Порівняльний аналіз структурної інтеграції українських іммігрантів Португалії та Іспанії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Порівняльний аналіз структурної інтеграції українських іммігрантів Португалії та Іспанії

Темірова І.Ю.

Дилема адаптації армій іммігрантів, абсолютно різних за своїми характеристиками, постала непереборною проблемою для стабільності багатьох країн, які їх приймають. На додаток, той факт, що ідентична на перший погляд в усіх аспектах група іммігрантів у схожих країнах може дотримуватися радикально протилежних стратегій інтеграції, породжує ще більше питань. Саме тому чинники, які формують неповторний шлях адаптації у кожному окремому випадку, є невичерпним джерелом для наукового дослідження. В даній статі автор прагне знайти пояснення проблемі більш вдалої інтеграції однієї і тієї ж групи іммігрантів у двох дуже схожих країнах на прикладі українців Португалії та Іспанії.

Необхідно пояснити, чому для дослідження за приклад обрані саме ці країни. В обох випадках існує разюча схожість у недалекому минулому, в більшості соціальних, економічних та політичних перипетій протягом останніх чотирьох п'яти десятиліть. Надзвичайно важливу роль у подальшій долі Португалії та Іспанії зіграли диктатура Антоніу ді Олівейри Салазара і Франсиско Франко відповідно. Ane попри обгрунтованість наукових досліджень щодо великої кількості спільних рис у розвитку цих країн, необхідно виділити і суттєві відмінності, які мають безпосередній зв'язок із темою даної статі. Значення виваженої і послідовної освітньої політики у Португалії, на відміну від Іспанії, нівелювалося. В результаті реакційного характеру правління Салазара, поліцейського терору і необхідності робочої сили для викачування природних ресурсів з країни пріоритетне значення надавалося працевлаштуванню молоді якомога раніше, одразу після отримання неповної середньої освіти, задля сприяння стрімкому економічному розвиткові країни. Саме з цієїпричини переважна більшість молоді в Португалії починала працювати, пройшовши лише чотири-шість років навчання у школі, дуже рідко середньостатистичний робітник мав дев'ять або більше років шкільної освіти [ 19]. Через короткозорість Салазара щодо довгострокових наслідків форсованого економічного розвитку ціною ігнорування важливості освітньої політики Португалія вже в 1950-х 1970-х роках зіштовхнулася з проблемою нестачі людського капіталу та застоєм у системі освіти. Під кінець 1970-х років частка неосвічених людей серед місцевого населення виросла до 20% у віковій групі 15-64 роки і лише 5% населення мали повну 12-річну середню освіту.

Водночас у сусідній Іспанії диктатура Франко виявилася по своїй суті більш збалансованою, велика увага приділялася підвищенню рівня освіченості населення, а також централізації освітньої системи попри пріоритетність економічного, передусім, промислового) розвитку [17]. Більше того, через проблему сепаратистських настроїв у Каталонії та землі Басків їхнє прагнення отримати офіційний статус для місцевих мов правлячі кола Іспанії були зацікавлені у зміцненні статусу іспанської мови, заохочення до вивчення іспанської літератури, історії населенням країни та водночас заборони баскської та каталонської мов [1,с.111-125].

Як відзначають Алехандро Портес та Рубен Румбо, важливість освіченості і рівня грамотності іммігрантів відіграє надзвичайно важливу роль в успішній адаптації, навіть якщо вони зайняті у низькокваліфікованих видах праці (як у випадку українців, кабо-вердійців і бразильців у Португалії; румунів, болгар, мароканців, сенегальців у Іспанії). У дослідженні інтеграції іммігрантів у СІЛА «Іммігрантська Америка», автори наголошують, що кваліфікація і професійні навички є вагомими чинниками ступеню інтеграції, завдяки тому, що саме вони визначають ефективність її обраних стратегій і скорочують проміжок часу, відведений на започаткування асоціацій іммігрантів або налагодження зв'язків з офіційними особами [5,с.68-76]. Високоосвічені іммігранти більш вдало обходять бюрократичні бар'єри і саме тому швидше адаптуються до приймаючої країни. Цю точку зору підтримують Хагендоорн і Фоллеберг, на прикладі Нідерландів пов'язуючи освіту іммігрантів та вирішення проблеми безробіття. Хоча, треба відзначити, що в їхньому дослідженні все ж ідеться про освіту до еміграції [2,с.1-2]. Автори наголошують на тому, що саме працедавець має надавати допомогу у пошуках мовних курсів та відповідного навчання або можливості перекваліфікації [5].

Треба відзначити, що доступ до освіти, стажування і працевлаштування є складовими структурної інтеграції. Крім того, в дослідницькій літературі виділяються соціальна інтеграція (формування міжетнічних зв'язків, членство в асоціаціях) та культурна інтеграція (цінності, переконання, повсякденні звичаї) [3,с. 14-24]. Отже, важливість саме структурної інтеграції для іммігрантів глибоко вивчена в іноземній літературі. Даним дослідженням автор має на меті продемонструвати, наскільки критичну роль у поєднанні з особливостями приймаючої країни вона може відігравати для однієї і тієї ж групи іммігрантів у дуже схожих країнах. Задля цього будуть виміряні наступні показники: 1) рівень освіти місцевого населення; 2) рівень освіти самих іммігрантів; 3) зв'язок рівня безробіття з отриманою освітою в Португалії та Іспанії; 4) існування державних програм, спрямованих на подолання браку кваліфікованих кадрів; 5) частка українців у цих проектах.

Усвідомлення вагомої ролі неграмотності португальського населення в кращих перспективах для інтеграції висококваліфікованих іммігрантів з У країни вперше постало під час експертних інтерв'ю з викладачем соціологічного факультету університету Лісабону Апіною Естевес та спеціалістом Лісабонського інституту соціологічних досліджень Фернандо Мачало. Ці дослідники є учасниками державних проектів, які вивчають питання інтеграції іммігрантів із Східної Європи в Португалії.

Необхідно відзначити, що обидва експерти виділили два головні чинники, внаслідок яких у Португалії для українців склалися кращі передумови для інтеграції порівняно з українцями Іспанії. По-перше, як відзначено вище, португальці мають один з найнижчих рівнів грамотності в Європі в результаті кількість місць, виділених в університетах для студентів, перевищує попит на них [19]. Особливо відчутний дефіцит кваліфікованих спеціалістів у сфері охорони здоров'я. Протягом тривалого часу їх нестача заповнювалася завдяки лікарям з Іспанії, яких там надмірна кількість, через що вони погоджувалися працювати в Португалії. Оскільки середня заробітна платня лікаря в Португалії є набагато нижчою за іспанські стандарти, повністю ліквідувати дефіцит спеціалістів у сфері охорони здоров'я так і не вдалося. До того ж уряд усвідомив невигідність та коштовність програм по запрошенню іспанських спеціалістів. Водночас португальський уряд наприкінці 1990-х років зіштовхнувся з новою проблемою: армією безробітних іммігрантів, яка невпинно зростала та піддавалася все складніше контролю з боку держави. Перебуваючи у такій складній ситуації, португальським урядом було знайдене розв'язання одночасно двох проблем шляхом ініціювання програм перекваліфікації освічених мігрантів, які зайняті здебільшого низькокваліфікованою працею. По-перше, з'явилося більше можливостей отримати роботу у висококваліфікованих видах праці і безкоштовну можливість пройти курси перекваліфікації у вищих навчальних закладах Португалії, які практично недоступні для вихідців зі Східної Європи через незнання мови або низький рівень освіти у випадку вихідців з країн Африки та Бразилії. По-друге, завдяки державним програмам допомоги іммігрантам запрошення іспанських лікарів до Португалії виявилося непотрібним і відповідно зникла необхідність витрачати більше коштів на високу заробітну платню [19]. З метою верифікації гіпотези про нестачу висококваліфікованих кадрів у Португалії як центрального чинника більш вдалої інтеграції українців у Португалії, ніж в Іспанії необхідно перейти безпосередньо до аналізу статистичних даних.

Шляхом вимірювання першого статистичного показника, а саме рівня освіти населення Португалії та Іспанії, отримаємо можливість зрозуміти причину нагальної потреби кваліфікованих працівників у Португалії. Згідно з даними Організації Економічного Співробітництва та Розвитку (в подальшому ОЕСР), серед її країн-членів Португалія має найнижчий рівень громадян із закінченою вищою освітою, залишаючи позаду тільки Туреччину. Лише 9% населення у віковій категорії «45-54 роки» мають повну вищу освіту, тобто саме те покоління, яке з'явилося та навчалося за часів диктатури Салазара. Для порівняння, відсоток населення з вищою освітою у віковій категорії «25-34 роки» складає 21% [ 11,с.29]. Таж статистика стосовно Іспанії показує, що у віковій групі «45-54 роки» 20% мають вищу освіту та 42% у віковій групі «25-34 роки». Ретельний аналіз цих даних демонструє, що рівень освіти і відповідно грамотність в однакових вікових категоріях іспанського населення у два рази перевищує показник освіченості португальського населення.

По-друге, порівняння рівня освіти різних груп іммігрантів як в Іспанії, так і Португалії допоможе нам зрозуміти, чому саме українці найбільше виграють від програм перекваліфікації у Португалії порівняно з іншими групами іммігрантів на кшталт бразильців чи кабо-вердіанців, задіяних також здебільшого в низькокваліфікованих видах праці. Як бачимо зі статистичних даних ОЕСР, представлених у діаграмі 5.1, серед її країнчленів Португалія має найнижчий відсоток іммігрантів чоловічої статі з середньою закінченою освітою (28,3%) або з вищою освітою (18%). За цим показником від Португалії відстає тільки Італія.

Водночас дані, представлені в діаграмі 5.2., дають можливість порівняти рівень освіченості груп іммігрантів в Іспанії і Португалії. Припущення про загальний високий рівень освіти серед іммігрантів у першому випадку підтверджується тим фактом, що дошкільна, початкова та середня неповна освіта більш поширена в Португалії, у той час як відсоток осіб з вищою освітою є вищим серед іммігрантів Іспанії. В останньому випадку найбільші групи іммігрантів мають повну середню освіту (34,6% для жінок і 31,8% для чоловіків) та вищу освіту (26,3% для жінок і 23,8% для чоловіків). Отже, аналіз цих статистичних даних повністю обґрунтовує гіпотезу про загальний високий рівень освіченості іммігрантів у Іспанії порівняно з Португалією.

По-третє, необхідно перевірити іншу гіпотезу щодо рівня конкуренції серед іммігрантів за доступ до програм перекваліфікації в Португалії та Іспанії. Дана гіпотеза виглядає наступним чином: українські іммігранти Іспанії відчувають більшу конкуренцію у доступі до перекваліфікаційних програм та висококваліфікованих видів праці через те, що інші іммігранти мають також достатньо високий рівень освіти і кваліфікації завдяки високим стандартам навчання у країнах, звідки вони походять. У випадку Португалії ситуація, навпаки, виглядає радикально іншою: українці не відчувають конкуренції з боку інших груп іммігрантів, а саме найбільших з них, бразильців та кабо-вердіанців. Обґрунтуванням цієї тези слугує той факт, що українські іммігранти в Португалії демонструють найвищий відсоток осіб з вищою освітою 29,2% в порівнянні з бразильцями 20,6% та 2,1% серед вихідців з Кабо-Верде [4,с.292].

Судячи з діаграми 5.3, рівень освіти найчисельніших груп іммігрантів в Іспанії дійсно вище, ніж показники освіти найбільших груп іммігрантів у Португалії. Частка іммігрантів, які мають ступінь спеціаліста або магістра у більшості випадків перевищує позначку в 60%. Крім того, відносна кількість іммігрантів з початковою освітою також нижча, ніж у випадку вихідців з Бразилії, Кабо-Верде та інших африканських країн.

Останнім показником, який необхідно виміряти, є рівень безробіття згідно з рівнем кваліфікації як і Іспанії, так і Португалії. Шляхом оцінки цього індикатора можливо отримати уявлення, наскільки приймаюча країна потребує кадрів з вищою освітою. Діаграма 5.4 демонструє прямий зв'язок між рівнем освіти та рівнем безробіття в обох країнах. У Португалії останній показник серед осіб з повного вищою освітою є дуже низьким (0,3%), така статистика може свідчити про нагальну потребу у висококваліфікованих освічених працівниках у Португалії на відміну від Іспанії, де рівень безробіття серед тієї ж категорії є значно вищим.

Проаналізувавши показники, які статистично підтверджують важливість висококваліфікованих та освічених кадрів для економіки Португалії, перейдемо до встановлення зв'язку між їхнім дефіцитом та ступенем інтеграції іммігрантів. У цьому відношенні португальським урядом було зініційовано дві безпрецедентні за своїми масштабами програми, які заслуговують окремої уваги. Перша з них має назву «Професійна інтеграція лікарів-іммігрантів», започаткована в межах Плану заходів з інтеграції іммігрантів Радою Міністрів Португалії, Високим Комісаріатом з питань Інтеграції та Міжкультурного Діалогу (ACIDI) та фінансової підтримки фундації Галу ста Гульбенкяна та міністерством охорони здоров'я в партнерстві з Єзуїтською Службою допомоги іммігрантам. Ця система заходів спрямована на перекваліфікацію якомога більшої кількості лікарів-іммігрантів [14]. Під час першої фази було обрано 120 аплікантів, включаючи 50 українців, 18 росіян та ЗО молдован [4, с.297]. 106 з 120 лікарів отримали роботу одразу після закінчення програми. Друга фаза цього проекту вже запущена і на цей раз 150 лікарів-іммігрантів залучені до неї. Університети, в свою чергу, відповідають за переклад необхідних документів, дворічну освіту, безкоштовні заняття з португальської мови, стажування в лікарнях та безкоштовну процедуру визнання дипломів. Успішні апліканти отримують місячну стипендію розміром 500 євро та сертифікати на безкоштовну освіту протягом двох років і мовні курси. Схожа програма з інтеграції іммігрантів була запущена для перекваліфікації медсестеріммігрантів за фінансування ініціативи «EQUAL», яка уможливила навчання 106 медсестер, 45 з яких були українками [19].

Оскільки ця програма знаходиться у стадії виконання, чітких висновків з приводу її успішності зробити поки що не вдалося.

Як показали інтерв'ю з головою асоціації українців Португалії Павлом Садохою, мовні курси відіграють надзвичайно важливу роль для українців, як і для інших іммігрантів зі Східної Європи. Проект під назвою «Portugal Acolhe» був нещодавно запущений саме з метою покращення знання державної мови іммігрантами [18]. Це також ініціатива португальського уряду та ACIDI, яка надає 150 годин безкоштовних мовних курсів та 50 годин так званих курсів задля набуття громадянства Португалії [16]. З 2002 до 2007 року приблизно 7 тис. іммігрантів отримали можливість безкоштовно пройти такі заняття. На жаль, чіткої статистики по країнах, звідки походять учасники програми, недоступні. Проте, цілком логічно припустити, що оскільки в Португалії в основному проживають іммігранти зі Східної Європи та колишніх португальських колоній, то перші і є основними відвідувачами цих курсів.

У випадку Іспанії подібні масштабні програми з перекваліфікації іммігрантів не були виявлені [20]. Голова асоціації українців Мурсії Лариса Пономаренко підтвердила, що стандартні проекти інтеграції іммігрантів на кшталт допомоги у працевлаштуванні, пошуках житла, охороні здоров'я все ж існують у кожній з автономних провінцій. Хоча програми перекваліфікації, безкоштовне визнання дипломів та мовні курси повинні оплачуватися самими іммігрантами, понижуючи таким чином бажання брати участь у таких ініціативах [21].

Таким чином, у результаті аналізу показників структурної інтеграції, а саме: 1) рівня освіти місцевого населення, 2) рівня освіти самих іммігрантів, 3) зв'язку рівня безробіття з отриманою освітою в Португалії та Іспанії, 4) існування державних програм, спрямованих на подолання браку кваліфікованих кадрів, 5) частки українців у цих проектах, можна дійсно зробити висновок, що висока освіченість українських іммігрантів у порівнянні з браком кваліфікованих кадрів у Португалії полегшує їхнюінтеграцію в цій країні. Водночас Іспанія не потерпає від нестачі високоосвічених спеціалістів, що в певній мірі пояснює недостатню увагу до важливості державної підтримки програм перекваліфікації та інтеграції іммігрантів. Загальний низький рівень кваліфікованості іммігрантів у Португалії та прямо протилежна ситуація в Іспанії дозволяють українцям завдяки статусу другої за розміром групи іммігрантів отримувати найбільшу вигоду від інтеграційних проектів у Португалії.

інтеграція український іммігрант португалія

Список використаних джерел

1. Conversi D. The Basques, Catalan and Spain. Alternative Routes to Nationalist Mobilization. Nevada: University of Nevada Press, 2000. 338 p.

2. Hagendoorn L., Veenman H., Vollebergh V. Integrating Immigrants in the Netherlands: Culturalversus Socio-Economic Integration. Ashgate: Ashgate Publishing, 2003. 264 p.

3. Heckmann F. «The Integration of Immigrants in European Societies,» // Migrations in Society, Culture and the Library / eds. Tom Kilton and Ceres Birkhead. Paris: Association of College and Research Libraries, 2004. P. 14-24.

4. International Migration Outlook 2007. SOPEMI 2007: OECD, 2007.

5. Portes A., Rumbaut G.R. Immigrant America. A Portrait. Berkeley: University of California Press, 1996. 460 p.

6. Ciudadanos delmundo, ciudadanos de Argelia. [Електроннийресурс]. Режим доступу: http://www.ceimigra.net/observatorio/images/stories/mirada_26. argelia. pdf

7. Ciudadanos del mundo, ciudadanos de Bolivia. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.ceimigra.net/observatorio/images/stories/mirada_ 17.bolivia. pdf

8. Ciudadanos del mundo, ciudadanos de Bulgaria. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.ceimigra.net/observatorio/images/stories/mirada_ 25.bulgaria.pdf

9. Ciudadanos del mundo, ciudadanos de Colombia. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.ceimigra.net/observatorio/images/stories/mirada_ 12.colombia.pdf

10. Ciudadanos del mundo, ciudadanos de Rumania. [Електронний ресурс]. Режим доступуЖ http://www.ceimigra.net/observatorio/images/stories/mirada_ ддюкгьфтшфюзва

11. Data from «Education at Glance», OECD, 2007 http://books.google.com/boo ks?id=zTcJ90yH8msC&printsec=frontcover&dq=Education+at+a+Glance+2007& ei=OXAWSqfvFZHAzQTC7bmFBw#PPPl,Ml (accessed May 21, 2009).

12. Data from OECD International Migration Outlook 2007.

13. Educationat Glance. OECD, 2007. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://books.google.com/books?id=zTcJ90yH8msC&printsec= frontcover &dq=E ducation+at+a+Glance+2007&ei=OXAWSqTVFZHAzQTC7bmFBw#PPPl,Ml

14. Jesuit Refugee Service. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http:// www.jrsportugal.pt/projectos/ProgMedImig_en.asp

15. Miradas sobre la Inmigracion. Sobrecualificaci n у empleo de Ios inmigrantes en la Comunidad Valenciana [Електронний ресурс]. Режим доступу: www.ceimigra. net / observatorio/images / stories / mirada_02 .cualificacin_y_formacin.pdf

16. Portugal Acolhe. [Електронний ресурс]. Режим доступу: www. iefp.pt/formacao/ModalidadesFormacao/ProgramaPortugalAcolhe/Paginas/ ProgramaPort ugalAcolhe.aspx

17. Review of National Policies of Education. Tertiary education in PortugaLOECD, 2007 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://books.google.com/ books?id=VHplOLm5rrMC&pg=PA73&dq=education+rate+of+Portuguese+popul ation&ei=e2wWSvHWD56GyASEr-jeAQ#PPA72,Ml

18. Інтерв'ю з Павлом Садохою, головою асоціації українців Португалії (Лісабон 31 березня 2009).

19. Інтерв'ю з Фернандо Мачадо, експертом Інституту Соціологічних Досліджень університету Лісабона (Лісабон, 2 квітня 2009 р.)

20. Телефонне інтерв'ю з Вадимом Плотниковим, президент Федерації українських асоціацій Іспанії ( Будапешт, 3 травня 2009).

21. Телефонне інтерв'ю з Ларисою Пономаренко, головою асоціації українців м. Мурсія (Будапешт, 16 травня 2009).

Размещено на Allbest.ru