Размещено на http://www.allbest.ru/

Феномен корупції у сучасній Ірландії

Ковальова А.Д.

Дослідження проблем корупції, як і багатьох інших багатовимірних питань, супроводжується домінуванням певних стереотипів. Зокрема, існує усталена точка зору, що внаслідок позитивних соціально-економічних зрушень рівень корупції у суспільстві має неодмінно знижуватись. Дійсно, така тенденція існує у якості мейнстриму. Однак, практика демонструє також виключення із правила, про що свідчить приклад Ірландії. Подібні випадки варті наукових студій, оскільки збагачують теоретичний арсенал науки і допомагають державам коригувати антикорупційну стратегію.

Попри значну увагу вітчизняних дослідників до корупційної тематики, випадок Ірландії у цій сфері не став предметом спеціальних досліджень, так само як і в інших пострадянських країнах. Водночас, як вважають експерти, відповідних розвідок бракує і у західному науковому світі, включаючи Ірландію [6,36].

З огляду на значимість і недостатнє дослідження вказаної проблеми, в даній статті покладено за мету дослідити феномен зростання рівня корупції у сучасній Ірландії та стратегію подолання вказаного явища. Джерельна база хронологічно обмежує роботу, тому початок останньої становить 1995 р.

Стрімкий розвиток Ірландії в останні декілька десятиліть, причини якого знаходяться за межами даного дослідження, є вражаючим. Успіхи "кельтського тигра", як охрестили Ірландію за її несподіваний соціально-економічний стрибок, фіксують відповідні показники. Так, за даними Світового Банку, середньодушовий ВВП у країні характеризується значним рівнем зростання. За десятирічний період з 1995 р. до 2005 р. цей показник зріс на 212 % (з 17421 до 37886 міжнародних доларів) [11].

Поруч з економічними параметрами позитивний характер має і соціальний вимір держави. Індекс розвитку людського потенціалу (ІРЛП), який щорічно складає і оприлюднює ООН, також свідчить про неабиякі успіхи Ірландії у соціальній сфері. Дана країна за той же десятирічний проміжок часу значно покращила свій рейтинг. У 1995 р. вона посідала лише 21 місце серед країн світу і передостаннє серед держав ЄС-15. Однак у 2005 р. Ірландія перемістилась на 5 місце серед всіх країн світу і стала лідером серед держав Євросоюзу [4, 234].

Втім, винятковий поступ Ірландії супроводжувався також і поглибленням негативних явищ. Йдеться, передусім, про зростання рівня корупції у країні. Слід сказати, що даний феномен характеризується латентністю, тому офіційна статистика не може надати відповідну інформацію. Через це застосовуються специфічні способи вимірювання. Так, дані про рівень корупції у вигляді спеціальних індикаторів постачаються організацією, що носить назву "Міжнародна прозорість" (Transparency International). Вказана структура з 1995 року надає щорічну інформацію про рівень корумпованості більшості країн світу у вигляді індексу уявлень про корупцію (Corruption Perception Index CPI). Цей показник являє собою середній результат, отриманий на основі опитувань експертів бізнесменів, аналітиків, представників громадськості. Отже, вказаний індикатор відображає не рівень корупції як такий, а рівень уявлення про її розповсюдження. Втім, згадана організація емпіричним шляхом встановила, що сприйняття корупції і практичний досвід щодо неї населення майже збігаються. Це означає, що там, де експерти констатують розповсюдженість корупції, більшість населення з власного досвіду підтверджують даний стан речей [7,10]. З 1996 р. рейтинг тієї чи іншої країни, що охоплені даним проектом, визначається місцем, яке вона посідає у таблиці показників. Країни, які розташовані на перших рядках, є найменш враженими корупцією і навпаки. Втім, головним показником слугує індекс, який має величину від 10 (показник повної відсутності корупції) до 0 (свідоцтво максимальної корумпованості).

Зазначимо також, що оскільки у дослідженні використані дані "Міжнародної прозорості", то визначення ключового терміну дослідження "корупція" запозичене у тієї ж організації. У такий спосіб забезпечується узгодженість теоретичних підходів і методів діагностики корумпованості. Згідно з визначенням вказаної організації, під корупцією слід розуміти зловживання довіреною владою для отримання особистого зиску [9].

Ґрунтуючись на загальних характеристиках корупції, розглянемо відповідні емпіричні дані. З цією метою використаємо таблицю, що відбиває рівень корумпованості та динаміку його змін у Ірландії в 1995-2008 рр.

Таблиця 1. Рівень уявлень про корупцію в Ірландії (1995-2008 рр.)

Джерело: Transparency International [9J.

Наведені дані свідчать про таке. Стартовий рівень показника 1995 р. в Ірландії був доволі високим навіть у порівнянні з країнами сталого розвитку. Так, у межах країн ЄС-15, до якого вона належала з 1973 р., аналогічний показник у тому ж році мала Велика Британія (8.57), а вищі за нього лише три країни Нідерланди, Швеція і Фінляндія (відповідно 8.69, 8.87 та 9.12). Водночас, ряд країн Євросоюзу, що були на той час зіставними з Ірландією за соціально-економічними характеристиками, відзначались значним, порівняно з нею, рівнем корупції. Зокрема, корумпованість в Португалії, Іспанії та Греції у півтора-два рази перевищувала відповідні показники Ірландії (5.56, 4.35 та 4.04). Більш того, рівень корупції в одній із засновниць ЄС Італії був представлений величиною 2.99 [9].

Натомість, на тлі невпинного зменшення корупції у всіх країнах Європейського Союзу лише Ірландія продемонструвала тенденцію до зросту даного явища. Як бачимо, з 1995 до 2006 року рівень корумпованості у країні підвищився на 14%. І тільки за останні 2007-2008 рр. з'явились ознаки певного поступу (7,50 та 7.70), хоча навіть останній наведений показник становив 10 % від базового.

З метою пояснення подібного стану речей варто розглянути загальні фактори, що сприяють або перешкоджають корупції. До перших відносять високий ступінь бюрократизації, велику кількість рівнів урядування, іспанське колоніальне панування, значну кількість часу, витраченого менеджерами на спілкування з державними урядовцями, велику вартість капіталу та інвестицій, надмірну свободу регулятивних дій, які мають урядовці. Водночас, існують чинники, що стримують зріст корупції. Серед них економічне зростання країни, протестантські релігійні традиції, колишній британський колоніальний статус, відкритість торгівлі, наявність демократичного врядування у сукупності з давнім досвідом демократії [2,348]. Існують також фактори, які корелюють зі станом корупції, але їх причино-наслідкове значення є предметом дискусій серед науковців. Прикладом слугує гендерний аспект корупції. Загальновизнано, що зростання кількості жінок у вищих ешелонах влади слугує індикатором зменшення рівня корумпованості у країні. Більшість дослідників вважає, що жінки в цілому менше схильні до здійснення корупційних дій, хоча частина науковців стверджує, що якраз прихід жінок до влади відбувається через позитивні зміни у суспільстві, в тому числі й внаслідок скорочення корупції. Аналогічні суперечки точаться і навколо поняття "культура корупції", що загалом визначається як думка і ставлення населення до корупції та участі у ній. Одні науковці вважають вказану "культуру" наслідком довготривалого розповсюдження корупції, а інші поштовхом до корупційних дій у суспільстві. Очевидно, обидва підходи мають рацію: корупція створює відповідне сприятливе середовище, а толерантність щодо неї набуває самостійного значення і надає додатковий імпульс розвитку цього негативного явища. У такій ситуації корегування людської думки вважається найскладнішою справою, що потребує не тільки значних зусиль, а і тривалого часу.

Екстраполюючи дані фактори на Ірландію, можна зазначити, що тут переважають саме ті чинники, що стримують корупцію. Це, зокрема, економічний зріст, вплив британської системи врядування, відкритість торгівлі, демократичне правління. Навіть гендерний аспект питання мав свідчити проти розповсюдження корупції: з 1990 р. до сьогоднішнього дня президентське крісло Ірландії належало жінкам, не заплямованим до того ж у корупційних скандалах (Мері Робінсон, залишивши посаду, посіла почесне місце Верховного комісара з прав людини ООН, а чинний президент Мері МакЕліс була переобрана на другий термін).

Попри вже згаданий брак наукового опрацювання проблеми корупції в Ірландії, експерти все ж висловлюють певні міркування стосовно причин цього явища. В цілому, у даному разі звертають увагу на ті сегменти державного і суспільного життя, що сприяють розповсюдженню корупції. Мається на увазі клієнтелізм і протегування у політичній системі країни, відсутність політичної волі у боротьбі з корупцією, особливості ведення бізнесу, недоліки державного законодавства тощо [6,34-36]. Найбільшу увагу надають політичній корупції, яка розглядається у межах концепції, що позначена терміном "gombeenism". Останній походить від ірландського слова "gaimbin" (у перекладі грошовий інтерес), що під час голодомору 1846-1849 рр. стало прізвиськом крамарів, які оббирали голодуючих. У сучасному сенсі похідне словосполучення "gombeen man" означає темного ділка, що прагне за будь яку ціну отримати швидкий дохід за рахунок інших; відповідно, термін "gombeenism" у політиці віддзеркалює спотворену форму представництва, коли народні обранці, всупереч інтересам виборців, витрачають державні гроші і час на забезпечення послуг, що насправді є вільними і безкоштовними. Це надає політикам аури влади, одночасно живлячи політичну некомпетентність електорату і сприяючи розквіту корупції [3]. З огляду на це, відомий ірландський журналіст і блогер Гевін Шеридан, тавруючи всепоглинаючу розповсюдженість корупції у державі, в критичному запалі навіть назвав Ірландію банановою республікою [3]. Хоча журналіст визначив як суто ірландські такі явища, як апатія, бездіяльність, некомпетентність та зарозумілість, у даному разі він намалював загальну картину того, що іменують "культурою корупції".

Недоліки законодавства, що живлять корупційні схеми, також є предметом уваги фахівців. Так, зазначається наявність у Ірландії так званої "легальної" корупції, що не виходить за межі правового поля країни. У даному разі жоден з законів не порушується, але широко розповсюджені такі явища, як особисті стосунки, протегування, політичні переваги та політичні внески, які суттєво впливають на політичні рішення і політику країни [6,16]. Відзначається також тісний зв'язок між політичними колами і бізнесом, непідконтрольність фондів політичних партій, утруднений доступ до інформації тощо [6,17-19].

Спираючись на сказане, а також враховуючи деякі інші моменти, можна зробити припущення, що загальною причиною зростання корупції в сучасній Ірландії є значне відставання політичного розвитку від надзвичайно динамічного економічного поступу. Політична система, що відповідала реаліям периферійної держави, в нових умовах потребувала модернізації. Адже значний наплив капіталів та інвестицій створили матеріальну основу для різного роду зловживань, особливо у сукупності з надмірною свободою регулятивних дій урядовців. Таким чином, з одного боку, країна зазнала великих фінансових вливань, як приватного характеру, так і через структурні фонди Євросоюзу в межах проекту економічного і соціального гуртування. З іншого боку, законодавство Ірландії відзначалось бюрократизацію процедур, що упорядковують фінансову сферу. Зокрема, Конституція країни, чинна з 1937 р., містить спеціальне положення щодо фінансових законопроектів (ст.21-22). Згідно з приписами Основного Закону держави, належність цих законопроектів до фінансової сфери, яке є обов'язковим для їх подальшого просування, визначається за участю майже всіх головних політичних акторів Президента, парламенту (окремо Палати представників і Сенату) і Комітету з привілеїв [1,796-797]. За таких умов матеріальні інтереси бізнесу і політиків нерідко збігаються, живлячи корупційну активність у країні. Не випадково у Ірландії, найзахіднішій державі Європи, часто цитується вислів стосовно неї одного з американських видань "дикий захід європейських фінансів".

Зазначена ситуація, поруч з потребою у широких політичних зрушеннях, поставила на порядок денний нагальну необхідність системних антикорупційних заходів. Слід зазначити, що ірландська адміністрація пішла цим шляхом, здійснивши низку антикорупційних проектів. Вони були сконцентровані навколо двох основних напрямків законодавчого та судового. Насамперед, Ірландією був підписаний пакет міжнародних антикорупційних конвенцій, переважна більшість яких пройшла процедуру ратифікації або очікує на остаточне ухвалення відповідними органами. Далі, у 1997 р. парламентом були сформовані спеціальні структури трибунали у впровадження яких були передані декілька гучних корупційних справ проти високопосадовців, включаючи колишнього прем'єр-міністра і міністра зовнішньополітичного відомства. Пізніше до цього списку увійшов і чинний голова уряду, проти якого теж висунули звинувачення у корупції і який пішов у відставку, хоча і заперечував свою провину. Попри тривалі і широко розрекламовані процеси (деякі з них ще не закінчились) довести провину більшості головних акторів корупційних скандалів не вдалося, хоча колишнього міністра іноземних справ і комунікацій Рея Бурке все ж таки визнали винним [10,1-2]. Корупційною діяльністю поліції переймалися інші трибунали, що також викрили зловживання у даній сфері. Попри критику стосовно високих витрат на утримання трибуналів та їх відносно низької ефективності, діяльність цих органів продовжується з огляду на їх роль у підвищенні стандартів громадського життя. У сукупності з приєднанням до згаданих вище міжнародних проектів діяльність антикорупційних правових структур призвела до удосконалення законодавства з етики у напрямі відкритості, відповідальності і прозорості [10,3]. Слід віддати належне і активності ірландського відділу Міжнародної прозорості, що здійснювала моніторинг та надавала рекомендації щодо бажаних перетворень у країні для подолання корупції. Цього року Міжнародною прозорістю оприлюднена програма для Ірландії, що отримала назву "Національна система чесності" (National Integrity System) [6].

Вищенаведена антикорупційна діяльність сприяла покращенню ситуації, про що свідчили згадані вище показники 2007-2008 рр. Цікаво, що на думку голови ірландського відділу Міжнародної прозорості, суттєвим чинником, який сприяв позитивним змінам, стала також світова фінансова криза. Саме через неї малі європейські економіки стали вкрай залежними від інвесторів, які в обмін на довіру вимагали справедливого врядування і прозорості [5].

Все ж, слід визнати, що вказаних урядових заходів недостатньо для подолання корупції в країні. Відсутність ключових антикорупційних змін (зокрема, спрямованих на законодавче відокремлення бізнесу від політики), розпорошеність зусиль та незалученість потенціалу громадського сектору практично зводить діяльність уряду до показових ритуальних кампаній, розрахованих на заспокоєння міжнародної спільноти та місцевої громади. Характерно, що громадяни Ірландії єдині з європейських країн демонструють оптимізм щодо антикорупційної діяльності свого уряду, яку вважають ефективною (разом з Колумбією, Нігерією, Малайзією та іншими країнами даних регіонів) [7,13]. Така оцінка є дуже показовою. Адже відомо, що зрілому громадянському суспільству притаманна певна доза критичності стосовно власного уряду. У даному випадку відсутність здорового скепсису свідчить радше не про антикорупційну мобілізацію, а лише про позитивне ставлення суспільства до кампаній, спрямованих на здобуття бажаного, але недосяжного у такий спосіб ідеалу.

Вищенаведене уможливлює наступні висновки.

Паралельно з безпрецедентним соціально-економічним поступом у Ірландії відбулось значне (14%) зростання рівня корупції. Головна причина даного феномену вбачається у відставанні політичного розвитку країни від стрімких перетворень у господарсько-соціальній сфері. Найбільш сприяючими корупційній діяльності факторами слугують недосконалість місцевого законодавства (особливо пов'язаного з бізнесом) та набута останнім часом "культура корупції". Окремі (хоча важливі за наслідками) зусилля у вигляді приєднання до міжнародних антикорупційних договорів та утворення трибуналів для розгляду корупційних справ високопосадовців призвели до часткового поліпшення показників. Припускається також, що у якості позитивного стимулятора виступили більш жорсткі вимоги інвесторів до прозорості в умовах фінансової кризи. Все ж, вказані заходи вважаються недостатніми, оскільки у такій ситуації потрібна системна стратегія подолання корупції з опорою на громадські ініціативи.

Завершуючи дану роботу, хотілося би висловити застереження щодо надмірних очікувань стосовно економічного та соціального злету, в тому числі і внаслідок входження до європейського простору. Навіть за таких сприятливих умов у державах зі скороспілим законодавством, нетривалою парламентською традицією, недосконалими демократичними інститутами, нерозвиненим громадянським суспільством та квітучою "культурою корупції", до яких належить Україна, сподіватися на антикорупційний поступ було б заповзятим оптимізмом.

корупція ірландія соціальний економічний

Література

1. Конституция Ирландии // Конституции государств Европы: в 3 т. / [общая ред. Окунькова Л. А.]. Т.1.2001. С.785-816.

2. Короткий оксфордський політичний словник. Пер. з англ. [ред.І. Макліна, А. Макмілана]. К.: Вид-во Соломії Павличко "Основи", 2006.789 с.

3. Eamonn Fitzgerald's Rainy Day. Corruption in Ireland 1. June 25, 2005. Режим доступу: http://www.eamonn.com/2005/06/corruption_in_ireland_i. htm Заголовок з екрану.

4. Human Development Report. 2007/2008: Fighting Climate Change: Human Solidarity in a Divided World / UNDP / New York: UNDP, 2007. xvi, 422 p.

5. Ireland Moves Up in World Corruption Index // Transparency International. Режим доступу: http://www.transparency.org/news_room/latest_news/ press_releases_nc/2008/2008_09_23_ireland_cpi Заголовок з екрану.

6. National Integrity System. Transparency International Country Study. Ireland, 2009.190 p. Режим доступу: http://www.transparency. ie/Files/NIS_Full_ Report_Ireland_2009. pdf Заголовок з екрану.

7. Report on the Transparency International Global Corruption Barometer 2007. Berlin, 2007.25 p. Режим доступу: http://www.transparency.org/policy_research/ surveys_indices/gcb/2007 Заголовок з екрану.

8. Transparency International. About Corruption. Режим доступу: http://www. transparency. ie/about_cor/default. htm Заголовок з екрану.

9. Transparency International Corruption Perception Index. Режим доступу: http://www.transparency.org/policy_research/surveys_indices/cpi Заголовок з екрану.

10. Transparency International Global Corruption Report 2005. Country Report Ireland.4 p. Режим доступу: http://www.transparency. ie/Files/GCRIreland. pdf Заголовок з екрану.

11. World Bank, 2008. World Development Indicators [Електронний ресурс] Published by the World Bank 1 електрон. опт. диск (CD-ROM); 12 см Систем. вимоги: Pentium 32 MB RAM. Windows 98/NT 4.0. Назва з контейнеру.

Размещено на Allbest.ru