Проблема вибору цінностей в контексті самореалізації особистості

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проблема вибору цінностей в контексті самореалізації особистості

Молодиченко В. В.

Досвід історії засвідчує, що вибір цінностей не є процесом хаотичним, спонтанним. Він вибір обумовлюється певними зовнішніми та внутрішніми чинниками, факторами, які є причиною вибору молодою людиною тої чи іншої цінності, яка є важливою та актуальною в історичному контексті, у даний момент або в перспективі. Від ціннісних орієнтацій, що склалися раніше, немалою мірою залежить сприйняття та вибір у всьому потоці матеріалу того продукту, який необхідний для забезпечення життєдіяльності людини.

Система ціннісних орієнтацій, що сформувалася, прагне до стійкості, самозбереження, перешкоджає тій інформації, котра загрожує їй руйнацією, тобто виконує роль свого роду стабілізатора особистості. До певного моменту система ціннісних орієнтацій розвивається, зберігаючи основні шари, глибинні напрями, зміна яких буває пов'язаною з корінними змінами в життєдіяльності людини. Найбільш потужним механізмом перебудови ціннісних орієнтацій є процес інтеріоризації індивідом нових видів діяльності, динамізм суспільних умов і перехід людини від одного життєвого циклу в інший, а стабільність і динамізм умов і є той параметр, що може пояснити мірила стійкості диспозицій.

Це стає можливим у силу того, що система ціннісних орієнтацій є достатньо самостійним утворенням, і ця самостійність проявляється принаймні в двох аспектах. По-перше, ціннісні орієнтації особистості є структурним елементом індивідуальної свідомості, а суспільна свідомість зумовлює індивідуальне лише в головному. Звідси схожість і відмінність ціннісних орієнтацій соціальних утворень та особистості. Іноді відмінність між суспільною й індивідуальною свідомістю виражається у внутрішній незгоді з ідеями, оцінками, прийнятими в суспільстві, або ж з деякими з аспектів, тобто ціннісні орієнтації соціуму (суспільства в цілому, групи) не завжди ідентичні особистісним ціннісним орієнтаціям. По-друге, самі ціннісні орієнтації особистості здатні впливати на відбір, орієнтацію особистості на ті або інші цінності у світі цінностей, що функціонують, забезпечуючи тим самим діалектичний взаємозв'язок їх еволюції та стійкості, при цьому ціннісні орієнтації виконують домінуючу роль у внутрішній узгодженості всієї диспозиційної системи, майже в усіх випадках процес перебудови диспозицій починається на рівні ціннісних орієнтацій і далі поширюється на ті утворення, що знаходяться нижче.

Особливе місце серед факторів, що впливають на формування цінностей, належить засобам масової інформації. Дані досліджень підтверджують першочергову значимість телебачення, друку, радіо як джерел інформації, які впливають на формування ціннісних орієнтацій сучасної студентської молоді. Багаторазові емпіричні дослідження, проведені в Україні та за її межами, відмічають десять найбільш поширених джерел інформації, серед яких матеріали преси зайняли перші та другі місця, у той час як лекції та доповіді лише восьме. Дана перевага серед засобів масової інформації пояснюється низкою причин: оперативність і поширення суспільно значимої та такої, що зачіпає інтереси молодих людей, інформації, одночасність охоплення великої аудиторії; здатність поєднати в ефірі та на газетних шпальтах людей, найбільш компетентних у тій або іншій сферах діяльності.

Це положення підтверджується такими отриманими даними: на думку опитаних нами 75,5% юнаків і дівчат при їх оцінці проблем політики мали вирішальний вплив засоби масової інформації, 65,7% респондентів при оцінці питань права керувалися телебаченням, радіо, друком, у 55% опитаних при оцінці проблем моральності думка формується під виливом указаних джерел. Більше 50% студентської молоді читає газети та журнали, 87% дивляться телепередачі, а 54% слухають радіо [2;3]. У той же час аналіз емпіричних даних засвідчує часту відсутність позитивного сприйняття сучасною молоддю суспільно-значимих подій. Нерідко вона негативно сприймає запропоновані офіційною ідеологією цінності, але не протистоїть їм активно, що по своїй суті є соціальною дисфункцією. Це стало наслідком ідеологічної кризи, повсюдного розчарування станом речей, що склався, і свідчать про відсутність можливості змінити ситуацію.

Крім тих факторів, що розглядалися вище, суспільство виробило особливий механізм регуляції - це звичаї й традиції, в яких норми та цінності виступають недиференційовано, в образній формі, тому традиції й звичаї є важливим регулятором поведінки людей, вони є і провідником, і засобом реалізації цінностей. цілей та завдань суспільства. Звичайно, яким би сильним не був вплив звичаїв і традицій, вони все ж охоплюють малу частину людської діяльності, локалізовані в певних життєвих ситуаціях. Програмувати всю життєдіяльність людини вони не в змозі.

Специфіка впливу різних факторів на формування та трансформацію ціннісних орієнтацій в умовах соціокультурної кризи полягає в такому: у посиленні впливу мегасередовища як загальнолюдської основи ідентифікації особистості з суспільством і людством; в актуалізації ціннісного фактора в ціннісному виборі, у зверненні до повсякденних цінностей; у підвищенні самоорганізуючої ролі ціннісних орієнтацій, що сформувалися раніше, в їх подальшому розвитку та зміні: у вирішальному впливові об'єктивних суспільних умов, що змінюються, при цьому процес зміни ціннісних пріоритетів на рівні окремих соціальних сфер діяльності випереджає зміни на світоглядному рівні.

Дослідження діалектики ціннісних орієнтацій студентської молоді в оновленні суспільства, аналіз реального змісту ціннісних орієнтацій дозволили виявити ряд типологічних характеристик ціннісного світу молодих людей, істотних тенденцій їх змін. Структура свідомості студентської молоді характеризується посиленням у ній ваги індивідуальних, загальнолюдських цінностей. На перші місця серед значимих цінностей виходять сім'я, любов, особистий успіх, матеріальна забезпеченість, здоров'я.

Наростання індивідуалізму в молодіжному середовищі можна розглядати не лише як закономірний підсумок усього попереднього розвитку суспільства, але й як факт зняття пануючої раніше форми сурогату колективності, але, однак, не такого, що відкидає колективність взагалі. Крім того, для більшої частини студентів ідеї рівності, справедливості, поєднання особистих та суспільних інтересів тощо, залишається незмінною цінністю, а їх значення не зменшується. Індивідуалізм і колективність у свідомості сучасної студентської молоді виявляються, таким чином, не стільки двома діаметрально протилежними й взаємовиключаючими крайнощами, скільки необхідними взаємодоповнюючими умовами розкриття та реалізації їх особистісної індивідуальності.

Тут колективність, що витікає з свободи особистого вибору, особистих переконань і поглядів, які не приписуються ким-небудь або чим-небудь, зберігаючи в собі індивідуалізм як форму прояву індивідуальності, відображає прогресивну гуманістичну спрямованість ціннісних орієнтацій. У той же час процес індивідуалізації як антитеза колективізму, що пригнічує, котрий розвинувся на ґрунті погіршення соціального положення молоді, може призвести до поляризації, протиставлення інтересів особистості й суспільства, конфлікту індивідуального та соціального.

При зміні умов життя, підвищенні соціального задоволення суб'єкта можуть відбуватися досить істотні зміни в їх ціннісних орієнтаціях у плані зростання прогресивно-творчої спрямованості. Навпаки, падіння життєвого рівня розмивання або втрата соціального статусу, що викликає зростання незадоволення різними сторонами життя, формує споживацькі орієнтації.

Зміни суспільного устрою в Україні створило принципово нову, важко прогнозовану ситуацію в сфері виховання та соціалізації молоді. Завалилися попередні ідеали й принципи, виявилися сумнівними пов'язані з ними принципи та орієнтації. Хворобливо, суперечливо та дуже повільно формується Нова ціннісна система суспільства, яке відмовилося від попереднього ідеологічного монізму. Особливістю цього процесу є те, що, він відбувається поза чітко визначеними рамками соціальних і ціннісних орієнтирів, за умов відсутності реалістичної концепції реформування суспільства, невизначеності моделі майбутнього.

Ситуація соціальної та світоглядної невизначеності в суспільстві викликає у багатьох людей почуття невпевненості, тривоги, розгубленості, катастрофічності, неосмисленності життя. У такій складній соціокультурній ситуації відбувається еволюція соціальних цінностей сучасної української молоді.

Вивчення цінностей і їх еволюції дають можливість з певною вірогідністю прогнозувати спрямованість активності в майбутньому тих груп населення, що досліджуються, передбачити соціальні явища та процеси, майбутнє суспільства в цілому. Студентська молодь в цьому плані є найбільш прийнятним об'єктом дослідження. В якому ж стані знаходяться цінності студентської молоді? Які цінності сьогодні зазнають руйнації, а які залишаються? Яка ієрархія системи цінностей? Які якості та способи важливі сьогодні для досягнення успіху в житті? Які характерні риси сучасної молодої людини?

Результати опитувань свідчать [1-4], що найбільшою популярністю серед студентської молоді користуються цінності сімейного життя, (середній показник складає 61,5%), далі йдуть цінності особистості - 52.4%, абсолютно вічні -50,5% і лише на останньому місці - національні - 28,4%. Особливо важливими частіше за все називають злагоду між членами сім'ї - 81,1%, далі - турбота про дітей - 79%, турбота про батьків і старших, членів сім'ї - 78,8%, вірність, довіра - 61,5%, здоровий образ життя, зайняття спортом - 48,4%, гостинність - 41,7%, працьовитість - 37,9%. З чисельності зовсім незначних в першу чергу називають вірність та довіру -61,5%. Це говорить про еволюцію сімейних відносин на сучасному етапі. Серед цінностей особистого життя найбільш важливими є: цілеспрямованість - 65,3%, самостійність - 63%, воля - 58,1%, оптимізм - 56,4. Зовсім неістотні - розвиток естетичних смаків і здатностей - 3,6%, самокритичність - 2,4%.

Серед абсолютно вічних цінностей особливо важливими для більшості студентів називають кохання - 74,5% опитаних, свободу - 55,3%. справедливість - 52,4%, доброту - 52,1%, великодушність і милосердя в числі цінностей назвали лише відповідно 24,9% та 34,7%.

Щодо національних цінностей установлено, що за невисокої їх актуальності для студентів менш важливими серед них називають: державну незалежність, почуття національної гідності, патріотизм, готовність до захисту Вітчизни.

В ієрархії цінностей сімейне й особисте життя знаходяться на набагато вищому рівні (у два рази), ніж національні цінності. Майже кожен п'ятий респондент вважає не зовсім істотними почуття національної гордості, патріотизму, державної незалежності України. Як відомо, у сучасних західних країнах цей показник займає поважне місце та складає основу духовності.

Отже, сьогодні в Україні молодь знаходиться в пошуках орієнтирів для себе. Для багатьох національні цінності - поняття далеке. Природно, що кожну людину не зробиш патріотом. Через історію та культуру, через усвідомлення себе частиною українського народу, через сприйняття його турбот і подій лежить цей шлях.

Основне місце серед захоплень студентської молоді мають риси, які не відповідають уявленням про високі моральні цінності. Гроші, зв'язки з необхідними людьми, уміння пристосовуватися - ці риси породила епоха накопичення капіталу. Молодій людині важко розібратися в багатьох питаннях, котрі ставить перед нею нинішній день. Оманливі ідеали, що привиті їй масовою культурою Заходу та Сходу дали свої пагони на довірливій молодій свідомості.

Бажання мати гарну сім'ю ввійшло в перелік найбільш важливих цілей свого життя, цю відповідь включили кожні три респонденти з чотирьох. Приблизно кожен другий вказав кохання, дружбу, добрий матеріальний стан, здоров'я.

У більшості студентів майже повністю відсутній інтерес до особистої участі в діяльності політичних і суспільних організацій.

Досить низькою серед студентської молоді є популярність молодіжних організацій.

Про характер цінностей студентської молоді можуть свідчити і дані про ті форми дозвілля, яким віддають перевагу респонденти. Найбільш популярними серед них є спілкування з друзями, далі йде читання художньої літератури, переглядання розважальних та інформаційних передач, відвідування естрадних концертів та дискотек.

У свідомості молодої людини за останні роки відбулися значні та неоднозначні зміни. І перш за все значно посилилася орієнтація особистості на цінність особистого життя. З одного боку, це відповідає вимогам сучасного суспільства стосовно створення умов для розвитку самореалізації особистості, з другого - замкнутість на індивідуальні життєві інтереси, коли порушується гармонія різних рівнів піраміди цінностей, є небезпечною для українського суспільства в період формування її державності. Джерела суперечностей особистості не в ній самій, а в соціальному середовищі, у соціальній базі, суперечностях самого суспільства.

Нові ринкові умови формують і нову систему цінностей. Останнім часом дуже широко почало використовуватися таке поняття як успіх. Настанова на успіх в житті сучасного студентства помітно зросла. 60-70% студентів ставлять ці цінності в групу найбільш важливих для себе уподобань.

Істотних змін зазнало саме поняття успіх. У словнику Ожегова ми знаходимо, що успіх - це удача в досягненні чого-небудь, суспільне визнання, однак час коректує, уточняє минулі уявлення. На даний момент, на думку більшості студентів, успіх - це досягнення, перш за все, матеріального достатку за допомогою кар'єри, отримання високого соціального статусу. Змінилася і думка студентів про способи досягнення успіху. Якщо ще на початку 90-х років головним був щасливий випадок, везіння, збіг обставин, то в останній час саме освіта, на думку студентів, стає все більш значимим фактором досягнення успіху.

Те, що вчора здавалося аморальним, нині виглядає досить моральним; те, що вчора було прикладом для наслідування, нині піддається критиці. Про процес розмивання традиційної ціннісної свідомості студентів можна судити, наприклад, по їх відношенню до таких понять як індивідуалізм та колективізм. Перший привабливий більше як для двох третин опитаних, другий - лише для однієї третини. Відповідно емоційно негативно оцінюється індивідуалізм лише 11 % респондентів, а колективізм -- 44%, тобто в 4 рази більше.

На пряме питання: «Як ви ставитеся до науки та релігії?», більшість студентів (63,6%) вибрали відповідь: наука - істинна у своїй сфері, релігія у своїй. Даному питанню віддано більше голосів, ніж альтернативному питанню «Віддаю перевагу науці, хоча розумію, що вона не всесильна» (16,5%). Лише 3,4% відповіли, що в усьому орієнтуються на науку. Ці дані однозначно свідчать про те, що наука у свідомості суспільства помітно втрачає роль незаперечного судді з питань світогляду, хоча й релігія не могла замінити її в цьому плані. Таке ставлення підтвердилося відповідями на питання «Як, на вашу думку, мають будуватися відносини між релігією та наукою?». 62,8% опитаних відповіли, що наука й релігія не суперечать одна одній, 16% респондентів не мають з цього приводу своєї думки. Усього лише 5,8% відповіли, що наука має витіснити релігію. Питання про відношення науки та релігії дублювалося питанням - «Чи вважаєте ви себе віруючою людиною? «Відповіді розподілилися таким чином: 49.5% заявили, що вважають себе віруючими, 17,8% - невіруючими, 32,7% - не дали певної відповіді. Наступне питання мало вияснити, що являє собою релігійність тих, хто вважає себе віруючими. Воно було сформульоване так: «Якщо ви вважаєте себе віруючим, то в якій формі проявляється ваша віра?» 57% відповіли, що вірять у Бога й систематично відвідують церкву, 69,8% обрали відповідь «моя віра залишається внутрішньою справою та стороннім не видна», 36% опитаних вважають себе віруючими тому, що мають стійкий інтерес до релігії та церкви, а 5% взагалі не змогли визначити, у чому полягає їх віра [1;2]. Як бачимо, більшість тих, хто назвав себе віруючими, розуміють під вірою дешо інше, ніж це передбачається церквою. В основному їх релігійність виступає як сумніви в усемогутності науки та світогляду, що базується на ній. Цікаво в цьому плані прослідкувати ставлення студентів до практики екстрасенсів і людей, здатних передбачати майбутнє, до моди на гороскопи, залежно від місця проживання, а також від ставлення до релігії. Як вияснилося, приблизно 46% всіх опитаних вважають, що самі ці факти мали місце в дійсності, але вони можуть і мають у майбутньому отримати наукове пояснення. 19,5% вважають усе це шарлатанством, яке несумісне з наукою, і 26,2% пов'язують ці явища з існуванням потойбічних сил

Загальна картина світогляду доповнюється відповіддю на питання про світ та людину. На питання - «Яким вам представляється світ?» 29,8% відповіли, що у світі панують природні закони. 23.1% , що все відбувається з божої волі. 23,1 % не мають загальної думки про це. 66,1% вважають, що людина може багато, але не все. Ці речі їй непідвладні. 23,1% думає, що все. що робить людина, вона робить з божественної волі, лише 16,5% усе ж вірять у всесильність людини, в її можливості [1;2].

Емпіричний матеріал розкриває мозаїчність і нестабільність ціннісних орієнтацій студентства, відкритість їх світогляду. Вже сьогодні можна напевне говорити пре корінну відмінність ринкової й антиринкової людини, яка в кінцевому рахунку відображає дві моделі в суспільній свідомості - авторитарну та демократичну. Тут маються на увазі орієнтації молоді на патерналізм і на самостійність. Вихід України з кризи бачиться студентами на шляху переходу до ринкових реформ. Молодь України все більше думає по-ринковому. Ступінь ринкового мислення складає біля 52%. У студентському середовищі зароджуються нові стереотипи позитивного ставлення до бізнесу, підприємницької діяльності, на противагу все-ще пануючій сталості емоційно-негативної її оцінки, характерної для всієї української ментальності. Кожного п'ятого студента сьогодні життя влаштовує повністю, 70% - тією або іншою мірою, і лише . 12% не влаштовує зовсім. У переважної більшості студентів в оцінках та очікуваннях, що пов'язані з ринковою економікою, домінують світлі оптимістичні тони. Однак, 1/3 студентів суспільство уявляється по суті невизначеним та смутним. Студенти більше, ніж інші вікові соціально-демографічні групи адаптувалися до ринку не лише психологічно, але й реально: 80% респондентів мають додаткові заробітки, які тією або іншою мірою їх задовольняють. Однак це не означає, що в економічній сфері у молоді немає ніяких проблем. Один з основних мотивів їх додаткових заробітків - вижити та прогодуватися. Підвищені вимоги до кваліфікації та освіти, зниження попиту на багато професій на ринку праці, особливо у сфері торгівлі та фінансів, уже починає впливати на становище значної частини молоді. Можливість залишитися безробітним після навчання турбує кожного другого студента.

Серйозні зміни мікросоціуму молоді відбулися в зв'язку з упровадженням ринкових відносин у сферу культури. Як наслідок, зникла система дитячих та юнацьких бібліотек, підліткових клубів, кінотеатрів для юнацтва, система масової фізкультури й спорту, молодіжного туризму, молодіжних газет та журналів. Скоротилася сфера професійної та любительської творчості, прикладного мистецтва, тобто значна частина молодих талантів виявилася позбавленою умов для творчості, самореалізації, розвитку. Практично єдиним каналом, який забезпечує широкий доступ молоді до художніх цінностей вітчизняної та зарубіжної культури, стало телебачення. Внутрішній світ особистості молодої людини в сучасній ситуації зазнає значних змін. З одного боку, відбувається процес усвідомлення власної індивідуальності, її значимості, здобуття нових ступенів духовної свободи, пов'язаної з громадянськими правами, політичними та філософськими переконаннями, правом на віросповідання, на вибір напряму наукової й художньої творчості, форм самовизначення та самоутвердження. З другого боку, спостерігається деградація, розпад особистості, яка проявляється в криміналізації свідомості, масовому долучені молоді до алкоголю, наркотиків, збільшення кількості психічних відхилень тощо. Усе це є сукупним компонентом портрета сучасної студентської молоді.

З'явилася невеличка частина молодих людей, які оправилися від першого потрясіння соціальної невизначеності. Вони знайшли духовну опору в гуманізмі, центром світогляду якого є людина. Спрямованість їх ціннісних уподобань одночасно на два ряди цінностей - самоздійснення та добровільного служіння надособистісним цінностям (Батьківщина, народ) - дає підстави сподіватися на позитивність їх діяльності. У той же час дослідження показують певну індиферентність більшої частини молодого покоління до цінності активної перетворюючої діяльності та її схильність до діяльності споживацької з переважною орієнтацією на цінність матеріальної забезпеченості, як трансформується з цінностей - засобів у цінності - цілі. В ієрархії цінностей знижується статус духовності, яка акумулює вищі людські цінності, падає значимість для молодих людей цінностей саморозвитку, трудової, освітньої, суспільної діяльності, згасає інтерес до духовно-естетичної сфери. Відбувається маргіналізація та ір- раціоналізація духовного світу студентської молоді. Виявлені тенденції значною мірою зумовлені тим, що суспільство в своєму деструктивному стані витісняє молодь з різних сфер соціального реформування (економічної, політичної, соціальної), позбавляючи її можливості активної участі у суспільному процесі, у той час як проведений аналіз свідчить, що ціннісні орієнтації молоді, які відповідають вимогам суспільного розвитку, можуть сформуватися лише в тому випадку, якщо молодь буде включена в активну предметну перетворюючу діяльність. Споживацька роль без активної участі у виробництві та перетворенні не може виступати достатньою основою соціалізації молодого покоління.

Специфіка молоді в ставленні до ціннісних орієнтацій визначається такими факторами: більша, ніж в інших категорій населення, зацікавленість у змінах (для неї характерний віковий революціонізм); настанова на майбутнє, віра у власні сили та можливості (своєрідний егоцентричний оптимізм); поєднання юнацького максималізму з готовністю до моральних компромісів для досягнення своїх цілей.

Сучасна реальність трансформується в нові настанови та ціннісні орієнтації перш за все серед молодого покоління. Понад третина студентської молоді вважає, що люди самі мають нести відповідальність за те, щоб себе забезпечити, а не покладати надії на державу, 60% підтримує конкуренцію і вбачає у ній стимул до розвитку, близько 43% підтримує надання більшої свободи підприємствам з боку держави і 35% визнає необхідність збільшення частки приватної власності в бізнесі та виробництві. Важливим є пріоритет розвитку особистості у свідомості студентства як запорука покращення майбутнього життя [3]. Молодому поколінню притаманні пріоритетна орієнтація на самостійне вирішення власних нагальних проблем та максималістська життєва позиція.

Таким чином, аналіз вибору ціннісного світу студентської молоді свідчить, що сучасне молоде покоління віддає безперечну перевагу саме цінностям мікрорівня перед сферами суспільного, національного, а також макрорівня, що стосується спільної долі людства. Переважна орієнтація на локальне середовище пояснюється тим, що саме на цьому рівні найбільш яскраво й безпосередньо проявляються ті аспекти людською буття, що пов'язані з реалізацією потреб у гармонізації життєвого світу, налагодженні стосунків з іншими, створенні збалансованого й комфортного власного життя. У суспільному ж житті виявляється тенденція прагнення до успіху, здобуття авторитету, позиції лідерства, значною мірою егоцентричні орієнтації. Прагматичні орієнтації у свідомості української молоді більшою мірою пов'язані з можливостями досягти успіху, зробити кар'єру, отримати гарну освіту. Слід підкреслити, що створення щасливої сім'ї для молодих людей є найвищою цінністю й відіграє роль тієї ніші, що. уможливлює збереження гармонійності життєвого світу.

Сучасна українська студентська молодь віддає перевагу активній життєвій позиції. Переважна більшість (три чверті) молодих людей відзначили, що у своєму житті найбільшою мірою вони покладаються на особисті знання, здібності й сили, оскільки схильні вважати, що долю людини визначає головним чином вона сама, а не зовнішні обставини. Це засвідчує достатню зрілість вітчизняної молоді у сенсі самостійного покладання на особисті здібності й сили, готовність до активного будування свого життя та щастя. Вивчення ціннісних орієнтацій молоді доводить, що на сьогодні майже 60% студентів України віддають перевагу свободі особистості перед принципом соціальної рівності, який підтримують лише чверть молодих людей. Найбільш важливим для сучасного молодого суспільства, крім економічних реформ, є, на думку студентства, можливість народу впливати на прийняття урядом важливих рішень і рух до гуманного суспільства, в якому цінується людська особистість [4].

Емпіричні дослідження дозволили виявити наявність таких тенденцій: ціннісна структура молоді характеризується різким посиленням у ній ваги індивідуальних цінностей, ця тенденція носить стійкий характер; значимість тих цінностей, які раніше високо оцінювалися, як бути корисним людям, приносити користь суспільству, займатися активною політичною діяльністю, а також цінностей, які складають перш за все цілі людського життя (реалізація творчого потенціалу, цікава робота) понизили своє значення та набули другорядного характеру; реалізація ціннісних орієнтацій студентської молоді сфокусована через такий дуже вузький соціальний інститут як сім'я, всі інші інститути набувають другорядного значення; підвищилася значимість таких конкретних і пов'язаних із особистим життям цінностей як здоров'я, кохання, матеріальний достаток; студентська молодь стала більш високо цінувати свободу та незалежність як можливість вибору життєвого шляху та життєвих стилів, морально виправданих форм соціального життя, які сприяють саморозвитку особистості в контексті нових глобальних взаємозалежностей, що знаходить вираз в поступовому переході до нової системи цінностей: ціннісні орієнтації молодого покоління значно відрізняються від ціннісних систем інших соціально-демографічних груп. Це зумовлено тим, що молодіжна студентська свідомість за своєю природою більш мобільна, легше піддається зовнішньому впливові [5,87-114].

Таким чином, вибір тих чи інших цінностей студентською молоддю зумовлений цілим рядом зовнішніх факторів, які впливають на індивідуальне світосприйняття особистості, на її пріоритети, інтереси та погляди. Ми проаналізували в статті основні пріоритети вибору цінностей студентством, прослідили загальні, характерні для більшості тенденції. Різноманітні фактори обумовлюють вибір. Загалом їх можна поділити на позитивні та негативні. Зараз в нашому суспільстві домінують саме негативні чинники ціннісного вибору студентської молоді: це і постійні кризові стани в суспільстві, політичні потрясіння, і відсутність центральної надихаючої ідеології, раціоналізація мислення та відхід від культури, її цінностей, і також бажання здобути саме матеріальні статки, навіть за рахунок духовних ідеалів. До позитивних відносимо: збільшення спектру прав і свобод для індивідуального вибору та самореалізації, усвідомлення значення праці як інструменту власного забезпечення та ін. Саме ця сукупність факторів визначає вибір цінностей і їх подальшу еволюцію, яка відбувається в загальносвітовому руслі з характерними національним особливостями.

цінність студентство світосприйняття соціокультурний

Література

1. Астахова В.І. Деякі нові штрихи у соціальному портреті студентства // Проблеми вищої школи. - К., 1993. - Вип. 78. - С. 65-69.

2. Ефимов В.М., Милова М.И. Студент 80-х в зеркале социологии // Вопросы общественных наук. - К., 1989. - Вып. 80. - С. 21-27.

3. Крючков А. И., Крючкова Л. М. Мировоззренческий портрет современного украинского студента // Чернігівський державний педагогічний університет ім. Т. Г. Шевченка. Вісник ЧдПу. - Чернігів, 2003. - Вип. 20: Серія: Філософські науки. - С. 71-76.

4. Соціальні проблеми молоді в Україні // Національний інститут стратегічних досліджень. Аналітичні записки щодо проблем і подій суспільного розвитку. - квітень 2008. - С. 26-38.

5. Підлісний М.М. Шубін В.І. Цінності та буття особистості / Дніпропетровська державна фінансова академія. - Д.: ДДФА, 2005. - 128 с.

Размещено на Allbest.ru