Основи соціології

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ХОЛОДУ

ІНСТИТУТ ЗАОЧНОГО (ДИСТАНЦІЙНОГО) НАВЧАННЯ

Методичні вказівки до самостійної роботи та виконання контрольних завдань

Соціологія

Укладач:

Валецька В.І.

Рецензент:

Оніщук В.М.

Одеса, 2010 рік

Вступ

Соціологія розглядається як складова частина загального циклу суспільно-гуманітарних дисциплін, що вивчаються у сучасному вищому навчальному закладі. Особливість і важливість знань соціології полягає в її предметі - в зв'язках та взаємодіях, що виникають в середині суспільства, а також взаємовідносинах між людиною та суспільством та різними суспільствами.

Соціологія є інтегративною наукою, що має міждисциплінарний характер і базується на знаннях з соціальної філософії, історії, культурології, політології, економіки, правознавства тощо.

Метою викладання соціології у ВУЗІ є формування у студента культури соціологічного мислення. Культура соціологічного мислення, на нашу думку, співпадає з тим, що відомий американський соціолог Чарльз Райт Мілс назвав "соціологічною уявою", де можна виділити слідуючи виміри:

- структурний, тобто вміння розуміти оточуюче соціальне середовище - структуру суспільства, її елементи та їх взаємозв'язок один з одним, те як вони функціонують, чим структура вивчаємого суспільства відрізняється від інших типів соціального порядку;

- історичний, тобто вміння бачити значні особливості сучасного світу у порівнянні з минулими історичними епохами, механізми зміни даного суспільства, засоби "як робити" історію, характерні для конкретної історичної епохи;

- людський, тобто здатність зрозуміти, які типи людей відіграють особливу роль у сучасному суспільстві на даному етапі, які ідуть їм на зміну, який відбір вони проходять і як формуються, як набувають свободи або підкоряються обставинам, стають чутливими або байдужими, який вплив на "людську натуру" має конкретне соціальне середовище.

Мета курсу:

Допомогти студентам в опануванні категоріального апарату соціології, формування практичних навичок аналізу соціальних явищ і процесів, проведення соціологічних досліджень, ґрунтовному вивченні особливостей соціального життя та взаємодії людей між собою.

Завдання курсу:

Виходячи із зазначеної мети можна виокремити слідуючи задачі курсу: розкрити специфіку соціології, як науки про суспільство, її відмінність від інших наук; обґрунтувати важливість існуючих теоретичних концепцій класичного та сучасного періодів розвитку соціального знання, показати їх особливості і взаємозв'язок; розкрити та пояснити особливості функціонування різних соціальних інститутів, важливість вивчення кожного з них для особистого життя людини; усвідомити значення різних спеціальних соціологічних теорій та галузевих соціологій для досягнення якісного отримання загально університетського рівня студентів та їх високої професійної кваліфікації, показати емпіричне значення використання методів соціального дослідження для різних сфер життя суспільства. Запропонована побудова викладу сприятиме засвоєнню студентами соціології як цілісної системи людських знань, осмисленню проблем, що породжені сучасною суспільною практикою.

Виходячи з цих задач передбачається формування на рівні ЗНАНЬ:

- вивчення об'єкту та предмету соціології, розглядання основних методологічних парадигм;

- знання основних робіт класиків соціології та сучасних західних та вітчизняних вчених;

- вивчення спеціальних та галузевих соціологічних теорій.

На рівні УМІНЬ:

- використання різних теорій для постановки дослідницьких задач;

- уміння планувати та проводити самостійне соціологічне дослідження.

На рівні НАВИЧОК:

- навчання роботі з соціологічною інформацією;

- опрацювання отриманої інформації, її аналіз та узагальнення результатів досліджень;

- використання цих результатів у їх професійній діяльності.

Форми контролю: залік.

1. Соціологія. Тематичний план лекцій

Таблиця:

№	Теми лекцій, семінарських та практичних занять	Стор.
	Розділ І. Соціологія як наука. Історія соціології.
1	Предмет, структура та функції соціології, специфіка соціологічного аналізу соціальних процесів. Сучасні соціологічні теорії.	69-94 19-33
2	Основні етапи розвитку соціологічної думки.	1-19
	Розділ II. СУСПІЛЬСТВО ЯК ЦІЛІСНА СИСТЕМА
3	Суспільство: сутність, типи, тенденції розвитку.	103-118
4	Соціальна структура і соціальна стратифікація.	266-279;323-342;546-552
	Розділ ІІІ. Галузеві та спеціальні соціологічні теорії.
5	Теорії особистості. Соціалізація.	180-227
6	Девіація та соціальний контроль.	476-489
7	Соціологія культури.	136-164
	Розділ ІІ. Методологія та методи соціологічних досліджень.
8	Програма соціологічного дослідження.	713-717
9	Кількісні та якісні методи збору соціологічної інформації.	753-791

2. Лекційний курс

Тема: Предмет, структури і функції соціології, специфіка соціологічного аналізу соціальних процесів.

Соціологія в системі наукового знання. Взаємозв'язок соціології з філософією, природничими та соціально гуманітарними науками. Сучасне розуміння об'єкта, предмета і методів соціології. Основні методологічні засади соціології як науки. Специфіка соціологічного аналізу соціальних явищ. Соціологія як ієрархічна система знань. Фундаментальні і прикладні проблеми соціології. Макросоціологія і мікросоціологія. Структурно-функціональна парадигма (Т. Парсонс, Р. Мертон). Парадигма соціального конфлікту. Головні поняття та категорії теорії символічного інтеракціонізма. Функції соціології: пояснювальна, описова, інструментальна, прогностична, управлінська, культурно-просвітницька тощо. Соціологія в контексті наукового правління суспільством.

Тема: Основні етапи розвитку соціологічної думки.

Періодизація розвитку соціологічного знання. Протоісторія та історія соціології. Стародавні релігійно-міфологічні уявлення про форми і правила спільного життя людей. Елементи соціального знання давніх східних цивілізацій. Соціальні вчення античної Греції та Риму. Соціальне знання доби середньовіччя. Ренесансу та Реформації. Соціальні теорії 17-18 ст. (теорії природного права, суспільного договору та ін.). Соціально-культурні і гносеологічні передумови виникнення соціології як окремої науки. Велика Французька революція і її вплив на європейську суспільну думку. Позитивізм О.Конта і початок академічної історії соціології. Застосування Г. Спенсером теорії еволюції для пояснення суспільних явищ і процесів. Г. Спенсер про суспільство як саморегульовану систему. Теорія соціальної дії М. Вебера. Зародження та розвиток соціологічної думки в Росії. «Генетична соціологія» М. Ковалевського, «Система соціології» П. Сорокіна. Основні етапи становлення соціологічного знання в Україні. Соціологічна проблематика у творчості М. Костомарова, М. Драгоманова, М.С. Грушевського та інших визначних представників української суспільно-політичної думки.

Тема: Соціальна структура і соціальна стратифікація суспільства.

Поняття соціальної структури суспільства. Основні елементи соціальної структури: соціальні групи, соціальні інститути, соціальні організації, особистість. Механізми взаємодії між структурними елементами суспільства. Сутність соціальної стратифікації. Види соціальної стратифікації (закрита та відкрита). Причини соціальної нерівності. Основні методологічні підходи до вирішення питань про сутність та перспективи розвитку соціальної стратифікації. Соціальна мобільність.

Тема: Особистість у системі соціальних зв'язків.

Поняття особистості в соціології. Співвідношення понять людина, особистість, індивід, індивідуальність. Основні теоретичні концепції особистості. Теорія "дзеркального "Я" (Ч. Кулі. Дж. Мід), рольова теорія та особистісні якості (Р. Лінтон, Д. Морено, Т. Парсонс). Статус та соціальні ролі особистості. Внутрішньо-рольові та між рольові конфлікти, шляхи їх подолання. Внутрішні детермінанти соціальної поведінки особистості. Типологічний аналіз особистості. Особливості соціологічної типології. В.О. Ядов про ідеальний, базисний та модальний тип особистості. Соціалізація особистості.

Структура процесу соціалізації: адаптація, інтеріоризація та формування особистісних якостей. Основні чинники та канали соціалізації особистості. Поняття ресоціалізації. Проблеми ресоціалізації особистості в умовах суспільної трансформації.

Тема Девіація та соціальний контроль.

Соціальний контроль. Головні елементи структури соціального контролю. Поняття соціальної норми. Основні типології соціальних норм. Функції соціальних норм. Соціальні санкції. Типи соціальних санкцій. Девіація. Біологічні, психологічні та соціологічні трактування причин девіації. Види девіантної поведінки. Е. Дюркгейм, Р. Мертон про соціальну аномію.

Тема Культура і суспільство.

Поняття "культура": історичний розвиток та сучасне значення. Методологічні підходи до аналізу культури. Культура як соціальний феномен.

Функції та структура культури: мова, знання, навички, уміння, цінності, норми, ідеологія як елемент культури. Культура та діяльність. Конкретні форми культури. Речовинно-предметна та символічно-знакова культура. Субкультура. Контркультура. Поняття масової культури. Суперечки та конфлікти у розвитку та функціонуванні культури. Етноцентризм та культурний релятивізм. Єдність та різноманітність культури. Культура і особистість. Культурна взаємодія та соціальна ідентифікація особистості.

Основні тенденції розвитку культури в сучасних умовах: глобалізація і універсалізація культури. Взаємодія і взаємовплив різних культур як характеристики розвитку сучасного світу.

Тема Методологія та методи соціологічного дослідження.

Поняття соціологічного дослідження. Місце і роль конкретно-соціологічних досліджень в пізнанні механізмів дії соціологічних законів. Органічний зв'язок соціологічних досліджень з загальними та спеціальними соціологічними теоріями. Основні етапи і процедури соціологічного дослідження. Програма як виклад і обґрунтування його методологічних, методичних і процедурних основ. Головні елементи програми і зв'язок між ними. Організація соціологічного дослідження. Поняття вибірки в соціологічному дослідженні.

Генеральна і вибіркова сукупність. Загальна характеристика і класифікація методів збору соціологічної інформації. Використання результатів соціологічних досліджень в соціальній практиці населення як фактор розвитку його соціологічного мислення.

3. Плани семінарських занять

План семінарського заняття №1.

1. Об'єкт та предмет соціології;

2. Специфіка соціологічного підходу до аналізу суспільних процесів;

3. Структура соціологічної системи знання;

4. Соціологія у системі соціально-гуманітарних наук;

5. Функції соціології.

План семінарського заняття №2.

1. Основні елементи соціальної структури, механізми їх взаємодії;

2. Соціальний статус, рольовий набір;

3. Поняття соціальної стратифікації. Відкрита та закрита стратифікація суспільства;

4. Соціальна стратифікація і соціальна мобільність: західний та вітчизняний варіанти.

План семінарського заняття №3.

1. Суть і зміст девіації;

2. Причини і види девіантної поведінки;

3. Соціальний контроль девіантної поведінки;

4. Вказівки до виконання контрольної роботи.

Контрольна робота з дисципліни “Соціологія” складається з 4 теоретичних питань та тесту (відокремлений курсивом). Усього запропоновано 10 варіантів робіт. Номер варіанта контрольної роботи відповідає останній цифрі номера залікової книжки студента.

Обсяг: не менш 18 друкованих сторінок формату А4 або не менш 20 рукописних сторінок формату А4.

Вимоги до надрукованої роботи: інтервал між рядками -1,5, шрифт Times New Roman 14, ліве поле - 30 мм, праве поле - 20 мм, верх і нижнє поле - 20 мм.

Вимоги до роботи, написаної від руки: не більш 25 рядків на сторінці, ліве поле - 30 мм, праве, верхнє і нижнє поле - 20 мм.

Процес виконання контрольної роботи поділяється на кілька етапів: підготовчий, написання роботи, її оформлення та захист.

У процесі підготовчого етапу студент повинен підібрати та вивчити літературні джерела і скласти бібліографію (не менш 5-х джерел).

Особливу увагу слід звернути на періодичні видання, де можна знайти результати останніх соціологічних досліджень та статистичні дані з обраної теми. В процесі опрацювання літератури треба звернути увагу на ідеї та концепції з даної проблеми. При цьому треба робити повні бібліографічні записи джерел: автор, назва книги (статті). Місце видання, видавництво, рік видання.

Всі матеріали студент використовує для підготовки списку використаної літератури та для посилань на джерела в тексті роботи.

Питання складені таким чином, щоб охопити по можливості наданий курс.

Студент має показати навички логічного мислення, вміння працювати з науковим текстом, має володіти певною культурою викладу, знати правила оформлення письмової роботи. Викладач перевіряє його вміння розуміти авторську точку зору та передавати її без викривлення на папері. Особливо ціниться самостійність викладу, що не слід плутати із самостійністю думки. Таким чином, роботи однакові за змістом не зараховуватимуться та повертаються.

Контрольні роботи захищаються додатково письмово та усно і є допуском до складання заліку.

Варіант 1.

1. Чим відрізняються вчення О. Конта і Г. Спенсера?

2. Розкажіть про особливості стратифікаційної ієрархії і процесах соціальною мобільності в сучасній Україні?

3. Чи можуть соціальні конфлікти відігравати позитивну роль у розвитку суспільства? Використайте аргументацію Л. Козера для відповіді на це запитання.

4. Поясніть значення терміну "аномія"? Хто ввів цей термін в наукову лексику? Які відмінності існують між визначенням аномії Э. Дюркгейма і Р. Мертона? Чи можно зазначити сучасне українське суспільство аномічним? Обґрунтуйте свою відповідь.

5. Як ви розумієте вислів, що одна людина віддзеркалює іншу. З якою теорією особистості це співпадає?

Варіант 2.

1. Поясніть основні феномени та механізми функціонування масової культури. Наведіть приклади поширення масової культури в сучасній Україні.

2. Проведіть порівняльній аналіз якісних та кількісних методів соціологічного дослідження.

3. Розтлумачте зміст сучасних соціологічних концепцій: структурний функціоналізм, конфліктологічна парадигма.

4. Дайте відповідь чому соціальна стратифікація - це породження суспільства, а не просто віддзеркалення індивідуальних відмінностей, що існують між окремими людьми?

5.1 Творцем теорії «соціальних фактів», на ваш погляд, є:

1) Вебер;

2) Парсонс;

3) Мертон;

4) Дюркгейм;

5) Конт;

6) Спенсер.

5.2 Поняттям «рольова дистанція» позначається:

1) ситуація суб'єктивного відділення від ролі її виконавця, коли він не може зжитися з нею;

2) відмінність між виконанням своїх соціальних ролей володарями різних соціальних статусів;

3) ситуація протиріччя між вимогами різних ролей, виконуваних одним і тим же актором;

4) поняття, що характеризує ступінь близькості, віддаленості або відчуженості різних соціальних статусів.

Варіант 3.

1. Як співвідносяться домінуюча культура і субкультура. Наведіть приклади. Що таке „контркультура”? Опишіть основні форми контркультури в молодіжному середовищі сучасного українського суспільства.

2. Розтлумачте соціологічні теорії девіації.

3. Проаналізуйте соціальний інститут сімї щодо існуючих основних парадигм.

3.1 Підкреслить категорію: „Звичай за яким регіструють подружжя в рамках певної суспільної групи в первісному суспільстві”.

а) екзогамія;

б) моногамія;

в) ендогамія;

г) полігамія;

д) поліандрія.

4. Проведіть порівняльній аналіз якісних та кількісних методів соціологічного дослідження.

5. Якщо жінка вкрала дитину, на підставі щирого бажання стати матір'ю, згідно типології Р. Мертона, у даному випадку це…

Обґрунтуйте свою відповідь.

Варіант 4.

1. Поясніть зміст поняття „соціальний інститут”. Які умови виникнення і становлення соціальних інститутів. Процес інституціоналізації та його основні етапи.

1.1 (Тест) Під соціальним інститутом розуміють:

1) об'єднання людей, що створюється ними для задоволення певної сукупності особистих і суспільних потреб;

2) організаційну форму тієї чи іншої соціальної системи, упорядковують сукупність відносин між людьми, які формують її;

3) навчально-виховну організацію, в якій члени суспільства проходять процес вторинної соціалізації і долучаються до майбутньої в майбутньому діяльності в рамках формальних організацій;

4) стійкий комплекс формальних і неформальних правил, принципів, норм, установок, що регулюють взаємодію людей в сфері суспільної життєдіяльності і організують його в систему ролей і статусів.

1.2 (Тест) Найважливішою передумовою інституціоналізації є:

1) об'єднання волі і бажання всіх індивідів, що складають соціум;

2) успішне проходження більшістю індивідів процесу соціалізації;

3) розбір індивідами нових соціальних норм і цінностей і формування на цій основі нових систем потреб особистості, ціннісних очікувань;

4) прагнення членів суспільства до консенсусу.

2. Які соціальні причини, на думку Е.Дюркгейма, призводять до збільшення кількості самогубств? Які існують основні типи самогубств за Е. Дюркгеймом.

3. Чим відрізняються функціональний і конфліктний підходи розуміння соціальної нерівності?

4. Чи є істинним твердження про девіацію як необхідну складову соціальної структури і соціальних процесів?

5. Побудуйте стратифікаційний профіль викладача університету та робітника правоохоронних органів(згідно основних критеріїв стратифікації). У чому, на Вашу думку, полягають проблеми щодо визначення критеріїв соціальної стратифікації в Україні?

Варіант 5.

1. Пресове опитування - загальна характеристика, переваги і недоліки метода.

2. Поясніть зміст та основні типи соціальної дії Макса Вебера. Наведіть приклади.

2.1 Порушення балансу сил між середніми, багатими і бідними сприяло переходу від однієї форми правління до іншої, від кращої до гіршої, від царства до тиранії, від аристократії до олігархії, від поліції до демократії, а також від однієї поганої форми правління до іншої, ще гіршої, наприклад, від демократії до тиранії. Перемогти ці крайності і загасити соціальні конфлікти (головними їз яких є боротьба за владу) можна, на думку автора, тільки у тому випадку, якщо до влади приходять середні прошарки суспільства. „Найкраще державне спілкування - те, яке досягається за допомогою середнього елемента, і ті держави мають хороший лад, де середняки представлені в більшій кількості, де в кращому випадку, вони сильніші обох крайностей, або, в іншому випадку, кожної з них окремо.” Завдання: Хто є автором висловленої концепції? Що вам відомо про інші теоритичні положення цього ученого?

3. Назвіть основні потреби особистості і розкрийте їх взаємозв'язок. (за теорією А. Маслоу).

4. Як Ви вважаєте, соціалізація пригнічує особистісний потенціал індивіда або сприяє його розвитку? Обґрунтуйте свою відповідь.

5. (Тест)Який тип поведінки людини не належить до девіації? Поясніть чому?

1) інновація;

2) конформізм;

3) бунт.

Варіант 6.

1. Розкрийте зміст парадигми символічного інтеракціонізму. Які існують переваги та недоліки цієї парадигми. Відповідь обґрунтуйте.

2. Розтлумачте основні соціальні типи особистості.

3. Назвіть різновиди соціологічного дослідження.

4. Розтлумачте біологічні та психологічні теорії девіації.

5. Які основні відмінності між закритим і відкритим суспільством. Як у них здійснюється соціальна мобільність?

5.1 Давши пояснення, що таке соціальна мобільність, проаналізуйте, до якого виду соціальної мобільності можна віднести соціальний процес:

а) студент, відчуваючи дискомфорт у групі, переходить з дозволу деканату в іншу групу;

б) студент, отримавши три двійки на іспитах, відраховується їз університету;

в) студент, працюючи офіціантом у вільний від навчання час, переходить на роботу до іншого ресторану, бо він розміщений ближче до його місця проживання;

г) студент випускного курсу за результатами рейтингу серед 28 студентів впродовж усього терміну навчання отримує сімнадцятий рейтинг, і, як результат, позбавляється права вступу до магістратури, про яку мріяв на першому курсі.

д) студент випускного курсу, працюючи у вільний від навчання час за плаваючим графіком на одній із фірм менеджером-стажером, отримавши диплом спеціаліста, зарахований у цій фірмі на посаду менеджера.

Варіант 7.

1. Американський соціолог Л. Козер, один із засновників конфліктології, зазначає, що "в соціальній структурі будь-якого типу завжди є привід для конфлікту, оскільки час від часу в ній спалахує конкуренція окремих індивідів або підгруп щодо дефіцитних ресурсів, престижу і влади".

Прокоментуйте це затвердження. Чи можна з ним погодитися?

2. У чому полягає сутність концепції структурного функціоналізму Толкотта Парсонса?

3. У чому особливість включеного та невключеного спостереження? Відповідь обґрунтуйте.

4. Чим вторинна девіація відрізняється від первинної? Хто є автором термінів? Наведіть приклади.

5. Розтлумачте латентні функції соціальних інститутів (на прикладі освіти як соціального інституту, релігії та ін.).

Варіант 8.

1. Що таке „парадигма” в соціології? Які парадигми відносять до макрорівня соціології, а які до мікросоціології. Розтлумачте зміст основних парадигм.

2. Проаналізуйте соціальний інститут релігії щодо існуючих основних парадигм.

2.1 (Тест) Визначте головні функції, властиві усім соціальним інститутам:

а) функція політичної соціалізації;

б) функція професійної;

в) функція задоволення конкретних потреб людей;

г) наукова-дослідна функція;

д) функція підтримки та розвитку суспільного поділу праці;

е) функція соціального управління;

ж) репродуктивна функція;

з) генетична функція;

к) функція соціального контролю;

л) світоглядна функція;

м) ціннісно-нормативна функція;

н) виховна функція;

с) господарсько-побутова функція.

3. Складіть порівняльну таблицю рис малих груп і формальних організацій.

4. Що таке гіпотеза у соціологічному дослідженні, які бувають гіпотези, яким вимогам має відповідати гіпотеза? Наведіть приклади.

5. Чи є Мауглі, герой літературного твору Р. Киплинга, людською особистістю? Відповідь обґрунтуйте.

Варіант 9.

1. Назвіть головні причини занепаду соціології в Радянській Україні.

2. Розтлумачте мову як символічний код культури. „ Мовна” компетентність, „ мовні” орієнтації.

3. Що таке „етноцентризм” і „культурний релятивізм”? Наведіть приклади. Наведіть приклади культурних універсалій. Які причини їх виникнення?

4. Хто є автором методу розуміння і ставлення до цінностей? У чому суть цього методу?

5.1 (Тест) Яка з перелічених нижче позицій є найкращим прикладом «приписаного» статусу:

а) лікар;

б) наречений;

в) злодій;

г) жінка;

д) батько.

5.2 Нижче наведено визначення найважливіших понять, що становлять за своєю суттю серцевину предмета соціології. Вибрати з доданого списку ті поняття, які визначаться наведеними формулюваннями:

- стратифікація;

- соціальна структура;

- соціальний статус;

- соціалізація;

- соціальна функція;

- суспільство;

- соціальна роль;

- культура;

- соціальний інститут;

- артефакт;

- соціальна мобільність;

- статусна кристалізація:

1) це просто набір прав і обов'язків, його не слід однозначно ототожнювати з індивідом, який займає його;

2) динамічний аспект статусу, пов'язаний з тим, що індивід соціально приписаний до певного статусу і в той же час може змінити його з плином часу;

3) впорядкування позицій, займаних індивідами по різних осях вимірів соціального підпростори;

4) описує той факт, що володарі статусів взаємодіють один з одним;

5) відносно стабільні та інтегровані сукупності символів, вірувань, цінностей, норм, ролей і статусів, які впорядковують цілі сфери соціального життя, такі як сім'я, релігія, освіта, економіка, управління.

Варіант 10.

1. Чи могла соціологія виникнути не в 40-50 роки XIX століття в Західній Європі, а, скажемо в середині XV століття? Обґрунтуйте свою відповідь.

2. Проаналізуйте соціальний інститут освіти щодо існуючих основних парадигм.

3. Природа девіації. Прогнози на майбутнє. Чим відрізняється делінквентна та девіантна поведінка?

4. Які соціальні інститути суспільства називають „ліфтами” соціальної мобільності.

5. Чим відрізняються соціалізація від ресоціалізації. Наведіть приклади ресоціалізації особистості.

Виберіть правильний варіант відповіді:

1. а) тварин теж можна навчати;

б) соціалізація властива не лише людині, але й тваринам;

в) обидві відповіді вірні.

2. а) соціалізація закінчується у зрілому віці;

б) первинна соціалізація найбільш активно протікає в першій половині життя.

в) обидві відповіді вірні.

3. а) соціалізація не включає освоєння соціальних ролей;

б) соціалізація - кумулятивний процес накопичення навичок.

в) обидві відповіді вірні.

6. Питання до заліку

1. Соціологія як наука. Об'єкт і предмет соціології.

2. Соціологічні закони і категорії.

3. Структура та функції соціології.

4. Місце соціології в структурі сучасних знань.

5. Парадигма структурного функціоналізму: виникнення, розвиток, основні теоретичні положення.

6. Парадигма символічного інтеракціонізму: виникнення, розвиток, основні теоретичні положення.

7. Парадигма соціального конфлікту: виникнення, розвиток, основні теоретичні положення.

8. Позитивістська доктрина О. Конта.

9. “Органічна школа” в соціології Г. Спенсера.

10. Внесок Е. Дюркгейма у розвиток соціології.

11. “Розуміюча соціологія” М. Вебера. „Ідеальний тип”. Основні типи соціальної дії.

12. Українська соціологія: історія та сучасність.

13. Системний підхід до суспільства в соціології.

14. Соціальна структура суспільства та її основні елементи.

15. Соціальний статус та соціальна роль.

16. Соціальні групи та соціальні організації: поняття, основні ознаки, закони функціонування та моделі.

17. Соціальні інститути: поняття, основні ознаки, типологія. Процес інституціоналізації.

18. Соціальна стратифікація та соціальна мобільність. Вчення П. Сорокіна про соціальну стратифікацію.

19. Визначення поняття особистості в соціології.

20. Соціалізація особистості: етапи та механізми.

21. Поняття ресоціалізації та десоціалізації.

22. Соціальний контроль: поняття, основні елементи.

23. Природа девіації. Сучасні концепції девіантної поведінки.

24. Види девіантної поведінки. Е.Дюркгейм, Р.Мертон про аномію.

25. Поняття "культура": історичний розвиток та сучасні значений. Методологічні підходи до аналізу культури.

26. Структурні елементи культури.

27. Типи та форми культури.

28. Поняття субкультури та контркультури.

29. Масова культура: основні феномени та механізми функціонування.

30. Соціальні функції культури.

31. Соціологічні дослідження: основний зміст та категорії.

32. Спостереження в соціології.. Види спостереження.

33. Класифікація соціологічних досліджень в залежності від їх мети.

34. Загальна характеристика програми соціологічного дослідження.

35. Методологічна частина програми соціологічного дослідження: зміст та характеристика основних категорій.

36. Поняття вибіркової та генеральної сукупності. Репрезентативність дослідження.

37. Методи збирання первинної соціологічної інформації: види та загальна характеристика.

Перелік літератури

1. Джордж Ритцер Современные социологические теории 5-е издание - М., 2002.

2. Герасимчук А.А., Палеха Ю.Л., Шиян О.М. Соціологія: Навч. посібник. - К., 2004.

3. Гендерний розвиток у суспільстві: (конспекти лекцій). - К., 2005.

4. Захарченко М.В., Погорілий О.І. Історія соціології (від античності до початку ХХ ст.). - К., 1993.

5. Ионин Л.Г. Социология культуры: Учеб. пособ. - М., 2000.

6. Кравченко А.И. Общая социология: Учеб.пособие для вузов. - М., 2004.

7. Нейл Смелзер Социология / Науч. ред. Ядов В.А. - М., 1994.

8. Общая социология: Учеб.пособие / Под общ. ред. проф.Эфендиева А.Г. - М., 2000.

9. Піча В.М., Черниш Н.И., Кондратик Л.Й. З історії української соціологічної думки. - Львів., 1996.

10. Піча В.М. Соціологія: загальний курс. Навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів освіти України. - К., 1999.

11. Попова И.М. Социология. Введение в специальность. - К., 1997.

12. Победа Н.А. Социология культуры: Учеб. пособ. - М., 1999.

13. Пилипенко В.Е., Вишняк О.І., Куценко О.Д. та ін. Спеціальні та галузеві соціології: Навч.посібник. - К., 2003.

14. Рабочая книга социолога / Под общ.ред. Осипова Г.В. - М., 2003.

15. Социология. Основы общей теории: Учебник для вузов / отв.ред. академик РАН Осипов. Г.В. - М., 2000.

16. Современная западная социология. Словарь. - М., 2000.

17. Социология в схемах. - М., 2000.

18. Учебный социологический словарь. - М., 2001.

19. Мертон Р. Социальная структура и аномия // Социологические исследования. 1992. - №2, 3, 4.

20. Орлова И.Б. Самоубийство - явление социальное // Социс. - 1998. - №8. - С. 69-73.

21. Осипова О.С. Девиантное поведение: благо или зло? // Социологические исследования. 1998. - №9.

22. Соціологія: Терміни, поняття, персоналії. Навч. словник-довідник / За ред. В.М. Пічі. - Львів, 2002.

23. Радугин А.А., Радугин К.А. Социология: курс лекций. - М., 2003.

24. Соціологія: Пос. для студ. вузів (За ред. В. Городяненка). - К., 2003.

25. Ядов В.А. Стратегия социологического исследования. - М., 2003.

26. Якуба Е.А. Социология - Х., 1996.

Додаток

Соціологічний словник:

Абстрагування - теоретичний метод - сходження від конкретного до абстрактного, від емпіричного до теоретичного.

Цей метод має такі форми:

1) А. за допомогою відволікання - розгляд окремих рис або властивостей об'єкта (без зв'язку з іншими й об'єктом в цілому);

2) А. за допомогою ототожнення (вивчення об'єкта на підставі обмеженого набору його ознак, що є певним спрощенням об'єкта);

3) А. за допомогою ідеалізації (розумове конструювання ідеальних об'єктів).

Адаптація соціальна - процес пристосування індивіда або групи до соціального середовища, що змінилося за допомогою різних соціальних засобів.

Акультурація - процес взаємовпливу культур, за якого здійснюється культурний контакт, засвоюються технології, зразки, цінності чужої культури, що в свою чергу змінюються та адаптуються до нових вимог.

Аномія - стан суспільної системи, для якого характерна відсутність загально прийнятих цінностей і норм як універсальних регуляторів соціальної поведінки людей.

Взаємодія соціальна-спосіб здійснення соціальних зв'язків і відносин в системі, яка передбачає наявність не менше двох суб'єктів, самого процесу взаємодії, а також умов і факторів її реалізації.

Відносини соціальні - відносини між людьми і групами людей, які займають різне положення в суспільстві.

Генеральна сукупність - сукупність усіх можливих соціальних об'єктів, яка підлягає вивченню у межах програми соціологічного дослідження.

Гіпотеза - науково обґрунтоване припущення, яке висувається для пояснення будь-якого явища і потребує верифікації.

Громадська думка - сукупність уявлень, оцінок і суджень, яка виявляє ставлення різних соціальних спільнот до проблем, подій і фактів дійсності.

Гендер - одне з основних понять сучасної соціології, яке позначає рольові соціальні очікування представників різної статі одна від одної.

Група референтна - мала соціальна група, яка реферує (пропускає крізь себе) цінності суспільства і за нормами якої живе і діє (або хоче жити і діяти) індивід.

Делінквентність (від лат. delictum - провина, порушення) - сукупність протиправних вчинків чи злочинів, які не відповідають формально зафіксованим юридичним нормам, виконання яких гарантовано державою.

Дослідження соціологічне:

1) один із основних способів розвитку соціологічного знання, який являє собою свідому концентрацію зусиль окремого дослідника або дослідницького колективу на обмежених, заздалегідь більш або менш чітко виражених завданнях;

2) система логічно послідовних методологічних, методичних та організаційно-технічних процедур, пов'язаних.

Закон соціальний - категорія для позначення форми вияву соціальної причинності, універсальної залежності в суспільстві через констатацію об'єктивних, необхідних, стійких, повторюваних зв'язків між процесами і явищами.

Індивід - це окрема людина, одиничний представник людського роду.

Інновація. Цей термін включає в себе два поняття: відкриття і винахід. Відкриття - це сприйняття багатьма людьми нових, раніше невідомих аспектів реальності. Відкриття примножує знання, воно завжди додає до культури щось нове. Винахід - це нова комбінація вже відомих елементів, наприклад, комбінація парового двигуна і візка - винахід паротяга.

Інститути соціалізації - установи, які впливають на процес соціалізації, спрямовують його. Вони розвивають особистість, розширюють її знання про світ, її розуміння того, якою є бажана і небажана соціальна поведінка.

Інституціоналізація - це заміна спонтанної й експериментальної поведінки на передбачувану поведінку, яка очікується, моделюється, регулюється. Існує також трохи ширше розуміння цього терміна, суть якого полягає у тому, що в певний історичний період ті країни, які раніше були менш економічно розвинуті, можуть почати інтенсивний розвиток своєї економіки, форсуючи зміну технологічного укладу.

Кореляція - такий тип зв'язку між двома змінними, що характеризуються їх сумісною варіацією зміна значення однієї змінної пов'язана зі зміною значень другої.

Респондент (від лат. responder - відповідати, відкликатися) - особа, яка в процесі опитування виступає як джерело первинної інформації.

Соціалізація - (від лат. socialis - суспільство) - процес засвоєння індивідом знань, досвіду, норм і цінностей, включення його до систем соціальних зв'язків і відносин, необхідних для його становлення і життєдіяльності в даному суспільстві.

Система соціологічного знання - сукупність функціонально визначених, взаємопов'язаних структурних елементів соціологічної науки, що склались у процесі її історичного розвитку і внутрішньої спеціалізації, котрі утворюють соціологію як предметно визначену, цілісну, логічно не суперечливу галузь наукового знання.

Соціологія відхилень (девіантної поведінки) - спеціальна соціологічна дисципліна, що вивчає наслідки порушень загальновизнаних соціальних норм.

Статус соціальний (від лат. status - стан, становище) - становище індивіда або групи в соціальному просторі стосовно інших індивідів і груп, яке визначається за соціально значущими для даної суспільної системи критеріями.

Суспільні відносини і відношення - форми вияву залежностей між індивідами і групами, що скріплюють, спрямовують та обрамляють їх діяльність, об'єднання в спільноти.

Предмет соціології - це концептуальна схема соціальної реальності, у якій її головні елементи зведені в систему і логічно виводяться одні з одних.

Престиж - повага до статусу, який існує в громадській думці.

Приписуваний статус - це статус, у якому людина народжена, але за яким, крім того, суспільством визнані певні соціальні ознаки.

Рабство - економічна, соціальна і юридична форма соціальних стосунків, за якої одні люди є власністю інших людей.

Респондент - той, кого опитує соціолог.

Референтні групи - це соціальні групи, на які індивід орієнтується при оцінюванні і формуванні своїх поглядів, почуттів і дій.

Утопія соціальна - (на відміну від релігійної, етичної, естетичної та ін. утопій) - образ суспільства, організованого розумно, раціонально, гармонійно чи справедливо.

Ціннісні орієнтації - особистісні орієнтації стосовно цінностей тих чи інших соціальних спільнот чи груп: загальнолюдських, національних, класових, професійних і т. ін., тривкі диспозиції, що регулюють загально спрямованість діяльності людини стосовно таких цінностей та ін. об'єктів високої соціальної значущості; складові вищих рівнів у диспозиційній структурі спрямованості особистості. соціологія суспільний гуманітарний

Явище соціальне - елемент соціальної реальності, якому притаманна вся повнота соціальних властивостей та ознак.

Размещено на Allbest.ru

...