Бібліотечний фонд

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

В останні роки бібліотеки були стурбовані активним розвитком у своїй діяльності, в основному двох напрямків - автоматизацією традиційних процесів і впровадженням нових інформаційних технологій, чому сприяло інтенсивне технічне оснащення (закупівля комп'ютерів, створення мереж і т. д.). Комусь це вдалося краще, комусь гірше. Зараз перед бібліотеками стоять вже завдання не тільки автоматизації традиційної технологічної діяльності і технічного оснащення, які практично вирішені на сьогоднішній день у багатьох бібліотеках, але в першу чергу управлінські, завдання підвищення ефективності та якості бібліотечних послуг. Розуміючи цілі і завдання, які стоять перед бібліотекою, ми прагнемо максимум уваги приділити фонду як основі функціонування всієї системи. Для прийняття вірного рішення щодо створення фонду, організації та функціонування бібліотечного фонду на поточний час і перспективу, для вирішення кадрових перестановок, необхідно мати повну інформацію про нього, тобто вивчити фонд і керувати ним. У зв'язку з цим виникає питання - які цілі переслідує управління БФ? Мета управління БФ у приведення параметрів бібліотечного фонду у відповідність із завданнями бібліотеки та запитами користувачів. Проте залишається відкритим інше питання - чому ж, врешті-решт, слід керувати - складом, величиною, структурою фонду, потоком документів всередині бібліотеки, технологією формування фонду або співробітниками. Безсумнівно, що всі названі об'єкти мають потребу в управлінні, як не викликає сумнівів і їх тісний взаємозв'язок і взаємозалежність. Виходячи з усього вищесказаного, можна стверджувати, що управління бібліотечним фондом виявляє як основні проблеми, так і недозволені остаточно в теорії, а на практиці призводять до того, що в бібліотеках до цих пір не склалася система управління бібліотечним фондом.

Не варто забувати про те, що всі процеси управління бібліотечним фондом: управління формуванням, збереженням, використанням бібліотечного фонду, так чи інакше, залежать від фінансування бібліотек. Фінансування бібліотек, в нинішніх економічно-нестабільних відносинах, робить прямий вплив на функціонування БФ.

1. Бібліотечний фонд - «серце» бібліотечної системи

Бібліотечний фонд - це інформаційний потенціал бібліотеки. Він визначає зміст, повноту і якість задоволення і розвитку інформаційних потреб. Розвиток фонду - це розширення його складу не тільки по тематиці, але і по видах документів. Якщо минулого бібліотека була сховищем тільки друкованої продукції, то тепер ми отримуємо матеріали на різних носіях інформації. Фонди бібліотек займають особливе місце в матеріально-технічній базі бібліотеки, будучи і матеріальним, і інформаційним ресурсом одночасно. Вони складають суть бібліотеки як установи, що задовольняє потребу населення в інформації.

Коли-небудь категорію бібліотеки визначали за обсягом її фондів. Та й зараз читачі одним з найбільш важливих критеріїв оцінки рівня бібліотеки все ще називають величину її фонду. Проте теоретики і практики бібліотечної справи вже змінили своє уявлення про фонди. Тепер в організації фондів на перше місце виходить їх якісна, а не кількісна складова.

БФ представляє собою універсальний за змістом зібрання вітчизняних та іноземних документів, що включає рукописні книги, тиражовані видання всіх видів з початку друкарства, звукозапису, аудіовізуальні твори, та інші документи, в тому числі виражені в цифровій формі.

2. Управління формуванням БФ

Сучасна політика формування бібліотечного фонду орієнтує бібліотеку на стратегію доступу до всієї наявної інформації, а не тільки до її власних ресурсів.

Управління формуванням бібліотечних фондів вимагає від бібліотекаря точного знання завдань, що стоять в даний час перед бібліотекою, а також постійного вивчення контингенту користувачів, їхніх потреб, інтересів, літературних смаків, установок, стимулів, мотивів звернення до документів.

Запорука успіху полягає в умінні визначити, передбачити майбутні інформаційні запити, що робить управління формуванням бібліотечних фондів не тільки наукою, але й мистецтвом. Управління формуванням бібліотечних фондів - безперервний процес. Одного разу почавшись, воно не припиняється до тих пір, поки існує бібліотека. Робота з формування фонду складає основний зміст діяльності багатьох співробітників бібліотеки, у міру зростання величини її фонду все більше спеціалізуються на окремих технологічних процесах і операціях його формування.

Процес управління формуванням бібліотечного фонду полягає в: моделюванні, комплектуванні, обробки видань, виключення видань.

3. Управління збереженням БФ

Збереження бібліотечних фондів - глобальне завдання, яке вирішують усі цивілізовані країни. Проблема збереження інформаційних ресурсів, і в тому числі бібліотечного фонду, є однією з ключових в сучасному розвитку бібліотечної справи. Від її успішного вирішення багато в чому залежать ефективність роботи бібліотек, їх соціальна роль, суспільне визнання. Слід сказати про проблеми, які гальмують забезпечення схоронності документного фонду в бібліотеці. По-перше, фінансові. Відсутність необхідних коштів не дає можливості бібліотекарям, фахівцям з реставрації та гігієну фонду використовувати нові технології та технічні засоби для забезпечення схоронності документів. По-друге, це обмежені можливості приміщень бібліотеки. З кожним роком йде приріст документів, і будь-яка бібліотека стикається з проблемою: як розташувати новоприбулі документи в уже й так переповнених залах. Але ні складність проблеми, ні дуже скромні кошти не зупиняють бібліотекарів в пошуку достатньо нових і економічних технологій для збереження бібліотечного фонду. Подвижниками бібліотекарів робить відповідальність перед майбутніми поколіннями за збереження безцінного книжкового багатства, що накопичено в рукописах, книгах, журналах та інших документах. Тривалого збереження та досягненню високого рівня обслуговування користувачів сприяє правильне зберігання бібліотечних фондів.

Збереження багато в чому залежить від раціонального планування книгосховища, його обладнання і механізації, від дотримання правил розміщення фондів у сховищі, безпосередньо від місця розташування сховища в системі приміщень бібліотеки.

Процес управління збереженням бібліотечного фонду включає в себе: розміщення, розстановку, створення оптимального режиму зберігання, комплекс заходів щодо реставрації та консервації фонду, захист (безпека фонду). Порушена проблема збереження фондів наукових бібліотек. Визначено ряд термінів: «електронний каталог», «електронний журнал», «електронна книга», «електронна бібліотека». Не обділені увагою авторів і проекти наукових товариств зі створення електронних архівів.

4. Управління використанням БФ

Право громадян на отримання і поширення інформації - одна з необхідних умов існування демократичної держави. Підвищення ступеня задоволення інформаційних потреб користувачів і, відповідно, поліпшення результатів бібліотечної роботи безпосередньо пов'язані із збільшенням ефективності використання бібліотечних фондів. Професійний борг бібліотек - допомогти читачам реалізувати право, гарантоване бібліотечним законом. На жаль, сучасний стан бібліотечних фондів, рівень їх інформаційного потенціалу та матеріально-технічна база бібліотек не дозволяють забезпечувати загальну доступність фондів і не надають рівних можливостей у використанні ресурсів для всіх користувачів незалежно від їх місця проживання, соціальної і професійної приналежності. В останнє десятиліття минулого століття намітилися яскраво виражені тенденції до зміни складу фондів бібліотек в кількісному і якісному відносинах. Процес управління використанням бібліотечного фонду включає в себе вивчення складу і структури бібліотечного фонду, аналіз незадоволеного попиту користувачів, вивчення використання фонду.

Постійно застосовуються методи повсякденного вивчення бібліотечного фонду: ознайомлення з книгами при обробці нових надходжень, при розстановці документів на полиці, при організації виставок і проведення бібліографічних оглядів і т. д.

Однак такого щоденного спостереження за фондом для управління недостатньо. Потрібен цілий комплекс спеціальних методів: статистичні, бібліографічні, соціологічні, математичні, кореляційний та факторний аналіз і т. д. Базисної основою для вивчення є статистика. Для зручності проведення вивчення в практиці роботи бібліотек вже давно використовує такі показники як обертаність, читаність, відвідуваність, книгозабезпеченість, рідше використовуються такі показники як: коефіцієнт відповідності, темп зростання, оновлюваність фонду.

Ще 10 років тому бібліотеки надавали інформаційні ресурси виключно на папері, і читач міг отримати матеріали тільки в читальному залі. Існували й бібліографічні бази даних, що служили допоміжним інструментом у роботі користувача. Коли з'явилися комп'ютерні технології, суттєво змінилися уявлення про саму бібліотеці, її можливості і функції. Ми стали свідками й учасниками «інформаційної революції»: крок за кроком нові технології і нові інформаційні ресурси стають невід'ємною частиною бібліотек. Цілком буденними стали поняття «електронний каталог», «електронний журнал», «електронна книга», і, нарешті, «електронна бібліотека».

В даний час є і накопичується досвід ведення автоматизованих масивів у бібліотеках, що тягне за собою проблему грамотного і оперативного управління бібліотечним фондом. Дана діяльність здійснюється на базі різних інформ. систем, покликаних повно і якісно вирішувати питання бібліотечної технології. На жаль, не завжди інформ. система здатна до реального застосування її в бібліотеці. Однією з головних причин є часткове вирішення управлінських завдань інформаційно-бібліотечної технології, що виражається в недостатньо точному втіленні зворотного аналітичної зв'язку або повній відсутності блоку центрального управління, що дозволяє регулювати функціонування бібліотечної технології і приймати управлінські рішення. Це важливо для бібліотечного фонду, який взаємопов'язаний з зовнішнім і внутрішнім середовищем за допомогою функціональних зв'язків і реагує на якісну основу представленої для впровадження інформсистеми, на її здатність до тонкощів вирішити бібліотечні проблеми.

Використовуючи різні види носіїв і джерел, а також документи різного походження, бібліотеки шукають шляхи управління «гібридним» бібліотечно-інформаційним фондом. Таким чином, управління бібліотечним фондом в рамках автоматизованої технології нерозривно пов'язане з якісною основою інформ.систем, покликаної максимально, з урахуванням зворотного зв'язку, вирішувати задачі інформаційного обслуговування абонентів. Бібліотечні фонди і надалі будуть розташовуватися в приміщення бібліотеки - у фізичному просторі для матеріалів у нецифровий формі, в пункті безпосереднього доступу, необхідному для задоволення інтересів багатьох категорій читачів.

Узагальнено досвід бібліотеки по роботі з електронними ресурсами. Позначений ряд проблем: що стосуються: процесів придбання електронних видань і постановки їх на облік, інформування користувачів про наявні в бібліотеці електронних ресурсах, організації комфортного доступу до електронних ресурсів. Представлений досвід бібліотек по роботі з електронними документами, визначені основні принципи зберігання електронних документів, їх характерна особливість, нові інформаційні технології та телекомунікації дозволяють Комплектатор, бібліографам та іншим фахівцям бібліотеки використовувати комбіновані методи пошуку. Подано теорію формування і зберігання, методики, організації електронного бібліотечного фонду та електронного бібліотекознавства в цілому. Розглядається сучасний стан теорії і практики формування електронних бібліотек.

За останні п'ять років українські бібліотеки стали активно користуватися ліцензійними ресурсами. Завдяки таким ресурсам багато бібліотек змогли відновити і суттєво збільшити забезпечення своїх користувачів. Автором виділено особливість управління мережевими ліцензійними ресурсами, які включають в себе колекції мережевих документів віддаленого доступу. Позначено тенденції та перспективи розвитку бібліотеки і бібліотечного фонду в умовах нового інформаційного простору.

5. Система фінансування бібліотек і БФ в сучасних економічних умовах

Бібліотеки потребують постійного основному джерелі фінансування для планування таких необхідних витрат як придбання книг та інших ресурсів, догляд за приміщеннями та підтримання рівня персоналу. Дане фінансування зазвичай надходить по каналах центрального уряду через управління на місцях як частина більш загального надання коштів. Положення бібліотек як і раніше знаходиться в сильній залежності від фінансування (місцевим чи центральним урядом) громадського сектору, але ситуація поступово змінюється. Фінансування громадського сектору, що надходить за рахунок податкових зборів, в основному має стабільно-статичну природу, у той час як існують величезна кількість можливостей подачі заявок на отримання грантів і справляння плати за нетрадиційні послуги.

У той же самий час бібліотеки ставляться в умови оцінки сенсу свого існування і тих послуг, які вони пропонують. Якщо рівень державного фінансування у минулому можливо і відповідав потребам традиційного обслуговування, то в даний час вимоги й очікування населення міняються. За останні роки вартість впровадження нових інформаційних і не пов'язаних з книгами послуг, таких, наприклад, як доступ в Інтернет, збільшило витрати бібліотеки, в той час як рівень державного фінансування залишився колишнім. Додаткові витрати, пов'язані з розробкою Web-сайтів та цифрових матеріалів продовжують збільшувати спектр обслуговування очікуваного від бібліотек, і пов'язані з цим витрати. Не можна сказати, що бібліотеки не намагаються виправити положення своїми силами. Гострий дефіцит бюджету активізує їх зусилля з пошуку позабюджетних джерел фінансування. По суті справи, зрив бюджетного фінансування ставить під питання існування повноцінної статутної діяльності бібліотек, а звернення до позабюджетних джерел стає єдиною альтернативою для продовження комплектування та здійснення бібліотечного обслуговування.

Позабюджетні кошти, тобто доходи:

- З бюджетів інших рівнів, в рамках участі в регіональних: програмах;

- Від отримання благодійних внесків, участі в цільових програмах різних фондів і громадських організацій;

Штрафи та компенсації за завдану бібліотеці збиток.

Сутність протиріч можна сформулювати наступним чином: даючи дуже незначну частину доходів, платні послуги негативно позначаються на іміджі загальнодоступних бібліотек, у зв'язку, з чим негативні явища в найближчому майбутньому можуть перекреслити скромні сьогоднішні успіхи.

Платні послуги є додатковими, які вимагають від бібліотек додаткових фінансових та матеріальних витрат на їх надання. Їх введення в загальнодоступних бібліотеках виправдане лише за умови, що вони підвищать якість і культуру обслуговування користувача.

Фінансування бібліотек області

У 2011 р. загальна сума фінансування публічних бібліотек області склала 49 млн 904 тис. грн (по ЦБС - 39 млн 140 тис. грн). У порівнянні з 2010 р. це більше на 1 млн 130 тис. грн (по ЦБС 1 млн 560 тис. грн).

Бюджетні асигнування складають головну фінансову базу мережі бібліотек. Загальна сума фінансування на сільські бібліотеки області у 2011 р. склала 12 млн 174 тис. грн. Аналіз фінансування на 1 сільську бібліотеку свідчить, що сталим залишився відсотковий показник видатків на фінансування заробітної плати та складає 97,8 % від загальної суми. Показник придбання основних засобів - 0,3 %. Відсоток коштів на комплектування фондів склав 0,7 %, відсоток на поточні ремонти - 1,2 %.

Аналіз діяльності бібліотек дозволяє зробити висновок, що більшість з них зайняла свою нішу в структурі громади, активно використовує у роботі інформаційні технології, створює власні електронні ресурси, вдосконалює та модернізує діяльність на вимогу часу, забезпечує комфортність обслуговування користувачів, підтримує авторитет у суспільстві.

Сьогодні перед бібліотечними фахівцями постають нові завдання щодо розроблення системи щодо позиціонування бібліотеки як соціально-значущого закладу, вивчення динаміки змін аудиторії користувачів, специфіки їхнього попиту в контексті соціальних трансформацій, демографічної ситуації. Перспективи розвитку бібліотечної галузі вбачаються в інноваційних проектах, в участі у конкурсах на одержання грантів, у роботі з популяризації бібліотечних ресурсів.

6. Комплекс основних бібліотечних послуг

1. Якими формами бібліотечно-інформаційних послуг бібліотеки Ви найчастіше послуговуєтесь у своїй роботі?

бібліотечно-бібліографічні довідки:

відвідання різноманітних масових заходів із розкриття бібліотечного фонду:

членство в клубах за інтересами:

2. Який відділ Ви відвідуєте найчастіше? Вкажіть його назву

3. Чи користуєтесь Ви послугами центрів, відкритих у бібліотеці? Якими?

4. Якими каталогами бібліотеки Ви користуєтесь для пошуку необхідної літератури?

5. Чи потребуєте Ви допомоги бібліотекаря-консультанта при користуванні каталогами?

6. Оцініть якість обслуговування в залі каталогів:

7. Чи використовуєте Ви електронний каталог у залі каталогів для прискорення пошуку літератури?

8. Якщо ні, то чому?

9. Чи задовольняє Ваші інформаційні потреби фонд бібліотеки?

10. З яких тем Ви не знайшли літературу або які конкретно книги, періодичні видання?

7. Комплекс додаткових платних послуг

1. Бібліотека надає такі види додаткових платних послуг. Просимо відмітити, якими Ви користуєтесь:

використання комп'ютерних та Інтернет-технологій:

8. Комплекс інформаційно-комп'ютерних послуг

1. Чи користуєтесь Ви сайтом бібліотеки?

2. Якщо ні, то чому?

4. Дайте його оцінку:

5. Яку інформацію з сайту бібліотеки Ви використовуєте?

використовую для переходу на сайти:

9. Якість, комфортність обслуговування

1. Чим Вас приваблює бібліотека?

інша думка

2. Визначте стан комфортності бібліотеки:

інші умови

бібліотечний фонд зберігання

10. Оцінка роботи бібліотеки в цілому та пріоритети її розвитку на майбутнє

1. Дайте загальну оцінку роботи бібліотеки:

2. Висловіть Ваші зауваження та пропозиції щодо поліпшення роботи бібліотеки.

3. В якому напрямі, на Вашу думку, має розвиватися бібліотека?

інше бачення

4. Чи достатньо Ви про інформовані про систему бібліотечних послуг бібліотеки?

5. Послугами яких бібліотек Ви також користуєтесь?

інших (вкажіть, яких саме)___________________________________________________

Надайте, будь ласка, інформацію про себе:

До якої читацької категорії Ви належите?

Характер Вашої діяльності:

Наскільки часто Ви користуєтесь послугами бібліотеки?

З якою метою Ви звертаєтесь до інформаційних ресурсів бібліотеки?

інше (вкажіть, що саме)

Протягом якого часу Ви користуєтесь послугами бібліотеки?

Размещено на Allbest.ru