Етос економічної поведінки в православ'ї та юдаїзмі: порівняльний аналіз

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

Інститут соціології

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук

ЕТОС ЕКОНОМІЧНОЇ ПОВЕДІНКИ В ПРАВОСЛАВ'Ї ТА ЮДАЇЗМІ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ

Спеціальність: Спеціальні та галузеві соціології

Смакота Вікторія Віталіївна

Київ, 2002 рік

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Реформа економічної системи нашого суспільства закономірно стимулює зростання інтересу до питання адекватності ринкової економіки соціальним умовам, у яких остання повинна функціонувати. У числі проблем, що розглядаються по-новому, постає і проблема принципів економічної поведінки, джерелом формування якої може бути і неекономічна сфера. Включення до числа компонентів, що впливають на таку поведінку, релігійного фактора, можливо, не поставить остаточну крапку у її розумінні, але безсумнівно збагатить її, зробить більш складною, надасть їй нового виміру. Крім того, аналіз релігійних та культурних складових, що демонструють вплив соціального середовища на діяльність індивіда, має посприяти більш повному розгляду низки інших економічних та соціальних питань. Таке дослідження є тим більше актуальним у зв'язку із новим розумінням ролі релігії у сучасному суспільстві, за умов якого вона виходить на більш помітне місце як у минулому, так і в сьогоденні. Дослідження етосу економічної поведінки, обумовленого релігійними цінностями, є актуальним також у зв'язку із визнанням у соціальній науці необхідності дослідження суспільства.

Сутність наукової проблеми полягає у тому, що вітчизняною економічною соціологією до цього часу не було вироблено адекватної соціальним умовам моделі економічної поведінки, яка була би побудована на глибокому науковому аналізі її принципів із залученням не тільки матеріальних, але й культурних, релігійних, етичних компонентів.

У межах економічної соціології термін "етос" дотепер практично не використовувався. Первісний його зміст сягає давньогрецької філософії та означає “звичай”, “вдачу” чи “характер”. Їм позначалася найчастіше сукупність незмінних рис індивідуального характеру, притаманна кожній людині. У соціологічній інтерпретації етосом стала називатися відповідність звичаям, яка стала нормою чи законом завдяки звичці, традиції. При цьому його носієм стає не окремий індивід, а цілий соціум. Етос є, таким чином, сукупність соціально наслідуваних, таких, що передаються від покоління до покоління, норм та цінностей, що визначають цілі та вчинки людей. Ми будемо використовувати цей термін у зв'язку із вивченням економічної поведінки та впливу на неї релігійної етики. Етосом економічної поведінки ми назвемо укорінені у релігійних концепціях, імпульси до дії у галузі економіки. Таким чином, коло проблем, які нас цікавлять - це ті релігійні норми, цінності, традиції, способи поводження і т. д., що (у минулому чи сьогоденні) могли якимось чином вплинути на економічну поведінку людини. Слідом за Максом Вебером з цього приводу зауважимо, що нас цікавить прагнення до порятунку, яким би не був його характер, тією мірою, якою воно впливає на практичну поведінку людини у суспільстві.

Аналіз релігійної обумовленості економічної поведінки не слід розуміти виключно таким чином, що у кожній конкретній дії людини є релігійна складова, яку необхідно вирізнити та описати. Вплив релігії може мати більш загальний характер та вміщувати в себе не одного діючого суб'єкта, а всю систему суспільних норм, правил поведінки, реакцію з боку інших членів суспільства на дану дію і т. д. І разом з тим варто врахувати, що, за зауваженням Вернера Зомбарта, у процесі аналізу будь-якого факту за методом ізоляції, ми майже завжди приречені на переоцінку його значення у складній сукупності результатів. Якби ми аналізували, наприклад, вплив технічного прогресу на розвиток суспільства, то одержали би виключно технічні передумови цього розвитку.

У сучасному світі існує достатня кількість прикладів вдалого вписування релігійних цінностей до соціально-економічної системи, і потрібно визнати, що така стратегія часто приносить позитивні результати. У зв'язку з цим фахівці давно порушують питання про те, чи сумісною є православна етика з сучасними законами ринку у такому вигляді, як вони існують у західному суспільстві. Через свою загальну дистанцію від господарсько-економічної сфери, православ'я нерідко обвинувачується у відсутності господарського етосу взагалі. Однак така дистанцію не є відірваністю. Православ'я не ігнорує господарсько-економічні проблеми, але підходить до їх вирішення інакше, і цю специфіку необхідно враховувати.

Реформи останніх років були спрямовані, в основному, на створення суспільства "західного типу", і це передбачало формування капіталістичної економіки, основними елементами якої є ринкові відносини, приватна власність, економічна свобода, накопичення капіталу, нерівномірний розподіл доходів, найшвидше включення до світового господарства. Але ці елементи дійшли суперечності із традиційними цінностями та інститутами. Перехід від планової економіки до вільного капіталістичного ринку у нашому суспільстві ґрунтувався на помилковому припущенні про те, що економічні та соціальні системи можуть бути штучно імплантовані, до того ж успішно, до іншого цивілізаційного устрою. Передбачалося створення копії американської системи, яка здавалася універсальною та прийнятною для усіх суспільств на будь-якому етапі розвитку. У числі багатьох неврахованих факторів виявився і фактор релігійний.

У існуючих нечисленних дослідженнях з цієї проблеми автори, провадячи порівняльний аналіз західного та східного менталітетів, приходять, у межах традиції, до порівняння православної та протестантської релігій, вбачаючи у останній зразок мотивації економічної поведінки. Однак, Вебер (так само як і Зомбарт) віднаходить найбільш сприятливі стимули до економічної діяльності зовсім не у протестантизмі, а в юдаїзмі з його відсутністю аскетизму, ідеєю цінності життєвих благ та позитивним, в цілому, ставленням до багатства.

США - країна не тільки класичного ринку, але і класичного протестантизму, який, однак, відрізняється від свого європейського аналога, тому що увібрав у себе також ідею переваги американської нації. Такі риси дозволяють говорити про додатковий вплив на американську культуру традицій юдаїзму. На думку сучасного американського соціолога Р.Н. Белла, американському суспільству притаманна ідея образності американської нації саме у її юдейській інтерпретації. При цьому, як зауважує П.Л. Бергер, православні громади до останнього часу мешкали у США дуже відокремлено, у той час як єврейські, на відміну від них, швидко пристосувалися до американського стилю життя і стали відігравати важливу роль у різних сферах життя суспільства. Незважаючи на те, що кількість православних християн в Америці приблизно та ж, що і євреїв, східне християнство, на відміну від юдаїзму, залишилося практично непомітним на американській сцені (У. Херберг у своєму класичному дослідженні американської релігії описував "троякий плавильний казан" словами "Протестант, Католик, Єврей", цілком ігноруючи присутність православ'я). У той час як американські євреї легко вийшли з етнічного "ув'язнення", американські православні до останнього часу залишалися у великій кількості етнічних анклавів, уникаючи таким чином підривної дії протестантизму. Їм важко було адаптуватися до практично ворожого культурного оточення, яке майже ні в чому не відповідало православному світосприйманню.

К. Маркс вважав, що практичний дух єврейства, яке привласнило собі грошову владу, став практичним духом християнських народів. На його думку, панування єврейства над християнським світом досягло в Північній Америці свого недвозначного, закінченого виразу. У своїх дослідженнях капіталістичного духу В. Зомбарт зауважував, що підґрунтя американських цінностей має становити юдейський дух, втілений не тільки у ідеї вищості нації (хоча вона має найважливіше значення), але й у схваленні прагнення до економічного благополуччя, у культі духу наживи та споживання, у визнанні за матеріальними цінностями основних стимулів до економічної діяльності. Прагнення до наживи, за словами Вебера, набуває там, де воно досягає своєї найвищої свободи, а саме у США, характеру невтримної пристрасті, часом близької до спортивної, що може спричиняти народження ідеї вищості, впевненості у досягненні вищого щабля людського розвитку.

З. Фрейд описував юдаїзм як релігію, що зосередила у собі усіх богів архаїчних епох. Народ, якому вперше вдалося таке об'єднання усіх якостей в одному обличчі, повинен чимало пишатися цим кроком вперед. І якщо люди зробили для Нього так багато, їм хотілося одержати замість цього і винагороду - принаймні стати Його єдиною та улюбленою дитиною, обраним народом. Набагато пізніше, за словами Фрейда, благочестива Америка висуне домагання бути "власною країною Бога", і це знову ж вірно стосовно однієї з форм поклоніння людства божеству.

Юдейський та американський світогляди мають, таким чином, значну кількість точок зіткнення, загальних ціннісних настанов: з'являється необхідність говорити про великий ступінь подібності юдаїзму та американізму.

У зв'язку з цим доцільним видається порівняння юдейського (як найбільше економічно орієнтованого і такого, що становить засади американських цінностей) та православного менталітетів. При цьому обидві релігійні системи у дослідженні будуть радше представлені як ідеальні типи, які не мають аналогів у реальності. Дослідження, яке здійснюється, не має за основну свою мету лише підкреслення самобутності змісту та форм деяких соціальних інститутів, опис унікальності та неповторності двох світосприймань; воно присвячене пошуку тих особливостей, точок максимального розходження, які не дозволяють прийняти інші цінності. Пошук і вивчення таких "точок" забезпечить пояснення причин такої неприйнятності і, можливо, допоможе знайти компромісне рішення у царині соціально-економічного реформування. Вичерпні знання специфічних особливостей господарського менталітету дозволяють побудувати оптимально ефективну модель економіки, тому дослідження подібного типу необхідні не тільки з метою поповнення теоретичного соціологічного знання, але й для практичного застосування їхніх результатів.

Теоретичний підхід, який використовується у дисертації, набув найбільшої розробки у роботах Макса Вебера, Вернера Зомбарта, С.Н. Булгакова, які є класичними у вивченні соціально-економічної поведінки методом залучення релігійних і культурних компонентів. У роботі розглядаються богословські погляди И.А. Ильина, С.Н. Булгакова, Д.В. Поспеловского, А. Гостева, В. Вигилянского. Особливу увагу взаємовідносинам економіки та релігії приділяли В.С. Соловьев, С.Н. Булгаков, Н.А. Бердяев, М.И. Туган-Барановский, В.Ф. Эрн, П.П. Струве. Сучасні проблеми поєднання та взаємовпливу економіки та етики у соціально-економічній діяльності людини знайшли своє відображення:

- у роботах А. Риха, П.П. Великого;

- у дослідженнях R. Wuthnow;

- у P. DiMaggio, В.В. Чекмарева, Г.А. Гольца, А.С. Панарина.

Із сучасних російських авторів:

- проблемою культурної та релігійної детермінації економічної поведінки займаються Н.Н. Зарубина, Т.Б. Коваль, И.В. Грошев, В. Петров, Ю.С. Пивоваров;

- сучасною інтерпретацією теорій М. Вебера - Ю.Н. Давыдов, Р.П. Шпакова, Э.Я. Капитонов.

Вітчизняна наука останнім часом поповнилася роботами, автори яких (Т.О. Нельга, О.В. Бондаренко, О.Г. Левцун, О.В. Бандурович, С. Свистунов) розглядали різні аспекти детермінації підприємницької діяльності, залучаючи до числа компонентів, які впливають на неї, і культурні фактори. Особливості сучасного стану релігії у суспільстві вивчалися Дж.М. Йингером, Р.Н. Беллой, П.Л. Бергером, Н.М. Зерновым, Д.В. Поспеловским, Е.С. Элбакяном, С.В. Медведко, М.П. Мчедловым, Э.Г. Филимоновым, Л.Г. Новиковой, Ю.Ю. Синелиной, А.Н. Паршиным. Із сучасних українських дослідників проблемою етики економічної поведінки та її релігійних засад займалася Т. Гучніна.

Господарча етика юдаїзму в соціологічному вимірі була досліджена найбільш повно в роботах Зомбарта та Вебера. З релігійних поглядів на цю тему можна відзначити роботи Б. Гирша, С.О. Марголина, С.Я. Яновского, П.Л. Каушанского, В.Л. Теуша, Н. Андре, А.А. Алексеева, Н.С. Гуревича, М.Д. Грубарга.

Православну точку зору представлено Л.П. Рущинским, М.О. Юзефовичем, С. Трегубовой, К.Н. Леонтьевым, П.П. Пушкиным.

При цьому не було проведено комплексного соціологічного дослідження релігійно-санкціонованого етосу економічної поведінки, тим більше у порівняльних аспектах. На необхідності подібного дослідження наполягав у свій час ще С.Н. Булгаков, але воно так і не було здійснено до сьогоднішнього дня.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації пов'язана з темою відділу економічної соціології Інституту соціології НАН України “Дослідження типів соціально-економічної поведінки працездатного населення України” (№ державної реєстрації 0100U002748). Особистий внесок здобувача у дослідження становить участь в опитуванні, вторинний аналіз отриманої інформації та написання розділу в колективній монографії відділу.

Мета і задачі дослідження. Основна мета роботи - комплексний соціологічний аналіз сформованих релігійним вченням цінностей, які впливають на розвиток певного типу соціального та економічного світогляду, складовою частиною якого є економічна поведінка. Для досягнення основної мети роботи визначено наступні завдання:

- проаналізувати поняття соціально-економічної поведінки;

- розкрити механізм впливу релігійних цінностей на формування соціально-економічної поведінки;

- розглянути економіку у якості компонента соціальної системи та проаналізувати роль у її розвитку таких складових, як культура, етика та релігія;

- дослідити релігію як соціальний інститут, що впливає на життя як окремого індивіда, так і суспільства в цілому;

- розглянути емпіричні соціологічні дослідження, присвячені визначенню місця релігії в сучасному суспільстві;

- дати порівняльну оцінку економічної спрямованості релігій.

Об'єкт дослідження - етос економічної поведінки.

Предмет дослідження - вплив релігійних цінностей (зокрема, юдаїзму та православ'я) на формування соціально-економічної поведінки.

Робота ґрунтується на теоретичних та практичних дослідженнях таких наук, як соціологія релігії, економічна соціологія, соціальна психологія. Теоретико-методологічною основою дисертації є праці Вебера як засновника розуміючої соціології.

Наукову новизну одержаних результатів обумовлено вибором теми, яка не отримала до нинішнього часу комплексного наукового аналізу у вітчизняній соціології, та пропозицією розгляду релігійних вірувань у якості фактора мотивації економічної поведінки. У загальному концептуальному плані новизна дисертації полягає у наступному:

- розглянуто релігію та економіку як соціальні інститути, в результаті чого виявлено механізм впливу релігії на економічну поведінку, який базується на ролі цінностей неекономічного характеру: діючі релігійно-психологічні винагороди забезпечують усвідомленість та цілеспрямованість людського існування та впливають таким чином на життєву поведінку індивіда в цілому та на його економічну діяльність зокрема;

- зроблено узагальнюючий аналіз соціальних функцій релігії з точки зору соціології, соціальної психології та богослов'я, на засадах якого показано, що релігійна віра - це глибоке духовне переживання людини, яке не може замикатися сферою особистості, а розкривається у всій соціальній діяльності, у ставленні до світу, і разом з тим важко піддається зовнішньому впливу. Крім того, вона не може бути відображена тільки у виконанні зовнішніх обрядів, що обумовлює складність чіткого соціологічного виміру релігійності та необхідність розробки у межах соціологічного аналізу таких понять, як релігійний досвід та ступінь релігійності;

- здійснено комплексний аналіз безпосереднього впливу релігійних цінностей на модель соціально-економічної поведінки, яка залежить від ставлення релігії до різних видів праці, до багатства, бідності, підприємницької діяльності, власності, від визначення нею статусу окремих професій;

- від ступеня практицизму, індивідуалізму та раціоналізму, вихованих релігією.

З'ясовано, що подібні елементи можуть впливати на спрямованість економічної активності, на встановлення соціального визнання чи соціального неприйняття окремих видів економічної діяльності. На засадах їх розгляду та порівняння виявлено відмінності у етосі економічної поведінки та визначено потенційні можливості різних релігій (зокрема, юдаїзму та православ'я) до її регламентації.

Практичне значення одержаних результатів.

Матеріали дисертації можуть стати основою для вивчення економічної поведінки як в економічній соціології, так і в економіці, а також для подальшого аналізу взаємодії економіки з іншими сферами суспільства. Результати дисертаційного дослідження також можуть бути додатковим інформаційним джерелом для розробки прогнозів соціально-економічного розвитку.

Апробація результатів дисертації.

Основні положення дисертаційної роботи викладалися на наступних конференціях: Міжнародна науково-методична конференція "Еволюція економічного розвитку та економічних теорій (проблеми дослідження та викладання)" (Київ, 2000), Міжнародна науково-практична конференція "Соціокультурна і економічна динаміка: закономірності, проблеми, перспективи" (Київ, 2000), Науково-практична конференція "Соціокультурні чинники розвитку інтелектуального потенціалу українського суспільства і молодь" (Київ, 2000), Перша Всеукраїнська соціологічна конференція "Проблеми розвитку соціологічної теорії" (Київ, 2000), Друга Всеукраїнська соціологічна конференція "Проблеми розвитку соціологічної теорії" (Київ, 2002).

Структура роботи. Дисертація містить вступ, три розділи, висновки, список використаних джерел. Повний обсяг дисертації - 179 с. Список використаних джерел (136 найменувань) займає 10 с.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, її зв'язок з науковими програмами, формулюються мета і задачі роботи, розкрито наукову новизну та практичну значущість отриманих результатів, наведені дані про апробацію та публікації.

Перший розділ "Економіка та релігія як соціальні інститути". Виходячи з аналізу розвитку економіки як соціального процесу, доводиться присутність у ній неекономічних компонентів, у зв'язку з чим пропонується розгляд економічної діяльності як змінної, яка базується на поєднанні економічних інтересів та етичних, культурних та національних цінностей та стереотипів (таких як уявлення про споживчий бюджет чи стосунки людей у суспільстві) і яка має, таким чином, мотивацію як матеріального, так і нематеріального характеру. Такі цінності присутні як на свідомому, так і на підсвідомому рівні, і є основним фактором формування певного типу національної економічної культури, що підтверджується сучасними соціально-психологічними дослідженнями у цій галузі.

Запропоновано розгляд функціонування економічних процесів з точки зору етики як науки про норми людської поведінки, яка наполягає на необхідності аналізу складових економічної діяльності як таких, що повинні базуватися на моральних засадах. Розглянуто феномен благодійності як етико-економічної дії, яка становить собою символічну межу між економічною та неекономічною діяльністю та виступає показником впливу на економічну поведінку нематеріальних цінностей. Таким чином з'ясовується, що дії, обумовлені соціальними приписами, можуть переважати над матеріальним інтересом. На необхідності присутності етичних компонентів у економіці наголошують релігійні вчення, які можуть впливати на систему цінностей таким чином, щоб у суспільстві не відбувалася, наприклад, переоцінка грошових та матеріальних цілей. З іншого боку, вони можуть брати участь у посиленні почуття соціальної відповідальності членів суспільства та впливати на соціальну політику у напрямку перерозподілу прибутків членів суспільства таким чином, щоб уникнути майнового розшарування та зберегти соціальну рівновагу. Але певні алгоритми дій релігійних інституцій у цій сфері залежать від конкретних поглядів конфесійних течій на вирішення соціальних проблем, ступеня соціальної активності чи соціальної пасивності певного релігійного вчення.

Релігія як соціальний інститут становить собою складну сукупність компонентів, до яких у загальному плані належать релігійна свідомість та релігійний світогляд, релігійні відносини та релігійні установи. Релігія має свою специфіку і завдяки великій кількості функцій - від інтегруючої та такої, що надає сенс людському життю, до функції самоідентифікації, виховання та терапевтичної допомоги. Їхня різноманітність забезпечує необхідність існування релігії у кожному конкретному суспільстві. Вплив релігійного світогляду можна виявити не тільки на ранніх етапах розвитку суспільства, релігія є фактором громадського життя, який постійно діє.

Її вплив може бути як опосередкованим (коли вона бере, нарівні з іншими соціальними інститутами, участь у формуванні загального ціннісно-нормативного базису суспільства), так і безпосереднім (коли у межах релігійної течії формуються певні настанови для її адептів). Сама релігійна віра - це глибоке та суб'єктивне духовне переживання людини, яке часто не може бути повністю зрозумілим сторонньому спостерігачу. Це обумовлює складність чіткого соціологічного виміру релігійності та змушує говорити про актуальність та доцільність глибокого, але комплексного підходу до вивчення релігійного фактора, до того ж не у межах однієї соціологічної теорії, а із залученням богословських, психологічних та інших розробок у цій сфері.

Найбільш важливим для вивчення економічної поведінки є внесок, зроблений М. Вебером, В. Зомбартом та С. Булгаковим. Кожен з них довів, що релігія є вагомим компонентом такої поведінки, і тому треба розглядати економічну дію особистості та її релігійну активність не як виключно протилежні за значенням та різні за формою типи поведінки, але і як такі, що можуть бути взаємозалежними.

Загалом вплив релігійних цінностей на економічну поведінку можна описати наступним чином. За їх участю:

- формуються уявлення про трудову діяльність в цілому та цінність конкретних професій зокрема;

- складаються уявлення про власність, багатство, бідність;

- стимулюється чи стримується розвиток індивідуалізму, практицизму та раціонального мислення.

Релігійний вплив на економічну поведінку часто може обумовлюватися не тільки вимогами догматів, але й сам формуватися під впливом об'єктивних факторів навколишнього середовища - політичних, економічних, географічних. Тому повне розуміння традицій економічної поведінки, що діють в окремо взятому суспільстві, вимагає залучення аналізу усього комплексу таких факторів.

Разом з тим, складним завданням для соціологічної науки є емпіричне визначення місця та ролі релігії у суспільстві. Виконання обрядів, наявність інших зовнішніх атрибутів релігійної приналежності є тільки однією із складових (і не завжди обов'язково та у повному обсязі присутніх) релігійної віри. У зв'язку з цим треба визнати нагальним та актуальним удосконалення методології емпіричного дослідження релігії.

Другий розділ "Етос економічної поведінки в православ'ї". Варто визнати, що базовий православний тип є радикально анти ринковим, і це обумовлено наступними його особливостями. По-перше, православ'ям затверджується пріоритетне ставлення до внутрішнього світу людини, і як наслідок - неуважність до зовнішнього світу, мала цінність останнього. Потойбічному життю приписується набагато більша цінність, тому духовне має безсумнівний пріоритет над матеріальним. Іноді це супроводжується тотальним запереченням мирського світу та мирських проблем, чому безсумнівно сприяв чернечий ідеал. Він породив і концепцію опрощення, максимального обмеження потреб і бажань людини, що найбільшою мірою відрізняє класичну ринкову ідеологію від класичної православної. Почасти у чернечому ідеалі варто шукати і корені затвердження цінності безкорисливої праці та негативного ставлення до багатства. Більш ретельного вивчення вимагає ідея аскетичної праці як така, що вміщує у собі потенціал духовного наповнення економічної діяльності, частковим втіленням якого стала радянська ідея безоплатної добровільної праці.

У православ'ї є безліч вказівок на необхідність для людини працювати, але значення та цінність праці мають лежати при цьому поза самим процесом праці. Православ'я не стверджує, що саме у професійній діяльності людина може проявити свою віру, довести успіхами у ній свій порятунок. Для православної релігійної свідомості неможливе прийняття того "раціоналістичного" духу, який санкціонує буржуазну заповзятливість, заохочує прагнення до збагачення, дає можливість з гордістю дивитися на свій бізнес. Православний тип господарювання знайшов своє найповніше втілення в общинному (громадському) землекористуванні.

Довгий час Православна церква залишалася досить впливовим інститутом у суспільстві, культивуючи традиційність економічної культури, нераціональність мислення, малий розвиток практицизму та індивідуалізму. Нею підтримувалися цінності зрівняльності та колективне начало і заперечувалася абсолютна цінність волі та приватної власності. Крім того, вплив на суспільство в цілому і на економічну культуру зокрема справляв ідеал соборності, який вніс свої корективи в уявлення про споживання та розподіл благ, про власність та економічну діяльність.

Сріблолюбство постійно засуджується релігією як один з тяжких гріхів, а прагнення до багатства та забезпеченості визнається найбільш імовірним шляхом гріхопадіння. Можливо, саме тому у дореволюційній Росії не існувало культу багатих людей, довго і болісно проходив процес соціального визнання купецького класу.

В цілому православна релігія орієнтує людину на духовні перетворення, стимулює прагнення до самовдосконалення, наближення до християнських ідеалів. Але при цьому православ'я не дає стимулів для соціального та економічного прогресу, і Православна церква залишається найбільш консервативним суспільним інститутом.

Третій розділ "Етос економічної поведінки в юдаїзмі". Релігійні догмати чинили стабільно великий вплив на життя єврейського народу; навіть за умов відсутності національної державності юдейська релігія зуміла не тільки зберегтися, але і зіграти консолідуючу роль, ставши свого роду віртуальною державністю. Разом з тим, вона затверджує та підтримує принцип обираності та відособлення юдейського народу стосовно зовнішнього світу і закладає основи економічної рівності та соціальної справедливості всередині суспільства. Релігійна ідея переваги веде до формування в економічному житті етики "подвійних стандартів", що дозволяє застосовувати різні моральні настанови у відносинах з одновірцями та людьми інших віросповідань.

Відсутністю аскетизму, визнанням цінності та важливості земного існування пояснюється інтерес релігії до усіх сфер життя людини та суспільства, у тому числі і до економічної. Релігійними вимогами обумовлене затвердження пріоритету одного типу економічної діяльності (торгово-фінансової) над іншими, дуже прихильне ставлення до багатства у сукупності з ідеєю образності створило сприятливі умови для розвитку лихварства та пізніше для активної участі євреїв у банківській діяльності. Багатство трактується в юдаїзмі як милість Бога, і ставлення до його надбання не має бути байдужим. Прагнення до процвітання та успіху заохочується. Людина повинна прагнути заробити та придбати більше, ніж вона має; це навіть ставиться їй у обов'язок, якщо робиться для блага її родини. Природною тому є відсутність в юдаїзмі ідеалу бідності - вона не є атрибутом праведного життя. Дії по наданню допомоги ближнім є суворо регламентованими та обмеженими, у тому числі у національно-релігійних межах. За бажану визнається не безоплатна допомога, а дача позики для заснування своєї справи.

Юдаїзм надає безумовну підтримку інституту приватної власності. Стимулом економічної діяльності є також визнання цінності навчання та освіти: традиція систематичного навчання спричинила майже стовідсоткову грамотність серед єврейського населення, що не могло не сприяти його активності у царині економіки.

Юдаїзм заперечує символічність у тлумаченні Писання, йому більшою мірою, ніж іншим релігіям, властиві раціональність, практицизм та "релігійний матеріалізм", що досяг найбільшого розвитку у заснуванні традицій шабату. Він, таким чином, дійсно є економічно орієнтованою релігією, що створила найбільш сприятливі ціннісні настанови для участі своїх адептів у економічному житті. У цілому ідеї юдаїзму сприяли зародженню типу господарської культури, у якому активна економічна діяльність мінімально обмежується. Закони вільної конкуренції, вільної торгової діяльності та економічної раціональності євреї принесли до Європи у числі компонентів свого релігійного світогляду, і ці ідеї стали основними у капіталістичній економіці.

ВИСНОВКИ

Коротка характеристика юдейського вчення зводиться до наступного. Релігія безумовно виступає у євреїв фактором соціальної та економічної інтеграції. Юдаїзм найбільшим чином з усіх релігій історично сприяв бурхливому розвитку економічної активності в своїх адептів. Основними його рисами можна назвати: національну корпоративність, позитивне ставлення до економічної діяльності (особливо до торгової та фінансової), відсутність аскетизму та випливає з цього визнання цінності багатства, повага до розумової праці. Ці особливості є основними у структурі моделі етосу економічної поведінки в юдаїзмі. Ідеї вільної торгівлі, вільної конкуренції, економічного раціоналізму, чистого економічного духу привнесено євреями до цілком чужого такому духові християнського світу. У самих євреїв такі ідеї виховувалися релігією, її вимогами до праведного життя.

Основними характеристиками етосу економічної поведінки у православ'ї можна назвати схильність до аскетизму, визнання духовного вищою цінністю над матеріальним, негативне ставлення до багатства, яке з цього випливає, відсутність індивідуалізму та ідеал бідності. Через це багато вчених взагалі відмовляють православ'ю у спроможності до ринкових відносин. Але у зв'язку з цим згадаємо дослідження П.Л. Бергера, у яких він зазначив, що традиції конфуціанства багато хто з аналітиків 50-х років розглядав як одну з головних перешкод на шляху економічного розвитку Східної Азії. Сучасні ж соціологи роблять акцент на інших складових цієї релігії: якщо раніше мова йшла про сильний консерватизм та неприйняття активної економічної діяльності, то зараз успішність економічного розвитку пояснюється дією непорушного принципу поваги до старших, колективною солідарністю та дисципліною. соціальний економічний суспільство

Православ'я, як ніяка інша релігія, виховує у своїх адептах витривалість до страждання, до життєвих негод, а також самообмеження, смиренність та довготерпіння. Невід'ємними її рисами є самовідданість, жертовність та покора. Духовні потреби, духовна мотивація традиційно мають переважати над матеріальними потребами. Православна етика не заклала духовної основи для створення людини буржуазного типу. Радше вона перешкоджає цьому. Її ставлення до багатства та власності дає визначені духовні орієнтири, які реально можуть допомогти виробити моральну мотивацію праці та уберегти від спокуси побачити тільки у економічному розвитку засади благоденства суспільства.

При цьому могутнім потенційним стимулом у поведінці може слугувати одухотворення економічної діяльності, етика служіння. Принципи трудової поведінки православ'я можуть виявитися необхідними сьогодні, тому що вони актуалізують такі вимоги, як:

- нагальність праці для кожного, незалежно від соціального та майнового стану;

- визнання благою праці, яка відбувається в ім'я любові до Бога і на благо ближньому, а не в ім'я задоволення егоїстичного інтересу;

- милосердя та доброчинність.

Релігійність людини та особливе розуміння нею устрою в цілому та соціального світу зокрема можуть впливати на її ставлення до окремих компонентів цього світу - до роботи, грошей, власності і т. д. Основні віросповідання і цінності, навіть якщо конкретною людиною вони найменшою мірою визнаються за такі, що керують її економічною поведінкою, у загальному плані регулюють порядок поводження в суспільстві. Вебер порівнював цінності зі “стрілочником”, який може скерувати економічну поведінку до визначеного русла; наприклад, спонукати працювати більше, ніж інші. Інше розуміння, яке також є прийнятним, підкреслює, що релігійні цінності здатні відігравати вагому роль, коли беруть участь у створенні у суспільній свідомості сенсу та оцінки економічної діяльності в цілому (що, в свою чергу, може призводити до створення певних типів економічної поведінки).

Будь-яке релігійне вчення містить у собі передумови для формування певного типу економічної поведінки, які втілюються у національній господарській культурі суспільства. Відповідно до таких особливостей повинна формуватися економічна політика. Увесь минулий та нинішній досвід економічних перетворень свідчить про те, що у їхній ефективності найважливішу роль завжди відігравали і сьогодні відіграють базові цінності економічної культури, вироблені у кожного народу. Через це запорукою успішного проведення реформ є здатність нової системи вбудуватися до звичної парадигми масової свідомості, а також включення до неї ієрархії цінностей, прихованих у колективних уявленнях та пов'язаних з національним архетипом. Інакше усі спроби впровадження такої системи будуть марними.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ РОБОТИ ВИСВІТЛЕНО В ТАКИХ РОБОТАХ

1. Смакота В.В. Динаміка змін цінностей в українському суспільстві // Українське суспільство: десять років незалежності (соціологічний моніторинг та коментар науковців) / За ред. д. ек. н. В.М. Ворони, д. соц. н. М.О. Шульги. - К.: Інститут соціології НАН України, 2001. - С. 487 - 491.

2. Смакота В.В. Этико-культурные принципы СЭП // Промышленное предприятие и его люди: проблемы социально-экономического поведения / Под общ. ред. В.М. Вороны, Е.И. Суименко. - К.: Ин-т социологии НАН Украины, 2001. - С. 95 - 111.

3. Смакота В. Соціологічний аналіз підприємництва: культурно-історичний аспект // Соцiальнi вимiри суспiльства. Збірка наукових робіт молодих науковців. Випуск 3. - К.: Стилос, 1999. С. 266-285.

4. Смакота В. Культурно-исторические основания экономического поведения // Соцiальнi вимiри суспiльства. Збірка наукових робіт молодих науковців. Випуск 4. - К.: Стилос, 2001. - С. 105 - 113.

5. Смакота В. Цінності і норми в соціології (теоретико-методологічний аспект) // Соцiальнi вимiри суспiльства. Збірник наукових праць. Випуск 5. - К., 2002. - С. 210 - 219.

6. Смакота В.В. Особенности этики социально-экономического поведения в украинском обществе // Проблеми розвитку соціологічної теорії: Матеріали першої Всеукраїнської соціологічної конференції 15 грудня 2000 р., м. Київ / Під ред. М.О.Шульги та ін. - К., 2001. - С. 348 - 355.

7. Смакота В.В. Социально-экономические взгляды П.Сорокина // Соціокультурна і економічна динаміка: закономірності, проблеми, перспективи: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 11-12 травня 2000 р. / Відп. ред. акад. І.І.Лукінов. - К., 2001. - С. 116 - 117.

8. Смакота В.В. Социокультурные особенности экономического развития в Украине // Соціологічна наука і освіта в Україні: Зб. наук. пр. / Укл. В.І. Судаков, М.В. Туленков. - К.: МАУП, 2000. - Вип. 1. Концептуальні засади становлення та розвитку соціологічної науки і освіти в Україні. - С. 230 - 234.

9. Смакота В.В. Сприйняття віруючими трансформацій у суспільстві // Українське суспiльство: монiторинг - 2000 р. Інформаційно-аналітичні матеріали / За ред. члена-кореспондента В.М.Ворони, д-ра філос. н. А.О. Ручки. - К.: Ін-т соціології НАН України, 2000. - С. 37 - 41.

Размещено на Allbest.ru