Соціологія молоді: процеси концептуалізації в контексті соціокультурних змін

Висновки. В дисертаційному дослідженні презентовано методологію аналізу процесів конструювання та трансформації практик концептуалізації в просторі вітчизняної соціології молоді в контексті соціокультурних змін. Завдяки її апробації було підтверджено еврістичний потенціал конструктивістської парадигми і діяльнісно-структурного підходу щодо висвітлення природи протиріччя між константністю продуктів соціологічної концептуалізації та динамічністю феноменів дійсності, що досліджуються. Вирішення кожного з завдань, що конкретизують мету дослідження, дозволяє зробити наступні висновки.

1. Соціологія молоді - соціально сконструйований простір, динамічне поле, в якому об`єктивуються структурно задані, типізовані дослідницькі практики. Погодження конвенціональних правил соціологічного дискурсу з функціональною вимогою відтворення соціальної системи уособлюється в механізмах зовнішнього контролю над процесами концептуалізації. Будь-яка галузь соціологічного знання - соціальне поле в стані “процесуальної усталеності”, що утворюється соцієтальною і культурною тканинами процесів його конституювання. Соціокультурна природа цих процесів зумовлена заданістю характеристик сенсових відносин у полі силовими відносинами із реалізації інтересів суб`єктів дискурсу.

2. Розроблено методологічну схему аналізу процесів концептуалізації в полі соціологічної галузі. Згідно з нею поле соціології молоді конституюється процесами, які утворюють декілька вимірів: інституціоналізація соціальних і кар`єрних можливостей дослідників / перегрупування ресурсів поля та інтересів дослідників (вимір за шкалою можливостей); утворення / переформування організаційних, групових і міжособистих професійних мереж (інтеракційний вимір); інституціоналізація / перегляд правил концептуалізації (нормативний вимір); легітимація / реінтерпретація ідей і теорій (ідеальний вимір). Презентовані індикатори кожного з вимірів поля дозволяють діагностувати специфіку інституціоналізації та якість трансформації практик концептуалізації.

3. Соціокультурний контекст радянського суспільства об`єктивований у специфічних умовах “первинної” інституціоналізації соціологічного дискурсу. Процеси зовнішнього культурного контексту (дуплікація простору опредмечування дослідницьких практик, пластичність і багаторівневість диспозицій, адаптивність індивідуальних тактик дотримання правил) детермінували розмежування простору концептуалізацій за ознаками культурного стилю і “ставок гри” авторів наукових текстів, невизначеність і латентність правил концептуалізації. Ситуація “вторинної” інституціоналізації в 90-х рр. позначилася частковою втратою ресурсу символічної влади та організаційної інфраструктури соціологічного дискурсу, фрагментацією традиційного інституціонального простору і нарощуванням нових “інституційних сегментів”. Загальною тенденцією в умовах фонових змін виявилося інституційне наслідування стосовно правил дискурсу і моделей інтеракцій у формі культурних інверсій.

4. Через структуруючу роль інтеракцій з агентами поля влади, науки і освіти стосовно організації простору позицій інтеракційний вимір поля соціології молоді утворює “соціальне коло” в формі серійної групи завдяки розмитості формальних критеріїв кар`єрних траекторій і рухливості складу суб`єктів концептуалізації. Практики зовнішнього контролю були інтеріоризовані як принципи вертикальності й централізації інституційної структури. Паттернами внутрішніх інтеракцій у полі соціології молоді стали неформальний характер контролю, силові відносини домінування “авторитетів” концептуалізації, чиї символічний та культурний капітали виявилися достатніми для конвертації в умовах реструктурування інтеракційного виміру. Специфіка етапу “вторинної” інституціоналізації сприяла еволюції традиційних інституційних структур і функціонально-рольової ієрархії з тенденцією часткової трансформації якості інтеракцій через набуття соціологічною спільнотою рис масової спільності, плюралізацію й індивідуалізацію дискурсу.

5. Для вітчизняної соціології молоді традиційним є центрування дослідницьких практик навколо теми “соціального порядку”. Ініційована “соціальними інструкціями” орієнтація на забезпечення релевантності соціологічних концептів молоді її ідеологічно сконструйованому образу сприяла легітимації наступних планів дискурсу: механізми інтеграції молоді до суспільної діяльності, контроль параметрів ціннісної свідомості, трудова діяльність, що відбиває сутність індивіда, ствердження “соціальної однорідності” молодіжної спільноти. В умовах соціокультурних змін до числа легітимних планів дискурсу потрапили теми політичної свідомості молоді, девіантної поведінки, молодіжної політики, які теж уособлюють традиційну логіку концептуалізації в полі - підтримку соціального контролю молоді. Практичні схеми як допонятійний рівень знання конструюють образ “молоді” в межах тезаурусу, репрезентованого концептами “ресурс”, “соціально некомпетентна”, “проблема”; в період 1986-1992 рр. додаються “реформатор”, “загроза”, “потенціал соціальних конфліктів”; на етапі 90-х рр. артикулюються концепти “ресурс/реформатор” і “жертва” соціальних умов.

6. Домінуючою формою соціокультурних процесів, що трансформують підвалини процесів концептуалізації в полі соціології молоді в ситуації пострадянського суспільства, визнається трансмутація. Доводиться, що потенціал ресурсу рухливості структурних обмежень концептуалізації, закладений радянським соціокультурним контекстом і об`єктивований в специфічній формі знання в полі соціології молоді, - не достатній для морфогенези дослідницьких практик у ситуації змін фонових умов через відтворення механізмів інституційної підтримки культурної підсистеми. В контексті рекультурації активізуються культурні інверсії, в зв`язку з чим панівними механізмами трансформації дослідницьких практик виявляються реконфігурація простору дискурсу і розширене відтворення практичних схем радянської традиції концептуалізації.

ПЕРЕЛІК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Глущенко Ю. В. Советская социология как совокупность правил научного производства // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Збірка наукових праць. - Харків: ВЦ Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, 2002. - С. 120-122. - 0,3 др. арк.

2. Глущенко Ю. В. Социология молодежи: дискурсивный анализ источников в контексте конструктивисткой парадигмы // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Збірка наукових праць. - Харків: ВЦ Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, 2003. - С. 562-566. - 0,4 др. арк.

3. Глущенко Ю. В. Анализ интеракционного измерения поля социологии молодежи с позиций сетевой теории // Грані. - 2004. - № 5 (37). - С. 115-117. - 0,25 др. арк.

4. Глущенко Ю. В. Трансформация исследовательских практик в социологии // Філософія і соціологія в контексті сучасної культури. Збірник наукових праць. - Дніпропетровськ: РВВ ДНУ, 2003. - С. 127-134. - 0,3 др. арк.

5. Глущенко Ю. В. Структурные особенности развития социологической теории молодежи // Проблеми розвитку соціологічної теорії: Наукові доповіді і повідомлення ІІ Всеукраїнської соціологічної конференції. - К. , 2002. - С. 337-342. - 0,2 др. арк.

6. Глущенко Ю. В. Университет - среда воспроизводства исследовательских практик // Класичні університети - центри освіти, науки і культури регіонів: традиції та сучасність: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. - Дніпропетровськ: АРТ-ПРЕС, 2003. - С. 52-55. - 0,2 др. арк.

7. Глущенко Ю. В. “Молодежь” как конструкт социологической концептуализации // Молодь в умовах нової соціальної перспективи: матеріали VI Міжнародної науково-практичної конференції. Житомир, 13-14 травня 2004 року. - Житомир, 2004. - С. 111-113. - 0, 2 др. арк.

8. Глущенко Ю. В. Процессуальный образ поля социологии как пространства производства текстов // Проблеми розвитку соціологічної теорії. Соціальні процеси в Україні. IV Всеукраїнська соціологічна конференція. 21 травня 2004 р. , м. Київ. - К. , 2004. - С. 331-335. - 0,2 др. арк.

9. Глущенко Ю. В. Интерактивные методы преподавания социологии как механизм воспроизводства доксического знания // Традиції та інновації викладання гуманітарних дисциплін у вищій школі: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. - Ч. ІІ. - Дніпропетровськ: Національний гірничий університет, 2004. - С. 18-22. - 0,2 др. арк.

Размещено на Allbest.ru