладено також методологію полікультурного діалогу, яка зорієнтована на діалог різних ідеологічних, соціальних систем сучасності, на усвідомлення етнокультурної самобутності різних народів. Особистість військового професіонала постає суб'єктом творчої діалогічної взаємодії людства. Відтак, освітня діяльність, культура, наука спрямовуються на формування світоглядно-творчих орієнтацій, підготовку інтелектуально розвинених, конкурентоспроможних фахівців міжнародного рівня.

Наступним напрямком розвитку військової освіти виступає формування військової людини як гармонійно і всебічно розвиненої, високодуховної, відповідальної особистості, здатної конструктивно й ефективно працювати у проблемних та екстремальних ситуаціях військової діяльності. За змістом сучасну парадигму військової освіти як системну цілісність М. Нещадим пропонує представляти у вигляді діалектичної єдності основних складових соціальної, ціннісної, пізнавальної, особистісної та дидактичної. Такий підхід вважається цілком виваженим.

Соціальна складова парадигми військової освіти включає відображення аспекту існування військової освіти в широкому соціокультурному середовищі і передбачає дослідження впливу на функціонування військової освіти таких сутнісних чинників як держава, культура, наука, техніка, збройні сили тощо. Освіта як соціальний інститут відповідно реагує на всі зрушення, що відбуваються в суспільстві. За рахунок поширення інформаційно-освітніх технологій змінюється характер усіх сфер соціального життя.

Ціннісна складова парадигми військової освіти включає дослідження духовно-ціннісних аспектів людського виміру військово-освітньої системи та військово-освітньої діяльності й пов'язана з обґрунтуванням визначення ідеалів, норм та пріоритетних цінностей і смислів духовного світу військових професіоналів.

Пізнавальна складова парадигми військової освіти має на меті гносеологічне обґрунтування її предмета та категоріально-поняттєвого апарату. Пріоритетним напрямком пізнавальної складової виступає з'ясування того, які науки, дисципліни та інтегративні підходи мають скласти основу для розробки засад сучасної парадигми військової освіти країни.

Особистісна складова парадигми сучасної військової освіти передбачає проектування педагогічного процесу, де реалізуються такі концептуальні засади: основними суб'єктами навчання є курсанти; основною метою педагогічного процесу є створення умов для активної навчально-пізнавальної діяльності курсантів та розвиток їхніх індивідуальних здібностей. Пріоритетними аспектами у визначенні особистісної складової парадигми виступають нове розуміння людини, її природи як центру всієї соціальної реальності, у тому числі й військово-освітньої царини; формування й розвиток соціально-відповідальної особистості, здатної конструктивно та ефективно вирішувати завдання в проблемних, нестандартних ситуаціях військової діяльності.

Дидактична складова парадигми військової освіти трансформує всі попередні компоненти (соціальну, ціннісну, пізнавальну, особистісну) до рівня практичного проектування та втілення військово-освітніх систем нового типу відповідно до світових змін в освітній царині. Дидактична компонента включає в себе такі заходи: створення багаторівневої безперервної системи підготовки військових професіоналів протягом усієї служби; технологізацію, фундаменталізацію, інформатизацію навчального процесу і трансформації ролі педагога в системі суб'єктно-об'єктних відносин від навчання.

Обґрунтовані компоненти парадигми військової освіти сприяють формуванню та розвитку особистості військового професіонала відповідальної, здатної конструктивно й ефективно виконувати завдання за будь-яких умов і ситуацій військової служби; такої особистості, яка поєднує військовий професіоналізм із громадянською відповідальністю, має відповідний світоглядний кругозір, високу свідомість і моральність. Ці якості у значної мере відповідають сучасній моделі військової освіти, інтегрованої з глобальними трансформаційними процесами в світі, соціумі, освіті, українському суспільстві та його Збройних Силах.

роль військова освіта формування особистість

Література

В. Андрущенко, Л. Губерський, М. Михальченко. Культура. Ідеологія. Особистість. Методолого-світоглядний аналіз. К.: Знання України, 2002.

В. Андрущенко, Л. Губерський. Філософія як теорія та методологія розвитку освіти. К.: «МП Леся», 2008. 512 с.

Концепція військової освіти в Україні. Затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 15 грудня 1997 р. № 1410 // Офіційний вісник України. 1998. № 51.

М. Нещадим. Військова освіта України: Історія, теорія, методологія, практика: Монографія. К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2003. 852 с.

Размещено на Allbest.ru