Рівень життя населення, сутність та українські реалії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Доповідь

на тему: Рівень життя населення, сутність та українські реалії

Вважаю за доцільне розпочати свою доповідь саме з визначення поняття та розкриття сутності категорії «рівень життя».

Рівень життя населення -- це одна з найважливіших соціальних категорій, що формується під впливом взаємодії всіх суб'єктів економічних відносин. Його підвищення (соціальний прогрес) має бути пріоритетним напрямом державної соціально-економічної стратегії, зокрема спрямованої на реалізацію засад соціально орієнтованої ринкової економіки.

Категорія "рівень життя" акумулює широкий спектр соціально-економічних відносин, котрі виявляються через багаторівневу систему індикаторів стану та умов життєдіяльності особи, домогосподарства, соціальних груп, населення країни та її регіонів. Цю категорію можна розмежувати на три взаємозалежні поняття: умови життя, власне рівень життя, якість життя (рис. 1).

Умови життя (середовище існування) -- це сукупність показників, які характеризують розселення, екологію, умови життя, умови праці, розподіл бюджету часу, наявність закладів охорони здоров'я, освіти, побутового та комунального обслуговування, торгівлю, транспорт, зв'язок і систему комунікацій, культуру обслуговування тощо.

Власне рівень життя -- це рівень споживання матеріальних і нематеріальних благ та послуг. рівень життя соціальний бідність

Якість життя -- ступінь відповідності умов і рівня життя певним стандартам чи нормативам.

Згідно з нормативами чи стандартами виокремлюють такі рівні життя населення:

-- достаток -- це рівень життя, який дає змогу користуватись усіма благами, що забезпечують всебічний розвиток людини;

-- нормальний рівень життя -- забезпечує раціональне споживання відповідно до науково обґрунтованих норм та нормативів, що дає можливість людині відновлювати свій фізичний та інтелектуальний потенціал;

-- бідність -- це життя, за якого споживання відбувається на рівні збереження працездатності як нижньої межі відтворення життєвих сил.

Рис. 1. Взаємозалежність понять категорії «рівень життя»

Так як найбільшою проблемою сьогодення як для світу так і для України є бідність

Бідність характеризується низкою показників:

-- межа бідності -- це рівень доходу, нижче якого неможливе задоволення основних потреб; визначається як частка прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць (за її допомогою визначаються сім'ї, які належать до категорії бідних);

-- рівень бідності -- це питома вага сімей (домогосподарств), чий рівень споживання (доходів) на одну особу є нижчим за визначену межу бідності;

-- глибина бідності -- це відхилення доходів або витрат бідних від визначеної межі бідності;

-- опікуваний державою дохід -- це рівень доходу, що до 10 % перевищує межу бідності та обумовлює ймовірність сім'ї потрапити до категорії бідних.

Бідними вважаються ті, хто витрачає понад 60% сімейного бюджету на харчування. За минулий рік відсоток таких людей в Україні зріс до 41,5%

Важливо зазначити що показники рівня життя поділяються на економічні та соціальні.

Згідно з різними показниками рівня життя населення з 1990 року Організація Об'єднаних Націй щороку публікує доповідь про якість життя людини у країнах світу. В оцінці досягнення країн враховуються такі чинники, що визначають місце країни в рейтингу: тривалість життя, рівень охорони здоров'я і освіти, соціальна захищеність, екологія, рівень злочинності, дотримання прав людини і розмір ВНД (валовий національний дохід) на душу населення. Рейтинг країн світу за якістю життя розділений на чотири групи: до першої належать країни з дуже високим рівнем розвитку, до другої - країни з високим рівнем розвитку, до третьої - з середнім рівнем і до четвертої - країни з найнижчим рівнем розвитку.

Країни з дуже високим рівнем розвитку:1. Норвегія2. Австралія3. Нова Зеландія4. США5. Ірландія

Країни з високим рівнем розвитку Багами Литва Чилі в цю категорію також ввійшла Україна 69 місце та більшість її країн-сусідів.

Країни з середнім рівнем розвитку це такі як Фіджі, Туркменістан, Домініканська республіка заключною в цьому списку є Конго.

До країн з найнижчим рівнем розвитку в основному відносяться країни Африки.

У кожній країні встановлено законодавством Мінімальний споживчий бюджет та споживчий кошик, отож розглянемо ці поняття.

Мінімальний споживчий бюджет - це баланс доходів і витрат, що дозволяє визначити вартість матеріального забезпечення життя тих груп населення, що мають у своєму розпорядженні мінімальні доходи.

Мета розрахунку мінімального споживчого бюджету:

1) визначити мінімальну заробітну плату;

2) збалансувати державний бюджет: спланувати витрати, що буде здійснювати держава для доплати бідним шарам населення.

Український споживчий кошик більше фізіологічний, ніж соціальний.

У світі існує 2 види споживчих кошиків - соціальний, який враховує культурні потреби населення, та фізіологічний - необхідний для фізичного виживання людини на випадок війни. В українському наборі товарів та послуг культурні потреби передбачені, про що свідчить відповідна глава постанови Кабінету Міністрів «Послуги культури». Отже, держава враховує у розмір мінімальних зарплат естетичні потреби українців і закладає у витрати сімейний похід до кіно, театру, музею раз на місяць. Незважаючи на це, споживчий кошик українця не витримує порівняння ні з яким іншим європейським аналогом. Натомість добову норму у 100 грамів хліба на день, 5 грамів сала, півяйця порівнюють із пайком німецьких військовополонених у сталінських таборах у 1941 році, який становив 600 грамів харчів на день.

Що у сусідському кошику.

Практично у всіх країнах Європи у споживчий кошик входять алкогольні напої та тютюнові вироби. У Великобританії навіть комп'ютерні ігри, шампанське, пиво, MP3-плеєр, акустична гітара, витрати на садівника, перелік товарів для дому, включаючи дверні ручки.

Французи у свій споживчий кошик заклали витрати на відвідування перукарні, придбання лаків для волосся, гелів для душу (в українському кошику засоби гігієни представлені лише 76 кусками мила й 17 тюбиками зубної пасти), апарати для виправлення зубів, оренду автомобілів, проїзд на таксі (в українському кошику вираховано лише 524 поїздки на міському громадському транспорті та 95 на приміському), кошти на їжу для котів та собак.

Багато не наїстеся, принаймні цього року.

Середньостатистичний українець має налаштовуватися на те, що, як і 11 років до цього, ще принаймні рік споживатиме: понад 100 кілограмів хліба, 95 кілограмів картоплі, 4 кілограми макаронів та 8,5 кілограма круп. З овочів пріоритет держава віддає капусті - її потрібно з'їсти 28 кілограмів на рік. З 42 кілограмів м'яса найбільше в асортименті яловичини - 14 кілограмів та 12 кілограмів птиці. Сала українцям пропонують з'їсти 2 кілограми. Держава вважає, що українцеві на рік буде достатньо 7 кілограмів свіжої риби та 4 кілограми оселедців. На десерт - 24 кілограми цукру та 13 кілограмів кондитерських виробів. Запити чаєм чи кавою українцеві їжу не пропонують - ці напої для працездатного населення не передбачені.

Українець носить пальто 8, а гумові капці - 7 років.

Нині мінімальний набір предметів гардеробу у діючому споживчому кошику для чоловіків складається з 12 пунктів. За підрахунками державних чиновників, зимової куртки працездатному українцеві має вистачити на 4 роки, плаща - на 4. Костюм-двійку купувати рекомендують раз на 5 років. 4 роки носитиме середньостатистичний українець 5 сорочок. На рік йому необхідно 2 майки та 2,5 трусів. Плавки та краватку уряд рекомендує купувати раз на 10 років. Зимові чоботи носитимуться 5 років, кросівки - 4 роки, а гумові капці - 7. Також у мінімум входить електробритва яка має служити 6 років. Для українця-пенсіонера термін дії цих предметів гардеробу на 1 - 2 роки довший.

Жіночий набір складається з 13 найменувань:зимове пальто - одне на 8 років, демісезонне служитиме 7. За 5 років українська жінка зносить: 1 плащ, 1 сукню, 1 халат, 3 блузи, 1 спідницю. На 4 роки служби розраховано: 2 комбінації, 1 купальник, 1 шапка, 1 хустка. 3 роки прослужать светр та спортивний костюм. На 2 роки розраховано: 6 колготок, 5 трусів, 2 бюстгальтери. Зимові чоботи жінка носитиме 5 років, туфлі - 2, гумового взуття вистачить на 3 роки. Українкам-пенсіонеркам купальники держава не передбачає.

Дитині до 6 років держава забезпечує: шубку і пальто - на 2 роки. 2 сорочки на рік для хлопчиків та 2 сукні на 3,5 року для дівчаток. Діти від 6 до 18 років зимове пальто та демісезонну куртку носитимуть по 3 роки. Дівчині-підлітку однієї сукні вистачить на 2 роки, однієї блузи - на 3, спідниці - на 4. Хлопець-підліток сорочку носитиме рік, штани - 2 роки, светр - 3 роки. Взуття купувати передбачено 1 раз на 2 роки.

Шкільні роки в українців досить суворі - іграшок та розвиваючих ігор у споживчому кошику немає. А для навчання, на думку держави, маленькому українцеві вистачить 1 рюкзака на 2 роки, і 50 зошитів, 10 ручок та 2 підручники на рік.

Гігієнічні потреби української родини у рік складають: 42 пачки туалетного та 34 пачки господарського мила, 24 пачки миючих засобів, 6 банок шампуню, 6 пачок крему для взуття, 17 тюбиків зубної пасти, 2 банки одеколону, 3 гребінця та 36 пачок туалетного паперу.

У родинній аптечці на рік передбачено: 5 кг вати, 50 м бинта, по 5 пачок валідолу, валеріани, анальгіну, аспірину, 9 пачок вітамінів та 1 пачку гірчичників та 1 тюбик дитячого крему.

З побутових приладів українській родині має вистачити:

1 телевізор - на 10 років

1 пральної машини - на 4 років

1 холодильника - на 15 років

1 електропраски - на 9 років

1 настільна лампа та 4 люстри - на 25 років

2 будильники на рік.

Щоб багато не платити за житлово-комунальні послуги, держава виділила по 21 квадратному метру загальної площі на 1 особу.

За рік українська родина може прочитати 52 газети або журнали (1 на тиждень), відправити 1 листа. Кожен член родини може 15 хвилин на рік поговорити по стаціонарному телефону. Послуг мобільного зв'язку не передбачено взагалі.

Межа бідності, визнана у світі, - споживчий кошик вартістю 17 доларів на день. Таку суму товарів та послуг споживають нині 80 відсотків українців

Розглянувши споживчий кошик українця хотіла б коротко проаналізувати найвідоміші світові індекси.

У світі щороку реалізують багато компаративістських проектів, які мають на меті порівняти економічні, політичні, культурні чи соціальні позиції різних країн. Нижче спробуємо коротко проаналізувати найвідоміші світові індекси і з'ясувати, які позиції займає Україна.

Індекс держав, що зазнали поразки (FailedStateIndex, FSI)

Індекс держав, що зазнали поразки, - один із ключових міжнародних соціально-політичних показників. В його основі - ідея порівняння базових умов й обов'язків урядів держав.

Індекс формують із 12 показників, які описують основні соціальні, економічні й політичні характеристики країни.

У 2012 році Україна отримала від експертів 67,2 бала і розділила із Белізом 113 місце у рейтингу. З-поміж сусідніх країн Україна займає кращі позиції за Білорусь (85 і 76,6), Росію (83 і 77,1) та Молдову (73 і 78,7). Водночас Польща (148 і 44,3), Словаччина (144 і 47, 4), Угорщина (141 і 48, 3) і Румунія (126 і 59, 5) перебувають у рейтингу нижче, що свідчить про якісніше виконання базових умов керівництвом країн.

Індекс розвитку людського потенціалу (HumanDevelopmentIndex, HDI).

Індекс розвитку людського потенціалу - інтегральний показник, який створили для дослідження розвитку людського потенціалу країн.

Індекс щороку публікує Програма розвитку Організації Об'єднаних Націй. Автори аналізують 187 країн, які є членами ООН.

Основу індексу складають три показники: середня очікувана тривалість життя при народженні в країні, рівень освіченості дорослого населення та коефіцієнт тих, хто отримує освіту у початкових, середніх і вищих навчальних закладах, а також внутрішній валовий продукт (ВВП) країни.

Однак українські показники Індексу розвитку людського потенціалу найгірші у Європі. Єдиний виняток - це Молдова, яка займає 111 позицію.

Глобальний індекс миру (GlobalPeaceIndex, GPI).

Глобальний індекс миру - спроба дослідження відносного становища країн та регіонів із позицій безпеки та миролюбності.

Індекс розраховують на основі 23 показників, які вимірюють наявність проявів насильства у країні.

В останньому індексі Україна займає 71 позицію, що свідчить про середній рівень безпеки у країні. Український показник - 1,953 бала.

Індекс сприйняття корупції (CorruptionPerceptionsIndex, CPI).

Індекс сприйняття корупції допомагає зрозуміти, наскільки корумпованою є країна в порівнянні з іншими.

Україна із 26 балами зайняла 144 місце у рейтингу. Такого результату досягли також Камерун, Центрально-Африканська Республіка, Республіка Конго, Сирія і Бенгладеш.

Всі сусіди України, до слова, займають вищі позиції - Польща займає 41 місце, Угорщина - 46, Словаччина - 62, Румунія - 66, Молдова - 94, Білорусь - 123 і Росія - 133 у списку.

Індекс світової конкурентоспроможності (GlobalCompetitivenessReport).

Індекс світової конкурентоспроможності - глобальне дослідження економічної конкурентоспроможності країн.

Його розраховують за методикою Всесвітнього економічного форуму з 2004 року.

Індекс глобальної конкурентоспроможності складений із 113 змінних, які детально характеризують конкурентоспроможність країн світу, що перебувають на різних рівнях економічного розвитку. Всі характеристики об'єднані у 12 головних показників, які визначають національну конкурентоспроможність: це "Якість інститутів", "Інфраструктура", "Макроекономічна стабільність", "Здоров'я і початкова освіта", "Вища освіта і професійна підготовка", "Ефективність ринку товарів і послуг", "Ефективність ринку праці", "Розвиненість фінансового ринку", "Рівень технологічного розвитку", "Розмір внутрішнього ринку", "Кількість компаній" та "Інноваційний потенціал". Кожен показник оцінюють за шкалою від 0 до 7 балів. Вищий бал свідчить про більш позитивну ситуацію у країні.

У рейтингу 2012/13 років Україна посідає 73-є із 144 місць. Індекс України - 4,14 бала.

Індекс глобалізації (KOF IndexofGlobalization).

Індекс глобалізації - рейтинг країн за мірою їхніх глобальних зв'язків, інтеграції та незалежності в економічній, соціальній, технологічній, культурній, політичній та екологічній сферах.

Україна займає 44 місце з-поміж 208 країн.

Країнами із найбільшою інтегрованістю у світові процеси визнано Бельгію, Ірландію та Нідерланди. Останні позиції в індексі займають Сомалі, Тонга та Вірджинські острови.

Індекс легкості ведення бізнесу (EaseofdoingbusinessIndex).

Індекс легкості ведення бізнесу - дослідження можливої реалізації підприємницької діяльності.

На відміну від схожих досліджень, Індекс легкості ведення бізнесу формується лише на вивченні законів та правил, що стосуються ведення підприємницької діяльності. Натомість загальніші умови - такі як інфраструктура, інфляція та злочинність - не враховують.

В останньому рейтингу Україна зайняла 137 місце із 185 країн.

Позитивно оцінено українські зміни в контексті показників "Відкриття бізнесу", "Реєстрація майна" та "Сплата податків".

Індекс свободи преси (PressFreedomIndex, PFI).

Індекс свободи преси - показник, який досліджує рівень автономності та редакційної незалежності медіа країн.

В останньому рейтингу 2011/12 років Україна набрала 55 балів та займає 116 позицію. "Сусідами" у рейтингу є Камбоджа, Зімбабве і Перу.

Індекс економічної свободи (IndexofEconomicFreedom).

Індекс економічної свободи - показник, який аналізує частоту й інтенсивність державного регулювання економічної діяльності.

Країни, відповідно до рейтингу, поділяють на "Вільні", "Загалом вільні", "Відносно вільні", "Швидше невільні" та "Репресовані".

У рейтингу 2012 року України набрала 46,1 бала, що дозволило їй посісти 163 позицію. Україну віднесли до категорії "Репресовані" країни. Трохи вище у рейтингу, на 162 місці - Соломонові острови, далі за Україною - Узбекистан. Українські показники економічної свободи найнижчі у Європі.

Згідно з світовими індексами, в порівнянні з 2011 роком українцям стало легше організовувати свій бізнес, вітчизняні медіа стали незалежнішими, конкурентоспроможність України на світовому ринку покращилась, рівень корупції зменшився, а вплив глобалізації зріс. Схожими залишилися позиції країни у питаннях економічних свобод, миру й людського потенціалу.

Підсумовуючи все вище сказане хотіла б зазначити що рівень життя населення формують не тільки економічні та соціальні чинники, досить важливими є як і моральні та духовні цінності кожного з нас так і ментальність нації чи регіону загалом.

Враховуючи всі об'єктивні та суб'єктивні фактори визначено ТОП-15 міст найкращих для життя в Україні!

І хоча тепер Івано-Франківськ набрав максимальну кількість балів лише за одним із 16 критеріїв (за кількістю ліжко-місць в лікарнях на душу населення), він став єдиним містом, котре потрапило до всіх тематичних міні-рейтингів проекту.

На другому місці - Чернівці. Історичний центр Буковини, до речі, був лідером міні-рейтингу найкомфортніших міст

Третю позицію зайняв Донецьк, який є лідером міні-рейтингу найбагатших міст.

На четвертій сходинці - Львів. Високий рівень ділової активності - велика кількість приватних підприємців і компаній, а також нові робочі місця, велика кількість студентів плюс розвинена культурна інфраструктура

Замикає п'ятірку Київ. У столиці найбільші витрати міського бюджету, одна з найвищих середніх зарплат і найбільша ділова активність.

Размещено на Allbest.ru